Лікування багатоформної ексудативної еритеми з різними клінічними проявами на слизовій оболонці порожнини рота у дитячому віці

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Лікування алергічних захворювань у дітей є одним із актуальних завдань сучасної медицини (Пухлик Б.М.,2005). В Україні відмічається значне зростання розповсюдженості алергічних захворювань серед дітей, особливо у регіонах з високим рівнем техногенного забруднення навколишнього середовища (Балаболкин И.И., 1995, Агарков Н.В. и соавт., 2004). Вважають, що це обумовлено негативним впливом ксенобіотіків на загальний та імуно-метаболічний стан дитячого організму, що викликає формування сенсибілізації, яка починається вже у немовлят і продовжується все життя (Sites et al., 1991, Warners J.A. et al., 1996).

Серед алергічних захворювань у дитячому віці часто зустрічаються гострі алергічні захворювання слизової оболонки порожнини рота, такі як багатоформна ексудативна еритема (БЕЕ) токсико-алергічного генезу, лікування якої являє труднощі, нерідко буває малоефективним, особливо при її важких формах (Мельниченко Е.М. і співав., 1984). Проте питання лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота (СОПР), у тому числі і багатоформної ексудативної еритеми, у дитячому віці в літературі мало висвітлені. Є поодинокі дослідження, присвячені проявам медикаментозної алергії на СОПР у дітей , діагностиці та імунокорекції деяких алергічних уражень слизової оболонки порожнини рота з гострим перебігом (Мельниченко Е.М. з співав., 1984, Ісакова Т.І., 1992). Питання особливостей клінічного перебігу та лікування БЕЕ у дітей на СОПР досліджені недостатньо, ефективність різних методів терапії при цьому захворюванні у дитячому віці також не вивчалась.

Для лікування БЕЕ більшість авторів (Колесов А.А.,1992; Виноградова Т.Ф. и соавт., 1983; Хоменко Л.О. і співав.,1999) пропонують такий же методичний підхід і такі ж самі групи медикаментів, що і для місцевої терапії бактеріальних стоматитів: антисептичні, ферментні, кератопластичні препарати, кортикостероїдні мазі. Відсутні дані про диференційований підхід при лікуванні БЕЕ з різними клінічними проявами на СОПР (геморагічні, виразково-некротичні, катаральні) у дітей. Тому терапія БЕЕ з різними клінічними проявами на СОПР у дитячому віці нерідко буває малоефективною, виявляється резистентною до ліків, які найбільш часто використовуються.

Враховуючи викладене вище, слід вважати за доцільне вивчення клінічних варіантів багатоформної ексудативної еритеми на слизовій оболонці порожнини рота у дітей. Актуальним є підвищення ефективності лікування цього захворювання шляхом застосування диференційованого патогенетично-обгрунтованого підходу до вибору лікувальних препаратів.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування багатоформної ексудативної еритеми з різними клінічними проявами на слизовій оболонці порожнини рота у дитячому віці шляхом розробки нового методичного підходу та селективних методів лікування.

Для досягнення вказаної мети були визначені наступні задачі:

1. Вивчити найбільш розповсюджені клінічні прояви багатоформної ексудативної еритеми на слизовій оболонці порожнини рота у дітей.

2. Розробити новий методичний підхід і селективні методи лікування БЕЕ з різними клінічними проявами на слизовій оболонці порожнини рота.

3. Розробити патогенетично обґрунтований метод лікування БЕЕ з геморагічними проявами на СОПР у дітей та оцінити його ефективність.

4. Запропонувати метод місцевої терапії виразково-некротичних уражень слизової оболонки порожнини рота при БЕЕ у дітей , оцінити його ефективність.

5. Розробити метод лікування БЕЕ з катаральними проявами на слизовій оболонці порожнини рота у дітей , визначити його ефективність.

1. Об'єкт та методи дослідження

Відповідно до задач дослідження було обстежено 522 дитини віком від 2 до 14 років з БЕЕ, обумовленою медикаментозною і харчовою алергією (токсико-алергічна форма) з різними клінічними проявами на СОПР. Проведено лікування 357 дітей, з них у 332 - амбулаторно, у 25 - у дитячих стаціонарах. Всі діти були обстежені педіатром, алергологом та були під їх наглядом протягом усього періоду лікування.

Клінічне обстеження пацієнтів складалося зі збору анамнезу, об'єктивної оцінки загального стану, огляду шкіри (особливо обличчя та кінцівок), ретельного огляду слизової оболонки порожнини рота. Після клінічного обстеження діти були розподілені на 4 групи в залежності від клінічних проявів БЕЕ на СОПР: 1) пацієнти з ділянками локального та дифузного некрозу, виразками (виразково-некротичні прояви на слизовій оболонці) - 233 пацієнта; 2) діти з геморагічними проявами на червоній облямівці губ, слизовій оболонці рота (геморагічні пухирі, пухирці, крововиливи, геморагічні кірки, кровоточиві тріщини) - 74 пацієнта; 3) діти з ерозіями і афтами різних розмірів на слизовій оболонці рота - 150 дітей; 4) пацієнти з катаральними проявами на слизовій оболонці порожнини рота у вигляді еритем, обмеженої та дифузної гіперемії - 65 дітей.

Для вивчення стану імунітету, проведені імунологічні дослідження у 92 хворих з БЕЕ. Вивчені показники клітинного і гуморального імунітету (Т-, В - лімфоцити; концентрація імуноглобулінів А,G, М, Е в сироватці крові, рівень ЦІК). З метою вивчення ефективності лікування БЕЕ розробленими новими селективними методами відповідно до клінічних проявів на СОПР у 72 дітей дослідження проведені двічі - до лікування та після нього. Рівні експресії мононуклеарами крові CD3+, CD4+, CD8+, CD22+ оцінювались в реакції прямої імунофлуоресценсії з використанням відповідних моноклональних антитіл (Глузман Д.Ф. з співав., 1993). Функціональну активність лімфоцитів вивчали за допомогою реакції бластної трансформації лімфоцитів (РБТЛ) (Хазанова В.В. і співав., 1980). Гуморальний імунітет, поряд з абсолютним та відносним вмістом CD22+, оцінювали по рівням циркулюючих імунних комплексів згідно з рекомендаціями Бичкової Н.Г. (1987), а також рівням імуноглобулінів G, A, M (Mаncini G., et. al., 1965). Концентрацію Ig E визначали за допомогою імуноферментного аналізу з використанням тест - системи фірми Vector - Best (Овсянникова И.Г. и соавт.,1985). Сенсибілізацію до харчових і медикаментозних алергенів виявляли за допомогою реакції гальмування міграції лейкоцитів (за модифікацією Ісакової Т.І. і співав., 1992). Вказані імунологічні показники були вивчені також у 20 здорових дітей м. Донецька (контрольна група).

З метою діагностики алергічного стану використано тест (пробу) місцевої еозинофілії, що розроблений Купчинскасом Ю.К. і співав. (1972) для діагностики БЕЕ у дітей. Тест вважається позитивним, якщо кількість еозинофілів в ділянках алергічного ураження шкіри або слизової оболонки рота на 100-200% перевищує кількість їх в периферичній крові (із пальця).

З метою об'єктивної оцінки ефективності лікування у 115 дітей з БЕЕ проведені цитологічні дослідження (згідно з рекомендаціями Бенюмової І.Н., (1962); Кимале Е.В.(1969); Левицької Е.В. і співав. (1974) в динаміці. Всього вивчено 380 цитограм.

Для вивчення мікрофлори слизової оболонки рота у 95 дітей з БЕЕ були проведені бактеріоскопічні дослідження до, в процесі лікування і по закінченні його за методиками, запропонованими Хазановою В.В.(1995), Murray P.R. (1996).

Лікування БЕЕ було проведено у 357 дітей. Діти були розподілені на основні групи (261 пацієнт) відповідно до клінічних проявів захворювання на СОПР, у яких досліджувалась ефективність розроблених методів лікування. До контрольних груп увійшло 96 дітей, лікування яких проводилось традиційними засобами. Терапія БЕЕ у всіх випадках починалась з призначення загального лікування (сумісно з педіатром і алергологом).

Місцеве лікування дітей з різними клінічними проявами БЕЕ проводили з дотриманням принципів розробленого нами нового методичного підходу і патогенетично спрямованих селективних методів лікування. Для терапії БЕЕ з виразково-некротичними ураженнями запропонований метод місцевого лікування з використанням мазі іруксол (179 пацієнтів основної групи). Кількість процедур залежала від ступеню тяжкості БЕЕ: від 2 до 4 - 5 на день . Для лікування БЕЕ з геморагічними проявами на слизовій оболонці рота, використовували біофлавоноїди: рутин або аскорутин -для загального лікування, олію шипшини - для місцевого. Рутин і аскорутин призначали внутрішньо 3 рази на день в дозах, відповідних до віку дітей. Олію шипшини наносили на ділянки геморагічних уражень слизової оболонки порожнини рота. Кількість процедур від 2 до 5 на добу. Таке лікування було проведено в основній групі у 38 пацієнтів Для лікування дітей хворих на БЕЕ з катаральними проявами призначали рутин (внутрішньо 3 рази в день) для загального лікування та настій череди - для місцевого 3-4 рази на день (основна група - 44 пацієнти).

Призначення загальної терапії дітям всіх досліджених груп (основних і контрольних) здійснювалось сумісно з педіатрами і алергологами, відповідно до нового методичного підходу та з врахуванням рекомендацій Кухти С.Й. і співав. (1996) та Данилевського М.Ф., Несіна О.Ф. і співав.(1998) про необхідність впливу на всі три фази алергічної реакції. Загальне лікування включало: 1) виявлення і усунення алергену; 2) елімінаційну дієту (зменшення надходження алергену в організм); 3) антигістамінні препарати: при легкому перебігу БЕЕ внутрішньо (кларитин, лоратадин, еріус, гістолонг) у дозах, відповідних до віку дитини упродовж 3 - 4 днів; при середньоважкому і важкому - внутрішньо-м'язово 2% розчин супрастину чи розчин тавегілу 2 рази на день упродовж 2 - 4 днів в дозах, відповідних до віку дітей; 4) при тяжкому перебігу БЕЕ та синдромі Стівенса-Джонсона додатково призначали кортикостероїдні препарати (розчин преднізолону з розрахунку 2 мг на 1 кг маси тіла на добу) внутрішньом'язово коротким курсом (2 -3 дні), а також дезінтоксикаційну терапію (внутрішньовенно крапельно розчин Рінгера, фізіологічний розчин, 5% розчин глюкози у відповідних дозах).Від призначення альбуміну, плазми крові, вітамінів групи В вважали за доцільне утриматись, щоб уникнути нових алергічних реакцій.

Критеріями ефективності лікування в основних і контрольних групах були клінічні показники: зменшення і зникнення болю в слизовій оболонці порожнини рота; можливість прийому їжі дітьми; терміни зменшення і зникнення виразково-некротичних, геморагічних і катаральних уражень на СОПР; терміни покращення і нормалізації загального стану дітей. Додатковими об'єктивними показниками ефективності лікування були результати імунологічних і цитологічних досліджень.

Отримані в процесі дослідження клінічні, імунологічні, цитологічні дані оброблені за допомогою методів математичної статистики з використанням критерію достовірності (р) Ст'юдента.

2. Результати дослідження та їх обговорення

Проведені дослідження свідчать про значну частоту БЕЕ у дітей м. Донецька - 23% від загальної кількості захворювань СОПР. Встановлені різноманітність та варіабельність клінічних проявів БЕЕ у дітей на СОПР. Виявлено, що найчастіше зустрічались виразково-некротичні ураження - 44,63±1,5%, на другому місці за частотою ерозивні та афтозні - 28,74±1,9%, далі йдуть геморагічні, в тому числі синдром Стівенса-Джонсона та хвороба Лайєла - 14,18±1,53%. Катаральні прояви виявлені у 12,45±1,45% пацієнтів.

При вивчені діагностичної інформативності тесту місцевої еозинофілії встановлено, що у 83,6% дітей з БЕЕ у він був позитивним: місцева еозинофілія перевищувала загальну у середньому на 210±21%. Особливо високим тест був при тяжких геморагічних проявах на СОПР та синдромі Стівенса-Джон-сона: він коливався від 290% до 360%. Це дозволяє оцінити тест як нескладний та інформативний для діагностики БЕЕ у дітей.

Встановлено, що при всіх клінічних варіантах з проявами на слизовій оболонці рота БЕЕ мала середньо-тяжкий (41,6±2,16%) та тяжкий (36,4±2,11%) перебіг. Легкі форми відмічені лише у 22,0±1,9% випадків. Така особливість клініки, з нашої точки зору, обумовлена складним екологічним становищем Донецького регіону (промислові викиди в регіоні становлять 35% від загальної кількості викидів по всій Україні при території, рівній 4% від загальної території України (Васицький Б.К з співав., 1993). Цей висновок узгоджується з даними Чуриліної А.В. і співав. (1992), Артеменко С.П. і співав. (1992), які в зв'язку з великою розповсюдженістю і тяжким перебігом алергічних захворювань у дітей Донецького регіону вважають їх регіональною патологією.

Намив явлені особливості клінічних проявів БЕЕ на СОПР у дітей. Встановлено, що при БЕЕ з виразково-некротичними проявами, розвивається алергічно-зумовлений некроз, який має вигляд поширених ділянок різної форми поверхневого і глибокого некрозу слизової оболонки порожнини рота(неправильної, в вигляді широких смуг, овальної і т.п.), з різною глибиною(від 1,5 мм до 3 - 5 мм) і площею ураження (від 3 ммІ до 7 ммІ). Для них притаманні : 1) наявність білого некротичного покриву, який мав плівчастий, пошаровий або сітковидний вигляд і різну товщину; 2) міцна спаяність покриву зі слизовою оболонкою; 3) відсутність ознак гнилісного розпаду покриву; 4) переважна локалізація на нижній і бокових поверхнях язика, на слизовій оболонці губ, щік і піднебіння; 5 ) подібність з некрозом при хімічних опіках слизової оболонки порожнини . Найбільш частою локалізацією була слизова оболонка альвеолярного відростка, ближче до перехідної складки, в ділянці нижніх молярів а також слизова оболонка губ і щік.

У хворих БЕЕ з геморагічними проявами встановлені такі особливості: 1) велика різноманітність геморагічних проявів (кровоточиві тріщини на губах і СОПР; геморагічні кірки на червоній облямівці губ, пухирі і пухирці; крововиливи в СОПР); 2) переважна локалізація: червона облямівка губ, слизова оболонка щік, губ, м'якого і твердого піднебіння; 3) інтенсивна вираженість геморагічних проявів.

БЕЕ з катаральними проявами на СОПР протікала більш м'яко, ураження слизової оболонки порожнини мали вигляд еритем, ділянок локальної і дифузної гіперемії. У всіх випадках спостерігались аналогічні, але більш виражені ураження на шкірі.

Виявлені нами клінічні особливості проявів БЕЕ на СОПР у дітей стали підставою для розробки селективних методів її лікування.

Сутність нового методичного підходу і оптимальної лікарської тактики при лікуванні БЕЕ з різними клінічними проявами на СОПР, полягає: в застосуванні диференційованого підходу до терапії та вибірково спрямованих методів місцевого лікування в залежності від домінуючих клінічних проявів БЕЕ на слизової оболонки порожнини рота; в використанні препаратів з селективною дією; в обмеженні кількості ліків загальної і місцевої дії, що дає можливість зменшити об'єм медикаментозного навантаження на дитячий організм, уникнути додаткових алергічних реакцій, обирати адекватну оптимальну терапію і суттєво підвищити ефективність лікування.

Досліджено ефективність лікування БЕЕ з проявами на СОПР у дітей обраними лікарськими препаратами . При лікуванні БЕЕ з використанням мазі іруксол при виразково-некротичних ураженнях клінічно встановлена її некролітична, протинабрякова, епітелізуюча і протизапальна дія. Наші клінічні спостереження підтвердили високу ефективність мазі іруксол, особливо при важких і середньоважких формах БЕЕ. На другий день лікування зменшились болі в слизовій оболонці рота, її набряк, поліпшився загальний стан дітей, знизилась температура тіла. Терміни епітелізації ділянок алергічного некрозу і виразок при застосуванні іруксолу в основній групі були в 1,9 разів коротшими, ніж в контрольних групах і складали 2,14±0,06 доби при легких формах, а в контролі - 4,1±0,22 доби. Слід зазначити, що введення трипсину в схему лікування дітей однієї з контрольних груп також дозволило скоротити терміни лікування з 4,6±0,22 до 3,6±0,21 доби, що підкреслює більш високу ефективність терапії з залученням трипсину.

Терміни лікування іруксолом при середньоважкому перебігу БЕЕ були в 2,3 рази коротшими (3,22±0,07 проти 7,29±0,25 діб) ,а при важкому в - 2,1 рази і склали 5,52±0,05 діб проти 11,47±023 в контролі (табл. 1). Різниця була статистично достовірною (р<0,001). Клінічні спостереження показали, що мазь іруксол легко переноситься дітьми, побічної дії, алергічних реакцій при її застосуванні не виявлено. Висока ефективність іруксолу пояснюється його складом: ензим - клостридіо-пептідаза А та хлорамфенікол в ліпофільній безводній основі. Багатостороння лікувальна дія мазі іруксол дає можливість використовувати її в якості монопрепарату.

Для лікування БЕЕ у дітей з геморагічними проявами, нами розроблений метод лікування з застосовуванням біофлавоноїдів: рутин або аскорутин - внутрішньо, олія шипшини - місцево. Виявлена висока ефективність цих засобів, яка полягає в усуненні геморагічних симптомів: зникнення геморагій при використанні біофлавоноїдів та олії шипшини спостерігалось в терміни від 2,7±0,10 діб при легкому перебігу (в контролі 6,0±0,43), при середньоважкому 4,08± 0,18 (в контролі 8,0±0,3) і до 5,5±0,15 при тяжкому(в контролі 14,0±0,4). Це в 2 -2,5 рази швидше, ніж в контролі. В процесі клінічних спостережень встановлено, що найшвидше зникали кровоточиві тріщини, геморагічні пухирці.

Геморагічні кірки, пухирі і крововиливи зникали повільніше. Повторної появи геморагічних симптомів при лікуванні біофлавоноїдами не відмічались на відміну від контрольних груп. Клінічно виявлена протинабрякова і протизапальна дія біофлавоноїдів та олії шипшини. Висока ефективність вказаних засобів, обумовлена тим, що цим препаратам, окрім протигеморагічного, притаманні протиалергічний та антиоксидантний ефекти . Протиалергічний ефект даних препаратів пояснюється тим, що рутин і його похідні є антагоністами серотоніну, брадикініну, гальмують інактивацію адреналіну, тому їх використання є патогенетично обгрунтованим при лікуванні БЕЕ з геморагічними проявами на СОПР. (Ковальов В.Б. і співав., 1999; Завєрна А.М. і співав., 2000; Левицький А.П., 2001).

Для терапії БЕЕ з катаральними проявами на слизовій оболонці порожнини рота нами був запропонований метод терапії з використанням рутину для загального лікування та настою череди місцево. Застосування рутину і настою череди дозволило в короткі терміни зменшити та усунути катаральні прояви БЕЕ: еритему, дифузну гіперемію, набряки СОПР. Нормалізація стану СОПР і шкіри відмічались в середньому за 2,0±0,13 доби при легкому перебігу БЕЕ і за 3,04±0,10 - при середньо-тяжкому.

Перевагами запропонованого методу лікування БЕЕ з катаральними проявами на СОПР є: судинно-протекторна дія рутину, що нормалізує проникність капілярів слизової оболонки порожнини рота; антиалергічна та протинабрякова дія настою череди; скорочення термінів лікування в середньому в 1,5 рази порівняно з контролем.

Виявлено покращення імунологічних показників після проведеного лікування БЕЕ запропонованими методами. Особливо яскраво ці зміни демонструє лікування БЕЕ у дітей з геморагічними проявами при використанні біофлавоноїдів та олії шипшини. Так рівень CD3+лімфоцитів, який був значно знижений, зріс в середньому з 969,3±25,2х109/л до 1240,0±53,3х109/л, а відносної кількості CD3+ лімфоцитів - з 48,8±2,21% до 57,7±2,4% (р<0,001). Значними були коливання рівней циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) з 140,8±10,8 од. опт. щільн. до норми 46,2±0,6 од. опт. щільн., що підтверджує їх зниження майже в 3 рази (р<0,05). Оскільки вважається, що зниження кількості і активності CD3+ призводить до ушкоджуючої дії еозинофільних гранулоцитів при алергічному процесі, а зростання рівня ЦІК - до значного ушкодження тканин і порушення проникності капілярної стінки, то нормалізація цих показників під впливом розроблених методів лікування підтверджує їх ефективність.

В цитограмах до лікування виявлені лімфоцити в значній кількості - 32,36±1,0, ушкоджені нейтрофіли - 42,0±2,8,макрофаги - 4,2±0,7, клітини епітелію - 4,45±1,0 (при тяжких формах виразково-некротичних уражень СОПР при БЕЕ). В процесі лікування клітинний склад суттєво покращився: зменшилась кількість ушкоджених нейтрофілів - через 3 доби до 24,18±2,3; підвищилась їх здатність до фагоцитозу - 5,27±0,4 через 3 доби; кількість макрофагів зменшилась до 2,91±0,4 через 3 доби; лімфоцитів до 17,64±0,6; збільшилась кількість клітин епітелію до 26,0±1,3 через 3 доби. Повна нормалізація цитологічних показників відмічена через 5 діб при тяжкій формі БЕЕ. В контрольних групах позитивна динаміка цитограм відбувалась приблизно вдвічі довше.

Таким чином, аналіз клінічних та лабораторних результатів лікування багатоформної ексудативної еритеми у дітей з застосуванням селективних методів в залежності від клінічних проявів захворювання на СОПР, свідчить про достатньо високу ефективність обраної лікувальної тактики.

Висновки

ексудативний ротовий еритема катаральний

У дисертації приведене нове рішення наукової задачі сучасної стоматології, що полягає в підвищенні ефективності лікування багатоформної ексудативної еритеми з різними клінічними проявами на слизовій оболонці порожнини рота у дитячому віці шляхом розробки патогенетично обгрунтованих селективних методів терапії, що надає можливість зменшити терміни лікування в середньому в 1,5-2,5 рази.

1. Для дитячого віку притаманні різноманітність і варіабельність клінічних проявів багатоформної ексудативної еритеми на слизовій оболонці порожнини рота. Найбільш частими проявами багатоформної ексудативної еритеми на слизовій оболонці порожнини рота в дитячому віці є: виразково-некротичні - 44,63±1,5%, ерозивні та афтозні - 28,74±1,98%, геморагічні - 14,18±1,53% і катаральні - 12,45±1,45%. У дітей Донецького регіону переважає середньо-тяжкий (41,6%) і тяжкий перебіг (36,4%) багатоформної ексудативної еритеми з ураженнями слизової оболонки порожнини рота, що обумовлено екологічним становищем.

2. Враховуючи різноманітність клінічних проявів багатоформної ексудативної еритеми на слизовій оболонці порожнини рота, розроблено новий методичний підхід, який є патогенетично спрямованим та передбачає диференційований підхід до лікування в залежності від домінуючих клінічних проявів на слизовій оболонці порожнини рота (вирозково-некротичних, геморагічних та катаральних змін) і зменшення до мінімуму препаратів місцевої та загальної дії.

3. Для лікування багатоформної ексудативної еритеми з геморагічними проявами на слизовій оболонці порожнини рота розроблено новий метод лікування з використанням біофлавоноїдів внутрішньо та олії шипшини-місцево. Встановлено, що ці препарати швидко усувають геморагічний синдром за рахунок капіляронормалізуючих властивостей, здійснюють протинабрякову, протиалергічну, імуномоделюючу дію, що дозволяє віднести їх до ряду унікальних лікувальних засобів. Тривалість лікування багатоформної ексудативної еритеми з тяжкими геморагічними проявами склала в середньому 5,5±0,15 діб (14,0±0,41 - в контролі), а середньо-тяжких - 4,08±0,18 (в конторлі - 8,0±0,3 діб).

4. Запропонований та апробований метод лікування багатоформної ексудативної еритеми з виразково-некротичними ураженнями СОПР із застосуванням мазі іруксол, яка в короткі терміни припиняє алергічний некроз і виразкову деструкцію слизової оболонки порожнини рота. При застосуванні іруксолу встановлений його різноспрямований лікувальний ефект при ураженнях СОПР, обумовлених багатоформною ексудативною еритемою: некролітичний, епітелізуючий, протинабряковий, а також бактерицидний. В зв'язку з цим іруксол може бути використаним в якості монопрепарату для місцевої терапії такої патології. Терміни лікування тяжких виразково-некротичних уражень із застосуванням іруксолу склали в-середньому 5,52±0,05 діб (в контролі - 9,8±0,8), середньо тяжких - 3,22±0,07 (в контролі - 7,57±0,3 діб).

5. Метод лікування багатоформної ексудативної еритеми з катаральними проявами на слизовій оболонці порожнини рота з використанням рутину та настою череди дозволив скоротити терміни їх лікування до 1,5 разів порівняно з контролем і не припустити перехід катаральних форм в деструктивні. Середні терміни лікування в основній групі склали 3,04±0,10, а в контролі - 4,56±0,07 діб.

Практичні рекомендації.

1. Необхідна алергічна настороженість при всіх гострих захворюваннях слизової оболонки порожнини рота у дітей, особливо при атипових клінічних проявах та незвичайному їх перебігу.

2. Лікування дітей з багатоформною ексудативною еритемою необхідно проводити за принципом невідкладної стоматологічної та алергологічної допомоги; обстеження хворих проводити в максимально короткі терміни.

3. Лікування багатоформної ексудативної еритеми токсико-алергічного генезу повинно проводитись сумісно з педіатрами, керуючись принципами запропонованого методичного підходу: 1) використовувати мінімум засобів місцевої та загальної терапії, щоб зменшити об'єм медикаментозного навантаження на дитячій організм; 2) для місцевого лікування застосовувати препарати із селективною дією, враховуючи характер алергічного ушкодження слизової оболонки порожнини рота - геморагічного, виразково-некротичного або катарального; 3)обмежити місцеве використання кортикостероїдних препаратів.

4. Для лікування багатоформної ексудативної еритеми з виразково-некротичними ураженнями на слизовій оболонці порожнини рота доцільно використання мазі іруксол, яка має некролітичну, епітелізуючу та протизапальну дію.

5. При багатоформній ексудативній еритемі з геморагічними проявами оптимальним є використання біофлавоноїдів: внутрішньо - рутин або аскорутин, місцево - олії шипшини, що здійснює антигеморагічний, протинабряковий, антиоксидантний ефекти та швидко усувають геморагічні симптоми.

6. Для лікування багатоформної ексудативної еритеми з катаральними проявами на слизовій оболонці порожнини рота ефективним є застосування рутина - внутрішньо, настою череди - місцево.

Література

1. Забышный А.А. Лечение язвенных и некротических форм аллергических стоматитов с использованием ируксола. //Проблеми екології та медицини: - Полтава, 2001. - №5-6 - Т.5 - С.21-23.

2. Забышный А.А. Оценка эффективности местного лечения аллергических стоматитов с использованием фотоактивного подсолнечного масла //Український стоматологічний альманах: - Полтава, 2002. - №1 - С.9-11.

3. Забышный А.А. Лечение биофлавоноидами аллергических стоматитов с геморрагическими проявлениями у детей. // Український стоматологічний альманах. - Полтава, 2002. - №2 - С.48-51.

4. Забышный А.А. Применение 0,3% раствора димедрола при лечении катаральных форм аллергических стоматитов у детей // Проблеми екології та медицини. - Полтава, 2002. - №1-2. - Т.6 - С.24-27.

5. Забышный А.А. Диагностическая значимость теста местной эозинофилии при аллергических поражениях слизистой полости рта у детей. //Питання експериментальної та клінічної медицини. Збірник статей. - Вип. 8, т.1. - Донецьк, 2004. - С. 183-185.

6. Забышный А.А. Частота и клиника катаральних поражений слизистой оболочки полости рта, обусловленных лекарственной и пищевой аллергией. //Питання експериментальної та клінічної медицини. Збірн. статей.; вип.9; Т.2, - Донецьк. - 2005. - С.123-126.

7. Забышный А.А. Лечение катаральних форм аллергических поражений слизистой оболочки полости рта с местным применением раствора кларитина. //Питання експериментальної та клінічної медицини. Збірн. статей.; вип.9; Т.2, - Донецьк. - 2005. - С.126-131.

Размещено на Allbest.ru