Особливості патогенезу, клініки, діагностики і лікування генералізованого пародонтиту в осіб зі спадковою схильністю до його розвитку

Так, у хворих без обтяженого сімейного анамнезу щодо пародонтиту клінічний перебіг процесу в пародонті характеризувався наявністю запальної реакції низької активності з рідкими загостреннями. Пародонтальні кишені, як правило були поодинокими, переважно у фронтальній ділянці нижньої щелепи, і відповідали дії місцевих травмуючих чинників. Перебіг захворювання достатньо тривалий, значної втрати зубів не спостерігалося й ефект від традиційного лікування, що проводився, був досить стійкий (18-24 міс). Дисбіотичні зміни еконіші пародонтальних кишень і зсуви функціонування локальних і системних показників імунітету виражені помірно. На рентгенограмах - ознаки повільного прогресування деструктивних змін у кістці міжзубних перетинок з ділянками склерозування за їх периферією. У цілому, такий характер процесу в тканинах пародонта можна віднести до сприятливого повільнопрогресуючого.

У хворих із встановленою спадковою схильністю до пародонтиту відмічено наявність вираженої запальної реакції в яснах з частими загостреннями процесу, низькою ефективністю традиційної терапії та значною втратою зубів за короткий період часу; швидке наростання резорбтивних явищ у кістковій тканині міжзубних перетинок з утворенням множинних глибоких пародонтальних кишень і розвитком вогнищ плямистого остеопорозу. При мікробіологічному дослідженні виявлено значне обсіменіння пародонтальних кишень агресивною анаеробною мікрофлорою, при імунологічному - істотний дисбаланс показників як на місцевому, так і на загальному рівнях. Даний варіант клінічного перебігу ГП може бути віднесений до несприятливого прогресуючого.

Виходячи з вищезазначеного, схему патогенезу спадково обумовленого генералізованого пародонтиту можна подати у такий спосіб: описані відмінності в силі імунної відповіді генетично детерміновані, а значить не змінюються протягом життя. Тому імуногенетичні параметри організму зумовлюють можливий початок, перебіг і кінець патологічного процесу в пародонті. Низький рівень імунного гомеостазу на загальному рівні пов'язаний із значним обсіменінням тканин пародонта агресивною пародонтопатогенною мікрофлорою, яка у свою чергу забезпечує дисфункцію імунної системи на місцевому рівні, що зрештою і призводить до несприятливого клінічного перебігу (рис. 3).

З метою раннього виявлення осіб з ризиком розвитку ГП і проведення в них превентивних заходів, а також, беручи до уваги відсутність генетичних критеріїв прогнозування даного захворювання, нами за результатами генеалогічних, дерматогліфічних, імуногенетичних досліджень та після проведення послідовної процедури Вальда був розроблений алгоритм прогнозу розвитку й перебігу ГП. Виділено 39 інформативних та прогностично значущих генетичних ознак, які можна використовувати для прогнозу даного захворювання.

До числа найбільш інформативних і прогностично значущих для виникнення пародонтиту дерматогліфічних ознак у жінок належать закінчення головної долонної лінії С у 7-му полі лівої і лінії В - у 7-му полі правої руки, наявність візерунку А^u/А^c на гіпотенарі лівої руки. Максимальна прогностична цінність і інформативність у чоловіків характерна для таких дермальних ознак, як закінчення головної долонної лінії А в 4-му і 3-му полях лівої руки, а лінії В - у 7-му полі обох рук.

Друге місце після дерматогліфічних ознак щодо можливого розвитку ГП посідає обтяжений сімейний анамнез по материнській і батьківській лініях одночасно.

Наступне місце по значущості у низці критеріїв прогнозу розвитку пародонтиту належить імуногенетичним показникам: групі крові А (II), антигенам HLA В17, В8 для осіб обох статей. Поряд з критеріями виникнення ГП, нами були виділені ознаки для прогнозування тяжкості перебігу даного захворювання. Так, серед обраних ознак максимальна інформативність у жінок відмічена для закінчення головної долонної лінії

В у 7-му полі правої руки, у чоловіків - для закінчення головної долонної лінії В у 5-му і 7-му полях обох рук. Наявність групи крові А (II), HLA-антигенів В8 і Сw2 в осіб обох статей свідчить про високу вірогідність формування несприятливого клінічного перебігу ГП в осіб зі спадковою схильністю до його розвитку..

Апробація розробленого прогностичного алгоритму свідчила про надійність і доцільність його використання в практичній діяльності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Схема патогенезу спадково обумовленого генералізованого пародонтиту

Вищевикладене диктувало необхідність розроблення лікувальних комплексів для осіб з генетично обумовленим ГП з урахуванням його клінічних проявів, особливостей мікрофлори еконіші пародонтальних кишень та імунологічного статусу. Особливості перебігу пародонтиту на фоні спадкової схильності, які полягають у несприятливому прогресуючому характері і в незначній ефективності традиційного лікування, слугували показанням до проведення системної антибактеріальної терапії. Після визначення чутливості мікрофлори пародонтальних кишень до сучасних антимікробних препаратів у якості антибактеріального препарату системного застосування було обрано Цифран СТ. Як місцевий антимікробний, протизапальний та імуномодулюючий препарат була використана 0,5 % мазь Мірамістину.

Прогресуюча резорбція кісткової тканини альвеолярних перетинок свідчила про необхідність залучення до схеми лікування остеотропних препаратів Кальцій Д3 та Остеогенон в залежності від показника індексу остеопорозу.

Наявність імунологічних порушень та їх значущість у патогенезі пародонтиту, який має перебіг на фоні обтяженого сімейного анамнезу, зумовили залучення до комплексу терапевтичних заходів даної патології імуномодулятора Аміксину.

На момент завершення комплексної терапії висока ефективність проведеного лікування була досягнута в 1-й групі - у 23,3 %, у 2-й групі - у 70 %, у 3-й групі - у 84,4 % хворих. Поліпшення відмічалося в 1-й групі - у 30 %, у 2-й групі - у 20 %, у 3-й групі - у 12,5 % осіб. Низька ефективність терапії реєструвалася в 1-й групі - у 46,7 %, в 2-й групі - у 10 % і в 3-й групі - у 3,1 % пацієнтів (рис. 4).

Ліквідація запального процесу в тканинах пародонта відбувалася через 9,8±0,3, 7,4±0,2 і 6,2±0,4 відвідування відповідно для осіб 1-ї, 2-ї і 3-ї груп. Як видно з наведених даних, лікування було ефективним у пацієнтів як 2-ї, так і 3-ї групи. Незважаючи на те, що терміни ліквідації клінічних симптомів захворювання в 2-й і 3-й групах хворих були практично ідентичними, результативність лікування на фоні прийому Остеогенону та місцевого застосування мазі Мірамістин була вищою. Так, в осіб 3-ї групи висока ефективність лікування була відмічена в 1,2 рази частіше, а поліпшення й низька ефективність - відповідно в 1,6 і 3,2 рази рідше, ніж в осіб 2-ї групи.

Аналіз динаміки клінічних проб та індексів показав, що після закінчення терапії в осіб 1-ої групи відмічено достовірну різницю зі станом до лікування лише за п'ятьма показниками (проба Шиллера-Писарева, Кулаженка, індекси РМА і РІ). В інших двох груп після завершення лікування було відмічено достовірне поліпшення всіх показників, а найбільш виражений ефект був досягнутий у пацієнтів 3-ї групи. Цей факт може свідчити про взаємне посилення протизапального ефекту Остеогенону й мазі Мірамістину.

У цілому, проведений курс лікування не чинив істотного впливу на динаміку спеціальних проб та індексів у 40 % хворих 1-ї групи, у 2-й групі таких пацієнтів було 6,7 %, а в 3-й групі негативні результати взагалі були відсутні.

Слід акцентувати увагу на результатах лікування осіб 2-ї і 3-ї груп залежно від виду вживаного остеотропного препарату. Так, при прийомі остеогенону вже на момент закінчення курсу терапії рентгенологічно підтверджено зменшення явищ запальної деструкції кісткової тканини, губчаста кістка набула чіткості рисунка. А через 12 і 18 міс спостерігалося значне зниження інтенсивності остеопорозу із зменшенням глибини кісткових карманів і появою ознак склерозування кісткової тканини по периферії міжзубних перетинок.

Висока результативність запропонованих схем лікування ГП порівняно з традиційною терапією була підтверджена даними мікробіологічного дослідження.

Проведення традиційної терапії приводило до зниження рівнів обсіменіння аеробною флорою до 10²-10³ КУО/мл порівняно з 10⁵-10⁷ КУО/мл до лікування. В більшості випадків анаеробна флора була стійкою до лікування за загальноприйнятою схемою та за рівнем обсіменіння результати у 1-й групі достовірно не відрізнялися від таких до лікування. У 2-й групі після проведеного лікування трьох патогенних мікроорганізмів взагалі виділено не було, а концентрація інших знаходилася на рівні 10¹-10³ КУО/мл порівняно з 10⁵-10⁸ КУО/мл до лікування. У 3-й групі хворих після лікування не висівалися чотири патогенні мікроорганізми, а рівень обсіменіння рештою бактерій достовірно знизився до 10¹-10² КУО/мл порівняно з 10⁵-10⁸ КУО/мл до лікування.

За результатами мікробіологічного дослідження висока стійкість до лікування, що проводилась за загальноприйнятою схемою, була виявлена і в патогенних грибів, навіть незважаючи на застосування ністатину (рівні обсіменіння Candida albicans після лікування залишалися такими самими, як і до лікування). Під впливом нових терапевтичних схем частота виділення і рівні обсіменіння патогенними грибами втратили діагностичну значущість (10⁴-10⁵ КУО/мл до лікування і 10² КУО/мл - після лікування).

Частота виділення патогенних грибів у пацієнтів 3-ї групи після ліування була нижчою, ніж в 2-й, що зумовлено фунгіцидною дією мазі Мірамістин. Висока ефективність лікувального комплексу у 3-ї групи осіб за результатами мікробіологічного дослідження може бути пов'язана зі сполученою імуномодулюючою дією Аміксину (на загальному рівні) і мазі Мірамістин (на місцевому рівні), що дозволяє досягти ефективної елімінації агресивних пародонтопатогенів.

Позитивна динаміка клінічного стану й змін мікрофлори пародонтальних кишень в осіб 2-ї і 3-ї групи поєднувалася з відновленням показників імунної системи, про що свідчило достовірне підвищення кількості Т-лімфоцитів, їх хелперної субпопуляції та імунорегуляторного індексу, нормалізація рівня супресорної популяції. Дія запропонованих терапевтичних схем, які включають Аміксин, також усувала дисбаланс показників гуморального імунітету: знижувалася загальна кількість В-лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів, імуноглобулінів класів G і М і підвищувалася концентрація імуноглобулінів класу А.

Водночас у хворих 1-ї групи, які одержували як імунокоректор Метацил, на фоні частково ліквідованого запалення в пародонті була виявлена лише тенденція до нормалізації вищезазначених показників і достовірні відмінності з величинами до лікування мали лише три параметри з дев'яти, що вивчали.

Підтвердженням ефективності запропонованих нових схем лікування хворих на ГП, що має перебіг на фоні спадкової схильності до його розвитку, була динаміка показників і місцевого імунітету (рівня лізоциму, SІgA, інтерферону та імуноглобулінів класів A, M, G).

Динаміка і закономірності змін параметрів місцевого імунітету та неспецифічної резистентності порожнини рота в аналізованих групах відповідала вищевикладеним тенденціям змін показників загального імунітету. Проте показники місцевого імунітету в 2-й групі хворих за чотирма показниками з семи у 30 % хворих все ж таки не досягли значень умовної норми і достовірно відрізнялися від відповідних показників у 3-й групі хворих. На нашу думку, більш високий ефект терапії, яка проводилась, в осіб 3-ї групи пов'язаний з фармакологічним ефектом мазі Мірамістин, що має не тільки протизапальні та антимікробні властивості, але й імуномодулюючу дію.

Таким чином, аналіз клінічних, мікробіологічних та імунологічних показників дозволяє зробити висновок про достатню результативність комплексного лікування хворих з генетично обумовленим пародонтитом з використанням запропонованого комплексу антибактеріальних, протизапальних, остеотропних та імуномодулюючих препаратів.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової проблеми, що виявляється у визначенні ролі спадкових, мікробних, імунних чинників та їх взаємозв'язку в етіології та патогенезі ГП для підвищення ефективності профілактики та лікування даного захворювання на основі розроблення критеріїв прогнозу його розвитку і нових схем комплексного лікування.

1. Показаннями до проведення медико-генетичних досліджень в пародонтології є випадки, коли у пацієнтів з запальними захворюваннями пародонту простежується обтяжений сімейний анамнез. Також коли на ранніх етапах розвитку ГП (початковий - І ступінь) у зв'язку з агресивністю його перебігу неможливо досягти стійкої клініко-рентгенологічної стабілізації за допомогою комплексу сучасних загальноприйнятих методів лікування.

2. Можливі два варіанти перебігу ГП: відносно сприятливий - у пацієнтів без генетичної схильності до його розвитку і несприятливий - у осіб з обтяженою спадковістю. Для несприятливого перебігу ГП зі спадковою схильністю характерним є: ранній початок (до 20 років) з частими загостреннями, активний перебіг запалення в яснах та прогресуюча резорбція кісткової тканини альвеолярного відростка з множинними глибокими пародонтальними та кістковими кишенями, рання втрата зубів; вірогідне посилення дисбіотичних процесів у мікробних асоціаціях з превалюванням основних пародонтопатогенів; наявність значущих змін локальних і системних імунних механізмів, вірогідні зміни імуногенетичних параметрів; незначна ефективність традиційної терапії при всіх ступенях ГП.

3. Мікробіоценоз пародонтальних кишень пацієнтів, які страждають на генетично обумовлений пародонтит, характеризується високим ступенем обсіменіння (10⁵-10⁸ КУО/мл) агресивною анаеробною мікрофлорою: Porfiromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Fusobacterium nucleatum, Bacteroides forsitus.

4. У хворих зі спадковою схильністю до ГП має місце значний дефіцит локальних механізмів неспецифічної резистентності та імунологічного захисту відносно не тільки здорових, але і хворих на ГП без обтяженої спадковості, що виражається в зниженні рівнів лізоциму (відповідно в 2 і в 1,35 рази; p<0,001, секреторного IgA (в 5,41 і 2,70 рази, p<0,001), інтерферону (в 3,18 і 1,51 рази, p<0,001). Зазначені зміни мають прямий взаємозв'язок з характером мікрофлори пародонтальних кишень. Стан гуморальних і клітинних чинників загальної імунорезистентності у хворих на генетично обумовлений ГП характеризується значним дисбалансом основних показників: зменшенням числа Т-хелперів (відповідно в 1,34; p<0,001 і 1,17; p<0,05 рази), підвищенням Т-супресорів (в 1,24; p<0,05 і 1,32; p<0,001 рази), зниженням імунорегуляторного індексу (в 1,67 і 1,54 рази, p<0,001) на фоні підвищення числа В-лімфоцитів (в 1,29 і 1,34 рази; p<0,05) та дисглобулінемії і прямим взаємозв'язком з клінічними та імуногенетичними критеріями.

Тривалість клініко-рентгенологічної стабілізації ГП зі спадковою схильністю має вірогідні кореляції з висотою імунорегуляторного індексу (r > 0,56), рівнем інтерферону (r > 0,49), та вмістом В-лімфоцитів (r > -0,42).

5. Для ГП підтверджений мультифакторіальний характер успадкування. Передача патологічних ознак ГП серед поколінь можлива як по обох лініях (батьківській та материнській) одночасно (17,7 %), так і ізольовано по батьківській (20,5 %) або материнській (61,8 %) лініях. Характерна сімейна агрегація з переважним ураженням осіб жіночої статі.

6. У хворих на ГП виявлені негативні середовищні чинники, які сприяють його розвитку: патологічний перебіг вагітності матері (в 2,6 рази вище показника матерів здорових осіб, p<0,001), штучне вигодовування протягом першого року життя (частіше здорових в 3,5 рази, p<0,001), психоемоційний стрес у матері під час вагітності і в пробанда в дитячому і підлітковому віці (частіше, ніж у здорових в 2,7 і 1,9 рази, p<0,001, зниження імунологічної резистентності організму (перевищує частоту у здорових в 1,6 рази, p<0,05) та ін.

7. Підтверджена спадкова схильність до ГП на підставі виявлення позитивних асоціативних зв'язків між вказаним захворюванням і певними генетичними ознаками: дермальним малюнком долонь, антигенами систем АВО, Rh та HLA. Встановлений взаємозв'язок свідчить про роль цих чинників у розвитку ГП і формуванні особливостей його клінічного перебігу, а наявність негативних асоціативних зв'язків - про можливе превентивне значення цих показників щодо виникнення даної патології.

В залежності від наявності або відсутності обтяженого сімейного анамнезу у хворих на ГП встановлені відмінності в кількісних (відстані, кути, гребеневий рахунок на пальцях і долонях, загальний гребеневий рахунок) і якісних (візерунки на міжпальцевих подушечках і пальцях, варіанти закінчення головних долонних ліній) дерматогліфічних показниках та частоті виявлення груп крові систем АВО, Rh і антигенів HLA І класу, що свідчить про генетичну неоднорідність вказаної патології.

8. Найінформативнішими генетичними ознаками для прогнозування розвитку ГП є: дерматогліфічні (у жінок - закінчення головної долонної лінії С в 7-му полі лівої і лінії В - в 7-му полі правої руки; наявність узору А^u/А^c на гіпотенарі лівої руки; у чоловіків - закінчення головної долонної лінії А в 4-му і в 3-му полях лівої руки, а лінії В - в 7-му полі обох рук); обтяжений сімейний анамнез за материнською і батьківською лініях одночасно; імуногенетичні показники (група крові А (ІІ), антигенів HLA В8, В17, як для чоловіків, так і для жінок).

9. Найінформативнішими генетичними ознаками для прогнозування тяжкості перебігу ГП зі спадковою схильністю є: у жінок - закінчення головної долонної лінії В у 7-му полі правої руки, у чоловіків - у 5-му і 7-му полях обох рук і наявність групи крові А (ІІ), HLA-антигенів В8, Сw2 у осіб обох статей.

10. Комплексне лікування хворих на спадково обумовлений ГП із залученням до загального лікування антибактеріального препарату Цифрану СТ, остеотропних - Кальцію Д3 або Остеогенону, імуномодулятора Аміксину і місцевим застосуванням протизапальних мазей «Мефенат» або «Мірамістин» сприяло ліквідації або значному зниженню запального процесу у тканинах пародонту з поліпшенням всіх клініко-лабораторних показників у 96,9 % хворих 3-ї та у 90 % хворих 2-ї груп порівняно з 53,3 % у контрольній 1-й групі. Безпосередній позитивний результат також поєднувався зі скороченням термінів лікування на 3-4 відвідування.

11. У віддалені терміни спостереження результати, досягнуті безпосередньо після комплексного лікування, залишалися стабільними у 84,4 % хворих 3-ї та у 80 % хворих 2-ї груп через 12 місяців і відповідно у 78,1 % та 70 % пацієнтів вказаних груп - через 18 місяців.

Практичні рекомендації

1. Медико-генетичні дослідження в пародонтології слід проводити у тих випадках, коли у пацієнтів молодого віку на ранніх етапах розвитку ГП (початковий - І ступінь) у зв'язку з агресивністю його перебігу неможливо досягти стійкої клініко-рентгенологічної стабілізації за допомогою комплексу сучасних загальноприйнятих методів лікування. Медико-генетичне консультування таких хворих на ГП повинно проводитися з використанням алгоритмів, розроблених з урахуванням генеалогічних, дерматогліфічних, імуногенетичних параметрів.

2. Найважливішими ознаками спадкової схильності до ГП є вісім дерматогліфічних, три генеалогічних і вісім імуногенетичних критеріїв із визначених нами генетичних показників. Вони мають різне розподілення у здорових осіб і хворих на пародонтит, у осіб жіночої та чоловічої статі, тому для прогнозування розвитку захворювання та характеру його перебігу нами створено окремі алгоритми, з якими і звіряються отримані дані кожного пацієнта.

4. Особи, у яких виявляються прогностично несприятливі ознаки, як щодо можливості розвитку ГП, так і до тяжкості перебігу, потребують мікробіологічного і імунологічного обстеження не рідше ніж 1 раз на 6 місяців, а також ретельного диспансерного спостереження і проведення у них комплексу профілактичних заходів, спрямованих на попередження розвитку захворювання, не рідше ніж 1 раз на 3 місяці.

5. Бактеріологічне дослідження вмісту пародонтальних кишень з метою визначення чутливості виділеної мікрофлори до антибактеріальних препаратів повинно передувати вибору індивідуальної схеми комплексного лікування хворих зі спадково обумовленим ГП. Як антибактеріальний препарат вибору за відсутності даних щодо чутливості до антибактеріальних препаратів рекомендується використовувати Цифран СТ по 250 мг двічі на день 5-8 днів.

7. Для корекції порушень імунологічного статусу, а також для подовження ремісії, у хворих з генетичною схильністю до пародонтиту доцільно використовувати Аміксин по 0,125 г 1 раз на день 6-10 разів за схемою.

8. Для стабілізації стану кісткової тканини альвеолярного відростка при лікуванні хворих на ГП, який має перебіг на фоні спадкової схильності до його розвитку і несприятливий прогресуючий перебіг, слід надавати перевагу Остеогенону по 830 мг 1 раз на добу 30 днів, а при відносно сприятливому перебігу - Кальцій ДЗ по 2 таблетці на добу 30 днів.

9. Як препарат місцевого застосування у хворих з генетичною схильністю до пародонтиту показана 0,5 % мазь Мірамістину у вигляді пародонтальних пов'язок, яка, крім протизапального і антимікробного ефектів, має імуномодулюючу дію.

Перелік умовних скорочень

ГП - генералізований пародонтит

КЗФ- коефіцієнт завершеності фагоцитозу

КУО- колонієутворювальні одиниці

ФІ- фагоцитарний індекс

ФЧ- фагоцитарне число

ЦIК- циркулюючі імунні комплекси

CD+- кластери диференціювання Т-лімфоцитів

IgA- імуноглобулін класу А

IgM- імуноглобулін класу М

IgG-імуноглобулін класу G

HLA- лейкоцитарний чоловічий антиген

S-OHI- індекс гігієни

РІ- пародонтальний індекс

РМА- папілярно-маргінально-альвеолярний індекс

SIgA- секреторний імуноглобулін А

TNF-б- фактор некрозу пухлин

RR- відносний ризик

д- атрибутивний ризик

Дерматогліфічні показники:

С/В - складні візерунки

A^u, A^c- ульнарні, карпальні дуги

L, I- петлі великі, петлі малі

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Соколова И. И. Частота HLA-фенотипов у здоровых доноров Харьковской популяции / И. И. Соколова, Н. В. Багацкая, И. Г. Деменкова // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - № 4. - С. 19-23. Здобувачем самостійно проведено збір матеріалу, статистична обробка даних, аналіз отриманих результатів та висновки, підготовка до друку.

2. Особенности распределения HLA-антигенов в популяции г. Харькова / И. И. Соколова, Н. В. Багацкая, И. Г. Деменкова [и др.].// Сучасний стан медичної генетики в Україні.- К., 2000. - Вип. 8, кн. 2. - С. 5-12. Здобувачем самостійно проведено збір матеріалу, статистична обробка даних, аналіз отриманих результатів та висновки, підготовка до друку.

3. Соколова И. И. Ассоциация HLA-антигенов І класса с генерализованным пародонтитом / И. И. Соколова // Вісник стоматології. - 2000. - № 5. - С. 57-58.

4. Соколова І. І. Зміни в системі загального імунітету у осіб з генетичною схильністю до пародонтиту / І. І. Соколова, І. С. Мащенко, А. В. Самойленко // Вісник стоматології. - 2002. - № 3. - С. 8-9. Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка, проаналізовані отримані результати, підготовка до друку.

5. Соколова И. И. Особенности функционирования иммунной системы больных генетически обусловленым генерализованным пародонтитом / И. И. Соколова // Вісник проблем біології і медицини. - 2002. - Вип. 9/10. - С. 94-98.

6. Соколова І. І. Деякі показники гемограми хворих на генералізований пародонти на тлі генетичної схильності / І. І. Соколова, І. С. Мащенко // Український стоматологічний альманах. - 2002. - № 4. - С. 30-32. Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка, проаналізовані отримані результати, підготовка до друку.

7. Соколова И. И. Состояние местных защитных механизмов полости рта у пациентов, генетически предрасположенных к развитию генерализованного пародонтита / И. И. Соколова // Медицина сьогодні і завтра. - 2002. - № 4. - С. 127-130.

8. Соколова И. И. Иммуномикробиологические аспекты генетически обусловленного пародонтита / И. И. Соколова, И. С. Мащенко // Український медичний альманах. - 2003. - Т. 6, № 2. - С. 34-36. Дисертант самостійно зібрав матеріал, провів статистичну обробку, проаналізував отримані результати, підготовив до друку.

9. Соколова И. И. Характер микробных ассоциаций пародонтальных карманов больных генерализованным пародонтитом на фоне генетической предрасположенности / И. И. Соколова // Медицина сегодня и завтра. - 2003. -№ 2. - С. 127-131.

10. Соколова И. И. Клинические аспекты генетически обусловленного пародонтита / И. И. Соколова // Український медичний альманах. - 2003. - № 3. - С. 151-154.

11. Соколова І. І. Особливості мікробіоценозу пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонти, генетично схильних до його розвитку / І. І. Соколова, І. С. Мащенко // Український медичний альманах. - 2003. - № 4. - С. 93-95. Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка, проаналізовані отримані результати, підготовка до друку.

12. Соколова И. И. Иммуногенетические аспекты генерализованного пародонтита / И. И. Соколова, И. С. Мащенко // Современная стоматология. - 2003. - № 4. - С. 44-46. Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка, проаналізовані отримані результати, підготовка до друку.

13. Соколова И. И. Особенности дерматоглифики здоровых лиц, жителей г. Харькова / И. И. Соколова, Н. В. Багацкая // Експериментальна і клінічна медицина. - 2004. - № 1. - С. 207-210. Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка, проаналізовані отримані результати, підготовка до друку.

14. Соколова И. И. Взаимосвязь параметров иммунного статуса с НLА-фенотипом у больных генерализованным пародонтитом / И. И. Соколова // Український медичний альманах. - 2004. - № 5. - С. 145-147.

15. Соколова И. И. Обоснование выбора антибактериальных препаратов для терапии генерализованного пародонтита / И. И. Соколова // Експериментальна та клінічна медицина. - 2005. - № 1. - С. 141-144.

16. Соколова И. И. Некоторые особенности дерматокомплекса больных генерализованным пародонтитом / И. И. Соколова // Медицина сьогодні і завтра. - 2005. - № 1. - С. 138-142.

17. Соколова И. И. Дерматоглифические признаки в прогнозировании генерализованного пародонтита / И. И. Соколова // Український медичний альманах. - 2005. - № 2, додаток. - С. 131-133.

18. Соколова И. И. Системная антибактериальная терапия генерализованного пародонтита / И. И. Соколова // Український медичний альманах. - 2005. - № 3. - С. 155-157.

19. Соколова И. И. Генетические маркеры систем крови АВО и Rh у больных генерализованным пародонтитом / И. И. Соколова // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - № 4. - С. 139-142.

20. Соколова І. І. Клініко-імунологічні показники у хворих на генералізований пародонти при лікуванні Аміксином / І. І. Соколова // Вісник стоматології. - 2005. - № 4. - С. 35-38.

21. Соколова И. И. Некоторые генетические аспекты генерализованного пародонтита / И. И. Соколова // Медицина сьогодні і завтра. - 2005. - № 4. - С. 120-122.

22. Соколова И. И. Эффективность применения некоторых остеотропных препаратов в комплексном лечении генерализованного пародонтита протекающего на фоне генетической предрасположенности / И. И. Соколова // Современная стоматология. - 2005. - № 4. - С. 44-46.

23. Деклараційний патент України на винахід № 13992 Україна А МПК А 61 К 6/00 Спосіб лікування генералізованого пародонтиту / Соколова І. І.; власник Харківський державний медичний університет; заявл. 07.12.2005; опубл. 17.04.2006, Бюл. № 4. - 4 с.

24. Деклараційний патент України на винахід № 18997 Україна А МПК А 61 Р 29/00, А 61 К 6/00, А 61 Р 31/00 Спосіб лікування генералізованого пародонтиту / Соколова І. І.; власник Харківський державний медичний університет; заявл. 06.07.2006; опубл. 15.11.2006, Бюл. № 11. - 4 с.

25. Свідоцтво № 11998 про реєстрацію авторського права на твір «Імуногенетичні особливості виникнення, розвитку, лікування і профілактики генералізованого пародонтиту» / Соколова І. І., від 12.01.2005 р.

26. Свідоцтво № 15771 про реєстрацію авторського права на твір «Прогноз развития и течения генерализованного пародонтита» / Соколова І. І., від 20.02.2006 р.

27. Соколова И. И. Иммунологическая реактивность больных, предрасположенных к развитию генерализованного пародонтита / И. И. Соколова, И. С. Мащенко // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. - Х., 2002. - Вып. 5. - С. 111-113. Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка, проаналізовані отримані результати, підготовка до друку.

28. Соколова И. И. Состояние клеточного и гуморального иммунитета у пациентов с генерализованным пародонтитом на фоне генетической предрасположенности / И. И. Соколова // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологи : межрегион. конф., Рязань, 24-25 окт. 2002 г. - Рязань, 2002. - С. 123-128.

29. Соколова И. И. Клинический статус больных генетически обусловленным пародонтитом / И. И. Соколова, И. С. Мащенко, С. И. Потапова // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологи.- Х., 2003. - Вып. 6. С. 58-59. Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка, проаналізовані отримані результати, підготовка до друку.

30. Соколова И. И. Иммунологический и микробиологический статус больных с генерализованным пародонтитом, генетически склонных к его развитию / И. И. Соколова // Новые технологии в стоматологи : ХІ междунар. конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов, Санкт-Петербург, 24-26 мая 2006 г. - СПб., 2006. - С. 177.

31. Соколова И. И. Некоторые генетические аспекты развития генерализованного пародонтита / И. И. Соколова // Новые технологии в стоматологи : ХІ междунар. конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов, Санкт-Петербург, 24-26 мая 2006 г.- СПб., 2006. - С. 178.

32. Соколова И. И. Сравнительный анализ дерматоглифических узоров больных генерализованным пародонтитом / И.И.Соколова, Е.Н.Рябоконь // Аспекты диагностики, лечения и профилактики стоматологических заболеваний : V межрегион. науч. - практ. конф. с междунар. участием, посвящ. 15-летию стомат. факультета РязГМУ, Рязань, 19-20 октября 2006 г. - Рязань, 2006. - С. 141-144.

33. Соколова И. И. Антигены системы HLA и пародонтит / И. И. Соколова // Медицина третього тисячоліття : конф. молодих вчених ХДМУ, Харків, 17-18 січ. 2001 р. - Х., 2001. - Ч. 3. - С. 106.

34. Соколова И. И. Особенности гемограммы больных с генерализованным пародонтитом на фоне генетической предрасположенности / И. И. Соколова // Янтарный край России - дентальная палитра-2002 : всерос. науч.-практ. конф., Светлогорск, 16-18 мая 2002 г.- Калининград, 2002. - С. 76-78.

35. Соколова И. И. Новые аспекты диспансеризации в стоматологии / И. И. Соколова, И. С. Мащенко // Стоматология нового тысячелетия : рос. науч. форум с междунар. участием. - М., 2002. - С. 196-197. Здобувач самостійно вибрана тема публікації, окреслені перспективи, оформлені тези.

36. Соколова И. И. Особенности иммуногенетических показателей больных генерализованным пародонтитом / И. И. Соколова, И. С. Мащенко // Сучасні проблеми терапевтичної стоматології : наук.-практ. конф., присвячена пам'яті проф. М. А. Кодоли і 40-річчю каф. терапевт. стоматології КМАПО ім. П. Л. Шупика, Київ, 25-26 бер. 2004 р. - К., 2003. - С. 113-114. Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка, проаналізовані отримані результати, підготовка до друку.

37. Соколова І. І. Роль спадкових факторі в виникненні генералізованого пародонтиту / І. І. Соколова // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2005. - № 20. - С. 143.

38. Соколова И. И. Генетические маркеры прогнозирования развития генерализованного пародонтита / И. И. Соколова // Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині : наук.-практ. конф. з міжнарод. участю, присвяч. 200-річчю з дня заснування ХДМУ - Харків, 17-18 січня 2005 р. - Х., 2005. - С. 267-277.

39. Соколова І. І. Застосування Цифрану СТ в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту / І. І. Соколова // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України : Нац. з'їзд фармацевтів України, Харків, 28-30 вересня 2005 р.- Х., 2005. - С. 455-456.

40. Соколова І. І. Критерии формирования групп повышенного риска развития гененрализованного пародонтита / І. І. Соколова, Є. М. Рябоконь // Актуальні проблеми терапевтичної стоматології : ІІ наук.-практ. конф., присвяч. пам'яти проф. М.А. Кодоли, Київ, 13-14 квіт. 2006 р.- К., 2006. - С. 20-21.

41. Соколова І. І. Ефективність застосування Аміксину в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит / І. І. Соколова // Сучасні методи діагностики та лікування алергійних захворювань : наук.-практ. конф., 24 трав. 2006 р. : тези допов. - К, 2006. - С. 27-28.

42. Соколова І. І. Чутливість мікрофлори пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит, який перебігає на тлі спадкової схильності до його розвитку / І. І. Соколова // ХІ конгрес СФУЛТ, Полтава, 28-30 серп. 2006 р. - Київ-Чикаго, 2006. - С. 202.

Анотація

Соколова І.І. Особливості патогенезу, клініки, діагностики і лікування генералізованого пародонтиту в осіб зі спадковою схильністю до його розвитку.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.22 -стоматологія. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню клініко-генетичних аспектів одного з найпоширеніших стоматологічних захворювань - генералізованого пародонтиту (ГП).

Результати обстеження хворих дозволили в залежності від наявності чи відсутності спадкової схильності встановити два варіанти клінічного перебігу даного захворювання: несприятливого та сприятливого. Різниця в клінічних варіантах даної патології підтверджена мікробіологічними та імунологічними дослідженнями.

У роботі обґрунтовано роль генетичних факторів у виникненні і розвитку ГП. Доведено, що при даному захворюванні спостерігається сімейна агрегація захворювання із накопиченням ознак ГП серед родичів І ступеня спорідненості та переважною визначеністю його у осіб жіночої статі. Підтверджено мультифакторіальну модель успадкування ГП, у формуванні якої питома вага належить спадковим чинникам. Відмічені особливості розподілу імуногенетичних (антигенів систем АВО, HLA І класу) і дерматогліфічних показників у хворих на ГП та в залежності від спадкової обтяженості.

На основі генетичних показників створено алгоритми прогнозування можливості виникнення та характеру перебігу ГП, визначено високу ефективність запропонованих критеріїв прогнозу захворювання.

Розроблені та апробовані в клініці методи лікування ГП, який перебігає на тлі спадкової обтяженості. Встановлено, що використання вдосконалених діагностичного та лікувального комплексів знижує кількість рецидивів та дозволяє підвищити загальну ефективність терапії.

Ключові слова: генералізований пародонтит, спадкова схильність, антигени систем АВО, HLA, дерматогліфіка, прогноз, комплексне лікування.

Аннотация

Соколова И. И. Особенности патогенеза, клиники, диагностики и лечения генерализованного пародонтита у лиц с наследственной предрасположенностью к его развитию. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.22 -стоматология. - Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца, Киев, 2008.

Диссертация посвящена клинико-генетическим аспектам одного из наиболее распространенных стоматологических заболеваний - генерализованного пародонтита (ГП). На основании комплексного клинико-генетического обследования больных с ГП обоснована роль генетических факторов в возникновении данного заболевания.

Результаты проведенных клинических, микробиологических и иммунологических исследований позволили считать течение ГП на фоне наследственной предрасположенности к его развитию неблагоприятным, для которого характерно раннее начало с частыми обострениями, прогрессирующая резорбция костной ткани альвеолярного отростка, усиление дисбиотических процессов в микробных ассоциациях пародонтальных карманов на фоне дисбаланса местных факторов защиты и показателей общего иммунитета.

Доказано, что передача патологических признаков ГП возможна как изолированно по материнской и отцовской линиям, так и по обеим линиям одновременно. Характерна семейная агрегация заболевания с преимущественным поражением лиц женского пола.

Подтверждена мультифакториальная модель наследования ГП, в формировании которой значительный удельный вес принадлежит наследственным факторам. В то же время выделены негативные средовые факторы, способствующие раннему проявлению признаков заболевания.

Изучено частотное распределение антигенов систем АВО, HLA І класса у больных ГП. Выделены антигены, которые имеют положительные и отрицательные ассоциативные связи с изучаемым заболеванием и могут предрасполагать к формированию ГП или обладать протекторными свойствами.

Выделены дерматоглифические признаки, характерные для больных ГП. Дано теоретическое обоснование использования дерматоглифических и иммуногенетических критериев в качестве прогностических маркеров ГП.

Разработаны два варианта алгоритмов прогнозирования ГП: вероятности его возникновения и развития неблагоприятного течения.

Обоснована целесообразность использования разработанных алгоритмов прогнозирования в практической деятельности медико-генетических и стоматологических учреждений. Внедрение в практику здравоохранения Украины предложенных алгоритмов будет способствовать раннему выявлению лиц группы риска, что в свою очередь обеспечит своевременное проведение им комплекса профилактических или лечебных мероприятий.

Выявленные этиологические и патогенетические особенности ГП на фоне отягощенной наследственности позволили говорить о необходимости дифференцированной терапии в зависимости от клинического проявления заболевания. Основываясь на результатах клинико-лабораторных исследований, обоснованы и апробированы лечебно-профилактические схемы комплексной терапии у больных ГП с наследственной склонностью к его развитию, с использованием Цифрана СТ, Амиксина, Кальций Д3, Остеогенона.

Сравнительная оценка результатов лечения ГП у лиц с отягощенным семейным анамнезом позволила установить высокую эффективность предлагаемых схем комплексной терапии, позволяющих сократить сроки лечения в среднем на 3-4 дня и добиться клинико-рентгенологической стабилизации процесса у 70 - 84,4 % пациентов в течение 1,5 лет.

Ключевые слова: генерализованный пародонтит, наследственная предрасположенность, антигены систем АВО, HLA, дерматоглифика, прогноз, комплексное лечение.

Sammary

Sokolova I.I. Features of a pathogenesis, clinic, diagnostics and treatment of generalized periodontitis the patients with hereditary predisposition to it depend.- Manuscript.

Dissertation for scientific degree of Doctor of Science (Medicine) in speciality 14.01.22 - dentistry. - National Medical University named after O.O.Bogomolets, Kyiv, 2008.

The thesis deals with clinical and genetic aspects of one widespread stomatology diseases - generalized periodontitis (GP).

Accoding to the date of patients' examinations it has been determined two variants of clinical course of these disease depend on hereditary predisposition: unfavourable and favourable. The microbiological and immunological investigations have confirmed the difference of clinical forms of the pathology.

The work substantiates genetic factors importance in GP formation and progress. It has been proved that GP is a hereditary-determined disease. In this disease family aggregation with GP accumulation among І-degree relatives and its predominant uncertainty revealing in females is observed. Multifactorial model of GP inheritance, which formation is determined significantly by hereditary factors, has been proved. The features of immunogenetic (І and ІІ class antigens of HLA system) and dermatoglyphic parameters allocation in patient with GP and that depends hereditary predisposition.

The algorithm of capability of origin and nature of a course GP prediction was elaborated on the basis genetic parameters and high effectiveness of the suggested criteria for the disease prognosis was determined.

The methods of treatment of GP the patients with hereditary predisposition to it depend, have been suggested and approved in clinics. It has been determined that using of improved diagnostic and therapeutic complexes reduced quantity of complications, relapses and allows to raise the effectiveness of treatment process.

Key words: generalized periodontitis, hereditary predisposition, antigens of ABO, HLA system, dermatoglyphics, prognosis, complex treatment.

Размещено на Allbest.ru

...