Фармакогностичне дослідження братків садових, фіалки фармакопейної якості та створення субстанцій на їх основі
Системне фармакогностичне вивчення трави братків садових сорту "Вінтерзонне" та трави фіалки. Визначення якісного складу сировини з виділенням та встановленням структури речовин. Промисловий регламент одержання густого екстракту з трави фіалки.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.09.2015 |
Размер файла | 54,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Запорізький Державний медичний університет
ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БРАТКІВ САДОВИХ, ФІАЛКИ ФАРМАКОПЕЙНОЇ ЯКОСТІ ТА СТВОРЕННЯ СУБСТАНЦІЙ НА ЇХ ОСНОВІ
15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук
Мішнєва Катерина Дмитрівна
УДК 615.322:581.192:582.842.2
Запоріжжя - 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі ботаніки Національного фармацевтичного університету (м. Харків), Міністерства охорони здоров'я України.
Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Хворост Ольга Павлівна, Національний фармацевтичний університет, професор кафедри ботаніки.
Офіційні опоненти:
доктор фармацевтичних наук, професор Мазулін Олександр Владиленович, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри фармакогнозії, фармацевтичної хімії і технології ліків ФПО;
доктор фармацевтичних наук, доцент Сур Сергій Володимирович, корпорація «Артеріум», директор з досліджень і розробок.
Захист відбудеться 22.01.2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.03 при Запорізькому державному медичному університеті за адресою: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького державного медичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).
Автореферат розісланий 18.12.2009 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради ____________C. О. Васюк
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Однією з найважливіших задач фармації є створення нових високоефективних лікарських препаратів. Незважаючи на значні досягнення хімії синтетичних препаратів, засоби рослинного походження привертають все більше уваги. Це пояснюється тим, що фітопрепарати, які містять натуральні речовини, не викликають ряду негативних явищ, характерних для синтетичних засобів. Актуальною задачею фармації України є пошук рослин, які можуть стати додатковим джерелом сировини та розширять базу офіцінальних видів рослин в світі зростаючої потреби в рослинній сировині.
В цьому аспекті нашу увагу привернули рослини роду Фіалка, які широко застосовуються як відхаркувальні, муколітичні, протизапальні, сечогінні та жовчогінні засоби.
Траву фіалки триколірної та фіалки польової, під назвою трава фіалки, введено до ряду фармакопей, зокрема Європейської та СРСР ХІ видання.
Трава фіалки триколірної та фіалки польової входить до складу багатьох зборів, біологічно активних добавок «Панкрен», «Бронхін», «Чиста шкіра плюс», ряду гомеопатичних засобів: «Ломіофлюр», «Здорова шкіра» та «Д-гран». На фармацевтичному ринку України не представлені вітчизняні лікарські препарати з цього виду сировини.
Ряд рослин роду широко культивуються як декоративні. Найбільш поширеним видом роду Фіалка, що культивується, є гібрид фіалки триколірної, фіалки жовтої та фіалки алтайської - фіалка Віттрока (братки садові). З 500 сортів братків садових найбільш поширеним на території України є сорт «Вінтерзонне». Дослідження хімічного складу культурних гібридів може сприяти розширенню бази офіцінальної сировини за їх рахунок.
Таким чином, фармакогностичне вивчення трави братків садових сорту «Вінтерзонне» в порівнянні з травою фіалки фармакопейної якості є актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету «Фармакогностичне вивчення біологічно-активних речовин (БАР), створення лікарських засобів рослинного походження» (№ держреєстрації 0103U000476) та Проблемної комісії «Фармація» МОЗ і АМН України (Протокол № 54 від 15.10.2008 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи було проведення порівняльного фармакогностичного аналізу трави братків садових сорту «Вінтерзонне» як альтернативного виду сировини та трави фіалки фармакопейної якості і створення нових субстанцій на їх основі. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
ь провести дослідження хімічного складу трави братків садових сорту «Вінтерзонне» в порівнянні зі складом трави фіалки;
ь виділити з сировини БАР в індивідуальному стані і встановити їх структуру;
ь провести кількісне визначення основних груп БАР в траві братків садових сорту «Вінтерзонне», траві фіалки та субстанціях, одержаних з них;
ь визначити технологічні параметри сировини та розробити технологію одержання субстанцій; вивчити ознаки анатомічної будови сировини, створити проекти «Методи аналізу «Фіалки трава»» та «Методи аналізу «Екстракт фіалки густий»»;
ь провести дослідження біологічної активності субстанцій, одержаних з трави братків садових сорту «Вінтерзонне» та трави фіалки.
Об'єкт дослідження. Трава братків садових сорту «Вінтерзонне», трава фіалки фармакопейної якості, одержані субстанції, виділені БАР - полісахариди, фенольні сполуки (похідні простих фенолів, кислоти гідроксибензойної та гідроксикоричної, гідроксикумарини, флавоноїди), сполуки тритерпенової природи, кислоти жирні, амінокислоти, макро- та мікроелементи, кислоти органічні.
Предмет дослідження. Виявлення, виділення БАР з сировини та одержаних субстанцій, встановлення структури фенольних сполук (простих фенолів, похідних кислоти гідроксибензойної та гідроксикоричної, гідроксикумаринів, флавоноїдів), сполук тритерпенової природи, визначення діагностичних ознак анатомічної будови трави братків садових сорту «Вінтерзонне» та фіалки триколірної, фіалки польової, встановлення кількісного вмісту основних груп БАР, визначення технологічних параметрів сировини, вибір оптимальних умов одержання субстанцій, встановлення їх біологічної активності.
Методи дослідження. Для проведення запланованих досліджень використовували методи аналізу:
1) фізичні (визначення втрати в масі при висушуванні, розчинності, показника заломлення, відносної густини, температури плавлення, питомого обертання);
2) фізико-хімічні (хроматографія на папері та в тонкому шарі сорбенту, спектрофотометрія в ІЧ-, УФ- та видимій областях спектра, спектрофлюориметрія, газорідинна хроматографія, атомно-емісійна спектроскопія);
3) хімічні (проведення якісних реакцій, реакцій ацетилювання, лужного та кислотного гідролізу, лужної деструкції, лактонізації);
4) технологічні (визначення об'ємної маси, питомої ваги, насипної маси, пористості сировини, порозності шару, вільного об'єму шару, плинності сировини, вибір екстрагенту, співвідношення сировина - готовий продукт, часу та температури екстракції);
5) мікроскопічні (вивчення мікропрепаратів з поверхні та поперечних зрізів органів рослин);
6) біологічні (методи in vitro та in vivo);
7) статистичні (математичне планування експерименту, статистична обробка результатів).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльне фармакогностичне вивчення трави братків садових сорту «Вінтерзонне» та трави фіалки, встановлено якісний склад та кількісний вміст основних груп БАР в траві братків садових сорту «Вінтерзонне»: вуглеводів, фенольних сполук, в тому числі суми кислот гідроксикоричних, дубильних речовин, а також макро- та мікроелементів, кислот жирних, амінокислот, кислоти аскорбінової та хлорофілів. Вперше одержано ліпофільні фракції трави братків садових сорту «Вінтерзонне» та трави фіалки, визначено їх числові показники. Вперше з трави братків садових сорту «Вінтерзонне» виділено 23 сполуки, а в траві фіалки вперше ідентифіковано 4 речовини. Визначено технологічні параметри сировини та розроблено оптимальну технологію одержання густих екстрактів з трави братків садових сорту «Вінтерзонне» та трави фіалки. Вперше проведено стандартизацію сировини, що включає в тому числі траву братків садових, та одержаних субстанцій. Визначено діагностичні ознаки анатомічної будови трави братків садових сорту «Вінтерзонне». Доведено антимікробну, мембраностабілізуючу, сперміцидну дію одержаних субстанцій, а також позитивний вплив на клітинну ланку імунітету.
Новизну проведених досліджень підтверджено патентом України на винахід № 87066 (А61К) «Спосіб одержання комплексу полісахаридів з мембраностабілізуючою та імуномоделюючою дією».
Практичне значення одержаних результатів. На технологію одержання густого екстракту трави фіалки оформлено проект технологічного промислового регламенту. Технологію одержання густого екстракту трави фіалки апробовано в умовах ВАТ «Лубнифарм». За результатами досліджень розроблено проекти «Методи аналізу «Фіалки трава»» та «Методи аналізу «Екстракт фіалки густий»». Дані досліджень хімічного складу трави фіалки та трави братків садових сорту «Вінтерзонне», анатомічної будови сировини впроваджено в навчальний процес кафедр: фармакогнозії Запорізького державного медичного університету; фармакогнозії та ботаніки Тернопільського державного медичного університету ім. Горбачевського І. Я.; фармації Івано-Франківського державного медичного університету; технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Національного університету «Львівська політехніка»; хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно вивчені, проаналізовані та узагальнені дані літератури з питань, що стосуються теми дисертації, виконана експериментальна частина дисертаційної роботи, проведена графічна та статистична обробка одержаних результатів, сформульовані висновки та запропоновані практичні рекомендації. Постановка мети, завдань, обговорення результатів та формулювання висновків проведені з науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на науково-практичній конференції «Фітотерапія в реабілітації хворих» (Київ, 2003), науково-практичному семінарі «Перспективи створення лікарських препаратів різної спрямованості дії» (Харків, 2004), VІ з'їзді фармацевтів України (Харків, 2005), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок (Харків, 2006), Всеукраїнському конгресі «Сьогодення та майбутнє фармації» (Харків, 2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 робіт, у тому числі 7 статей, з яких 6 у фахових виданнях, 12 тез доповідей та 1 патент на винахід.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел. Дисертація викладена на 212 сторінках (обсяг основного тексту - 138 сторінок), ілюстрована 13 рисунками та 33 таблицями. Список використаних джерел містить 182 найменування, з яких 65 - іноземні.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Представники роду Фіалка - перспективні джерела одержання субстанцій (огляд літератури)
Аналіз літературних даних показав, що за розповсюдженістю на території України, ступенем вивченості хімічного складу найбільш перспективними представниками роду Фіалка для фармакогностичного дослідження є фіалка триколірна, фіалка польова та культивований гібрид фіалки триколірної - братки садові. Трава фіалки триколірної та фіалки польової, під назвою трава фіалки, проявляє багатогранну фармакологічну дію, має широке застосування в офіцінальній і народній медицині як відхаркувальний, діуретичний, протизапальний та протиалергійний засоби. Широта культивування братків садових як декоративної рослини, в особливості сорту «Вінтерзонне», є підставою вважати цю рослину можливим альтернативним джерелом лікарської сировини. Тому, актуальним є порівняльне вивчення хімічного складу трави братків садових сорту «Вінтерзонне» та трави фіалки з метою створення субстанцій на їх основі.
Обєкти, загальні методи та методики, застосовані в дослідженнях
В якості об'єктів дослідження було обрано траву братків садових сорту «Вінтерзонне» та траву фіалки фармакопейної якості, виділені з них сполуки в індивідуальному стані, а також субстанції, одержані на їх основі. Для проведення досліджень було використано сучасні фізичні, фізико-хімічні, хімічні, технологічні, мікроскопічні, біологічні та статистичні методи аналізу. Визначення кількісного вмісту основних груп БАР проводили на 5 серіях сировини.
Вивчення хімічного складу трави братків садових сорту «Вінтерзонне» та трави фіалки з виділенням та встановленням структури природних сполук
За допомогою якісних реакцій та хроматографії на папері і в тонкому шарі сорбенту встановлено наявність вільних та зв'язаних вуглеводів, ряду фенольних сполук (кислот гідроксибензойних та гідроксикоричних, кумаринів, флавоноїдів, дубильних речовин), вільних та зв'язаних амінокислот, кислоти аскорбінової та суми кислот органічних, сполук тритерпенової природи, каротиноїдів та хлорофілів в траві братків садових сорту «Вінтерзонне» та траві фіалки. За допомогою методу тривимірної скануючої спектрофлюориметрії встановлено наявність пігментів в траві фіалки та траві братків садових сорту «Вінтерзонне» (див. рис. 1). Проведені дослідження якісного складу трави фіалки та трави братків садових сорту «Вінтерзонне» показали наявність однакових груп БАР. За допомогою адсорбційної колонкової хроматографії та рехроматографії на силікагелі і поліаміді з трави братків садових сорту «Вінтерзонне» виділено 24 сполуки. Використовуючи фізичні, фізико-хімічні та хімічні методи аналізу (в тому числі УФ- та ІЧ-спектроскопію, кислотний гідроліз, лужну деструкцію та ін.) встановлено структуру цих сполук, з яких 1 фенологлікозид, 1 похідне кислоти гідроксибензойної, 3 похідних кислоти гідроксикоричної, 1 гідроксикумарин, 16 похідних флавоноїдної природи та 2 кислоти тритерпенові.
Деякі фізичні властивості виділених речовин наведені в табл.1.
Таблиця 1
Деякі фізичні властивості виділених речовин
Назва речовини |
Загальнаформула |
Т пл,оС |
, град. (розчинник) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Фенологлікозид |
||||
Арбутин (-D-глюкопіранозид гідрохінону) |
С12Н16О7 |
164-167 |
- 62 (ет.) |
|
Похідні кислоти гідроксибензойної |
||||
Кислота саліцилова (кислота 2-гідроксибензойна) |
С7Н6О3 |
158-161 |
- |
|
Похідні кислоти гідроксикоричної |
||||
Кислота п-кумарова (4- кислота гідроксикорична) |
С9Н6О3 |
212-214 |
- |
|
Кислота кофейна (кислота 3,4-дигідроксикорична) |
С9Н8О4 |
194-195 |
- |
|
Кислота хлорогенова (кислота 5-О-кофеїл-D-хінна) |
С16Н18О9 |
аморф. |
-32 (мет.) |
|
Гідроксикумарини |
||||
Скополетин (6-метокси-7-гідроксикумарин) |
С10Н8О4 |
202-204 |
- |
|
Флавоноїди |
||||
Антоціани |
||||
Дельфінідин-3-О-глюкозид (3-О--D-глюкопіранозил-5,7,3,4,5-пентагідроксиантоціанідин) |
C21Н21О12 |
182-183 |
не визн. |
|
Ціанідин-3-О-глюкозид (3-О--D-глюкопіранозил-5,7,3,4-тетрагідроксиантоціанідин) |
С21Н21О11 |
215-217 |
не визн. |
|
Мальвідин-3-О-глікозид (3-О--D-глюкопіранозил-5,7,4-тригідрокси-3,5-диметоксиантоціанідин) |
С23Н26О13 |
174-176 |
не визн. |
|
Флавони та їх О-глікозиди |
||||
Апігенін (5,7,4-тригідроксифлавон) |
С15Н10О5 |
347-349 |
- |
|
Лютеолін (5,7,3,4-тетрагідроксифлавон) |
С15Н10О6 |
330-331 |
- |
|
11 |
||||
Цинарозид (7- О--D-глюкопіранозил-5,3,4-тригідроксифлавон) |
С21Н20О11 |
256-258 |
-52 (ет.) |
|
Флавоноли та їх О-глікозиди |
||||
Кверцетин (3,5,7,3',4'- пентагідроксифлавон) |
С15Н10О7 |
192-195 |
-120 (ет.) |
|
Авікулярин (3-О--L-арабофуранонил-5,7,3,4-тетрагідроксифлавон) |
С20Н18О11 |
216-217 |
не визн. |
|
Гіперозид (3-О--D-галактопіранозил-5,7,3,4-тетрагідроксифлавон) |
С21Н20О12 |
234-236 |
-60 (мет.) |
|
Рутин (3-О--D-галактопіранозил (6-1)-О--L-рамнопіранозил-5,7,3,4-пентагідроксифлавон) |
С27Н30О16 |
195-198 |
-24 (мет.) |
|
Мірицетин (3,5,7,3,4,5-гексагідроксифлавон) |
C15Н10О8 |
350-357 |
не визн. |
|
Мірицитрин (3- О--L-рамнопіранозил-5,7,3,4,5-пентагідроксифлавон) |
С21Н20О12 |
199-200 |
-149 (ет.) |
|
С-глікозиди флавонів |
||||
Вітексін (8-С--D-глюкопіранозил-5,7,3-тригідроксифлавон) |
С21Н20О10 |
260-265 |
-15 (ет.) |
|
Ізовітексин (6-С-- D-глюкопіранозил-5,7,3-тригідроксифлавон) |
С21Н20О10 |
225-235 |
+48 (ет.) |
|
Орієнтин (8-С--D-глюкопіранозил-5,7,3,4-тетрагідроксифлавон) |
С21Н20О11 |
255-257 |
+20 (ет.) |
|
Ізоорієнтин (6-С--D-глюкопіранозил-5,7,3,4-тетрагідроксифлавон) |
С21Н20О11 |
235-239 |
+21 (ет.) |
|
Кислоти тритерпенові |
||||
Кислота урсолова |
С30Н48О3 |
280-283 |
+62 (хл.) |
|
Кислота олеанолова |
С30Н48О3 |
300-302 |
+79 (хл.) |
Ці ж 24 речовини були ідентифіковані в траві фіалки. З трави братків садових сорту «Вінтерзонне» вперше було виділено 23 речовини, наведені в табл. 1 (окрім рутину). Вперше в траві фіалки ідентифіковано 4 речовини: ціанідин-3-О-глюкозид, мальвідин-3-О-глюкозид, авікулярин та кислоту олеанолову.
Визначення кількісного вмісту основних груп БАР в траві братків садових сорту «Вінтерзонне», траві фіалки та одержаних субстанціях
Для вибору можливих критеріїв стандартизації сировини та субстанцій нами визначено кількісний вміст основних груп природних речовин.
За загальновідомою методикою з трави фіалки та трави братків садових сорту «Вінтерзонне» одержано полісахаридні фракції, а саме водорозчинні полісахариди, пектинові речовини, геміцелюлози та визначено втрату в масі при висушуванні, загальну золу та загальний білок у фракціях за методиками ДФУ І видання. Вихід водорозчинних полісахаридів з трави фіалки та трави братків садових сорту «Вінтерзонне» склав не менше 4,4% та 6,8%, пектинових речовин - не менше 7,3% та 7,9%, геміцелюлози - не менше 3,2% та 4,0% відповідно. Полісахаридні фракції з обох видів сировини характеризувалися значним вмістом загального білка та загальної золи. При вивченні елементного складу одержаних полісахаридних фракцій, було знайдено 13 елементів, серед яких домінуючими за вмістом були калій, кальцій, силіцій та натрій.
Результати визначення кількісного вмісту суми окиснюваних фенолів, суми кислот гідроксикоричних, суми флавоноїдів, дубильних речовин, кислоти аскорбінової та суми кислот органічних наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Кількісний вміст БАР в траві фіалки, траві братків садових сорту «Вінтерзонне» та густих екстрактах, одержаних з них (%, m = 5)
Група речовин |
Кількісний вміст БАР |
||||
в траві, в перерахунку на абсолютно суху сировину |
в густому екстракті5, в перерахунку на абсолютно сухий залишок |
||||
фіалки |
братків садових сорту «Вінтерзонне» |
трави фіалки |
трави братків садових сорту «Вінтерзонне» |
||
Сума окиснюваних фенолів1 |
5,550,35 |
5,100,20 |
3,600,19 |
3,290,17 |
|
Сума кислот гідроксикоричних, в перерахунку на кислоту хлорогенову2 |
1,93±0,06 |
1,67±0,06 |
1,380,08 |
1,340,08 |
|
Сума флавоноїдів, в перерахунку на рутин2 |
2,28±0,10 |
1,64±0,08 |
1,590,04 |
1,270,05 |
|
Дубильні речовини, в перерахунку на танін3 |
1,190,07 |
1,000,08 |
0,950,06 |
0,880,05 |
|
Кислота аскорбінова4 |
0,0580,003 |
0,0670,004 |
0,0200,001 |
0,0320,002 |
|
Сума кислот органічних, в перерахунку на кислоту яблучну4 |
1,000,05 |
1,090,06 |
0,970,08 |
1,040,09 |
Примітки:
1 - за методикою ДФ СРСР ХІ видання,
2 - за методом спектрофотометрії,
3 - за методом комплексонометрії за ГОСТом 4564-79,
4 - за методикою ФС 38 ДФ СРСР ХІ видання,
5 - співвідношення сировина - готовий продукт - 3:1, екстрагент - вода очищена
Вміст суми окиснюваних фенолів в траві фіалки та в траві братків садових сорту «Вінтерзонне» коливався незначно та складав 5,550,35% та 5,100,20% відповідно. Вміст суми кислот гідроксикоричних та суми флавоноїдів в траві фіалки складав 1,930,06% та 2,280,10% відповідно, що незначно перевищувало вміст цих груп сполук в траві братків садових сорту «Вінтерзонне». Кількісний вміст дубильних речовин в сировині та субстанціях складав для сировини не менше 1%, для густих екстрактів - не менше 0,8%. За вмістом кислоти аскорбінової трава та густий екстракт трави братків садових сорту «Вінтерзонне» не поступалися сировині та субстанції з трави фіалки. Вміст цієї сполуки в сировині склав не менше 0,05%, в субстанціях - не менше 0,02%. Вміст суми кислот органічних був приблизно однаковий в обох видах сировини (не менше 1%), те саме стовувалося і густих екстрактів (не менше 0,9%). Результати вивчення елементного складу трави фіалки триколірної, фіалки польової та братків садових сорту «Вінтерзонне», густих екстрактів з даних видів сировини та ґрунту з-під цих рослин подано в табл. 3.
Таблиця 3
Елементний склад трави фіалки триколірної, фіалки польової та братків садових сорту «Вінтерзонне», густих екстрактів, одержаних з них та грунту (у мг/100г)
Елемент |
Фіалка триколірна |
Фіалка польова |
Братки садові сорту «Вінтерзонне» |
|||||||
грунт1 |
трава2 |
густий екстракт2,3 |
грунт |
трава |
густий екстракт |
грунт |
трава |
густий екстракт |
||
Mg |
90,00 |
60,00 |
12,20 |
900,00 |
600,00 |
105,00 |
90,00 |
450,00 |
144,00 |
|
Al |
680,00 |
500,00 |
24,60 |
6900,00 |
220,00 |
15,00 |
690,00 |
150,00 |
48,00 |
|
Si |
-4 |
- |
- |
32700,00 |
1800,00 |
222,00 |
32650,00 |
1190,00 |
483,00 |
|
P |
<3,00 |
300,00 |
32,00 |
300,00 |
180,00 |
33,00 |
230,00 |
150,00 |
48,00 |
|
K |
1400,00 |
5800,00 |
1218,00 |
1800,00 |
5800,00 |
978,00 |
1600,00 |
4320,00 |
1545,00 |
|
Ca |
1800,00 |
950,00 |
290,00 |
1800,00 |
2000,00 |
168,00 |
900,00 |
1490,00 |
921,00 |
|
V |
5,00 |
0,60 |
0,01 |
30,00 |
- |
- |
20,00 |
- |
- |
|
Cr |
29,00 |
1,40 |
0,20 |
7,00 |
0,60 |
<0,03 |
30,00 |
0,20 |
<0,03 |
|
Mn |
100,00 |
20,00 |
4,00 |
150,00 |
140,00 |
0,27 |
120,00 |
1,50 |
0,30 |
|
Fe |
3,50 |
400,00 |
12,00 |
3500,00 |
140,00 |
12,00 |
3400,00 |
75,00 |
15,00 |
|
Ni |
3,00 |
1,00 |
0,09 |
20,00 |
0,80 |
0,09 |
10,00 |
0,20 |
0,18 |
|
Cu |
3,00 |
0,50 |
0,04 |
20,00 |
0,50 |
0,06 |
40,00 |
0,40 |
0,06 |
|
Zn |
10,00 |
0,40 |
0,10 |
100,00 |
40,00 |
0,18 |
200,00 |
30,00 |
0,60 |
|
Mo |
<0,50 |
0,20 |
0,02 |
0,50 |
0,20 |
0,02 |
0,40 |
0,20 |
0,09 |
|
Sn |
1,00 |
0,80 |
0,04 |
<0,20 |
- |
- |
<0,20 |
- |
- |
|
Pb |
1,00 |
0,40 |
0,04 |
2,00 |
0,60 |
0,02 |
20,00 |
0,80 |
0,09 |
Примітки:
1 - в перерахунку на абсолютно сухий залишок,
2 - в перерахунку на абсолютно суху сировину,
3 - співвідношення сировина - готовий продукт - 3:1, екстрагент - вода очищена,
4 - визначення не проводили
Знайдено не менше 16 елементів, з яких за вмістом переважали силіцій, калій, магній та кальцій. Вміст більшості елементів зменшувався в ряді грунт - трава - густий екстракт, за винятком фосфору, калію та кальцію.
Вивчено амінокислотний склад сировини та густих екстрактів трави фіалки та братків садових сорту «Вінтерзонне» (табл. 4).
Таблиця 4
Амінокислотний склад трави та густих екстрактів трави фіалки та братків садових сорту «Вінтерзонне»
Амінокислота |
Вміст, мг/100г |
||||
трава1 |
густі екстракти2,3 |
||||
фіалки |
братків садових сорту «Вінтерзонне» |
трави фіалки |
трави братків садових сорту «Вінтерзонне» |
||
Гліцин |
170,00 |
100,00 |
160,00 |
245,00 |
|
Аланін |
285,00 |
235,00 |
170,00 |
330,00 |
|
Валін |
230,00 |
180,00 |
170,00 |
360,00 |
|
Лейцин |
855,00 |
615,00 |
225,00 |
405,00 |
|
Ізолейцин |
355,00 |
555,00 |
200,00 |
345,00 |
|
Серин |
170,00 |
160,00 |
220,00 |
465,00 |
|
Треонін |
165,00 |
155,00 |
135,00 |
235,00 |
|
Цистеїн |
Слідова кількість |
Слідова кількість |
-4 |
- |
|
Метіонін |
1610,00 |
1300,00 |
350,00 |
370,00 |
|
Кислота аспарагінова |
365,00 |
315,00 |
415,00 |
820,00 |
|
Кислота глютамінова |
470,00 |
545,00 |
775,00 |
1430,00 |
|
Лізин |
200,00 |
175,00 |
80,00 |
255,00 |
|
Аргінін |
1360,00 |
690,00 |
330,00 |
790,00 |
|
Фенілаланін |
2100,00 |
2615,00 |
245,00 |
570,00 |
|
Тирозин |
687,00 |
795,00 |
295,00 |
590,00 |
|
Гістидін |
615,00 |
580,00 |
170,00 |
240,00 |
|
Пролін |
338,00 |
390,00 |
115,00 |
255,00 |
|
Сума незамінних амінокислот |
5515,00 |
5595,00 |
421,00 |
762,00 |
|
Сума замінних амінокислот |
4460,00 |
3810,00 |
795,00 |
1549,00 |
|
Загальна сума амінокислот |
9975,00 |
9405,00 |
1216,00 |
2311,50 |
Примітки:
1 - в перерахунку на абсолютно суху сировину,
2 - в перерахунку на абсолютно сухий залишок,
3 - співвідношення сировина - готовий продукт - 3:1, екстрагент - вода очищена,
4 - сполуку не знайдено
В результаті ідентифіковано не менше 16 амінокислот. Із незамінних амінокислот в траві та густих екстрактах домінували фенілаланін та метіонін, із замінних - в сировині - аргінін, в густих екстрактах - кислота глютамінова та кислота аспарагінова, тирозин та аргінін.
Вперше одержано ліпофільні фракції трави фіалки та трави братків садових сорту «Вінтерзонне» та визначено їх числові показники, які наведені в табл. 5.
Таблиця 5
Показники ліпофільних фракцій трави фіалки та братків садових сорту «Вінтерзонне» (m=5, , в перерахунку на абсолютно сухий залишок)
Показник |
Ліпофільна фракція |
||
трави фіалки |
трави братків садових сорту «Вінтерзонне» |
||
Відносна густина, г/мл |
0,97±0,01 |
0,93±0,01 |
|
Показник заломлення |
1,47±0,04 |
1,48±0,04 |
|
Кислотне число, мг КОН/г |
1,47±0,09 |
1,45±0,09 |
|
Число омилення, мг КОН/г |
187,92±5,57 |
184,56±8,46 |
|
Ефірне число, мг КОН/г |
186,45±5,50 |
183,11±8,43 |
|
Йодне число, І/100г |
93,40±3,00 |
91,06±3,31 |
|
Кількісний вміст суми хлорофілів, у %(в перерахунку на хлорофіл а) |
12,40±0,32 |
8,06±0,37 |
|
Кількісний вміст суми каротиноїдів, у % (в перерахунку на -каротин) |
1,76±0,50 |
1,95±0,50 |
За допомогою методу спектрофотометрії в ліпофільних фракціях встановлено вміст суми хлорофілів та суми каротиноїдів. Відносна густина мала близькі значення для двох об'єктів, що досліджували, та лежала в діапазоні 0,93-0,97 г/мл. Показники заломлення ліпофільних фракцій були приблизно однаковими та складали понад 1,47. Число омилення, ефірне та йодне числа несуттєво відрізнялися в залежності від виду ліпофільної фракції та коливалися в межах 184,56-187,92 мг КОН/г, 183,11-186,45 мг КОН/г та 91,06-93,40 І/100г відповідно.
Найвищий вміст суми хлорофілів був характерний для ліпофільної фракції трави фіалки (12,40±0,32%), суми каротиноїдів - для ліпофільної фракції трави братків садових сорту «Вінтерзонне» (1,95±0,05%).
Вивчено жирнокислотний склад ліпофільних фракцій трави братків садових сорту «Вінтерзонне» та трави фіалки (рис. 2). В ліпофільній фракції трави братків садових сорту «Вінтерзонне» було ідентифіковано 8, в ліпофільній фракції трави фіалки - 7 кислот жирних. Відмінності полягали в наявності в ліпофільній фракції трави братків садових сорту «Вінтерзонне» кислоти пальмітолеїнової. В ліпофільних фракціях з трави фіалки та трави братків садових сорту «Вінтерзонне» переважав вміст насичених кислот жирних (66,60% та 66,47% відповідно), з яких домінувала кислота арахінова (33,00% та 39,31% відповідно).
Таким чином, за кількісним вмістом БАР трава та субстанції трави братків садових сорту «Вінтерзонне» не тільки не поступалися траві та субстанціям трави фіалки, але й за вмістом ряду груп природних речовин дещо перевищували їх.
Розробка технології одержання субстанцій з трави братків садових сорту «Вінтерзонне» та трави фіалки, створення проектів «Методи аналізу «Фіалки трава» та «Екстракт фіалки густий»», вивчення біологічної активності субстанцій
Для розробки технології одержання субстанцій було використано сировину, що відповідала вимогам розробленого проекту «Методи аналізу «Фіалки трава»». Визначено технологічні параметри трави фіалки та трави братків садових сорту «Вінтерзонне»: втрата в масі при висушуванні, питома, об'ємна, насипна маси, пористість сировини, порізність та вільний об'єм шару, кут природного укосу і коефіцієнт поглинання екстрагенту. Проведено вибір оптимального розчинника для вилучення БАР за виходом ряду груп природних речовин. В якості оптимального розчинника обрано воду очищену, що вилучала найбільший відсоток екстрактивних речовин, водорозчинних полісахаридів та суми окиснюваних фенолів з сировини, що досліджувалася.
За методом математичного планування експерименту за допомогою комп'ютерної програми «Statgrafics Plus for Windows», було обрано оптимальні умови екстракції. Процес екстракції характеризували за співвідношенням сировина - вода очищена, часом екстракції, кількістю зливів та температурою. Кожний дослід оцінювали за виходом екстрактивних речовин та водорозчинних полісахаридів. При обробці одержаних даних було побудовано стандартизовані Парето-карти (рис. 3), що відображали найсуттєвіший вплив чинників на екстракцію.
На основі одержаних результатів визначено оптимальний режим екстракції: співвідношення сировина - вода очищена - 1:15, час настоювання - 12 годин, кратність зливів - 3, температура екстракції - 90оС. При цьому вихід екстрактивних речовин склав 31,73%, водорозчинних полісахаридів - 10,02% в перерахунку на абсолютно суху сировину.
На основі проведених досліджень розроблено технологію одержання густого екстракту трави фіалки, на яку оформлено технологічний промисловий регламент та апробовано в умовах ВАТ «Лубнифарм». Вихід густих екстрактів з трави фіалки та братків садових сорту «Вінтерзонне» склав 29-33% в перерахунку на абсолютно суху сировину.
Вивчено анатомічну будову трави фіалки триколірної, фіалки польової, братків садових сорту «Вінтерзонне», встановлено загальні риси будови та діагностичні ознаки для кожного виду. До загальних ознак трави трьох видів рослин відносили наявність: простих коротких (рис. 4 а) та видовжених (рис. 4 б) трихом з загостреною верхівкою та розширеною основою на поверхні листків та прилистків; простих трихом з загостреною верхівкою та звуженою основою на поверхні стебел (рис. 4 в); залозистих волосків з багатоклітинною головкою на багатоклітинній короткій ніжці, що знаходяться в заглибленнях між зубцями листків; анізоцитного типу продихового апарату; сосочкоподібної епідерми пелюсток з верхнього боку та клітин з чоткоподібно потовщеними оболонками з нижнього боку пелюсток.
Проведений комплекс досліджень довів, що за основними показниками трава братків садових сорту «Вінтерзонне» несуттєво відрізнялася від трави фіалки. Це дозволяє рекомендувати траву братків садових сорту «Вінтерзонне» як додатковий до офіцінального виду сировини. Тобто трава братків садових сорту «Вінтерзонне»може повноцінно увійти до складу сировини «Фіалки трава». Згідно цього було розроблено проект «Методи аналізу «Фіалки трава»», що регламентує якість трави фіалки триколірної, фіалки польової та братків садових сорту «Вінтерзонне», а також проект «Методи аналізу «Екстракт фіалки густий»». Розроблений нами проект «Методи аналізу «Фіалки трава»» відрізнявся від монографії Європейської фармакопеї, а також ФС ДФ СРСР ХІ видання на траву фіалки тим, що джерелом сировини є три види рослин (фіалка триколірна, фіалка польова та браткі садові сорту «Вінтерзонне»), а не два, як в останніх двох документах.
Біологічну активність одержаних субстанцій, а саме густих екстрактів (одержаних з сировини, що відповідала вимогам проекту «Методи аналізу «Фіалки трава»»), водорозчинних полісахаридів, пектинових речовин та геміцелюлоз з обох видів сировини, вивчали на базі кафедри фармакології НФаУ під керівництвом д.мед.н., проф. Дроговоз С. М., лабораторії морфофункціональних досліджень НФаУ під керівництвом д.б.н., проф. Малоштан Л. М., Харківського НДІ мікробіології та імунології ім. Мечнікова І. І. під керівництвом старш. наук. співроб., к.б.н. Осолодченко Т. П. та старш. наук. співроб., д.мед.н. Коляди Т. І.
Встановлено наявність антимікробної активності густих екстрактів трави фіалки та братків садових сорту «Вінтерзонне» в концентрації 20, 10 і 5% по відношенню до музейних та клінічних штамів S. aureus, E. сoli, S. pyogenes, B. subtilis та C. albicans. Субстанції мали мембраностабілізуючу активність, найбільш виражену у пектинових речовин трави братків садових сорту «Вінтерзонне», геміцелюлози трави фіалки та густого екстракту трави братків садових сорту «Вінтерзонне» (22,34%, 21,50% та 19,00% відповідно). Найбільшу сперміцидну активність проявив густий екстракт з трави фіалки в концентрації 2%.
Тест на здатність підвищувати клітинний імунітет показав, що найбільш виражена активність була характерна для густого екстракту трави фіалки та водорозчинних полісахаридів братків садових сорту «Вінтерзонне».
Роботу з тваринами проводили відповідно до Міжнародних вимог щодо гуманного ставлення до тварин (Директива 86/609/ЄС з питань захисту тварин), а також згідно Методичних рекомендацій з утримання лабораторних тварин та роботи з ними (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001). Проведені дослідження показали що, густий екстракт трави фіалки в дозі 50 мг/кг проявив противиразкову активність на моделі спирто-преднізолонової виразки, викликаної у щурів, в порівнянні з альтаном; в дозі 25 мг/кг мав виражену діуретичну активність в умовах спонтаного діурезу щурів в порівнянні з гіпотіазидом.
Вивчено протизальну активність густого екстракту трави фіалки на моделі карагенінового набряку лапи щурів в порівнянні з натрію диклофенаком (табл. 6).
Таблиця 6
Антиексудативна активність густого екстракту трави фіалки на моделі карагенінового набряку у щурів (m = 5, )
Показники |
Контрольна патологія |
Густий екстракт трави фіалки1 |
Натрію диклофенак |
||
Доза, мг/кг |
- |
25 |
8 |
||
Початковий об`єм лапи |
61,01,2 |
61,82,1 |
45,81,3 |
||
Об`єм лапи(в умовних одиницях) / антиексудативна активність(у %) протягом |
1 години |
70,8 1,8 |
69,62,6320,4 |
50,22,963,3 |
|
2 години |
83,62,1 |
69,42,42,366,4 |
50,04,879,8 |
||
3 години |
86,82,4 |
71,81,52,361,2 |
57,94,563,9 |
||
4 години |
92,21,9 |
81,82,82,335,9 |
65,22,534,7 |
||
6 годин |
95,23,4 |
79,41,92,345,3 |
66,72,812,5 |
||
Середній показник |
- |
45,8 |
50,9 |
Примітки:
1 - співвідношення сировина - готовий продукт - 3:1, екстрагент - вода очищена, 2 - відхилення достовірне по відношенню до контрольної патології, р < 0,05, 3 - відхилення достовірне по відношенню до диклофенаку натрію, р < 0,05
Густий екстракт трави фіалки за середнім показником протизапальної активності проявив виражений антиексудативний ефект (45,8%) на рівні натрію диклофенаку (50,9%).
Таким чином, додатково до відхаркувальної активності, що згадується для трави фіалки у ДФ СРСР ХІ видання, нами в експерименті доведено позитивний вплив на клітинний імунітет, виявлено антимікробну, мембраностабілізуючу, сперміцидну, противиразкову, протизапальну (антиексудативну) та діуретичну активність субстанцій.
ВИСНОВКИ
1. Вперше проведено порівняльний фармакогностичний аналіз трави братків садових сорту «Вінтерзонне» та трави фіалки фармакопейної якості, доведено перспективність використання трави братків садових сорту «Вінтерзонне» як альтернативного виду сировини, створено нові субстанції на їх основі.
2. Вперше проведено дослідження якісного хімічного складу братків садових сорту «Вінтерзонне» в порівнянні з травою фіалки та ідентифіковані однакові групи БАР. Встановлено наявність вільних та зв'язаних вуглеводів, кислот гідроксибензойних та гідроксикоричних, кумаринів, флавоноїдів, дубильних речовин, кислоти аскорбінової та суми кислот органічних, сполук тритерпенової природи, каротиноїдів та хлорофілів.
3. З трави братків садових сорту «Вінтерзонне» було виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 24 сполук (з яких 23 речовини вперше), в траві фіалки ідентифіковано 24 сполуки (з яких 4 речовини вперше). Встановлено структуру фенологлікозиду - арбутину, похідного кислоти гідроксибензойної - кислоти саліцилової, похідних кислоти гідроксикоричної - кислоти п-кумарової, кислоти кофейної, кислоти хлорогенової, гідроксикумарину - скополетину, флавоноїдів - дельфінідин-3-О-глюкозиду, ціанідин-3-О-глюкозиду, мальвідин-3-О-глікозиду, апігеніну, лютеоліну, цинарозиду, кверцетину, авікулярину, гіперозиду, рутину, міріцетину, міріцитрину, вітексіну, ізовітексину, орієнтину, ізоорієнтину, кислот тритерпенових - кислоти урсолової та кислоти олеанолової.
4. Одержано вуглеводні фракції з трави братків садових сорту «Вінтерзонне» та трави фіалки: водорозчинні полісахариди, пектинові речовини та геміцелюлози. В цих фракціях визначено втрату в масі при висушуванні, загальну золу, загальний білок та вивчено елементний склад, який представлений 13 макро- та мікроелементами.
5. В траві братків садових сорту «Вінтерзонне» та траві фіалки визначено вміст суми окиснюваних фенолів (5,100,20% та 5,550,35% відповідно), суми кислот гідроксикоричних (1,670,06% та 1,930,06% відповідно), суми флавоноїдів (1,640,08% та 2,280,10% відповідно) та дубильних речовин (1,000,08% та 1,190,07% відповідно). В траві фіалки та траві братків садових сорту «Вінтерзонне» визначено кількісний вміст кислоти аскорбінової (0,0580,003% та 0,0670,004% відповідно), суми кислот органічних (1,000,05% та 1,090,06% відповідно). Вміст визначених груп речовин в густих екстрактах з трави фіалки та трави братків садових сорту «Вінтерзонне» був співставний.
6. Вивчено якісний склад та кількісний вміст макро- та мікроелементів в траві фіалки триколірної, фіалки польової та братків садових сорту «Вінтерзонне», густих екстрактів, одержаних з цих видів сировини в порівнянні з грунтом. Встановлено наявність 16 елементів, для більшості з яких їх вміст зменшувався в ряді грунт - трава - екстракт (виняток становили фосфор, калій та кальцій).
7. Проаналізовано амінокислотний склад сировини та густих екстрактів та знайдено не менше 16 амінокислот. В траві фіалки та траві братків садових сорту «Вінтерзонне» за вмістом домінував фенілаланін, в густих екстрактах - кислота глютамінова.
8. Вперше визначено відносну густину, показник заломлення, кислотне, ефірне, йодне числа, число омилення та жирнокислотний склад ліпофільних фракцій трави фіалки та трави братків садових сорту «Вінтерзонне», а також кількісний вміст суми хлорофілів та суми каротиноїдів. Так, вищий вміст суми хлорофілів був характерний для ліпофільної фракції трави фіалки (12,40±0,32%), каротиноїдів - для ліпофільної фракції трави братків садових сорту «Вінтерзонне» (1,95±0,05%).
9. Встановлено технологічні параметри сировини та визначено найкращий екстрагент (вода очищена) за виходом ряду БАР. За методом математичного планування експерименту при використанні комп'ютерної програми «Statgrafics Plus for Windows» обрано оптимальні умови екстракції БАР з сировини: співвідношення сировина - вода очищена - 1:15; час настоювання - 12 год; кратність зливів - 3; температура екстракції - 90oС. На основі цього розроблено оптимальну технологію одержання густого екстракту з трави фіалки.
10. Встановлено діагностичні ознаки анатомічної будови трави братків садових сорту «Вінтерзонне», фіалки триколірної та фіалки польової.
11. Встановлено антимікробну активність, доведено позитивний вплив на клітинний імунітет, виявлено мембраностабілізуючу та сперміцидну дію субстанцій, одержаних з трави фіалки та трави братків садових сорту «Вінтерзонне». Густий екстракт трави фіалки проявив противиразкову, протизапальну (антиексудативну) та діуретичну активність.
12. На підставі проведених досліджень розроблено проект «Методи аналізу «Фіалки трава»», що включає траву фіалки триколірної, фіалки польової та братків садових сорту «Вінтерзонне», а також проект «Методи аналізу «Екстракт фіалки густий»», проект технологічного промислового регламенту одержання густого екстракту трави фіалки. Технологію одержання густого екстракту трави фіалки апробовано в умовах ВАТ «Лубнифарм».
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Мішнєва К. Д. Визначення кількісного вмісту аскорбінової кислоти та суми органічних кислот в траві деяких представників роду фіалка та екстрактах, отриманих з них / К. Д. Мішнєва, Т. М. Гонтова, О. П. Хворост // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. ст. - Запоріжжя, 2006. - Т. 1, Вип. ХV. - С. 173-176. (Дисертант особисто брав участь в проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів та підготовці статті).
2. Мішнєва К. Д. Визначення вмісту фенольних сполук в траві та густих екстрактах фіалки та братків садових / К. Д. Мішнєва, Т. М. Гонтова // Запорож. мед. журн. - 2006. - №1. - С. 159-160. (Дисертант особисто брав участь в проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів та підготовці статті).
3. Мішнєва К. Д. Дослідження трави фіалки як перспективного виду лікарської сировини / К. Д. Мішнєва, Т. М. Гонтова, О. П. Хворост // Медична хімія. - 2006. - Т. 8, № 4. - С. 35-37. (Дисертант особисто брав участь в проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів та підготовці статті).
4. Мішнєва К. Д. Елементний склад трави та густих екстрактів деяких представників роду Фіалка в порівнянні з грунтом / К. Д. Мішнєва, Т. М. Гонтова, О. П. Хворост // Фітотерапія. Часопис. - 2007. - № 2. - С. 69-71. (Дисертант особисто брав участь підготовці проб для аналізу, узагальненні результатів та написанні статті).
5. Мишнева Е. Д. Фармакогностическое изучение анютиных глазок травы / Е. Д. Мишнева, Т. Н. Гонтовая, О. П. Хворост // Разработка, исследование и маркетинг новой фармацевтической продукции : сб. науч. ст. - Пятигорск, 2008. - Вып. 63. - С. 67-68. (Дисертант особисто брав участь підготовці проб для аналізу, узагальненні результатів та написанні статті).
6. Мішнєва К. Д. Дослідження ліпофільних фракцій трави деяких представників роду Фіалка / К. Д. Мішнєва, Т. М. Гонтова, О. П. Хворост // Медична хімія. - 2008. - Т. 10, № 3. - С. 79-82. (Дисертант особисто брав участь підготовці проб для аналізу, узагальненні результатів та написанні статті).
7. Мішнєва К. Д. Вибір оптимальних умов технології отримання густого екстракту з трави фіалки / К. Д. Мішнєва, Т. М. Гонтова, О. П. Хворост // Укр. журн. клініч. та лаб. медицини. - 2009. - Т. 4, № 1. - С. 29-31. (Дисертант особисто брав участь в проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів та підготовці статті).
8. Пат. 87066 Україна, (А61К) МПК А61К 36/86, А61К 127/00, А61Р 37/00 Спосіб одержання комплексу полісахаридів з мембраностабілізуючою та імуномоделюючою дією / Мішнєва К. Д., Гонтова Т. М., Хворост О. П.; заявник та патентовласник Національний фармацевтичний університет. - № u 2008 00491 ; заявл. 14.01.08 ; опубл. 10.06.09, Бюл. № 11. (Дисертант особисто брав участь в проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів та підготовці матеріалів).
9. Мішнєва К. Д. До фармакогностичного вивчення рослин роду Фіалка Viola L. / К. Д. Мішнєва, Т. М. Гонтова // Фітотерапія в реабілітації хворих : тез. доп. наук.-практ. конф., м. Київ, 14 жовт. 2003 р. - К., 2003. - С. 93-94. (Дисертант особисто брав участь в проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів та підготовці тез доповідей).
10. Мішнєва К. Д. Вивчення антимікробної активності трави фіалки / К. Д. Мішнєва, Л. Ф. Сілаєва, Т. М. Гонтова // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок : матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю. - Тернопіль, 2004. - С. 389-390. (Дисертант особисто брав участь в проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів та підготовці тез доповідей).
11. Мішнєва К. Д. Перспективи використання препаратів з трави фіалки в лікувальній косметиці / К. Д. Мішнєва, Т. М. Гонтова // Лікувальна косметика: дійсність та майбутнє: тез. доп. матеріалів наук.-практ. конф., м. Харків, 18 берез. 2005 р. - Х., 2005. - С. 27-28. (Дисертант особисто брав участь в проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів та підготовці тез доповідей).
12. Мішнєва К. Д. Порівняльне фармакогностичне вивчення деяких представників роду Фіалка / К. Д. Мішнєва, Т. М. Гонтова, О. П. Хворост // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України : матеріали VI Нац. з'їзду фармацевтів України, м. Харків, 28-30 верес. 2005 р. - Х., 2005. - С. 752-754. (Дисертант особисто брав участь в проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів та підготовці тез доповідей).
13. Мішнєва К. Д. Дослідження жирної олії насіння братків садових / К. Д. Мішнєва, Т. М. Гонтова, О. П. Хворост // Створення, виробництво, та стандартизацiя та фармакоекономiчнi дослiдження нових лiкарських засобiв та бiологiчно активних добавок : тез. доп. II мiжнар. наук.-практ. конф., м. Харкiв, 12-13 жовт. 2006 р. - Х., 2006. - С. 63-64. (Дисертант особисто брав участь в проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів та підготовці тез доповідей).
14. Мішнєва К. Д. Дослідження рослин роду фіалка з метою створення протиалергійного лікарського засобу / К. Д. Мішнєва, Т. М. Гонтова, О. П. Хворост // Гендер. Екологія. Здоровя : тез. доп. І Міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 23-24 жовт. 2007 р. - Х., 2007. - С. 115-116. (Дисертант особисто брав участь в проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів та підготовці тез доповідей).
15. Перспективи створення препаратів на основі вітчизняної рослинної сировини / О. С. Мала, К. Д. Мішнєва, Т. В. Опрошанська, О. П. Хворост. // Клінічна фармація в Україні : тез. доп. VII Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, м. Харків, 15-16 листоп. 2007 р. - Х., 2007. - С. 70. (Дисертант особисто брав участь в проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів та підготовці тез доповідей).
16. Мишнева Е. Д. Исследование анатомического строения растений рода Фиалка / Е. Д. Мишнева, Т. Н. Гонтовая, О. П. Хворост // Современные вопросы теории и практики лекарствоведения : тез. докл. конф. с междунар. участ., посвящ. 25-летию фармац. фак. ЯГМА, г. Ярославль, 23-24 дек. 2007 г. - Ярославль, 2007. - С. 233-236. (Дисертант особисто брав участь в проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів та підготовці тез доповідей).
17. Мішнєва К. Д. Амінокислотний склад трави та густих екстрактів деяких представників роду Фіалка / К. Д. Мішнєва, Т. М. Гонтова // Актуальнi питання створення нових лiкарських засобiв : матерiали всеукр. наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених, м. Харкiв, 16-17 квiт. 2008 р. - Х., 2008.- С. 72. (Дисертант особисто брав участь в проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів та підготовці тез доповідей).
18. Мішнєва К. Д. Флавоноїди братків садових / К. Д. Мішнєва, Т. М. Гонтова, О. П. Хворост // Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи : тез. доп. ювілейної наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвяч. пам'яті канд. фармац. наук, доц. Михайла Івановича Борисова (до 80-річчя від дня народж.), м. Харкі...
Подобные документы
Проведення комплексних фармакогностичних вивченнь вегетативних та генеративних органів розторопші плямистої. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту різних груп біологічно активних речовин у сировині та отриманих ліпофільних фракціях з сировини.
автореферат [53,2 K], добавлен 10.04.2009Методи ідентифікації екстракту буркуну за вмістом кумаринів. Гостра і субхронічна токсичність екстракту буркуну і його вплив на ультраструктуру гепатоцитів кролів при тривалому введенні та рівень фармакобіологичної активності на спеціальних біотестах.
автореферат [121,4 K], добавлен 05.04.2009Фітохімічне дослідження сировини надземної частини кульбаби лікарської. Методики аналізу біологічно активних речовин в сировині, в моно- та багатокомпонентних препаратах. Створення лікарських засобів. Проекти аналітичної нормативної документації.
автореферат [262,3 K], добавлен 10.04.2009Огляд видового і морфологічного складу роду Polygonaceae. Короткий ботанічний опис Polygonum aviculare, ареал поширення, місця виростання. Дослідження мікроелементного та хімічного складу трави Polygonum aviculare. Використання та застосування в медицині.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 25.05.2014На основі результатів експериментальних досліджень встановлена виразна протизапальна дія екстракту “Локорин”. Протизапальна дія досліджуваного екстракту обумовлена його мембранопротекторними, антиоксидантними та капілярозміцнювальними властивостями.
автореферат [56,8 K], добавлен 12.03.2009Класифікація кумаринів, їх різновиди та головні фізико-хімічні властивості, виявлення, виділення та кількісне визначення. Розповсюдженість кумаринів та їх біологічна дія. Характеристика трави буркуну лікарського, насіння та листя каштану кінського.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 13.06.2013Сумісність лікарської речовини й антимікробного консерванту, обґрунтування складу, показників якості, матеріалу первинного пакування і технології одержання очних крапель на основі кромоглікату натрію, їх стабільність в процесі виробництва і зберігання.
автореферат [38,8 K], добавлен 10.04.2009Розробка науково обгрунтованого складу, технології та методик контролю якості вагінальних супозиторіїв з Протефлазідом. Вивчення провідної можливості використання культури клітин крові для дослідження імунної активності розчинних лікарських засобів.
автореферат [105,9 K], добавлен 04.04.2009Вивчення джерел одержання амілолітичних ферментів, з продуцентів – прокаріотів, дріжджеподібних і мікроскопічних грибів. Характеристика властивостей, структури та механізму дії амілолітичних ферментів. Фірми-виробники амілолітичних ферментних препаратів.
курсовая работа [838,8 K], добавлен 14.06.2010Накопичення біологічно активних речовин. Зовнішні фактори, які впливають на рослину під час онтогенезу. Вплив заготівлі, сушіння, обробки на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині. Особливості заготівлі сировини різних рослинних органів.
курсовая работа [380,0 K], добавлен 17.05.2015Етіологія і методи лікування куперозу. Маркетингове дослідження ринку професійних косметичних засобів для догляду за чутливою шкірою. Аналіз біологічно-активних речовини у складі антикуперозних засобів. Технологія виготовлення і контроль якості крем-гелю.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.10.2015Дослідження по розробці лікарських речовин будуються на вивченні зв'язку "структура—активність". Кількісна оцінка зв'язку між хімічною структурою та біологічною активністю здійснюється на основі кореляційних рівнянь.
статья [294,4 K], добавлен 03.07.2007Захворювання шкіри, зумовлене порушенням функції сальних залоз. Причини виникнення себорейного дерматиту. Вивчення бар’єрних функцій епідермісу. Залежність видового складу мікробіоценозу шкіри у хворих на себорею від стану поверхневого ліпідного шару.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 02.12.2012Загальна характеристика дубильних речовин, їх будова і класифікація. Поширення та локалізація дубильних речовин, їх фізико-хімічні властивості. Умови заготівлі сировини. Лікарські властивості кори дуба, гірчака зміїного, родовика, чорниці та черемхи.
курсовая работа [79,3 K], добавлен 20.01.2012Дослідження на моделі емоційного стресу характеру зміни структури неколагенових білків у кістковій тканині різних відділів скелету (нижня щелепа, стегнова кістка,). Вивчення статевої особливості змін структури неколагенових білків органічного матриксу.
автореферат [50,0 K], добавлен 10.04.2009Дослідження впливу ферментів і різних високоактивних речових шлунково-кишкового тракту, складу і температури їжі, алкоголю, тютюну та інших ліків на терапевтичну ефективність дії лікарських речовин, що потрапили до організму людини пероральним шляхом.
реферат [263,9 K], добавлен 06.09.2011З найдавніших часів життя людини пов'язане з лісом, з лікарськими рослинами. Вивчення лікувальної дії диких рослин і створення на їх основі лікарських препаратів: буквиця лікарська, валеріана, барвінок, вербозілля лучне, бареліана, вербена, верес.
реферат [21,3 K], добавлен 22.02.2008Фактори, що впливають на повноту та швидкість екстракції діючих речовин із рослинної сировини. Приготування водних витягів із ЛРС, яка містить вуглеводи, алкалоїди, дубильні речовини. Технологія водних витягів з використанням екстрактів-концентратів.
курсовая работа [301,0 K], добавлен 29.05.2016Принципи створення нових лікарських речовин: етапи їх пошуку, зв'язок між структурою молекул речовин і їх дію на організм, залежність фармакологічної дії від фізичних і хімічних властивостей. Порядок проведення доклінічних і клінічних випробувань.
курсовая работа [716,8 K], добавлен 28.03.2016Розробка та дослідження в експерименті на тваринах рецептури лікарських композицій на основі силіксу для місцевого лікування запальних уражень тканин порожнини рота. Порівняльна оцінка пародонтопротекторних ефектів та клініко-лабораторні дослідження.
автореферат [53,0 K], добавлен 03.04.2009