Клініко-імунологічне обґрунтування диференційованої терапії повторних гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей раннього віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ДУ "ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ"

УДК 616.2-002.1-018.073-039.35-036-08:612.017-053.2/.4

14.01.10 - педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ТЕРАПІЇ ПОВТОРНИХ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

ТАРАН ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

Дніпропетровськ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Больбот Юрій Кононович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної педіатрії № 2 і неонатології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сенаторова Галина Сергіївна, Харківський Національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії № 1

доктор медичних наук, професор Овчаренко Леонід Сергійович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії

Захист відбудеться " 16 " грудня 2008 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 при Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України та ДУ "Інститут гастроентерології АМН України" (пр. Правди, 96, м. Дніпропетровськ, 49074)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України (вул. Дзержинського, 9, м. Дніпропетровськ, 49044)

Автореферат розісланий " 12 " листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор М.Б. Щербиніна

Перелік умовних скорочень

ГРВІ - гострі респіраторні вірусні інфекції

ГРЗ - гострі респіраторні захворювання

ДДЗ - дитячі дошкільні заклади

ЕХД - епізодично хворіючі діти

ІЛ - інтерлейкін

ІФН - інтерферон

НСТ - нітростній тетрозолій

ФА - фагоцитарна активність

ЧХД - часто хворіючі діти

Ig - імуноглобулін

Th - Т-хелпери

Анотації

Таран О.М. Клініко-імунологічне обґрунтування диференційованої терапії повторних гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей раннього віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, ДУ "Інститут гастроентерології АМН України", Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена питанням удосконалення терапії гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) у часто хворіючих дітей (ЧХД) раннього віку залежно від частоти та особливостей перебігу захворювання на підставі комплексного вивчення динаміки інтерфероноутворення, продукції інтерлейкінів та стану системного імунітету.

Уточнено чинники, що сприяють схильності до частих ГРЗ та порушенням імунної відповіді при них.

Визначено особливості імунного статусу, продукції інтерферонів та інтерлейкінів при різних варіантах перебігу ГРВІ у дітей з різним рівнем гострої респіраторної захворюваності.

Вивчено клініко-імунологічну ефективність застосування препарату Анаферон дитячий в лікуванні ГРВІ у ЧХД раннього віку, визначено показання до його призначення та критерії ефективності лікування.

Ключові слова: гострі респіраторні вірусні інфекції, діти раннього віку, імунітет, інтерферони, інтерлейкіни, Анаферон дитячий.

Таран О.Н. Клинико-иммунологическое обоснование дифференциро-ванной терапии повторных острых респираторных вирусных инфекций у детей раннего возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. Днепропетровская государственная медицинская академия МЗ Украины, ГУ "Институт гастроэнтерологии АМН Украины", Днепропетровск, 2008.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования терапии острых респираторных вирусных инфекций (ОРВИ) у часто болеющих детей (ЧБД) с учетом частоты и особенностей течения заболевания на основании комплексного изучения динамики интерферонообразования, продукции интерлейкинов и состояния системного иммунитета.

Для решения поставленных задач обследовано 160 детей раннего возраста больных ОРВИ, из них 130 ЧБД и 30 эпизодически болеющих детей (ЭБД). вірусний імунітет інтерфероноутворення

ОРВИ у ЧБД раннего возраста характеризуются более тяжелым клиническим течением, более частым развитием осложнений по сравнению с ЭБД. У данного контингента детей во время ОРВИ выявляются признаки иммунного дисбаланса со снижением активности клеточного звена иммунитета, недостаточностью факторов неспецифической защиты в виде угнетения продукции б- и г-интерферона, снижения фагоцитарной активности нейтрофилов, а также нарушением продукции цитокинов. Указанные изменения в определенной степени компенсируются активацией кислородзависимого метаболизма нейтрофилов и активацией антителообразования с преобладанием синтеза низкоафинных иммуноглобулинов. Указанные изменения в большей степени выражены при осложненном течении ОРВИ. Адекватного восстановления иммунологических показателей к моменту клинического выздоровления у ЧБД, в отличие от ЭБД, не происходит.

Проанализирован характер взаимосвязей параметров, характеризующих состояние иммунной системы, при ОРВИ у детей с различным исходным уровнем острой респираторной заболеваемости при различных вариантах течения заболевания.

Изучена эффективность применения препарата Анаферон детский в лечении ОРВИ у ЧБД раннего возраста. Прием препарата сопровождается существенным приростом концентраций интерферонов в сыворотке крови, нормализацией количества Т- и В-лимфоцитов, уровней иммуноглобулинов и цитокинов в сыворотке крови, активацией фагоцитарной активности нейтрофилов, что клинически выражается в уменьшении длительности основных симптомов заболевания в среднем на 1,5-2,5 дня и снижении частоты возникновения осложнений в 1,3 раза. Определены клинические и иммунологические показания к применению Анаферона детского, разработаны критерии оценки его эффективности.

Ключевые слова: острые респираторные вирусные инфекции, дети раннего возраста, иммунитет, интерфероны, интерлейкины, Анаферон детский.

Taran O.M. Сlinicimmunological substantiation of the differentiated therapy of repeated acute respiratory viral infections at children of early age. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of candidate of medical sciences in specialty 14.11.10 - pediatrics. Dnipropetrovsk State Medical Academy, Ministry of Health of Ukraine, State Institution "Institute of gastroenterology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine", Dnipropetrovsk, 2008.

The dissertation is devoted to the questions of improvement of therapy of acute respiratory viral infections depending on an initial level of acute respiratory diseases and feature of its course on the basis of complex studying dynamics of production of interferon, interleykin and conditions of system immunity. It is carried out complex research of development of repeated acute respiratory diseases at children of early age and feature of clinical course. It is estimated the character of infringement of factors not specific protection system immunity and cytokinal structure.

For the decision of the tasks put in the work 160 children of early age of patients on acute respiratory viral infections were examined. From them a basic clinical group was made up 130 persons of ten sick children, the group of comparison made 30 incidentally sich children, the group of the control was made by incidentally sick children at intercurental period.

Efficiency of application of immunomodulation therapies is estimated (Anaferon for children) in the complex treafment ARVI at often sick children of early age. The usage of Anaferon for is accompanied by reliable increase of б- and г-interferon production; clinically it is expressed by the shortage of the length of the main symptoms of the disease.

Keywords: sharp respiratory virus infections, children of early age, system immunity, cytokinal structure, immunomodulation therapy.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Протягом останніх десятиліть повторні гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) становлять одну з провідних проблем в клінічній педіатрії (Н.В. Гайдай, 1999; С.О. Крамарєв, 2005; Г.С. Сенаторова, 2007; Н.А. Коровина, 2008) внаслідок зростаючої розповсюдженості, складності патогенезу та недостатньої ефективності існуючих лікувально-профілактичних заходів (О.Л. Ковальчук, 2001). Найбільша захворюваність припадає на дітей перших трьох років життя, що пов'язано з віковими особливостями стану їх імунної системи, розширенням числа контактів, в тому числі, з початком відвідування дитячих колективів (J.O. Hendley, 1998; В.Ф. Учайкин, 2003).

До часто хворіючих дітей (ЧХД) відносять 10-25% від загальної кількості дітей дошкільного віку, і 68-75% всіх випадків ГРЗ у дітей припадає саме на цей контингент (В.Ф. Учайкин, 2003). В теперішній час патоморфоз ГРЗ має тенденцію до більш важкого, ускладненого перебігу та збільшення контингенту ЧХД (О.Є. Абатуров, 1996). Саме у ЧХД ГРВІ найчастіше набувають затяжного плину з приєднанням бактеріальних ускладнень (С.А. Крамарєв, 2005; Г.С. Сенаторова, 2007).

В основі підвищеної чутливості дитячого організму до респіраторних вірусних агентів, що веде до формування частої захворюваності, є порушення механізмів імунної відповіді (О.Л. Ковальчук, 2001).

Одним з найважливіших механізмів захисту макроорганізму від вірусних інфекцій є система інтерферону (ІФН), яка не тільки спричиняє противірусний ефект, але й приймає безпосередню участь в регулюванні імунної відповіді та становленні противірусного імунітету. Від швидкості та ефективності включення її в процес протиінфекційного захисту залежить перебіг та наслідки захворювання (Ф.И. Ершов, 2003).

В ряді досліджень було виявлено різноманітні порушення продукції ІФН у дітей з рецидивуючими вірусними та бактеріальними інфекціями (О.Л. Ковальчук, 2001; Ф.И. Ершов, 2003; О.М. Кунєгіна, 2007; Г.С. Сенаторова, 2007), здатність деяких вірусів пригнічувати синтез ІФН (Л.С. Овчаренко, 2007).

В літературі існують лише поодинокі свідчення про динаміку та характер взаємозв'язків між станом системи цитокінів та іншими показниками імунного статусу у ЧХД раннього віку під час захворювання на ГРВІ. Між тим, інтегральна оцінка цих параметрів дозволила б науково обґрунтувати необхідність та шляхи корекції імунних порушень в період ГРВІ у ЧХД раннього віку з метою підвищення ефективності терапії, профілактики ускладнень та зниження рівня захворюваності.

Перспективним напрямком впливу на процеси продукції ІФН при ГРВІ є застосування імунотропної терапії, одним з механізмів дії якої є стимулювання синтезу ендогенного ІФН. Однак, можливість та ефективність призначення даних препаратів у дітей раннього віку під час ГРВІ на сьогодні залишаються недостатньо вивченими.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання роботи проводилось в рамках НДР кафедри: "Розробка диференційованих способів лікування та реабілітації дітей з повторними гострими, рецидивуючими та хронічними захворюваннями органів дихання" (державний реєстраційний № 0101U003252).

Мета дослідження: удосконалення терапії ГРВІ у ЧХД раннього віку шляхом диференційованого призначення імунотропного препарату Анаферон дитячий на підставі комплексного вивчення динаміки інтерфероноутворення, продукції цитокінів та стану системного імунітету залежно від клінічних особливостей перебігу захворювання.

Задачі дослідження:

1. Визначити медико-біологічні та соціально-гігієнічні фактори, що сприяють повторним респіраторним інфекціям у дітей раннього віку.

2. Провести оцінку та визначити особливості клінічного перебігу ГРВІ у ЧХД раннього віку.

3. Дослідити особливості динаміки продукції цитокінів та імунного статусу при ГРВІ у ЧХД раннього віку залежно від клінічних особливостей перебігу захворювання.

4. З'ясувати характер взаємозв'язків між станом системи ІФН, показниками імунного статусу та інтерлейкінового (ІЛ) профілю при різних варіантах перебігу ГРВІ у ЧХД раннього віку.

5. Обґрунтувати доцільність, показання до застосування та вивчити ефективність призначення в комплексному лікуванні ГРВІ у ЧХД раннього віку імунотропного препарату Анаферон дитячий.

Об'єкт дослідження: ГРВІ у ЧХД віком від 6 міс. до 3-х р..

Предмет дослідження: клінічні особливості ГРВІ, показники стану імунної системи, продукції цитокінів під час захворювання та в динаміці лікування Анафероном дитячим.

Методи дослідження: анамнестичні, загальноклінічні, вірусологічні, мікробіологічні, імунологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено особливості динаміки продукції інтерферонів та інтерлейкінів, показників імунного статусу під час ГРВІ у ЧХД раннього віку залежно від клінічного варіанту перебігу захворювання. Виявлено значне пригнічення інтерфероногенезу, дисбаланс в системі цитокінів, клітинної та гуморальної ланок імунітету. Доведено, що ступінь виразності указаних змін корелює із тяжкістю захворювання, а відновлення імунологічних параметрів до моменту клінічного одужання у ЧХД не відбувається.

Визначено характер кореляційних взаємовідносин між показниками імунного і цитокінового статусу, внутрішню організацію системи протиінфекційного захисту у дітей залежно від вихідного рівня респіраторної захворюваності. Вперше показано різний ступень функціонального напруження імунної системи при ГРВІ у епізодично та часто хворіючих дітей раннього віку.

Обґрунтовано доцільність застосування в комплексному лікуванні ГРВІ у часто хворіючих дітей раннього віку імунотропного препарату Анаферон дитячий, вивчено його клініко-імунологічну ефективність.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати роботи мають безпосереднє відношення до практичної діяльності педіатрів, спрямовані на підвищення ефективності лікування та профілактику ускладнень ГРВІ у ЧХД раннього віку.

Встановлено основні медико-біологічні та соціально-гігієнічні чинники, що сприяють частим ГРЗ дітей раннього віку, які доцільно враховувати на етапі диспансерного нагляду за дитиною з метою розробки заходів первинної та вторинної профілактики.

Проаналізовано та представлено особливості клінічних варіантів перебігу ГРВІ у ЧХД в ранньому віці, пов'язані із більшою частотою ускладнень та більш торпідним перебігом інфекційного процесу.

Розроблено показання та критерії ефективності застосування в терапії ГРВІ у ЧХД раннього віку препарату імунотропної дії Анаферон дитячий. Доведено, що включення в лікувальні комплекси препарату Анаферон дитячий сприяє зниженню частоти ускладнень ГРВІ та прискорює одужання.

Впровадження результатів дослідження у практичній діяльності медичних закладів. Результати роботи впроваджено в практику міських лікарень м. Дніпропетровська: дитячої міської клінічної лікарні № 6 (акт впровадження від 25.12.07), дитячої міської клінічної лікарні № 2 (акт впровадження від 02.09.08), дитячої клінічної лікарні № 5 (акт впровадження від 03.09.08), дитячої клінічної лікарні № 1 (акт впровадження від 09.10.08), обласної дитячої клінічної лікарні (акт впровадження від 03.09.08), а також дитячої міської лікарні № 1 м. Запоріжжя (акт впровадження від 15.09.08), обласних дитячих клінічних лікарень м. Полтави (акт впровадження від 28.01.08) та м. Донецька (акт впровадження від 15.04.08).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури за обраною темою, визначено мету та задачі дослідження, сформовані групи спостереження, обрані та освоєні методики досліджень, проведено збір первинного матеріалу, лікування хворих Самостійно проведена систематизація та статистична обробка даних. Особисто автором написано текст дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації, проведено впровадження отриманих результатів в лікувальну діяльність.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на VIIІ та ІХ Всеукраїнських науково-практичних конференціях "Актуальні питання педіатрії", присвячених пам'яті професора В.М. Сідельникова (Київ, 2006, 2007); Українській науково-практичній конференції "Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи" з нагоди 115-річчя заснування кафедри педіатрії Харьковского державного медичного університету (Харків, 2007); VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Питання імунології в педіатрії" (Дніпропетровськ, 2007); науково-практичній конференції "Актуальні питання дитячої пульмонології і дитячої хірургії" (Кривий Ріг, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Проблемні питання патології у дітей та підлітків" (Тернопіль, 2008); Українській науково-практичній конференції "Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією" (Харків, 2008); науково-практичній конференції "Актуальні проблеми фармакотерапії та дієтології в педіатрії" (Дніпропетровськ, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання респіраторної патології у дітей" (Луганськ, 2008).

Публікації. За темою дисертації надруковано 14 праць, з них 4 статті в фахових журналах, 10 тез в матеріалах конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 138 сторінках комп'ютерного тексту (загалом 180 сторінок). Робота включає введення, огляд літератури, матеріали та методи дослідження, 3 розділи власних спостережень, аналіз та узагальнення результатів, висновки та практичні рекомендації. Список використаної літератури містить 242 джерела, з них кирилицею - 164, латиною - 78. Дисертація ілюстрована 31 таблицею та 15 рисунками.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 160 дітей, хворих на ГРВІ, віком від 6 міс. до 3 р., які були госпіталізовані на 2-3-й день від початку захворювання. На початку дослідження всі обстежені були розподілені на 2 групи. До І групи було віднесено 130 (81%) дітей, що часто хворіли на ГРВІ, а саме мали більше 4 епізодів ГРЗ протягом першого року життя або більше 8 епізодів ГРЗ протягом 2-3-го року життя. Групу порівняння склали 30 (19%) епізодично хворіючих дітей (ЕХД), які хворіли ГРВІ на момент обстеження.

Верифікація діагнозу ГРВІ здійснювалась на підставі клініко-анамнестичних даних та загальноприйнятих методів обстеження.

Визначення чинників, що сприяють схильності до частих ГРВІ, та особливостей респіраторного анамнезу здійснювалось на підставі аналізу первинної документації та результатів опитування батьків.

Для оцінки стану клітинного імунітету визначали абсолютну та відносну кількість імунокомпетентних клітин: CD3+, CD4+, CD8+, CD22+, а також співвідношення CD4+/CD8+, вміст яких вивчався за допомогою імунофлуоресцентного методу з використанням моноклональних антитіл IKO-90 (CD3), IKO-86 (CD4), IKO-31 (CD8), IKO-91 (CD22) Інституту онкології, м. Москва (НВЦ "МедБиоСпектр"). Концентрації в сироватці крові імуноглобулінів класів А, М, G вивчали методом радіальної інфузії в агарі Difko за G. Mancini et al. з використанням сироваток ФГУП НПО "Мікроген".

Фагоцитарну активність (ФА) нейтрофілів периферійної крові визначали прямим візуальним методом Н.В. Васільєва. Для оцінки метаболічної активності нейтрофільних гранулоцитів проводили реакцію відновлення поглинаємого фагоцитом розчинного нітросинього тетразолію (НСТ-тест).

Вивчення рівнів сироваткових ІФН-б та ІФН-г, ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-10 проводили методом імуноферментного аналізу. Для визначення рівню сироваткового ІФН-б використовувались тест-набори "Hy Cult biotechnology" (Голландія), рівнів сироваткового ІФН-г та інтерлейкінів - набори "Diaclone" (Франція).

Визначення рівнів інтерферонів та показників фагоцитозу проводили тричі: в дебюті захворювання, на 3-4-й день захворювання, на момент клінічного одужання. Вивчення стану системного імунітету та концентрацій інтерлейкінів в крові виконувалось двічі: в дебюті захворювання та на момент клінічного одужання.

Статистична обробка отриманих результатів проводилась з обчисленням параметричних та непараметричних критеріїв. Крім традиційного аналізу одномірних розподілів проводився кореляційний та факторний аналіз. Статистичний аналіз здійснювали з використанням пакету програм "Statistica 6.0" для ПК.

Результати власних досліджень і їх обговорення. Віковий розподіл дітей в групах був подібним: близько 24% - діти першого року, 45% - другого та біля 30% - третього року життя.

В обох групах кількість хлопчиків майже вдвічі переважала кількість дівчат. Показники середнього віку складали 16,91±0,76 міс. серед ЧХД та 16,43±0,32 міс. серед ЕХД.

Кількість організованих дітей в обох групах спостереження достовірно не відрізнялась (23,85% ЧХД та 16,67% ЕХД, p>0,05), але ЧХД починали відвідувати дитячі колективи достовірно раніше за ЕХД (21,1±0,28 міс. проти 26,7±0,45 міс., р<0,05).

Середня кратність ГРВІ у ЧХД складала 8,92±0,11 епізодів на рік, що в 3,2 рази більше за кратність у ЕХД (2,8±0,07 епізодів, р<0,001).

Перший епізод ГРВІ у ЧХД в середньому припадав на перший рік життя, у ЕХД - на початок другого року.

В структурі всіх перенесених ГРЗ в анамнезі частота розвитку ускладнень під час захворювання вдвічі переважала серед ЧХД порівняно з ЕХД (36,92% проти 16,67%, р<0,001). Серед ускладнень превалювали гострі аденоїдіти, рідше зустрічались гострі гнійні отити, гострі пневмонії.

Середня тривалість одного епізоду ГРВІ у ЧХД була в 1,5 рази довшою за показник ЕХД (8,72±0,44 дні проти 5,3±0,12 дні, р<0,001).

При зборі анамнезу виявлено, що у матерів ЧХД патологічні стани під час вагітності виникали в 5 разів частіше ніж у матерів ЕХД (p<0,01). В структурі несприятливого перебігу вагітності в обох групах переважали гестози, загроза переривання вагітності та анемії вагітних. Лише у матерів ЧХД (73,9%) одночасно мало місце декілька ускладнень вагітності.

Відносна кількість дітей з несприятливим перебігом інтранатального періоду також була більшою в І групі порівняно з ІІ групою (72,31% проти 13,33%, р>0,05).

В групі ЧХД 11,52% дітей народжувались недоношеними або із затримкою внутрішньоутробного розвитку, 6,92% - з великою масою тіла.

З моменту народження 35% ЧХД перебували на доповненому вигодовуванні, 19% - на штучному, а майже всі ЕХД (93,3%) - на грудному. Середня тривалість природного вигодовування ЧХД була втричі коротшою за таку у ЕХД (4,73±0,47 міс. проти 13,33±0,73 міс., р<0,001).

Супутня патологія та фонові стани в 4 рази частіше реєструвалась у дітей І групи ніж у дітей ІІ групи (88,5% проти 20%, р<0,05), серед яких переважали алергічні захворювання, анемія, перинатальне пошкодження центральної нервової системи та патологія носоглотки. Більшість ЧХД (63,08%), на відміну від ЕХД, мали одночасно кілька супутніх захворювань.

У батьків ЧХД втричі частіше реєструвались хронічні захворювання порівняно з батьками ЕХД. В структурі хронічної патології переважали патологія ШКТ, хронічні захворювання носоглотки, алергічні захворювання.

Майже половина (48,46%) ЧХД являлись "пасивними" курцями, в той час як серед ЕХД даний показник був майже втричі меншим (16,67%). Під час вагітності 11,54% матерів І групи не переривали паління.

Серед дітей І групи значно частіше фіксувались випадки перебування в несприятливих житлових та соціальних умовах порівняно з дітьми ІІ групи (33,85% проти 10%, р>0,05).

При вивченні етіології ГРВІ була встановлена ідентичність її структури в обох групах спостереження. У 24,62% ЧХД та у 23,33% ЕХД в змивах з носоглотки виявлено антиген риносінцитіального вірусу, відповідно у 16,15% та 16,66% - антиген вірусу парагрипу, у 10,77% та 13,33% - антиген вірусу грипу, у 9,23% та у 10% - антиген аденовірусу, у 39,23% та 36,7% ЕХД - антигени вірусів не визначались.

У 16,15% ЧХД та у 53,33% ЕХД ГРВІ перебігали у вигляді ринофарінгіту, у 6,92% ЧХД та у 10% ЕХД - у вигляді гострого простого бронхіту, у 5,38% ЧХД та у 6,66% ЕХД - у вигляді гострого ларинготрахеїту, гострий обструктивний бронхіт виявлявся в обох груп спостереження з частотою в 6 %.

Під час ГРВІ у ЧХД відмічався достовірно більший відсоток розвитку ускладнень порівняно з ЕХД (65,38% проти 23,33%, p<0,001), в структурі яких превалювали гострі аденоїдіти (50% ЧХД проти 16,6% ЕХД), гострі гнійні отити (відповідно 15,38% проти 6,66%, p>0,05).

Середня тривалість основних симптомів захворювання у ЧХД була достовірно більшою ніж у ЕХД (табл. 1).

Таблиця 1 Середня тривалість основних клінічних симптомів ГРВІ у дітей

Симптоми	Групи спостереження
	ЧХД (n=65)	ЕХД (n=30)
	Неускладн. пер. (n=22)	Ускладн. пер.(n=43)	Неусклад. пер.(n=23)	Ускладн. пер.(n=7)
Температурна реакція	2,86±0,141	3,2±0,061	2,02±0,04	2,6±0,05
Інтоксикація	3,1±0,041	3,5±0,081	2,1±0,07	2,76±0,04
Риніт	4,3±0,041	4,8±0,061	3,2 ±0,03	3,4±0,03
Гіперемія зіву	5,71±0,061	6,02±0,031	3,84±0,06	4,32±0,2
Осиплість голосу	2,7±0,16	-	2,5±0,26	-
Кашель	7,11±0,21	-	6,05±0,1	-
Задишка	2,24±0,131	-	1,63±0,2	-
Аускультативні зміни	6,35±0,131	-	4,73±0,29	-
Загальна тривалість захворювання, дні	8,2±0,051	8,68±0,04	6,74±0,07	7,33±0,2

Примітка. 1 - вірогідність відмінностей від показників ІІ групи більше 99,9 % (p<0,001).

Проведені нами імунологічні дослідження показали наявність суттєвих відмінностей в характері змін імунної системи під час ГРВІ у ЧХД та ЕХД.

Якщо у ЕХД ми спостерігали збільшення показника фагоцитарної активності (ФА) в дебюті захворювання в 1,3 рази, а на 3-4 дні захворювання - в 1,5 рази порівняно з показником інтеркурентного періоду, то в групі ЧХД на початку захворювання підвищення ФА нейтрофілів було відсутнім, а при другому дослідженні підвищення хоч і відбувалось, але було значно меншим ніж у ЕХД (табл. 2). До моменту клінічного одужання показник ФА нейтрофілів знижувався та у ЕХД відповідав показнику контрольної групи, у ЧХД - ставав вірогідно нижчим за нього. При цьому показник метаболічної активності нейтрофілів (НСТ-тест) протягом всього захворювання у ЧХД залишався високим.

Таблиця 2 Стан функціональної активності нейтрофілів у ЧХД та ЕХД з різним варіантом перебігу ГРВІ в динаміці захворювання, (M±m)

Показники	Дослідж.	Групи спостереження	Контр. гр. (n=30)
		ЧХД	ЕХД
		Неускладнен. пер.(n=45)	Ускладнений пер.(n=85)	Неускладн. пер.(n=23)	Ускладнений пер.(n=7)
ФА, %	1	48±1,72	49,73±0,82	68,83±0,971	70,57±2,081	51,4±0,66
	2	54,94±2,11,2	59,35±2,71,2	72,86±0,81	78,14±1,81
	3	44,29±1,221,2,3	48,38±1,11,2	51,13±1,08	52,36±1,5
НСТ, %	1	23,42±1,271,2,3	26,59±0,651	26,35±0,741	26,57±1,281	16,6±0,26
	2	22,76±0,81,2,3	27,23±1,81	29,35±0,71	28,71±1,31
	3	19,94±0,781	20,3±0,781,2	17,3±0,64	17,64±0,191

Примітки: 1 дослідження - в дебюті захворювання; 2 дослідження - на 2-3-й день лікування в стаціонарі; 3 дослідження - на момент клінічного одужання; 1 - вірогідність відмінностей від показників контрольної групи більше 99 % (p<0,01); 2 - вірогідність відмінностей від показників II групи 95 % більше (p<0,05); 3 - вірогідність відмінностей від показників з ускладненим перебігом більше 95 % (p<0,05).

Кореляційний аналіз показав наявність зворотного зв'язку між показником ФА нейтрофілів у ЧХД та кількістю перенесених гострих отитів (r=-0,38, p<0,05), а також патологією вагітності їх матерів (r=-0,3, p<0,05).

У ЕХД в дебюті захворювання спостерігалось достовірне збільшення сироваткових концентрацій ІФН-б та ІФН-г в сироватці крові, на 3-4-й день захворювання ці показники ставали ще більшими, а до моменту клінічного одужання знижувались до значень інтеркурентного періоду. У ЧХД приросту концентрацій інтерферонів в сироватці крові протягом захворювання не відбувалось, рівні інтерферонів були достовірно нижчими навіть за показники інтеркурентного періоду й мали тенденцію до поступового зниження в динаміці, що свідчить про значне пригнічення інтерфероногенезу у даної категорії хворих у відповідь на вірусну інфекцію (табл. 3).

Таблиця 3 Стан продукції сироваткових ІФН-б та ІФН-г (пг/мл) у ЧХД та ЕХД з різними варіантами перебігу ГРВІ в динаміці захворювання (M±m)

Показники	Дослідження Д	Групи спостереження	Контр. Група (n=30)
		ЧХД	ЕХД
		Неускладнений пер. (n=45)	Ускладнен. пер.(n=85)	Неускладн. пер.(n=23)	Ускладнен. пер.(n=7)
ІФН-б	1	55,6±1,11,2,3	43,8±1,41,2	85,25±0,671,3	74,21±0,91	66,4 ±1,3
	2	49,34±0,971,2,3	42,7±0,81,2	228,75±8,751,3	143,6±5,11
	3	48,46±1,421,2,3	40,7±0,71,2	73,28±0,681	72,03±1,271
ІФН-г	1	4,01±0,181,2,3	2,82±0,141,2	7,86±0,181,3	7,36±0,081	6,8 ±0,23
	2	3,43±0,121,2,3	2,76±0,111,2	15,04±0,191	13,01±0,21
	3	3,19±0,091,2,3	2,71±0,161,2	8,79±0,111,3	7,48±0,121

Примітки: 1 - вірогідність відмінностей від показників контрольної групи більше 99,9 % (p<0,001); 2 - вірогідність відмінностей від показників II групи більше 99,9 % (p<0,001); 3 - вірогідність відмінностей від показників з ускладненим перебігом більше 99 % (p<0,01).

Виявлено наявність сильного кореляційного зв'язку між показником рівня сироваткового ІФН-б у ЧХД та кількістю перенесених гострих обструктивних бронхітів (r=-0,8, p<0,05). Зворотний зв'язок помірної сили виявлено між показником концентрації ІФН-б в сироватці крові та ускладненим перебігом ГРВІ (r=-0,5, p<0,05), наявністю кількох фонових станів у дитини (r=-0,5, p<0,05), а також початком відвідування ДДЗ на 2-му році життя (r=-0,61, p<0,05). З початком відвідування садків на рік пізніше цей показник має прямий зв'язок помірної сили (r=0,6, p<0,05).

Зворотні слабкі кореляційні зв'язки виявлені між показником рівня сироваткового ІФН-б та кількістю перенесених гострих отитів (r=-0,36, p<0,05), наявністю антенатальної патології (r=-0,4, p<0,05), патології інтранатального періоду (r=-0,4, p<0,05), наявністю хронічних захворювань у батьків (r=-0,4, p<0,05), проявами ПП ЦНС (r=-0,44, p<0,05), алергічними реакціями в анамнезі (r=-0,4, p<0,05), наявністю анемії на першому році життя (r=-0,3, p<0,05). Встановлена також наявність прямого кореляційного зв'язку рівня ІФН-б в сироватці крові та фактом грудного вигодовування з моменту народження (r=0,4, p<0,05) та його тривалістю (r=0,3, p<0,05).

Рівень сироваткового ІФН-г у ЧХД мав сильний зворотній зв'язок з наявністю хронічної соматичної патології у матерів (r=-0,98, p<0,05), а також він був найнижчим у дітей, що переносили гострий бронхіт (r=-0,98, p<0,05). З боку клітинної ланки імунітету у ЧХД ми виявили зниження відносної кількості CD3+, CD4+ та CD8+-клітин при достовірному підвищенні їх абсолютного вмісту у крові, тоді як у ЕХД приріст абсолютної кількості Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій в дебюті захворювання супроводжувався приростом їх відносної кількості.

У ЧХД в дебюті ГРВІ спостерігалось достовірно менше, ніж у ЕХД, підвищення співвідношення CD4+/CD8+ (ЧХД з неускладненим перебігом ГРВІ - 2,18±0,08, з ускладненим перебігом - 2,15±0,01; ЕХД з неускладненим перебігом - 2,23±0,06, ЕХД з ускладненим перебігом - 2,25±0,07).

Кореляційний аналіз виявив наявність зворотного зв'язку між показником відносного вмісту CD3+- та CD4+-клітин у ЧХД із наявністю ускладнень ГРВІ (відповідно r=-0,6, p<0,05 та r=-0,5, p<0,05), кількістю перенесених гострих обструктивних бронхітів в анамнезі (відповідно r=-0,61, p<0,05 та r=-0,55, p<0,05), кількістю епізодів ГРВІ протягом попереднього року (відповідно r=-0,47, p<0,05 та r=-0,4, p<0,05).

Показник відносного вмісту CD8+-клітин залежав від наявності ускладнень при ГРВІ (r=-0,3, p<0,05), кількості перенесених гострих обструктивних бронхітів (r=-0,3, p<0,05), кратності епізодів ГРВІ протягом попереднього року (r=-0,3, p<0,05), наявності патології антенатального періоду (r=-0,3, p<0,05).

Показник співвідношення CD4+/CD8+-клітин був нижчим у дітей, які починали відвідувати ДДЗ на другому році життя (r=-0,35, p<0,05).

Особливостями стану гуморальної ланки імунітету у ЧХД, на відміну від ЕХД, було більш тривале збереження підвищення вмісту лімфоцитів з фенотипом CD22+ та рівня сироваткового Ig M (табл. 4).

Кореляційний аналіз виявив наявність прямого зв'язку між показником відносного вмісту CD22+-клітин та наявністю декількох патологічних станів під час вагітності (r=0,3, p<0,05), а також частотою ГРВІ протягом попереднього року (r=0,3, p<0,05). З тривалістю грудного вигодовування даний показник мав зворотний зв'язок (r=-0,3, p<0,05).

Крім того, встановлено наявність зворотного зв'язку між рівнем сироваткового Ig G та кількістю перенесених гострих обструктивних бронхітів (r=-0,4, p<0,05), частотою ГРВІ за попередній рік (r=-0,37, p<0,05), патологією вагітності (r=-0,3, p<0,05) та наявністю одночасно кількох фонових станів у дитини (r=-0,3, p<0,05).

Таблиця 4 Стан гуморальної ланки імунітету у ЧХД та ЕХД з різним варіантом перебігу ГРВІ в динаміці захворювання, (M±m)

Показник	Од. вим.	Дослідж.	Групи спостереження	Контрол. гр.(n=30)
			ЧХД	ЕХД
			Неусклад. Пер.(n=45)	Ускладнений пер.(n=85)	Неускладн. пер.(n=23)	Ускладн. пер.(n=7)
CD22+	%	1	27,55±0,871,2	28,18±0,541,2	24,39±0,341	23,85±0,21	23,1±0,24
		2	28,53±1,081,2	29,5±0,721,2	23,61±0,32	23,57±0,5
	109/л	1	1,6±0,0281,2,3	1,8±0,041,2	1,32±0,031,3	1,28±0,091	0,76±0,02
		2	1,1±0,021,2,3	1,33±0,031,2	0,86±0,011	0,9±0,081,4
Ig A	Г/л	1	0,42±0,021,2,3	0,39±0,011,2	0,64±0,03	0,62±0,05	0,67±0,12
		2	0,37±0,011,2,3	0,34±0,0041,2	0,66±0,03	0,65±0,03
Ig M		1	1,11±0,061,2	1,16±0,111,2	0,89±0,011	0,91±0,021	0,81±0,004
		2	1,22±0,111,2	1,19±0,0051,2	0,82±0,063	0,85±0,04
Ig G		1	5,23±0,31,2	4,95±0,181,2	8,79±0,171	8,65±0,31	9,32±0,24
		2	5,01±0,221,2,3	4,88±0,121,2	9,16±0,12	9,03±0,14

Примітки:1 дослідження - в дебюті захворювання; 2 дослідження - на момент клінічного одужання; 1 - вірогідність відмінностей від показників контрольної групи більше 99 % (p<0,01); 2- вірогідність відмінностей від показників II групи більше 99 % (p<0,01); 3 - вірогідність відмінностей від показників з ускладненим перебігом більше 99 % (p<0,01).

Зміни з боку концентрацій сироваткових інтерлейкінів в дебюті захворювання в обох групах спостереження мав односпрямований характер. А саме, спостерігалось зниження концентрацій сироваткових ІЛ-2 та ІЛ-4 при підвищенні концентрації сироваткового ІЛ-10 порівняно з показниками інтеркурентного періоду. Однак ступінь відхилення даних показників від значень контрольної групи був вірогідно більшим у ЧХД. Крім того, у ЕХД на момент клінічного одужання вміст інтерлейкінів в сироватці крові відповідав значенням інтеркурентного періоду, в той час як у ЧХД дані показники лише мали тенденцію до відновлення (табл. 4).

Зворотна кореляція була виявлена між рівнями ІЛ-2 та ІЛ-4 і ускладненим перебігом ГРВІ (відповідно r=-0,5 та r=-0,4, p<0,05), наявністю у дитини гострого обструктивного бронхіту (r=-0,3, p<0,05), з кількістю перенесених гострих обструктивних бронхітів (відповідно r=-0,59, p<0,05 та r=-0,86, p<0,05), початком відвідування ДДЗ на 2-му році життя (відповідно r=-0,61, p<0,05 та r=-0,7, p<0,05). Рівень сироваткового ІЛ-2 зворотно корелював з наявністю хронічної соматичної патології у матерів (r=-0,55, p<0,05), з фактом народження дитини в асфіксії (r=-0,37, p<0,05) та з проявами ЗВУР (r=-0,37, p<0,05). Показник вмісту ІЛ-4 до того ж мав зворотні зв'язки з показником кількості перенесених гострих отитів (r=-0,51, p<0,05), наявністю фонових станів (r=-0,37, p<0,05), палінням татусів (r=-0,3, p<0,05). Рівень сироваткового ІЛ-10 прямо корелював з наявністю ускладнень ГРВІ (r=0,6, p<0,05), з наявністю гострого обструктивного бронхіту у дитини (r=0,3, p<0,05), з кількістю перенесених гострих обструктивних бронхітів (r=0,48, p<0,05), патологією антенатального періоду (r=-0,4).

Таблиця 4 Стан продукції сироваткових ІЛ-2, ІЛ-4 та ІЛ-10 у ЧХД та ЕХД з різним варіантом перебігу ГРВІ в динаміці захворювання, (M±m)

Група	Перебіг	Досл.	Показники, пг/мл
			ІЛ-2	ІЛ-4	ІЛ-10
ЧХД	Неускладнений (n=45)	1	2,19±0,091,2,3	0,39±0,021,2,3	20,65±1,591,2,3
		2	3,1±0,031,2,3	0,71±0,021,2,3	10,75±0,471,2,3
	Ускладнений (n=85)	1	1,65±0,051,2,	0,28±0,011,2	36,06±0,981,2
		2	2,35±0,071,2	0,61±0,011,2	21,44±1,121,2
ЕХД	Неускладнений (n=23)	1	2,87±0,011,3	0,86±0,011,3	12,46±0,331,3
		2	4,54±0,193	1,39±0,073	4,94±0,611,3
	Ускладнений (n=7)	1	2,68±0,011	0,77±0,021	15,7±0,451,3
		2	4,03±0,131	1,06±0,011	7,72±0,61
Контрол. група (n=30)	4,37±0,08	1,35±0,03	5,3±0,36

Примітки: 1 дослідження - в дебюті захворювання (у перший день надходження до стаціонару); 2 дослідження - на момент клінічного одужання; 1 - вірогідність відмінностей від показників контрольної більше групи 95 % (p<0,05); 2 - вірогідність відмінностей від показників II групи більше 99,9 % (p<0,001); 3 - вірогідність відмінностей від показників з ускладненим перебігом більше 99 % (p<0,001). При ускладненому перебігу ГРВІ ступінь відхилення показників системного імунітету та цитокінового профілю в обох групах був більшим, ніж при неускладненому перебігу. Однак, якщо у ЕХД, навіть за наявності бактеріальних ускладнень, до моменту клінічного одужання практично всі показники повертались до значень інтеркурентного періоду, то у ЧХД в цей момент адекватного відновлення параметрів імунної системи не відбувалось. Це свідчить про уповільнення елімінації збудників та торпідність саногенетичних процесів у ЧХД. За таких умов підвищується вірогідність повторного інфікування респіраторними патогенами.

Проведений нами факторний аналіз показав, що у дітей з різною частотою ГРЗ в анамнезі при різних варіантах перебігу ГРВІ внутрішня організація системи протиінфекційного захисту має суттєві відмінності, оскільки у всіх групах хворих виявлені специфічні тільки для кожної з них внутрішні фактори, що визначають її функціональний стан (табл. 5).

Таблиця 5 Факторна структура показників системного імунітету та продукції цитокінів у ЧХД та ЕХД під час захворювання на ГРВІ

Група	Перебіг	Фактор	Показники	Інф. навантаж.
ЧХД	Неускладнений	1. Продукції цитокінів	ІФН-б, ІФН-г, ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-10, ФА	25,6%
		2. Лімфоцитів з супресорно-цитотоксичними властивостями	CD8+, CD4+/CD8+	15,6%
		3. Клітинного забезпечення	CD3+, CD4+, CD22+	15,2%
		4. Антитілоутворення з переважним синтезом низькоафінних імуноглобулінів	Ig М, Ig G	11,7%
	Ускладнений	1. Th2-типу імунної відповіді та синтезу низькоафінних імуноглобулінів	ІЛ-4, ІЛ-10, Ig М, Ig G, CD22+	18,2%
		2. Неспецифічного захисту	ІФН-б, ІФН-г, ФА, НСТ	16,9%
		3. Регуляції клітинного забезпечення	ІЛ-2, CD3+, CD4+	16,8%
		4. Лімфоцитів з супресорно-цитотоксичними властивостями	CD8+, CD4+/CD8+	14,2%
ЕХД	Неускладнений	1. Узгодженості між синтезом регуляторних цитокінів та клітинною ланкою імунітету	ІФН-г, ІЛ-10, CD3+, CD8+, CD4+/CD8+, Ig A	38,6%
		2. Неспецифічної резистентності та регуляції імунної відповіді	ІФН-б, ІЛ-2, ІЛ-4, CD4+, ФА, НСТ	34,4 %
		3. Гуморальних механізмів імунного захисту	CD22+, CD8+, CD4+/CD8+, Ig М, Ig G	27%
	Ускладнений	1. Переважання Th2-типу імунної відповіді	ІЛ-4, ІЛ-10, Ig М, Ig G	28,4%
		2. Узгодження клітинного забезпечення та противірусного захисту	ІФН-б, CD3+, CD4+, CD4+/CD8+	26%
		3. Узгодження між неспецифічними та специфічними механізмами захисту	ІЛ-2, CD8+, ФА, Ig A	25%

Крім того, при визначенні ступеню внеску перших трьох компонент в загальну дисперсію (рис. 1), тобто ступеню їх важливості, встановлено, що у ЕХД з ускладненим перебігом ГРВІ цей внесок (80,3 %) менше, ніж у ЕХД з неускладненим перебігом (100 %). У ЧХД з неускладненим перебігом ГРВІ цей внесок виявився ще нижчим (56,4 %), а найнижчою роль перших трьох факторів виявилась у ЧХД з ускладненими формами ГРВІ (51,9%). Ці результати свідчать, що сама по собі наявність ускладнень при ГРВІ у дітей раннього віку супроводжується ослабленням факторів-домінаторів. А у ЧХД цей процес значно посилюється. Тобто, у ЧХД, особливо з ускладненим перебігом ГРВІ, функціональна система протиінфекційного захисту є більш розбалансованою та нестабільною у порівнянні з ЕХД.

Таким чином, наявність неадекватної імунної відповіді на респіраторну вірусну інфекцію у ЧХД раннього віку дає підстави вважати, що призначення в комплексі лікування ГРВІ препаратів імунотропної дії, зокрема Анаферону дитячого є доцільним і обґрунтованим.

Клініко-імунологічну ефективність застосування Анаферону дитячого при ГРВІ у ЧХД раннього віку вивчено у 65 дітей. На фоні застосування препарату відзначалось суттєве підвищення концентрацій сироваткових ІФН-б та ІФН-г, підвищення фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів, нормалізація абсолютної та відносної кількості Т- і В-лімфоцитів, рівнів сироваткових імуноглобулінів та інтерлейкінів. Клінічно це виражалось у зменшенні тривалості основних симптомів захворювання в середньому на 1,5-2,5 дня та зниженні частоти ускладнень в 1,3 рази. В цілому динаміка клінічних симптомів та імунологічних змін при ГРВІ у ЧХД при застосуванні в комплексній терапії Анаферону дитячого наближалась до такої у ЕХД.

Висновки

В дисертації представлено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової задачі, яка полягає в удосконаленні лікування ГРВІ у ЧХД раннього віку на основі вивчення особливостей динаміки інтерфероноутворення, продукції інтерлейкінів та змін клітинного і гуморального імунітету під час захворювання та клініко-імунологічному обґрунтуванні доцільності включення до терапевтичних комплексів імуномодуляторів (анаферону дитячого).

1. Часті гострі респіраторні інфекції у дітей раннього віку (більше 4 епізодів протягом першого року життя та більше 8 епізодів протягом 2-3-го року життя) характеризуються достовірно частішим, ніж у епізодично хворіючих дітей, розвитком ускладнених форм та більш тривалим перебігом. Схильність до частих та тривалих ГРВІ формується під впливом комплексу ендогенних та екзогенних чинників на тлі вікових функціональних особливостей імунної системи.

2. Під час ГРВІ у часто хворіючих дітей раннього віку на відміну від епізодично хворіючих спостерігаються низькі концентрації сироваткових ІФН-б та ІФН-г в дебюті захворювання та відсутність їх приросту в динаміці, зниження відносного вмісту в периферійній крові CD3+, CD4+ та CD8+-лімфоцитів, дисімуноглобулінемія типу aMg, зниження фагоцитарної активності нейтрофілів. Зміни концентрацій інтерлейкінів в сироватці крові при ГРВІ у ЧХД та ЕХД мають односпрямований характер (зниження рівнів ІЛ-2 та ІЛ-4 та підвищення рівня ІЛ-10), але є більш вираженими у ЧХД.

3. Ступінь виразності відхилень у показниках імунного та цитокінового статусу корелює зі ступенем тяжкості захворювання і є найбільш вираженим при ускладнених формах ГРВІ. Адекватного відновлення параметрів імунної системи до моменту клінічного одужання у ЧХД, на відміну від ЕХД, не відбувається, що вказує на торпідність саногенетичних процесів та уповільнення елімінації збудників.

4. Серед медико-біологічних чинників на ступінь відхилення імунологічних параметрів ЧХД від таких у ЕХД найбільшою мірою впливають патологія перинатального періоду, раннє штучне вигодовування, наявність алергії та фонових станів, наявність хронічних захворювань у батьків дітей.

5. Включення Анаферону дитячого до схем лікування ГРВІ у ЧХД раннього віку супроводжується суттєвим підвищенням концентрацій ІФН-б та ІФН-г в сироватці крові, підвищенням функціональної активності нейтрофілів, нормалізацією показників системного імунітету та продукції інтерлейкінів, що клінічно виражається у зниженні тривалості основних симптомів захворювання (на 1,5-2,5 дня) та зменшенні частоти розвитку ускладнень (в 1,7 разів).

Практичні рекомендації

1. Основними чинниками, що сприяють частій респіраторній захворюваності в ранньому віці є: спадкова обтяженість по респіраторних, шлунково-кишкових та алергічних захворюваннях, патологія анте- та інтранатального періоду, відсутність або недостатня тривалість грудного вигодовування, алергія, наявність вогнищ хронічного запалення в носоглотці, пасивне паління, несприятливі соціальні чинники, раннє оформлення дітей до ДДЗ, ранній початок респіраторних захворювань (в перші 3-6 місяців), переважно ускладнений перебіг респіраторних інфекцій (особливо на першому році життя). Ці чинники необхідно враховувати при формуванні груп ризику частих ГРЗ у дітей раннього віку та для проведення заходів первинної та вторинної профілактики.

2. Показаннями до призначення Анаферону дитячого при ГРВІ у дітей раннього віку є висока частота гострих респіраторних інфекцій протягом попереднього року (більше 4 на першому році життя та більше 8 на 2-3-му році життя) та переважно ускладнений характер перебігу ГРВІ та/або наявність повторних епізодів гострого обструктивного бронхіту в анамнезі, перший-третій день захворювання на ГРВІ, значення співвідношення сироваткової концентрації ІФН-г до концентрації ІЛ-10 більше 0,1. Додатковими критеріями для призначення Анаферону можуть бути обтяжений перинатальний анамнез, раннє штучне вигодовування, наявність фонових станів, раннє оформлення до ДДЗ (на другому році життя). Анаферон дитячий призначається за наступною схемою: в перший день - по 1 таблетці (під язик або внутрішньо в невеликій кількості рідини) кожні 30 хвилин протягом 2-х годин, потім ще 3 таблетки в той же день; протягом наступних днів - по 1 таблетці 3 рази на день. Загальний курс лікування - 5-7 днів.

3. Застосування Анаферону дитячого при ГРВІ у ЧХД раннього віку супроводжується прискоренням одужання, зниженням частоти ускладнень, і, внаслідок цього, зниженням медикаментозного навантаження.

4. Для контролю ефективності лікування може бути використаний НСТ-тест. Приріст кількості НСТ-позитивних клітин на 2-3-й день лікування непрямо вказує на інтенсифікацію інтерфероноутворення.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Больбот Ю.К., Таран О.М. Застосування "Анаферону дитячого" в лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій у часто хворіючих дітей раннього віку // Современная педиатрия. - № 3 (16). - 2007. - С. 81-84. Здобувачем самостійно проведені клініко-імунологічне обстеження та лікування хворих, оцінка ефективності лікування, статистична обробка результатів.

2. Больбот Ю.К., Таран О.М. Особливості функціонування системи інтерферонів у дітей раннього віку // Медичні перспективи. - Т. ХІІ.- № 4. - 2007. - С. 72-78. Здобувачем самостійно проведено дослідження продукції інтерферону, зібрана та проаналізована література.

3. Больбот Ю.К., Таран О.М. Часто хворіючі діти: імунологічні особливості перебігу ГРВІ // Современная педиатрия. - № 4 (21). - 2008. - С. 51-55. Здобувачем самостійно проведені імунологічне обстеження хворих, статистична обробка результатів дослідження.

4. Таран О.М. Диференційний підхід в діагностиці та лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій у часто хворіючих дітей раннього віку // Український медичний альманах. - Т. 11. - № 2. - 2008. - С. 226-230.

5. Больбот Ю.К., Ковтуненко Р.В., Таран О.М., Аліфанова С. В., Бордій Т. А., Полуциганова Л.Г., Юріліна В. А., Новікова О.М. Застосування анаферону дитячого в терапії гострого бронхіту у дітей раннього віку // Питання імунології в педіатрії : V Всеукраїнська наук.-практ. конференція, 2005 р. : тези допов. - Форос, 2005. - С. 11-12. Здобувачем самостійно проведені клініко-імунологічне обстеження та лікування хворих, статистична обробка результатів дослідження.

6. Больбот Ю.К., Ковтуненко Р.В., Бордій Т. А., Аліфанова С. В., Клименко О.В., Таран О.М., Братусь О.В. Стан системи інтерферону та респіраторна патологія у дітей // Актуальні питання педіатрії : VІІІ всеукраїнська наук.-практ. конференція, присвячена пам'яті члена-кореспондента НАН, АМН України, РАМН, професора В.М. Сідельнікова, 16-18 листопада 2006 р. : тези доповідей. - Київ, 2006. - С. 11-12. Здобувачем сумісно проведено клініко-імунологічне обстеження хворих, статистична обробка та аналіз отриманих результів, оформлено роботу.

7. Таран О.М., Єнькова С. В., Кулік Г. В., Опекаловська Н.К. Клінічна оцінка ефективності індуктору інтерферону "Анаферону дитячого" в лікуванні ГРВІ у дітей раннього віку // Збірник наукових та науково-педагогічних робіт співробітників науково-дослідницького сектору ДДМА за 2006 рік. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 33-35. Здобувачем самостійно проведені клініко-імунологічне обстеження хворих, статистична обробка результатів дослідження, оформлено роботу.

8. Больбот Ю.К., Таран О.М. Клініко-імунологічні особливості перебігу ГРВІ у дітей раннього віку, що часто та тривало хворіють // Матеріали наук.-практ. конф., присвяченої 25-річчю дитячого торако-пульмонологічного відділення м. Кривого Рогу, 29 листопада 2007 р. - Кривий Ріг, 2007. - С. 105-107. Здобувачем самостійно проведені клініко-імунологічне обстеження та лікування хворих, статистична обробка та аналіз отриманих результатів.

9. Больбот Ю.К., Таран О.М., Бордій Т. А., Ковтуненко Р.В., Русакова О.О., Борисенко...