Фармакогностичне вивчення капусти броколі та створення на її основі лікарських засобів

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

Владимирова Інна Миколаївна

УДК:615.322:635.356:615.243:615.451.16:615.453

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ КАПУСТИ БРОКОЛІ ТА СТВОРЕННЯ НА ЇЇ ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор КИСЛИЧЕНКО ВІКТОРІЯ СЕРГІЇВНА Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри хімії природних сполук

Офіційні опоненти:

доктор фармацевтичних наук, професор ЦУРКАН ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ ДУ «Інститут фармакології та токсикології» АМН України, завідувач Державної лабораторії з контролю якості лікарських засобів

кандидат фармацевтичних наук, доцент ТОДОРОВА ВІОЛЕТА ІВАНІВНА Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, доцент кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Б. Пилипчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим завданням фармації є розробка нових лікарських засобів рослинного походження, які мають ряд переваг перед синтетичними препаратами: максимально наближені до організму людини за біологічною природою вони практично не мають побічної дії, відрізняються низькою алергенністю і токсичністю, можливістю тривалого застосування без формування звикання та залежності. Актуальним питанням при вирішенні даної задачі є визначення пріоритетних напрямків наукових досліджень фармацевтичної галузі, одним з яких є розробка лікарських засобів для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), а саме виразкової хвороби гастродуоденальної зони. Важливою при цьому залишається проблема розширення арсеналу лікарських засобів рослинного походження, а саме засобів з противиразковою, антимікробною та протизапальною дією. Особливої уваги заслуговують рослини, які мають багатовіковий досвід використання у народній медицині. До таких рослин відносяться види роду Brassica, які широко культивуються на всій території України і мають достатню сировинну базу.

У зв'язку з цим нашу увагу привернула капуста броколі (Brassica oleracea L. var. italica Plenck родини капустяних Brassicaceae), яка широко використовується в народній медицині при захворюваннях ШКТ як дієтичний продукт, входить до складу біологічно активних добавок, що випускаються за кордоном. Тому капуста броколі є перспективним джерелом одержання субстанцій для отримання фітозасобів вітчизняного виробництва з широким спектром фармакологічної дії при захворюваннях ШКТ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету за темою “Фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження” (номер державної реєстрації 0103U000476) і проблемної комісії “Фармація” МОЗ України.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було вивчення різних груп біологічно активних речовин (БАР) трави капусти броколі (Brassica oleracea L. var. italica Plenck) сортів Тонус, Калабрайзе, Вітамінна, Романеска та Лінда, отримання субстанцій, встановлення їх фармакологічної активності, вивчення можливості створення на їх основі лікарських засобів, стандартизація сировини та отриманих фітозасобів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

- провести аналіз сучасних літературних даних з питань ботанічних ознак, поширення, хімічного складу капусти броколі і застосування її в медицині;

- провести попереднє дослідження хімічного складу трави Brassica oleracea L. var. italica Plenck сортів Тонус, Калабрайзе, Вітамінна, Романеска та Лінда;

- виділити в індивідуальному стані БАР з трави Brassica oleracea L. var. italica Plenck і встановити їх структуру;

- отримати субстанції з трави броколі (сухий екстракт 1:5 спиртовий, сухий екстракт 1:10 водний, біологічно активну рідину);

- визначити кількісний вміст основних груп БАР в траві Brassica oleracea L. var. italica Plenck сортів Тонус, Калабрайзе, Вітамінна, Романеска та Лінда та отриманих субстанціях;

- розробити лікарську форму з екстрактом капусти броколі (таблетки);

- провести вивчення анатомічної будови і встановити діагностичні ознаки трави броколі;

- провести стандартизацію трави Brassica oleracea L. var. italica Plenck, сухих екстрактів та таблеток та розробити проекти аналітичної нормативної документації (АНД);

- підтвердити перспективність створення лікарських засобів на основі капусти броколі шляхом вивчення її фармакологічних властивостей.

Об'єкти дослідження. Трава Brassica oleracea L. var. italica Plenck сортів Тонус, Калабрайзе, Вітамінна, Романеска та Лінда, культивованих в Україні, сухий екстракт 1:5 спиртовий, сухий екстракт 1:10 водний, біологічно активна рідина з трави броколі та таблетки з екстрактом капусти броколі. броколі субстанція фармакологічний лікарський фітозасіб

Предмет дослідження. Виявлення, виділення та ідентифікація БАР трави капусти броколі сортів Тонус, Калабрайзе, Вітамінна, Романеска та Лінда; показники якості трави Brassica oleracea L. var. italica Plenck сортів, що досліджувались, сухого екстракту 1:5 спиртового, сухого екстракту 1:10 водного, біологічно активної рідини та таблеток з екстрактом капусти броколі; створення на їх основі нових лікарських засобів та вивчення їх фармакологічної активності.

Методи дослідження. Якісний склад і кількісний вміст БАР визначали з використанням тонкошарової хроматографії (ТШХ), паперової хроматографії (ПХ), високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ), газорідинної хроматографії (ГРХ) та хромато-мас-спектрометрії (ХМС), специфічними якісними реакціями, титриметричними, гравіметричним та спектрофотометричним методами. Для розділення БАР використовували адсорбційну хроматографію на поліаміді, целюлозі, силікагелі, рехроматографію, препаративну хроматографію та дробну кристалізацію. Хімічну будову виділених сполук встановлювали на основі їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР-спектрів та температури плавлення. Елементний склад вивчали атомно-адсорбційною спектрометрією, амінокислотний - за допомогою амінокислотного аналізатора LKB 4151 „Альфа Плюс”, жирнокислотний - на хроматографі "Chrom-5". Фармакологічні дослідження проводили in vivo та in vitro: антимікробну активність вивчали методом серійних розведень, протизапальну активність - на моделі зимазанового набряку, мембраностабілізуючу - за методикою визначення спонтанного гемолізу, перистальтичну активність кишечника - за методом Sticknay V.S., противиразкову - на моделі спирто-преднізолонової виразки шлунка у щурів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведене систематичне порівняльне вивчення якісного складу та кількісного вмісту БАР (ізотіоціанатів, тіоціанатів, сірковмісних глікозидів, полісахаридів, пектинових речовин, вільних та зв'язаних амінокислот, макро- та мікроелементів, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, кумаринів, органічних кислот, ліпофільних речовин - хлорофілів, каротиноїдів, жирних кислот, стероїдів) капусти броколі сортів Тонус, Калабрайзе, Вітамінна, Романеска, Лінда та отриманих субстанцій.

В траві броколі було ідентифіковано і встановлено структуру 83 речовин: 5 похідних коричної кислоти, 6 кумаринів, 9 флавоноїдів, 2 тритерпеноїдів, 1 стероїду, 2 хлорофілів, 2 органічних кислот, 4 цукрів, 16 амінокислот, 13 жирних кислот, 15 макро- та мікроелементів, 5 ізотіоціанатів, включаючи сульфорафан, 1 меркаптосполуки, 1 сесквітерпеноїду типу гвайану, 1 похідного аліфатичних кислот та 1 похідного індолу - індол-3-карбінол. Методами колонкової та препаративної хроматографії було виділено в індивідуальному стані 27 речовин. Винна кислота, умбеліферон, скополетин, дафноретин, лютеолін, астрагалін, кемпферол, кверцетин, мірицетин, азулен, 3-меркаптобензиловий ефір пропіонової кислоти та метиловий ефір 2,6-нонадієнової кислоти виділені з трави броколі вперше.

Визначено оптимальні умови і розроблено способи одержання сухого екстракту 1:5 спиртового (новизна розробленого оригінального фітозасобу підтверджена поданою заявкою до Укрпатенту на корисну модель № u 200713316 від 06.12.2007 (Рішення про видачу патенту на корисну модель від 14.01.2008) та заявкою на винахід № a 200713298 від 06.12.2007), сухого екстракту 1:10 водного, біологічно активної рідини (внутрішньо- і міжклітинна вода рослини з розчиненими в ній БАР), розроблено технологію отримання таблеток з екстрактом капусти броколі.

Вперше вивчено анатомічну будову сировини - надземної частини капусти броколі і визначено діагностичні ознаки.

Вперше встановлено, що сухий екстракт 1:5 спиртовий має антимікробну, протизапальну та мембраностабілізуючу дію, сухий екстракт 1:10 водний - противиразкову, антимікробну, протизапальну дію, біологічно активна рідина - стимулює перистальтику та моторику кишечника, таблетки з екстрактом капусти броколі - противиразкову дію.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено технологію отримання з трави броколі сухого екстракту 1:5 спиртового з антимікробною, протизапальною та мембраностабілізуючою активністю, сухого екстракту 1:10 водного з противиразковою, антимікробною, протизапальною активністю, біологічно активної рідини зі стимулюючою активністю ШКТ та таблеток з екстрактом капусти броколі з противиразковою активністю. Розроблено проекти АНД "Трава броколі", "Сухий екстракт спиртовий з трави броколі", "Сухий екстракт водний з трави броколі" та ТУ У 15.8-31062507-010:2008 "Таблетки з екстрактом капусти броколі".

Результати досліджень впроваджено в навчальний процес та науково-дослідну роботу кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету; кафедри фармакогнозії з медичної ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського; кафедри фармакогнозії Запорізького державного медичного університету; кафедри фармакогнозії Медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Технології одержання сухого екстракту 1:5 спиртового, сухого екстракту 1:10 водного та таблеток з екстрактом капусти броколі апробовано на обладнанні

ТОВ «ДЗ «ДНЦЛЗ», технологія одержання біологічно активної рідини апробовано на обладнанні Науково-виробничого центру натуральних продуктів ТОВ «Даніка».

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено:

інформаційний пошук та аналіз літературних даних за темою дисертації;

встановлено та визначено кількісний вміст основних груп БАР (амінокислот, гідроксикоричних та органічних кислот, флавоноїдів, суми окиснювальних поліфенолів, ізотіоціанатів, тіоціанатів, сірковмісних глікозидів, пектинових речовин та полісахаридів) в траві капусти броколі сортів Тонус, Калабрайзе, Вітамінна, Романеска та Лінда та отриманих субстанціях;

виділено, ідентифіковано та встановлено будову 83 речовин;

розроблено технології отримання сухого екстракту 1:5 спиртового, сухого екстракту 1:10 водного, біологічно активної рідини та таблеток з екстрактом капусти броколі;

проведено вивчення технологічних параметрів сухих екстрактів та таблеток з екстрактом капусти броколі та визначено параметри їх стандартизації;

розроблено проекти АНД "Трава броколі", "Сухий екстракт спиртовий з трави броколі", "Сухий екстракт водний з трави броколі" та ТУ У 15.8-31062507-010:2008 "Таблетки з екстрактом капусти броколі".

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено та обговорено на науково-практичних конференціях різного рівня:

Міжвузівська студентська наукова конференція «Наукові основи створення лікарських засобів» (14-15 квітня 2005 р., м. Харків); I Міжнародна науково-практична конференція «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (6-7 квітня 2006 р., м. Тернопіль); Х Международный съезд Фитофарм 2006 «Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов растительного происхождения» (27-30 июня 2006 г., Санкт-Петербург); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок» (12-13 жовтня 2006 р., м. Харків); Міжнародний медико-фармацевтичний конгрес «Ліки та життя 2007: Фармакотерапія та розробка лікарських засобів» (6-9 лютого 2007 р., Київ); Міжнародна науково-практична конференція «Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання» (23-25 травня 2007 р., Київ); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (11-12 жовтня 2007 р., Тернопіль); VII Международный симпозиум по химии природных соединений (16-18 октября 2007 г., Ташкент, Узбекистан); VII Международная конференция «Студенческая медицинская наука XXI века» (1-2 ноября 2007 г., Витебск); VII Всеукраїнська науково-практична конференція «Клінічна фармація в Україні» (15 листопада 2007 р., Харків).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 наукових праць, з них 9 статей (у тому числі 7 у наукових фахових виданнях) та 9 тез доповідей.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 5 розділів, загальних висновків, списку літературних джерел та 13 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 212 сторінок машинописного тексту. Робота ілюстрована 41 рисунком та 46 таблицями. Обсяг основного тексту дисертації складає 153 сторінки. Список використаних літературних джерел містить 191 найменування, з них 129 кирилицею та 62 латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Ботанічна характеристика, хімічний склад представників роду Brassica і застосування в офіційній та народній медицині

В розділі наведено ботанічну характеристику видів капусти родини капустяних Brassicaceae, дані про хімічний склад і застосування в медицині капусти броколі Brassica oleracea L. var. italica Plenck. Дані літератури свідчать, що капуста броколі широко культивується на всій території України та застосовується в народній медицині як дієтичний продукт, у харчовій промисловості, у складі біологічно активних добавок іноземних фірм виробників. Наведені літературні дані свідчать, що трава капусти броколі є перспективною для фармакогностичного і фармакологічного дослідження з метою створення лікарських засобів.

Дослідження хімічного складу трави капусти броколі з виділенням і встановленням структури біологічно активних речовин

Об'єктами наших досліджень були трава броколі сортів Тонус, Калабрайзе, Вітамінна, Романеска та Лінда. Сировина була отримана при сприянні Науково-дослідного аграрного інституту овочівництва та баштанництва (м. Мерефа, Харківська обл.).

За допомогою якісних реакцій, ТШХ, ПХ в сировині сортів, що досліджувались, було виявлено полісахариди, пектинові речовини, флавоноїди, окиснювальні поліфеноли, органічні та гідроксикоричні кислоти, амінокислоти, сапоніни, кумарини, хлорофіли, стероїди, фосфоліпіди, сірковмісні сполуки.

Для вивчення якісного складу ліпофільних фракцій методом тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектра отримали тривимірні спектри флуоресценції. Аналіз одержаних спектрів дозволив зробити висновок щодо наявності хлорофілів А і В, ліпідів, поліфенолів і агліконів деяких флавоноїдів.

Методами адсорбційної хроматографії на поліаміді, целюлозі, силікагелі, рехроматографії, препаративної хроматографії та дробної кристалізації з трави броколі сорту Тонус було виділено в індивідуальному стані 27 речовин (табл. 1). На основі фізико-хімічних властивостей речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ, ІЧ-, ПМР-спектроскопії, порівняння з вірогідними зразками встановлено їх структури. З трави броколі були виділені 5 похідних коричної кислоти, 6 кумаринів, 1 флавон, 4 флавонолові аглікони, 4 глікозиди флавонолів, 2 тритерпеноїди, 1 стероїд, 2 хлорофіли, 2 органічні кислоти (див. табл. 1). Винна кислота, умбеліферон, скополетин, дафноретин, лютеолін, астрагалін, кемпферол, кверцетин, мірицетин, азулен, 3-меркаптобензиловий ефір пропіонової кислоти та метиловий ефір 2,6-нонадієнової кислоти виділені з трави броколі вперше.

Гідроксикоричні кислоти. Речовини 2.1-2.5 давали позитивні реакції на фенольний гідроксил (з заліза (III) хлоридом, діазотованою сульфаніловою кислотою). Кислотні властивості виявлені на підставі утворення синіх плям на ПХ з бромтимоловим синім. При обробці хроматограм реактивом барбітурової кислоти плями речовин 2.4, 2.5 давали блакитне забарвлення, що свідчило про наявність у їх складі хінної кислоти. На підставі проведених досліджень з вірогідними зразками речовини 2.1-2.5 відповідно ідентифіковані як кофейна, п-кумарова, ферулова, хлорогенова та неохлорогенова кислоти (див. табл. 1).

Похідні кумарину. Речовини 2.7-2.11 на підставі якісних реакцій, флуоресценції в УФ-світлі були віднесені до гідроксикумаринів. Речовини 2.7-2.11 розщеплювалися в середовищі рідкого фенолу та оцтового ангідриду до кумарину, що дозволило віднести їх до похідних бензо-б-пірону. На підставі фізико-хімічних властивостей, УФ- та ІЧ-спектрів, а також порівняння з вірогідними зразками речовини 2.6, 2.7-2.11 ідентифіковані як кумарин, умбеліферон, скополетин, дафноретин, скополін та скимін (див. табл. 1).

Флавоноїди. З флавоноїдних сполук нами було виділено 9 речовин, які представлені агліконами та глікозидами. Речовина 2.12 є флавоновим агліконом - лютеолін, речовини 2.13-2.16 - флавоноловими агліконами - кемпферол, кверцетин, мірицетин та ізорамнетин, 2.17 та 2.18 - глікозиди кверцетину - ізокверцитрин та рутин, 2.19 - глікозидом кемпферолу - астрагалін, 2.20 - глікозидом ізорамнетину - ізорамнетин-3-О-в-D-глюкопіранозид, про що свідчили якісні реакції, хроматографічна поведінка в різних системах розчинників, дані УФ-, ІЧ- та ПМР-спектрів та результати хімічних перетворень (див. табл. 1).

Тритерпеноїди. Речовини 2.21 та 2.22 за результатами якісних реакцій і хроматографічного аналізу були віднесено до тритерпеноїдів. В ІЧ-спектрі спостерігалися смуги поглинання при 3300, 2750, 2200 см^-1, які характерні при наявності гідроксильних груп, 1700 см^-1, що вказує на наявність -С=О, 1600- 1620 см^-1, які характерні для С=С зв'язків. При ацетилюванні та метилюванні речовини 2.21 отримували ацетати та метилати, які не давали депресії температури плавлення з відповідними ацетатами та метилатами урсолової кислоти. При ацетилюванні речовини 2.22 отримано ацетильне похідне, яке давало депресію температури плавлення проби змішування з ацетатом урсолової кислоти. В ІЧ-спектрі речовини 2.22 мають місце смуги поглинання, характерні для олеанолової кислоти. Різниця смуг поглинання, характерна для коливань СН- і СН₃-груп, підтверджує, що речовина 2.21 є ізомером речовини 2.22 і відрізняється розташуванням метильних груп в кільці Е. За результатами фізико-хімічних властивостей, даних ІЧ-спектрів, у порівнянні з вірогідними зразками речовини 2.21 та 2.22 були ідентифіковані як урсолова та олеанолова кислоти (див. табл. 1).

Стероїди. Речовину 2.23 за результатами якісних реакцій, хроматографування в різних системах розчинників, значенням температури плавлення, у порівнянні з вірогідним зразком було віднесено до стероїдів та ідентифіковано як в-ситостерин (див. табл. 1).

Таблиця 1

Основні фізико-хімічні властивості речовин, виділених та ідентифікованих в траві броколі сорту Тонус^*

№ п/п	Речовина, її структурна характеристика	Джерело отримання сполуки	Тпл, °С	, град	УФ-спектр, л нм	Rf у системах розчинників
						Система	Rf
1	2	3	4	5	6	7	8
Похідні коричної кислоти
1.	2.1 Кофейна кислота (3,4-дигідроксикорична кислота)	Т	194-195	-	325 300 235	1 3	0,8 0,5
2.	2.2 п-Кумарова кислота (4-гідроксикорична кислота)	Т	212-214	-	310 228 217	1 3	0,9 0,6
3.	2.3 Ферулова кислота (4-гідрокси-5-метокси-корична кислота)	Т	168-170	-	320 290 234	1 3	0,88 0,55
4.	2.4 Хлорогенова кислота (5-О-кофеїл-D-хінна кислота)	Т	203-205	-32 (метанол)	325 300 245	1 3	0,62 0,7
5.	2.5 Неохлорогенова кислота (3-О-кофеїл-D-хінна кислота)	Т	Аморф.	+2,6 (етанол)	325 300 243	1 3	0,64 0,75
Похідні кумарину
6.	2.6 Кумарин	Т	67-69	-	-	14	0,2
7.	2.7 Умбеліферон (7-гідроксикумарин)	Т	228-230	-	231 258 327	4	0,36
8.	2.8 Скополетин (6-метоки-7-гідроксикумарин)	Т	202-204	-	230 255 296 346	4	0,58
9.	2.9 Дафноретин (2-метокси-6-окси-3,7'-дикумариновий ефір)	Т	254-256	-	-	4	0,85
10.	2.10 Скополін (6-метокси-7-(0-(-D-глюкопіранозил)-кумарин)	Т	218-220	-8,5 ДМФА	231 330	18	0,24
11.	2.11 Скимін (7-(0-(-D-глюкопіранозил)-кумарин)	Т	218-220	-80 (метанол)	220 252 325	4	0,38
Флавони
12.	2.12 Лютеолін (5,7,3',4'-тетрагідроксифлавон)	Т	232-241	-	255 350 410	1 3	0,82 0,11
Флавоноли
13.	2.13 Кемпферол (3,5,7,4'-тетрагідроксифлавон)	Т	273-274	-	366 266	1 5	0,83 0,55
14.	2.14 Кверцетин (3,5,7,3',4'-пентагідроксифлавон)	Т	310-312	-	375 268 256	1 5	0,69 0,32
15.	2.15 Мірицетин (3,5,7,3',4',5'-гексагідроксифлавон)	Т	350-354 разл.	-	374 272 254	5	0,18
16.	2.16 Ізорамнетин (3,5,7,4'-тетрагідрокси-3'-метоксифлавон)	Т	167-170	-	370 265 254	1 5	0,85 0,73
Глікозиди кверцетину
17.	2.17 Ізокверцитрин (кверцетин-3-О-в-D-глюкопіранозид)	Т	227-229	-12,5 (метанол)	355 267 256	1 3	0,52 0,36
18.	2.18 Рутин (кверцетин-3-О-в-D-рутинозид)	Т	189-192	-32,3 (метанол)	362 268 258	1 3	0,46 0,54
Глікозиди кемпферолу
19.	2.19 Астрагалін (кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозид)	Т	196-198	-6,8 (етанол)	375 270	1 3	0,69 0,37
Глікозиди ізорамнетину
20.	2.20 Ізорамнетина 3-О-в-D-глюкопіранозид	Т	317-319	-30 (ДМФА)	357 302 255	1 3	0,46 0,59
Тритерпеноїди
21.	2.21 Урсолова кислота	Т	280-283	+62,5 (хлороф.)	-	1	0,89
22.	2.22 Олеонолова кислота	Т	300-303	+79,0 (хлороф.)	-	1 19	0,9 0,44
Стероїди
23.	2.23 в-сітостерин	Т	134-136	+37,5 (хлороф.)	-	1 19	0,95 0,54
Хлорофіли
24.	2.24 Хлорофіл А	Т	117-120	-	-	10 11	0,55 0,85
25.	2.25 Хлорофіл В	Т	120-130	-	-	10 11	0,6 0,95
Органічні кислоти
26.	2.26 Винна кислота	Т	170-191	+11,9 (етанол)	-	7 21	0,78** 0,35**
	2.27 Щавлева кислота	Т	189-190	-	-	7 20	0,80** 0,10**

Примітка: Т - трава броколі сорту Тонус; Т - речовина з сировини виділена вперше;

* - представлені в табл. 1 речовини також виділені та ідентифіковані з трави броколі сортів Калабрайзе, Вітамінна, Романеска та Лінда; ** - плями з'явилися на хроматограмі після обробки їх реактивом бромфеноловим синім.

Системи розчинників:

№ 1 - н-бутанол-кислота оцтова-вода (4:1:2);

№ 3 - 15 % кислота оцтова;

№ 4 - хлороформ (формамід 25 %);

№ 5 - хлороформ - кислота оцтова - вода (13:6:2);

№ 7 - етилацетат-кислота мурашина-вода (3:1:1);

№ 10 - гексан-ацетон (8:2);

№ 11 - гексан-ацетон (8:4);

№ 14 - гексан (формамід 25 %);

№ 18 - толуол -н-бутанол (3:1)-вода (35 %);

№ 19 - н-бутанол-етилацетат (9:1);

№ 20 - н-бутанол - кислота мурашина - вода (5:0,5:2);

№ 21 - н-пропанол - концентрований розчин аміаку (6:4).

Хлорофіли. Речовини 2.24 та 2.25, виділені з хлороформних фракцій, були визначені за допомогою фізичних, фізико-хімічних властивостей та даних хроматографічного аналізу та ідентифіковані як хлорофіли А і В відповідно (див. табл. 1).

Органічні кислоти. На підставі фізико-хімічних властивостей та хроматографічного аналізу з вірогідними зразками речовини 2.26 та 2.27 були ідентифіковані як винна та щавлева кислоти (див. табл. 1).

Хромато-мас-спектрометричне визначення речовин. Для дослідження БАР броколі використовували газову хромато-мас-спектроскопію (ГХМС). Аналіз хроматограми та мас-спектрів основних компонентів водної витяжки з трави броколі свідчив, що при використанні капілярної колонки з 5% феніл-95%диметилполісилоксаном спостерігалось чітке розділення багатьох компонентів броколі - хроматограма містила більше 30 піків, що виходили з колонки протягом 15 хв. Для одержання мас-спектрів був використаний режим іонізації «електронний удар», тому молекули вихідних речовин були достатньо сильно дефрагментовані, ідентифікацію проводили за осколковими іонами і за часом утримання піків маркерів та сполук екстракту.

В траві капусти броколі визначено 8 речовин: 4 ізотіоціанати, включаючи сульфорафан, 1 сесквітерпеноїд типу гвайану, 1 похідне аліфатичних кислот, 1 меркаптосполука та 1 похідне індолу - індол-3-карбінол (табл. 2).

Таблиця 2

Результати визначення компонентів трави броколі

Номер піку на хроматограмі	Час утримання, хв	Молекулярний іон, М+	Загальна формула	Ідентифіковані компоненти
1	3.9	М+ 91	C10H12O2S	пропіонова кислота, 3-меркапто-, бензиловий ефір
2	4.3	М+ 100	C10H16O2	2,6-нонадієнова кислота, метиловий ефір
3	5.7	М+ 113	C5H8NS	бут-3-єніл-ізотіоціанат
4	6.1	М+ 128	C10H8	азулен
5	7.2	М+ 177	C6H11NОS2	4-метилсульфінілбутил ізотіоціанат
6	12.5	М+ 130	C9H9NО	3-гідроксиметиліндол (індол-3-карбінол)
7	13.4	М+ 229	C11H21NO2S2	9-метилсульфонілноліл ізотіоціанат
8	14.2	М+ 231	C11H21NS2	9-метилтіонолілізотіоціанат

Визначення кількісного вмісту БАР в траві броколі

Визначено кількісний вміст полісахаридів за фракціями після знежирення сировини хлороформом: водорозчинні полісахариди (ВРПС), пектинові речовини (ПР), геміцелюлози (ГЦ) (табл. 3).

Таблиця 3

Кількісний вміст полісахаридних фракцій в траві броколі сортів Тонус, Калабрайзе, Вітамінна, Романеска та Лінда

Трава броколі сорту	Фракції полісахаридів, %
	ВРПС	ПР	ГЦ
Романеска	10,85±0,04	3,10±0,02	31,67±0,02
Лінда	7,04±0,03	4,25±0,04	23,22±0,04
Тонус	3,57±0,04	9,99±0,03	7,86±0,02
Калабрайзе	2,33±0,02	8,75±0,04	6,89±0,03
Вітамінна	13,50±0,02	6,11±0,02	34,18±0,04

З метою порівняльного вивчення трави броколі сортів Тонус, Калабрайзе, Вітамінна, Романеска та Лінда, а також стандартизації трави броколі проведено вивчення кількісного вмісту основних груп БАР (табл. 4).

Методом атомно-абсорбційної спектрометрії було визначено елементний склад суцвіття, листя та ґрунту броколі сортів, що досліджувались. В сировині броколі було виявлено 15 макро- та мікроелементів. Визначення елементного складу показало майже для всіх об'єктів таку закономірність вмісту елементів: калій>натрій>кальцій>кремній>фосфор>магній>залізо>алюміній>марганець. Крім того, в сировині броколі, в межах можливостей виявлення методом емісійної спектрометрії, були відсутні арсен, ртуть, кобальт, сурма, ванадій та германій, що актуально у зв'язку з впливом техногенних факторів та забруднення навколишнього середовища і при розробці проектів АНД на траву броколі.

Таблиця 4

Визначення кількісного вмісту основних груп БАР в суцвіттях та листі капусти броколі

Група БАР	Вміст біологічно активних речовин, %
	Сорт Тонус	Сорт Калабрайзе	Сорт Вітамінна	Сорт Романеска	Сорт Лінда
	суцвіття	листя	суцвіття	листя	суцвіття	листя	суцвіття	листя	суцвіття	листя
Флавоноїди	1,20± 0,01	1,17± 0,01	1,05± 0,01	0,41± 0,02	0,93± 0,03	0,57± 0,02	2,32± 0,02	1,91± 0,01	1,21± 0,01	1,65± 0,02
Сума окиснювальних поліфенолів	14,29± 0,13	13,90± 0,10	8,11± 0,12	5,23± 0,13	12,53± 0,13	12,39± 0,12	11,83± 0,10	9,13± 0,12	12,01± 0,10	10,75± 0,10
Аскорбінова кислота	0,13± 0,03	0,11± 0,03	0,13± 0,02	0,12± 0,01	0,15± 0,04	0,13± 0,02	0,12± 0,02	0,10± 0,01	0,11± 0,01	0,10± 0,02
Гідроксикоричні кислоти	4,52± 0,04	2,93± 0,03	2,31± 0,02	2,22± 0,03	3,37± 0,02	1,25± 0,01	0,66± 0,01	1,49± 0,02	1,12± 0,01	1,63± 0,02
Органічні кислоти	6,43± 0,04	3,06± 0,03	6,75± 0,04	2,69± 0,02	6,50± 0,03	2,32± 0,02	5,08± 0,04	4,64± 0,03	3,94± 0,02	4,66± 0,01
Полісахариди	8,76± 0,12	13,65± 0,15	12,15± 0,11	18,30± 0,13	6,24± 0,12	10,15± 0,14	5,04± 0,13	13,11± 0,13	4,80± 0,12	12,77± 0,14
Пектинові речовини	24,54± 0,15	22,50± 0,15	19,12± 0,14	18,06± 0,13	20,01± 0,14	18,75± 0,13	25,51± 0,13	17,23± 0,12	16,95± 0,13	18,23± 0,12
Ізотіоціанати	0,41± 0,09	0,39± 0,08	0,40± 0,08	0,38± 0,07	0,40± 0,09	0,39± 0,07	0,39± 0,08	0,38± 0,08	0,40± 0,09	0,39± 0,07
Тіоціанати, мг/100г	0,94± 0,02	0,95± 0,01	0,93± 0,01	0,94± 0,02	0,91± 0,02	0,93± 0,01	0,92± 0,02	0,93± 0,01	0,91± 0,01	0,92± 0,02
Сірковмісні глікозиди, мг/100г	3,49± 0,01	3,51± 0,02	3,48± 0,01	3,50± 0,01	3,47± 0,02	3,49± 0,02	3,49± 0,01	3,50± 0,01	3,48± 0,01	3,50± 0,02

В траві броколі виявлено та визначено вміст 16 вільних та зв'язаних амінокислот, вісім з яких є незамінними (треонін, валін, ізолейцин, лейцин, фенілаланін, метионін, лізин і аргінін) (табл. 5). Встановлено, що в траві броколі в найбільших кількостях містяться аспарагінова та глутамінова кислоти, пролін, гліцин, аргінін, лізин, гістидин, фенілаланін, треонін та серин. Отримані в такому обсязі дані експерименту є новими і доповнюють відомості про хімічний склад об'єктів сировини, що вивчались. Крім того, проведені дослідження дають змогу передбачити вміст амінокислот у субстанціях, отриманих на основі даної сировини.

Таблиця 5

Вміст вільних та зв'язаних амінокислот в траві броколі

Амінокислота	Вміст вільних амінокислот	Вміст зв'язаних амінокислот
	мкм/100мг	мкг/100мг	мкм/100мг	мкг/100мг
1	2	3	4	5
Аспарагінова кислота	2,85	375	8,0	1050
Треонін*	1,3	155	3,85	460
Серин	2,2	220	4,8	505
Глутамінова кислота	12,2	1795	12,2	1795
Пролін	4,2	480	3,85	440
Гліцин	2,95	232	6,0	440
Аланін	1,0	90	5,5	500
Валін*	1,1	120	4,5	490
Метионін*	0,95	140	2,55	380
Ізолейцин*	0,22	30	3,0	390
Лейцин*	0,9	120	3,7	480
Тирозин	0,7	130	0,95	175
Фенілаланін*	1,9	310	2,0	330
Гістидин	2,2	335	1,45	225
Лізин*	4,0	600	4,2	610
Аргінін*	5,7	990	4,0	700
Сума амінокислот	44,59	6152	70,55	8970
Сума незамінних амінокислот*	16,07	2465	27,8	3840
Вміст незамінних амінокислот від загальної суми кислот, %	38,06	40,93

Примітка: ^* - незамінні амінокислоти.

З метою комплексного вивчення капусти броколі були отримані ліпофільні фракції з трави капусти броколі сортів Тонус, Калабрайзе, Вітамінна, Романеска та Лінда, кількісний вміст яких наведений в табл. 6. Одержані ліпофільні екстракти - це парафіноподібні маси темно-зеленого кольору зі специфічним запахом. Всі ліпофільні екстракти добре розчиняються у хлороформі, гексані, ефірі, погано у спирті і не розчиняються у воді. Найбільший вміст ліпофільних речовин мав сорт Вітамінна - 5,39 %.

Таблиця 6

Вміст ліпофільних речовин у траві капусти броколі

Назва рослинної сировини	Вміст ліпофільних речовин, %
Трава броколі сортів	Тонус	3,45±0,08
	Калабрайзе	3,89±0,07
	Вітамінна	5,39±0,11
	Романеска	4,62±0,10
	Лінда	3,93±0,09

В результаті дослідження жирнокислотного складу було встановлено наявність 13 жирних кислот. У траві броколі сортів Тонус, Калабрайзе, Вітамінна, Романеска та Лінда переважали ненасичені жирні кислоти, а серед них в найбільших кількостях містились поліненасичені - лінолева та ліноленова з домінуванням останньої. Найбільший вміст ненасичених жирних кислот мав сорт Романеска (78,33 мг%). Вміст насичених жирних кислот найбільший в сорті Лінда (39,20 мг%), серед яких пальмітинова кислота переважала в усіх сортах броколі (табл. 7).

Таблиця 7

Якісний склад та кількісний вміст жирних кислот в ліпофільних фракціях з трави броколі

Жирна кислота	Індекс	Вміст, мг% від суми в надземних частинах сортів
		Тонус	Калабрайзе	Вітамінна	Романеска	Лінда
Пальмітинова	С16:0	22,6702	20,2759	15,0952	15,6452	31,1110
Пальмітолеїнова	С16:1n9	3,2440	2,8478	2,1948	3,0142	3,7899
Маргаринова	С17:0	9,5044	7,0251	12,3945	1,7839	-
Маргаринолеї нова	С17:1 n 1	-	-	1,0566	-	-
Стеаринова	С18:0	4,2882	3,1518	2,605	2,5179	4,1588
Олеїнова	С18:1n9	3,0809	1,8423	1,5566	1,7335	16,0554
Лінолева	С18:2n9,12	14,1878	15,6321	12,9534	1,8354	11,6582
Ліноленова	С18:3n9-15	40,1360	43,3066	44,2077	34,4514	16,2826
Арахінова	С20:0	-	0,9242	1,2469	-	1,4941
Гондолієва	С20:1n11	-	-	-	-	0,4279
Ейкозадієнова	С20:2n11,13	-	-	-	1,7103	0,5708
Бегенова	С22:0	-	-	-	1,7185	2,4337
Ерукова	С22:1	-	-	-	3,3597	-

Визначено кількісний вміст каротиноїдів та хлорофілів у ліпофільних фракціях з трави броколі сортів, що досліджувались (табл. 8). Як видно з даних табл. 8, найбільший вміст каротиноїдів - у ліпофільній фракції з трави броколі сорту Лінда - 167,66 мг/г в перерахунку на в-каротин; найбільший вміст хлорофілів мав сорт Калабрайзе - 164,03 мг/г.

Таблиця 8

Кількісний вміст хлорофілів та каротиноїдів у ліпофільних фракціях з трави броколі

БАР	Вміст у ліпофільних фракціях броколі (мг/г) сортів
	Тонус	Калабрайзе	Вітамінна	Романеска	Лінда
Хлорофіли	92,91±0,15	164,03±0,18	154,58±0,17	29,27±0,10	97,47±0,12
Каротиноїди	57,97±0,12	91,22±0,14	91,22±0,15	45,91±0,16	167,66±0,18

За результатами фітохімічного дослідження сорт Тонус був визначений найперспективнішим за кількісним вмістом груп БАР, тому саме трава броколі сорту Тонус була обрана як сировина для отримання субстанцій.

Одержання субстанцій та фітозасобів з трави броколі сорту Тонус, вивчення кількісного вмісту груп БАР та дослідження фармакологічних властивостей

З метою створення нових лікарських засобів рослинного походження з достатньою сировинною базою були розроблені способи одержання сухого екстракту 1:5 спиртового, сухого екстракту 1:10 водного, біологічно активної рідини та таблеток з екстрактом капусти броколі.

Початковим етапом було визначення технологічних параметрів трави броколі: втрата у вазі при висушуванні, питома, об'ємна, насипна маси, пористість, порозність, вільний об'єм шару, коефіцієнти поглинання екстрагентів.

Оптимальними умовами виділення БАР з сировини для сухого екстракту 1:5 спиртового є: екстракція сировини 50 % етиловим спиртом при кімнатній температурі протягом 11 годин, оптимальне співвідношення сировина-екстрагент 1:5, вихід екстракту склав 22 % від повітряно-сухої сировини; для сухого екстракту 1:10 водного: екстракція сировини гарячою водою при температурі 70-80 °С протягом 1,5-2 годин, оптимальне співвідношення сировина-екстрагент 1:10, вихід екстракту склав 31 % від повітряно-сухої сировини. Отримані екстракти - це порошки коричневого кольору, однорідного складу, з характерним запахом і специфічним смаком.

Біологічно активну рідину з трави броколі отримували вакуумно-конденсаційним методом при температурі 36-37 °С. Одержали 80,5 л прозорої, безбарвної рідини з характерним запахом, вихід якої склав 87 % від сирої сировини.

Таблетки з екстрактом капусти броколі (сухий екстракт 1:10 водний) одержували методом вологої грануляції з подальшим пресуванням та нанесенням дражованого покриття.

Проведено вивчення технологічних показників сухих екстрактів і таблеток та встановлено параметри їх стандартизації.

З метою стандартизації одержаних субстанцій проведено вивчення кількісного вмісту БАР (табл. 9).

Таблиця 9

Визначення кількісного вмісту основних груп БАР в субстанціях броколі, одержаних з сорту Тонус

Група БАР	Вміст БАР, %
	Сухий екстракт 1:5 спиртовий	Сухий екстракт 1:10 водний
Флавоноїди	2,78±0,02	1,12±0,01
Сума окиснювальних поліфенолів	7,84±0,09	13,32±0,08
Аскорбінова кислота	0,65±0,03	1,01±0,02
Гідроксикоричні кислоти	6,99±0,02	4,98±0,03
Органічні кислоти	3,87±0,09	6,89±0,07
Полісахариди	10,55±0,11	29,95±0,09
Пектинові речовини	11,17±0,12	17,10±0,10

При визначенні кількісного вмісту груп БАР в отриманих екстрактах броколі встановлено, що запропонована технологія одержання екстрактів забезпечує майже повну екстракцію БАР, які вивчались.

Методом атомно-абсорбційної спектрометрії було визначено елементний склад сухих екстрактів та біологічно активної рідини та встановлено наявність 15 макро- та мікроелементів. Спостерігався високий вміст заліза, кремнію, фосфору, марганцю, алюмінію, магнію, кальцію, натрію та калію. В результаті дослідження амінокислотного складу за допомогою амінокислотного аналізатора LKB 4151 „Альфа Плюс”в сухих екстрактах броколі виявлено 16 вільних та зв'язаних амінокислот, вісім з яких є незамінними. Встановлено, що в зразках переважають аспарагінова та глутамінова кислоти, пролін, гліцин, аргінін, лізин, гістидин, фенілаланін, треонін та серин.

Методом ГХМС проведено вивчення біологічно активної рідини броколі. Встановлено наявність 1 похідного індолу та 6 сірковмісних сполук, з яких 1 похідне аліфатичної кислоти та 5 глюкозинолатів: 4 алкілглюкозинолати та 1 арилглюкозинолат (табл. 10).

Таблиця 10

Результати визначення компонентів у біологічно активній рідині броколі

Подобные документы

• Фармакогностичне дослідження надземної частини кульбаби лікарської (taraxacum officinale wigg.) та розробка способів аналізу біологічно активних речовин

  Фітохімічне дослідження сировини надземної частини кульбаби лікарської. Методики аналізу біологічно активних речовин в сировині, в моно- та багатокомпонентних препаратах. Створення лікарських засобів. Проекти аналітичної нормативної документації.
  
  автореферат [262,3 K], добавлен 10.04.2009
  

• Фармакогностичне вивчення розторопші плямистої

  Проведення комплексних фармакогностичних вивченнь вегетативних та генеративних органів розторопші плямистої. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту різних груп біологічно активних речовин у сировині та отриманих ліпофільних фракціях з сировини.
  
  автореферат [53,2 K], добавлен 10.04.2009
  

• Розробка лікарських форм

  Принципи створення нових лікарських речовин: етапи їх пошуку, зв'язок між структурою молекул речовин і їх дію на організм, залежність фармакологічної дії від фізичних і хімічних властивостей. Порядок проведення доклінічних і клінічних випробувань.
  
  курсовая работа [716,8 K], добавлен 28.03.2016
  

• Споживчі властивості лікарських засобів

  Поняття лікарських засобів, їх характеристика, основні представники фармацевтичного ринку. Висвітлення властивостей ліків різних товаровиробників, їх відмінні риси. Вплив сировини та технології вироблення на формування якості лікарських засобів.
  
  курсовая работа [38,1 K], добавлен 19.10.2010
  

• Обґрунтування застосування лікарських композицій на основі нанорозмірного кремнезему в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту

  Розробка та дослідження в експерименті на тваринах рецептури лікарських композицій на основі силіксу для місцевого лікування запальних уражень тканин порожнини рота. Порівняльна оцінка пародонтопротекторних ефектів та клініко-лабораторні дослідження.
  
  автореферат [53,0 K], добавлен 03.04.2009
  

• Протокол ефективності та безпечності застосування лікарських засобів

  Вивчення скарг, анамнезу, клінічного об’єктивного обстеження пацієнта. Особливості лікування гострого бронхіту. Загальна клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, що застосовуються. Оцінка характеру можливої взаємодії лікарських засобів.
  
  история болезни [22,6 K], добавлен 01.03.2016
  

• Серцеві глікозиди

  Загальна характеристика фармакологічної групи серцевих глікозидів. Фармакологічна характеристика досліджуваних лікарських засобів. Фармакокінетика, показання до застосування, побічна дія, протипоказання та середні терапевтичні дози лікарських засобів.
  
  курсовая работа [44,9 K], добавлен 22.09.2014
  

• Обґрунтовання застосування лікарських композицій на основі нанорозмірного кремнезему в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту

  Дослідження в експерименті на моделі пародонтиту в щурів ефективність застосування лікарських композицій на основі ВДК, порівняльна оцінка пародонтопротекторних ефектів силіксу, фітосиларду (ехінацеї, імобілізованої на силіксі) та фітосиларду-Н.
  
  автореферат [64,3 K], добавлен 06.04.2009
  

• Неорганічні лікарські засоби - похідні елементів 5-ї та 6-ї груп

  Методи здобування, ідентифікації, кількісного визначення та титрування неорганічних лікарських засобів, що містять магній, кальцій, барій, цинк та меркурій. Вимоги до чистоти лікарських засобів в сучасній фармакопеї, методи та строки їх зберігання.
  
  реферат [453,4 K], добавлен 09.02.2017
  

• Лісова аптека

  З найдавніших часів життя людини пов'язане з лісом, з лікарськими рослинами. Вивчення лікувальної дії диких рослин і створення на їх основі лікарських препаратів: буквиця лікарська, валеріана, барвінок, вербозілля лучне, бареліана, вербена, верес.
  
  реферат [21,3 K], добавлен 22.02.2008
  

• Опрацювання складу, технології та дослідження вагінальних супозиторіїв противірусної дії з протефлазідом

  Розробка науково обгрунтованого складу, технології та методик контролю якості вагінальних супозиторіїв з Протефлазідом. Вивчення провідної можливості використання культури клітин крові для дослідження імунної активності розчинних лікарських засобів.
  
  автореферат [105,9 K], добавлен 04.04.2009
  

• Загальна фармакологія

  Шляхи проникнення лікарських засобів через біологічні мембрани. Виведення (екскреція) ліків з організму. Фармакодинаміка лікарських препаратів, принципи їх дозування. Основні види лікарської терапії. Умови, які впливають на дію лікарських засобів.
  
  курсовая работа [44,1 K], добавлен 14.11.2009
  

• Виробництво лікарських препаратів, що знаходяться під тиском

  Історія створення аерозолів, їх переваги та недоліки. Пристрої та матеріали, що застосовуються при їх виготовленні. Класифікація і технологія лікарських засобів, що знаходяться під тиском, їх стандартизація та умови зберігання. Типи аерозольних систем.
  
  курсовая работа [503,1 K], добавлен 26.09.2010
  

• Зберігання лікарських засобів в аптеках

  Особливості зберігання лікарських засобів, що вимагають захисту від світла, вологи, випаровування, дії підвищеної температури. Правила утримання пахучих і забарвлених ліків, готових лікарських форм. Вимоги до приміщень зберігання вогненебезпечних засобів.
  
  реферат [45,7 K], добавлен 29.11.2010
  

• Лікування інтоксикацій

  Дослідження по розробці лікарських речовин будуються на вивченні зв'язку "структура—активність". Кількісна оцінка зв'язку між хімічною структурою та біологічною активністю здійснюється на основі кореляційних рівнянь.
  
  статья [294,4 K], добавлен 03.07.2007
  

• Взаємодія лікарських речовин

  Фізико-хімічна, фармацевтична та фармакологічна взаємодія лікарських препаратів. Комбінована дія лікарських речовин: синергізм та антагонізм. Взаємодія організму та ліків: системна протидія. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму і ліків.
  
  реферат [36,8 K], добавлен 21.01.2011
  

• Вплив зовнішніх факторів на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині

  Накопичення біологічно активних речовин. Зовнішні фактори, які впливають на рослину під час онтогенезу. Вплив заготівлі, сушіння, обробки на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині. Особливості заготівлі сировини різних рослинних органів.
  
  курсовая работа [380,0 K], добавлен 17.05.2015
  

• Лікарські форми з антибіотиками

  Антибіотики: поняття, класифікація, комбінування. Вимоги до лікарських форм. Розрахунки антибактеріальної активності антибіотиків. Особливості технології рідких та м'яких лікарських форм. Оцінка якості та зберігання лікарських форм з антибіотиками.
  
  курсовая работа [42,4 K], добавлен 19.05.2012
  

• Технологія емульсійних лікарських форм

  Основні показники, що характеризують якість фармацевтичних емульсій, їх фізична, хімічна та мікробіологічна стабільність. Перспективність емульсійних лікарських форм. Технологія приготування олійних емульсій та додавання лікарських речовин до них.
  
  курсовая работа [60,2 K], добавлен 28.03.2016
  

• Лікарські рослини для органів дихання

  Історія вивчення та використання лікарських рослин. Коротка ботанічна характеристика, сировина, хімічний склад на застосування деяких лікарських рослин, які впливають на захворювання дихальної системи. охорона і збереження лікарської рослинної сировини.
  
  курсовая работа [49,4 K], добавлен 21.11.2008
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам