Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

УДК: 340.6+616-071.2+611.718

СУДОВО - МЕДИЧНА ДІАГНОСТИКА ЗАГАЛЬНИХ ФЕНОТИПІЧНИХ ОЗНАК ЛЮДИНИ ЗА ФАКТОРНИМИ КРИТЕРІЯМИ КІСТОК СТОПИ

14.01.25 - судова медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ВОЛОШИНОВИЧ Володимир Мирославович

Київ - 2009



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Івано-Франківському національному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Федорчук-Незнакомцева Єлизавета Петрівна, Івано-Франківський національний медичний університет, завідувач кафедри судової медицини та медичного законодавства.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук Филипчук Олег Володимирович, Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, завідувач відділенням судово-медичної криміналістики;

кандидат медичних наук, доцент Голубович Петро Леонідович, Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, відділення судово-медичної криміналістики, судово-медичний експерт-криміналіст.

Захист відбудеться «_24_» квітня 2009 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий «11» березня 2009 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

д.мед.н., професор В.П. Сільченко



АНОТАЦІЯ

Волошинович В.М. Судово-медична діагностика загальних фенотипічних ознак людини за факторними критеріями кісток стопи.- Рукопис. стопа рентгенанатомічний кістка соматометричний

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.25 - судова медицина.- Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2009.

Дисертаційну роботу присвячено розробці критеріїв та алгоритмів диференційної діагностики статі, віку, відтворення довжини стопи та зросту невідомої особи за соматометричними, рентгенанатомічними, рентгенограмметричними та денситометричними характеристиками кісток стопи. Рентгенанатомічне дослідження кісток заплесни, плесни та фаланг пальців стопи дозволило визначити достовірні критерії ростових періодів. На основі одно- та багатомірного статистичного аналізу соматометричних, рентгенограмметричних та денситометричних параметрів плеснових кісток та проксимальних фаланг пальців стопи запропоновано методику визначення статі та віку. Використовуючи багатомірний статистичний аналіз, розроблено рівняння лінійної регресії для відтворення довжини стопи та зросту.

Основні результати дисертації впроваджено в практику роботи судово-медичної експертизи та мережу Укрмедпатентінформ МОЗ України.

Ключові слова: кістки стопи, стать, вік, довжина стопи, зріст, ототожнення фенотипічних ознак.



АННОТАЦИЯ

Волошинович В.М. Судебно-медицинская диагностика общих фенотипических признаков человека по факторным критериям костей стопы.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.25 - судебная медицина.- Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена разработке критериев и алгоритмов дифференциальной диагностики пола, возраста, воспроизведению длины стопы и роста неизвестного лица по соматометрическим, рентгенанатомическим, рентгенограмметрическим и денситометрическим признакам костей стопи.

Установлено, что половой диморфизм костей стопы проявляется в рентгенограмметрических и денситометрических характеристиках.

Четкие половые отличия отмечены в значениях длины всех плюсневых костей и проксимальных фаланг пальцев стопы в возрасте 14 - 21 лет (р<0,001), что обусловлено общими процессами полового созревания организма. Кроме того, в исследованной нами выборке, достоверные половые отличия (р<0,05) определялись и между периодами раннего, первого и второго детства. Изучая показатели средней относительной оптической плотности, установлены половые отличия (р<0,05) в возрасте 6, 10 и 11 лет у лиц мужского и женского пола. Указанные половые отличия обнаружены между периодами первого, второго детства и подросткового возраста. Это указывает на то, что пол является генетически детерминированным признаком и половые отличия существуют в любом возрасте, но четко проявляются к моменту полового созревания и появления вторичных половых признаков.

Проанализированы рентгенанатомические особенности структурной организации костей стопы и уточнены ростовые периоды с дифференциацией их интервалов. Установлено, что завершение формирования костей стопы происходит в 15 лет у девочек и в 16 лет у мальчиков.

Отмечено, что наиболее информативным критерием возраста в интервале от 1 до 21 года у мужчин является длина, ширина тела и суммарная толщина кортикального слоя тела І-V плюсневых костей, показатель удлиненности І плюсневой кости, длина и суммарная толщина кортикального слоя тела проксимальных фаланг І-V пальцев стопы, ширина тела проксимальных фаланг І-ІV пальцев стопы, кортико - диафизарный показатель проксимальных фаланг ІІ, ІІІ пальцев стопы и показатель удлиненности проксимальной фаланги V пальца стопы.

В женской выборке информативным оказались длина, ширина тела и суммарная толщина кортикального слоя тела І-V плюсневых костей, показатель удлиненности І-V плюсневых костей, длина проксимальных фаланг І-V пальцев стопы, ширина тела проксимальных фаланг І, ІІ пальцев стопы и показатель удлиненности проксимальной фаланги V пальца стопы.

При изучении показателей средней относительной оптической плотности костей стопы в мужской и женской выборке установлено, что между возрастом и данным показателем существует корреляционная связь средней силы (0,3 < r < 0,7).

В результате проведенного корреляционного анализа установлено, что в мужской выборке сильная корреляционная связь (r>0,7) существует между длиной стопы, длиной всех плюсневых костей и всех проксимальных фаланг пальцев стопы. На основе корреляционно - регрессионного анализа рассчитаны уравнения линейной регрессии для воспроизведения длины стопы по длине плюсневых костей и проксимальных фаланг пальцев стопы отдельно для мужчин и женщин.

Наиболее адекватным критерием определения длины стопы следует считать длину плюсневых костей и проксимальных фаланг пальцев стопы.

Результаты исследования костей стопы в мужской и женской выборках показали, что сильная корреляционная связь существует между длиной стопы и ростом. На основе корреляционно - регрессионного анализа рассчитано уравнения линейной регрессии для воспроизведения роста по длине стопы с учетом их половой принадлежности.

Ключевые слова: кости стопы, пол, возраст, длина стопы, рост, отождествление фенотипических признаков.



ANNOTATION

Voloshynovych V.M. Forensic medicine identification criteria of the general sing of subject by the foot bones.- Manuscript.

The Thesis to get degree of candidate of medical sciences 14.01.25 for speciality - forensic medicine.- National medical academy of post-graduate education by the name of P.L. Shupik, Kyiv, 2009.

Dissertation's work is devoted to the development of criteria and algorithms of differential diagnostics of sex, age, reconstruction of the length of a foot and the growth of an unknown person after somatometric, roentgenanatomic, roentgenogrammetric and densitometric descriptions of the bones of a foot. Roentgenanatomical research of the tarsal, metatarsal bones and the phalanxes of the fingers of a foot allowed to define the reliable criteria of type-high periods. On the basis of one and multidimensional statistical analysis of somatometric, roentgenogrammetric and densitometric parameters of metatarsus bones and proximal phalanges of the fingers of a foot the offered method of determination of sex and age. Using the multidimensional statistical analysis the developed linear regressive equalizations for the reconstruction of the length of foot and the growth.

The main results of the dissertation are inculcated in the practice of work of the forensic medical examination and network of Ukrmedpatentinform MPH of Ukraine.

Keywords: bones of foot, sex, age, length of foot, growth, equation of phenotypical signs.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Визначення загальних фенотипічних ознак людини є однією з актуальних проблем сучасної судової медицини (Голубович Л.Л., 1991; Филипчук О.В., 1995; Незнакомцева Є.П., 1998; Григорьева М.А., 2001; Аманмурадов А.Х. та ін., 2003).

Кістки є достатньо інформативним об'єктом ототожнення загальних ознак загиблої людини при дослідженні жертв масового знищення, скелетованих, розчленованих, знівечених травмою, гнилісно змінених та спалених трупів (Пашкова В.И., Резников Б.Д., 1978; Неклюдов Ю.А., 1992; Борисов Е.Р., 1994).

При експертизі живих осіб виникають значні труднощі з приводу встановлення віку людини в період росту та формування скелета, і тоді вирішення проблеми залежить від наявності в арсеналі діагностичних ознак позамежної здатності використаних методик.

Важливість встановлення конкретного віку людини в період до, під час і після статевого дозрівання обумовлена необхідністю практичного вирішення проблеми ототожнення загальних ознак людини у випадках спірного батьківства, заміни дітей, відсутності документів (свідоцтва про народження, паспорта), відмови від служби в армії тощо.

Одним з основних методів визначення віку людини є рентгенографія кісток скелета в період розвитку і формування кісткового апарата, яка заснована на вивченні термінів появи точок скостеніння та синостозування (Майкова-Строганова В.С., Рохлин Д.Г., 1957). Проте, після 15 років точність визначення віку значно знижується (Буров С.А., Резников Б.Д., 1975), і виявлені ознаки носять ймовірний характер. З віком в усіх кістках скелета виявляють інволютивні зміни кісткової системи, які характеризуються як ознаки старіння (Пашкова В.И., Рєзников Б.Д., 1978; Неклюдов Ю.А., 1992).

Критерії визначення статі в судово-медичній практиці встановлені в більшості випадків при дослідженні різних відділів скелета осіб зрілого, похилого та старечого віку (Пашкова В.И., 1963; Незнакомцева Є.П., 1996;Черемиси В.М. та ін., 1998; Гончарова Н.Н. та ін., 2005; Szilvassy J., Kritscher H., 1990). Тому надзвичайно актуальною залишається розробка методики визначення статі за структурною організацією кісток скелета дітей і підлітків.

Щодо кісток стопи, то існує думка про повну відсутність їх статевих відмінностей (Пашкова В.И., 1963). Відомо, що кістки стопи вивчали з метою встановлення їх порядкової локалізації, масивності скелета та соматотипу з врахуванням його описової характеристики (Еременко Е.А., Звягин В.Н., 2003; Звягин В.Н., Еременко Е.А., 2003). Крім того, розроблено методику відтворення зросту, довжини тулуба, ноги, стегна, гомілки та висоти стопи за метричними параметрами кісток стопи людини у віці 18 - 75 років на основі архівної остеологічної колекції кафедри МГУ середини ХХ століття (Звягин В.Н., Еременко Е.А., 2004).

Визначенню віку за кістками стопи присвячено роботи, які були виконані в 30-х - 50-х роках минулого століття на особах, що проживають на території Російської Федерації, тому не можуть з абсолютною вірогідністю застосовуватись для судово-медичної експертизи на популяції людей, які проживають на території України в ХХІ столітті (Година Е.З., Задорожна Л.В., 1990; Вітенко І.С., Вітенко Т.І., 2001). Не виключено, що за півстоліття явища акселерації значно вплинули на розміри як кісток стопи, так і антропометричних параметрів осіб, які проживають в сучасних умовах.

З метою ототожнення окремих фенотипічних ознак особи за кістковими рештками вивчено практично всі кістки скелета людини та в усіх вікових періодах, а кістки стопи - тільки в юнацькому, зрілому та похилому віці (Еременко Е.А., Звягин В.Н., 2003; Звягин В.Н., Еременко Е.А., 2003; Звягин В.Н., Еременко Е.А., 2004). Тому за основу нашої роботи ми взяли вивчення кісток стопи в період грудного віку, раннього, першого та другого дитинства, підліткового та юнацького віку.

Таким чином, критерії діагностики статі, віку, зросту та довжини стопи за характеристиками кісток стопи висвітлені не в повному обсязі в судово - медичній експертній практиці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової комплексної науково-дослідної роботи кафедри судової медицини Івано-Франківського державного медичного університету “Судово-медична діагностика фенотипічних ознак загиблої особи за факторними критеріями кісток скелета людини” (№ державної реєстрації 0103U006798), здобувач - виконавець фрагменту.

Мета і завдання дослідження. Розробити критерії діагностики статі, віку, відтворення зросту та довжини стопи людини в період до, під час та після статевого дозрівання за факторними параметрами кісток стопи.

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. Вивчити рентгенанатомічні ознаки кісток заплесни, плесни та фаланг пальців стопи живих осіб у віці від 1 до 21 року і встановити диференційні ознаки їх вікової належності.

2. Провести аналіз рентгенограмметричних параметрів плеснових кісток та проксимальних фаланг пальців стопи людини і встановити ознаки їх статевого диморфізму.

3. Дослідити рентгенограмметричні параметри плеснових кісток та проксимальних фаланг пальців стопи і встановити їх взаємозв'язок із віком, зростом та довжиною стопи людини.

4. Визначити оптичну щільність кісткової тканини плеснових кісток стопи і встановити статеві та вікові відмінності у віці від 1 до 21 року.

5. Встановити критерії диференціації статі, віку, зросту та довжини стопи людини.

6. Розробити алгоритми судово-медичної діагностики статі, віку, зросту та довжини стопи людини.

Об'єкт дослідження: кістки заплесни, плесни та фаланг пальців стопи людини.

Предмет дослідження: соматометричні параметри, рентгенанатомічні ознаки, рентгенограмметричні та денситометричні характеристики кісток стопи людини.

Методи дослідження: соматометричний, рентгенографічний, рентгенанатомічний, рентгенограмметричний, денситометричний, одно- та багатомірний статистичний аналізи.

Наукова новизна одержаних результатів. На достатньому за обсягом матеріалі вперше встановлено рентгенограмметричні параметри кісток стопи осіб у віці 1 - 21 року, на основі яких визначено критерії диференціації статі.

Вперше встановлено рентгенанатомічні та рентгенограмметричні характеристики вікової градації кісток стопи людини на матеріалі живих осіб у віці 1 - 21 року.

Вперше проведено кореляційно - регресійний аналіз антропометричних (зріст людини, довжина стопи) і рентгенограмметричних параметрів кісток стопи людини в статево-вікових сукупностях (грудний - юнацький вік) та розроблено рівняння лінійної регресії для відтворення довжини стопи та зросту загиблої людини.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати розширюють реєстр ідентифікуючих критеріїв ототожнення загальних фенотипічних ознак невідомої особи за кістковими рештками та поглиблюють знання щодо їх взаємозв'язку зі структурною організацією кісток стопи.

Визначено критерії статевої та вікової належності кісток стопи людини у віці від 1 до 21 року. Виявлено достовірні ознаки, які допомагають відтворювати зріст та довжину стопи загиблої особи за метричними параметрами кісток стопи.

Отримані результати використовуються в навчальному процесі та науково-дослідній роботі кафедр судової медицини Івано-Франківського державного медичного університету та Донецького Національного медичного університету, практичній роботі Івано-Франківського, Хмельницького, Закарпатського та Львівського обласних бюро судово-медичної експертизи, що підтверджено актами впровадження, а також впроваджено через мережу Укрмедпатентінформ МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні аналізу літературних джерел з даної проблеми та здійсненні патентно-інформаційного пошуку. Автором самостійно виконано забір архівного рентген-матеріалу, проведено рентгенанатомічний, рентгенограмметричний аналізи, статистичне опрацювання та узагальнення отриманих результатів. Особисто здобувачем написано всі розділи дисертації, відредаговано й оформлено роботу. Співавтор опублікованих робіт допомагав проводити оцифровку рентгенограм та приймав участь в обговоренні отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи оприлюднено на VI науковій конференції молодих вчених “Актуальні проблеми старіння”, присвяченій пам'яті акад. В.В.Фролькіса (Київ, 2005), 66 науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю “Досягнення сучасної медицини” (Львів, 2005), VIІ науковій конференції молодих вчених з міжнародною участю “Актуальні проблеми геронтології та геріатрії”, присвяченій пам'яті акад. В.В.Фролькіса (Київ, 2006), 75 міжвузівській науковій конференції молодих вчених та студентів (Івано-Франківськ, 2006), на засіданнях наукового товариства судових медиків Івано-Франківської області і 76 міжвузівській науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю „Працюємо, творимо, презентуємо” (Івано-Франківськ, 2007) та на спільному засіданні кафедри судової медицини з участю кафедри анатомії людини, медичної біології з курсом медичної генетики, гістології, цитології та ембріології, оперативної хірургії та топографічної анатомії, патологічної фізіології, променевої діагностики і променевої терапії, екстремальної і військової медицини та членів наукової комісії Івано-Франківського державного медичного університету 22 травня 2008 року.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, в тому числі 5 одноосібних статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 7 тез у матеріалах конференцій (з них 4 тез - одноосібні). Отримано патент України на корисну модель (№ 36661 UA, МПК В 61 В 5/00 Бюл. № 21, 2008).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація написана українською мовою, яка складається зі вступу, шести розділів (огляд літератури, опис матеріалу і методів дослідження, 3 розділи результатів власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень), висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та двох додатків.

Загальний обсяг дисертації - 175 сторінок комп'ютерного набору, з яких 121 сторінка залікового принтерного тексту. Робота має ілюстрації у вигляді 31 рисунка, з них 9 фоторентгенограм, 14 графіків та 47 таблиць. Список використаних джерел включає 124 найменування вітчизняних авторів і країн СНД та 86 джерел іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У роботі було досліджено й проаналізовано 426 рентгенограм кісток стопи здорових осіб обох статей у віці від 1 до 21 року без ознак системних захворювань, хвороб м'язово-кісткової системи та травм. Матеріал ґрунтується на дослідженні осіб, що проживають на території Івано-Франківської області.

При виконанні роботи був використаний комплекс методів дослідження: соматометричний, рентгенографічний, рентгенанатомічний, рентгенограмметричний, денситометричний, одно- та багатомірний статистичний аналізи.

Соматометричний метод. Перед рентгенографією діти підлягали соматометричному дослідженню за допомогою методики Р. Мартіна (Martin R. u. Saller R., 1957). Зріст (Y₁) визначали за допомогою ростоміра за прийнятою в антропометрії методикою, довжину стопи (Y₂) - за допомогою металевої сантиметрової стрічки, як відстань від точки pternion (pte) до точки akropodion (ap) на стопі. Окрім цього, з'ясовували розміри взуття. Дані соматометричного дослідження обробляли багатомірним статистичним аналізом у генералізованій вибірці та в поділених за статтю та віком групах.

Рентгенографічний метод. Рентгенографію кісток стопи проводили на рентген-діагностичних апаратах “РУМ-20М”, “Рентген-30”, “Neodiagnomax-125” в стандартній прямій проекції. Фокусна відстань становила 100 см, напруга - 40-52 кВ, сила струму - 300 мА, час експозиції - 0,02 сек. Дослідження виконували на рентгенплівці “KODAK”. При рентгенографії стопи пацієнт лежав на спині; одна або дві ноги - зігнуті в колінних та кульшових суглобах. Досліджувану стопу підошовною поверхнею поміщали на касету, яку розміщували в поздовжньому положенні на столі. Пучок рентгенівських променів направляли на основу ІІ-ІІІ плеснових кісток, рівень яких відповідав рівню легко пальпованої горбистості V плеснової кістки.

Рентгенанатомічний метод. На рентгенограмах кісток стопи вивчали терміни появи точок скостеніння в кістках заплесни (човноподібній, медіальній клиноподібній, проміжній клиноподібній, латеральній клиноподібній, кубоподібній) та в епіфізах плеснових кісток, проксимальних, середніх і дистальних фаланг пальців стопи; час початку злиття, злиття епіфіза з діафізом і завершення синостозування епіфізів з утворенням сформованої кістки; час появи та скостеніння сесамоподібних кісток, для чого застосовували класифікацію стадій скостеніння епіфізів (Никитюк Б.А. та ін., 1990). Описували кістково-мозковий простір і кортикальний шар у діафізах, суглобові щілини плесно-фалангових суглобів.

Рентгенограмметричний метод. Зображення кісток з рентгенівської плівки були оцифровані та записані у вигляді окремих **.jpg - файлів за допомогою цифрової камери Canon Power Shot A700 з програмним забезпеченням Zoom Browser EX та з використанням персонального комп'ютера (Высокович Е., 2000; Гуров О.М., 2003, 2004, 2006; Абрамов С.С. та ін., 2005). Для вимірювання рентгенограмметричних параметрів кісток стопи використовували програмне забезпечення UTHSCSA Image Tool^® for Windows^® (version 3.00) (Shinkai R.S.A. at. al., 2004).

На кожній рентгенограмі вимірювали:

- довжину І - V плеснових кісток (Х₁ - Х₅) - відстань між суглобовою поверхнею з медіальною, проміжною, латеральною клиноподібною, кубоподібною кістками та найбільш віддаленою вперед точкою головок І - V плеснових кісток;

- довжину проксимальних фаланг І - V пальців стопи (Х₆ - Х₁₀) - відстань між серединою суглобових поверхонь з плесновими кістками та серединною точкою головок проксимальних фаланг І - V пальців;

- ширину тіла І - V плеснових кісток (Х₁₁ - Х₁₅) - відстань від внутрішнього до зовнішнього краю тіла кістки точно по середині кісток;

- ширину тіла проксимальних фаланг І - V пальців стопи (Х₁₆ - Х₂₀) - відстань між внутрішнім та зовнішнім краями тіла кістки, що вимірювалось точно по середині кісток;

- сумарну товщину кортикального шару тіла І - V плеснових кісток (Х₂₁-Х₂₅) на рівні середини кісток;

- сумарну товщину кортикального шару тіла проксимальних фаланг І - V пальців (Х₂₆ - Х₃₀) на рівні середини кісток;

- медіальний метатарзальний кут (в) (Х₃₁) - кут з'єднання поздовжніх серединних ліній діафізів І та ІІІ плеснових кісток.

На підставі отриманих цифрових даних були вирахувані наступні показники:

- кортико-діафізарний показник І - V плеснових кісток (Х₃₂ - Х₃₆) - відношення сумарної товщини кортикального шару тіла до ширини тіла І-V плеснових кісток;

- кортико-діафізарний показник проксимальних фаланг І - V пальців (Х₃₇ - Х₄₁) - відношення сумарної товщини кортикального шару тіла до ширини тіла проксимальних фаланг І - V пальців;

- показник видовженості І - V плеснових кісток (Х₄₂ - Х₄₆) - відношення довжини до ширини тіла кісток;

- показник видовженості проксимальних фаланг І - V пальців (Х₄₇ - Х₅₁) - відношення довжини до ширини тіла кісток.

Денситометричний метод. Денситометричне дослідження базувалось на аналізі 210 рентгенограм кісток стопи осіб чоловічої (105) та жіночої статі (105) в період раннього, першого, другого дитинства, підліткового та юнацького віку.

За допомогою методу непрямої еталонної рентгенівської денситометрії проводили кількісну оцінку стану кісткової тканини на рентгенограмах кісток стопи (Розенштраух Л.С., Рассохин Б.М., 1976; Витвицький З.Я., 1994).

В якості еталона використано 12-ти східцевий алюмінієвий клин - еталон довжиною 120 мм, товщиною кінців від 2 до 12 мм, шириною 15 мм. Денситометрію виконували за допомогою рентгенівського денситометричного приладу “Densitometer RO701” фірми Kuntze (England).

При цьому здійснювали калібрування та вимірювання інтенсивності почорніння в досліджуваній зоні об'єкта обстеження, тобто визначення абсолютних денситометричних показників проксимальніше метаепіфізарної зони ІІ плеснової кістки. Денситометричні показники порівнювали з еквівалентом на зображенні еталону методом підбору їх співвідношень та фіксували отримані дані. Вимірювали інтенсивність почорніння в чотирьох точках і визначали середній відносний показник оптичної щільності рентгенограм ІІ плеснових кісток окремо в чоловічій та жіночій вибірках, а також розраховували середні величини цих значень.

Метод одномірного статистичного аналізу. Цифрові дані соматометричного, рентгенограмметричного та денситометричного методів обробляли методом варіаційно - статистичного аналізу. Для обчислення похідних параметрів і коефіцієнтів використовували електронні таблиці Microsoft^® Excel 2003 (Лапач С.Н. та ін., 2000). Розрахунки проводили на ПЕОМ AMD Duron за допомогою пакетів прикладних програм STATISTICA 6.0, SPSS 12.0 for Windows^®. Визначали середнє арифметичне значення (Х^-), середню квадратичну похибку середнього арифметичного (), середнє квадратичне відхилення (д), t-розподіл Стьюдента та вірогідність похибки (Р) (Урбах В.Ю., 1975; Трубников В.И., Гиндилис В.М., 1980; Николаев В.Г. та ін., 2003; StatSoft.Inc., 2001). Зазначені величини розраховували для визначення вірогідності критеріїв діагностики вікової, статевої належності, довжини стопи та зросту загиблої людини.

Метод багатомірного статистичного аналізу. З метою вивчення взаємозв'язку рентгенограмметричних параметрів плеснових кісток і проксимальних фаланг стопи з віком визначали коефіцієнти кореляції (r) окремо в чоловічій та жіночій групах. Оцінювали силу зв'язку наступним чином: r= 0 - зв'язок відсутній; 0 < r < 0,3 - слабкий зв'язок; 0,3< r < 0,7 - середній зв'язок; 0,7< r <1,0 - сильний зв'язок; r=1 - повний, функціональний зв'язок. Визначали напрям зв'язку: 0 +1 - прямий зв'язок; -1 - 0 - зворотній зв'язок (Кольцова Н.І. та ін., 1997).

На основі аналізу коефіцієнта кореляції (r) між рентгенограмметричними параметрами й довжиною стопи та між довжиною стопи й зростом розраховано рівняння лінійної регресії для відтворення зросту та довжини стопи невідомої людини за метричними параметрами плеснових кісток, проксимальних фаланг стопи окремо для чоловічої та жіночої сукупностей.

У результаті аналізу рентгенограмметричних параметрів плеснових кісток та проксимальних фаланг пальців стопи були встановлені достовірні статеві відмінності. Так, статистично достовірні відмінності існують для плеснових кісток у значеннях довжини кістки (ДК), ширини тіла (ШТ) та показника видовженості (ПВ) в період раннього дитинства, що зумовлено ростом кістки в довжину.

У період першого та другого дитинства достовірні статеві відмінності виявлено в значеннях сумарної товщини кортикального шару тіла (СТКШТ), кортико-діафізарного показника (КДП) та показника видовженості (ПВ), що зумовлено ростом кістки в ширину. У підлітковому та юнацькому віці статеві відмінності проявляються в значеннях усіх зазначених показників, що обумовлено завершенням статевого дозрівання людини.

Достовірні статеві відмінності існують в рентгенограмметричних параметрах проксимальних фаланг пальців стопи в значеннях довжини кістки (ДК), ширини тіла (ШТ), кортико-діафізарного показника (КДП) та показника видовженості (ПВ) в період раннього дитинства.

У період першого та другого дитинства достовірні статеві відмінності виявляються в значеннях довжини кістки (ДК), ширини тіла (ШТ) та сумарної товщини кортикального шару тіла (СТКШТ). У підлітковому та юнацькому віці статеві відмінності проявляються в значеннях усіх зазначених показників.

Отже, статеві відмінності рентгенограмметричних параметрів плеснових кісток стопи в осіб чоловічої та жіночої статі особливо чітко проявляються віком від 14 до 21 року (р<0,001), що зумовлено завершенням статевого дозрівання. Але за деякими показниками статеві відмінності виявляються у віці від 1 до 13 років (р<0,05), особливо на межі між періодами раннього, першого та другого дитинства. При аналізі рентгенограмметричних параметрів проксимальних фаланг встановлено статеві відмінності розмірів в осіб чоловічої та жіночої статі у віці 1 - 21 року. Статеві відмінності найбільш чітко виявляються віком від 15 до 21 року (р<0,001), що обумовлено завершенням статевого дозрівання. За окремими показниками статеві відмінності проявляються в сукупностях 1 - 4, 6 - 9, 11 та 13 - 14 років (р<0,05).

Аналіз показників середньої відносної оптичної щільності кісткової тканини ІІ плеснових кісток показав, що статеві відмінності проявляються у віці 6, 10 та 11 років (р<0,05): на межі першого, другого дитинства та підліткового віку. Поскільки стать є генетично детермінованою ознакою, статеві відмінності існують в будь - якому віці, але до моменту статевого дозрівання та появи вторинних статевих ознак вони є слабо вираженими.

За результатами власних досліджень були отримані дані про ознаки вікової градації кісток стопи, які проявились в рентгенанатомічних, рентгенограмметричних та денситометричних параметрах.

На основі рентгенанатомічних параметрів виділено нові ростові періоди в осіб від 1 до 21 року: I період - від народження до появи точки скостеніння в проксимальному епіфізі І плеснової кістки (від народження до 3 років у чоловіків і від народження до 2 років у жінок).

II період - від моменту появи першої точки скостеніння в проксимальному епіфізі І плеснової кістки до повного формування всіх епіфізів, але без їх синостозування з діафізами (4 - 6 років у чоловіків і 3 - 5 років у жінок). Між кінцем другого та початком третього ростового періоду неможливо провести чітку межу через варіабельність скостеніння кісток. У цьому періоді спостерігається збільшення ядер скостеніння при збереженні їх первинної форми, яка не відповідає анатомічній формі епіфізів та діафізів кісток. III період - від початку до повного завершення синостозування епіфізів плеснових кісток та проксимальних фаланг пальців стопи (7 - 16 років у чоловіків, 6 - 15 років у жінок). IV період - від повного синостозування всіх епіфізів до кінця досліджуваного вікового інтервалу (17 - 21 рік у чоловіків, 16 - 21 рік у жінок).

У результаті проведеного дослідження встановено, що терміни скостеніння плеснових кісток і проксимальних фаланг пальців стопи в наш час випереджають терміни, зазначені Майковою-Строгановою В.С. і Рохліним Д.Г. (1953) на 6 - 7 років, а вказані Буровим С.А. (1975) - на 3 - 4 роки. Відмінності в термінах скостеніння в однаковій мірі виражені для всіх досліджуваних кісток. Завершення формування кісток стопи відбувається у 15 років у дівчаток і у 16 років у хлопчиків.

Щодо сесамоподібних кісток І плесно - фалангового суглоба, то терміни їх скостеніння не зазнали змін протягом останніх 50 років (від 10 до 12 років - у дівчаток і від від 11 до 14 років - у хлопчиків).

На підставі аналізу рентгенограмметричних параметрів довжини, ширини тіла, сумарної товщини кортикального шару тіла, кортико - діафізарного показника, показника видовженості всіх плеснових кісток та проксимальних фаланг пальців стопи було визначено сучасні стандарти розмірів цих кісток у різні вікові періоди.

У результаті проведеного кореляційного аналізу встановлено, що в чоловічій вибірці сильний кореляційний зв'язок (r > 0,7) існує між віком та довжиною, шириною тіла, сумарною товщиною кортикального шару тіла І-V плеснових кісток, показником видовженості І плеснової кістки; довжиною і сумарною товщиною кортикального шару тіла проксимальних фаланг І-V пальців стопи, шириною тіла проксимальних фаланг І-ІV пальців стопи, кортико - діафізарним показником проксимальних фаланг ІІ, ІІІ пальців стопи та показником видовженості проксимальної фаланги V пальця стопи. У жіночій вибірці сильний кореляційний зв'язок (r > 0,7) існує між віком та довжиною, шириною тіла, сумарною товщиною кортикального шару тіла І-V плеснових кісток, показником видовженості І і V плеснових кісток, довжиною проксимальних фаланг І-V пальців стопи, шириною тіла проксимальних фаланг І, ІІ пальців стопи та показником видовженості проксимальної фаланги V пальця стопи.

Відмічено, що найбільш інформативним критерієм віку в інтервалі від 1 до 21 року в чоловічій вибірці є довжина, ширина тіла та сумарна товщина кортикального шару тіла І-V плеснових кісток, показник видовженості І плеснової кістки, довжина і сумарна товщина кортикального шару тіла проксимальних фаланг І-V пальців стопи, ширина тіла проксимальних фаланг І-ІV пальців стопи, кортико - діафізарний показник проксимальних фаланг ІІ, ІІІ пальців стопи та показник видовженості проксимальної фаланги V пальця стопи. У жіночій вибірці відповідно інформативним є визначення довжини, ширини тіла та сумарної товщини кортикального шару тіла І-V плеснових кісток, показник видовженості І, V плеснових кісток, довжина проксимальних фаланг І-V пальців стопи, ширина тіла проксимальних фаланг І, ІІ пальців стопи та показник видовженості проксимальної фаланги V пальця стопи.

При проведенні денситометрії кісток стопи з визначенням показника середньої відносної оптичної щільності встановлено, що в чоловічій та жіночій вибірках наявний зв'язок середньої сили (0,3 < r < 0,7) між віком та вказаним показником. Причому значення середнього відносного показника оптичної щільності в чоловічій та жіночій вибірці збільшується з віком, що свідчить про процеси мінеральної насиченості кісткової тканини.

Наступним етапом дисертаційної роботи було відтворення соматометричних параметрів загиблої людини за діагностичними ознаками кісток стопи на основі кореляційно-регресійного аналізу.

Встановлено, що в чоловічій вибірці сильний кореляційний зв'язок (r > 0,7) існує між довжиною стопи, довжиною всіх плеснових кісток і всіх проксимальних фаланг пальців стопи.

Враховуючи результати кореляційно - регресійного аналізу, нами розраховано рівняння лінійної регресії (Y₁-Y₅) для відтворення довжини стопи за довжиною (Х₁-Х₅) плеснових кісток та рівняння лінійної регресії (Y₆-Y₁₀) за довжиною (Х₆-Х₁₀) проксимальних фаланг стопи для чоловічої та жіночої сукупностей.

Крім того, наявність сильного кореляційного зв'язку (r > 0,7) між довжиною стопи та зростом дозволила розрахувати рівняння лінійної регресії для відтворення зросту чоловіків і жінок за довжиною стопи.

Також встановлено, що при відтворенні зросту людини співвідношення між довжиною стопи та зростом становить приблизно 1 : 7. Довжина стопи складає 15,81% від зросту в чоловічій вибірці та 15,33% в жіночій вибірці. На практиці, використовуючи запропоновані розрахунки, можна за відбитком босої ноги встановити зріст підозрюваної особи та визначити розмір її взуття.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково - практичного завдання, що полягає у виявленні та обгрунтуванні критеріїв судово - медичної діагностики статі, віку, відтворення довжини стопи та зросту людини за кістками стопи.

1. Результати вивчення термінів появи точок скостеніння в епіфізах плеснових кісток і проксимальних фаланг пальців стопи, термінів і стадій синостозування епіфізів з діафізами показали, що завершення формування кісток стопи відбувається у віці 15 років у дівчаток та 16 років у хлопчиків, скостеніння сесамоподібних кісток стопи у дівчаток відбувається у віці від 10 до 12 років, а у хлопчиків - від 11 до 14 років, в результаті чого були уточнені ростові періоди у віці від 1 до 21 року.

2. Статевий диморфізм метричних параметрів кісток стопи чітко опосередкований значеннями довжини, ширини, сумарної товщини кортикального шару тіла, кортико - діафізарного показника, показника видовженості плеснових кісток і проксимальних фаланг пальців стопи та медіального метатарзального кута у віці від 14 до 21 року, що зумовлено завершенням статевого дозрівання. Крім того, достовірні статеві відмінності виявляються у віці від 1 до 13 років, особливо на межі між періодами раннього, першого та другого дитинства.

3. На основі рентгенограмметричних параметрів кісток стопи встановлено, що в чоловічій вибірці сильний кореляційний зв'язок (r > 0,7) існує між віком та довжиною, шириною тіла, сумарною товщиною кортикального шару тіла І-V плеснових кісток, показником видовженості І плеснової кістки; довжиною та сумарною товщиною кортикального шару тіла проксимальних фаланг І-V пальців стопи, шириною тіла проксимальних фаланг І-ІV пальців стопи, кортико - діафізарним показником проксимальних фаланг ІІ, ІІІ пальців стопи та показником видовженості проксимальної фаланги V пальця стопи. У жіночій вибірці сильний кореляційний зв'язок (r > 0,7) існує між віком та довжиною, шириною тіла, сумарною товщиною кортикального шару тіла І-V плеснових кісток, показником видовженості І, V плеснових кісток; довжиною проксимальних фаланг І-V пальців стопи, шириною тіла проксимальних фаланг І, ІІ пальців стопи та показником видовженості проксимальної фаланги V пальця стопи.

4. Вперше, на достатньому за обсягом матеріалі, встановлено сильний кореляційний взаємозв'язок (r > 0,7) між довжиною стопи, зростом та рентгенограмметричними параметрами плеснових кісток і проксимальних фаланг пальців стопи людини. Окрім того, розроблено рівняння лінійної регресії для відтворення довжини стопи та зросту осіб у віці від 1 до 21 року.

5. Проведений денситометричний аналіз виявив статеві відмінності в значеннях показника середньої відносної оптичної щільності кісткової тканини ІІ плеснової кістки, що проявляється у віці 6, 10 та 11 років.

6. За результатами дослідження денситометричних параметрів кісток стопи встановлено, що в чоловічій та жіночій вибірках зв'язок середньої сили (0,3 < r < 0,7) існує між віком і середнім відносним показником оптичної щільності.

7. Комплексний аналіз соматометричних, рентгенанатомічних, рентгенограмметричних та денситометричних характеристик кісток стопи дозволив встановити критерії та розробити алгоритми судово-медичної діагностики статі, віку, зросту та довжини стопи людини при ідентифікації її загальних фенотипічних ознак.

Практичні рекомендації

При судово-медичній експертизі у випадках ідентифікації особи за кістками стопи доцільно дотримуватись наступних етапів:

1. Проведення рентгенографії кісток стопи в прямій проекції.

2.Аналіз діагностичних критеріїв, отриманих при рентгенанато-мічному дослідженні кісток стопи, та визначення ростового періоду.

3. Встановлення статевої належності кісток стопи з використанням рентгенограмметричного дослідження. Рекомендується вимірювати по 5 розмірів на кожній плесновій кістці та проксимальній фаланзі пальців стопи, а також медіальний метатарзальний кут. За отриманими цифровими значеннями необхідно визначити кортико-діафізарний показник та показник видовженості.

4. Визначення статевих відмінностей слід проводити за допомогою денситометрії з вимірюванням показника середньої відносної оптичної щільності кісткової тканини ІІ плеснових кісток стопи.

5. Для встановлення віку невідомої особи необхідно використовувати діагностичні критерії, отримані нами при рентгенограмметричному дослідженні кісток стопи та врахувати параметри, які мають сильний кореляційний зв'язок із віком.

6. Визначення віку слід також проводити за діагностичними критеріями, отриманими при денситометричному дослідженні кісток стопи.

7. Відтворення довжини стопи доцільно проводити за рівняннями лінійної регресії, розрахованими з використанням метричних параметрів довжини плеснових кісток та проксимальних фаланг пальців стопи.

8. Визначення зросту людини слід виконувати за рівняннями лінійної регресії, в яких враховано довжину стопи.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Волошинович В. М. Вікові особливості появи ядер скостеніння в кістках заплесни / В. М. Волошинович // Український морфологічний альманах.- 2007.- Т. 5, № 2.- С. 12-13.

2. Волошинович В. М. Визначення статі за рентгенограмметричними параметрами проксимальних фаланг кісток стопи людини / В. М. Волошинович // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Медицина”.- 2007.- Вип. 32.- С. 266-270.

3. Волошинович В. М. Судово-медична діагностика загальних фенотипічних ознак людини за кістками скелета / В. М. Волошинович // Архів клінічної медицини.- 2007.- № 2 (12).- С. 11-14.

4. Волошинович В. М. Визначення статі за рентгенограмметричними параметрами плеснових кісток стопи людини / В. М. Волошинович // Український судово-медичний вісник.- 2007.- № 2 (20).- С. 20-23.

5. Волошинович В. М. Визначення віку за рентгенограмметричними параметрами кісток стопи людини / В. М. Волошинович // Український судово-медичний вісник.- 2008.- № 1 (22).- С. 37-41.

6. Пат. 36661 UA, МПК В 61 В 5/00. Спосіб визначення довжини стопи невідомої особи / Волошинович В. М.; заявник і власник патенту Волошинович В. М. - № u200714956 ; заявл. 28.12.07 ; опубл. 10.11.08, Бюл. № 21.

7. Волошинович В. М. Сучасні дані про терміни скостеніння деяких кісток стопи з метою визначення віку / В. М. Волошинович, Я. С. Дзюбинський // Актуальні проблеми старіння: VI наук. конф. молодих вчених, присвячена пам'яті академіка В. В. Фролькіса, 28 січня 2005 р. : тези доповідей.- К., 2005.- С. 30. (Здобувач самостійно виконав забір архівного рентген-матеріалу, провів рентгенанатомічний аналіз, сформулював висновки та оформив роботу).

8. Волошинович В. Аналіз рентгенограм кісток стопи осіб у віці від 1 до 21 року з метою встановлення періодів росту / В. Волошинович // Досягнення сучасної медицини: 66 наук. конф. студентів та молодих вчених з міжнародною участю, 21-22 квітня 2005 р.- Львів, 2005.- С. 18.

9. Волошинович В. М. Сучасні дані про терміни скостеніння коротких трубчастих моноепіфізарних кісток стопи людини / В.М. Волошинович // Актуальні проблеми геронтології та геріатрії: VIІ наук. конф. молодих вчених з міжнародною участю, присвячена пам'яті академіка В. В. Фролькіса, 27 січня 2006 р.: тези доповідей.- К., 2006.- С. 34-35.

10. Дзюбинський Я. С. Вплив акселерації на скостеніння сесамоподібних кісток стопи людини / Я. С. Дзюбинський, В. М. Волошинович // Актуальні проблеми геронтології та геріатрії: VIІ наук. конф. молодих вчених з міжнародною участю, присвячена пам'яті академіка В. В. Фролькіса, 27 січня 2006р.: тези доповідей.- К., 2006.- С. 49-50. (Здобувач самостійно виконав забір архівного рентген-матеріалу, провів рентгенанатомічний аналіз, сформулював висновки та оформив текст роботи).

11. Волошинович В. М. Статевий диморфізм метричних параметрів кісток стопи / В. М. Волошинович // 75 міжвузівська наук. конф. молодих вчених та студентів, 19-21 квітня 2006 р.: тези доповідей.- Івано-Франківськ, 2006.- С. 11-12.

12. Волошинович В. М. Особливості формування дистальних фаланг кісток стопи хлопчиків у віці від 1 до 16 років / В. М. Волошинович, Я. С. Дзюбинський // Працюємо, творимо, презентуємо: 76 міжвузівська наук. конф. студентів та молодих вчених з міжнародною участю, 26-27 квітня 2007 р.: тези доповідей.- Івано - Франківськ, 2007.- С. 11. (Здобувач самостійно виконав забір архівного рентген-матеріалу, провів рентгенанатомічний аналіз, сформулював висновки та підготував матеріали до друку).

Размещено на Allbest.ru

...