Клінічна ефективність застосування біоінертних незнімних зубних протезів із титану

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Адентія і її ортопедичне лікування являється однією з важливою й до кінця невирішеною проблемою стоматології. Важко знайти людину старше 30 років, яка б не мала потребу в ортопедичному лікуванні.

На сьогоднішній день рішенням цієї проблеми займаються як вітчизняні, так і закордонні вчені.

Розроблено багато сучасних технологій, що якісно поліпшують виготовлення зубних протезів.

Впроваджуються нові матеріали, що сприяють якісному поліпшенню ортопедичного лікування. Гідне місце в широкій практиці стоматологів починають займати такі облицювальні матеріали, як порцелянові маси різних виробників та полімерні матеріали хімічного й світлового затвердження, які по своїх якостях мало уступають порцеляновим масам.

За звітними даними Донецького обласного стоматолога за 2001 рік було виготовлено 35326 незнімних мостоподібних протеза по штамповано-паяній технології й 668 суцільнолитих незнімних протезів, що становить відповідно 98,1% й 1,9%.

Цьому факту й цифрам необхідно приділити особливу увагу. Як видно, що домінуюче положення займає штамповано-паяна технологія з її, дотепер, невирішеними недоліками.

Відомо, що такі метали як хром, нікель, кобальт, кадмій є металами отрутами й у моноваріанті заборонені до застосування в організмі людини.

Тим більше, що в деяких сплавах відсоток хрому й нікелю доходить до 50% і навіть 70%.

Мета дослідження: Підвищити клінічну ефективність ортопедичного лікування пацієнтів з дефектами зубних рядів шляхом використання біоінертних зубних незнімних протезів з титану марки ВТ1-00, отриманих на безусадочній вакуумній ливарній установці авторської конструкції з дозованим температурним режимом розплаву.

Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання:

1. Розробити нову технологію лиття каркасів зубних протезів з титану шляхом виготовлення ливарної установки з дозованим температурним режимом розплаву титану.

2. З метою визначення ступеню усадки або її відсутності, провести виміри об'ємних й лінійних величин воскових композицій і відлитих по ним каркасів зубних протезів з титану.

3. Модернізувати та виготовити мікрометр, який дозволить провести виміри об'ємних й лінійних величин воскових і відлитих по ним титанових каркасів зубних протезів.

4. Провести потенціометричні виміри сили струму, різниці потенціалів й електропровідності ротової рідини в осіб, раніше протезованих хромо-нікелевими й хромо-кобальтовими протезами з подальшою заміною їх на титан.

5. Провести потенціометричні виміри сили струму, різниці потенціалів й електропровідності ротової рідини в осіб, уперше протезованих титановими зубними протезами й осіб з інтактним зубним рядом.

6. Дати порівняльну оцінку результатам ортопедичного лікування, показати клінічну ефективність використання зубних протезів з титану ВТ1-00.

1. Матеріали та методи досліджень

Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дослідження проведено лабораторне та клінічне вивчення ефективності виготовлення зубних протезів з титану на сконструйованій ливарній установці з дозованим температурним режимом розплаву. Під час виконання роботи дотримано основних вимоги Хельсінської декларації прав людини (1975 р.) та Ванкуверської конвенції (1979, 1995 р.р.) про біомедичні експерименти.

Лабораторні дослідження включали: відпрацювання принципів лиття зубних протезів з титану на сконструйованій нами ливарній установці з дозованим температурним режимом розплаву; вивчення показників лінійних й об'ємних величин воскових композицій і відлитих відповідно до них титанових конструкцій спеціально модернізованим нами мікрометром.

Після всебічного вивчення й проведеного аналізу роботи серії ливарних установок для лиття титану ми створили власну вакуумну безусадочну ливарну установку з дозованим температурним режимом розплаву титану, що виключає недоліки попередніх (Деклараційний патент на винахід «Спосіб лиття металів та пристрій для його здійснення» № 67950 А від 15.07.2004 р.).

Запропонований пристрій містить у собі камеру плавлення й камеру лиття, що з'єднані між собою в єдину конструкцію, де розташований вакуум-насос із системою вентиляції, джерело живлення дуги постійного струму з електронним датчиком температури розплаву титану, система вакуумування й подачі газу аргону, електронна система керування технологічним процесом з датчиками для контролю за температурою нагрівання титану. Досягши температури розплаву титану 1668С, джерело нагрівання відключається, автоматично вмикаючи подачу газу аргону, який під великим тиском заганяє розплавлений титан в опоку.

Дана система сконструйована й розрахована на застосування трьох сил: природної гравітації, аргонового удару і вакууму, що діють на розплавлений титан, значно підвищуючи якість відлитої композиції з титану.

З метою доведення безусадочного лиття титанових конструкцій проведено 30 лінійних й об'ємних вимірів воскових і відлитих відповідно по ним 30 титанових конструкцій на виготовленій нами ливарній установці з дозованим температурним режимом розплаву титану.

Клінічні дослідження. Проводилося комплексне стоматологічне обстеження усіх хворих, що включало збір анамнезу, дослідження стану слизової оболонки ротової порожнини, рентгенологічне дослідження як за допомогою внутрішньоротових прицільних, так і ортопантомограмних знімків, а також візіографічні дослідження.

Хворим проводилася проба Шиллєра-Писарєва, визначався гігієнічний індекс за Федоровим-Володкіною. Вивчалися такі параметри як величина й топографія дефектів зубних рядів, стан твердих тканин і висоти клінічної коронки зуба, що обмежують дефект, стан тканин пародонта, слизових оболонок, а також топографія альвеолярного відростка кістки, вид прикусу, оклюзійні взаємовідношення, стан і положення зубів, що втратили антагоністів, наявність або відсутність знімних або незнімних зубних протезів, тривалість їх використання, наявність ускладнень, а також атрофія альвеолярного відростка. Визначалася втрата жувальної ефективності по Агапову.

З метою оцінки клінічної ефективності застосування титанових каркасів незнімних зубних протезів, їх переваги перед хромо-нікелевими й хромо-кобальтовими сплавами, всім пацієнтам із зубними протезами з хромо-нікелевих і хромо-кобальтових сплавів проводилися потенціометричні виміри сили струму, різниці потенціалів й електропровідності ротової рідини. Для цієї мети ми використали прилад «POTENTIAL» (фірма «Pitterling Electronic», Німеччина).

Під час вимірів один електрод прикладається до слизової оболонки, у той час, як інший переміщається й контактує з зубом, металевою коронкою або металевою пломбою, а саме, з тими об'єктами в ротовій порожнині, які потрібно замірити. Виміри проводилися тричі з визначенням середньої величини.

Потенціометричні виміри сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини проводилися первинно в пацієнтів, у ротовій порожнині яких містилися зубні протези з хромо-нікелевих або хромо-кобальтових сплавів. Вдруге виміри здіснювалися після зняття цих протезів. Треті потенціометричні виміри ми проводили через 40 днів після зняття хромо-нікелевих протезів з подальшою заміною їх на титанові протези. Через 6 місяців після закінчення ортопедичного лікування титановими зубними протезами всім пацієнтам проводили контрольні клінічні огляди й потенціометричні виміри сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини. Всі отримані дані заносилися до таблиці, на підставі чого будувалися діаграми. Проводився всебічний аналіз показників потенціометричних вимірів.

З цією метою обстежено 125 пацієнтів, які були розподілені на 3 групи.

I група - 63 особи, раніше протезовані хромо-нікелевими й хромо-кобальтовими сплавами з подальшою заміною останніх на титан марки ВТ1-00;

II група - 37 осіб, що вперше звернулися за ортопедичною допомогою, і яким первинно було проведене протезування титановими зубними протезами;

III група - 25 осіб з інтактним зубним рядом (контрольна група).

Залежно від кількості металевих включень у ротовій порожнині кожну групу було розподілено на 3 підгрупи:

А. Пацієнти, які мали в ротовій порожнині до 5 незнімних зубних одиниць із хромо-нікелевих і хромо-кобальтових сплавів або один мостоподібний протез;

Б. Пацієнти, у ротовій порожнині яких містилося до 8 металевих одиниць або до двох протезів;

В. Пацієнти, у яких було більш ніж 8 металевих одиниць або понад два мостоподібних протези.

2. Результати дослідження та їх обговорення

Результати лабораторних досліджень відлитих конструкцій зубних протезів з титану повністю відповідають вимогам, які ставляться до них. Необхідно особливо відзначити, що у зв'язку з дотриманням принципу "ідеального лиття", значно скорочується утворення дефектного олефірованого поверхневого шару, а самі відливки при цьому виходять абсолютно точні, без недоливів і пор.

Запропонована ливарна установка для лиття титану має низку переваг: вона більш компактна, вимагає менших енерговитрат на створення необхідного розрідження завдяки меншому об'єму камери плавки й меншому ступеню попереднього вакуумування, чим у прототипі, на проведення процесу плавки. В результаті одночасного застосовування трьох сил: гравітації, аргонового газового удару і вакууму утворюються литі конструкції з титану найвищої якості, що є рішенням одного з поставлених завдань. Важливе значення в процесі лиття має стовідсоткове використання розплавленого титану, що дає значний економічний ефект.

Аналізуючи отримані результати вимірів моляра по всіх точках, як на восковій, так і на відлитій титановій композиції, ми бачимо повну їх ідентичність.

Можемо стверджувати, що після відливки воскової композиції на титанову, ні об'ємної, ні лінійної усадки не відбулося. Більш інформативною формою є модель верхнього моляра з яскраво вираженими буграми, глибокими фісурами, переходами різних товщин. Ця форма завжди вважалася найбільш складною для виливки сталями тому, що кристалізація металу в силу різної товщини конструкції відбувалася нерівномірно, що приводило до об'ємної усадки. Така точність є результатом цілого ряду конструкційних і технологічних особливостей нашої ливарної установки, вибору методу заливання, конфігурації ливникової системи, особливостей пакувальної маси, а також особливого автоматичного режиму розплаву титану. Різницею в показаннях в 0,01 мм ми можемо зневажити, тому що ця величина є результатом піскоструминної обробки титану, де під впливом удару піщин видаляється первинний прошарок титану.

Одним з найбільш достовірних критеріїв біоінертності, а значить і клінічної ефективності, є показники сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини. Відомо, що наявність у ротовій порожнині металевих включень у вигляді пломб, коронок, мостоподібних протезів, приводить до різкої зміни величин цих показників (А.Ю.Кордіяк, 2001; І.П.Шелякова, 2007). Це стало підґрунтям для проведення потенціометричних досліджень у хворих.

Проводячи порівняльну оцінку вимірів сили струму в пацієнтів трьох підгруп I групи в порівнянні з II й III групами, ми відзначаємо закономірність зростання сили струму пропорційно кількості металевих зубних протезів.

Так, якщо порівняти отримані результати 3 підгруп I групи з даними контрольної групи, то ми побачимо збільшення сили струму в А підгрупі - в 2,6 рази, у Б підгрупі - в 7,2 рази, у В підгрупі - в 11,4 рази. Однак, після видалення з ротової порожнини незнімних зубних протезів, виготовлених з хромо-нікелевих або хромо-кобальтових сплавів, величина сили струму набуває тенденції до зменшення (див. рис. 5), становлячи на цей період в А підгрупі - в 2,0 рази менше, у Б підгрупі - в 3,9 рази, у В підгрупі - в 7,3 рази менше. Цей процес зменшення сили струму наочно простежується й далі, а після заміни хромо-нікелевих та хромо-кобальтових протезів на протези з титану ВТ1-00 результати такі: в А підгрупі - в 1,5 рази, у II групі - в 1,6 рази, у III групі - в 3,4 рази. Найбільш інформативним показником, що повністю, відповідає критеріям біоінертності, є показник сили струму в осіб, протезованих титаном через 6 місяців, який в I групі повністю відповідає контрольній, однак простежується незначне підвищення сили струму в підгрупах Б і В. Показники сили струму в осіб II групи цілком ідентичні показникам контрольної групи.

Результати показників різниці потенціалів у I групі хворих у порівнянні з контрольною також свідчать про закономірне зростання величини різниці потенціалів, яке залежить від кількості незнімних зубних протезів у ротовій порожнині.

Так, проводячи порівняльний аналіз показників різниці потенціалів 3-х підгруп I групи в осіб з хромо-нікелевими або хромо-кобальтовими сплавами й III (контрольної) групи відзначаємо такі величини: показники різниці потенціалів А підгрупи - в 2,2 рази вище, ніж у III, Б підгрупи - в 4,1 рази, В підгрупи - у 8,3 рази вище контрольної. Після зняття зубних протезів з хромо-нікелевих або хромо-кобальтових сплавів різниця потенціалів значно зменшується й відповідає: в А підгрупі - в 1,7 рази, у Б підгрупі - в 1,9 рази, у В підгрупі - в 4,2 рази вище показників контрольної групи. Після заміни хромо-нікелевих та хромо-кобальтових зубних протезів на титанові показники різниці потенціалів у цих осіб також свідчать про тенденцію до зменшення потенціалу й стосовно контрольної групи відповідно складають: А підгрупа - в 1,5 рази, Б підгрупа - в 1,6 рази, В підгрупа - в 3,4 рази вище контрольної. Через 6 місяців тенденція до зменшення різниці потенціалів триває і в А підгрупі становить 1,0 раз, у Б підгрупі - 1,0 раз, у В підгрупі - 1,1 рази вище контрольної групи. Через 6 місяців показники різниці потенціалів I й II груп зрівнялися з показниками контрольної групи.

При вивченні результатів показників електричної провідності ротової рідини у хворих з хромо-нікелевими або хромо-кобальтовими зубними протезами з подальшою їх заміною на титанові зубні протези відзначається та ж закономірність зростання показників, що прямо залежить від кількості металевих зубних протезів.

Так, у пацієнтів I групи А підгрупи в порівнянні з контрольною групою цей показник був вище в 2,6 рази, у Б підгрупі - в 6,5 рази, у В підгрупі - в 9,8 рази. Після заміни стальних зубів на титанові, показники електропровідності пропорційно зменшувались і через 6 місяців відповідали показникам контрольної групи. Показники електричної провідності ротової рідини II й III груп - ідентичні. При заміні хромо-нікелевих та хромо-кобальтових зубних протезів на титанові, величина потенціометрії в пацієнтів відновлювалася до середньої фізіологічної норми.

З огляду на вищенаведені результати досліджень, можна стверджувати про ідеальну біосумісність титану з тканинами ротової порожнини, що, безперечно, виводить титан у лідери серед матеріалів для виготовлення каркасів штучних мостоподібних протезів.

Висновки

зубний протез титановий

У дисертаційній роботі вирішена актуальна медико-соціальна задача ортопедичної стоматології. Вперше доказана клінічна ефективність використання незнімних зубних протезів із біоінертного мономатеріалу титану марки ВТ1-00, отриманих на виготовленій нами вакуумній ливарній установці з дозованим температурним режимом розплаву. Доказ клінічної ефективності базується на науковій основі та практичній розробці нових технологічних процесів, а також загальній оцінці стану хворих до та після ортопедичного лікування, його довготривалій стабілізації. Згідно поставлених задач дослідження, його результати дозволяють зробити наступні висновки:

1. Уперше розроблено й впроваджено в широку стоматологічну практику нову технологію лиття зубних протезів з титану й нову ливарну установку з дозованим температурним режимом розплаву титану, що дозволяє створювати точні безусадочні відливки каркасів зубних протезів і забезпечує різке підвищення їх клінічної якості. За рахунок особливостей конструкції ливарної установки отримано значний економічний ефект.

2. З метою визначення ступеню усадки відлитих каркасів зубних протезів з титану, модернізовано і виготовлено спеціальний мікрометр, що дозволяє з високим ступенем точності проводити виміри лінійних й об'ємних величин різних воскових конструкцій і відповідно відлитих по ним титанових аналогів.

3. В результаті проведених вимірів лінійних й об'ємних величин встановлена ідентичність показників розміру воскових і титанових конструкцій: середні показники вимірів величин на воскових композиціях - 0,60±0,14 мм, на титанових - 0,59±0,14 мм. Такі показники розмірів підтверджують безусадочність процесу лиття зубних протезів з титану.

4. Уперше за допомогою спеціального приладу «РОТЕNTIAL» проведено потенціометричні виміри сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини в осіб, раніше протезованих хромо-нікелевими або хромо-кобальтовими протезами, з подальшою заміною їх на титан (I група). Доведено, що сила струму, різниця потенціалів й електрична провідність ротової рідини прямо залежать від кількості металевих зубних протезів у ротовій порожнині, й після заміни їх на титанові зуби показники змінюються у бік зменшення цих величин. Через 6 місяців потенціометричні показники I групи наближаються до показників III (контрольної) групи осіб: показники сили струму I групи - 2,6±0,3 мкА, III групи - 2,5±0,2 мкА; показники різниці потенціалів I групи - 31,6±3,0 мВ, III групи - 30,8±3,6 мВ; показники електричної провідності - I групи - 3,0±0,3 мкСм, III групи - 2,9±0,2 мкСм.

5. Дані проведеного порівняльного аналізу результатів потенціометричних вимірів сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини в осіб, уперше протезованих титаном (II група), і осіб контрольної (III) групи з інтактним зубним рядом практично збігаються: показники сили струму II групи - 2,5±0,2 мкА, III групи - 2,5±0,2 мкА; показники різниці потенціалів II групи - 30,6±3,0 мВ, III групи - 30,8±3,6 мВ; показники електричної провідності - II групи - 2,9±0,2 мкСм, III групи - 2,9±0,2 мкСм. Подібна ідентичність свідчить про абсолютну нейтральність титану в ротовій порожнині, що є однією з основних вимог, які висуваються до матеріалів для виготовлення зубних протезів.

6. На основі виготовлення високоточних безусадочних зубних протезів з титану, показників вимірів лінійних й об'ємних величин відлитих титанових конструкцій, потенціометричних вимірів сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини, відсутності патологічних процесів на слизових оболонках порожнини рота, зумовлених непереносимістю різнорідних металів, а також високої естетичності титанокерамічних конструкцій, доказана клінічна ефективність зубних протезів з титану.

Практичні рекомендації.

1. З метою надання клінічно ефективної стоматологічної ортопедичної допомоги пацієнтам рекомендовано виготовляти зубні протези з біоінертного металу - титан марки ВТ1-00.

2. З метою уникнення негативного впливу на організм людини не рекомендується використовувати зубні протези з різнорідних хромо-нікелевих і хромо-кобальтових сплавів. Особливо це стосується зубних протезів, виготовлених штамповано-паяним методом.

3. Для одержання якісних каркасів зубних протезів з титану рекомендовано користуватися ливарною установкою з дозованим температурним режимом розплаву титану.

4. Для попередження ускладнень, пов'язаних з порушенням потенціометрії в ротовій порожнині, а саме: сили струму, різниці потенціалів й електропровідності ротової рідини, незнімні зубні протези з опорою на імплантах необхідно виготовляти з титану.

5. З метою одержання високоестетичних зубних протезів з титану їх необхідно облицьовувати керамікою «Трицерам», «Наритакі», «Тиціан» або фотокомпозитним матеріалом «Артгласс».

Література

1. Шелякова И.П. Новий метод лиття титану / И.П. Шелякова // Новини стоматології. - 2006. - № 1 (46). - С. 72.

2. Шелякова И.П. Сравнительная оценка потенциометрии у лиц, запротезированных хромо-никелевыми, хромо-кобальтовыми сплавами и титаном / И.П. Шелякова // Питання експериментальної та клінічної медицини. - Збірник статей. - Вип. 10, Т.1. - 2006. - С.243-246.

3. Клинико-теоретическое обоснование применения цельнолитых несъемных мостовидных протезов из титана у ВИЧ позитивных пациентов / С.К. Суржанский, О.Ю. Воскресенская, Н.Н. Шендрик, И.П. Шелякова // Современная стоматология. - 2005. - № 4. - С. 139-140.

4. С титаном в третье тысячелетие / С.К. Суржанский, И.П. Шелякова, А.П. Щербань, К.С. Суржанский // Современная стоматология. - 2005. - № 1. - С. 128-130.

5. Шелякова И.П. Проявления лейкоплакии в полости рта у лиц, пользующихся зубными протезами из разнородных металлов / Шелякова И.П., Суржанский К.С., Воронина А.О. // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А. Торсуева. - № 1-2(12). - 2006. - С. 241.

Размещено на Allbest.ru