Туберкульозна інфекція у студентів в умовах епідемії туберкульозу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ

ІМЕНІ Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ТУБЕРКУЛЬОЗНА ІНФЕКЦІЯ У СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ЕПІДЕМІЇ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Мотрич Інна Василівна

УДК 616- 002.5-053.6-078.33.001.5

14.01.26 - фтизіатрія

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній установі «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського Академії медичних наук України».

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Білогорцева Ольга Іванівна

Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології

імені Ф.Г. Яновського АМН України», завідувачка відділення дитячої фтизіатрії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Мельник Василь Павлович,

Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України, завідувач кафедри інфекційних хвороб, фтизіатрії і пульмонології;

доктор медичних наук, професор

Сіренко Ірина Олександрівна,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

завідувачка кафедри дитячої фтизіатрії і пульмонології

Захист відбудеться «25» травня 2009 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Державній установі «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського АМН України» (03680, м. Київ, вул. М.Амосова, 10)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського АМН України» (м. Київ, вул. М.Амосова, 10)

Автореферат розісланий «23» квітня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ж.Б. Бегоулева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

туберкульоз інфекція студент епідемія

Актуальність роботи. У країнах з великим національним доходом, високим рівнем життя й благополуччям народу широке застосування антимікобактеріальної терапії за останні 40-50 років дало змогу звести туберкульоз до порівняно незначної проблеми. Однак у слаборозвинених країнах ця хвороба й сьогодні є вельми серйозною проблемою, як і раніше (Фещенко Ю. І., Мельник В. М., Ільницький І. Г., 2007).

У 2005 році захворюваність на туберкульоз складала від 39 випадків на 100 тис. населення в Американському до 345 випадків в Африканському регіонах ВООЗ. У цілому щорічно у світі реєструється 8,8 млн нових випадків туберкульозу й 1,6 млн осіб умирають від цього захворювання. В 22 країнах, які згідно з визначенням ВООЗ, належать до країн з найбільш важким тягарем туберкульозу й у яких проживає 63 % світового населення, реєструється приблизно 80 % від загальної кількості нових випадків. До цих країн належить й Україна (Реалізація стратегії ВООЗ «Зупинити туберкульоз»: довідник для національних програм боротьби з туберкульозом, 2008).

З 1995 року, відколи в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу, ця недуга невпинно розповсюджується і епідемічна ситуація з туберкульозу продовжує погіршуватися (Ю.І. Фещенко та співавт., 2005). За 10 років - з 1996 по 2006 рр. - захворюваність на туберкульоз в Україні зросла з 45,8 до 83,2 на 100 тис. населення (Аналітично-статистичний довідник МОЗ України за 1996-2006 рр.).

Так, Savin L., Ionescu C., Dolin P. (1998) відзначають, що туберкульоз не ліквідований у жодній країні, тому послаблення боротьби з цією недугою у багатьох економічно розвинутих країнах за останні 20-25 років було передчасним.

За даними Harries A. D., Maher D., Graham S. (2004), близько третини жителів планети інфіковані M. tuberculosis і три чверті (75 %) випадків туберкульозу в країнах, які розвиваються, припадає на найбільш працездатний вік (15-50 років).

Привертає увагу той факт, що в Україні у віковій структурі щодо туберкульозу переважна більшість людей, які уперше захворіли, - це особи молодого працездатного віку від 20 до 50 років, причому питома вага молоді постійно збільшується (Порівняльні дані про розповсюдженість туберкульозу в Україні, 2007; В. Ю. Мишин и др., 2005; В. П. Мельник, Г. Я. Солонинка, О. В. Панасюк, 2005; Г. В. Садомова, Д. М. Хурса, 2007). Захворюваність студентів у м. Дніпропетровську за період з 1996 по 2006 рр. збільшилась з 28,1 до 60,6 на 100 тис. студентського населення. Студентська молодь зазнає впливу негативних соціальних чинників, що сприяють виникненню туберкульозу (О. О. Тарасюк, К. Д. Мажак, О. В. Павленко, 2005; О. К. Асмолов, Н. А. Герасимова, О. А. Бабуріна, І. М. Смольська, 2007).

У сучасних ринкових і конкурентних умовах один із головних резервів поповнення інтелектуальних і трудових ресурсів країни - студентська молодь, яка є стратегічною ланкою в розвитку країни. Недостатньо вивченими залишаються питання інфікування мікобактеріями туберкульозу (МБТ) та ризику первинного інфікування МБТ серед здорового контингенту студентської молоді, рівня інфікування МБТ у студентів, які контактували з хворим на туберкульоз легень, та рівень якості життя хворих на туберкульоз студентів, що і зумовило доцільність виконання даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідницької роботи «Патоморфоз первинних форм туберкульозу і рецидивуючого бронхіту у дітей у сучасних умовах та шляхи підвищення ефективності лікування», № держреєстрації 0100U000808, яка виконувалась в ДУ (Державна установа) «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України».

Мета дослідження - удосконалення профілактичних протитуберкульозних заходів серед студентів шляхом аналізу захворюваності на туберкульоз, інфікованості і ризику інфікування МБТ та розробки організаційних заходів щодо своєчасного виявлення, профілактики і диспансерного спостереження за вказаними контингентами.

Завдання дослідження:

1. Вивчити динаміку захворюваності на туберкульоз студентів м. Дніпропетровська, особливості клінічного перебігу захворювання та роль профілактичного рентгенобстеження у своєчасному виявленні туберкульозу у зазначеного контингенту осіб у період епідемії туберкульозу.

2. Визначити інфікованість МБТ, ризик первинного інфікування МБТ та характер туберкулінової чутливості у студентів різних вищих навчальних закладів та дослідити їхню динаміку за роками навчання.

3. Оцінити діагностичну інформативність окремого і одночасного застосування різних методів діагностики латентної туберкульозної інфекції (туберкулінодіагностики і швидкого тесту для виявлення специфічних антитіл у краплі крові) контактних по туберкульозу осіб.

4. Розробити рекомендації щодо особливостей обстеження та диспансерного спостереження студентів, які контактували із хворими на туберкульоз легень.

5. Дослідити якість життя студентів з вперше діагностованим туберкульозом легень в залежності від особливостей перебігу захворювання та періоду лікування, а також виявити сфери якості життя, які потребують психологічної корекції.

Об'єкт дослідження - туберкульозна інфекція у студентів.

Предмет дослідження - особливості клінічного перебігу туберкульозу у студентів, характер туберкулінової чутливості, інфікованість МБТ, ризик первинного інфікування МБТ студентів, інфікованість МБТ студентів, які контактують із хворими на туберкульоз, та рівень якості життя хворих на туберкульоз студентів.

Методи дослідження: ретроспективний і проспективний аналіз медичної документації студентів м. Дніпропетровська, загальноклінічні (анамнез, огляд пацієнтів, фізикальне обстеження), лабораторні (загальний аналіз крові, сечі, біохімічне дослідження крові), рентгенологічні (оглядова та бокова рентгенографія органів грудної клітки, томографія уражених ділянок легень), мікробіологічні (визначення кислотостійких паличок методом мікроскопії й МБТ методом посіву), імунологічні (проба Манту з 2 ТО з ППД-Л та хроматографічний тест «SEROCHEK MTB»), соціально-психологічні за методикою ВООЗ-100 [С. В. Пхіденко, 2001], статистичні для порівняння групових значень при оцінці достовірності відмінностей проводились за критеріями Стьюдента і Хи-квадрат (2), взаємозв'язку між ознаками розраховувався коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона і рангової кореляції Спірмена (r).

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено динаміку захворюваності на туберкульоз серед студентів м. Дніпропетровська та визначені найбільш уразливі контингенти щодо туберкульозу, які представлені віковою групою від 17 до 20 років та відсутністю гендерної залежності.

Встановлено і проаналізовано у динаміці за період з 2003 до 2005 рр. характер туберкулінової чутливості, рівень та ризик інфікування МБТ студентів м. Дніпропетровська.

Визначено рівень інфікованості МБТ студентів, які були в контакті з хворими на туберкульоз легень, за допомогою туберкулінодіагностики та імунохроматографічного тесту (SEROCHEK MTB), а також діагностичну цінність спільного використання обох методів діагностики латентної туберкульозної інфекції.

Встановлено, що вперше діагностований туберкульоз легень негативно впливає на рівень якості життя хворих студентів.

Надані рекомендації щодо диспансерного спостереження за особами, які контактували із хворими на туберкульоз легень.

Практичне значення одержаних результатів. Визначена вікова група студентів, найбільш уразливих до захворювання на туберкульоз (від 17 до 20 років, переважно І-ІІ курси навчання), яка потребує більшої настороженості щодо туберкульозу з боку лікарів загальнолікувальної мережі, в тому числі ретельного обстеження при зверненні їх до лікаря. Встановлена низька діагностична цінність флюорографічних профілактичних обстежень студентів з метою своєчасного виявлення туберкульозу, що потребує подальшого вивчення та перегляду підходів до профоглядів даного контингенту. Надані рекомендації щодо обстеження та диспансерного спостереження за студентами, які контактували із хворими на туберкульоз легень з деструкцією без виявленого бактеріовиділення: їх спостереження у групі 5.2, як і осіб, які контактували з бактеріовиділювачами, та проведення відповідних заходів. На підставі одержаних даних був розроблений та виданий інформаційний лист (Спосіб діагностики інфікованості МБТ у осіб, контактних по туберкульозу: інформаційний лист / ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України». - Київ, 2008) для застосування в роботі протитуберкульозних диспансерів. Основні результати роботи впроваджені в обласному комунальному закладі (ОКЗ) «Протитуберкульозний диспансер м. Дніпропетровська», ОКЗ «Павлоградський протитуберкульозний диспансер» і у Київському міському центральному протитуберкульозному диспансері (акти впровадження). Визначені найбільш уразливі сфери якості життя хворих на туберкульоз легень студентів, які потребують психологічної корекції.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проаналізовано наукову літературу за темою дисертації, визначено актуальні напрями досліджень, сформульовано мету і завдання наукової роботи. Спільно з науковим консультантом розроблено програму дослідження та визначено методичне забезпечення реалізації кожного завдання. Автором особисто розроблено протокол та здійснено його заповнення на кожного хворого студента за період з 1996 до 2006 рр., організовано проведення туберкулінодіагностики серед студентів м. Дніпропетровська та оцінено ії результати, проведено обстеження студентів, які контактували із хворими на туберкульоз легень, з метою вивчення інфікованості МБТ за допомогою туберкулінодіагностики та хроматографічного методу (SEROCHEK MTB), вивчена якість життя студентів хворих на туберкульоз легень. Автором виконано статистичну обробку та аналіз матеріалу, текстове та графічне оформлення результатів, формулювання висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на науково-практичних конференціях: «Туберкульоз у дітей і підлітків в Україні: епідеміологія, профілактика» (м. Київ, 2005); ХІ Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (м. Полтава, 2006); «Імунологічні аспекти в клініці внутрішньої медицини та фтизіатрії» (м. Тернопіль, 2007), «Здобутки діагностики і лікування дитячих захворювань» (м. Івано-Франківськ, 2007); в обласному комунальному закладі «Протитуберкульозний диспансер м. Дніпропетровська» (м. Дніпропетровськ, 2007), І Національному конгресі «Людина та ліки» (м. Київ, 2008); в ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України» (м. Київ, 2008); ІV З'їзді фтизіатрів і пульмонологів України (м. Київ, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 3 - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (із них 2 самостійні), опубліковано 5 тез на науково-практичних конференціях та міжнародних конгресах, отримано 1 патент на корисну модель України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 157 сторінках, ілюстрована 26 таблицями, 9 рисунками. Складається зі вступу, п'яти розділів (огляду літератури, матеріалів і методів дослідження та трьох розділів власних досліджень), аналізу та узагальнення отриманих даних, висновків, практичних рекомендацій. Список використаних джерел нараховує 256 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Об'єкт і методи дослідження. Дисертаційна робота проводилась на базі ОКЗ «Протитуберкульозний диспансер м. Дніпропетровська» та поліклінічного відділення міської лікарні № 18 (студентська поліклініка) м. Дніпропетровська з 1996 до 2006 рр. Для вивчення динаміки та особливостей виявлення захворювання на туберкульоз у студентів м. Дніпропетровська проведено ретроспективний та проспективний аналіз облікової статистичної документації за період з 1996 до 2006 рр., внаслідок чого був виявлений 261 хворий студент віком від 15 до 28 років. З них чоловічої статі - 129 (49,4 %), жіночої - 132 (50,6 %). Для визначення структури, особливостей клінічного перебігу туберкульозу і ролі профілактичного рентгенобстеження у своєчасному виявленні туберкульозу легень серед зазначеного контингенту проведено ретельний аналіз історій хвороб та медичних карт амбулаторних хворих.

З метою встановлення рівня інфікованості МБТ й ризику первинного інфікування МБТ здійснено динамічне спостереження за туберкуліновою чутливістю у 816 студентів, віком від 16 до 32 років, осіб чоловічої статі було 417 (51,1 %), жіночої статі - 399 (48,9 %), для чого їм була проведена туберкулінодіагностика у динаміці протягом 2-3 років (2003-2005 рр.) з інтервалом у 12 місяців.

Інфікування МБТ студентів встановлювалося індивідуально у кожного студента на основі вивчення даних анамнезу: відомості про щеплення БЦЖ, проба Манту минулих років із форми № 086/о, а також результатів туберкулінодіагностики, що проводилась у процесі обстеження, наявності післявакційних знаків і результатів рентгенологічного обстеження. Рівень інфікованості МБТ визначався шляхом співвідношення кількості виявлених інфікованих МБТ студентів до всіх обстежених студентів.

Для оцінки відносного ризику інфікованості студентів залежно від різних факторів використовувався показник «відношення шансів» (З. Флетчер, 1998).

Розрахунок ризику первинного інфікування МБТ серед студентів проводився згідно з формулами, запропонованими Г. Л. Рідером (2001р.) і І. М. Сон (2002р.).

З метою встановлення рівня інфікованості МБТ в динаміці серед студентів, котрі були в контакті з хворим на туберкульоз легень, за допомогою туберкулінодіагностики та швидкого тесту SEROCHEK MTB було обстежено 237 студентів від 17 до 24 років, середній вік яких склав (18,3 ± 1,9) років. З них чоловіків було 63 (26,6 %), жінок - 174 (73,4 %). Особи, які контактували з хворими на туберкульоз легень, були розподілені на групи: 1 (n = 133) - студенти, які контактували з хворими на туберкульоз легень з бактеріовиділенням; 2 (n = 54) - студенти, які контактували з хворими на туберкульоз легень без бактеріовиділення, але з деструкцією легеневої тканини; 3 (n = 49) - студенти, які мали контакт з хворими на туберкульоз легень без бактеріовиділення і деструкції легень.

Для дослідження сфер та субсфер якості життя були обстежені 53 студенти, які хворіли на вперше діагностований туберкульоз легень (1група), віком від 17 до 26 років, середній вік яких складав (19,6 ± 2,1) років, з них чоловіків - 21 (40 %), жінок - 32 (60 %), р>0,05 порівняно з контрольною групою, у яку увійшло 29 здорових студентів (4 група). Студенти, хворі на туберкульоз легень, були розподілені на пацієнтів із бактеріовиділенням - 22 особи (2 група) та без бактеріовиділення - 30 осіб (3 група). Дослідження якості життя проводилось у динаміці на ранніх етапах лікування (до 2-3-х тижнів від початку лікування) та після інтенсивної фази лікування (через 2-3 місяці від початку лікування).

Дослідження параметрів якості життя проводилось за допомогою адаптованої версії опитувальника ВООЗ ЯЖ-100 (Пхіденко С. В., Дніпропетровська асоціація якості життя людини, 2001 р.), який містить 100 запитань (32 параметри), об'єднаних у 6 великих сфер ЯЖ.

Результати дослідження та їх обговорення. Захворюваність студентів у м. Дніпропетровську на усі форми туберкульозу збільшилась з 10 випадків у 1996 році до 38 випадків у 2006 році, у перерахунку на 100 тис. студентського населення захворюваність зросла в 2,2 разу (р<0,001) - з 28,1 до 60,6 на 100 тис. студентського населення (рис. 1).

Рис. 1. Порівняльна динаміка захворюваності на туберкульоз серед дитячого, підліткового, загального та студентського населення м. Дніпропетровська

Захворюваність студентів за останні 11 років збільшувалась паралельно до захворюваності всього населення, однак темпи зростання були нижчими, ніж у популяції (в 2,2 і 3,3 разу, відповідно, р<0,05) і наближалися до таких серед дітей підліткового віку (в 2,5 разу; р>0,05).

Аналізуючи захворюваність у межах вікової групи 15-28 років, встановили, що у віковій структурі хворих переважають студенти від 17 до 20 років - 61,6 % (17-18 років - 31,0 %, 19-20 - 30,6 %) проти 33,3 % студентів віком старше 20 років (p<0,001), хоча в окремі роки (1996, 1998, 2002 і 2005 рр.) ці відмінності були недостовірними.

За період 1996-2006 рр. співвідношення між чоловіками і жінками складало відповідно 49,4 % і 50,6 % (р>0,05), що доводить відсутність залежності захворюваності на туберкульоз серед студентів від статі .

Протягом 11 років туберкульоз був діагностований у 261 студента, в тому числі у 236 (90,4 %) - ТБЛ, у 25 (9,6 %) - позалегеневий туберкульоз (ПТБ). У структурі ТБЛ переважав інфільтративний туберкульоз - у 138 (58,5 %) студентів проти вогнищевого - у 62 (26,3 %) і дисемінованого - у 36 (15,2 %), р<0,001. У структурі ПТБ переважав плеврит - у 17 (68,0 %) хворих, туберкульоз сечево- статевої системи - 3 (12,0 %), туберкульоз ока - 3 (12,0 %), туберкульоз кісток і суглобів - 1 (4,0 %) та туберкульоз бронхів - 1 (4,0 %).

Виконання плану профілактичних оглядів серед студентської молоді за період 2001-2006 рр., за офіційною звітністю, складало 100 %. Обсяг профілактичних флюорографічних обстежень за цей період зріс з 676,3 до 871,5 обстежень на 1000 студентів. Відсоток хворих, виявлених під час профоглядів, коливався від 57,1-80,9 %%.

За даними обліково-статистичної звітності за 11 років, туберкульоз легень було діагностовано у 187 (71,6 %) студентів під час профілактичних оглядів та у 74 (28,4 %) - під час їх звернення до лікаря. Водночас аналіз медичних карт амбулаторних хворих, здійснений за випадковою вибіркою, показав, що лише у 43 (40,2 %) із 107 хворих студентів туберкульоз був виявлений під час профілактичних оглядах, що значно нижче (р<0,001), ніж за даними статистичної звітності й свідчить про її необ'єктивність.

За даними власного аналізу медичних карт 107 амбулаторних хворих, у 64 (59,8 %) в анамнезі були присутні первинні ознаки захворювання, що стало приводом для їхнього звернення до поліклініки зі скаргами на стан здоров'я.

Визначено і проаналізовано рівень інфікованості МБТ серед студентів м. Дніпропетровська за період 2003-2005 рр. (рис. 2).

Рис. 2. Рівень інфікованості студентів м. Дніпропетровська за 2003-2005 рр. (%)

При аналізі цих даних простежується тенденція до зменшення негативних та сумнівних туберкулінових реакцій і збільшення позитивних та гіперергічних реакцій за роками. Так, відсоток студентів з діаметром інфільтрату від 0 до 4 мм зменшився з 36,3 % у 2003 р. до 16,6 % у 2005 р. (p<0,001). Водночас за цей період більше, ніж удвічі, зросла кількість студентів з розміром інфільтрату 17 мм і більше (з 5,9 % до 12,6 %; р<0,001). Туберкулінова чутливість в цілому за роками достовірно збільшилася (2 = 22,3ч66,4; р<0,001), що є свідченням подальшого погіршення епідеміологічної ситуації з туберкульозу.

У 2003 р. була проведена туберкулінодіагностика у 409 здорових студентів медичної і металургійної академій, серед яких у 246 (60,1 %) була виявлена інфікованість МБТ. У 2004 р. обстежено 735 студентів, серед яких 533 (72,5 %) були інфіковані МБТ. У 2005 р. з 531 обстеженого студента інфікованим МБТ виявився 431 (81,2 %).

Аналіз результатів показав, що рівень інфікованості МБТ в динаміці збільшується з 60,1 % у 2003 році до 72,5 % у 2004 році (p<0,001) і з 72,5 % в 2004 році до 81,2 % у 2005 році (p<0,001). Тобто у 2003-2005 рр. намітилася стійка тенденція (p<0,001) до зростання числа студентів, інфікованих МБТ.

Використовуючи метод кореляційного аналізу, ми вивчили взаємозв'язки інфікованості МБТ студентів за окремими чинниками: віком, статтю, навчальним закладом, наявністю контактів з хворими на ТБЛ людьми, кількістю знаків БЦЖ. Виявлено прямі, слабкі за силою, але достовірні (p<0,05) кореляційні залежності інфікованості МБТ від віку (коефіцієнт кореляції r = 0,12) і, відповідно, курсу навчання (r = 0,11), від статі (r = 0,13) і навчального закладу (r = 0,10).

Протягом 3-х років у всіх вікових групах спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості інфікованих МБТ (p<0,010,001). При цьому рівень інфікованості МБТ студентів віком старше 19 років у всі періоди (від 64,7 % до 90,1 %) достовірно вищий (p<0,050,001), ніж у віковій групі 16-18 років (від 50,0 % до 73,9 %). Про підвищений ризик інфікування МБТ студентів старше 19 років порівняно із 16-18-річними студентами свідчить і показник відношення шансів, який дорівнював 1,84.

За період з 2003 до 2005 рр. спостерігається достовірне зростання рівня інфікованості МБТ як серед студентів-чоловіків (від 65,1 % до 87,0 %), так й серед жінок (від 54,6 % до 76,1 %), p<0,001. Водночас ризик інфікування чоловіків достовірно вище, ніж у жінок (p<0,05), на що вказує показник відношення шансів 1,81.

Також визначено, що рівень інфікованості МБТ студентів-медиків (від 66,0 % до 86,0 %) вищий на 3,2-12 %, ніж рівень інфікованості МБТ студентів-металургів (від 55,1 % до 77,1 %), де р<0,050,001, що пов'язано зі значним ризиком інфікування студентів медичної академії (показник відношення шансів - 1,72) з огляду на специфіку навчання на клінічних базах і можливим контактом з хворими на туберкульоз легень.

Ми розрахували ризик первинного інфікування МБТ у студентів за період з 1992 до 1996 рр. Цей показник коливався від 2,8 % до 9,6 %, в середньому (6,1 ± 0,4) %, а в 2004-2005 рр. він достовірно зріс (р<0,01) і коливався від 17,2 до 5,6 % (9,2 ± 1,0) % відповідно, що свідчить про погіршення епідеміологічної ситуації в м. Дніпропетровську.

За допомогою кореляційного аналізу нами вивчено взаємозв'язок інфікованості МБТ студентів, які контактували з хворими на туберкульоз легень, за такими чинниками: вік, стать, курс навчання, наявність хронічної патології, наявність контакту з хворими на туберкульоз легень в залежності від бактеріовиділення і (або) деструкції у них. Під час другого обстеження виявлено прямі, слабкі, але достовірні (p<0,05) кореляційні зв'язки інфікованості МБТ лише за наявності бактеріовиділення (r = 0,14) і (або) деструкції (r = 0,13) у хворих на ТБЛ, з якими контактували студенти.

Результати першого обстеження довели, що інфікованість МБТ студентів, які контактували з хворими на туберкульоз легень з бактеріовиділенням (1 група), достовірно вища (90,2 % проти 74,2 %, р<0,05), ніж у контрольній групі (4 група), як за даними кожного тесту, так і за сумою обох методів визначення інфікованості. Відсоток студентів, які контактували з хворими на ТБЛ без бактеріовиділення, але з деструкцією легеневої тканини, інфікованість МБТ яких встановлена за даними обох методів дослідження, був вищим, ніж в контрольній групі (90,7 % проти 74,2 %, р = 0,084 . Причому достовірні відмінності (р<0,01) в 2 групі порівняно з 4 групою показав швидкий тест. Аналіз інфікованості МБТ студентів 1 групи під час другого обстеження показав, що інфікованість МБТ як за даними окремого методу дослідження, так і за сумарною оцінкою (96,9 % проти 74,2 %), достовірно вище (р<0,050,001), ніж серед студентів контрольної групи. Достовірні відмінності в рівнях інфікованості студентів 2 і 4 груп під час другого обстеження одержані за результатами швидкого тесту (77,8 % проти 9,7 %, р<0,001) і обох методів визначення інфікованості (96,3 % проти 74,2 %, р<0,05).

Визначаючи рівень інфікованості МБТ студентів, які контактували з хворими на туберкульоз легень з бактеріовиділенням (1 група) в динаміці, ми виявили відсутність його суттєвого збільшення за методом туберкулінодіагностики (89,5 % проти 92,9 %, р>0,05), тоді як відсоток інфікованих, за даними хроматографічного методу (SEROCHEK MTB), достовірно збільшився (28,2 % проти 70,4 %, р<0,001). Аналогічні закономірності спостерігалися і в 2 групі, а саме достовірні зміни (43,4 % проти 77,8 %, р<0,01) рівнів інфікованості встановлено тільки при виконанні швидкого тесту. Порівняльний аналіз рівнів інфікованості студентів 1 і 2 груп, встановлених різними методами під час першого (90,2 % проти 90,7 %) і другого обстеження (96,9 % проти 96,3 %), показав відсутність достовірних відмінностей (р>0,05), що свідчить про однаковий рівень інфікованості обстежених контингентів.

Визначено показники якості життя у студентів, хворих на туберкульоз легень: (69,73 ± 1,89) балів, які достовірно нижчі на 27 %, ніж у їхніх здорових ровесників (95,55 ± 1,94) балів, де р<0,001 (табл. 1). Хворі студенти оцінюють якість життя за більшістю параметрів як середню, а за сферами психологічних та соціальних відносин як погану.

Таблиця 1

Динаміка показників якості життя хворих на туберкульоз легень студентів (в балах, М ± m)

Показники ЯЖ	Час Дослідження	1-а група (n = 53)	4-а група (n = 29)	Р
Фізична сфера	На ранніх етапах лікування	12,98 ± 0,40	15,44 ± 0,44	<0,001
	Після інтенсивної фази лікування	14,69 ± 0,30	15,44 ± 0,44	>0,05
Рівень незалежності	На ранніх етапах лікування	12,19 ± 0,38	17,20 ± 0,43	<0,001
	Після інтенсивної фази лікування	13,90 ± 0,29	17,20 ± 0,43	<0,001
Соціальні відносини	На ранніх етапах лікування	10,42 ± 0,44	16,31 ± 0,47	<0,001
	Після інтенсивної фази лікування	12,24 ± 0,38	16,31 ± 0,47	<0,001
Навколишнє середовище	На ранніх етапах лікування	11,72 ± 0,23	14,04 ± 0,38	<0,001
	Після інтенсивної фази лікування	12,95 ± 0,21	14,04 ± 0,38	<0,05
Духовна сфера	На ранніх етапах лікування	12,13 ± 0,43	16,93 ± 0,51	<0,001
	Після інтенсивної фази лікування	13,60 ± 0,36	16,93 ± 0,51	<0,001
Загальна оцінка ЯЖ	На ранніх етапах лікування	69,73 ± 1,89	95,55 ± 1,94	<0,001
	Після інтенсивної фази лікування	79,69 ± 1,40	95,55 ± 1,94	<0,001

Примітка. р - вірогідність різниці значень показників 1-ої та 4-ої груп.

Як свідчать отримані дані, серед студентів з вперше діагностованим туберкульозом легень в динаміці загальна оцінка якості життя збільшується з (69,73 ± 1,89) балів до (79,69 ± 1,40) балів, але в цілому вона менша за всіма сферами (р<0,001) порівняно з контрольною групою.

Зниження показників якості життя хворих на туберкульоз легень з бактеріовиділенням (2-ої групи) було найбільшим (63,69 ± 2,81) балів, у т.ч. на 16,2 % нижче від студентів, хворих на туберкульоз без бактеріовиділення 3-ої групи (74,01 ± 2,27) балів, де р<0,006.

За методом кореляційного аналізу нами вивчено взаємозв'язки ЯЖ хворих на ТБЛ залежно від клінічної форми захворювання та наявності бактеріовиділення. Хворі на вогнищевий і дисемінований ТБЛ майже однаково оцінювали ЯЖ, однак виявлена зворотна, середня за силою, достовірна (p<0,001) кореляційна залежність ЯЖ від наявності інфільтративної форми ТБЛ (r = -0,51). Це переважно відбувалося за рахунок психологічної сфери та сфери рівня незалежності, що пов'язано з великою кількістю бактеріовиділювачів (до 48,6 %) серед хворих на інфільтративний ТБЛ. Отже, доведено, що наявність бактеріовиділення негативно впливає на якість життя (r = -0,37, p<0,01).

Таким чином, за результатами проведених досліджень встановлено рівень захворюваності на туберкульоз, інфікованість та ризик первинного інфікування МБТ серед загальної популяції студентів та осіб, які контактували з хворими на вперше діагностований туберкульоз легень, що дало змогу зробити наступні висновки та пропозиції.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове вирішення важливого наукового завдання - удосконалення профілактичних протитуберкульозних заходів серед студентів шляхом вивчення рівня інфікованості МБТ та ризику первинного інфікування МБТ зазначених контингентів із застосуванням різних методів діагностики латентної туберкульозної інфекції та визначення ефективності профілактичного рентгенобстеження.

1. Захворювання на туберкульоз студентів за останні 11 років збільшилась у 2,2 разу (з 28,1 у 1996 р. до 60,6 у 2006 р. на 100 тис. студентського населення, р<0,001). Темпи її зростання були нижчими, ніж у загальній популяції (у 3,3 разу, р<0,05) і наближались до таких серед дітей підліткового віку (2,5 разу, р>0,05). Вірогідно частіше хворіли на туберкульоз студенти віком від 17 до 20 років (І-ІІ курси), тобто у перші роки навчання, у порівнянні зі старшою віковою групою (>20 років) - 61,6 % і 33,3 % відповідно, р<0,001.

2. У структурі клінічних форм туберкульозу легень у студентів достовірно переважає інфільтративний туберкульоз (58,5 %) порівняно з іншими формами: вогнищевий - 26,2 %, дисемінований - 15,3 %, р<0,001; найрозповсюдженіший серед позалегеневого туберкульозу - ексудативний плеврит (68,0 %).

3. Незважаючи на значне охоплення профілактичними оглядами студентів м. Дніпропетровська (у середньому 900 осіб на 1000 студентів), майже 60 % хворих виявляється за зверненням до лікаря. Кратність профілактичних оглядів, яка складає один раз на рік, не є методом своєчасного виявлення туберкульозу легень у студентів, оскільки кількість осіб із деструкцією складає 53,1 %, що також свідчить про швидке прогресування туберкульозу легень у студентів.

4. Рівень інфікованості МБТ студентів м. Дніпропетровська збільшився у період з 2003 до 2005 рік з 60,1 % до 81,2 % (p<0,001), що підтверджує наявність несприятливої епідемічної ситуації щодо туберкульозу в цілому. Ризик первинного інфікування МБТ у чоловіків вищий, ніж у жінок (p<0,05), показник відношення шансів - 1,81. Рівень інфікованості МБТ студентів медичної академії достовірно вищий, ніж студентів металургійної академії (на 3,2 - 12 %; р<0,050,001), що, імовірно, пов'язано з підвищеним ризиком контакту перших із хворими на туберкульоз легень. Ризик первинного інфікування за періоди з 1992 по 1996 рр. серед студентів коливався від 2,8 % до 9,6 %, в середньому (6,1 ± 0,4) %, а в 2004-2005 рр. він достовірно зріс (р<0,01) і коливався від 17,2 до 5,6 %, в середньому (9,2 ± 1,0) %, що свідчить про погіршення епідеміологічної ситуації.

5. За результатами вивчення інфікованості МБТ студентів, які контактували із хворими-бактеріовиділювачами та хворими з деструкцією легень без бактеріовиділення, достовірних відмінностей не виявлено (р>0,05), що вимагає проведення серед останніх комплексу профілактичних заходів, передбачених для осіб, контактних з хворими на туберкульоз легень з бактеріовиділенням.

6. Показники якості життя у студентів з вперше діагностованим туберкульозом легень достовірно нижчі, ніж у здорових студентів (на 27 %, р<0,001), причому переважали хворі на туберкульоз легень з бактеріовиділенням, порівняно з тими, які не виділяють МБТ (на 16,2 %, р<0,01). У динаміці протитуберкульозної хіміотерапії спостерігається покращення загальної якості життя у вищезазначених групах на 20,58 % та 10,44 % відповідно, однак ці показники не досягають рівня контрольної групи (р<0,01). Виявлена зворотна кореляційна залежність якості життя від наявності інфільтративного туберкульозу легень (r = -0,51). Найбільш уразливими виявилися «Психологічна сфера» і сфера «Соціальних відносин», що потребує відповідної психологічної корекції.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Проводити диспансерне спостереження студентів із контакту із хворими на туберкульоз легень з деструкцією та без бактеріовиділення у групі 5.2, як і осіб, контактних з бактеріовиділювачем, та вживати всіх відповідних заходів серед них.

2. За наявністю контакту із хворими на туберкульоз легень для визначення інфікованості МБТ рекомендовано застосування способу діагностики інфікування, який передбачає сумісне використання туберкулінодіагностики та імунохроматографічного дослідження крові для виявлення специфічних антитіл (SEROCHEK MTB), що підвищує імовірність встановлення діагнозу та дає змогу вживати відповідні профілактичні заходи.

3. Оскільки студенти віком від 17 до 20 років (І-ІІ курси) хворіють на туберкульоз у 2 рази частіше, ніж студенти старших вікових груп, при зверненні їх у загальнолікувальну мережу слід враховувати підвищений ризик розвитку туберкульозу у даного контингенту.

4. В комплексному обстеженні хворих на туберкульоз легень доцільне вивчення якості життя, особливо у хворих на інфільтративний туберкульоз та при наявності бактеріовиділення, із подальшою психологічною корекцією найбільш уразливих сфер (психологічної та соціальних відносин).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мотрич, І. В. Туберкулінова чутливість серед студентів м. Дніпропетровська [Текст] / І. В. Мотрич // Укр. мед. альманах. - 2007. - Т. 10, № 4. - С. 122-124.

2. Мотрич, І. В. Характеристика якості життя студентів, хворих на вперше виявлений туберкульоз легенів [Текст] / І. В. Мотрич // Укр. пульмонол. журн. - 2008. - № 2. - С. 68-70.

3. Білогорцева, О. І. Діагностика інфікованості мікобактеріями туберкульозу студентів, які контактували з хворими на туберкульоз легень [Текст] / О. І. Білогорцева, І. В. Мотрич // Лаб. діагностика. - 2008. - № 3. - С. 51-55. (Здобувачем здійснено відбір студентів, що контактували з хворими на туберкульоз легень, курація студентів, статистичну обробку матеріалу, написання статті; Білогорцевою О. І. - консультативна допомога).

4. Пат. 11815 Україна, МПК -7 G01N 33/48, G01M 11/00, G01N 33/50, G01J 5/10. Спосіб діагностики інфікованості контактних осіб по туберкульозу [Текст] / Білогорцева О. І., Мотрич І. В., Андреєва О. Г., Іванов О. В., Бобро М. Г. - № u 2005 05992 ; заявл. 17.06.05 ; опубл. 16.01.06, Бюл. № 1. - 1 с. : ил. (Здобувачем виконано: розробку нового способу діагностики інфікованості, аналіз отриманих даних. Білогорцевій О.І. належить ідея дослідження, консультативна допомога. Інші співавтори надали організаційну допомогу).

5. Туберкулез у детей и подростков в Украине: эпидемиология, профилактика [Текст] / О. И. Белогорцева, В. П. Костромина, Н. В. Симоненкова, Е. В. Деркач, И. В. Мотрич // Матеріали наук.-метод. конф. з міжнар. участю. - К., 2005. - С. 29.

6. Інфікованість підлітків і осіб молодого віку мікобактеріями туберкульозу [Текст] / І. В. Мотрич, О. І. Білогорцева, Н. В. Іванова, З. П. Прохорова // ХІ Конгрес світової федерації українських лікарських товариств, 28-30 серпня 2006 р. : тез. допов. - Полтава - Київ - Чикаго, 2006. - С. 133.

7. Белогорцева, О. И. Туберкулез у студентов [Текст] / О. И. Белогорцева, И. В. Мотрич, О. В. Иванов // Здобутки діагностики і лікування дитячих захворювань : Всеукр. науч.-практ. конф. - Івано-Франк., 2007. - С. 5.

8. Мотрич, І. В. Інфікованість серед студентів, які були в контакті з хворими на туберкульоз [Текст] / І. В. Мотрич, О. І. Білогорцева, В. П. Андрусенко // І Нац. конгресс «Человек и лекарство», 26-28 березня 2008 р. : тез. докл. - К., 2008. - С. 72.

9. Білогорцева, О. І. Динаміка захворюваності на туберкульоз серед студентів м. Дніпропетровська у період з 1996-2006 рр. [Текст] / О. І. Білогорцева, І. В. Мотрич // Матеріали ІV З'їзду фтизіатрів і пульмонологів України, 20-22 жовтня 2008 р. : тез. допов. - К., 2008. - С. 87.

АНОТАЦІЯ

Мотрич І.В. Туберкульозна інфекція у студентів в умовах епідемії туберкульозу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.26 - фтизіатрія. - Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України», Київ, 2008.

Дисертацію присвячено актуальному завданню фтизіатрії - удосконалення профілактичних протитуберкульозних заходів серед студентів. Вивчено рівень захворюваності студентів, які виявлені в м. Дніпропетровську з 1996 до 2006 рр. з визначенням осіб, найбільш уразливих щодо туберкульозу. Встановили туберкулінову чутливість, інфікованість МБТ, ризик первинного інфікування МБТ серед загальної популяції студентського населення, а також туберкулінову чутливість та інфікованість МБТ серед студентів, які контактували з хворими на туберкульоз легень, застосовуючи різні методи діагностики туберкульозної інфекції. Також вивчена ефективність профілактичного рентгенобстеження та якість життя хворих на туберкульоз легень студентів. Удосконалені рекомендації щодо диспансерного спостереження осіб, які контактували із хворими на туберкульоз легень.

Ключові слова: студенти, захворюваність на туберкульоз, інфікування МБТ, контакт, ризик первинного інфікування МБТ, показники якості життя, профілактика, диспансерний нагляд.

SUMMARY

Мotrich I. V. Тhe tubercular infection of students in epidemic of tuberculosis conditions. - Manuscript.

Thesis for conferring the scientific degree of candidate of medical science in speciality 14.01.26 - phthisiology. - State organization «National institute of phthisiology and pulmonology named by F. G. Yanovsky AMS of Ukraine», Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to actuale task of phthisiology the improvement of prophylactic antituberculosis measures among students. The level of tuberculosis incidence among students at Dnepropetrovsk for period with 1996 to 2006 year with revealing of people with predisposition to tuberculosis were determinated. The tuberculosis sensitivity, the infecting by MTB (mycobacterium tuberculosis), the risk of primary infecting by MBT among students which had came into contact with lung tuberculosis patients on the basis of different methods of latent tuberculosis infection diagnosis has been established. The effectiveness of prophylactic radiograph inspection and life quality of students with pulmonary tuberculosis were studied. Recommendations to dispenser observation of people which are coming into contact with lung tuberculosis patients.

Key words: students, incidence of tuberculosis infecting, contact, risk of primary infecting, indicies of quality life, prophylaxis, regular medical check-up.

АННОТАЦИЯ

Мотрич И. В. Туберкулезная инфекция у студентов в условиях эпидемии туберкулеза. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.26 - фтизиатрия. - Государственное учреждение «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф. Г. Яновского АМН Украины», Киев, 2008.

Цель работы - усовершенствование профилактических противотуберкулезных мероприятий среди студентов и разработка рекомендаций по диспансерному наблюдению за лицами, контактными с больными туберкулезом легких.

Заболеваемость туберкулезом студентов г. Днепропетровска с 1996 по 2006 гг. возросла с 28,1 до 60,6 на 100 тыс. студенческого населения, что ниже аналогичного показателя в общей популяции, которая за аналогичный период возросла с 29,6 до 94,2 на 100 тыс. населения. Заболеваемость студентов за последние 11 лет увеличилась параллельно заболеваемости всего населения, однако темпы роста были ниже, чем в популяции (в 2,2 и 3,3 раза, соответственно, р<0,05) и приближались к таким среди детей подросткового возраста (в 2,5 раза; р>0,05). Установлено, что болеют туберкулезом достоверно чаще студенты в возрасте 17-20 лет, чем в возрасте старше 20 лет (61,6 % против 33,3 %); пол больных существенно не влияет на заболеваемость туберкулезом (49,4 % мужчин и 50,6 % женщин, р>0,05).

Согласно официальной отчетности, план профилактических осмотров среди студентов в 2001-2006 гг. был выполнен на 100 %, объем профилактических осмотров возрос с 676,3 до 871,5 обследований на 1000 студентов, а удельный вес выявленных при этом больных колебался от 57,1 % до 80,9 %. По данным статистической отчетности за 11 лет, туберкулез был диагностирован у 187 (71,6 %) студентов во время профосмотров, у 74 (28,4 %) - во время обращения их к врачу. Анализ медицинских карт амбулаторных больных, осуществленный на случайной выборке 107 амбулаторных карт, показал, что лишь 43 (40,2 %) больных туберкулезом студента выявлены при профилактических осмотрах и 64 (59,8 %) студента выявлены при обращении их к врачу, что значительно ниже (р<0,001), чем по данным статистической отчетности, и свидетельствует о ее недостоверности. В клинической структуре туберкулеза у студентов достоверно преобладал инфильтративный туберкулез (58,5 %) в сравнении с другими легочными формами туберкулеза (диссеминированный - 15,3 %, очаговый - 26,2 %), р<0,001; в структуре внелегочного - плеврит (68,0 %).

В период проведения туберкулинодиагностики (реакция Манту с 2 ТЕ) удельный вес студентов, диаметр инфильтрата у которых составлял 0-4 мм, уменьшился с 36,3 % в 2003 г. до 16,6 % в 2005 г. (p<0,001). Вместе с тем за тот же период больше чем вдвое выросло количество молодежи с размером инфильтрата 17 мм и больше (с 5,9 % до 12,6 %; р<0,001). Туберкулиновая чувствительность в целом по годам достоверно увеличилась (2 = 22,3ч66,4; р<0,001).

Инфицированность МБТ студентов за 2003-2005 гг. увеличилась с 60,1 % в 2003 г. до 81,2 % в 2005 г. (p<0,001), причем инфицированность МБТ студентов старше 19 лет во все периоды была достоверно выше (p<0,05ч0,001), чем студентов 16-18 лет, о чем свидетельствует и показатель отношение шансов (1,84).

Инфицированность МБТ студентов медицинской академии за 2003-2005 гг. оказалась на 3,2-12 % выше, чем инфицированность МБТ студентов металлургической академии (р<0,05ч0,001), что объясняется большим риском инфицирования студентов медицинской академии, в связи со спецификой обучения на клинических базах и более вероятным контактом с больными туберкулезом, что подтверждает и показатель отношения шансов (1,72).

Сравнительный анализ инфицированности студентов, находящихся в контакте с больными туберкулезом легких с бактериовыделением и с больными с деструкцией легких без бактериовыделения, у которых была установлена разными методами во время первого (90,2 % и 90,7 %, соответственно) и второго обследования (96,9 % и 96,3 %, соответственно), показал отсутствие достоверных различий (р>0,05), что свидетельствует об одинаковом уровне инфицированных обследованных контингентов.

Показатели качества жизни студентов больных туберкулезом легких, были на 27 % ниже, чем у их здоровых ровесников (р<0,001). Больные туберкулезом студенты оценивают качество своей жизни по большинству параметров как среднее, а психологическую сферу и сферу социальных отношений - как плохие. Студенты с впервые выявленным туберкулезом легких отмечают увеличение общей оценки качества жизни в динамике с (69,73 ± 1,89) баллов до (79,69 ± 1,40) баллов, что, однако, меньше в целом по всем сферам в сравнении с контрольной группой (р<0,001). Изучены, с помощью корреляционного анализа, взаимосвязи качества жизни больных туберкулезом легких в зависимости от клинической формы и наличия бактериовыделения, выявили обратную, среднюю по силе, достоверную (p<0,001) корреляционную зависимость качества жизни от наличия инфильтративной формы туберкулеза (r = -0,51) и бактериовыделения (r = -0,37, p<0,01).

Ключевые слова: студенты, заболеваемость туберкулезом, инфицирование МБТ, контакт, риск первичного инфицирования МБТ, показатели качества жизни, профилактика, диспансерное наблюдение.

Размещено на Allbest.ru

...