Стан здоров’я і нейро-реабілітаційні заходи у дітей з порушеннями пуринового обміну, які перенесли перинатальне ураження центральної нервової системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я україни

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

УДК 616.8-008.9-053.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Спеціальність 14.01.10 - Педіатрія

Стан здоров'я і нейро-реабілітаційні заходи у дітей з порушеннями пуринового обміну, які перенесли перинатальне ураження центральної нервової системи

Ширіна Тетяна Володимирівна

Донецьк - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Єршова Ірина Борисівна, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з дитячими інфекціями

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Прохоров Євген Вікторовіч, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії №1 доктор медичних наук, професор Квашніна Людмила Вікторівна, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України» (м.Київ), керівник відділення медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів

Захист відбудеться „9” грудня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 3)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий „_7_” ___листопада___ 2009 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук О.М. Долгошапко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі проблема дисметаболічних станів у дітей є однією з найважливіших для фундаментальної та клінічної медицини. Порушення пуринового обміну (ППО) поряд з ожирінням, ендокринопатіями, гіповітамінозами, трофічним синдромом відносяться до дисадаптозів і досить поширені. За даними провідних сучасних фахівців, пуринози спостерігаються у 5-12% обстежених осіб (О.В. Тяжка, 2008; Л.В. Квашніна, 2003) і мають тенденцію до росту, що має безліч причин, у тому числі внаслідок розширення впливу екологічних факторів.

Зміна пуринового метаболізму приводить до зрушень внутрішньої рівноваги у захисно-пристосувальних реакціях і в кінцевому підсумку формує органічну патологію. При цьому створюється висока ймовірність розвитку таких патологічних станів, як подагричні кризи, дисметаболічна холепатія, дисметаболічне ураження нирок, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда тощо (Л.С. Овчаренко, 2008; Є.В. Прохоров, 2000).

У дитячому віці первинні ППО проявляються в основному у вигляді нервово-артритичної аномалії конституції (57 %), уратної нефропатії (15 %), артропатії (6 %), асимптоматичної гіперурикемії й гіперурикурії (20 %), синдрому Леш-Ніхена (2 %) (Н.П. Шабалов, 2004).

Численні дослідження вказують на велику частоту формування змін пуринового обміну в дітей, які перенесли внутрішньоутробне перинатальне ураження (ПУ). Деякі автори розглядають гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи як тригерний фактор розвитку ППО (Є.В. Орешников, 2008; G. Otetea, 2006).

Дослідження останніх років показують, що гіпоксія, перенесена в перинатальному періоді, впливає на нейрофізіологічні процеси головного мозку дитини, який знаходиться на етапі формування, й приводить до виникнення нейросоматичних відхилень у наступні вікові періоди (О.В. Тяжка, 2007).

Гіперурикемія, що супроводжує ППО, також проявляє нейротропний вплив, тому що сама сечова кислота є нейротрансмітером, який регулює співвідношення між активністю симпатичного й парасимпатичного відділів нервової системи. Це обумовлено в тому числі й тим, що хімічна формула сечової кислоти значною мірою близька до ксантинових похідних, зокрема, до кофеїну.

Однак робіт, що торкаються досліджень психо-вегетативного статусу й нейрогуморального забезпечення дітей, нервова система яких випробувала ушкоджуючий вплив у період свого формування й перебуває під стресовим впливом дисметаболічних процесів в подальшому, до яких відносяться ППО, ми не знайшли.

Відкритим також залишається питання про особливості лікувально-реабілітаційних заходів у дітей цієї групи, що є не тільки педіатричною проблемою, але й проблемою профілактики цілого ряду патологічних станів у дорослих. Спричинює це, безумовно, наявність дефіциту знань щодо вищевикладених аспектів патофізіологічного значення ППО після ураження ЦНС в перинатальному періоді, що з'явилося підставою для нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної теми науково-дослідної роботи кафедри педіатрії з дитячими інфекціями Луганського державного медичного університету «Вивчення характеру адаптаційних можливостей дітей під впливом стресогенних факторів в екологічно несприятливому регіоні Донбасу та шляхи корекції дисадаптаційних відхилень» (номер державної реєстрації 0104U004308).

Мета дослідження: удосконалити лікувально-реабілітаційні заходи для дітей дошкільного віку з порушенням пуринового обміну, які перенесли перинатальне ураження ЦНС, на підставі вивчення їх клініко-патогенетичних особливостей.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості спадковості, стану здоров'я батьків й анамнестичні фактори ризику розвитку порушення пуринового обміну в дітей, які перенесли перинатальне ураження ЦНС.

2. Оцінити стан здоров'я дітей, особливості клінічних проявів у дітей зі зміненим пуриновим обміном на тлі перинатального ураження ЦНС в анамнезі.

3. Визначити особливості психоемоційного статусу дітей даної групи.

4. Провести комплексне дослідження вегетативного гомеостазу в дітей, які перенесли перинатальне ураження ЦНС і мають відхилення в пуриновому обміні.

5. Дослідити стан нейрогуморального забезпечення на підставі визначення рівня адреналіну, серотоніну та фолієвої кислоти в сироватці крові в дітей зі зміненим пуриновим обміном на тлі перинатального ураження ЦНС.

6. Розробити диференційовані комплексні лікувально-реабілітаційні заходи для дітей обраної групи та оцінити їх ефективність.

Об'єкт дослідження - стан здоров'я дітей з порушеним пуриновим обміном, які перенесли перинатальне ураження ЦНС.

Предмет дослідження - особливості психоемоційного статусу, вегетативного гомеостазу та нейрогуморальне забезпечення дітей з порушеним пуриновим обміном, які перенесли перинатальне ураження ЦНС.

Методи дослідження: клінічні, психологічні (тестування), інструментальні (кардіоінтервалографія, кліно-ортостатична проба, статистичний і спектральний аналіз варіабельності ритму серця), біохімічні, імуноферментні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. При виконанні поставлених завдань отримані нові дані про особливості клінічних проявів, психоемоційні порушення, стан вегетативного гомеостазу і нейрогуморального забезпечення у дітей дошкільного віку з порушеним пуриновим обміном, які перенесли перинатальне ураження ЦНС.

Вперше показано, що частота дисметаболічних порушень у батьків дітей зі зміненим пуриновим обміном, які перенесли перинатальне ураження ЦНС в анамнезі, у 5,3 разів вище, ніж у батьків дітей без порушень пуринового обміну й без супутнього перинатального анамнезу. Установлено, що несприятливі фактори під час вагітності у матерів дітей з відхиленнями в пуриновому обміні, які перенесли перинатальне ураження ЦНС в анамнезі, зустрічаються в 4,5 рази частіше.

Вперше показано, що виявлені особливості показників стану здоров'я, фізичного розвитку, психоемоційного статусу в дітей дошкільного віку зі зміненим пуриновим обміном, у яких визначаються в анамнезі ураження нервової системи, вимагають додаткових реабілітаційних заходів.

Вперше отримано характеристику вихідного вегетативного тонусу, вегетативної реактивності, вегетативного забезпечення у дітей, що свідчить про напругу механізмів адаптації (54,4 %) і про незадовільний стан адаптаційно-пристосувальних механізмів (30,4 %).

Встановлено підвищення рівня адреналіну й серотоніну (р<0,05) на тлі зниження вмісту фолієвої кислоти (р<0,05) в обстеженій групі дітей і тісний взаємозв'язок між змінами показників і психовегетативним станом дітей.

Розроблені й запропоновані диференційні лікувально-реабілітаційні заходи для дітей дошкільного віку зі зміненим пуриновим обміном, які мають в анамнезі перинатальне ураження ЦНС, та доведено їх ефективність.

Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтовано необхідність цілеспрямованого динамічного комплексного дослідження у дітей, поряд з параметрами пуринового обміну, також психоемоційного, вегетативного й нейрогуморального статусу з метою своєчасного виявлення патологічних станів, обумовлених зміненим пуриновим обміном та ураженням ЦНС в перинатальному періоді.

Використання психологічних опитувачів і виявлення порушень в психоемоційній сфері сприяє своєчасному підключенню консультації фахівців (невролога, вегетолога, психіатра) до діагностичного й лікувального процесу.

Результати досліджень підтверджують погляд на характеристики серцево-судинної системи, як на індикатор функціонального стану організму.

Продемонстрована в даному дослідженні значна роль психоемоційних і вегетативних змін у клініці порушень пуринового метаболізму в дітей з обтяженим анамнезом у вигляді ураження ЦНС у перинатальному періоді диктує зміну лікувальної тактики.

Розроблено диференційований підхід щодо комплексної терапії в дітей з порушеним пуриновим метаболізмом з урахуванням показників вегетативного статусу. Комплексне обстеження пацієнтів дозволяє оптимізувати діагностичний процес і патогенетично обґрунтувати необхідність застосування гліцину, пантотенової кислоти, цитраргініну в сполученні з базисною терапією. Підключення даних препаратів до стандартної терапії обраної групи дітей приводить до зниження й нормалізації психоемоційних порушень і, як наслідок, до стабілізації загального стану.

Всім дітям з порушеним пуриновим метаболізмом і ураженням ЦНС у перинатальному періоді при підготовці та вступу до школи навіть при нормальному й високому інтелектуальному розвитку необхідно здійснювати поглиблене психо-вегетативне обстеження для виявлення відхилень окремих вищих мозкових функцій з метою їхньої диференційованої корекції. Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведений патентно-інформаційний пошук з наступним аналізом робіт з досліджуваної проблеми, що відбито в огляді літератури. Автор самостійно визначила мету та завдання дисертаційної роботи, розробила карти анкетування, проводила підбір тематичних хворих, їхнє обстеження, лікування й спостереження в динаміці. Інструментальні й біохімічні дослідження виконані особисто здобувачем.

Автором особисто проведена статистична обробка отриманих даних, їхній аналіз з наступним написанням тексту дисертації, формулюванням висновків і практичних рекомендацій. У публікаціях, виконаних у межах досліджуваної проблеми, автор забезпечувала підбір й обстеження пацієнтів, аналізувала отримані результати, проводила статистичну обробку отриманих показників, формулювала основні положення.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення й результати дослідження доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Діагностика, лікування та профілактика дитячих захворювань» (Луганськ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання дитячої кардіоревматології» (Євпаторія, 2004), ХІ з'їзді педіатрів України «Актуальні питання педіатрії на сучасному етапі» (Київ, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання діагностики, лікування й профілактики дитячих хвороб» (Луганськ, 2005), VІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання педіатрії», присвяченій пам'яті члена-кореспондента НАН, АМН України, ВАМН, професора В.М. Сідєльнікова (Київ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання респіраторної патології у дітей» (Луганськ, 2008), а також обласних науково-практичних семінарах і засіданнях Асоціації педіатрів.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових робіт, з яких: 6 статей (3 з них одноосібні) у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (5 статей у центральних журналах, 1 стаття в збірнику наукових праць), 1 стаття в науковій газеті та 4 тези.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 188 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, трьох розділів власних спостережень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, що містить 359 джерел (з них 184 - вітчизняних авторів і країн СНД і 175 - закордонних авторів) та займає 36 сторінок. Робота ілюстрована 58 таблицями і 24 рисунками, що займають 5 повних сторінок.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Відповідно до мети і задач дослідження проведено обстеження 434 дітей віком від 3-х до 6-ти років. З них 204 дитини були зі зміненим пуриновим обміном, які мають в анамнезі перинатальне ураження (ПУ) ЦНС; вони склали основну групу. Для підтвердження саме комплексного впливу означеної патології на особливості стану здоров'я, психо-вегетативного статусу, нейрогуморального забезпечення дітей обраної групи нами були обстежені дві групи співставлення: I групу склали 109 чоловік, які перенесли в анамнезі ПУ ЦНС, але без ППО; у II групу було включено 121 дитину зі зміненим пуриновим обміном без перинатально обтяженого анамнезу. Контрольну групу склали 382 дитини без зазначеної патології.

Діти основної групи були розподілені на 3 групи порівняння. У 1-й групі (87 дітей) поряд з базисною терапією призначалася комбінація пантотенової кислоти в дозуванні 0,1 г 2 рази на добу із цитраргініном по 1/2 ампули, розчиненої в 1/2 склянки води, 2 рази на добу. У 2-й групі (83 дитини) використовували комбінацію гліцину в дозуванні 0,1 г 2 рази на добу з цитраргініном у тому ж дозуванні. Були проведені двотижневі курси з двотижневою перервою 3 рази. 3-я група (34 пацієнти) отримувала тільки базисне лікування, що включало дієту (з обмеженням продуктів, які містять пурин), ферменти (мезим, панкреатин), сорбенти (ентеросгель, атаксил).

Проведено клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження, консультування суміжними фахівцями. У всіх обстежених дітей вивчали дані сімейного, перинатального, соматичного анамнезу. Комплексна оцінка стану здоров'я включала: вивчення показників фізичного та нервово-психічного розвитку. Дослідження рівня фізичного розвитку мало на меті вивчити сукупність морфологічних і функціональних ознак, що дозволяють визначити запас фізичних сил, витривалості й працездатності організму.

Антропометричне дослідження включало: вимір довжини тіла (ріст стоячи, ріст сидячи, довжина ноги), визначення маси тіла, вимір окружності грудної клітини, а також ряду функціональних показників: ЧСС, АТ, м'язової сили рук.

Аналіз профілю фізичної підготовленості дітей до школи (обстеження дітей 5-6 років) включав: стрибки з місця, біг, степ-тест, статичну, динамічну й загальну витривалість.

Психологічне дослідження включало визначення: функції уваги (методики «знайди й викресли», «простав значки», «коректурна проба»), пізнавальної діяльності, розумового розвитку (методики Біне-Симона, 2003), імпульсивності, агресії (методика діагностики показників і форм агресії А. Басса й А. Даркі), гніву, стан страху (шкала Г. Степанової), тривожності (методика виміру рівня тривожності Р. Тэммл, М. Доркі, В. Амен), розвитку вищих мозкових функцій (методика О.В. Халецької), оцінку зрілості кори головного мозку (методика М. Безруких, С. Єфімової), орієнтаційний тест шкільної зрілості (методика Керна-Йрасена, 1992).

Дослідження вегетативного статусу включало обчислення основних параметрів варіаційних пульсових гістограм (за Р.М. Баєвським, 1997, 2002): величини моди (Мо), що відображає стан гуморального каналу регуляції серцевого циклу; амплітуди моди (АМо) - активність симпатичного відділу вегетативної нервової системи; варіаційного розмаху (?Х) - активність парасимпатичного відділу; індексу напруження (ІН) - ступінь централізації управління серцевим ритмом та адаптаційно-пристосовні можливості; середнього індексу напруження (СІН), вегетативного показника ритму (ВПР), що відбиває стан автономного ритму регуляції; показника адекватності процесів регуляції (ПАПР). При частотному аналізі ВРС визначали потужність частотних складових спектра серцевого ритму: дуже низькочастотного діапазону (повільні хвилі II порядку) -- VLF (0-0,033 Гц); середнєчастотного діапазону (повільні хвилі I порядку) -- LF (0,033-0,11 Гц) і високочастотного діапазону -- HF (0,11-0,5 Гц). Перевагу потужності HF-коливань вище 40 % від сумарної потужності спектру (CMC) розглядали як показник підвищення парасимпатичної активності. Перевага LF-коливань вище 40 % від CMC трактувалася як посилення симпатичного впливу (перевага активності вазомоторного центру). Потужність VLF-складової розцінювали як показник активності надсегментарних механізмів ерготропної спрямованості (зростання потужності VLF вище 30 % від CMC трактували як ріст впливу вищих вегетативних центрів на підкоркові структури). Розраховували також співвідношення LF/HF та індекс централізації керування серцевим ритмом як співвідношення активності ерготропних вегетативних механізмів і парасимпатичного відділу ВНС (I_p).

Стан біохімічних досліджень, обумовлений поставленим завданням вивчити нейрогуморальної ланки дітей вивчали за вмістом серотоніну, адреналіну, фолієвої кислоти.

Математичну обробку даних здійснювали методами варіаційної статистики, кореляційного аналізу, t- та ч²- критеріїв з використанням комп'ютерної програми «EXCEL».

Результати дослідження та їх обговорення. Результати нашого дослідження показали, що в родинах дітей основної групи частота хвороб із порушеннями обміну речовин (дисметаболічна нефропатія, дисметаболічна артропатія, сечокам'яна хвороба, подагра) сягає 164 (80,4 %) випадків. Це в 5,3 рази більше, ніж у контрольній групі, та в 3,8 і 1,6 рази перевищує показники I і II груп співставлення. Причому захворювання по лінії матері зустрічалися в 1,7 рази частіше, ніж по лінії батька (р<0,05).

Провідне місце серед несприятливих факторів перебігу вагітності у жінок займала екстрагенітальна патологія (80,8 %), фетоплацентарна недостатність (51,0 %) та загроза переривання вагітності (49,5 %).

Аналізуючи перебіг постнатального періоду, необхідно відзначити, що серед досліджуваних груп вірогідно розрізнялася питома вага дітей, які перебувають на природному вигодовуванні, -- від 84,8 % малюків контрольної групи до 12,7 % дітей основної групи.

Результати оцінки стану здоров'я дітей основної групи показали: лише 9,3 % дітей не мали іншої хронічної соматичної патології або функціональних відхилень, що в 3 рази менше, ніж у контрольній групі, та у 2-2,5 рази менше, ніж у групах співставлення (р<0,05).

У структурі функціональних відхилень в основній групі І рангове місце займали відхилення в психічній сфері. Ці відхилення виявлялися в 3 рази частіше, ніж у групі контролю, і спостерігалися у 48,0 % дітей (р<0,01). ІІ рангове місце займали діти з рекурентними захворюваннями органів дихання, кількість яких в основній групі була в 2 рази більше, ніж у контрольній (86 (42,2 %) дітей проти 76 (19,9 %)) (р<0,01). Різниця спостерігалася не тільки в кількості дітей у цих групах, але й у частоті респіраторних захворювань. Причому індекс резистентності (ІР) у дітей основної групи становив більше ніж 0,67, що свідчило про дуже низьку резистентність. На ІІІ ранговому місці відзначали функціональні порушення травної системи (функціональні порушення шлунка й кишечнику, дискінезія жовчовивідних шляхів). У дітей основної групи ця патологія зустрічалася в 4,8 рази частіше, ніж у контрольній групі, й складала 39,2 % дітей проти 8,1 % дітей (р<0,01).

Серед хронічної патології (як і серед функціональної) I рангове місце займали психічні порушення й порушення поведінки (нейроциркуляторна дисфункція, цереброастенічний синдром, затримка психомоторного й психомовного розвитку), які діагностовано у 74 (36,3 %) дітей основної групи. Ця патологія зустрічалася в 2,8 рази частіше, ніж у контрольній групі (р<0,01). II рангове місце належить хворобам нервової системи (гіпертензійно-гідроцефальний синдром та ін.). Дані захворювання виявлені у 49 (24 %) дітей основної групи. У той же час у контрольній групі дані захворювання зустрічалися лише у 10 (2,6 %) дітей, що в 9 разів рідше (р<0,03). Не дивлячись на високі відновлювальні можливості дитячого організму, наявність ПУ ЦНС при народженні й ППО надалі несприятливо впливає на неврологічний розвиток дітей. При зіставленні з групами порівняння було встановлено, що в І групі відзначалося 19 (17,4 %), а в другій групі -- 9 (7,4 %) дітей з порушеннями нервової системи (р<0,05). На ІІІ ранговому місці в основній групі виявилися хронічні гастродуоденіти, гастрити й коліти, зареєстровані у 48 (23,5 %) дітей, що в 6,4 рази частіше, ніж у групі контролю (р<0,02).

Дослідження фізичного розвитку дітей показало, що дошкільнят із середнім його рівнем в основній групі було в 2,4 рази менше (26,5 % проти 62,3 % малюків), а дітей із рівнем нижче середнього - у 3,6 рази більше (52,9% проти 14,9 % малюків), ніж у контрольній групі (р<0,01).

Наявність обох обтяжених факторів, у вигляді перенесеного в анамнезі ПУ нервової системи і ППО сприяло тому, що дітей з низьким і нижче середнього рівнем розвитку в основній досліджуваній групі було в 9 разів більше, ніж в контролі, та у 1,8-2 рази більше, ніж у групах співставлення (р<0,05).

Коливання окремих показників фізичного стану й рівня фізичної підготовленості у дошкільнят основної групи обумовили підвищення зустрічальності дисгармонійного розвитку до 69,1 %. Це більше ніж в 2 рази вище, ніж у групі контролю (р<0,01). Співставлення дітей основної групи з групами співставлення показало, що гармонійний розвиток відзначався в 1,6 рази рідше, ніж в І групі (р<0,02), а дисгармонійний - в 1,4 і в 1,2 рази частіше, ніж в І та ІІ групах (р<0,05), де показники склали 50,5 %, 49,5 %, 58,7 % відповідно.

У ході обстеження дітей з ППО, які мають ПУ ЦНС, були виявлені такі клінічні особливості психо-вегетативного статусу. На частий головний біль при емоційному збудженні вказувало 108 (52,9 %) дошкільнят проти 13,0 % у контрольній групі (р<0,01). Порушення сну у вигляді труднощів засинання - 64,7 %, відмови від сну вдень - 45,1 % поверхневого та неспокійного сну - 60,8 % відмічають в 5-10 разів частіше батьки дітей основної групи, ніж контрольної (р<0,01). Схильність до тахікардії була виявлена у 65,2 %, а до фебрильної температури при ГРВІ - у 87,8 % дітей зі зміненим пуриновим обміном на тлі перинатально обтяженого анамнезу.

Діти основної групи поряд з високою пізнавальною активністю (64,7%), контактністю (76,5 %), руховою активністю (87,7 %) проявляли підвищену стомлюваність (77,9 %), тривожність (76,0 %), неуважність (73,0%) та імпульсивність (72,5 %). Для них характерною була емоційна лабільність (84,8 %). Тоді як у дітей контрольної групи різких перепадів емоцій не спостерігалося. Емоційна лабільність спостерігалася в основній групі в 2,2 рази частіше, ніж в І групі співставлення, і в 1,3 рази частіше, ніж в ІІ групі (р<0,01), де кількість дітей з такою ознакою склала 39,4 % та 64,5 % дітей відповідно. На відміну від контрольної групи та груп співставлення у дошкільників основної групи реєструвалися більш виражені негативні емоції. Найбільш характерним варіантом негативних емоцій у них були помірно виражені негативні емоції. Їх частота у дітей зі зміненим пуриновим обміном на тлі перинатально обтяженого анамнезу була вищою та спостерігалася у 30,4 % дітей, у той час як в контрольній групі - тільки у 6,0 % (р<0,01). Крім того, у 9,3 % дітей основної групи виявлялися виражені негативні емоції, які не зустрічалися у дітей контрольної групи. Діти основної групи відрізнялися помірною частотою слабких позитивних емоцій (20,1 %), тоді як у кожної третьої дитини групи контролю (33,2 %) зустрічалися виражені позитивні емоції, відсутні в основній групі (р<0,01).

Емоційний стан дітей підтверджують показники проведеної кольорограми. Так, в основній групі дітей, які вказали на гаму сірих, темних і тьмяних кольорів, було в 3,6 рази більше, ніж в контрольній, і у 2 рази - ніж у ІІ групі співставлення (р<0,01), а тих, які віддавали перевагу кольорам радісної гами - в 1,6 і в 1,4 рази менше, і склало 53,4 % та 76,9 % обстежених (р<0,01).

У дітей зі зміненим пуриновим обміном на тлі перинатально обтяженого анамнезу висока рухова активність перевищувала таку в дітей контрольної групи в 14 разів, а у дітей І групи співставлення - у 3,5 рази (р<0,01). Висока рухова активність корелювала з руховою розгальмованістю (r = +0,67). При цьому діяльність дитини була малопродуктивна і нецілеспрямована.

Виявлена неуважність у 149 (73,0 %) дітей основної групи в більшості випадків визначалася як виражена (37,3 %). У дітей контрольної групи виражена неуважність була відсутня, і лише у 89 (23,3 %) з них відзначалася неуважність середнього ступеня виразності. Детальне обстеження дозволило встановити, що у дітей основної групи страждала переважно довільна увага (54,4 %). У дітей контрольної групи дефіцит довільної уваги спостерігався тільки в 14,9 % випадків. Мимовільна увага у дітей як основної, так і контрольної груп вірогідно не відрізнялася.

У більшості дітей основної групи (76,0 %) спостерігалися ознаки тривожності, які перевищували показники контрольної групи в 5,5 разів (р<0,01). При порівнянні результатів тесту за Р. Теммл з групами співставлення було встановлено, що підвищена тривожність у них була зареєстрована в 1,4 - 1,8 рази рідше (р<0,01). Дітей з низьким рівнем тривожності в основній групі було в 3,3 рази менше в порівнянні з контрольною групою і в 1,9 і 2,4 рази менше в порівнянні з I і II групами співставлення відповідно (р<0,05).

Водночас дітей із середнім рівнем тривожності було в 1,6 раза менше, а з високим - навіть в 5,6 разів більше серед дітей зі зміненим пуриновим обміном на тлі перинатально обтяженого анамнезу, ніж у групі контролю (рис. 1).

Рівень тривожності

Рис. 1. Розподіл дітей досліджуваних груп за рівнем тривожності (тест Р. Теммл).

Дослідження вегетативного статусу дітей з ППО на тлі ПУ ЦНС показало, що в більшості дітей спостерігалася підвищення активності симпатикотонічного відділу ВНС (77,9 %), що зустрічалася в 5,7 разів частіше, ніж у контрольній групі, у 2 рази частіше в І групі та в 1,4 рази - ніж у ІІ групі співставлення. Причому симпатоадреналовий вплив найбільш виражений у 6 років, у той час, коли у дитини зростає розумове й фізичне навантаження у зв'язку із вступом до школи.

Оцінюючи індекс напруження (ІН) -- сумарний показник, який найбільш повно відбиває ступінь напруги регуляторних механізмів організму, було встановлено: у більшості (77,9 %) дітей основної групи зареєстровані високі величини ІН ( 338,1±21,1 ум. од.), що перевищують показники як в контрольній групі, так і в I та II групах співставлення. Це вказує на розвиток в організмі вираженого напруження регуляторних систем і підвищення рівня централізації управління кровообігом.

Достовірне збільшення у стані спокою вегетативного показника ритму (ВПР) до 15,1±1,1 ум. од., показника адекватності процесів регуляції (ПАПР) до 96,9±6,1 ум. од., індексу вегетативної рівноваги (ІВР) до 298,0±23,1 ум. од. у порівнянні з дітьми всіх порівнюваних груп (р<0,01) підтверджує переважання нервового шляху центральної стимуляції та зниження активності автономного контуру регуляції і активації вищих рівнів управління, тобто про централізацію управління.

Переважання нервового каналу регуляції зумовлює клініку гіперкінетичного синдрому.

Порівняння показників КІГ у дітей основної групи після виконання кліно-ортостатичної проби з показниками дітей контрольної групи і груп співставлення виявило, що рівень АМо у дітей основної групи перевищував в 1,9 рази у дітей контрольної групи, в 1,5 рази - у дітей I групи співставлення (р<0,05) і в 1,7 рази - у дітей II групи (р<0,05), що свідчило про найбільший ступінь впливу симпатичного відділу ВНС.

Нижчі показники Мо в порівнянні з дітьми контрольної (р<0,05) і ІІ групи співставлення (р<0,05) вказують на зниження активності гуморального каналу регуляції. Водночас значення Мо перевищували показники в порівнянні з I групою співставлення (р<0,05). Отримані дані вказують на те, що зміни вегетативного статусу в основній групі не є арифметичним складанням показників I і II груп, а є якісно іншим станом, обумовленим різними патогенетичними механізмами.

ІН, ПАПР, ІВР мали достовірну різницю в бік збільшення з усіма групами співставлення (р<0,05), що свідчило про найбільший рівень централізації регуляції серцевого ритму і гіперсимпатикотонії в дітей основної групи.

Проведення активної ортостатичної проби дозволило оцінити середній індекс напруги (СІН). Збільшення СІН у порівнянні з дітьми контрольної, 1-ї та 2-ї груп співставлення (р<0,05) свідчило про гіпердіастолічний варіант недостатнього вегетативного забезпечення діяльності.

Результати оцінки вегетативної реактивності (ВР) у дітей основної групи показують, що в переважного числа обстежених вона була інвертована (див. табл.), причому в 134 (65,7 %) - у бік переважання гіперсимпатикотонічного варіанту (р<0,05), що свідчить про напруженість адаптаційно-компенсаторних механізмів.

Таблиця - Стан вегетативної реактивності обстежених дітейосновної і контрольної груп

Варіант вегетативної реактивності	Контрольна група (n = 382)	Основна група (n = 204)
	N %	ц	N %	ц	Uр	pц
Нормальний	254 66,5	1,907	28 13,7	0,758	5,77	<0,01
Гіперсимпатикотонічний	82 21,5	0,964	134 65,7	1,890	6,60	<0,01
Асимпатикотонічний	46 12,0	0,707	42 20,6	0,942	1,10	>0,10

Примітка: pц - достовірність різниці з контрольною групою.

Користуючись умовно прийнятою градацією стану адаптаційно-пристосувальних механізмів, ми виділили три групи дітей (рис. 2).

За результатами роботи було встановлено, що більшість дітей основної групи мала або стан функціонального напруження, або незадовільні адаптаційно-пристосувальні механізми. Це склало 173 (84,8 %) дитини і було у 2,7 рази більше, ніж в контрольній групі, в 1,4 рази більше, ніж в I групі співставлення, і в 1,3 рази -- ніж в II групі співставлення

Рис. 2. Стан адаптаційно-пристосувальних механізмів у дітей обстежених груп

За даними проведених досліджень встановлено, що у дітей із зміненим пуриновим обміном, які мали в анамнезі ПУ ЦНС, спостерігалося зростання показників серотоніну сироватки крові у 2 рази (р<0,05), що склало 123,8±12,1 нг/мл (рис. 3). Причому, була зареєстрована достовірна різниця як з I (р<0,05), так і з II (р<0,05) групами співставлення.

Встановлено, що у дітей основної групи значення рівня адреналіну перевищували показники в контрольній групі у 2,3 рази (р<0,05). Спостерігалася також різниця у вмісті адреналіну в порівнянні з I і ІІ групами співставлення (р<0,05).

Визначення показників фолієвої кислоти дозволило встановити зниження рівня фолієвої кислоти в 1,9 рази в порівнянні з групою контролю (р<0,05). На наш погляд, це може бути пов'язано як з обмеженням у дієті, метаболічним дисбалансом, так і зі зниженим апетитом у дітей цієї групи, що ще більше приводить до вегетативних порушень.

Рис. 3. Показники нейротрансмітерів у досліджуваних групах

Аналіз вмісту серотоніну в дітей основної групи залежно від віку показав, що в критичні вікові періоди, а саме - у 3 і 6 років показники були найбільш високими. Рівень адреналіну був максимальним у 6 років і склав у цьому віці 0,311±0,04 мкг/мл.

Вікова динаміка вмісту фолієвої кислоти була протилежною вмісту серотоніну (рис. 4) і знаходилася з ним у зворотній кореляційній залежності (r = -0,59), з найменшими значеннями в 3 і 6 років.

Рис. 4. Динаміка вмісту нейротрансмітерів у різні вікові періоди

Аналіз зв'язку між вмістом нейротрансмітерів і клінічними симптомами у дітей основної групи показав таке.

Висока концентрація серотоніну позитивно корелювала з такими клінічними ознаками: підвищеною пітливістю після фізичного навантаження (r=0,66); білим стійким дермографізмом (r=0,72); значною гіпертермією (вище 38,5°С) при ГРВІ (r=0,76), алергічними реакціями (r=0,63), нападами мігрені (r=0,70); нервозністю і безсонням (r=0,68).

При низькому вмісті серотоніну достовірно частіше зустрічалися такі симптоми, як непереносимість задушливих приміщень (r = - 0,62); синкопальні стани (r = - 0,64). пуриновий обмін нервова система

Установлені статистично достовірні позитивні асоціації рівня адреналіну з акроціанозом і блідістю шкіри (r = 0,61); білим стійким дермографізмом (r = 0,52); алергічними реакціями (r = 0,67); високою температурою тіла при ГРВІ (r=0,81); захворюваннями ШКТ (r = 0,64); серцебиттям (r = 0,72).

Вміст адреналіну в сироватці крові знаходився в негативній кореляції з почервонінням шкіри і червоним дермографізмом (r=0,50).

З низьким вмістом фолієвої кислоти негативно корелювали цефалгії (r = -0,53), нервозність і безсоння (r = - 0,67).

Враховуючи, що недолік фолієвої кислоти в організмі призводить до порушення синтезу гліцину, який є нейромедіатором гальмівної дії та регулятором метаболічних процесів мозку, а також заспокоює нервову систему, пом'якшує емоційну нестабільність і нервозність, ми використали цей препарат в нейро-реабілітаційних заходах у дітей 1 групи.

Маючи на увазі, що тривале підвищення рівня катехоламінів стимулює окиснення жирних кислот, що опосередковано приводить до дисбалансу співвідношення ацетил-КоА/КоАS-H, який відновлюється пантотеновою кислотою, що бере участь в білковому, ліпідному та вуглеводному обмінах, процесах детоксикації, а також процесах засвоєння і метаболізму фолієвої кислоти, ми включили її в реабілітацію дітей 2-ї групи порівняння.

Прийом означених препаратів проводився на тлі використання цитраргініну, що бере участь в метаболізмі сечовини, сприяє виділенню кінцевих продуктів розпаду білка та посилює детоксикаційну функцію печінки, а при недостатності фолатного циклу забезпечує функціонування альтернативного шляху для звичайних реакцій метилування.

Оцінка ефективності лікування дітей з ППО, які мали в анамнезі ПУ ЦНС, дозволила встановити, що використання як комбінації пантотенової кислоти, так і гліцину на фоні цитраргініну сприятливо впливає на показники здоров'я, покращує нервово-психічний стан дітей, їх вегетативний статус, покращує показники нейромедіаторів (серотоніну, адреналіну, фолієвої кислоти).

Тим не менш, комбінація пантотенової кислоти і цитраргініну виявилася більш ефективною у дітей з супутньою патологією ШКТ (зменшення частоти з 41,4 до 9,2 %), алергічними захворюваннями (з 26,4 до 6,9 %), патологією нервової системи (з 27,6 до 4,6 %), у групі дітей з частими рекурентними захворюваннями дихальних шляхів (з 43,7 до 14,9 %); сприяла відновленню рівня фолієвої кислоти (10,9±0,6 мкг/л) (р<0,05).

Комбінація гліцину і цитраргініну значно впливала на зниження гіперактивності (зменшення кількості дітей з 86,7 до 46,9 %), імпульсивності (з 80,7 до 37,3 %), тривожності (з 73,5 до 32,5 %) (р<0,05). Під впливом цих препаратів відновлювався сон (зменшення частоти порушення з 62,7 до 22,9 %) і функції уваги (з 66,3 до 31,3 %), зникала схильність до гіпертензії (з 36,1 до 8,4 %), більш вираженим був вплив на відновлення рівня адреналіну (0,116±0,01 мкг/мл).

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та досягнуто нове рішення науково-практичної задачі педіатрії, пов'язане з вивченням особливостей стану здоров'я і патогенетичних механізмів нейрогуморального забезпечення в дітей з порушеннями пуринового обміну, які перенесли перинатальне ураження ЦНС, що стало підставою для проведення нейро-реабілітаційних заходів.

1. У більшості (80,4 %) дітей з порушеннями пуринового обміну, які перенесли перинатальне ураження ЦНС, має місце обтяжений спадковий анамнез. Частота дисметаболічних порушень у їх батьків у 5,3 разів вище, ніж у батьків дітей без зміненого пуринового обміну і без обтяженого перинатального анамнезу.

2. Ретроспективний аналіз показав, що в матерів дітей із зміненим пуриновим метаболізмом, які перенесли ураження ЦНС у перинатальному періоді, у 4,5 рази частіше, ніж у матерів здорових дітей, реєструвалися несприятливі чинники під час вагітності; у 3,1 рази частіше, ніж у матерів дітей з перинатальним ураженням ЦНС, але які не мали порушеннь пуринового обміну, і в 1,4 рази - ніж у матерів дітей зі зміненим пуриновим метаболізмом та без перинатального ураження ЦНС. Серед них переважали: екстрагенітальна патологія - 80,8 %, фетоплацентарна недостатність - 51,0 %, загроза переривання вагітності - 49,5 %.

3. За даними проспективного аналізу встановлено, що тільки 7,4% дітей з порушеннями пуринового обміну, які перенесли перинатальне ураження ЦНС, не мають хронічної функціональної та соматичної патології, що в 3,0 рази менше, ніж у контрольній групі, і в 2 - 2,5 рази, ніж у групах співставлення. Серед захворювань і видів патології домінували: порушення нервово-психічного розвитку (62,0 %), захворювання органів травлення (54,2%) і алергійні хвороби (25,5 %).

4. У дітей зі зміненим пуриновим метаболізмом, які мали ураження ЦНС у перинатальному періоді, встановлені знижені показники фізичного розвитку (66,1 % проти 19,6 % в контрольній групі та 32,2 - 37,2 % у групах порівняння), які супроводжувалися у 2 рази частішим дисгармонійним розвитком за рахунок низької маси тіла (р<0,01).

5. Особливості психоемоційного статусу в дітей з порушеннями пуринового обміну, які перенесли перинатальне ураження ЦНС, характеризуються: високою руховою активністю (87,7 %), контактністю (76,5 %), емоційною лабільністю (84,8 %), підвищеною стомлюваністю (77,9 %), тривожністю (76,0 %), неуважністю (73,0 %) та імпульсивністю (72,5 %) (р<0,01).

6. Для дітей зі зміненим пуриновим метаболізмом, які мали ураження ЦНС у перинатальному періоді, характерними є такі клінічні симптоми: частий головний біль при емоційному збудженні (52,9 %), неспокійний сон (60,8 %), схильність до тахікардії (65,2 %), до фебрильної температури при ГРВІ (87,8 %) (р<0,05).

7. Вихідний вегетативний тонус у дітей з ППО, які перенесли ПУ ЦНС, характеризувався підвищенням активності симпатичного відділу ВНС (77,9 %), з переважанням гіперсимпатикотонічного типу вегетативної реактивності у відповідь на перехід з кліно- в ортостатичне положення (65,7%), високим рівнем централізації регуляції серцевого ритму і гіпердіастолічним варіантом недостатності вегетативного забезпечення діяльності (58,3 %), що обумовлює напругу механізмів адаптації (54,4 %) та незадовільний стан адаптаційно-пристосувальних механізмів (30,4 %) (р<0,05).

8. У дітей з ППО, які перенесли ПУ ЦНС, спостерігається підвищення рівня адреналіну та серотоніну (р<0,05) з паралельним зниженням вмісту фолієвої кислоти (р<0,05), що найбільш виражене в шестирічному віці.

9. Встановлена пряма кореляційна залежність між рівнем серотоніну, частотою алергічних захворювань (r=+0,63) і порушеннями сну (r = +0,68); між рівнем адреналіну, частотою алергічних захворювань (r=+0,67) і захворювань травної системи (r = +0,64); зворотний кореляційний зв'язок між рівнем фолієвої кислоти та швидкою стомлюваністю (r = -0,69).

10. Використання патогенетично обґрунтованої нейро-реабілітації в дітей зі зміненим пуриновим метаболізмом, які мали ураження ЦНС у перинатальному періоді, веде до істотного підвищення адаптаційного потенціалу у вигляді поліпшення психовегетативного статусу, що підтверджується зниженням напруженого і незадовільного рівня адаптації в 1,5-1,8 рази (р<0,05).

Практичні рекомендації

1. Обстеження дітей зі зміненим пуриновим метаболізмом, які мали ураження ЦНС у перинатальний період, повинно бути комплексним, з обов'язковим використанням методів оцінки антропометричних параметрів і психо-вегетативного гомеостазу (психологічне тестування, кардіоінтервалографія) для вибору оптимального комплексу нейро-реабілітаційних заходів.

2. У комплексну реабілітацію дітей з порушеним пуриновим обміном, які перенесли перинатальне ураження ЦНС і мають порушення переважно з боку органів травлення, нервової системи, алергічні захворювання, рекурентні захворювання органів дихання, зниження маси тіла, часті головні болі, представляється доцільним включати комбінацію пантотенової кислоти в дозуванні 0,1 г 2 рази на добу та цитраргініну по Ѕ ампулі, розчиненій в Ѕ склянці води, 2 рази на добу. Двотижневі курси з двотижневою перервою (усього 3 курси).

3. Нейрореабілітація у дітей зі зміненим пуриновим обміном, які мали ураження ЦНС у перинатальному періоді за наявності дефіциту уваги, гіперактивності, імпульсивності, порушень сну, підвищеної тривожності, схильності до гіпертензії повинна включати наступну комбінацію препаратів вегетотропної дії: гліцин у дозуванні 0,1 г 2 рази на добу із цитраргініном по Ѕ ампули, розчиненої в Ѕ склянці води, 2 рази на добу. Двотижневі курси з двотижневою перервою (усього 3 курси).

Перелік публікацій за темою дисертації

1. Ширина Т.В. Особенности психического, физического развития вегетативной регуляции, иммунологического статуса детей, перенесших ГИП ЦНС и развившимися минимальными мозговыми дисфункциями на дошкольном этапе // Український медичний альманах. - 2006. - № 4. - Т. 9. - С. 191-193. (Обстеження пацієнтів, аналіз результатів дослідження, формулювання висновків).

2. Єршова І.Б. Вплив екологічних факторів на адаптацію дітей та метаболізм гомоцистеїну / І.Б. Єршова, Н.А. Бєлих, Т.В. Ширіна, О.М. Кунегіна, Л.І. Гавриш, Г.О. Мочалова // Здоровье ребенка. - 2007. - № 5 (8). - С. 55-57. (Аналіз поширеності хвороб серед дітей з порушеним пуриновим обміном та показники фолієвої кислоти, статистично опрацювала отримані дані).

3. Ширина Т.В. Оценка готовности детей дошкольного возраста к обучению в школе // Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції «Організація самодостатності промислового регіону» - Луганськ: Академія наук України і Міністерство праці та соціальної політики України, 2007. - С. 413-417.

4. Ширина Т.В. Реабилитация детей раннего возраста с нарушенным пуриновым обменом, перенесших внутриутробное гипоксически-ишемическое повреждение ЦНС // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2008. - № 2. - Т. 3. - С. 23-25.

5. Ершова И.Б. Проблемы часто и длительно болеющих детей и методы оптимизации их лечения. / И.Б. Ершова, Т.В. Ширина, В.И. Ткаченко, Е.В. Чернова, С.Н. Черкасова // Здоровье ребенка. - 2008. - № 2. - С. 59-61. (Обстеження пацієнтів зі зміненим пуриновим обміном, аналіз результатів дослідження).

6. Ершова И.Б. Дифференцированная терапия у детей с нарушенным пуриновым обменом / И.Б. Ершова, Т.В. Ширина // Український медичний альманах. - 2009. - № 4. - Т. 12. - С. 76-79. (Лікування хворих, обстеження пацієнтів, аналіз результатів дослідження).

7. Ершова И.Б. Ацетонемические состояния в педиатрической практике / И.Б. Ершова, Т.В. Ширина, Н.А. Белых, А.А. Мочалова // Експериментальна та клінічна медицина. - 2008. - № 4. - С. 100. (Обстеження пацієнтів, аналіз результатів дослідження).

8. Ершова И.Б. Вегетативный статус у детей дошкольного возраста с нарушенным пуриновым обменом, имеющим отягощенный перинатальный анамнез. / И.Б. Ершова, Т.В. Ширина // Таврический медико-биологический вестник. - 2009. - Т. 12. - № 2. - С. 127. (Обстеження пацієнтів, аналіз результатів дослідження, формулювання висновків).

9. Ершова И.Б. Патогенетическая терапия у детей с нарушенным пуриновым обменом, перенесших внутриутробную гипоксию / И.Б. Ершова, Т.В. Ширина // Матеріали Міжнародної науково-медичної конференції «Від малюка до дорослого: міждисциплінарні аспекти фундаментальної та практичної медицини». - Харків: Інтермед, 2009. - С. 36. (Лікування та обстеження пацієнтів, аналіз результатів.)

10. Єршова І.Б. Патогенетичне обґрунтування нейрореабілітації дітей раннього віку з порушенням пуринового обміну, які перенесли перинатальне ГІУ ЦНС/ І.Б. Єршова, Т.В. Ширіна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2009. - Т. 71, №5. - С. 27-28. (Лікування хворих, обстеження пацієнтів, аналіз результатів дослідження).

11. Ершова И.Б. Фолиевая кислота - жизненно важный витамин / И.Б. Ершова, А.А. Мочалова, Н.А. Белых, Т.А. Ширина, Л.И. Гаврыш // Новости медицины и фармации. - 2007. - № 12. - С. 8-9. (Обстеження пацієнтів, аналіз результатів дослідження, формулювання висновків).

Анотації

Ширіна Т.В. Стан здоров'я і нейро-реабілітаційні заходи у дітей з порушеннями пуринового обміну, які перенесли перинатальне ураження центральної системи. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. -- Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2009.

Дисертація присвячена питанням поліпшення стану здоров'я дітей зі зміненим пуриновим метаболізмом, які мали ураження ЦНС у перинатальний період, шляхом обґрунтування та оптимізації нейро-реабілітаційних заходів щодо корекції порушень адаптації на підставі аналізу особливостей стану здоров'я, фізичного розвитку, нервово-психічного стану, адаптаційних можливостей, вегетативного та нейромедіаторного забезпечення.

Встановлено, що понад 90,7 % дітей з порушеним пуриновим обміном, які перенесли перинатальне ураження ЦНС, мають хронічну функціональну та соматичну патологію. Серед патологічних станів провідне місце займають нервово-психічні хронічні відхилення різного ступеня виразності. 69,1 % цих дітей мають дисгармонічний, а 66,1 % -- низький та нижче середнього рівень фізичного розвитку.

Всі діти мають такі особливості психоемоційного статусу: висока рухова активність (87,7 %), емоційна лабільність (84,8 %), підвищена тривожність (76,0 %), неуважність (73,0 %) та імпульсивність (72,5 %).

Показано, що вихідний вегетативний стан у дітей зі зміненим пуриновим метаболізмом, які мали ураження ЦНС у перинатальний період, характеризувався підвищенням активності симпатичного відділу ВНС (77,9 %), з переважанням гіперсимпатикотонічного типу вегетативної реактивності.

Доведено, що психовегетативні відхилення у дітей розвиваються на тлі підвищення рівня адреналіну та серотоніну з паралельним зниженням вмісту фолієвої кислоти.

Розроблені та запропоновані диференційовані нейро-реабілітаційні заходи з використанням пантотенової кислоти, цитраргініну, гліцину.

Ключові слова: діти з порушеним пуриновим обміном, перинатальне ураження центральної нервової системи, адреналін, серотонін, фолієва кислота.

Ширина Т.В. Состояние здоровья и нейро-реабилитационные мероприятия у детей с нарушениями пуринового обмена, которые перенесли перинатальное поражение центральной нервной системы. -- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 -- педиатрия. -- Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2009.

Диссертация посвящена вопросам улучшения состояния здоровья детей с нарушенным пуриновым обменом, которые перенесли перинатальные поражения ЦНС, путем обоснования и оптимизации нейро-реабилитационных мероприятий по коррекции нарушений адаптации на основании анализа особенностей состояния здоровья, физического развития, нервно-психического состояния, адаптационных возможностей, вегетативного и нейромедиаторного обеспечения.

Исследование показало, что в семьях у детей с нарушенным пуриновым метаболизмом, имеющих в анамнезе перинатальное повреждение ЦНС, патологические состояния, связанные с нарушениями обмена веществ, а именно: дизметаболическая нефропатия, дизметаболическая артропатия, мочекаменная болезнь, подагра, отклонения в пуриновом обмене, встречаются в 80,4% случаев. Частота таких заболеваний в семье в целом выше в 5,3 раза, чем в контрольной группе, причем заболевания по линии матери встречались в 1,7 раза чаще, чем по линии отца. Выявлена прямая корреляционная связь между заболеваниями обмена веществ у матери и развитием однотипной патологии у ребенка (r = +0,63). Частота отягощенного анамнеза у других родственников детей исследуемой группы в 3,9 раза выше, нежели в группе дошкольников без указанной патологии.

Установлено, что свыше 90,7 % детей с нарушенным пуриновым обменом, которые перенесли перинатальные поражения ЦНС, имеют хроническую функциональную и соматическую патологию. Среди патологических состояний ведущее место занимают нервно-психические хронические отклонения разной степени выраженности. 69,1 % этих детей имеют дисгармоничный, а 66,1 % -- низкий и ниже среднего уровень физического развития.

Все дети имеют особенности психоэмоционального статуса, которые заключаются в высокой двигательной активности (87,7 %), эмоциональной лабильности (84,8 %), повышенной тревожности (76,0 %), невнимательности (73,0 %) и импульсивности (72,5 %).

Показано, что исходное вегетативное состояние у детей с нарушенным пуриновым обменом, которые перенесли перинатальные поражения ЦНС, характеризуется повышением активности симпатического отдела ВНС (77,9 %), с преобладанием гиперсимпатикотонического типа вегетативной реактивности.

Доказано, что психо-вегетативные отклонения у детей развиваются на фоне повышения уровня адреналина и серотонина с параллельным снижением содержания фолиевой кислоты.

Разработаны и предложены дифференцированные нейро-реабилитационные мероприятия с использованием пантотеновой кислоты, цитраргинина, глицина.

Комбинация пантотеновой кислоты и цитраргинина оказалась более эффективной у детей с сопутствующей патологией ЖКТ (синдром раздраженного кишечника, гастриты и гастродуодениты), аллергическими заболеваниями (атопический дерматит, аллергический ринит), патологией нервной системы (невропатии), в группе детей с рекуррентными заболеваниями верхних дыхательных путей; способствовала восстановлению фолиевой кислоты.

Комбинация глицина и цитраргинина оказала более выраженное влияние на снижение гиперактивности, импульсивности, тревожности детей. Под влиянием этих препаратов восстанавливался сон и функции внимания. Исчезала склонность к гипертензии. Комбинация оказывала более выраженное влияние на восстановление уровня адреналина.

...