Наукове обґрунтування системи оптимізації формування здорового способу життя серед міських школярів підліткового віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л.ШУПИКА

УДК 616.-058; 371.212:616-084:613

14.02.03. - соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата медичних наук

НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СЕРЕД МІСЬКИХ ШКОЛЯРІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

ВАСИЛИК

ВАЛЕНТИНА СЕРГІЇВНА

2008



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті

імені М.І. Пирогова.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Процек Олена Герасимівна, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров'я

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Чепелевська Людмила Андріївна, завідувач відділу демографії ДУ „Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України".

- доктор медичних наук, професор Шкіряк-Нижник Зореслава Антонівна, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України.

Захист відбудеться "21" листопада 2008 року 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров'я, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий "20" жовтня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент В.І. Бугро

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В офіційних документах ВООЗ здоров'я підлітків виділено, як одна з найбільш актуальних проблем охорони здоров'я, у зв'язку із погіршанням стану здоров'я серед цього контингенту.

Реалізація політики ВООЗ "Здоров'я для всіх у ХXI столітті" ставить перед собою мету поширення здорового способу життя завдяки формуванню здорової поведінки у таких сферах, як харчування, фізична та соціальна активність, гігієна, психологічні міжособистісні стосунки, сексуальність, досягнення комфортної фінансової спроможності, гармонія людини з довкіллям, підвищення доступності корисних для здоров'я та безпечних продуктів харчування, зменшення несприятливого впливу на здоров'я речовин, що спричиняють залежність (ВООЗ "Здоров'я -XXI").

Відповідно до стратегічних напрямків європейської політики "Здоров'я для всіх" в Україні розроблено міжгалузеву комплексну програму "Здоров'я нації на 2002-2011 роки", в якій окремий розділ, присвячений проблемі здорового способу життя, містить 16 груп заходів правового, нормативного, організаційного, управлінського, ресурсного, інформаційного, освітнього та наукового спрямування. Розроблена низка програм і проектів: національна програма "Діти України" (2001), цільова комплексна програма "Фізичне виховання - здоров'я нації" (1998), національна програма "Репродуктивне здоров'я", "Національна програма патріотичного виховання, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства" (1999), "Про поліпшення діяльності органів і закладів охорони здоров'я з питань формування здорового способу життя, гігієнічного виховання населення" (1999) та інші. Затверджена державна політика щодо обмеження тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв, про що свідчить прийняття у 2002 році Концепції державної політики з контролю над тютюном, підписання Президентом України закону про "Ратифікацію рамкової конвенції ВООЗ щодо боротьби проти тютюну".

Водночас в Україні зберігаються негативні тенденції здоров'я дітей та підлітків: зростає частота вроджених аномалій, хронічних захворювань; формування вікозалежної патології відбувається у більш молодому віці, спостерігається схильність до поєднання захворювань [Баранов А.А., Щеплягіна А.Г., 2005]. 90 % підлітків мають відхилення у стані здоров'я, з них 20 % -по 2 і більше хронічних захворювань [Коренєв Н.М., Даниленко Н.М., 2003]. Згідно інших даних, у 30-35% підлітків діагностуються різні хронічні захворювання, у 50%- функціональні відхилення, у 40% підлітків існують обмеження у виборі професії у зв'язку зі станом здоров'я [Москаленко В.Ф., 2002, Максимова Т.М., 2005, Кучма В.Р., 2004]. Несприятливі тенденції показників здоров'я підростаючого покоління вимагають прийняття якісно нових рішень щодо розробки та проведення медико-профілактичних заходів [Камаєв И.А., 2002, Москаленко В.Ф., Грузєва Т.С., 2004].

Проблемі здоров'я підлітків присвячені чисельні дослідження, однак більшість з них фокусуються лише на окремих вузьких питаннях у той час, як формування системи превентивної роботи щодо формування здорового способу життя серед підлітків залишалось поза увагою [Артюх О.Р, Балакірєва О.М, 2003, Гойда Н.Г., 2002, Гаджиев Р.С., 2005, Кучма В.Р., 2004, Мойсеєнко Р.О., 2002]. Актуальність дослідження значною мірою посилюється необхідністю виконання завдань державної програми "Діти України" (2001) та положень стратегії ВООЗ, які направлені на навчання здоров'ю (healthe education) та формування здорового способу життя.

Недосконалість національної системи формування здорового способу життя серед підлітків потребує її оптимізації та наукового обґрунтування згідно з вимогами ВООЗ. Саме це і обумовило актуальність даного дослідження, визначило його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконувалося у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова на кафедрі соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров'я, відповідно до Національної програми "Діти України" та як фрагмент НДР Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова: "Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань". Номер державної реєстрації 0103U008992, термін виконання 01. 2003-12. 2007 роки.

Мета дослідження- наукове обґрунтування оптимізації системи формування здорового способу життя серед міських школярів підліткового віку.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

1. Проведення системного аналізу вітчизняної та світової наукової літератури з проблем організації превентивної роботи щодо збереження здоров'я школярів підліткового віку, медико-соціальних аспектів формування здорового способу життя серед вищезазначеного контингенту.

2. Аналіз показників захворюваності школярів підліткового віку міста Вінниці у проміжок часу з 2001 по 2006 рік та вивчення впливу соціально-гігієнічних, поведінкових, психологічних чинників ризику на показники здоров'я школярів 12-16 років, розробка прогностичних моделей індивідуального ризику виникнення соматичної патології за визначеними чинниками ризику.

3. Визначення поширеності випадків вживання алкоголю та тютюнопаління серед міських школярів підліткового віку.

4. Проведення науково-практичної оцінки ефективності діючих у регіоні міжнародних профілактичних програм з формування здорового способу життя серед школярів підліткового віку.

5. Наукове обґрунтування і впровадження розробленої системи заходів первинної профілактики та функціонально-організаційної моделі превентивної роботи з формування здорового способу життя серед школярів в умовах навчального закладу.

Науковими базами для досліджень стали школи № 2, № 3, № 32, № 6, № 8, № 11 м. Вінниці, науково-дослідний центр Вінницького національного медичного університету.

Об'єкт дослідження- профілактична робота з формування здорового способу життя серед міських школярів підліткового віку; школярі підліткового віку (12-16 років).

Предмет дослідження- здоров'я школярів підліткового віку, спосіб їх життя, комплекс соціально-гігієнічних, поведінкових, психологічних чинників ризику виникнення соматичної патології, заходи первинної профілактики з формування здорового способу життя.

Методи дослідження - метод системного підходу, структурно-логічного аналізу, статистичний метод, медико-соціологічний, документальний, епідеміологічний, метод математичного прогнозування, метод експертних оцінок.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше в Україні:

-встановлені поведінкові чинники ризику на контингентах практично здорових і

соматично хворих школярів підліткового віку ;

-науково обґрунтована й оптимізована організація первинної профілактичної роботи з формування здорового способу життя серед школярів підліткового віку;

-розроблена функціонально-організаційна модель формування здорового способу життя серед школярів підліткового віку в умовах навчального закладу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони стали підставою для :а) впровадження:

-оптимізованої системи первинної профілактичної роботи серед школярів

підліткового віку та функціонально-організаційної моделі формування здорового

способу життя, апробованої у Літинській загальноосвітній школі №1;

-запропонованої математичної моделі індивідуального прогнозування ризику

виникнення соматичної захворюваності, запровадженій у діяльність дитячої поліклініки №3, № 2 м. Внниці;

- на регіональному рівні у міських школах № 2, № 3 міжнародних програм з навчання

здоров'ю (ЕМШСЗ, "Сприяння просвітницькій роботі "рівний-рівному" серед молоді України щодо здорового способу життя");

-методичних рекомендацій "Індивідуальне прогнозування соматичних порушень у підлітків з різними соціально-гігієнічними, психологічними і поведінковими характеристиками" затверджених Департаментом організації та розвитку медичної допомоги населенню України (15. 02. 2007) та Вченою Радою Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (27. 05. 2005) і впроваджених у практичну діяльність Вінницьких міських дитячих поліклінік № 2, № 4 (2005, 2006рр.);

-методичного посібника "Формування у молодого покоління основ знань і навичок здорового способу життя", затвердженого рішенням Вченої Ради Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського (№ 12-2006);

-методичних рекомендацій "Удосконалення роботи з питань формування здорового способу життя та валеологічного виховання дітей та молоді", затверджених Вінницьким обласним центром здоров'я (№ 4 -2005 );

б) створення:

клубу гігієнічного навчання та санітарної освіти "Відвертість" у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М.Коцюбинського, у Вінницькому торговельно-економічному інституті Київського Національного торговельно-економічного Університету(2007-2008 рр.);

-матеріали дисертації впроваджені у навчальний процес кафедр соціальної медицини, економіки і організації охорони здоров'я Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Луцького біотехнічного інституту міжнародного науково-технічного університету (2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто розроблені основні теоретичні й практичні положення дисертаційної роботи, здійснений патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури за темою наукового дослідження. Крім вищезазначеного, розроблена та науково обгрунтована програма дисертаційної роботи, проведений вибір та здійснено виконання методик наукових досліджень, зібрані та статистично оброблені одержані матеріали. Створена оптимізована система організації первинної профілактичної роботи з формування здорового способу життя серед школярів підліткового віку, прогностична модель індивідуального ризику соматичної патології в залежності від впливу поведінкових, соціально-гігієнічних та психологічних чинників ризику, побудована функціонально-організаційна модель формування здорового способу життя в умовах школи. Дисертантом визначена медична, соціальна ефективність розроблених моделей. Сформульовані висновки та пропозиції, запроваджені у практичну діяльність результати дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи подані та оприлюднені на: VIII, IX, X, XI, XII науково-практичних конференціях молодих вчених та фахівців Вінницького національного медичного університету (Вінниця - 2002, 2003, 2004, 2005, 2006), XIX науково-практичній конференції вищих навчальних закладів освіти Вінницького регіону (Вінниця-2003), науково-практичній інтернет-конференції з міжнародною участю, присвяченій 15-річчю кафедри охорони здоров'я Львівського державного мед університету (Львів-2003), I Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції "Україна-наукова" (Київ - 2005), IV Міжнародній науково-практичній конференції "Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку" (Харків-2006), обласній науково-практичній конференції "Психосоматика: вегетативні розлади (мультидисциплінарний підхід) (Вінниця- 2005), Міжнародній конференції, присвяченій дню здоров'я (Київ - 2006), V науково-практичній конференції "Актуальні питання сімейної медицини" ( Житомир - 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 наукових праць, зокрема 7 робіт -у виданнях, рекомендованих ВАК України, з них 5- одноосібні. В роботах, опублікованих у співавторстві, дисертантці належать дані щодо медико-соціальних, психологічних характеристик підлітків, особливостей способу їх життя, огляду сучасних превентивних технологій, збирання та аналіз одержаних результатів, їх статистична обробка, встановлення прогностичного ризику, критерії корекції виявлених порушень способу життя.

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 222 сторінках машинописного тексту, з них основного 150 сторінок, містить вступ, аналітичний огляд наукової літератури, програма, методи й обсяг досліджень, 4 розділи особистих досліджень, аналіз та узагальнення результатів, висновки, практичні рекомендації, список використаних 287 наукових джерел, зокрема 53 зарубіжних авторів, ілюстрації з 43 таблицями, 25 рисунків, є 12 додатків на 20 сторінках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, обсяги та методи дослідження. Розробка науково обґрунтованих профілактичних заходів базується на вивченні закономірностей взаємодії зростаючого організму з довкіллям. Враховуючи, що стан здоров'я підлітків є складним системним явищем, за методологічну основу під час аналізу процесів і вивчення закономірностей його формування взято системний підхід.

Згідно з положеннями системного підходу, термін "здоров'я підлітка" розглядався як складна, відкрита, ймовірна динамічна система, оскільки "поведінка" аналізувалася в умовах різних зовнішніх впливів. Окрім цього, передусім під "зовнішніми впливами" розглядалися умови, що створювались під час функціонування системи "загальноосвітній навчальний заклад".

При такому підході факторіальними ознаками системи також виявились "родина", "соціальні умови життя", "навчальна діяльність", соціально-гігієнічні чинники, психо-соціальна адаптація. Ймовірний характер системи "здоров'я підлітка" обумовлений тим, що під впливом зовнішніх чинників зміни параметрів системи можуть бути неоднозначними, тобто не жорстко детермінованими, а багато в чому залежати як від комплексу факторів цієї ж миті, так і від стану самої системи на час їх дії (мотивації до збереження особистого здоров'я, психологічного стану). Постійна зміна системи "здоров'я школяра" у часі дозволяє розкрити цю систему як динамічну.

Добір методів дослідження здійснювався з урахуванням необхідності вивчення функціонування усіх цих систем, а також визначення взаємозв'язків між ними. Під час виконання роботи застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення даних наукової літератури з питань профілактики та формування здорового способу життя, оцінки впливу чинників ризику на здоров'я підлітків, які навчалися у школах), соціологічні (інтерв'ювання та анкетування учнів, вчителів), медико-статистичні (аналіз захворюваності підлітків), статистично-математичні (методи варіаційної статистики, математичного моделювання).

Дослідження здійснювалось за спеціальною програмою і вимагало проведення його у декілька етапів, що й обумовило особливості організації та передбачало використання різних методів дослідження (рис.1).

Дослідження виконувалось впродовж шести етапів, кожний з яких мав свою мету і конкретні завдання. Під час формування програми враховувалися рекомендації ВООЗ та досвід і пропозиції провідних вітчизняних та іноземних науково-дослідних центрів щодо здійснення вибіркових медико-соціологічних досліджень. На першому і другому етапах впродовж 2001-2006 рр., за даними медичної документації визначені динаміка поширеності та структура хвороб, динаміка захворюваності школярів підліткового віку міста Вінниці (12287 одиниць спостереження).

На третьому етапі згідно з результатами поглибленого медико-соціологічного дослідження, встановлені моделі поведінки в субпопуляції підлітків 12-16 років, які навчаються у загальноосвітніх школах міста Вінниці (5-11 класи), і особливості формування навичок здорового способу життя завдяки анонімному опитуванню за модифікованою автором анкетою, розробленою у межах українсько-канадського проекту "Молодь -за здоров'я -2". Поширеність шкідливих звичок серед школярів 12-16 років вивчалась за методиками, рекомендованими ВООЗ (тест Фагестрема, AUDIT).

Пройшовши відбір, соматично здорові школярі 5-11 класів ЗОШ №32 м. Вінниці (232 особи), які визнані такими за результатами детального клініко-інструментального обстеження у науково-дослідному центрі Вінницького національного медичного університету, і зокрема, соматично хворі, (146 учнів тієї ж школи), які відповідно відібрані за даними щорічних медичних оглядів (форма ф.30/0) були опитані, завдяки анкетуванню, щодо особливостей дотримання навичок здорового способу життя і підлягали психологічному тестуванню з визначенням індивідуальних психологічних особливостей за методикою СБОО (адаптований варіант тесту ММРІ, 1989).

v

Рис. 1. Програмно-цільова структура, обсяг та етапи дослідження

Методичне забезпечення дослідження:



Використані методи	Етапи дослідження
1.Системний підхід	I-IV
2.Структурно-логічний аналіз	I-IV
3.Статистичний	III-IV
4.Медико-соціологічне опитування	III, IV
5.Математичне моделювання	III
7 Експертних оцінок	IV , VI

Вплив способу життя і соціальних чинників на психологічний стан школярів визначався завдяки застосуванню методу групування і кореляційно-регресивного аналізу.

Основними аспектами здорового способу життя визнано дотримання гігієнічних нормативів для школярів 12-16 років (Сердюковська Г. Н., Сухарев А. Г., 1986) стосовно харчування, режиму дня, занять фізичною культурою, тривалості перегляду телепрограм або занять за комп'ютером, не вживання алкоголю чи психоактивних речовин, активний відпочинок.

На четвертому етапі проведено аналіз ефективності запроваджених у регіоні міжнародних профілактичних програм - "Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю" і "Сприяння просвітницькій роботі "рівний-рівному" серед молоді України щодо здорового способу життя". Аналіз здійснювався за критеріями, розробленими спільно з експертами -психологами, які працюють у рамках програм. Соціологічним опитуванням були охоплені учні 5-11 класів середньої школи № 3 міста Вінниці, яка є експериментальною базою впровадження програми ВООЗ "Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю" (наказ МОЗ України та МО України №206/272 від 20. 07. 1998 р. та наказ УОЗ та УО при Вінницькій облдержадміністрації № 1016 від 18. 01. 2000р.) та учні 5-11 класів школи № 2 міста Вінниці, у якій психологом проводяться навчальні інтерактивні тренінги за міжнародною програмою "Сприяння просвітницькій роботі "рівний-рівному" серед молоді України щодо здорового способу життя" (наказ Міністерства освіти та науки України № 426 від 22. 07. 2002р. та наказ управління освіти і науки при Вінницькій облдержадміністрації № 150 від 2. 10. 2002 р.). Оцінка ефективності й дієвості програми містила: вектор та ступінь змін поведінкових намірів школярів щодо шкідливих звичок, поінформованість з питань здорового способу життя, зміну ціннісних орієнтацій, поліпшення комунікативних навичок, дотримання аспектів здорового способу життя завдяки виконанню гігієнічних вимог щодо харчування, фізичної активності, відпочинку, психологічної врівноваженості, режиму, оздоровлення. Медична ефективність програм вивчалась за динамікою показників здоров'я за даними медичної документації. Особливості формування навичок здорового способу життя визначались за даними соціологічного опитування. Проводилось анонімне анкетування підлітків віком 12-16 років, які підпадали під профілактичні інтервенції порівняно з контрольною групою тих, серед яких не проводились втручання. За методикою пре-тест і пост-тест, завдяки медико-соціологічному опитуванню, виконувалося рандомізоване експериментальне дослідження з вибірковою кількістю одиниць спостереження по 21- в групі експерименту і 100 -в групі контролю.

На V етапі статистично оброблені отримані дані, науково обґрунтована індивідуальна прогностична модель ризику розвитку соматичної захворюваності серед школярів (програми (МS Excel, Mathcad 7.0 Professional). Використаний був метод математичного моделювання з елементами імітаційного моделювання і за отриманими даними опитування індивідуальних чинників способу життя, соціальних, психологічних особливостей підлітків після статистичної обробки експериментальних даних створена індивідуальна прогностична модель ризику розвитку соматичної патології серед школярів 12-16 років по Вінницькому регіону.

У дослідженні на VI етапі науково обґрунтована й оптимізована організація первинної профілактичної роботи з формування здорового способу життя серед підлітків, які навчаються у школі.

Створена функціонально-організаційна модель формування здорового способу життя в умовах навчального закладу.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що за роки спостереження (2001-2006 рр.), відбулося зростання захворюваності і поширеності хвороб серед підлітків м. Вінниці (рис. 2). Провідне місце у структурі хвороб підлітків посідають хвороби органів дихання 37,5%, друге місце -хвороби кістково-м'язової системи (12,5%), третє - хвороби ока та придаткового апарату (7,62%). Впродовж з 2001 по 2006 роки поширеність хвороб зросла у 1,3 рази. Рівень захворюваності безперервно зростав з 2001 по 2006 роки і склав 33,8 %.

Рис.2. Динаміка рівня поширеності хвороб серед школярів підліткового віку міста Вінниці

В результаті соціологічного дослідження встановлені такі особливості способу життя школярів віком 12-16 років: дотримуються режимних моментів згідно до вікових гігієнічних вимог 62,4±2,4% учнів; беруть участь у роботі спортивних секцій 37,3±2,4 %; не курять 44,8±2,5% учнів; вживають алкоголь 1 р. на місяць- 36,5±2,5%; систематично виконують ранкову гімнастику 60,8±2,5%, активно відпочивають на відкритому повітрі- 51,6±2,6%; дотримуються гігієнічних вимог щодо харчування 52,7±2,5%; мають низький рівень стресу за тестом Рідера 23,0±2,8% (рис.3).

За даними психологічного тестування виявлено, що лише 61,6% школярів мали нормальний психологічний стан і були стійкими до психотравм. Аналіз статевих відмінностей показав, що мали нормальний психологічний стан 54,4±4,7% хлопців та 68,3±4,2% дівчат (р<0,05); відхилення у психологічному стані спостерігалися у 18,0±3,6 % випадків серед хлопців і 7,6±2,4% -серед дівчат (р<0,01).

Рис. 3. Дотримання основних вимог щодо здорового способу життя серед міських школярів підліткового віку

Доведено наявність кореляційного зв'язку між рівнем психологічного стану та частотою вживання алкоголю (r=-0,5, р<0,05), курінням (r=-0,5, р<0,05), наявністю щоденного психоемоційного стресу (r=-0,33, р<0,05), тривалістю нічного відпочинку (r=0,33, р<0,05).

Виявлені вірогідні відмінності в результатах психологічного тестування (тест СБОО) соматично здорових і соматично хворих: нормальний психологічний стан вірогідно частіше реєструвався серед соматично здорових підлітків (61,7±3,1%), ніж серед соматично хворих -(35,6±3,9%, р<0,05).

Встановлений певний ступінь залежності між поширеністю шкідливих звичок та неблагополуччям у віково-психологічному розвитку. Серед підлітків з нормальним психологічним станом вірогідно більша частка осіб, які не курять (79,3±3,1%) проти тих, що курить (26,3±3,0%) (р <0,01). Водночас підлітки, які курять, становлять статистично вірогідну більшість у групі осіб з акцентуаціями, порівняно з тими, хто не курить у цій групі (р<0,01). Акцентуації характеру виявлені у 87,9±2,2% курців, а серед тих, хто не курить -лишень 22,4±3,2% випадків (р<0,05). Акцентуації реєструвалися здебільшого за шкалами іпохондричності та депресивності. Підлітки з такими психологічними особливостями потребують індивідуальної психокорекційної роботи.

Аналіз впливу факторів ризику на формування соматичної патології серед школярів підліткового віку достовірно довів, що серед чинників способу життя найбільш вагомими були: куріння (RІ=5,1 %, р<0,001), вживання алкоголю (RІ=8,1 %, р<0,001), порушення режиму та якості харчування (RІ=5,5 %, р<0,001), час перегляду телепрограм (RІ=4,3 %, р<0,001), психоемоційні стреси під час навчання (RІ=3,7 %, р<0,001), неповний склад сім'ї (RІ=3,8%, р<0,001), нестійкість до психотравм (RІ=2,8 %, р<0,001). Результати порівняльного співставлення значимості поведінкових, психологічних і соціально-гігієнічних чинників ризику соматичної патології дозволили розробити індивідуальну прогностичну модель ризику розвитку соматичної захворюваності серед школярів підліткового віку, визначити найбільш впливові чинники ризику соматичної патології (RR), при яких найбільша величина ризику припадала на довготривалий перегляд телепрограм (RR=15,2), вживання алкоголю (RR= 10,6), паління (RR=5,0), психо-соціальну дезадаптацію (RR=5,5), порушення режиму харчування (RR=5,1), зокрема нераціональна кратність харчування (RR=2,6), незбалансованість харчування (RR=2,8), щоденна міграційна втома (RR=3,2), проживання в неповній сім'ї (RR=4,4), недостатнє перебування на свіжому повітрі (RR=2,9).

Використовуючи методи статистичного та математичного моделювання розроблена індивідуальна прогностична модель ризику розвитку соматичної патології серед підлітків та критеріальна шкала ризику соматичної патології за сумою бальної оцінки сприятливих і несприятливих прогностичних коефіцієнтів. Для кожної ознаки, що вивчалась був розрахований прогностичний коефіцієнт (бал), що залежить від сили впливу на ризик формування соматичної патології.. Загальний прогностичний коефіцієнт індивідуального ризику виникнення соматичної патології знаходили як алгебраїчну суму негативних та позитивних прогностичних коефіцієнтів для усіх факторних ознак, який зіставляли з шкалою порогового значення сумарної дії чинників ризику і визначали 3 групи школярів з певною ймовірністю у %: 34 бали і менше - сприятливий прогноз; від -35 до +15 балів - сумнівний прогноз, понад 15 балів - несприятливий прогноз.

Отримані результати дозволили науково обґрунтувати та запропонувати для практичного використання індивідуальну прогностичну модель ризику розвитку соматичної патології серед школярів 12-16 років, яка включала психологічне тестування (СБОО), соціологічне опитування особливостей способу життя, соціально-економічного стану сімей школярів.

Таким чином, при врахуванні чинників ризику соматичної патології можливо запропонувати розподіл школярів на групи динамічного спостереження (мінімальна, середня, максимальна), що надає можливість сформувати індивідуальну програму спостереження за станом здоров'я, проводити індивідуальну корекцію способу життя.

Аналіз стану здоров'я дітей в динаміці за період 2003-2006 рр. за результатами профілактичних оглядів у 5-8 класах шкіл, в яких впроваджені міжнародні профілактичні програми, виявив зменшення частоти випадків порушень зору у школі № 3 ("Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю") - на 27,7%, у школі № 2 ("Сприяння просвітницькій роботі "рівний-рівному" щодо формування ЗСЖ серед молоді") -на 32,5%, зменшення частоти випадків сколіозу - у школі №3 - на 83%; частоти випадків порушень постави серед учнів у школі №2 - на 5,2%.

Експертна оцінка ефективності профілактичних програм також містила аналіз змін ризикової поведінки і ціннісних орієнтацій підлітків, які підпадали під вплив профілактичних інтервенцій за методикою пре-тест і пост-тест в динаміці з 2005 року по 2007 роки. Вивчення особливостей поведінки та поширеності шкідливих звичок серед підлітків у загальноосвітній школі №3, дало такі результати: статистично вірогідно зменшилась частота випадків куріння (з 33,0 ±3,8% до 18,3±2,2%) (р<0,05) (рис.4). Також збільшилась частота осіб, які дотримуються гігієнічних вимог щодо здорового способу життя: влаштування активного відпочинку з 40,2±4,0% до 89,8±2,2% (р<0,05), занять фізичною культурою у позанавчальні години з 50,0±3,7% до 78,6±3,3% (р<0,05).

Під час вивчення поширеності шкідливих звичок у динаміці впродовж 2006 -2007 років, за системою пре-тест і пост-тест, серед підлітків, які навчалися за програмою "Сприяння просвітницькій роботи "рівний-рівному" щодо формування здорового способу життя серед молоді" (у загальноосвітній школі № 2) виявлені такі результати: зменшилась частота підлітків, які вживають психоактивні речовини з 5,3±1,8% до 0% (р<0,05), які мають досвід куріння -з 32,0± 4,0% до 17,0± 2,0% (р<0,05), вживають алкоголь - з 65,7±3,8% до 53,0±4,0% (р<0,05) (рис.5). Збільшилась частка тих, які здійснюють оздоровчі заходи (з 66,1±3,8% до 79,0±3,3% (р <0,05), дотримується активних видів відпочинку (з 40,2±4,0% до 60,6±3,9%-(р<0,05).

Аналіз комунікативних навичок показав позитивні зміни, які характеризувались зменшенням конфліктів вдома і в школі з 34,8±3,8% до 8,6±2,2% (р<0,05) у школі № 3 і у школі № 2 відповідно з 34,8±3,8% до 5,0±1,7% (р<0,05).

При аналізі ефективності превентивних програм в школах виявлена їх адаптованість та позитивні напрацювання, але довготривалу мотивацію до зміни стереотипу поведінки в бік здорової дає індивідуальний підхід у поєднанні з масовою роботою, створенням умов для збереження здоров'я в навчальному закладі, просвітницька робота з батьками, учнями.

Отримані дані стали підставою для удосконалення існуючої регіональної системи формування здорового способу життя з розробкою оптимізованої системи первинної профілактики і функціонально-організаційної моделі формування здорового способу життя в навчальному закладі. В основу моделі покладено міжсекторальний, інтегративний підхід та безперервність проведення роботи.

Рис. 4. Зміна ризикової поведінки в експериментальній групі підлітків школи № 3, № 2

Оптимізована система первинної профілактичної роботи з формування ЗСЖ передбачає такий комплексний поетапний підхід: проведення під час профілактичних оглядів у школах скрінінгу психічного, соматичного, соціального здоров'я індивідуума, використовуючи психологічне тестування, соціологічне опитування, клініко-інструментальне обстеження, оцінку фізичного розвитку, прогнозування соматичної патології за розробленою методикою, визначення групи динамічного спостереження, складання індивідуальної профілактично-оздоровчої програми з розробкою шляхів корекції способу життя при інтерактивному лікуванні, впровадження мотиваційних інтервенцій в роботу шкільних лікарів із залученням психолога (блок-схема рис.5). В основу концептуального підходу до наукового обґрунтування системи первинної профілактики та функціонально-організаційної моделі формування здорового способу життя серед підлітків покладено вимоги ВООЗ, національної програми "Діти України", положення Концепції розвитку охорони здоров'я в Україні, результати нашого пілотного дослідження з вивчення ефективності на регіональному рівні впроваджених міжнародних превентивних програм, результати особистих дисертаційних досліджень.

Вагомим доробком запропонованої системи стало використання наявних елементів системи профілактики та запровадження до неї якісно нових елементів: визначення індивідуального ризику виникнення соматичної патології; визначення групи динамічного спостереження, інтерактивне лікування, проведення мотиваційних інтервенцій за ВООЗ-технологіями, спрямованих на індивідуальні підходи до зменшення вживання алкоголю, відмови від куріння, розробка й виконання індивідуальних профілактично-корекційних програм для підлітків.

Розроблена функціонально-організаційна модель формування здорового способу життя серед підлітків, які навчаються в школі (рис. 6).

ОЦІНКА ЗДОРОВ'Я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.5 Блок-схема профілактичної роботи з.форму

Новітнім у розробленій моделі є включення оптимізованої системи первинної профілактики соматичної патології з формування ЗСЖ у роботу шкільної медичної служби, створення Координаційної ради з формування ЗСЖ, до якої входять представники соціальної служби для молоді, представники територіальної громади, органів місцевого самоврядування, недержавні організації, представники батьківського комітету, учнівського самоврядування, побудова безперервно діючого лекторію для батьків з гігієнічного навчання, консультативного центру на базі психологічної служби в школі, до якої входить психолог, соціальний педагог, шкільний лікар.

З 2006 року у загальноосвітній школі №1 м. Літина впроваджена запропонована нами функціонально-організаційна модель формування здорового способу життя серед школярів. Ефективність запропонованої моделі визначалась через 2 роки після впровадження за такими критеріями: медична ефективність: поліпшення показників здоров'я школярів та соціальна ефективність: позитивні зміни ризикової поведінки щодо шкідливих звичок, зростання кількості підлітків, які дотримуються аспектів здорового способу життя, підвищення самооцінки школярами вартості й значущості свого здоров'я, формування комунікативних навичок, зміна ціннісних життєвих орієнтацій підлітків на користь ролі здоров'я, престижу здорової людини, яка позбавлена шкідливих звичок.

Досягнення плідних показників ефективності вдалися завдяки удосконаленій системі

профілактики та моделі формування здорового способу життя. (табл. 1, 2)

Таблиця 1

Динамічні зміни частоти морфофункціональних порушень серед учнів ЗОШ№1 м. Літина за період 2006-2007 рр. (у ‰)

Частота морфофункціональних порушень ( у ‰)	2006 р.	2007р.	Темп зниження, (%)
Сколіоз	270,1	200,3	25,8%
Порушення постави	119,2	99,0	16,9%
Порушення зору	170,2	147,2	13,5%
Рівень захворюваності хворобами органів дихання	405,8	377,2	7,0%
Рівень захворюваності хворобами органів ШКТ	379,6	369,5	2,6%

За період впровадження моделі (2006-2007 рр.) у школярів під час поглиблених медичних оглядів констатувалось динамічне зниження частоти морфофункціональних порушень порівняно з даними оглядів у 2005 році: зменшення частоти випадків сколіозів на 25,8 %, порушень постави на -16,9%, порушень зору -на 13,5%, рівень захворюваності органів дихання знизився на 7,0 %, рівень захворюваності органів шлуково-кишкового тракту на 2,6 %. На 16,6 % зросла кількість підлітків, які показали добру поінформованість з питань ЗСЖ.

Знизилась частота ризикової поведінки в динаміці за два роки: зменшення частоти вживання алкоголю школярами на -33,0%, куріння-на 39,6%, психоактивних речовин -на 53,4 %. Збільшилась частка учнів, які дотримуються аспектів здорового способу життя - на 36,5 %; зокрема тих, хто активно відпочиває - на 30,6%, дотримуються режиму харчування - на 8,9 %.

Таблиця 2

Динамічні зміни способу життя учнів середніх та старших класів, які навчаються у школі №1 м. Літина за період 2006-2007 рр.(у %)

Аспекти поведінки	2006 рік	2007 рік	Величина різниці загальної кількості обстежених та опитаних
Наявність досвіду паління	45,0	31,0	-31%
Вживання алкоголю частіше 1 р. на місяць	58,0	35,0	-39,6%
Вживання психоактивних речовин	8,6	4,0	-53,4%
Дотримуються режиму харчування	62,4	68,0	+8,9 %
Достатня поінформованість з питань ЗСЖ	76,3	89,0	+16,6%
Активний відпочинок	51,6	67,4	+30,6
Конфлікти	34,8	17,0	-51,1
Ціннісні орієнтації на збереження здоров'я	68,6	71,0	+3,4%
Задоволення шкільним навчанням	45,4	60,0	+32,1%
Проведення заходів оздоровлення	38,8	53,0	+36,5%

Зросла питома вага тих, хто задоволений навчанням у школі на 32,1%, знизилась питома вага учнів, які мали упродовж року міжособистісні конфлікти з вчителями або товаришами по школі- на 51,1%, що ми сприймаємо як свідчення сформованості адекватних комунікативних навичок.

Щороку від тютюнового диму помирає понад 100 тисяч українців, тютюнопаління та зловживання алкоголем обумовлюють у чоловіків майже 40% втрат років життя внаслідок інвалідності та передчасної смерті, виміряних у DALYs -одиницях. Логічно передбачити, що зниження на 31,0 % частоти тютюнопаління серед підлітків шкільного віку і вживання алкоголю ними на 39,6 % за рахунок запроваджених превентивних втручань, дозволить зменшити частоту цих шкідливих звичок у дорослих, а значно і зменшити кількість померлих. Тому впровадження розробленої моделі правомірно розцінити як соціально та економічно вагомий результат.



ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлено недостатню сформованість навичок здорового способу життя серед школярів та недосконалість системи формування здорового способу життя в школах, що потребувало наукового обґрунтування системи комплексної первинної профілактики соматичної патології та розробки функціонально-організаційної моделі формування здорового способу життя в навчальному закладі, впровадження якої довело її медичну та соціальну ефективність.

1. Аналіз регіональних особливостей стану здоров'я школярів підліткового віку 12-16 років по м. Вінниці виявив стійке щорічне зростання поширеності хвороб впродовж 2001-2006 років у 2,3 рази, вроджених вад -у 3 рази, новоутворень -у 2 рази, хвороб кістково-м'язової системи на 64,7 %, хвороб шкіри та підшкірної клітковини на 74,7 %, травм на 38,7%, хвороб органів травлення на 31,6 %, інфекційних хвороб на 24,5 %, хвороб органів дихання на 27,3 %, хвороб ендокринної системи на 16,7 %, а найвищий рівень відзначений серед хвороб кістково-м'язової системи (2810,5 ‰), ока та придаткового апарату 1713,4‰.

2. Встановлено, що серед чинників ризику соматичної патології в учнів 5-11 класів вагомими факторами є куріння (R=5,1 %, р<0,05), вживання алкоголю (R=8,1 %, р<0,05), порушення режиму та якості харчування (R=5,5 %, р<0,05), надмірний за часом перегляд телепрограм (R=4,3 %, р<0,05), періодичні психоемоційні стреси під час навчання (R=3,7 %, р<0,05), неповний склад сім'ї (R=3,8%, р<0,05), нестійкість до психотравм (R=2,8 %, р<0,05). Встановлено, що поширеність паління серед школярів підліткового віку міських шкіл м. Вінниці становить 55,2±2,5 %, вживання алкоголю -63,5±2,5 %

3.Проведений аналіз психологічних особливостей школярів серед соматично здорових у віці 12-16 років свідчить про те, що 61,6±3,0 % учнів мають нормальний психологічний стан (54,5 ±4,7% хлопців і 68,3± 4,2% дівчат (р<0,05)). Водночас серед хлопців вірогідно більшою є частка осіб з відхиленнями у психологічному стані, ніж серед дівчат (18,0±3,6% проти 7,6±2,4 %) (p<0,05).

4.Доведена ефективність і дієвість впровадження на регіональному рівні профілактичної програми ВООЗ "Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю"- за період 2003-2006 років зниження частоти випадків порушень зору на 27,7 %, випадків сколіозів -на 83 % за даними профілактичних оглядів. Статистично вірогідно зменшення ризикової поведінки щодо куріння серед школярів з 33,0±3,8 % до 18,3±2,2 % (р <0,05). У групі школярів підліткового віку, серед яких проводились превентивні втручання за програмою ПPООН-ЮНЕЙДС „Сприяння просвітницькій роботі "рівний-рівному" серед молоді України щодо здорового способу життя " за період 2003-2006 рр. зниження частоти порушень постави на 5,2 %, випадків порушень зору -на 32,5 % під час профілактичних оглядів, кількість курців знизилася з 32,0±4,0 %-пре-тест до 17,0±2,0%-пост-тест (р<0,05), зменшення частоти вживання психоактивних речовин з 5,3±1,8 % до 0% (р <0,05), зменшення частоти вживання алкоголю з 65,7±3,8 % до 53,0±4,0 % (р<0,0%), частоти конфліктів у сім'ях та в школі (з 34,8±3,8 % до 5,0±1,7 % (р <0,05)). Кожна з цих програм має свої переваги і показує адаптованість для школярів Вінницького регіону, але не дає довготривалу мотивацію до зміни поведінки і модифікацію способу життя школяра.

5. Науково обґрунтована й оптимізована комплексна система первинної профілактики соматичної захворюваності та формування ЗСЖ серед учнів в умовах школи. Особливістю запропонованої системи стало використання наявних елементів системи профілактики та запровадження до неї якісно нових елементів: індивідуального підходу і формування мотивації до зміни поведінки: визначення індивідуального ризику соматичної захворюваності, групи ризику за поведінковими факторами, проведення мотиваційних інтервенцій, спрямованих на індивідуальні підходи до досягнення зменшення вживання алкоголю, відмови від куріння, розробка і проведення індивідуальних профілактично-корекційних програм для підлітків.

6.Створена функціонально-організаційна модель формування здорового способу життя в умовах навчального закладу, яка включає нову структуру-Координаційну Раду з формування здорового способу життя, що надає системі міжвідомчий, міжсекторальний характер, системний підхід та нові якості в досягненні головної мети-збереження здоров'я школярів.

7. Розроблена математична модель прогнозування індивідуального ризику розвитку соматичної патології серед школярів підліткового віку в залежності від впливу чинників ризику та бальна шкала індивідуального ризику соматичної патології, згідно з якою сформовані 3 групи динамічного спостереження (максимальної, середньої і мінімальної динамічної активності при диспансерізації).

8. Встановлена медична (зниження частоти випадків порушень зору серед учнів 5-8 класів на 13,5%, порушень постави на 16,9 %, частоти випадків сколіозів на 25,8 %, зниження рівня захворюваності на хвороби органів дихання на 7,0 %, на хвороби органів травлення на 2,6 %) та соціальна (зниження ризикової поведінки по відношенню до куріння на 31,0 %, алкоголю- на 39,6%, психоактивних речовин на 53,4 %) ефективність впровадження у експерименті запропонованої системи первинної профілактики та функціонально-організаційної моделі формування здорового способу життя учнів шкіл.



СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1.Василик В. С. Психологічні характеристики соматично здорових школярів міських шкіл Подільського регіону / В. С. Василик // Вісник Вінницького медичного університету. -2003.- 7(1/1)- C.32-35.

2.Василик В. С. Виникнення і розповсюдженість паління серед міських підлітків в залежності від психологічного стану / В. С. Василик, І. Д. Кухар // Медична освіта. - 2005.- №1.- С. 43-45. Дисертанту належить збір та аналіз даних, узагальнення матеріалу.

3.Василик В. С. Роль психологічних і медико-соціальних чинників у формуванні соматичної патології серед міських підлітків / В. С. Василик // Вісник Вінницького національного медичного університету. -2006.- №-10 (2) C.87-89.

4.Василик В. С. Соціальні аспекти формування здорового способу життя і збереження здоров'я серед підлітків / В. С. Василик, Н. Т. Комарницька, В. Л. Пилипчук // Україна здоров'я нації. -2007.- №1- C.141-145. Дисертанту належить збір та аналіз даних, розробка моделі індивідуального прогнозування соматичної патології, узагальнення матеріалу.

5.Василик В. С. Шляхи удосконалення профілактичної роботи та пропаганди здорового способу життя / В. С. Василик // Охорона здоров'я України.-2007 - №1(25) - C. 48-49.

6.Василик В. С. Методичні підходи до проведення цілеспрямованих заходів щодо виконання вимог здорового способу життя серед підлітків / В. С. Василик // Biomedical and Biosocial Anthropology. -2007.-№9.- C. 121-124.

7.Василик В. С. Психофізіологічні характеристики соматично здорових школярів міських шкіл / В. С. Василик // Вісник морфології".-2004.- №10.2.- С. 368-371.

В інших наукових виданнях:

1. Василик В. С. Індивідуальне прогнозування соматичних порушень у підлітків з соціально-психологічними і поведінковими характеристиками - методичні рекомендації. / В. С. Василик, О. Г. Процек, А. М. Хошаба - Київ: 2007.- 18 с.

2. Василик В.С. Вивчення способу життя серед соматично здорових школярів та студентів / В. С. Василик, О. Г. Процек, Н. Т. Комарницька // Управління охороною здоров'я : междунар. наук.-практ. інтернет-конф., 29 січ.-14 бер. 2003р.: тези докл.-2003. - С.22-24.

3.Василик В. С. Особливості функціональної асиметрії півкуль головного мозку і їх вплив на якість психологічного стану у міських школярів / В.С. Василик: Матеріали VIII університетської (XXXVIII вузівської наук -практ. конф., 22 трав. 2003 р. : тези докл. - -2003. - С. 24-26.

4. Василик В. С. Проблеми формування здорового способу життя серед підліткового контингенту на сучасному етапі / В.С. Василик, О.Г. Процек : 29 наук.- практ. конф. вищих медичних закладів освіти Вінницького регіону., 24-25 черв. 2003 р. : тези докл.-2003. - С.96-87.

5. Василик В.С. Гендерні варіанти девіантної поведінки /В. С. Василик, О.Г. Процек : 29 наук.-практ. конф. вищих медичних закладів освіти Вінницького регіону., 24-25 черв. 2003р. : тези докл.- 2003.- С.112-113.

6.Василик В.С. Виникнення і поширеність паління у міських школярів в зв'язку з психологічними особливостями / В. С. Василик : IX університетська (XXXIX вузівська) наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців, - 22 трав. 2004 р. : тезиси докл. - 2004.- С.24-26.

7.Василик В. С. Досвід просвітньо - виховної діяльності серед молоді, що вступає у шлюб / В. С. Василик, І. Д. Кухар // Вісник наукових досліджень. - 2005.- №1.- С.180-182.

8.Василик В. С. Роль психологічних, медико-соціальних і поведінкових чинників ризику на виникнення соматичної патології серед міських школярів / В. С. Василик: ХІ університетська (ХХХХІ вузівська) наук. -практ. конф. молодих вчених та фахівців,-18 трав. 2005. : тези докл. - 2005.-С.57-58.

9.Василик В.С. Шляхи оптимізації подолання шкідливих звичок серед студентської молоді / В. С. Василик // Україна наукова :1- Всеукраїнська наук. -практ. інтернет-конф. 28-30. груд. 2005. : тези докл. - 2005.- С.35-38.

10.Василик В.С. Соціальні аспекти управління здоров'ям міських підлітків / В. С. Василик // "Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку" : міжнар. наук.- прак. конф., 6-7 квіт. 2006 р.: тези докл.-2006.- С.33-37.

11. Василик В.С. Шляхи оптимізації подолання шкідливих звичок серед студентської молоді" / В. С. Василик, О. Г. Процек // "Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку" : міжнар. наук.- прак. конф., 6-7 квіт.2006 р.: тези докл.-2006.- С.165-168.

12.Василик В. С. Медико-соціальні аспекти управління здоров'ям міських підлітків / В. С. Василик: ХІI університетська ( ХХХХІI вузівська) наук. -практ. конф. молодих вчених та фахівців, -18 трав. 2006. : тези докл. - 2005.- С.10-11.

13. Василик В. С. "Формування у молодого покоління основ знань і навичок здорового способу життя / В. С. Василик, О. А. Бельских, Л. С. Бровчак [та ін.]. Методичний посібник. - Вінниця.: 2006. - 80 с.

14.Василик В. С. Удосконалення роботи з питань формування здорового способу життя та валеологічного виховання дітей та молоді / В. С. Василик, Л. П. Зубко, Л. Ф. Макарчук Методичні рекомендації. - Вінниця : -2005. 12 с.

15.Василик В. С. "Ефективність санітарної освіти в подоланні шкідливих звичок серед студентської молоді / В. С. Василик: ХІІІ університетська (ХХХХІІІ вузівська ) наук. -практ. конф. молодих вчених та фахівців, -18 трав. 2007. : тези докл. - 2005.- С.4-5.

16.Василик В. С. Порівняльна оцінка результатів застосування програм з елементів здорового способу життя серед підлітків / В. С. Василик // "Актуальні питання сімейної медицини": V наук.-практ. конф.18 трав.- 2007 р.: тези докл.-2007. С. 45-48



АНОТАЦІЯ

Василик В.С. Наукове обґрунтування системи оптимізації формування здорового способу життя серед міських школярів підліткового віку. - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03-соціальна медицина. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, 2008

Дисертація присвячена вивченню формування здорового способу життя і збереження здоров'я серед міських школярів підліткового віку. Здійснене комплексне вивчення на підставі проведених досліджень стану та динаміки захворюваності підлітків м. Вінниці за період 2001-2006рр., виявлені регіональні особливості.

Проведений аналіз впливу соціально-психологічних і поведінкових чинників ризику на процес формування здоров'я, виявлені особливості дотримання основних аспектів здорового способу життя в групі практично здорових і соматично хворих.

Розроблена математична модель індивідуального ризику розвитку соматичної патології серед школярів в залежності від впливу чинників ризику, індивідуального вибору способу життя. Сформовані групи динамічного спостереження в залежності від бальної оцінки шкали порогового значення сумарної дії чинників ризику.

Науково обґрунтована ефективність впровадження сучасних превентивних програм у школах. Розроблена за результатами дослідження оптимізована система первинної профілактики соматичної захворюваності та функціонально-організаційна модель формування здорового способу життя в умовах навчального закладу. Виявлено в динаміці зменшення ризикової поведінки підлітків в ході запровадження моделі. Отримані результати дозволили науково обґрунтувати і оптимізувати систему формування здорового способу життя серед школярів шляхом розробки вдосконаленої системи первинної профілактики та функціонально-організаційної моделі формування здорового способу життя в умовах школи, що підтвердилось медичною та економічною ефективністю при практичній реалізації моделі.

...