Розробка та обґрунтування моделі первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ МОЗ УКРАЇНИ

УДК 616.12-008.331.1-084 (-92)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

РОЗРОБКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ПЕРВИННОЇ ТА ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

14.02.03 - соціальна медицина

НАВЧУК ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Буковинському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

Митник Зіновій Миколайович, доктор медичних наук, доцент Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров'я по підвищенню кваліфікації керівних кадрів охорони здоров'я.

Офіційні опоненти:

Чепелевська Людмила Андріївна, доктор медичних наук, професор ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України", завідувач відділу медико-демографічних досліджень;

Децик Орина Зенонівна, доктор медичних наук, доцент Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я.

Захист відбудеться "03" грудня 2009 року о 15.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.01 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057 м. Київ, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, ауд. № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розіслано "05" жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор Войцеховський В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найважливіших проблем сучасної медицини є профілактика хвороб системи кровообігу (ХСК), з яких артеріальна гіпертензія (АГ) займає провідне місце. Відомо, що вона є "пусковим механізмом" багатьох патологій серця й судин людини та фактором ризику виникнення важких недуг й ускладнень, які призводять до смерті, а також значних соціальних і економічних наслідків (Москаленко В.Ф., 2004, 2008; Уваренко А.Р., 2006; Чепелевська Л.А., 2008). Її поширеність реєструється на рівні 15-30 % серед дорослого населення більшості країн світу та України зокрема (Горбась І.М., 2007; Смірнова І.П., 2008).

За таких умов профілактика АГ набуває великого значення, як один із основних напрямів збереження та зміцнення здоров'я населення,. На це вказують як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники (Москаленко В.Ф. 2008; Оганов Р.Г., 2005; Смірнова І.П., 2008; Уваренко А.Р. і Парій В.Д., 2009). Саме на принципах профілактики, на їх думку, мають базуватись заходи і програми запобігання виникненню АГ й інших ХСК та їх ускладнень.

Сучасні наукові дослідження спрямовані на удосконалення вторинної профілактики - так званого лікування пацієнтів з АГ. Водночас у вивченні питання щодо запобіжних заходів виникнення захворювання (первинна профілактика), підвищення якості й результативності медичної допомоги, залишаються не повною мірою використані результати медико-соціологічних досліджень, а також епідеміологічних, організаційних і управлінських заходів у системі надання медичної допомоги населенню, насамперед сільському.

Відповідно до цього, однією з пріоритетних проблем сучасної превентивної медицини є профілактика АГ, яка потребує специфічних форм і методів медичного забезпечення, особливо у сільського населення (СН). За даними Уваренка А.Р. та Парія В.Д. (2009), медична допомога сільському населенню й нині за багатьма критеріями гірша ніж міському (частота звернень пацієнтів за лікарською первинною медико-санітарною допомогою, частота госпіталізації, якість медичного обстеження, медикаментозного забезпечення, додержання рекомендацій щодо здорового способу життя тощо). Наслідком цього є те, що профілактичні технології щодо артеріальної гіпертензії діють неефективно.

У зв'язку з цим обґрунтування та розробка моделі застосування профілактичних технологій артеріальної гіпертензії у СН є актуальною і має важливе практичне значення. Саме це зумовило вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до завдань Міжгалузевої комплексної програми "Здоров'я нації" (2002-2011 рр.), "Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні" (Указ Президента України від 04.02.1999 № 117/99; доручення Кабінету міністрів України від 05.02.1999 № 2284/1), а також науково-дослідних робіт кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров'я Буковинського державного медичного університету: "Наукове обґрунтування напрямів удосконалення організації медичного забезпечення хворих на хронічні хвороби системи кровообігу" (№ держреєстрації 0101U005260) і "Спосіб життя та особливості профілактики серцево-судинних захворювань сільського населення" (№ держреєстрації 010600103178).

Мета і завдання дослідження. Мета: розробити модель профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

1. Охарактеризувати сучасний стан застосування системи профілактичних технологій артеріальної гіпертензії у медичному забезпеченні сільського населення на основі аналізу науково-інформаційних джерел.

2. Проаналізувати тенденції поширеності артеріальної гіпертензії та її наслідків, з'ясувати зв'язок між ними у сільського населення.

3. Дослідити рівень профілактичної компетентності лікарів сільської місцевості та хворих на артеріальну гіпертензію для формування заходів щодо профілактики.

4. Обґрунтувати, розробити та впровадити методику прогнозування виникнення ускладнень внаслідок артеріальної гіпертензії у сільських жителів з урахуванням характерних для них чинників ризику.

5. Розробити модель профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення, довести доцільність її застосування.

Об'єкт дослідження: артеріальна гіпертензія та її профілактика у сільського населення.

Предмет дослідження: дані державної та медичної статистики щодо параметрів захворюваності населення на АГ й інші ХСК в Україні і в Чернівецькій області; дані соціологічних досліджень профілактичної компетентності лікарів сільської місцевості та пацієнтів щодо виконання рекомендацій здорового способу життя, прогнозування виникнення ускладнень унаслідок АГ; існуючі технології профілактики АГ первинного й вторинного рівнів.

Методи дослідження: медико-статистичний, соціологічний, аналітичний, епідеміологічний, моделювання, бібліосемантичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Між захворюваністю на АГ і сільським населенням встановлено прямий зв'язок середньої сили.

Доведено, що смертність дорослого населення від інфаркту міокарда і мозкового інсульту прямо корелює із захворюваністю на ХСК, зокрема АГ, та їх поширеністю.

Встановлено рівень знань сільських лікарів з профілактики АГ, які визнали себе недостатньо підготовленими у цій сфері і мають низький рівень знань з цієї проблеми.

Встановлено, що основою профілактики АГ більшість сільських жителів вважають тільки контроль показників артеріального тиску, а не комплекс профілактичних заходів. Доведено, що виникнення ускладнень АГ у хворих на неї сільських жителів має несприятливий прогноз.

Розроблено модель профілактичних технологій та їх застосування для зменшення рівнів захворюваності АГ у сільського населення, яка забезпечує поетапність і наступність заходів щодо профілактики АГ на всіх рівнях надання медичної допомоги, а також контроль якості її проведення. Базовими елементами моделі визначено формування ЗСЖ, взаємостосунки лікаря і пацієнта, а також формування кращого ставлення у нього до свого здоров'я.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що впровадження розробленої моделі профілактики артеріальної гіпертензії сприятиме покращанню здоров'я сільського населення. За результатами дослідження видано методичні рекомендації ("Методи, засоби та зміст пропаганди здорового способу життя з метою профілактики артеріальної гіпертензії" (Київ - Чернівці, 2003), "Профілактика артеріальної гіпертензії у населення сільської місцевості" (Чернівці, 2004)), 1 інформаційний лист ("Методика прогнозування виникнення ускладнень від артеріальної гіпертензії у хворих сільської місцевості" (Київ: Укрмедпатентінформ МОЗ України, 2005)) та одержано 1 деклараційний патент ("Спосіб прогнозування ускладнень від артеріальної гіпертензії у хворих сільської місцевості" (№ 14803; Заявл. 16.01.2006; Опубл. 15.05.2006, бюл. № 5)).

Крім того, результати дослідження використовуються у навчальному процесі кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров'я Буковинського державного університету; кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я Івано-Франківського національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертації сформовано програму дослідження, здійснено пошук джерел інформації, їх аналіз, обрано і обґрунтовано методи дослідження, проаналізовано їх результати. На основі пакету статистичного аналізу Microsoft Exсel та програми Statistika 5.5 сформовано комп'ютерну базу даних і проведено статистичну обробку результатів дослідження. Пошук джерел інформації, їх аналіз, підготовка тексту дисертації, написання висновків, практичних рекомендацій тощо здійснено автором особисто.

Також автор дисертації висловлює подяку заслуженому діячу науки та техніки України, професору А.Р. Уваренку за консультативну допомогу у процесі написання дисертації.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Матеріали досліджень доповідалися на: V Міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів і молодих учених (Чернівці, 2008); IV Міжнародній науково-практичній конференції "Динамика изследования" (Софія, 2008); IV Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції (Сімферополь, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасний стан та перспективи розвитку доказової медицини у вітчизняній охороні здоров'я" (Тернопіль, 2009); 85-й підсумковій науковій конференції "Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини" (Чернівці, 2004).

Публікації. Основні наукові положення та висновки, що сформульовані в дисертації, викладено у 19 наукових працях, з яких: 10 статей, що опубліковані у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, 5 тез доповідей, 2 методичні рекомендації, 1 інформаційний лист і 1 деклараційний патент.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, 11 додатків. Робота викладена на 205 сторінках, містить 38 таблиць та 20 рисунків. Список використаних джерел налічує 256 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, матеріали і методи дослідження. Для досягнення мети дослідження та виконання його завдань на основі системного підходу розроблено спеціальну програму (рис. 1) з використанням адекватних методів, яка забезпечувала можливість одержання досить повної та достовірної інформації з предмета й об'єкта дослідження.

Рис. 1. Програма, матеріали та обсяг дослідження

Вона складається з шести етапів, кожен з яких був перехідним до наступного. Така структуризація дослідження забезпечувала його системність, надавала можливість вирішувати завдання дослідження.

Перший етап - аналіз джерел літератури вітчизняних (205) та зарубіжних (49) авторів, законодавчих і нормативних документів щодо АГ та інших ХСК. Перший етап дозволив конкретизувати завдання, чітко визначити об'єкт, предмет і методи дослідження (рис. 2).

Рис. 2. Методичне забезпечення на етапах дослідження

На третьому етапі дослідження було проведено збір та статистичну обробку даних, аналіз закономірностей динаміки ХСК, зокрема АГ, їх поширеність і структура за період з 1996 по 2007 роки у населення України та Чернівецької області. Джерелом інформації слугували документи державної статистичної звітності, матеріали статистики МОЗ України за 1996-2007 роки, довідники статистичного управління Чернівецької області.

На четвертому етапі методом соціологічного опитування та статистичного аналізу вивчено профілактичну компетентність щодо АГ сільських лікарів і сільських жителів, хворих на АГ. Здійснено прогнозування виникнення ускладнень унаслідок АГ у хворих на АГ сільських жителів та сформовано групи ризику.

Для проведення дослідження було обрано 5 типових сільських районів Чернівецької області (Сторожинецький, Кіцманський, Заставнянський, Хотинський, Новоселицький). Профілактична компетентність сільських лікарів з'ясовувалась за даними анкетування (n = 111). Кожна анкета містила 14 запитань, з яких: одне - про ознаки, що вивчаються, 3 питання - відкриті, а 10 - закриті.

Аналіз та оцінка знань профілактичної компетентності лікарів проводились за допомогою математичного методу, при цьому оцінювалися відповіді на всі запитання анкети: правильна відповідь - 2 бали, неповна відповідь - 1 бал, неправильна або відсутність відповіді - 0 балів.

Соціологічне дослідження з метою вивчення обізнаності сільського населення щодо застосування профілактичних технологій для запобігання АГ проводили в п'яти раніше згаданих районах Чернівецької області за аналогічною методикою. В опитуванні взяло участь 586 сільських жителів, хворих на АГ. Анкета містила 23 запитання, з них 7 були закритими, 12 - відкритими, 4 - запитання про ознаки.

З метою прогнозування ускладнень унаслідок АГ було відібрано 501 сільський житель, хворий на згадану недугу, з тих же районів. Для цього ми запозичили, удосконалили, доповнили та адаптували для застосування у сільського населення методику, розроблену на кафедрі соціальної медицини та організації охорони здоров'я Буковинського державного медичного університету. Також удосконалили карту прогнозування, що налічує 22 факторні ознаки, кожна з яких містить декілька інформативних ознак (від 2 до 4), що має розрахований прогностичний коефіцієнт в балах. Індивідуальний ризик гострих ускладнень унаслідок АГ визначали за наявності у хворого ознак, перерахованих у робочій карті, шляхом знаходження та ділення на 100 алгебраїчної суми прогностичних коефіцієнтів (ПК). На основі розрахунків виділено три прогностичні групи: І - група сприятливого прогнозу: Р ? 35,9; ІІ - група сумнівного прогнозу: Р > 35,9, але ? 49,5; ІІІ - група несприятливого прогнозу: Р > 49,6.

Розрахунок ризику гострих ускладнень внаслідок АГ та визначення групи ризику хворого проводили за спеціальною формулою.

Для зручності користування розроблено шкалу визначення групи прогнозу кожного окремого хворого на АГ, де вказано й алгоритм дії лікаря залежно від прогнозу.

На п'ятому етапі було обґрунтовано та розроблено удосконалену модель профілактики АГ у сільського населення, відповідно до міжнародних та вітчизняних рекомендацій з профілактики АГ та результатів досліджень. Модель профілактики АГ у сільського населення представлено у вигляді схеми взаємозв'язаних вузлів, кожен з яких віддзеркалює певні послідовні й узгоджені дії. Особливості структурної побудови моделі полягають у тому, що до її складу ввійшли існуючі елементи, частково змінені, оптимізовані й удосконалені складові та якісно нові елементи.

Шостий етап - аналіз результатів дослідження формування висновків і практичних рекомендацій.

Зазначимо, що в роботі визначено характер зв'язку між параметрами захворюваності на АГ та її поширеністю за допомогою розрахунку коефіцієнта кореляції (r_ху). Кореляційна залежність вивчалася за направленістю, силою і формою зв'язку. Одержані в процесі дослідження дані та подальші розрахунки проводились за допомогою комп'ютерної програми для статистичної обробки інформації Microsoft Exсel та програми Statistika 5.5.

Особливості поширеності й динаміки артеріальної гіпертензії та інших хвороб системи кровообігу. Вивчення медико-статистичних даних з 1996 року по 2007 рік показало значне зростання ХСК в Україні: поширеності з 25672,1 на 100 тис. нас. до 53412,4 тис. нас., захворюваності - 2764,5 на 100 тис. нас. до 5244,3 відповідно (рис. 3).

Рис. 3. Поширеність ХСК і захворюваність на них населення України в 1996-2007 рр. (на 100 тис. населення)

У загальній структурі поширеності хвороб згадана нозологія посідає перше місце, а її частка в Україні становить 29,1 % (серед сільських жителів ХСК складають значно більший відсоток (32,2 %)). Індекс накопичення складає 10,2 одиниць.

При цьому АГ займає перше місце у структурі поширеності ХСК і є причиною тяжких ускладнень. У 2007 році її поширеність серед населення України склала 29,9 % або понад 11 млн. випадків. Зазначимо, що зростання зареєстрованої АГ і в нашій країні, і в інших розвинутих країнах Європи та світу вважається, з епідеміологічного погляду, позитивним параметром медичного забезпечення, тому що покращується її виявлення, реєстрація та робота з хворими.

Як свідчать епідеміологічні дослідження (табл. 1), загалом в Україні спостерігається зростання захворюваності на АГ у 2,4 раза, а в Чернівецькій області зокрема - в 1,7 раза (з 1996 р. по 2007 р.).

Таблиця 1. Захворюваність населення України та Чернівецької області на хвороби системи кровообігу за 1996 та 2007 рр. (на 100 тис. нас.)

	Поширеність	Захворюваність
	1996	2007	1996	2007
Україна (все населення)	25672,1	53412,4	2764,5	5244,3
Чернівецька область (усе населення)	28015,6	47872,6	3616,4	4867,2
Україна (доросле населення)	31685,0	64676,2	3329,4	6217,0
ГХ	13033,6	29899,0	1075,4	2591,6
ІХС	10594,2	21877,5	852,6	1712,3
ГІМ	120,2	129,6	111,3	129,6
ЦВХ	4727,9	8219,3	637,5	984,8
Інсульти	307,7	278,2	246,4	278,2
Чернівецька область (доросле населення)	37721,3	60463,1	4772,7	6018,8
ГХ	15123,4	28819,2	1512,0	2525,3
ІХС	15182,6	20796,4	1739,2	1749,3
ГІМ	99,2	116,3	93,5	116,3
ЦВХ	3805,3	6218,3	559,7	907,5
Інсульти	177,2	168,6	171,2	168,6

За період з 1996 р. по 2007 р. захворюваність на ХСК зросла в Україні на 47,2 %, а в Чернівецькій області - на 25,6 %. Поширеність цих хвороб в Україні збільшилася майже у два рази, а в Чернівецькій області - на 41,4 %. Встановлено інтенсивне зростання поширеності гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та цереброваскулярних порушень і захворюваності на них. Така особливість динаміки характерна й для Чернівецької області.

Встановлено прямий зв'язок середньої сили (r=0,45, р<0,05) між показниками захворюваності на ХСК і часткою сільського населення. Доведено, що смертність дорослого населення від інфаркту міокарда і мозкових інсультів має прямий корелятивний зв'язок із захворюваністю на АГ та її поширеністю (із захворюваністю - r=0,68, р<0,001; r=0,91, р<0,001; з поширеністю - r=0,64, р<0,001; r=0,79, р<0,001).

Визначення профілактичної компетентності лікарів і їх пацієнтів щодо артеріальної гіпертензії. Досліджено й проаналізовано профілактичну компетентність лікарів сільської місцевості (n = 111) та сільських мешканців (n = 586). Дослідження ґрунтувались на гіпотезі, що зниження захворюваності на АГ та її профілактика, без належного рівня знань неможливі, адже чим краща профілактична підготовка лікарів і хворих на АГ, тим ефективніші заходи щодо попередження виникнення хвороби та її ускладнень. Йдеться про чинники ризику, зокрема шкідливі звички, стрес, недодержання здорового способу життя тощо, вплив яких на здоров'я має вирішальне значення. артеріальна гіпертензія профілактика сільське

За результатами дослідження з'ясовано рівень знань сільських лікарів з проблем профілактики (рис. 4.).

Рис. 4. Рівень профілактичної компетентності сільських лікарів

Так, 63,96 %±4,5 % мають достатній рівень знань зі згаданої проблеми, 28,82 %±4,2 % - низький, 1,80±1,26 % - дуже низький і лише 5,40 %±2,14 % - високий. Також встановлено, що 16,2±3.5 % мають джерела інформації, в яких викладена проблема медичної профілактики, а 83,8 %±3,4 % - ні. Найкращу підготовку з досліджуваної проблеми показали сімейні лікарі. Більше того, 50,5 %±4,7 % опитаних визнали їх фахівцями з профілактичної медицини.

Таким чином, рівень профілактичної компетентності лікарів сільської місцевості є недостатнім, тобто таким, що дозволив би успішно застосовувати профілактичні технології стосовно АГ. За даними досліджень, найкращу профілактичну підготовку мають сімейні лікарі, що свідчить про перевагу запровадження сімейної медицини в Україні.

Соціологічні дослідження засвідчили, що лікарі, в сільській місцевості, недостатньо забезпечені джерелами інформації з питань профілактики, більшість респондентів (53,2±4,7) відзначило, що має дефіцит знань з профілактики АГ. Тому підготовку лікарів у зазначеній сфері доцільно проводити як на етапі навчання у вищих навчальних медичних закладах, так і на рівні післядипломної освіти.

Серед хворих на АГ (n = 586) проведено дослідження рівня знань з питань додержання здорового способу життя та профілактики їх хвороби.

За результатами вивчення частоти звернень хворих до лікаря (табл. 2) встановлено, що жінки мають у 2 рази частіше звертаються до лікаря, ніж хворі чоловічої статі. Основною причиною звертання до лікаря був підвищений АТ (73,7 %±1,8 %), лікування АГ (46,4 %±2,0 %), на останньому місці - "одержання рекомендації" лікаря з дотримання здорового способу життя (9,2 %±1,2 %).

Встановлено, що тільки 14,2 %±1,4 % опитаних сільських жителів, хворих на АГ, дотримуються здорового способу життя, а 61,8 %±2,0 % не мають такої можливості з різних причин. Це свідчить не тільки про низький рівень знань з профілактики АГ, а й про те, що не в усіх є можливість дотримуватися рекомендацій лікаря. Зазначимо, що 59,2 %±2,0 % респондентів мають можливість дотримуватись здорового способу життя, тобто, є потенціалом для правильної організації роботи з ними медичного персоналу.

Таблиця 2. Розподіл респондентів за частотою звернень до лікаря

Кількість звернень	Стать	Всього
	Чоловіки	Жінки
	Абс.	(%±m)	Абс.	(%±m)	Абс.	(%±m)
Раз на тиждень	17	2,9±0,64	42	7,2±1,0	59	10,1±1,20
Раз на місяць	90	15,33±1,48	154	21,2±1,68	214	36,5±1,98
Раз на рік	135	23,0±1,70	178	30,4±1,90	313	53,4±2,0
Всього	242	41,3±2,0	344	58,7±2,0	586	100,0

Також 13,1 %±1,39 % респондентів для зниження АТ використовують тільки ліки. Встановлено, що 64,7 %±1,97 % опитаних має можливість регулярно вживати рекомендовані ліки, а 35,5 %±1,97 % - ні, основною причиною чого є брак фінансів: на це вказало 22,4 %±1,7 % хворих.

Варто зазначити, що 75,3 %±1,78 % опитаних визнають свою вину у виникненні у них ускладнень унаслідок захворювання АГ. З'ясовано, що в 60 %±2,0 % респондентів мають спадкову схильність до АГ.

Досліджуючи тенденції захворювання на АГ з моменту її виявлення, встановлено, що у 25,0 %±1,78 % стан здоров'я загалом погіршився, у 50,0 %±2,0 % - покращився, а в 25,0 %±1,78 % опитаних - залишився без змін.

Дослідження прогнозування виникнення ускладнень унаслідок АГ, ураховуючи чинники ризику, проведено з участю сільських жителів, хворого на АГ (n = 501). Основні результати дослідження подано в табл. 3.

Таблиця 3. Фактори ризику виникнення ускладнень внаслідок АГ

№ з/п	Фактори	Назва інформативних ознак	(%±m)
1.	Стать	- Жіноча - Чоловіча	62,6 %±2,16 % 37,4 %±2,16 %
2.	Вік	- До 20 років - 20-39 років - 40-49 років - 50 і старше	10,6 %±1,37 % 33,3 %±2,1 % 35,5 %±2,15 % 20,5 %±1,7 %
3.	Особливості праці	- Фізична праця - Розумова праця - Фізично-розумова праця	48,7 %±2.2 % 44,3 %±2,2 % 7 %±1,29 %
4.	Фізична напруги	- Низька - Середня - Висока	23,1 %±1,88 % 53,9 %±2,0 % 23 %±1,36 %
5.	Нервово-психічна напруга	- Низька - Середня - Висока	33,0 %±2,1 % 56,5 %±2,2 % 10,5±1,36 %
6.	Взаємостосунки в сім'ї та колективі	- Стримані - Конфліктні - Загальні - Образливі	40,9 %±2,1 % 31,0 %±2,1 % 25,0 %±1,9 % 3,0 %±0,76 %
7.	Режим харчування	- Регулярний - Нерегулярний	64,5 %±2,1 % 35,9 %±2,1 %
8.	Домінуючі продукти в харчуванні	- Молочні - Рослинні - М'ясні - Додаткове підсолення	21,7 %±1,84 % 36,7 %±2,15 % 37,5 %±2,16 % 20,0 %±1,78 %
9.	Куріння	- Не курить - Курить	56,9 %±2,15 % 43,1 %±2,21 %
10.	Вживання алкоголю	- Не вживає - Вживає	35,5 %±2,15 % 64,5±2,15 %
11.	Фізична активність	- Заняття спортом - Ранкова гімнастика - Щоденні прогулянки - Сидячий спосіб життя	23,4 %±1,88 % 29,8 %±2,0 % 37,5 %±2,16 % 9,4 %±1,3 %
12.	Відпочинок	- Регулярний - Поєднаний з роботою - Майже не відпочиває	49,5 %±2,2 % 38,3 %±2,1 % 12,4±1,47
13.	Побутові умови	- Задовільні - Незадовільні	88,6 %±1,4 % 11,4 %±1,4 %
14.	Сон	- Спокійний - Нерегулярний - Безсоння	51,9 %±2,2 % 45,3 %±2,2 % 2,8 %±0,7 %
15.	Наявність АГ у батьків	- Немає	56,1 %±2,2 %
16.	Супутні захворювання	- Немає	53,5 %±2,22 %
17.	Значення АТ	- Норма - Підвищений	58,3 %±2,2 % 41,7 %±2,1 %
18.	Гіпертонічні кризи	- Не було - Були	65,7 %±2,1 % 34,6 %±2,1 %
19.	Стадії ГХ	- І - ІІ - ІІІ	44,8 %±2,2 % 29,0 %±2,0 % 24,7 %±1,92 %
20.	Наявність головного болю	- Немає - Є	44,7 %±2,2 % 55,3 %3±2,2 %
21.	Маса тіла	- Нормальна - Надлишкова	63,0 %±2,15 % 37,0 %±2,15 %
22.	Диспансерне спостереження	- Регулярне - Нерегулярне - Немає	38,7 %±2,17 % 48,1 %2,23 % 13,2 %±1,51 %

Таким чином за поданими вище результатами з'ясовано, що до групи ризику виникнення ускладнень належать, 62,3 %±2,16 % хворих на АГ, які й потребують покращання організаційних заходів щодо лікувально-профілактичної допомоги.

Модель первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення. Запропоновано розроблену модель профілактичних технологій вирішення проблеми АГ і розглянуто її в аспекті доказової медицини, яку подано на рис. 5.

На основі одержаних нами даних у процесі проведення досліджень (визначених характерних чинників, що спричиняють розвиток АГ у сільського населення; показників профілактичної компетентності лікарів сільської місцевості та їх пацієнтів, що страждають на АГ; результатів прогностичних передбачень її ускладнень) розроблено модель первинної та вторинної профілактики АГ. Вона представлена у вигляді схеми взаємозв'язаних вузлів, кожен з яких віддзеркалює певні послідовні й узгоджені дії, і має як організаційний, так і функціональний компоненти.



Рис. 5. Модель профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення

Особливості структурної побудови моделі полягають у тому, що до її складу ввійшли існуючі елементи (нормативно-правова база, програма профілактики і лікування АГ, інформаційне забезпечення, галузеві стандарти освіти, навчальні програми, стандарти діагностики, лікування), частково змінені, оптимізовані й удосконалені складові (схема комплексної медичної допомоги хворим на АГ сільським жителям, а також складові моделі первинної та вторинної профілактики цієї хвороби, схема реалізації профілактичних технологій АГ у сільського населення), якісно нові елементи (модель-схема формування ЗСЖ у СН, побудована за принципом "знання - переконання - дії" та з урахуванням рівнів застосування (індивідуального, групового, популяційного), а також методика прогнозування виникнення ускладнень унаслідок АГ у хворих сільської місцевості).

Структура організаційної частини моделі профілактики АГ у СН має складові, що забезпечують її дієвість і послідовність у досягненні кінцевої мети - зменшення кількості хворих на АГ серед СН й ускладнень унаслідок цього захворювання, покращення здоров'я СН, формування у нього ЗСЖ. Такими складовими є: рівні впровадження профілактичних технологій, види й цілі профілактики, виконавці, соціальні служби, форми впровадження, напрями впровадження, кінцева мета.

Модель передбачає також оцінку результативності профілактичних заходів шляхом визначення її ефективності і має свої переваги над існуючими аналогами: системність; комплексність; дієвість заходів щодо формування ЗСЖ у СН і запобігання розвитку АГ; своєчасне виявлення осіб, схильних до виникнення її ускладнень, контроль за виконанням профілактичних технологій; відповідальність за їх реалізацію.

Функціональний компонент моделі (рис. 6) адаптований для застосування в практиці лікарями ПМСД на селі. Він передбачає постачальника (сільські лікарі) і споживача (сільське населення) профілактичних технологій АГ, форми їх реалізації та контроль ефективності їх застосування як з боку лікарів (оцінка об'єктивних показників їх роботи), так і пацієнтів (вивчення їх задоволеності за суб'єктивною оцінкою).

Рис. 6. Схема реалізації профілактичних технологій артеріальної гіпертензії у сільського населення

Дієвість запропонованої моделі забезпечують такі її складові: удосконалені компоненти та якісно нові елементи, які акумулюють у собі всі розроблені нами рекомендації з урахуванням особливостей застосування профілактичних технологій щодо АГ у сільського населення.

Запропоновані елементи моделі базуються на засадах клінічної епідеміології, з використанням рандомізованих досліджень для одержання достовірних даних. Досліджень стосовно профілактики АГ у формі рандомізованих у вітчизняній практиці недостатньо (через брак фінансових ресурсів для проведення такого типу досліджень), а також систематичних оглядів і метааналізів. Такі дослідження необхідні, адже вони є основою для розробки заходів з профілактики та лікування АГ й інших ХСК. Виконання запропонованих у моделі заходів забезпечить запобігання виникнення нових випадків артеріальної гіпертензії та її ускладнень у сільського населення і покращить його здоров'я.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв'язано актуальне наукове завдання - досліджено захворюваність на артеріальну гіпертензію та її поширеність у сільського населення, стан первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії. Встановлено рівень профілактичної компетентності лікарів та хворих на артеріальну гіпертензію у сільській місцевості. Розроблено та обґрунтовано модель профілактики артеріальної гіпертензії з урахуванням особливостей її застосування у сільського населення, що має важливе практичне значення.

1. Основні теоретичні та практичні результати дослідження свідчать про необхідність удосконалення і впровадження сучасних заходів профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення, підвищення профілактичної підготовки лікарів сільської місцевості та покращання обізнаності хворих на артеріальну гіпертензію щодо її профілактики.

2. Встановлено, що за період з 1996 року по 2007 рік спостерігалося зростання захворюваності на артеріальну гіпертензію (по Україні - в 2,4 раза, в Чернівецькій області - в 1,7 раза), а її поширеність серед населення зросла вдвічі, (індекс накопичення становить 11,5 одиниць). Ці дані обґрунтовують необхідність розробки заходів щодо профілактики артеріальної гіпертензії та її ускладнень з урахуванням особливостей проживання в сільській місцевості.

3. Доведено, що смертність дорослого населення від інфаркту міокарда і мозкових інсультів має прямий корелятивний зв'язок із захворюваністю на артеріальну гіпертензію та її поширеністю (із захворюваністю - r_ху=0,68, р<0,001; r_ху=0,91, р<0,001; з поширеністю - r_ху=0,64, р<0,001; r_ху=0,79, р<0,001). Встановлено прямий зв'язок середньої сили (r_ху=0,45, р<0,05) між рівнями захворюваності на артеріальну гіпертензію та її поширеності і часткою сільського населення.

4. Встановлено компетентність лікарів з питань профілактики артеріальної гіпертензії. Так, 30,62 %±4,3 % лікарів сільської місцевості мають низький рівень знань, 53,2 %±4,7 % недостатньо підготовлені, 83,8 %±3,49 % потребують джерел інформації, найкращу підготовку мали сімейні лікарі, що підтвердило 50,5 %±4,7 % інших респондентів. Ці дані свідчать про необхідність підвищення профілактичної компетентності лікарів сільської місцевості та перевагу запровадження сімейної медицини.

5. Виявлено, що 70,8 %±1,87 % респондентів, хворих на артеріальну гіпертензію, вважають, що основою профілактики свого захворювання є лише контроль за показниками артеріального тиску, а інші заходи. Так, лише 9,2 %±1,2 % опитаних звертаються до лікаря з метою отримати консультацію щодо здорового способу життя і тільки 14,2 %±1,4 % - дотримуються його. Це свідчить про необхідність підвищення профілактичної роботи серед сільського населення.

6. Встановлено, що більшість хворих на артеріальну гіпертензію сільських жителів є групою ризику щодо виникнення ускладнень внаслідок артеріальної гіпертензії. Визначено, що 4,4 %±0,9 % хворих на артеріальну гіпертензію мають сприятливий прогноз, стосовно виникнення ускладнень їх хвороби, 33 %±2,1 % - сумнівний, 62,3 %±2,16 % - несприятливий і потребують адекватних профілактичних заходів.

7. Обґрунтовано та розроблено модель профілактики артеріальної гіпертензії та її ускладнень у сільського населення, яку рекомендовано для застосування. Основними новими елементами моделі є формування здорового способу життя у сільського населення за принципом "знання - переконання - дії", формування груп ризику ускладнень внаслідок артеріальної гіпертензії, а також контроль ефективності проведення профілактичної роботи щодо згаданого захворювання.

Практичні рекомендації:

1. На державному рівні (Міністерству охорони здоров'я України):

· рекомендувати видати наказ стосовно удосконалення первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії у населення сільських регіонів, враховуючи запропоновану модель;

· сприяти підготовці та виданню методичної літератури для лікарів і студентів щодо профілактики артеріальної гіпертензії з урахуванням особливостей її виникнення у сільського населення і запропонованої моделі;

· забезпечувати населення просвітніми матеріалами стосовно профілактики артеріальної гіпертензії, зокрема формування здорового способу життя.

2. На регіональному та місцевому рівнях (органам управління охорони здоров'я на місцях):

· адаптувати запропоновану модель первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії для сільського населення, враховуючи особливості свого регіону;

· установити контроль щодо застосування технологій первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення, визначати їх ефективність;

· вирішити проблему забезпечення сільського населення, хворого на артеріальну гіпертензію, засобами контролю артеріального тиску, доступними ліками та належно проводити контроль за параметрами їх артеріального тиску;

· забезпечити належний рівень санітарно-освітніх заходів на селі щодо профілактики артеріальної гіпертензії.

3. На рівні вищих навчальних медичних закладів:

· включити в навчальні програми дипломного і післядипломного рівнів освіти питання первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії й інших хвороб системи кровообігу. При цьому лікувальні технології розглядати як технології профілактики, що є принциповим питанням для хворих і лікарів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

І. У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України, (* - особистий внесок здобувача):

1. Кардаш В.Е. Сучасні підходи до контролю якості в охороні здоров'я / В.Е. Кардаш, А.П. Зубович, І.В. Навчук // Бук. мед. вісн. - Чернівці. - 2002. - Т.6, № 2. - 149-152 (* збір матеріалу, ідея підготовки рукопису).

2. Навчук І.В. Профілактичні технології у вирішенні проблем артеріальної гіпертензії у сільського населення / І.В. Навчук, В.Е. Кардаш // Охорона здоров'я України. - 2003. - № 4 (11). - С. 53-54 (* збір матеріалу, його аналіз, підготовка рукопису).

3. Навчук І.В. Формування здорового способу життя як засобу первинної профілактики хвороб системи кровообігу / І.В. Навчук, В.Е. Кардаш // Бук. мед. вісн. - Чернівці. - 2003. - Т.7, № 4. - С. 19-22 (* збір матеріалу, його аналіз, підготовка варіанту публікації).

4. Кардаш В.Е. Сучасні погляди на вторинну профілактику артеріальної гіпертензії у населення сільської місцевості / В.Е. Кардаш, І.В. Навчук // Охорона здоров'я України. - 2003. - № 2 (9). - С. 78-81 (* збір матеріалу для дослідження, формування структури моделі профілактики та її опис).

5. Навчук І.В. Спосіб прогнозування виникнення ускладнень артеріальної гіпертензії у хворих сільської місцевості / І.В. Навчук, В.Е. Кардаш // Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2005. - Т. ІV, № 2. - С. 86-90 (* ідея підготовки рукопису, розробка програмного матеріалу, аналіз матеріалу).

6. Навчук І.В. Вивчення обізнаності сільських жителів щодо профілактичних технологій артеріальної гіпертензії / І.В. Навчук // Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2008. - Т. VІІ, № 2. - С. 65-70.

7. Навчук І.В. Вивчення рівня знань із проблеми "медична профілактика" лікарів сільської ланки охорони здоров'я Чернівецької області з метою профілактики хвороб системи кровообігу / І.В. Навчук // Бук. мед. вісн. - Чернівці. - 2008. - Т.12, № 2. - С. 107-114.

8. Навчук І.В. Прогнозування виникнення ускладнень у хворих на артеріальну гіпертензію сільської місцевості і формування груп ризику / І.В. Навчук // Бук. мед. вісн. - Чернівці. - 2009. - Т.13, № 1. - С. 128-132.

9. Навчук І.В. Епідеміологічні особливості хвороб системи кровообігу, їх динаміка в Україні й Чернівецькій області / І.В. Навчук // Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2009. - Т. VІІІ, № 1. - С. 41-46.

10. Ревенко Ж.А. Вивчення зв'язку між показниками захворюваності й смертності від хвороб системи кровообігу в сільського населення України та Чернівецької області / Ж.А. Ревенко, І.В. Навчук // Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2009. - Т. VІІІ, № 1. - С. 70-72 (* збір матеріалу, його аналіз, підготовка варіанту публікації).

ІІ. В інших виданнях:

11. Навчук І.В. Вивчення обізнаності сільських жителів щодо профілактичних технологій артеріальної гіпертензії / І.В. Навчук // Простір і час сучасної науки: матеріали ІV Всеукраїнської наук.-практ. інтернет-конференції, 24-26 квітня 2008 р. - К., 2008. - Ч. 2. - С. 67-70.

12. Навчук І.В. Загальні методичні аспекти формування здорового способу життя як найважливішого засобу первинної профілактики хвороб системи кровообігу / І.В. Навчук // Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини: матеріали 85-ї підсумкової наукової конференції, присвяченої 60-річчю Буковинської державної медичної академії. - Чернівці: БДМА, 2004. - С. 150-154.

13. Навчук І.В. Вивчення рівня знань із проблеми "медична профілактика" лікарів сільської ланки охорони здоров'я Чернівецької області з метою профілактики хвороб системи кровообігу / І.В. Навчук // Хист: Всеукраїнський медичний журнал молодих вчених: матеріали V Міжнародної медико-фармацевтичної конференції студентів та молодих вчених (82-й щорічний науковий форум). - Чернівці, 2008, вип. 10. - С. 220.

14. Навчук І.В. Прогнозування виникнення ускладнень артеріальної гіпертензії у сільських жителів / І.В. Навчук // Динамика изследования - 2008: лекарство, физическа култура и спорт: материали за ІV Международна научна практична конференция, 16-31 юли 2008 година. - София: "Бял ГРАД-БГ" ООД, 2008. - Т. 26. - С. 75-77.

15. Навчук І.В. Доказовість даних первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення в аспекті доказової медицини / І.В. Навчук, С.І. Понцак // Сучасний стан та перспективи розвитку доказової медицини у вітчизняній охороні здоров'я: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 28-29 травня 2009 року. - Тернопіль: ТДМУ "Укрмедкнига", 2009. - С. 39.

ІІІ. Методичні рекомендації, інформаційні листи, патенти:

16. Методи, засоби та зміст пропаганди здорового способу життя з метою профілактики артеріальної гіпертензії: метод. реком. / Уклад. Г.М. Жуков, Ф.П. Ринда, І.В. Навчук, В.Е. Кардаш. - К.; Чернівці: УГІЗ, БДМА, 2003. - 23 с. (* збір матеріалу, його аналіз, підготовка рукопису).

17. Профілактика артеріальної гіпертензії у населення сільської місцевості: методичні рекомендації [Установа-розробник: Буковинська державна мед. академія МОЗ України / укладачі: І.В. Навчук, В.Е. Кардаш]. - Чернівці, 2004. - 25 с. (* збір і аналіз матеріалу, ідея підготовки рукопису).

18. Навчук І.В. Методика прогнозування виникнення ускладнень від артеріальної гіпертензії у хворих сільської місцевості: інформаційний лист № 126 / І.В. Навчук, В.Е. Кардаш. - 2005. - 4 с. (* збір матеріалу, його аналіз, підготовка рукопису).

19. Пат. (11) 14803 (51) МПК (2006) А 61М 5/00. Спосіб прогнозування ускладнень від артеріальної гіпертензії у хворих сільської місцевості / І.В. Навчук, В.Е. Кардаш (* забезпечення підготовки заявки на винахід).

АНОТАЦІЯ

Навчук І.В. Розробка та обґрунтування моделі первинної та вторинної профілактики артеріальної гіпертензії у сільського населення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України. - Київ, 2009.

У дисертації з'ясовано, що найбільш розповсюдженою ХСК серед населення сільських регіонів є АГ, що має великий спектр етіологічних чинників, особливості перебігу й виникнення її ускладнень. Науково обґрунтовано профілактику як найбільш дієву в боротьбі з цим недугом. Доведено, що через неможливість вилікувати АГ, її масштабність і наслідки профілактика є єдино можливим і водночас найбільш ефективним способом вирішення цих проблем, а те, що лікарі й пацієнти вважають власне лікувальними технологіями, є медикаментозним принципом вторинної профілактики.

Досліджено рівень знань з проблем профілактики АГ лікарів сільської ланки ОЗ, а також жителів села, хворих на цю недугу. Виявлено недостатній рівень знань лікарів з цієї проблеми, що є суттєвим недоліком у їхній роботі та несприятливо впливає на перебіг захворювання і не запобігає виникненню його ускладнень.

З'ясовано прогностичні тенденції ускладнень внаслідок артеріальної гіпертензії, що теж є складовою вторинної профілактики.

Детально розглянуто основні види (форми) технологій профілактики згаданої хвороби, зроблено суттєвий акцент на формуванні здорового способу життя й управлінні цим процесом. Обґрунтовано, що створення умов для формування й дотримання здорового способу життя є одним із найбільш дієвих заходів у вирішенні проблеми артеріальної гіпертензії. Вмотивовано, що проведення рандомізованих досліджень у натурних експериментах з вивчення проблем артеріальної гіпертензії потрібні в Україні, бо це основа формування і проведення профілактичних заходів щодо АГ й інших ХСК.

Розроблено схему застосування моделей первинної та вторинної профілактики АГ серед сільського населення.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, захворюваність, поширеність, ускладнення, сільське населення, технології профілактики.

АННОТАЦИЯ

Навчук И.В. Разработка и обоснование модели первичной и вторичной профилактики артериальной гипертензии у сельского населения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03. - социальная медицина. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца МЗ Украины. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена поиску профилактических технологий первичных и вторичных форм для решений проблем гипертонической болезни населения сельского региона. В диссертации разработана модель профилактики артериальной гипертензии, которая квалифицируется как неизлечимое заболевание. При этом медикаментозную терапию рекомендуется рассматривать исключительно как медикаментозную вторичную профилактику.

Исследовано уровень знаний врачей сельского звена здравоохранения о профилактических технологиях артериальной гипертензии и осознание ими их значимости. Показано явно недостаточный уровень их знаний с этой проблемы (более 30 % опрошенных имеют низкий уровень знаний о профилактике артериальной гипертензии, 53 % признали сами себя недостаточно подготовленными по вопросам профилактике. 83,8 % опрошенных отмечают, что у них нет специальной литературы по профилактике изучаемой проблемы, а 97,3 % респондентов заявило, что необходимо издать учебник с профилактики артериальной гипертензии и прочих болезней системы кровообращения с учётом их особенностей у сельского населения), что мешает использовать рекомендуемые известные профилактические технологии, например, формирования здорового образа жизни как основы профилактики артериальной гипертензии, в их роботе.

Изучено готовность и возможность сельских жителей, больных гипертонией, вести здоровый образ жизни, а также уровень их знаний с профилактики своей болезни. Показано низкий уровень знаний с изучаемой проблемы (38 % не владеют структурой и методикой использования здорового образа жизни, а остальные пытаются использовать некоторые его элементы), отсутствие условий вести здоровый образ жизни, но есть готовность и желание придерживаться его, а это большой резерв в деле профилактики заболеваний системы кровообращения у населения.

Проанализировано прогностические тенденции осложнений артериальной гипертензий, что само собой есть существенной составной вторичной профилактики болезни, особенно ее осложнений. На основе программы прогнозирования возникновения осложнений вследствие АГ сформировано технологии ел профилактики. Обосновано, что обеспечение условий для реализации и формирования здорового образа жизни есть наиболее действенным подходом в решении проблемы АГ и основой формирования технологий ее профилактики.

Исследовано заболеваемость и распространенность АГ и прочих болезней системы кровообращения среди населения Украины и Черновицкой области. Показано, что группа этих нозологий занимает первое место среди неинфекционных заболеваний, а гипертоническая болезнь служит "пусковым механизмом" других болезней сердечно-сосудистой системы. Показатели динамики АГ и прочих болезней системы кровообращения в Черновицкой области такие же как и в целом по Украине, но их значения немного ниже чем по стране. Количество больных АГ в Украине в 1999 году равнялось 5 миллионам (14 %), а в 2007 году - уже 11 миллионам (29,9 %). Обоснованно, что рост заболеваемости на АГ частично связан с улучшением медицинской помощи больным этой категории, а также повышением выявления и качества регистрации этих нозологий.

Мотивировано, что проведения рандомизированных исследований в натурных экспериментах по изучению профилактики АГ необходимы в Украине потому, что их результаты - основа формирования и проведения профилактических мероприятий относительно этого и прочих заболеваний системы кровообращения.

Создано организационно-функциональную модель профилактики АГ, которую можно использовать в любом сельском регионе страны. Она являет собой систему взаимосвязанных узлов, каждый с которых отображает поочередность действий, а также их исполнителей. Основными элементами модели есть формирование здорового образа жизни у сельского населения по принципу "знания - убеждения - действия", а также групп риска возникновения осложнений вследствие АГ, контроль эффективности проведения профилактической роботы относительно этого заболевания как со стороны роботы врачей, так и их пациентов.

По результатам исследования сформировано проблемные выводы, рекомендовано обеспечить сельского врача информацией по профилактике АГ и других заболеваний системы кровообращения.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, заболеваемость, распространенность, осложнения, сельское население, технологии профилактики.

ANNOTATION

Navchuk I.V. Elaboration and substantiation of the model of primary and secondary prophylaxis of arterial hypertension among rural population. - Manuscript.

Dissertation for the candidate receipt of medical sciences degree in specialty 14.02.03 - social medicine. - National O.O. Bogomolets Medical University of the Ministry of Health Ukraine, Kyiv, 2009.

Arterial hypertension (AH) has been found to be the most widespread disease of the blood - vascular system among rural population having a large spectrum of ethiological factors, peculiarities of the course and development of complications. Prophylaxis is scientifically substantiated as the most effective method to fight the disease. Due to impossibility to cure AH, its spread and consequences, prophylaxis is the only available and at the same time the most effective method to solve these problems. All that is considered to be proper medical technologies by doctors and patients themselves, actually is medical principle of secondary prophylaxis.

The level of knowledge on the problems on the problems of AH prophylaxis among rural population has been studied. An insufficient level of knowledge among doctors concerning this problem has been found, which is a substantial drawback in their work and has an unfavourable influence upon the course of the disease and does not prevent complications.

Prognostic tendencies of complications due to AH, which are also a constituent of secondary prophylaxis, have been detected.

The basic kinds (forms) of preventive technologies of the disease have been considered in details, a substantial accent on formation of healthy life style and management of this process have been made. Realization of conditions to form and keep healthy life style has been found to be the most effective method to solve the problem of arterial hypertension. Randomized examination in natural experiments to study the problems of arterial hypertension in Ukraine has been found to be necessary as it is the basis to form and conduct preventive measures of AH and other diseases of the blood - vascular system.

The scheme to use the models of primary and secondary prophylaxis of AH among rural population has been worked out.

Key words: arterial hypertension, sickness, spread, complications, rural population, educational technologies preventive.

Размещено на Allbest.ru

...