Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний фармацевтичний Університет

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи

РОЗРОБКА СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КАПСУЛ З ФЕНОЛЬНИМ ГІДРОФОБНИМ ПРЕПАРАТОМ ПРОПОЛІСУ ТА ОБНІЖЖЯМ БДЖОЛИНИМ

Сидоренко Олександр Вікторович

Харків - 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розв'язання проблеми забезпечення населення України високоефективними препаратами потребує розширення виробництва вітчизняних лікарських засобів та поновлення існуючого арсеналу ліків, що зберігають та подовжують життя людини.

Одним з важливих завдань фармацевтичної науки є розробка раціональних терапевтичних лікарських форм для лікування та профілактики простатитів, оскільки захворювання органів сечостатевої системи в нашій країні мають тенденцію до зростання. Слід відзначити обмеженість номенклатури вітчизняних лікарських препаратів при статевій патології.

Сучасні вчені роблять акцент на природні препарати, які містять натуральні компоненти. Разом з тим в Україні лікарські препарати з природної сировини складають невелику долю, хоча являють собою невичерпне джерело отримання нових оригінальних за структурою та фармакологічною дією лікарських засобів.

Одним із таких джерел є обніжжя бджолине (ОБ) та фенольний гідрофобний препарат прополісу (ФГПП), які проявляють широкий спектр фармакологічної дії: протизапальної, антимікробної, противірусної, антиоксидантної, репаративної, капілярозміцнювальної, андрогенної, протипухлинної та адаптогенної. ОБ також впливає на толерантність організму, підсилює імунітет, стимулює регенерацію клітин шляхом посилення проліферації і внутрішньоклітинної регенерації.

У зв'язку з цим створення комплексного препарату з ОБ і ФГПП у формі капсул з вираженою протизапальною та простатопротекторною дією для лікування простатитів є актуальним завданням фармації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету "Створення нових лікарських препаратів на основі рослинної та природної сировини, зокрема продуктів бджільництва, для дорослих і дітей", № держреєстрації 0198U007008 та проблемної комісії "Фармація" МОЗ та АМН України.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є наукове обґрунтування складу та розробка технології капсульованої лікарської форми з ОБ і ФГПП для лікування простатитів. Реалізація поставленої мети вимагала вирішення таких завдань:

§ проаналізувати і узагальнити сучасні літературні дані щодо фармакотерапії простатитів;

§ вивчити фізико-хімічні властивості та технологічні характеристики діючих та допоміжних речовин;

§ теоретично й експериментально обґрунтувати склад і розробити технологію капсульованої лікарської форми з ФГПП і ОБ;

§ розробити методики якісного та кількісного аналізу препарату під умовною назвою "Феполен";

§ провести дослідження зі встановлення основних показників якості розроблених капсул;

§ обґрунтувати умови зберігання та строки придатності препарату;

§ розробити та апробувати у промислових умовах проекти технологічного регламенту і аналітичної нормативної документації на запропонований препарат;

§ провести біофармацевтичні, фармакологічні і мікробіологічні дослідження розробленого лікарського препарату.

Об'єкти дослідження. ФГПП, ОБ та капсули на їх основі.

Предмет дослідження. Розробка складу та технології лікарського препарату у вигляді капсул на основі ФГПП і ОБ.

Методи дослідження. При вирішенні поставлених у роботі завдань були використані такі технологічні, фізичні, фізико-хімічні методи:

§ методи оцінки технологічних властивостей порошків (вологовміст, плинність, кут природного укосу, насипний об'єм та насипна густина);

§ фармакопейні методи дослідження показників якості розроблених капсул (однорідність маси, розпадання, мікробіологічна чистота);

§ методи ідентифікації та кількісного визначення діючих речовин капсул (якісні кольорові реакції, тонкошарова хроматографія, для кількісного визначення - метод УФ-спектроскопії).

Дослідження специфічної активності капсул "Феполен" проводили за методиками, рекомендованими Фармакологічним центром МОЗ України.

Обробку експериментальних даних проводили за допомогою методів математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично й експериментально обґрунтовано склад та технологію нового лікарського препарату у формі капсул, який містить фенольний гідрофобний препарат прополісу (ФГПП) і обніжжя бджолине (ОБ) та рекомендується для застосування в комплексній терапії простатитів. Визначено вплив допоміжних речовин на технологічні властивості сумішей для капсулювання.

Вивчено властивості розроблених капсул, запропоновано методики аналізу їх якості, визначено умови та термін зберігання.

Подано заявку на патент до ДП “Українського інституту промислової власності” № а 200603310 від 27.03.06 "Фармацевтична композиція "Феполен" для лікування простатитів".

Практичне значення одержаних результатів. Створено новий оригінальний вітчизняний препарат у формі капсул з ФГПП та ОБ під умовною назвою "Феполен" з протизапальною та простатопротекторною дією.

Розроблено проект аналітичної нормативної документації на запропонований препарат і проект технологічного регламенту на виготовлення капсул під умовною назвою "Феполен". Технологія отримання та методики аналізу капсул апробовано на підприємстві ТОВ "Фармацевтична компанія "ЗдоровЧя" (акт апробації АНД від 20.04.06 р.; акт апробації проекту технологічного регламенту від 18.10.06 р.).

Фрагменти роботи впроваджено у навчальний процес кафедри технології ліків і біофармації Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 07.09.2004 р.), кафедри заводської технології ліків Національного фармацевтичного університету (акт впровадження від 10.09.2004 р.), кафедри фармацевтичних дисциплін Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського (акт впровадження від 15.04.2004 р.), кафедри технології ліків Медичного інституту Української асоціації народної медицини (м. Київ) за темою "Тверді лікарські форми" (акт впровадження від 23.05.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. В опублікованих працях зі співавторами О.І.Тихоновим, Т.Г.Ярних, О.С.Данькевич автором особисто: проаналізовано та узагальнено дані літератури щодо сучасного стану фармакотерапії простатитів; обгрунтовано склад та розроблено технологію нової лікарської форми у вигляді капсул з ФГПП і ОБ під умовною назвою "Феполен"; вивчено фізико-хімічні та біофармацевтичні показники створеного препарату; розроблено методики контролю якості препарату та кількісного визначення суми фенольних сполук в капсулах, які увійшли до проекту АНД; розроблено проект технологічного регламенту на виробництво капсул "Феполен"; проведено апробацію технології та методик аналізу капсул "Феполен" в умовах промислового виробництва; статистично оброблено, систематизовано та проаналізовано результати експериментальних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені та обговорені на: Науково-практичній конференції студентів та молодих вчених НФаУ (Харків, 2000), ІІ Національному з'їзді фармакологів України "Фармакологія 2001 - крок у майбутнє" (Дніпропетровськ, 2001), науково-практичних конференціях "Лекарства - человеку" (Харків, 2001, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Фармація ХХІ століття" (Харків, 2002), І Міжнародній науково-практичній конференції "Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів" (Тернопіль, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Сучасні досягнення фармацевтичної науки" (Запоріжжя, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 13 робіт, у тому числі 4 статті у фахових наукових виданнях і 9 тез доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 128 сторінках друкованого тексту, складається зі вступу, огляду літератури, експериментальної частини (розділи 2-5), висновків, списку літератури, який включає 153 джерела, з яких 35 іноземних авторів, та додатків. Робота ілюстрована 27 таблицями, 14 рисунками та 1 схемою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Сучасні аспекти застосування продуктів бджільництва при захворюваннях органів сечостатевої системи

У першому розділі проаналізовано і узагальнено дані сучасних літературних джерел щодо фармакотерапії запальних захворювань передміхурової залози та обґрунтовано перспективи застосування продуктів бджільництва, зокрема ФГПП та ОБ, для лікування простатитів.

2. Обґрунтування загальної концепції і методів досліджень. Об'єкти та методи досліджень

У другому розділі викладена загальна методологія проведення досліджень, характеристики діючих та допоміжних речовин, які визначають технологію приготування капсул. У процесі розробки складу капсул "Феполен" нами було використано ФГПП (АНД наказ № 316 від 02.08.01 р., Р.П. № 08.01/03435) в комбінації з обніжжям бджолиним (квітковим пилком) (ДСТУ 3127-95) як основні діючі речовини, а також допоміжні речовини, дозволені до медичного застосування, якість яких підтверджена сертифікатами.

У розділі також обґрунтовано вибір методик, що використані для проведення досліджень. Описано методи фізико-хімічних та біофармацевтичних досліджень.

3. Розробка складу та технології капсул з фенольним гідрофобним препаратом прополісу і обніжжям бджолиним

У третьому розділі наведені результати теоретичних та експериментальних досліджень з розробки складу та технології капсул "Феполен".

На першому етапі досліджень при розробці складу капсул для визначення виду та кількості допоміжних речовин нами вивчались технологічні та фізико-хімічні властивості діючих субстанцій - ФГПП та ОБ. Як відомо, фізико-хімічні властивості лікарських порошків зумовлені їх кристалографічною структурою, тому в першу чергу було визначено форму часток ФГПП та ОБ (рис. 1.).

Для дослідження брали частки ФГПП та ОБ подрібненого, які просіювали крізь сито з розміром отворів 0,25 мм. Результати експерименту показали, що ФГПП являє собою полідисперсний порошок з частками ізодіаметричної форми у вигляді безформних уламків та їх осколків. Поверхня часток грубошерхата. Лінійні розміри часток від 5 до 300 мкм. ОБ подрібнене має частки овальної форми, які скупчуються в конгломерати (відбувається явище агрегації). Середній розмір домінуючої фракції складає 250 мкм. Часточки анізометричні, оптично непрозорі в прохідному світлі.

Отримані дані дають змогу передбачити незадовільну плинність порошкової суміші ОБ з ФГПП та прогнозувати доцільність уведення допоміжних речовин до їх складу. За методиками ДФУ (розд. 2, п. 2.2) було проведено вивчення технологічних характеристик ФГПП і ОБ: плинності, кута природного укосу (КПУ), насипного об'єму, насипної густини, вологовмісту та водопоглинання (табл. 1).

Таблиця 1. Технологічні властивості ФГПП

Аналіз технологічних характеристик показав, що ФГПП має задовільну сипкість, яка підтверджується малим значенням кута природного укосу, що повинно бути враховано у подальшому. Різниця в параметрах насипної маси та об'ємної щільності вказує на здатність порошку до грудкування з утворенням досить стійких до руйнування систем, що є небажаним в технологічному процесі капсульованих лікарських форм і може призвести до нерівномірності дозування.

Вивчення адсорбції вологи повітря зразками ФГПП показало, що при експозиції в ексикаторі при 90 % відносної вологості протягом 48 годин спостерігалось збільшення маси препарату і зміна його агрегатного стану, тобто ФГПП належить до гігроскопічних речовин. Тому при виробництві лікарських форм є важливим використання ФГПП, який би відповідав вимогам АНД за вмістом вологи (до 6 %).

рату, знижували вологосорбційну активність та дещо підвищували його плинність у виробництві капсульованих лікарських форм.

Далі нами були вивчені технологічні характеристики ОБ та суміші ОБ з ФГПП (табл. 2).

Таблиця 2. Технологічні характеристики ОБ та суміші ФГПП з ОБ (1:2) (n=5)

Отримані дані вказують на необхідність підвищення плинності порошків. З цією метою у фармацевтичній промисловості використовують метод грануляції або введення допоміжних речовин.

Оскільки ОБ містить збалансований природний склад органічних компонентів (білки, ферменти, амінокислоти та ін.), то метод вологої грануляції не бажано застосовувати, щоб не викликати процесів ферментації. Тому для покращення плинності ОБ доцільно використовувати допоміжні антифрикційні речовини.

Важливим чинником, який впливає на технологічні показники досліджуваної порошкової композиції, є те, що ОБ містить вологу. Відповідно до технічних умов на ОБ масова частка вологи повинна бути не більше 10 %. Однак при такому вмісті вологи скорочуються терміни придатності сировини та знижується технологічність виробництва. ОБ з високим вмістом вологи (7-10 %) важко подрібнюється і просіюється та має незадовільну плинність.

Крім того, ОБ подрібнене, як і більшість рослинних порошків, має сильно виражену гігроскопічність.

Тому наступним етапом наших досліджень було встановлення розміру часток ОБ. Ступінь подрібнення ОБ вивчали ситовим методом, який показав, що розмір більшості часток (близько 92 %) ОБ знаходиться в межах від 0,15 до 0,5 мм.

Вивчення агрегації різних фракцій ОБ показало, що збільшення розміру часток приводить до її зменшення, а частки розміром 0,25-0,15 мм мають високе значення агрегації. В зв'язку з цим нами запропоновано проводити процес подрібнення та просіювання ОБ в присутності аеросилу, наявність якого значно підвищує кількість дрібної фракції з 18 % до 72 % і не призводить до збільшення агрегації.

Як відомо, порошкові суміші, що містять понад 80 % дрібної фракції мають низьку плинність і погано дозуються. Це підтверджується наступними дослідженнями залежності плинності ОБ від розміру часток (рис. 4).

Як видно з рис. 4, зі збільшенням розміру часток ОБ плинність підвищується. Тому, для подальшого дослідження, були приготовані суміші порошків (ФГПП+ОБ), просіяних крізь сито з розміром отворів 0,25 мм. Дозування суміші в капсули здійснюється об'ємним методом. Обладнання для дозування являє собою швидкісні апарати безперервної дії, найважливішою умовою яких є принцип безперервності. Середня маса лікарських препаратів та насипна маса порошкової суміші визначають об'єм заповнюваного матричного простору.

У зв'язку з цим для зберігання принципу безперервності дозування, препарати, які мають велику середню масу, повинні володіти кращою плинністю.

Таким чином, проведений нами комплекс досліджень показав, що технологічні властивості суміші ОБ та ФГПП не відповідають вимогам до порошкових сумішей, які можна капсулювати на капсулонаповнюючих машинах безперервної дії. Це зумовило проведення подальшого комплексу технологічних досліджень з використанням допоміжних речовин.

Крім того, при розробці оптимального складу капсул, велику увагу слід приділяти підбору розміру капсул, тому що, як відомо, капсульні машини працюють за принципом повного наповнення об'єму капсули лікарськими речовинами. На підставі попередніх фармакологічних досліджень було встановлено терапевтичну дозу ФГПП (0,06 г) та ОБ (0,12 г), на основі яких нами було проведено вибір оптимального розміру капсул (№ 1), та вивчено залежність плинності їх сумішей від вмісту допоміжних речовин: тальку, аеросилу, силіксу, магнію карбонату. Досліджувана група антифрикційних речовин належить до ковзних, які адсорбуючись на поверхні часток порошків, зменшують шерхатість, таким чином підвищуючи плинність композицій. Цей прийом дає змогу не тільки покращити технологічні властивості порошкових сумішей, але й визначити фізико-хімічні властивості капсул як лікарської форми. Ефективність допоміжних речовин при приготуванні лікарських засобів залежить від їх розміру, форми часток і вмісту вологи. Введення ковзних та змащувальних речовин зменшує заряд на поверхні часток порошку або повністю знімає його. Окрім показників плинності порошкоподібних сумішей, призначених для капсулювання, важливим є також співвідношення насипний об'єм / насипна густина. Ці показники відображають здатність порошку до заповнення одиниці об'єму і залежать від питомої маси, дисперсності, форми та характеру поверхні часток.

Введення аеросилу, тальку, магнію карбонату та силіксу в концентраціях від 0,5 % до 3 % по-різному впливало на плинність суміші (рис. 5).

Як видно з отриманих даних, найкращі значення плинності спостерігаються при введенні аеросилу в кількості до 2% від загальної маси композиції.

З метою покращення технологічних параметрів суміші ОБ з ФГПП використовували такі допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактоза, магнію оксид, кальцію карбонат (табл. 3).

Таблиця 3. Технологічні характеристики композицій ОБ і ФГПП з допоміжними речовинами (n=5)

На підставі сучасних фармакопейних вимог, отриманих технологічних і фізико-хімічних характеристик нами були встановлені показники якості препарату, а для його ідентифікації запропоновані методики виявлення фенольних сполук ФГПП з: кислотою хлористоводневою і стружкою магнію; розчином заліза (ІІІ) хлориду; розчином свинцю (ІІ) ацетату основного; також проведені якісні реакції на каротиноїди та токофероли ОБ з розчином сурми хлориду та кислотою фосфорно-молібденовою відповідно.

Для якісного аналізу фенольних сполук в капсулах "Феполен" було використано методи висхідної хроматографії на папері та тонкошарової хроматографії на пластинках "Silufol UV-366", "Silufol UV-254". Дослідження спиртових витяжок капсул "Феполен" проводилися у порівнянні зі спиртовим розчином ФГПП.

Під час проведення хроматографічного аналізу встановлено, що на хроматограмах проявляються ідентичні забарвлені зони спиртового розчину ФГПП та дослідних зразків досліджуваних капсул, відповідні до сполук фенольної природи: фенолкарбонових кислот (оксибензойної та оксикоричної), оксикумаринів, а також сліди флавонів, флавонолів.

З метою підтвердження якісного складу каротиноїдів ОБ і капсул "Феполен" було проведено хроматографічні дослідження хлороформних витяжок вмісту капсул у порівнянні з ОБ. Як свідки застосовували каротиноїди перцю стручкового, олію обліпихову, б-токоферол. Після нагрівання на хроматограмі спостерігали плями темно-синього кольору, що відповідали свідкам каротиноїдів.

Вивчення якісного складу токоферолів капсул "Феполен" проводили у присутності б-токоферолу і ОБ. При проявленні парами йоду спостерігалось утворення жовто-бурих плям з Rf: 0,52 (б-токоферол), 0,32 (в + г-токоферол) і 0,22 (-токоферол).

Таким чином, комплекс основних хімічних речовин, присутніх в ОБ і ФГПП, виявляється у капсулах "Феполен" з усіма використаними реактивами та дослідами, що свідчить про раціональний вибір допоміжних речовин.

Для розробки методики кількісного визначення фенольних сполук у капсулах "Феполен" за основу було взято спектрофотометричну методику кількісного визначення суми фенольних сполук у ФГПП. УФ-спектри поглинання допоміжних речовин в області від 190 до 340 нм вираженого максимуму (рис. 8) не мають і не впливають на УФ-спектр поглинання фенольних сполук (максимум поглинання - при довжині хвилі 290 нм). Це робить можливим пряме спектрофотометричне визначення фенольних сполук без попереднього відділення від них допоміжних речовин.

При розробці методики визначали оптимальні параметри приготування досліджуваного розчину, враховуючи, що залежність між концентрацією та спектром є прямо пропорціональною за умови концентрації фенольних сполук в межах 0,0015-0,0025 г/см3.

Враховуючи норми допустимих відхилень (±10 %), сума фенольних сполук в одній капсулі (Х) повинна бути в межах від 54 мг до 66 мг.

Згідно з АНД (Р.п. № Р.08.01/03435 от 2.08.01. № 316) у ФГПП містяться флавоноїди в кількості не менше 50 %. Оскільки верхня межа вмісту не встановлена, нами запропоновано вміст суми фенольних сполук в капсулах не нормувати за верхньою межею. Таким чином, вміст фенольних сполук повинен бути не менше 54 мг в одній капсулі.

Таблиця 5. Результати кількісного вмісту фенольних сполук у капсулах "Феполен"

При розробці методики випробування капсул у якості рідких середовищ було застосовано воду очищену і 0,1 М розчин кислоти хлористоводневої. Стан капсул оцінювали візуально за критеріями ДФУ. Було встановлено, що як у воді очищеній, так і в 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої капсули розпадаються в інтервалі 9-12 хвилин.

За результатами фізико-хімічних досліджень на капсули "Феполен" розроблено проект аналітичної нормативної документації

Для вивчення стабільності досліджувані капсули були закладені на зберігання в сухому, захищеному від світла місці по 10 капсул в контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної і фольги алюмінієвої друкарської лакованої при двох температурних режимах 18-25 єС і 10-18 єС (табл. 6).

З даних табл. 6 видно, що розроблений препарат дає чіткі позитивні реакції протягом 2-х років

Таблиця 6. Дослідження стабільності капсул "Феполен" при зберіганні у поліпропіленових пеналах "Секуретанер" при різних температурних режимах (n=5)

5. Біологічні дослідження капсул "Феполен"

Дослідження фармакологічних властивостей капсул "Феполен" були проведені в Центральній науково-дослідній лабораторії НФаУ під керівництвом професора Л.В. Яковлєвої.

Результати досліджень показали, що капсули "Феполен" проявляють протизапальну дію, впливають на перебіг експериментального простатиту у щурів-самців, викликаного дихлоретилом. Вивчення нешкідливості капсул "Феполен" у дозі 100 мг/кг дозволило встановити відсутність здатності до гонадотоксичної та алергізувальної дії. Встановлено відсутність впливу капсул "Феполен" на секреторну функцію і стан слизової оболонки шлунка. Вивчення гострої токсичності показало, що препарат є практично нетоксичним при внутрішньошлунковому введенні. Встановлено нормування мікробіологічної чистоти капсул "Феполен" у якості готових лікарських засобів категорії 3В.

лікарський прополіс простатит фенольний

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Науково обґрунтована доцільність розробки складу та технології нового вітчизняного лікарського препарату у вигляді капсул з ФГПП та ОБ для лікування простатитів.

2. Вивчено технологічні властивості ФГПП, ОБ і їх сумішей (поверхня кристалів, вологовміст, здрібненість, плинність, кут природного укосу і ін.) та експериментально обгрунтовано необхідність додавання допоміжних речовин для заповнення досліджуваною порошковою сумішшю твердих желатинових капсул № 1.

3. Встановлено взаємозвґязок між впливом допоміжних речовин (аеросил, крохмаль картопляний та ін.) і параметрами якості порошкових сумішей для наповнення капсул. Доведено, що найбільший вплив здійснює аеросил, як вологорегулятор, а також крохмаль картопляний.

4. Теоретично і експериментально розроблено склад капсул під умовною назвою "Феполен" (ФГПП - 0,06, ОБ - 0,12, аеросилу - 0,008, крохмалю картопляного достатню кількість до отримання маси 0,250).

5. На основі проведеного комплексу досліджень встановлено оптимальний технологічний режим отримання капсул "Феполен". Розроблено і апробовано у промислових умовах проект технологічного регламенту на виробництво капсул "Феполен" (акт апробації від 18.10.06 р.).

6. Розроблено методики якісного та кількісного визначення діючих речовин в препараті та проект аналітичної нормативної документації на капсули "Феполен" (акт апробації від 20.04.06 р.).

7. Досліджено мікробіологічну чистоту капсул "Феполен". Встановлено, що за рівнем мікробної контамінації досліджуваний препарат відповідає вимогам ДФУ на препарати для внутрішнього застосування.

8. Вивчено стабільність капсул в процесі зберігання. Проведені дослідження з визначення термінів придатності дозволяють зробити висновок про фізико-хімічну стабільність препарату протягом 27 місяців зберігання у контурних чарункових упаковках та поліпропіленових пеналах "Секуретанер" при кімнатній температурі.

9. Фармакологічними дослідженнями доведено простатопротекторну, протизапальну, антимікробну дію капсул "Феполен". Подано заявку на патент до ДП “Українського інституту промислової власності” № а 200603310 від 27.03.06 "Фармацевтична композиція "Феполен", для лікування простатитів.

10. Фрагменти роботи впроваджено у навчальний процес ряду медичних та фармацевтичних вузів України.

ЛІТЕРАТУРА

1. Тихонов О.І., Сидоренко О.В., Данькевич О.С. Розробка складу та технології капсул з обніжжям бджолиним і препаратом прополісу // Вісник фармації. - 2004. - № 3 (39). - С. 28-31. (особистий внесок - планування та проведення експерименту, статистична обробка результатів, оформлення статті).

2. Сидоренко О.В., Тихонов О.І., Данькевич О.С. Розробка методик стан-дартизації капсул “Феполен” // Вісник фармації. - 2004. - № 4 (40). - С. 29-33. (особистий внесок - проведення фізико-хімічних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення статті).

3. Тихонов О.І., Данькевич О.С., Сидоренко О.В. Вплив технологічних процесів на мікробіологічну чистоту капсул “Феполен” // Вісник фармації. - 2005. - № 1 (41). - С. 26-30. (особистий внесок - виготовлення експериментальних зразків капсул, аналіз результатів, оформлення статті).

4. Тихонов О.І., Сидоренко О.В., Ярних Т.Г. Перспективи використання обніжжя бджолиного у створенні капсул “Феполен” // Вісник фармації. - 2006. - № 2 (46). - С. 31-34. (особистий внесок - планування та проведення експерименту, виготовлення модельних зразків, оформлення статті).

5. Сидоренко О.В., Ярних Т.Г., Данькевич О.С. Технологічні дослідження в процесі виробництва капсул з ФГПП // Тез. доп. наук. конф. молодих вчених та студентів. - Харків: Вид-во НФАУ, 2000. - С. 32.

6. Тихонов О.І., Данькевич О.С., Сидоренко О.В. Розробка лікарського препарату на основі продуктів бджільництва у вигляді капсул // Тез. доп. ІІ Національного з'їзду фармакологів України “Фармакологія 2001 - крок у майбутнє”: (1-4 жовт. 2001 р.). - Дніпропетровськ, 2001. - С. 238.

7. Тихонов О.І., Данькевич О.С., Сидоренко О.В. Застосування продуктів бджільництва для лікування простатитів та аденоми передміхурової залози // “Лекарства - человеку”: Матер. науч.-практ. конф., - Харьков, 2001. - Т. XІV, № 1. - С. 45-47.

8. Сидоренко О.В., Тихонов О.І., Данькевич О.С. Дослідження твердої лікарської форми з препаратом прополісу та обніжжям бджолиним // Фармація ХХІ століття: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. м. Харків 23-24 жовт. 2002 р. / Редкол.: В.П.Черних, І.С.Гриценко, В.М.Толочко. - Х.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2002. - С. 118.

9. Тихонов О.І., Данькевич О.С., Сидоренко О.В. Вплив допоміжних речовин на вивільнення фенольного гідрофобного препарату прополісу з капсул // “Лекарства - человеку”: Матер. науч.-практ. конф., - Харьков, 2002. - Т. XVII, № 1. - С. 67-68.

10. Тихонов А.И., Данькевич О.С., Сидоренко А.В. Препараты растительного происхождения в терапии аденомы предстательной железы // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. ст. - Запоріжжя, 2003. - Вип. Х. - С. 105-106.

11. Тихонов О.І., Сидоренко О.В. Дослідження по створенню нових лікарських препаратів на основі продуктів бджільництва // “Фармацевтичне право в системі правовідносин: виробник-лікар-пацієнт-провізор-ліки-контролюючі та правоохоронні органи”: Матеріали наук.-практ. конф., м. Харків, 18 листоп. 2005 р. // Ліки України. - 2005. - № 9(98). - С. 160.

12. Тихонов О.І., Сидоренко О.В. Дослідження однорідності капсул “Феполен” // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. ст. - Запоріжжя, 2006. - Вип. ХV, Том 2. - С. 436-437.

13. Тихонов О.І., Сидоренко О.В. Вивчення впливу вологості компонентів на технологічний процес капсул “Феполен” // “Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів”: Тез. доп. І Міжнар. наук.-практ. конф., 6-7 квітня 2006 р. - Тернопіль, 2006. - С. 73-74.

Размещено на Allbest.ru