Дослідити структуру і типологію агресивної поведінки, рівень агресії при соціальних взаєминах у жінок, хворих на шизофренію.

Дослідити зв'язок агресивної поведінки з клінікою захворювання у жінок, що страждають на шизофренію.

Дослідити зв'язок агресивної поведінки з соціально-демографічними показниками (сімейний стан і наявність дітей) у жінок, хворих на шизофренію.

Вивчити вплив нормотімічної корекції на рівень агресії при соціальних взаєминах хворих на шизофренію жінок.

Об'єкт дослідження - агресивна поведінка при соціальних взаєминах жінок, хворих на шизофренію.

Предмет дослідження - структура і типологія агресивної поведінки при соціальних взаєминах у жінок, хворих на шизофренію.

Методи дослідження: клініко-психопатологічний, клініко-етологічний метод, метод експертного дослідження документації, соціально-демографічний, математико-статистичний метод.

Клініко-психопатологічний метод використовувався для діагностичної оцінки, верифікації і вивчення ступеня вираження психічних розладів у обстежуваних. Діагностика нозології психічних розладів здійснювалась відповідно до клінічних критеріїв МКХ-10. Характер та ступінь порушень психічної сфери обстежуваних оцінювалися за шкалами PANSS.

Клініко-етологічним методом досліджували особливості структури невербальних комунікації обстежуваних в парах пацієнт-лікар та пацієнт-родич. В рамках клініко-етологічного метода дисертантом був розроблений, апробований та використаний для обстеження спосіб оцінки рівня агресії при соціальних взаєминах у жінок, що страждають на шизофренію.

Методом експертного дослідження документації проводився збір даних, через вивчення медичної документації (дійсних та архівних історій хвороби, амбулаторних карт), збір інформації у родичів, запитів по місцю роботи пацієнток. Проводилась систематизація даних, їх аналіз, оцінка узгодженості між собою та обґрунтування висновків.

Соціально-демографічний метод (розподіл за сімейним станом, наявністю дітей, ступенем трудової адаптації) було використано для визначення основних характеристик і показників соціального функціонування досліджуваних.

Статистичну обробку одержаного матеріалу здійснено відповідно до основних положень загальної теорії статистики. Вона складалась з декількох послідовних, логічно взаємопов'язаних етапів (організації статистичного дослідження; збирання даних, групування й зведення даних; їх статистичний аналіз), які реалізовувались за допомогою програми «MS Excel» фірми Microsoft з використанням стандартного пакету прикладних програм «Statistica 6» і «SPSSIO». Застосовувалися методи обчислення середньої величини та помилки середньої величини (М ± m), метод Манна-Уітні, метод Уілкоксона, багатофакторного дисперсного аналізу, коефіцієнт кореляції Спірмена (RS), критерій достовірності (p).

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційному дослідженні вперше розроблено і апробовано спосіб оцінки рівня агресії при соціальних взаєминах у жінок, хворих на шизофренію.

Вперше досліджена структура і типологія агресивної поведінки, рівень агресії при соціальних взаєминах у жінок, хворих на шизофренію. Вивчені зв'язки агресивної поведінки з клінікою захворювання, соціально-демографічними показниками.

Вперше досліджено вплив нормотімічної корекції на рівень агресії при соціальних взаєминах у жінок, хворих на шизофренію.

Практичне значення одержаних результатів. Проведене дослідження агресивної поведінки дає практичним лікарям нові можливості що до оцінки психічного стану пацієнтів для діагностики, диференціальної діагностики, виявлення дисимуляції при шизофренії, основуючись на дослідженні соціальних взаємин пацієнтів.

Розроблений спосіб дає можливість практичним лікарям проводити динамічну кількісну оцінку рівня агресії при соціальних взаєминах у хворих на шизофренію.

Отримані результати нормотімічної корекції дозволяють розробляти і використовувати більш диференційовані підходи до психофарамакотерапії шизофренії.

Вперше розроблений в рамках дисертаційного дослідження спосіб оцінки агресії при соціальних взаєминах у жінок, хворих на шизофренію впроваджений в практику роботи стаціонарного та диспансерного підрозділу Запорізької обласної психіатричної лікарні; Кримської республіканської психіатричної лікарні № 1; Кримської республіканської психіатричної лікарні № 5; Міської лікарні № 2 міста Євпаторія.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в курс навчання студентів та лікарів-інтернів кафедри неврології з курсом психіатрії, наркології і психотерапії з курсом загальної та медичної психології Запорізького державного медичного університету; курс тематичного вдосконалення з психіатрії кафедри психіатрії, наркології, психотерапії з курсом загальної та медичної психології Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено динамічне, комплексне клініко-психопатологічне, клініко-етологічне обстеження 100 жінок, хворих на шизофренію. Також, проведено експертне дослідження документації, аналіз соціально-демографічних показників обстежуваних.

В ході виконання дисертаційного дослідження спільно з В.П. Самохваловим отримано деклараційний патент на корисну модель (Пат. 13309 Україна, МПК7 А 61 В 5/00. Спосіб оцінки агресії при соціальних взаєминах у жінок, хворих на параноїдну шизофренію / М. Є. Хоміцький [UA], В. П. Самохвалов [UA]. - № 2005010120 ; заявл. 27.10.2005 ; опубл. 15.03.2006, Бюл. № 3).

Теоретична та практична частини дослідження, статистична обробка результатів та впровадження їх в роботу практичної охорони здоров'я були зроблені автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювались на науково-практичних конференціях: «II Українська клініко-діагностична конференція з психіатрії» (Керч, 2006), «III Українська клініко-діагностична конференція з психіатрії» (Керч, 2007), конференції, присвяченій 200-річчю Кримської республіканської психіатричної лікарні № 1 (2007), всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики» (Запоріжжя, 2007), а також на засіданнях Запорізького обласного наукового товариства психіатрів і невропатологів (2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 друкованих праць, в тому числі 5 статей у спеціалізованих фахових виданнях згідно з переліком ВАК України, 1 стаття - у матеріалах всеукраїнської науково-практичній конференції з міжнародною участю, 1 деклараційний патент на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 167 сторінках машинописного тексту (131 сторінка - основний текст). Дисертація ілюстрована 17 таблицями та 5 малюнками. Текст роботи складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, трьох розділів результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних літературних джерел. Список використаної літератури містить 207 джерел (із них 138 - україномовних та російськомовних авторів, 69 - закордонних англомовних та німецькомовних авторів).

2. Основний зміст

В основу дисертаційної роботи покладено результати дослідження, яке проведене в період з 2004 по 2007 роки на базі Запорізької обласної психіатричної лікарні. Здійснено динамічне, комплексне клініко-психопатологічне, клініко-етологічне обстеження 100 жінок, в віці від 18 до 49 років, які проходили курс стаціонарного лікування у Запорізькій обласній психіатричній лікарні. Всім обстеженим було встановлено діагноз шизофренії. Також, проведено експертне дослідження документації, аналіз соціально-демографічних показників обстежуваних. Клініко-етологічне обстеження здійснювалось вперше розробленим здобувачем і впровадженим в практику способом оцінки рівня агресії при соціальних взаєминах жінок, що страждають на шизофренію.

У всіх хворих на період обстеження була відсутня вагітність, менструальний цикл був регулярним на протязі останніх 6 місяців. У всіх обстежуваних та родичів, що приймали участь в дослідженні, було отримано поінформовану згоду.

У зв'язку з психічним захворюванням 66 пацієнток були інвалідами 2-ї групи, 8 осіб - інваліди 3-ї групи, 2 хворих - інваліди 1-ї групи, 24 хворих не були інвалідами. При цьому працюючими були 4 інваліда 2-ї групи, 5 інвалідів 3-ї групи и 21 хвора з тих, хто не були інвалідами. Тривалість захворювання складала від 2-х до 31 року, середня тривалість - 11,4±7,9 року. При загально клінічному та лабораторному дослідженні хворих тяжкої сомато-неврологічної патології не було.

За сімейним станом: 22 пацієнтки заміжні, 31 розлучені, 2 удови і 45 ніколи не були у шлюбі. У 45 обстежених є діти: у 31 - одна дитина, 13 пацієнток мають 2-х дітей, одна пацієнтка - мати 3-х дітей.

З перших днів госпіталізації і на момент обстеження пацієнти приймали психофармакологічну терапію типовими та атиповими нейролептиками, коректором циклодолом, антидепресантами, транквілізаторами, ноотропами. Обстеження проводилось не раніше, ніж через 1 місяць з моменту госпіталізації та початку лікування нейролептиками.

Всі хворі були досліджені клініко-психопатологічним методом в статиці та динаміці. Діагнози обстежуваних було верифіковано згідно діагностичних критеріїв психічних та поведінкових порушень Міжнародної Класифікації хвороб 10 перегляду (МКХ-10). З метою об'єктивізації клінічної симптоматики проводилась оцінка по шкалах PANSS (Kay S.R., Opler L.A., Fiszbein A., 1987). Також, досліджувалась фабула маячних ідей пацієнток.

Проводився збір об'єктивних даних (вивчення медичної документації, збір інформації у родичів, запроси по місцю роботи), та вивчення їх методом експертного дослідження документації.

Соціально-демографічний метод (розподіл за сімейним станом, наявністю або відсутністю дітей, ступенем трудової адаптації) було використано для визначення основних характеристик і показників соціального функціонування досліджуваних.

В рамках клініко-етологічного метода здобувачем був розроблений, апробований, та використаний для обстеження спосіб оцінки агресії при соціальних взаєминах у жінок, хворих на шизофренію.

Обстеження за цим способом складалося з двох частин: дослідження в парах пацієнт-лікар, та дослідження в парах пацієнт-родич. Дослідження проводилось в період з 10 по 18 дня менструального циклу (для виключення проявів передменструального та постменструального синдромів). Проводилась відеозйомка поведінки обстежуваних при спілкуванні з лікарем та родичем (тривалість кожного етапу становила 10 хвилин), отримані відеофайли зберігалися в електронному вигляді. В подальшому проводилась оцінка невербальної поведінки пацієнтів через запис стандартних етограм - оцінка по каналах міміки, пози, жесту, маніпулювання, підрахунок одинарних, двійних та полікомплексів поведінки.

Проводився аналіз типології и структури невербальної поведінки пацієнтів. Оцінювався біологічний поведінковий контекст згідно «Глосарія по вивченню невербальної поведінки людини» (Самохвалов В.П., 1987), - підраховувалась кількість елементів, що відносяться до агресивно-попереджувальної поведінки. Отримані результати вносились до відповідних матриць: спілкування в парах пацієнт-лікар та пацієнт-родич.

Для кожного обстежуваного проводився підрахунок відсотка агресивно-попереджувальних елементів при соціальних взаєминах (середньоарифметичне від показників відсотків агресивно-попереджувальних елементів при спілкуванні з лікарем та з родичем).

Залежно від отриманих показників, пацієнти розподілялись на 3 групи: з низьким (до 15% агресивно-попереджувальних елементів поведінки), середнім (від 15% до 20% елементів агресивної поведінки) та високим рівнем агресії (більше 20% елементів агресивної поведінки).

18 хворим, що мали високий та середній рівень агресії, крім препаратів, які вони приймали до обстеження (нейролептики), призначався карбамазепін в дозі 400-600 мг на добу. Прийом препарату вони продовжували і після виписки зі стаціонару. Ці хворі були повторно обстежені описаним способом амбулаторно, через 3 місяці після початку нормотімічної корекції, оцінена динаміка стану, та рівня агресії.

Контрольна група складалась з 20 осіб, яким нормотімічна корекція не проводилась, також мали середній та високий рівень агресії. Проведено повторне обстеження в амбулаторних умовах через проміжок часу не менший 3-х місяців. Проведений порівняльний аналіз показників обох груп.

Результати дослідження

Встановлено, що згідно до критеріїв F-20 по МКХ-10 у 64 пацієнток захворювання шизофренією носило безперервний характер, у 36 - епізодичний з наростаючим або стабільним дефектом. Провідним психопатологічним синдромом у 72 пацієнток був параноїдний (34 особи) та галюцинаторно-параноїдний (38 осіб) в рамках параноїдної шизофренії, у 23 хворих - резидуальна шизофренія (після перенесених не менш ніж 3-х приступів параноїдної шизофренії), стан 5 пацієнток кваліфікувався як парафрений в рамках параноїдної шизофренії.

По фабулі маячних ідей хворі з галюцинаторно-параноїдним та параноїдним синдромами розділені на 2 групи за критерієм наявності (або відсутності) маячних ідей відношення та переслідування з боку родичів, що приймають участь у дослідженні. З 72-х пацієнток цієї групи у 21 особи були зазначені маячні ідеї, 51 особа ідей відношення та переслідування в адресу родича, що приймає участь у дослідженні, не виявляла.

При оцінці стану пацієнток за шкалами PANSS виявлені позитивні розлади в діапазоні від 11 до 33 балів (в середньому 20,5±7,0 балу), негативні розлади - від 11 до 35 балів (середнє - 20,9±5,4 балу), загальні розлади - від 24 до 62 балів (середнє 36,3±10,1 бала); сумарні показники склали від 54 до 130 балів (середнє - 77,7±19,4 бала). Показники по шкалам для оцінки профілю ризику агресії склали від 5 до 18 балів (середнє - 12,2±3,8 бала).

Згідно даних, отриманих в результаті клініко-етологічного дослідження, у обстежуваних при спілкуванні з родичами загальна кількість елементів міміки та жесту зменшилась, кількість елементів пози та маніпуляції зросла. При цьому в відсотковому співвідношенні на першому місці залишилася міміка (52,5±16,5% та 48,3±12,2% відповідно), на другому - жест (24,1±17,0% та 19,7±13,1%), далі поза (17,5±5,3% та 23,6±8,0%) і маніпуляції (5,9±2,4% та 8,5±2,8%). Питома вага одинарних и подвійних комплексів лишалась практично незмінною: (77,4±30,2% та 77,3±28,8% для одинарних і 21,2±7,1% та 20,5±8,8% для подвійних), кількість потрійних комплексів дещо збільшилась (1,5±0,8% та 2,2±1,3%). Одночасної невербальної трансляції по усіх чотирьох каналах в жодному з досліджень зареєстровано не було.

Аналіз біологічного контексту невербальних комунікацій хворих вказав на збільшення агресивно-попереджувальних елементів в парах пацієнт-родич у порівнянні з показником в парах пацієнт-лікар (з 12,9±3,6% до 20,1±3,7%). Середньоарифметичний показник рівня агресії зростав на 56% під час спілкування хворих з родичами. Однак, динаміка цього показника в цілому статистично недостовірна (p>0,05).

При спілкуванні з родичами змінювалось співвідношення агресивно-попереджувальних елементів, що транслювалися по різним каналам комунікацій: збільшився їх відсоток в міміці (з 57,3±12,9% в парах пацієнт-лікар до 62,8±18,6% в парах пацієнт-родич), позі (з 13,8±5,1% до 16,3±5,7%) та маніпуляціях (з 0,1±0,0% до 1,2±0,3%). Зареєстровано зменшення агресивно-попереджувальних елементів, що передавались жестами (28,8±10,1% в парах пацієнт-лікар та 19,7±6,3% в парах пацієнт-родич).

Оцінка динаміки агресивно-попереджувальних елементів залежно від провідного клінічного синдрому дала такі результати: найбільше зростання відсотку елементів агресивної поведінки при спілкуванні з родичами зареєстровано у хворих з резидуальною шизофренією (з 11,5±1,4% до 19,8±2,5%), менш вираженою була динаміка показника при параноїдному та галюцинаторно-параноїдному синдромах (з 13,3±3,8% до 20,3±4,3%), а також у пацієнток парафреним синдромом (з 13,7±2,7% до 17,9±3,8%). У хворих з резидуальною шизофренією зареєстровані статистично достовірні (p<0,05) відмінності по рівню агресії, залежно від контактної особи (або лікар, або родич). При парафреному, галюцинаторно-параноїдному, параноїдному, та при оцінці динаміки незалежно від провідного синдрому зростання показника рівня агресії статистично недостовірне (p >0,05).

В групі пацієнтів з галюцинаторно-параноїдним та параноїдним синдромами, що мають маячні ідеї відношення та переслідування з боку родичів, рівень агресії при спілкуванні з родичами зростав з 12,0±1,6% до 27,1±3,0%. У хворих, що не мають маячних ідей в адресу родичів, рівень агресії зріс з 13,8±4,1% до 17,5±4,9%. Наявні статистично достовірні (p<0,05) відмінності по рівню агресії в групі хворих з маяченням в адресу родичів, залежно від контактної особи (або лікар, або родич).

Показники рівня агресії в соціальних взаєминах в залежності від провідного клінічного синдрому та фабули маячних ідей наведені в таблиці 1.

За даними, наведеними в таблиці 1, рівень агресії при спілкуванні пацієнтів з родичами статистично достовірно (p<0,05) збільшується у пацієнтів з резидуальною шизофренією (на 72% порівнянні з показником рівня агресії при спілкуванні з лікарем). Також, рівень агресії при спілкуванні пацієнтів з родичами статистично достовірно (p<0,05) збільшується у пацієнтів, що мають маячні ідеї відношення та переслідування з боку родичів (на 126% порівнянні з показником рівня агресії при спілкуванні з лікарем).

Таблиця 1 Порівняльний аналіз рівня агресії при соціальних взаєминах пацієнток, залежно від провідного клінічного синдрому

Примітка. * - достовірність розбіжностей з парою пацієнт-лікар (p<0,05).

Залежно від показників позитивних розладів за PANSS, пацієнтки були розділені на 2 групи: з показниками до 20 балів включно (54 пацієнтки, середній рівень 16,3±2,2 бала), та більше ніж 20 балів (46 хворих, середній рівень 25,7±3,8 бала).

При порівнянні результатів аналізу агресивної поведінки було виявлено, що рівень агресії у пацієнток з меншим ступенем вираження позитивних розладів за PANSS був дещо вищім, ніж у хворих з більшим ступенем вираження позитивних розладів (17,1±3,2% та 15,7±2,8% відповідно). При спілкуванні з лікарем показник рівня агресії склав 13,3±3,9% та 12,4±3,0% відповідно, при спілкуванні з родичами 20,9±3,6% та 19,1±5,0%. Аналіз показника рівня агресії в залежності від показника позитивних розладів вказав на статистичну недостовірність (p>0,05) розбіжностей рівня агресії пацієнтів обох вищезазначених груп.

Залежно від показника негативних розладів за PANSS пацієнтки були розділені на групу з меншим ступенем вираження негативних розладів, та групу з більшим ступенем вираження негативних розладів. В першу групу були віднесені хворі, що мали показники негативних розладів до 20 балів включно (48 пацієнток, середній рівень 16,7±1,6 бала). В другу групу внесені пацієнтки, що мали показники негативних розладів більше 20 балів (52 пацієнтки, середній рівень 25,2±2,2 бала).

При порівнянні рівня агресії в цих групах виявлені такі особливості: цей показник у пацієнток с меншим ступенем вираження негативних розладів за PANSS був дещо вищім, ніж у хворих з більшим ступенем вираження негативних розладів (17,1±3,6% та 15,9±3,2% відповідно). При спілкуванні з лікарем рівень агресії склав 13,6±3,2% та 12,2±2,1% відповідно, при контакті з родичами 20,6±4,7% та 19,6±2,2%.

Динаміка рівня агресії в соціальних комунікаціях в цих групах мала протилежний характер: збільшення рівня агресії при контакті з лікарем на 51% у хворих з меншим ступенем вираження негативних розладів та збільшення рівня агресії на 61% в групі пацієнток с більшим ступенем вираження негативних розладів.

Аналіз показника рівня агресії в залежності від показників негативних розладів по шкалах PANSS виявив статистично значущі розбіжності рівня агресії (p<0,05) в групі пацієнтів, чия характеристика зазначених розладів перевищувала 20 балів при порівнянні рівня агресії обстежуваних при контакті з лікарем та родичем (відмінність склала 61%). У всіх інших випадках розбіжність була статистично недостовірною (p>0,05).

В залежності від показників загальних розладів за PANSS, пацієнтки були розділені на групу з меншим вираженням загальних розладів та групу з більшим ступенем вираження загальних розладів. В першу групу були віднесені хворі, що мали показники загальних розладів до 35 балів включно (53 пацієнтки, середній рівень 27,4±5,3 бала). До другої групи внесені пацієнтки, що мали показники загальних розладів більше 35 балів (47 хворих, середній рівень 42,9±6,5 бала).

При порівнянні результатів оцінки рівня агресії у вищезазначених групах виявлено: рівень агресії у пацієнток с меншим ступенем вираження загальних розладів був незначно вище, ніж у хворих з більшим ступенем вираження загальних розладів (16,8±3,9% та 16,1±4,0% відповідно). При контакті с лікарем рівень агресії склав 13,1±3,2% та 12,6±3,8% відповідно, при контакті с родичами 20,6±5,0% та 19,5±4,8%. Аналіз показника агресії при соціальній поведінці в залежності від показників загальних розладів вказав на статистичну недостовірність (p>0,05) розбіжностей рівня агресії пацієнтів обох вищезазначених груп.

В результаті проведеного кореляційного аналізу виявлена взаємна залежність між рівнем агресії та показниками психометрії за шкалами PANSS. Встановлена статистично достовірна (p<0,05) прямопропорційна кореляція з показниками позитивних розладів по шкалах: збудження (Р4) - RS=0,5, персекуторних ідей (Р6) - RS=0,6, ворожістю (Р7) - RS=0,8. Кореляція між рівнем агресії і показником рівня позитивних розладів в цілому відсутня.

Виявлено, що рівень агресії статистично достовірно прямопропорційно корелює (p<0,05) з такими показниками негативних розладів, як сплощення афекту (N1) - RS=0,5, недостатня спонтанності мови (N6) - RS=0,6, стереотипне мислення (N7) - коефіцієнт кореляції 0,6. Встановлена наявність статистично достовірної (p<0,05) обратнопропорційної кореляції з коефіцієнтом -0,5 між рівнем агресії та показниками шкал емоційної відчуженості (N2) та пасивно-апатичної соціальної відстороненості (N4).

Виявлена статистично достовірна (p<0,05) прямопропорційна кореляція з показниками загальних розладів по шкалах: тривожність (G2) - RS=0,5, фізичне напруження (G4) - RS=0,5, імпульсивність (G14) - RS=0,7 та активне уникнення соціальних контактів (G16) - RS=0,6. Кореляція між рівнем агресії і показником рівня загальних розладів в цілому відсутня.

Встановлені тісні позитивні статистично достовірні (p<0,05) кореляції між рівнем агресії та показниками по шкалах ризику агресії: з гнівом (S1) - RS=0,7 з труднощами, виникаючими при відстроченні винагородження (S2) - RS=0,7, емоційною нестійкістю (S3) - RS=0,6. Рівень агресії тісно позитивно (p<0,05) корелює з показником ризику агресії в цілому - RS=0,7.

Аналіз рівня агресії залежно від соціально-демографічних показників дав такі результати. В групі заміжніх та удів (24 хворих) рівень агресії при контакті з лікарем і родичем склав 14,3±3,2% та 13,0±3,7% відповідно. У пацієнток цієї групи, що мали дітей (18 обстежуваних) ці показники склали 13,4±4,0% та 19,5±4,2%. У бездітних заміжніх та удів (6 осіб) рівень агресії був найбільшим серед усіх груп (18,1±5,5% та 32,1±7,6%).

Серед тих, хто ніколи не був у шлюбі (45 осіб) рівень агресії був дещо нижчим, ніж серед заміжніх та удів (13,0±3,7% та 20,4±3,9%). Серед не бувших у шлюбі бездітних осіб (42 спостереження) рівень агресії склав 13,1±4,3% (спілкування з лікарем) та 20,9±4,8% (спілкування з родичем). А в групі пацієнток (3 особи), що мають дітей и ніколи не бувших у шлюбі був зареєстрований найнижчий рівень агресії (10,8±2,0% та 10,7±2,4% відповідно).

Пацієнтки, що були розлучені (31 хвора), мали нижчий рівень агресії, ніж заміжні, удови та ті, хто ніколи не були у шлюбі: 11,5±3,1% (з родичами) та 18,4±5,0% (з лікарем). Серед розлучених пацієнток, що мали дітей (24 особи) ці показники склали 12,0±2,2% та 18,4±4,1%. У бездітних, що розлучені (7 осіб) рівень агресії при контакті с лікарем і родичем склав 9,8±1,9% та 18,5±3,7% відповідно.

Статистична обробка отриманих результатів вказала на недостовірність розбіжностей (p>0,05), рівня агресії в залежності від вищезазначених соціально-демографічних показників. Данні наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 Показник рівня агресії, залежно від соціально-демографічних даних (сімейний стан та наявність дітей)

За результатами багатофакторному дисперсійному аналізу, соціально-демографічні показники (сімейний стан, наявність дітей) достовірно не впливають на рівень агресії при соціальних взаєминах обстежуваних.

Залежно від сумарного показника рівня агресії в соціальних взаєминах, пацієнти були розподілені на 3 групи: з низьким (до 15% елементів агресивної поведінки), середнім (від 15% до 20% елементів агресивної поведінки), та високим рівнем агресії (більше 20% елементів агресивної поведінки). Численність цих груп склала 36, 36 и 28 хворих відповідно. 18 досліджуваним (11 з показником рівня агресії більше 20% и 7 пацієнткам з показниками рівня агресії від 15% до 20%), разом з нейролептиками призначався нормотімік (карбамазепін в дозі 400-600 мг на добу), прийом препарату вони продовжували і після виписки зі стаціонару, перебуваючи під наглядом амбулаторно. За наступні 3 місяці ні одна з пацієнток на стаціонарне лікування не поступала.

Контрольна група складалась з 20 осіб, що мали середній та високий рівень агресії. Цим пацієнтам проводилось лікування тільки нейролептиками. Рівень агресії при соціальних взаєминах хворих обох груп повторно досліджений в амбулаторних умовах, через 3 місяці після первинного обстеження. Данні наведені в таблиці 3.

Таблиця 3 Динаміка рівня агресії в соціальних взаєминах при нормотімічній корекції

Примітка. * - достовірність розбіжностей з показником рівня агресії до проведення нормотімічної корекції (p<0,05).

Аналіз впливу нормотімічної корекції на рівень агресії при соціальних взаєминах, свідчить, що проведення нормотімічної корекції статистично значимо (згідно статистики Уілкоксона) зменшувало на 27% рівень агресії при спілкуванні пацієнтів з родичами (p<0,05). При нормотімічній корекції не зареєстровано достовірної динаміки рівня агресії при контакті з лікарем, та показника рівня агресії в цілому (p>0,05).

Висновки

1. У дисертаційній роботі проведене теоретичне обґрунтування і нове рішення актуального наукового завдання - дослідження агресивної поведінки при соціальних взаєминах у жінок, хворих на шизофренію. Виявлені особливості агресивної поведінки при шизофренії у жінок, за допомогою комплексної оцінки клініки, психометрії, соціально-демографічних показників, типології і структури невербальних комунікацій.

2. Розроблений спосіб оцінки рівня агресії при соціальних взаєминах у жінок, хворих на шизофренію, дає можливість дослідити взаємні зв'язки агресивної поведінки з клінікою захворювання, даними психометрії, соціально-демографічними показниками та нормотімічною корекцією. Застосування запропонованого способу оцінки рівня агресії у хворих на шизофренію дозволяє диференційовано оцінювати психічний стан і визначати лікувальні заходи.

3. Структура і типологія агресивної поведінки при соціальних взаєминах у жінок, хворих на шизофренію, має статичний характер і не залежить від контактної особи (лікар або родич пацієнтки).

4. Існує зв'язок агресивної поведінки з клінікою захворювання. У пацієнтів з резидуальною шизофренією рівень агресії при спілкуванні з родичами вищий (p<0,05), ніж при спілкуванні з лікарем (відмінність складає 72%). Особи, що мають маячні ідеї відношення та переслідування з боку родичів, виявляють вищий (p<0,05) рівень агресії при спілкуванні з родичами ніж при спілкуванні з лікарем (відмінність складає 126%).

5. Наявна взаємна залежність рівня агресії, а також динаміки рівня агресії (залежно від контактної особи), з показниками психометрії по PANSS. Пацієнти з вираженою негативною симптоматикою виявляють вищий (p<0,05) рівень агресії при спілкуванні з родичем, ніж з лікарем (відмінність складає 61%). Рівень агресії при соціальних взаєминах пропорційно та обратнопропорційно корелює (p<0,05) з показниками окремих субшкал PANSS.

Рівень агресії тісно прямопропорційно корелює (p<0,05) з показником профілю ризику агресії за PANSS.

6. Встановлено, що рівень агресії при соціальній поведінці у жінок з шизофренією не залежить (p>0,05) від соціально-демографічних показників (сімейний стан та наявність дітей).

7. Проведення нормотімічної корекції достовірно знижує (p<0,05) рівень агресії при взаєминах пацієнтів з родичами (відмінність складає 27%).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Хомицкий Н. Е. Клинико-этологическое исследование социального поведения при параноидной шизофрении / Н. Е. Хомицкий // Тавр. журн. психиатрии. - 2004. - Т. 8, № 3. - С. 23-27.

Хомицкий Н. Е. Клинико-этологическое исследование типологии и структуры социального поведения при параноидной шизофрении / Н. Е. Хомицкий // Арх. психиатрии. - 2005. - № 3. - С. 72-75.

Хомицкий Н. Е. Клинико-этологическое исследование типологии и структуры социального поведения при параноидной шизофрении / Н. Е. Хомицкий // Тавр. журн. психиатрии. - 2006. - Т. 10, № 2. - С. 25-28.

Хомицкий Н. Е. Клинико-этологическое исследование типологии и структуры социального поведения у женщин страдающих параноидной шизофренией и нормотимическая коррекция агрессии при социальном поведении / Н. Е. Хомицкий // Вісн. психіатрії та психофармакології. - 2007. - № 2. - С. 88-92.

Хомицкий Н. Е. Клинико-этологическое исследование типологии и структуры социального поведения при параноидной шизофрении / Н. Е. Хомицкий // Тавр. журн. психиатрии. - 2007. - Т. 11, № 2. - С. 94-98.

Хомицкий Н. Е. Влияние карбамазепина на уровень агрессии при социальном поведении женщин, страдающих параноидной шизофрений / Н. Е. Хомицкий // Актуальные вопросы фармацевт. и мед. науки и практики. - Запорожье : [б. и.], 2007. - С. 208-212.

Пат. 13309 Україна, МПК7 А 61 В 5/00. Спосіб оцінки агресії при соціальних взаєминах у жінок, хворих на параноїдну шизофренію / Хоміцький М. Є. [UA], Самохвалов В. П. [UA]. - № 2005010120 ; заявл. 27.10.2005 ; опубл. 15.03.2006, Бюл. № 3.

Анотація

Хоміцький М. Є. Структура і типологія агресивної поведінки у жінок, хворих на шизофренію. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16. - психіатрія. - Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київ, 2008.

В дисертаційній роботі проведене теоретичне обґрунтування і нове рішення актуального наукового завдання - дослідження агресивної поведінки при соціальних взаєминах у жінок, хворих на шизофренію. Виявлені особливості агресивної поведінки при шизофренії у жінок, за допомогою комплексної оцінки клініки, психометрії, соціально-демографічних показників, типології і структури невербальних комунікації.

Розроблено і апробовано новий спосіб оцінки рівня агресії при соціальних взаєминах у жінок, хворих на шизофренію. Розроблений спосіб дає можливість дослідити взаємні зв'язки агресивної поведінки з клінікою захворювання, даними психометрії, соціально-демографічними показниками та нормотімічною корекцією.

Виявлено, що у пацієнтів з резидуальною шизофренією рівень агресії при спілкуванні з родичами вищий (p<0,05), ніж при спілкуванні з лікарем (відмінність складає 72%). Особи, що мають маячні ідеї відношення та переслідування з боку родичів, виявляють вищий (p<0,05) рівень агресії при спілкуванні з родичами ніж при спілкуванні з лікарем (відмінність складає 126%). Існує взаємна залежність рівня агресії, а також динаміки рівня агресії (залежно від контактної особи) з показниками психометрії.

Проведення нормотімічної корекції достовірно знижує (p<0,05) рівень агресії при взаєминах пацієнтів з родичами (відмінність складає 27%).

Застосування запропонованого способу оцінки рівня агресії у хворих на шизофренію дозволяє диференційовано оцінювати психічний стан і визначати лікувальні заходи.

Ключові слова: агресивна поведінка, жінки, шизофренія.

Аннотация

Хомицкий Н. Е. Структура и типология агрессивного поведения при шизофрении у женщин. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 - психиатрия. - Украинский научно-исследовательский институт социальной, судебной психиатрии и наркологии МЗ Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию агрессивного поведения при социальных взаимоотношениях у женщин, больных шизофренией и изучению возможностей нормотимической коррекции агрессии.

В исследовании участвовали 100 женщин, страдающих шизофренией.

В диссертационной работе приведено теоретическое обоснование и новое решение актуальной научной задачи, которая состоит в изучении агрессивного поведения у женщин при шизофрении. Выявлены особенности агрессивного поведения при шизофрении у женщин, с помощью комплексной оценки клиники, психометрии, социально-демографических показателей, структуры и типологии невербальных коммуникаций.

Разработан и апробирован новый способ оценки уровня агрессии при социальных взаимоотношениях у женщин, страдающих шизофренией. Разработанный способ даёт возможность исследовать взаимные связи агрессивного поведения с клиникой заболевания, данными психометрии, социально-демографическими показателями и нормотимической коррекцией.

Выявлено, что структура и типология агрессивного поведения при социальных взаимоотношениях у женщин, страдающих шизофренией, имеет статичный характер и не зависит от контактного лица (врач или родственник больной). Данные, характеризующие полиморфизм невербального поведения в социальных коммуникациях указывают на стабильность соотношения единичных, двойных и поликомплексов в поведении испытуемых. Показатели, полученные при изучении взаимодействия пациентов с врачом практически идентичны данным, характеризующим общение пациента с родственником.

Обнаружена связь агрессивного поведения с клиникой заболевания. У пациенток с резидуальной шизофренией уровень агрессии при общении с родственниками больший (p<0,05), чем при общении с врачом (отличия составляют 72%). Пациентки, у которых есть бредовые идеи отношения и преследования со стороны родственников, обнаруживают более высокий уровень агрессии (p<0,05) при общении с родственниками, чем с врачом (отличия составляют 126%).

Выявлена взаимная зависимость уровня агрессии, а также динамики уровня агрессии (зависимо от контактного лица), с показателями психометрии. Пациенты с выраженной негативной симптоматикой проявляют больший (p<0,05) уровень агрессии при общении с родственником, чем с врачом (отличия составляют 61%).

Существуют тесные прямопропорциональные корреляции (p<0,05) между уровнем агрессии и показателем профиля риска агрессии по PANSS.

Проведение нормотимической коррекции снижает (p<0,05) уровень агрессии пациентов при взаимоотношениях с родственниками (отличия составляют 27%).

Актуальность и весомую клиническую значимость исследованию социальных и внутрисемейных коммуникаций придают перспективы усовершенствования диагностического и лечебно-реабилитационного процессов, возможность их объективизации путём установления дополнительных количественных диагностических и дифференциальных критериев.

Применение предложенного способа оценки уровня агрессии у больных шизофренией позволяет дифференцировано оценивать психическое состояние и определять лечебные мероприятия.

Ключевые слова: агрессивное поведение, женщины, шизофрения.

Summary

Khomitsky N. E. Structure and typology of aggressive behaviour women, having schizophrenia. - Manuscript.

Thesis for the obtention of candidate of medical sciences degree in specialty 14.01.16 - psychiatry. - Ukrainian Research Institute of social, forensic psychiatry and drug abuse, Ministry of Public Health of Ukraine. - Kyiv, 2008.

In dissertation work a theoretical ground and new decision of actual scientific task is research of aggressive behaviour is conducted at social mutual relations for women, patients with schizophrenia. Women have found out the features of aggressive behaviour at schizophrenia by the complex estimation of clinic, psychometric, social demographic indexes, typology and structure of un verbal communication.

In the dissertation the results of the investigations of social communications between 100 women having schizophrenia are presented.

It is discovered that for patients with residual schizophrenia level of aggression at socializing with relatives higher (p<0,05), than at socializing with a doctor (a difference is 72%).

Positive results of normotimical correction aggressive behaviour in social communications patients with paranoiac schizophrenia are estimated.

The application of the method, developed in the current research, gives psychiatrics an opportunity to make an additional evaluation of mental state of patients with schizophrenia, based on the observation of his communication peculiarities with the aim of diagnostics and detection of the mental condition dissimulation.

Key words: aggressive behaviour, women, schizophrenia.

Размещено на Allbest.ru