Оцінка лапароскопічної апендектомії при гострому апендициті, ускладненому перитонітом

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧЕМ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Миминошвили О.І., Ярощак С.В., Антонюк О.С., Сопельняк В.П., Миминошвили А.О. Обоснование оперативной тактики при лапароскопической аппендэктомии у больных перитонитом // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2004. - Т.5, №1. - С.54-56.

Базуючись на даних літератури та власному досвіді здобувачем обґрунтовано застосування лапароскопічних технологій у лікуванні розповсюдженого апендикулярного перитоніту.

2. Сопельняк В.П., Ярощак С.В., Миминошвили А.О., Брязкало И.В. Изменение моторной функции кишечника у больных острым аппендицитом // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2006. - Т.7, №3. - С.376-378.

Дисертант довів необхідність ретельного підходу до спостережень змін моторної функції товстої кишечнику у хворих на гострий апендицит. Написано відповідну частину статті, підготовлено матеріал до друку.

3. Міміношвілі О.І., Ярощак С.В., Сопельняк В.П. Міміношвілі А.О. Сімоненко К.П. Оперативна тактика при лапароскопічній апендектомії у хворих на перитоніт // Шпитальна хірургія. - 2006. - №4. - С.41-43.

Здобувачем виконано обстеження хворих, узагальнення результатів застосування визначеної оперативної тактики при лапароскопічній апендектомії у хворих на перитоніт.

4. Міміношвілі О.І., Ніконова О.О., Сопельняк В.П. Ускладнення лапароскопічних операцій // Шпитальна хірургія. - 2001. - № 2. - С. 38-40.

Особисто здобувачем було виконано збір та аналіз отриманих результатів лікування та класифікацію зібраного матеріалу. Самостійно проаналізовано причини незадовільних результатів лапароскопічних операцій.

5. Миминошвили А.О., Миминошвили О.И., Ярощак С.В., Коцубанов К.В., Корчагин Е.П.,

Сопельняк В.П. Роль стимуляционной механоколографии в прогнозировании течения перитонита // Університетська клініка. - 2007. - Т.3, №1. - С. 86-88.

Особисто здобувачем було виконано збір та аналіз отриманих результатів, визначено роль стимуляційної механоколографії у прогнозуванні перебігу перитоніту.

6. Деклараційний патент на винахід № 70588А. /Миминошвили О.И., Попандопуло А.Г., Сопельняк В.П., Ярощак С.В. Спосіб лікування деструктивних форм апендициту, ускладненого розлитим перитонітом/ Заявка № 20031211483 від 12.12.2003. Опубл. 15.10.2004, бюл. №10.

Дисертант є автором основної ідеї розробки способу, ним проведено патентний пошук, листування та доведення патентоспроможності.

7. Патент України на корисну модель № 20500 / Сопельняк В.П., Ярощак С.В. Спосіб формування культі червоподібного відростка / Заявка № № u 2006 09342 від 28.08.2006. Опубл. 15.01.2007, бюл. №1.

Дисертант є автором основної ідеї розробки способу, ним проведено патентний пошук, листування та доведення патентоспроможності.

8. Патент України на корисну модель № 21563 / Міміношвілі О.І., Ярощак С.В., Міміношвілі А.О., Сопельняк В.П., Коцубанов К.В., Глонті І.Н. Спосіб електростимуляції кишечнику / Заявка № u 2006 10962 від 16.10.2006. Опубл. 15.03.2007, бюл. №3.

Дисертант є автором основної ідеї розробки способу, ним проведено патентний пошук, листування та доведення патентоспроможності.

9. Патент України на корисну модель № 23736 / Ярощак С.В., Сопельняк В.П., Міміношвілі А.О., Український В.В. Спосіб визначення можливості проведення динамічної лапароскопії при перитоніті / Заявка № u 2006 10962 від 12.12.2006. Опубл.11.06.2007, бюл. №8.

Дисертант є автором основної ідеї розробки способу, ним проведено патентний пошук, листування та доведення патентоспроможності.

10. Патент України на корисну модель № 23843 / Ярощак С.В., Сопельняк В.П., Шаповалов І.М. Спосіб пересічення брижі червоподібного відростка при проведенні лапароскопічної апендектомії / Заявка № u 200700609 від 22.01.2007. Опубл.11.06.2007, бюл. №8.

Дисертант є автором основної ідеї розробки способу, ним проведено патентний пошук, листування та доведення патентоспроможності.

11. Ярощак С.В., Сопельняк В.П., Украинский В.В., Орлов Ю.Г. Способ фенестрации брюшной полости при перитоните // Збірник тезисів республіканської конференції молодих учених „Актуальные вопросы диагностики и лечения неотложных состояний». - Донецьк, 2000. - С.147-148.

Дисертантом обґрунтовано доцільність застосування розробленого способу фенестрації черевної порожнини при перитоніті.

12. Миминошвили О.И., Никонова О.А., Сопельняк В.П., Антонюк О.С. Наш опыт лапароскопических аппендэктомий // Харківська хірургічна школа . - 2002. - №2 (03). - С. 84-85.

Дисертантом узагальнено досвід виконання лапароскопічних апендектомій, підготовлено матеріал до друку.

13. Миминошвили О.И., Попандопуло А.Г., Шаповалов И.Н., Антонюк О.С., Сопельняк В.П., Ярощак С.В. Лапароскопическая хирургия распространенных форм аппендикулярного перитонита // Матеріали конгресу з міжнародною участю „Актуальне проблемы эндоскопической и малоинвазивной хирургии”. - Узбекистан, Самарканд. -14 листопада 2003. - С.41-42 .

Автор брав участь в операціях, зробив аналіз результатів та сформулював висновки щодо доцільності використання ендоскопічних методів санації при розповсюджених формах апендикулярного перитоніту.

АНОТАЦІЯ

Сопельняк В.П. Оцінка лапроскопічної апендектомії при гострому апендициті, ускладненому перитонітом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В. К. Гусака Академії медичних наук України, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена обґрунтуванню застосування лапароскопічної техніки при розповсюджених формах апендикулярного перитоніту.

Запропоновано низку удосконалень, які дозволили безпечніше та надійніше провести лапароскопічне втручання при розповсюджених формах апендикулярного перитоніту.

Проведені імунобіохімічні дослідження в досліджуваних хворих показали, що характер відповідної реакції та інтенсивність запальної відповіді прямо залежать від обсягу, тривалості та характеру ушкоджуючої дії. На прикладі вивчення рівня кортизолу в крові пацієнтів з перитонітом доведено вплив як інтенсивності запального процесу в черевній порожнині, так і вплив операційної травми та ступеня хірургічної агресії. Проведені дослідження свідчать, що на 1-шу добу після оперативного втручання відзначається різке підвищення рівня кортизолу в крові хворих на перитоніт. При цьому відзначено, що лапаротомне втручання призводить до більш вираженого підйому рівня кортизолу, чим використання лапароскопічних технологій. Особливо виражені зміни відзначаються у хворих з розповсюдженими формами перитоніту, оперованих лапаротомним доступом.

Вивчення таких показників запальної відповіді як СРБ, альбумін, і низки імунологічних показників (МУЛ-1, МУЛ-6, ФНО) не виявили достовірних відмінностей у хворих основної і контрольної груп, хоча і відзначається незначне перевищення рівня СРБ, МУЛ-1, МУЛ-6 і ФНО у хворих на ГА, оперованих лапаротомно.

Вивчення моторики товстої кишки (механоколографію) виконували у передопераційному періоді, а також на 1-шу, 2-гу, 3-тю, 5-ту і 7-му добу після оперативних втручань. Аналіз даних механоколограм, виконаних у післяопераційному періоді, показав, що перебіг післяопераційного періоду багато в чому залежить від двох чинників: ступеня запальних змін у черевній порожнині та характеру оперативного втручання.

Отримані результати ще раз підтверджують переваги лапароскопічної апендектомії і необхідність застосування мініінвазивної технології у лікуванні даної патології, у тому числі у хворих з розлитим перитонітом.

Ключові слова: перитоніт, апендицит, лапароскопічна апендектомія, механоколографія.

АННОТАЦИЯ

Сопельняк В.П. Оценка лапроскопической аппендэктомии при остром аппендиците, осложненном перитонитом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03-хирургия. Институт неотложной и восстановительной хирургии им. В. К. Гусака Академии медицинских наук Украины, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена обоснованию применения лапароскопической техники при распространенных формах аппендикулярного перитонита.

Предложено ряд усовершенствований, которые позволяют более безопасно и надежно провести лапароскопическое вмешательство при распространенных формах аппендикулярного перитонита.

Обследовано 150 больных перитонитом, составивших две группы больных. Основная группа - больные, оперированные лапароскопически (100 больных) и контрольная - больные, оперированные лапаротомно (50 больных). Так как тактика оперативного вмешательства и послеоперационного ведения больных острым аппендицитом (ОА), осложненного местным перитонитом и ОА, осложненного распространенным перитонитом, отличались между собой мы посчитали целесообразным выделить дополнительные подгруппы. Как в основной группе, так и в контрольной мы выделяли группу больных местным перитонитом и группу больных ОА, осложненного распространенными формами перитонита.

Выполненные иммуннобиохимические исследования у изучаемых больных обеих групп показали, что характер ответной реакции и интенсивность воспалительного ответа напрямую зависят от объема, продолжительности и характера повреждающего воздействия.

На примере изучения уровня кортизола в крови пациентов с перитонитом показано влияние как интенсивности воспалительного процесса в брюшной полости, так и влияние операционной травмы и степени хирургической агрессии. У больных основной-М и контрольной-М групп уровень кортизола был повышенным и составлял на первые сутки после операции 865±9 нмоль/л и 1213±26 нмоль/л соответственно. Для больных с распространенными формами перитонита уровень кортизола еще более превышал нормальные показатели и составлял для больных основной-Р группы - 1083±20 нмоль/л, и 1586±29 нмоль/л - для больных контрольной-Р группы. Приведенные показатели свидетельствуют о том, что на 1-е сутки после оперативного вмешательства отмечается резкое повышение уровня кортизола в крови больных перитонитом. При этом отмечено достоверное различие в изучаемых показателях в зависимости от метода оперативного вмешательства. Лапаротомное вмешательство приводит к более выраженному подъему уровня кортизола, чем использование лапароскопических технологий. Особенно выраженные изменения отмечаются у больных с распространенными формами перитонита, оперированных лапаротомным доступом.

Изучение таких показателей воспалительного ответа как СРБ, альбумин, и ряда иммунологических показателей (ИЛ-1, ИЛ-6, ФНО) не выявили достоверных отличий у больных основной и контрольной групп, хотя и отмечается незначительное превышение уровня СРБ, ИЛ-1, ИЛ-6 и ФНО у больных ОА, оперированных лапаротомно.

Изучение моторики толстой кишки (механоколография) выполняли в предоперационном периоде, а также на 1-е, 2-е, 3-и, 5-е и 7-е сутки после оперативного вмешательства.

Анализ данных механоколограмм, выполненных в послеоперационном периоде, показал, что течение послеоперационного периода во многом зависит от двух факторов: степени воспалительных изменений в брюшной полости и характера оперативного вмешательства.

Полученные результаты еще раз подтверждают преимущества лапароскопической аппендэктомии и возможность применения миниинвазивной технологии в том числе и у больных разлитым перитонитом.

Ключевые слова: перитонит, аппендицит, лапароскопическая апендэктомия, механоколография.

SUMMARY

Sopelnyak V. P. The estimation of laparoscopic appendectomy at acutus appendicitis complicated by peritonitis. - Manuscript.

The dissertation for competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences by speciality 14.01.03 surgery. Institute of urgent and regenerative surgery n/a V.K. Gusak Academy of medical sciences of Ukraine, Donetsk, 2008.

The dissertation is devoted to a substantiation of application laparoscopic technics at the widespread forms of appendicitic peritonitis. It is offered a number of improvements which allow more safely and it is reliable to lead laparoscopic intervention at the widespread forms of appendicitic peritonitis. The executed biochemical researches at studied patients have rendered, that character of response and intensity of the inflammatory answer directly depend on volume, duration and character of damaging influence. On an example of studying of a level of cortisol in blood of patients by a peritonitis influence as is shown to intensity of inflammatory process in a belly cavity, and influence of an operational trauma and a degree of surgical aggression. Carried out researches testify, that for 1 day after operative intervention sharp increase of a blood cortisol level among examinees with peritonitis. Thus it is noted that laparoscopic intervention leads to more expressed rise of a cortisol level, than use laparoscopic technologies. Especially expressed changes are marked at patients with the widespread forms of the peritonitis, laparoscopic operated access. Studying of such parameters of the inflammatory answer as СRP, albumin, and of some immunological parameters have not revealed authentic differences at patients of the basic and control groups though insignificant excess of level СRP is marked at patients with AА who were laparoscopic operated. Studying of a motility of a thick gut (mechanical colography) carried out the preoperative period, and also for 1, 2, 3, 5 and 7 day after operative interventions. The analysis of mechanical colography results, executed in the postoperative period has shown, that current of the postoperative period in many respects depends on two factors:

1. Degrees of inflammatory changes in a belly cavity;

2. Character of operative intervention. The received results once again confirm advantages laparoscopic appendectomy and necessity of application minimally invasive technologies in treatment of the given pathology, including at sick with the poured peritonitis.

Key words: peritonitis, appendicitis, laparoscopic appendectomy, mechanоcolography.

Размещено на Allbest.ru