Размещено на http://allbest.ru

14

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л.Шупика

УДК: 614.2 - 097 - 082 - 084

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Наукове обґрунтування системи міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД в мегаполісі

14.02.03 - соціальна медицина

Юрченко Олександр Володимирович

Київ - 2008

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Державній установі «Український інституті стратегічних досліджень МОЗ України»

Науковий керівник : доктор медичних наук, професор Слабкий Геннадій Олексійович, державна установа «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», директор.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Риков Сергій Олександрович, НМАПО імені П.Л. Шупика кафедра офтальмології, професор, Київська міська офтальмологічна лікарня «Центр мікрохірургії ока» ГУОЗ та МЗ виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), головний лікар;

доктор медичних наук, професор Сайдакова Наталія Олександрівна, Інститут урології АМН України, завідувач відділу епідеміології та організаційно-методичної роботи.

Захист відбудеться 17.10. 2008 р., о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька 9, кафедра управління охороною здоров'я, аудиторія №46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька 9.

Автореферат розісланий 15.09. 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцентВ.І. Бугро

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Епідемія ВІЛ/СНІД впродовж останніх років стала проблемою для всього людства, суттєво впливаючи на економічний розвиток держав. За своєю негативною дією на соціальні, економічні та демографічні аспекти розвитку суспільства вона не має собі рівних. Світовий досвід свідчить, що поширення ВІЛ-інфекції спричиняє скорочення тривалості життя, зростання обсягів медичних послуг, загострення проблем бідності, соціальної нерівності, сирітства (ЮНЕЙДС, 2004, 2005, 2006).

За оціночними даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ, 2008), кількість людей, що інфікувалися на ВІЛ тільки у 2007 році, становить 2,5 мільйони осіб, з них 420 тисяч - діти, а середня тривалість життя інфікованої людини оцінюється зараз у 12 років.

За даними Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України (2008), починаючи з 1987 року по 2007 рік включно серед громадян України зареєстровано 122,3 тис. нових випадків ВІЛ-інфекції, однак на початок 2008 р. в закладах охорони здоров'я офіційно зареєстровано лише 81,7 тис ВІЛ-інфікованих осіб, тобто, 66,8% від загальної кількості, що свідчить про недостатній рівень охоплення послугами. Зареєстровано 7036 дітей до 17 років, з яких 1624 (23,08%) мають встановлений діагноз. СНІД діагностовано у 8944 осіб, з них - 685 діти до 14 років. Більшість випадків ВІЛ-інфекції спостерігається у осіб віком 25-49 років. За вказаний період від СНІДу померло 12490 осіб, в тому числі 241 дитина, близько половини померлих віком 25-34 роки (Москаленко В.Ф., 2007; Слабкий Г.О., 2006; Жилка Н.Я., 2005, 2006, 2007) .

Вітчизняними дослідниками констатується стрімке зростання кількості ВІЛ-інфікованих дітей, поширеності ВІЛ-інфекції серед підлітків і молоді (Щербинська А.М., 2006, 2007; Гойда Н.Г., 2004; Балакірєва О.М., 2005, 2006).

Епідемічний процес із розповсюдження ВІЛ-інфекції характеризується її виходом з групи ін'єкційних споживачів наркотиків у широкі верстви населення, про що свідчить тенденція до зростання питомої ваги статевого шляху передачі з 28,5% в 2002 році до 38,4% в 2007 році (Щербинська А.М., 2007).

В таких умовах першочергового значення набирає профілактична складова боротьби із ВІЛ-інфекцією. В той же час на фоні запропонованих різних форм профілактичної роботи (Варивончик Д.В., 2001; Бєлєнська Л.М., 2006), основною проблемою сучасної профілактики ВІЛ-інфекції є дисоціація між рівнем профілактичних знань і поведінкою цільових груп профілактики щодо ризику інфікування.

Актуальність дослідження обумовлюється необхідністю виконання рішення спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН із ВІЛ/СНІД щодо впровадження до 2003 року у всіх країнах стратегії, політики та програми виявлення та вивчення факторів, що обумовлюють уразливість окремих осіб до ВІЛ-інфекції (ЮНЕЙДС, 2007), а також Об'єднаної програми Організації ООН із ВІЛ/СНІД в частині відстеження епідемії й розробки стратегічної інформації, необхідної для управління заходами боротьби з ВІЛ/СНІД.

Однак на сьогодні рішенням проблеми ВІЛ/СНІД в Україні займаються в основному медичні працівники (Слабкий Г.О., 2002, 2005; Щербинська А.М., 2005, 2006) і меншою мірою представники освіти та соціальних служб для молоді (Варбан М.Ю., 2002). Проблема ще не стала пріоритетною в міжсекторальному плані (Пурик Е.П., 2001; ЮНЕЙДС, 2007), про що свідчить відсутність наукових досліджень щодо комплексної міжсекторальної взаємодії у боротьбі з розповсюдженням ВІЛ-інфекції, а також системи міжсекторальної комплексної підготовки спеціалістів для організації протидії епідемії.

Наведене і обумовило необхідність обґрунтування системи міжсекторальної взаємодії у боротьбі з розвитком епідемії ВІЛ-інфекції в Україні на прикладі мегаполісу, а також актуальність дослідження, визначило його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідницької роботи “Науково-методичне забезпечення моніторингу виконання Міжгалузевої комплексної програми “Здоров'я нації” на 2002-2011 роки”, № держреєстрації 0103U000861, яка виконується в ДУ «Українському інституті стратегічних досліджень МОЗ України».

Дослідження здійснювалось у відповідності до “Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД на 2004 - 2008 роки”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.04 р. №264.

Мета дослідження - наукове обґрунтування, розробка та впровадження якісно нової функціонально-організаційної системи міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції у мегаполісі.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

Проведення аналізу розвитку епідемії та особливостей поширення ВІЛ-інфекції у м. Києві (1987-2007 рр.).

Встановлення внеску різних структур державного та недержавного сектору у протидію епідемії ВІЛ-інфекції в мегаполісі.

Вивчення стану організації протидії розповсюдженню ВІЛ-інфекції в місті Києві органами системи охорони здоров'я та недержавними організаціями (НДО).

Встановлення рівня інформованості осіб, які приймають рішення з проблеми ВІЛ/СНІД у місті.

Обґрунтування та розробку інформаційної стратегії щодо протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції на рівні мегаполіса.

Наукове обґрунтування, розробку та впровадження системи міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції у мегаполісі, оцінку її ефективності.

Об'єкт дослідження: система протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в мегаполісі.

Предмет дослідження: рівні поширеності ВІЛ-інфекції в мегаполісі; організація надання медичної, психологічної, соціальної, юридичної допомоги людям, що живуть з ВІЛ (ЛЖВ); особи, що приймають рішення з проблеми протидії ВІЛ/СНІД; статистичні звіти територіальних органів охорони здоров'я.

За одиницю спостереження приймався кожний випадок досліджуваного явища. Дослідженням охоплено період 1987 - 2007 рр.

У дослідженнях безпосередньо та в різних комбінаціях використані наступні методи дослідження: системного підходу, статистичний, медико-соціологічний, бібліосемантичний, контент-аналізу, графічний, експертних оцінок. Формування бази даних та їх аналіз проводилося за допомогою пакетів прикладних ліцензованих комп'ютерних програм (MS Excel).

Теоретичне значення дослідження полягає в суттєвому доповненні теорії соціальної медицини щодо удосконалення протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в Україні:

1. Встановлений внесок різних структур державного та недержавного сектору у протидію епідемії ВІЛ-інфекції в мегаполісі.

2. Виявлений рівень знань з проблем ВІЛ/СНІД осіб, що приймають рішення в протидії йому.

3. Обґрунтована та розроблена інформаційна стратегія з питань протидії розвитку епідемії ВІЛ.

4. Науково обґрунтована, розроблена та впроваджена якісно нова функціонально-організаційна система міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції у мегаполісі.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати стали підставою для:

- впровадження - в місті Києві якісно нової функціонально-організаційної системи міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції;

- відкриття на лівому березі м. Києва двох анонімних кабінетів обстеження на ВІЛ;

- удосконалення:

- системи інформаційного забезпечення учасників протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції;

- методологічних і практичних засад управління міжсекторальною взаємодією в протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції;

- подальшого розвитку аналізу особливостей епідемії ВІЛ-інфекції у столиці держави.

Матеріали дослідження використані:

- на міжнародному рівні - при проведенні ситуаційного аналізу “Стан епідемії ВІЛ/СНІДу в Києві та аналіз заходів протидії», виданого за підтримки агентства США з міжнародного розвитку;

- на державному рівні - в пропозиціях до протоколу «Порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію», затвердженого наказом МОЗ від 19.08.2005 №415, зареєстрованого в Мінюсті 22 листопада 2005 р. за №1404/11684.

- на галузевому рівні шляхом видання 7 інформаційних листів:

- Методи активної роботи з профілактики хвороб, які передаються статевим шляхом та ВІЛ/СНІДу серед учнівської молоді (2005 р.);

- Удосконалення організаційних заходів із профілактики ВІЛ-інфекції (2005 р.);

- Модель міжгалузевої підготовки спеціалістів для боротьби з ВІЛ/СНІД (2006 р.);

- Нова модель системи медичного забезпечення населення з ВІЛ/СНІД на рівні великого міста (2006 р.);

- Методика міжсекторальної взаємодії в організації протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД на рівні великого промислового міста (2007 р.);

- Функціонально-організаційна модель міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу у мегаполісі (2008 рік);

- Модель інформаційного забезпечення учасників протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу (2008 рік);

- на регіональному рівні:

- розробки міської міжгалузевої комплексної Програми по запобіганню поширенню ВІЛ-інфекції в м. Києві, забезпеченню допомоги та лікування людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом на 2006 - 2008 роки, затвердженої рішенням сесії Київради №161/3252 від 09.03.2006 р.;

- розробки наказу ГУОЗ та МЗ м. Києва від 24.03.2006 №158 «Про удосконалення організації надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД».

Особистий внесок автора. Автором особисто визначено мету та завдання дослідження, розроблено його програму, обрано методи дослідження, здійснено збір та викопіювання первинної документації, розроблено анкети та проведено соціологічне дослідження, статистично опрацьовано матеріали дослідження та проведено їх науковий аналіз, узагальнені отримані результати, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Автору належить ідея вивчення рівня знань та готовності осіб, які приймають управлінські рішення з проблем ВІЛ/СНІДу, до активної роботи з протидії розвитку епідемії та розробка програми їх підготовки в діяльності даного напрямку.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації доповідались та були обговорені на конгресах, конференціях:

- на міжнародному рівні: ХI конгрес Світової федерації Українських лікарських товариств. Полтава-Київ-Чикаго. 2006 р.; друга міжнародна науково-практична конференція «Наукові дослідження - теорія та експеримент, 2006», Полтава, 2006 р.; другій міжнародній школі-семінарі «Телемедицина: досвід та перспективи», Донецьк, 2006 р.;

- на державному рівні: науково-практичні конференції: «Сучасні підходи до профілактики тютюнокуріння, алкоголізму, наркоманії та СНІДу», Київ, 2003 р.; «Міжгалузева комплексна програма «Здоров'я нації на 2002-2011 роки - крок до реформування галузі», Ужгород, 2006 р.;

- на регіональному рівні: підсумкові колегії Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 роки; круглий стіл з питань профілактики та подолання ВІЛ-інфекції та СНІД за підтримки USAID. м. Київ. 4 серпня 2006 року.

Публікації. Матеріали дисертації знайшли відображення в 2-х розділах монографії в співавторстві, 7 статтях у наукових виданнях, затверджених ВАК України (в одноосібному авторстві - 1), 15 інших наукових працях, 7 нововведеннях; протоколі з добровільного консультування та тестування на ВІЛ.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 190 сторінках машинописного тексту (власного тексту 145 с.), складається із вступу, аналітичного огляду наукової літератури, програми дослідження та 5 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, ілюстрована 29 рисунками та 14 таблицями, містить 19 додатків. Список використаної літератури містить 209 джерел, у тому числі 55 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, обсяги, матеріали та методи дослідження. Досягнення мети дослідження потребувало розробки спеціальної програми, складеної з використанням системного підходу.

Дослідження проводилось в п'ять етапів. Перший з них присвячувався вивченню досвіду економічно розвинених країн, країн із різним рівнем розповсюдженості ВІЛ, в тому числі країн СНД та України, з питань організації епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією, прогнозування її розвитку та профілактики розповсюдження. Виконання поставленого завдання здійснювалося за допомогою структурного аналізу та історико-інформаційного методу.

Метою другого етапу стало формування мети дослідження, проведення вибору об'єкту та одиниці спостереження, визначення джерел отримання інформації, форми практичної реалізації а також методів статистичного дослідження.

При цьому в залежності від поставлених завдань використовувались методи як поточного, так і одночасного спостережень, суцільного та вибіркових досліджень. В якості методів обліку та збору медико-статистичної інформації визначились документальний облік, викопіювання, анкетний метод.

Джерелами інформації стали офіційні звітно-облікові документи, протоколи та плани Міської координаційної ради з питань запобігання поширенню ВІЛ-інфекції (МКР), міжсекторальної робочої групи (МРГ), групи моніторингу та оцінки (МіО); звіти та первинні документи, щодо організації роботи різних секторів з протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції; карти викопіювання з медичних та статистичних документів; три види спеціальних анкет для кожного конкретного дослідження які розроблялись на основі рекомендацій міжнародних організацій (UNAIDS, WHO), зокрема на методиці BSS (Behavioral Sentinel Surveillance) Міжнародної організації охорони здоров'я сім'ї (WHO).

На третьому етапі проводилась оцінка особливостей розвитку епідемії ВІЛ-інфекції у м. Києві за 20 років на підставі статистичних звітів Київського міського центру профілактики та боротьби зі СНІДом та кабінетів профілактики СНІД міста. Використання даних дозорного епідеміологічного нагляду застосовано у відповідності до міжнародних критеріїв системи нагляду за розповсюдженням ВІЛ-інфекції через моніторинг груп населення, рівень інфікування яких досить точно відповідає аналогічному серед всього населення, та груп, поведінка яких обумовлює високий рівень ризику інфікування ВІЛ донорів, вагітних та визначених груп ризику: споживачів ін'єкційних наркотиків (СІН), чоловіків які мають секс з чоловіками (ЧСЧ), жінок комерційного сексу (ЖКС).

Вивчення внеску різних структур у справу боротьби з ВІЛ-інфекцією проводилося за допомогою методу контент-аналізу. Оцінка діяльності всіх секторів - учасників протидії розвитку епідемії у місті - проводилась з використанням методу експертної оцінки. При аналізі внеску сектору охорони здоров'я в загальну справу протидії розвитку епідемії використані комбіновані методи дослідження.

Вивчення рівня знань з проблеми ВІЛ/СНІД осіб, які приймають управлінські рішення з проблеми, проводилось на підставі методу анкетного опитування (412 депутатів різних рівнів та 420 державних службовців).

Четвертий етап присвячувався статистичній обробці отриманих даних. Проведено групування статистичного матеріалу за варіаційними та атрибутивними ознаками, статистичне зведення даних у таблиці та їх обробка різними способами з використанням методів статистичного аналізу: методу варіаційної статистики (розрахунок середньої арифметичної, її похибки, оцінка суттєвості різниці за критерієм Стьюдента). Для альтернативних ознак розраховувались долі у відсотках та їх похибки.

Метою заключного, п'ятого, етапу стало проведення аналізу отриманих результатів, розробка і впровадження якісно нової функціонально-організаційної системи міжсекторальної взаємодії протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції у мегаполісі та визначення її ефективності.

Результати дослідження. Аналіз епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції свідчить про стрімкий розвиток епідемії ВІЛ-інфекції в м. Києві, який в 2007 році посів 7 рангове місце по поширеності та первинній інфікованості населення серед 27 адміністративних територій України - відповідно 194,4 та 43,4 на 100 тис. населення. При цьому встановлено, що офіційно зареєстровано лише 30,6% з числа виявлених ВІЛ-позитивних осіб.

Доведено зміну рівня ВІЛ-інфікування за статтю, його зростання серед жінок з 15,5% у 1997 році до 45% у 2007 році і відповідне зниження серед чоловіків з 84,5% до 55%. У 2007 році ВІЛ-інфіковані особи у віці 25-49 років становили 62,05%.

Набула змін структура шляхів передачі ВІЛ. Якщо у 1997 р. парентеральний шлях становив 90,2%, статевий - 9,7%, а частка дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями - 0,1%, то в 2007 р. - відповідно 50%; 29,6%; 20,4%.

Значним стало і зростання кількості дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями: 241 випадок в 2007 р. проти 26 в 2000 р., тобто збільшення в 4,2 рази.

Підтверджено вихід епідемії ВІЛ-інфекції з середовища СІН до груп населення, які не вживають наркотики, але мають інший характер стосунків з ними: питома вага СІН серед ВІЛ-інфікованих в 2000 р. становила 79,3% проти 49,9% у 2007 р. Показано, що сексуальні партнери СІН відіграють роль «містка» для виходу епідемії у широкі верстви населення.

Встановлені значні коливання рівня захворюваності населення на ВІЛ-інфекцію в розрізі районів міста: від 11,2 в Печерському до 61,5 на 100 тис. населення в Святошинському. Співвідношення в розрізі районів міста диспансерної групи ВІЛ-інфікованих дорослих та дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями засвідчило значне перевищення кількості дітей від ВІЛ-інфікованих матерів, а диспансерної групи ВІЛ-інфікованих дорослих - у Деснянському та Дніпровському районах (рис. 1). Отримані результати свідчать про те, що офіційні статистичні дані рівня ВІЛ-інфікування населення м. Києва не відображають реальної картини.

Впродовж 2003 - 2007 років середній рівень тестувань на ВІЛ становив біля 7%, а з урахуванням міграційних процесів не перевищував 6% наявного населення столиці. Вкрай низьким, лише до 14 тис. осіб на рік, хоча і з позитивною динамікою, є рівень активності населення по зверненню до кабінетів довіри з метою добровільного тестування на ВІЛ.

Результати дослідження щодо вивчення внеску різних структур державного та недержавного секторів у справу протидії розвитку епідемії ВІЛ засвідчили, що ними проводиться певна робота, однак їхня діяльність цілеспрямовано в цьому напрямку не координується. Постійною профілактичною роботою в м. Києві ними охоплено не більше 7% населення, а інколи її проводять особи, які не мають достатніх знань та навичок, що не тільки знижує ефективність заходів.

Рис. 1. Порівняльна характеристика диспансерної групи дорослих хворих на ВІЛ/СНІД та дітей народжених ВІЛ-інфікованими матерями (2007 рік)

Щодо внеску системи охорони здоров'я в протидію розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в місті, отримані результати свідчать про надзвичайно широкий спектр її дії: від профілактичних заходів до виявлення ВІЛ-інфікованих і надання їм спеціалізованої допомоги мережею медичних установ міста та спеціально створених профільних закладів.

Центром діагностичної, профілактичної, лікувальної та організаційно-методичної роботи є Київський міський центр профілактики та боротьби зі СНІДом. Аналіз свідчить, що на диспансерний нагляд щорічно становиться близько 1200 пацієнтів, п'яту частину з яких складають діти, а у спеціалізованому стаціонарному відділенні КМКЛ №5, де протягом року лікується до 770 осіб, за період його існування допомогу отримали 3253 пацієнтів. Зростає кількість дітей, які потребують стаціонарної спеціалізованої допомоги, яку в 2007 р. отримало 169 дітей. В цьому ж році специфічну антиретровірусну терапію отримали 756 пацієнтів, в т.ч. 39 вагітних та 3 новонароджених, що становить 14,58% від диспансерної групи. Щорічно медичними працівниками проводиться до 1500 профілактичних заходів, якими охоплюється до 15 - 20 тис. киян (0,65-0,75%).

Результати медико-соціологічного дослідження серед двох цільових груп респондентів (депутати, державні службовці) з метою вивчення рівня їх обізнаності з питань ВІЛ/СНІД засвідчили недостатній рівень знання ними шляхів передачі ВІЛ-інфекції: серед депутатів - 27,4±2,1%, серед державних службовців - 25,6±2,2%, а рівень їх інформованості щодо окремих шляхів ВІЛ-інфікування коливався від 57,3±2,6% до 79,6±2,9%.

Виявлення толерантності респондентів до ВІЛ-інфікованих засвідчило низький її рівень. Так, тільки 23,8±2,2% державних службовців продовжували б навчати свою дитину в школі коли б дізналися, що вчитель є ВІЛ-інфікованою особою і 47,3±2,8% - погодились би доглядати за ВІЛ-інфікованим родичем. Більш толерантне ставлення до названої категорії населення встановлено серед депутатів: доглядати за ВІЛ-інфікованим родичем погоджувались 51,4±2,9% з них, а 31,3±2,3% продовжити навчання своєї дитини у ВІЛ-інфікованого вчителя.

Встановлені дослідженням дані щодо потреби респондентів в інформації стосовно ВІЛ/СНІД та можливих шляхах її отримання покладались в основу розробки Програми інформування державних службовців з питань ВІЛ/СНІД, впровадженої в м. Києві в систему підвищення їх кваліфікації.

Результати дослідження переконливо засвідчили про необхідність участі в організації протидії ВІЛ/СНІД в мегаполісі всіх секторів інфраструктури міста і на всіх рівнях, що дозволить забезпечити координацію взаємодії, об'єднати ресурси та суттєво змінити функцію і структуру протидії розвитку епідемії в місті, яка становить не суто медичну проблему, а загальну проблему влади та суспільства, не тільки суто медичну причину.

Основною метою розробленої та впровадженої якісно нової функціонально-організаційної системи міжсекторальної протидії розвитку епідемії стало об'єднання ресурсів на двох стратегічних напрямках: запобігання поширенню ВІЛ-інфекції та розширення доступу до медичної і соціальної допомоги - забезпечення лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

В обґрунтування міжсекторального підходу до формування системи протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД в мегаполісі покладались рекомендації ВООЗ та існуюча законодавчо-нормативна база у відповідності до чинних законів та підзаконних актів.

Суб'єктом керуючим по управлінню в запропонованій системі на рівні мегаполісу виступає заступник голови міської державної адміністрації, який очолює створену при ній Координаційну раду з питань протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД.

Як видно з рис. 2, якісно новим в запропонованій системі є міжгалузевий підхід до формування міської координаційної ради з питань протидії епідемії ВІЛ/СНІД, а також включення до системи міжсекторальної робочої групи, міжсекторальної групи з моніторингу та оцінки заходів протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД, міського інформаційно-ресурсного центру з питань ВІЛ/СНІД (МРЦ) та розробка моделі інформаційного забезпечення учасників протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД.

Рис. 2. Функціонально-організаційна система міжсекторальної протидії в розвитку епідемії ВІЛ-інфекції

управління медичний епідемія

Особливістю запропонованої системи є залучення осіб з ВІЛ/СНІД до активної участі в діяльності МКР, МРГ та МіО, де вони представляються благодійною організацією «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом» (ЛЖВ).

Першим етапом міжсекторальної взаємодії у протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції стала розробка «Міської комплексної програми по запобіганню поширенню ВІЛ-інфекції, забезпеченню допомоги та лікування людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом, на 2006-2008 роки», затвердженої рішенням Київради від 09.03.2006 року №161/3252.

Результати дослідження стали підставою для рішення МКР в частині:

- відкриття в Деснянському та Дніпровському районах двох кабінетів довіри;

- внесення до програми перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) питань протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції.

Програма міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції передбачає наявність і систематичне поповнення всіх видів своєчасною інформацією, необхідної для управління системою, доступною для апарату управління на всіх рівнях, що забезпечується за допомогою створеної інформаційно-довідкової системи стосовно відповідних статистичних та епідеміологічних даних.

Інформаційне забезпечення керуючого суб'єкту та всіх учасників міжсекторальної системи потребувало створення міського інформаційного ресурсного центру з проблеми ВІЛ/СНІД, в обґрунтування наявності якого покладались результати дослідження, проведеного, зокрема, серед депутатів Київської міської ради та районних рад і державних службовців, які працюють в державних адміністраціях в м. Києві.

В якості завдань ресурсного центру визначались:

- проведення інформаційно-освітньої роботи в рамках виконання міської «Програми по запобіганню поширенню ВІЛ-інфекції в м. Києві, забезпеченню допомоги та лікування людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом, на 2006-2008 роки»;

- розвиток продуктивного діалогу та партнерських відносин між різними сегментами суспільства: державними структурами, громадськими організаціями, засобами масової інформації, цільовими групами, ВІЛ-сервісними організаціями, тощо;

- підтримка постійного моніторингу результатів інформаційно-освітньої діяльності та вивчення потреби в ній;

- надання державним та недержавним організаціям необхідної інформації з вітчизняних і зарубіжних прикладів кращого досвіду профілактики ВІЛ і реабілітації ВІЛ-інфікованих людей;

- допомога у проведенні в столиці держави публічних заходів з проблеми ВІЛ/СНІДу.

Підвищення якості послуг, які надаються на міжсекторальному рівні та у різних ВІЛ-сервісних організаціях, передбачає проведення численних тренінгів. На базі ресурсного центру, де знаходиться спеціалізована бібліотека, міститься необхідна інформацію, є можливість пройти навчання та підвищити свою кваліфікацію. Функціонування ресурсного центру з питань ВІЛ/СНІД сприяє посиленню координації існуючих освітньо-профілактичних програм, створенню потужної системи профілактики ВІЛ/СНІД в місті.

Впровадження моделі інформаційного забезпечення дозволяє, максимально використовуючи можливі методи інформування, підвищити рівень обізнаності з питань ВІЛ/СНІД не тільки учасників протидії розвитку епідемії, а і все населення столиці.

Ефективність діяльності впровадженої якісно нової функціонально-організаційної системи міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД підтверджена практичними діями в частині забезпечення виконання міської комплексної програми по запобіганню поширенню ВІЛ-інфекції в м. Києві; міжсекторальному об'єднанні ресурсів у справі протидії розвитку епідемії; забезпеченню допомоги та лікування людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом на 2006-2008 роки; відкриттю в Деснянському та Дніпровському районах кабінетів довіри; підготовки державних службовців та керівників підприємств з питань ВІЛ/СНІД.

На подолання епідемії ВІЛ-інфекції в 2008 році з міського бюджету виділено суму в 2,6 рази більше (1850 тис. грн.) ніж у 2006 році. В акціях, приурочених до Всесвітнього Дня пам'яті померлих від СНІД в 2007 році, крім медичних працівників та ВІЛ-сервісних організацій, прийняли участь представники 17 державних та недержавних інституцій. Міжсекторальний підхід в їх організації дав змогу залучити до участі в проведенні заходів у порівнянні з попереднім роком в 3,7 рази більше жителів Києва.

Повторні соціологічні дослідження показали підвищення рівня знань щодо шляхів передачі ВІЛ-інфекції на 12,3% та 11,6% і толерантного ставлення до ЛЖВ на 6,3% і 5,9% - відповідно державними службовцями та депутатами.

Модель позитивно оцінена експертами.

Висновки

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлена тенденція до стрімкого зростання розповсюдженості ВІЛ-інфекції, яка набула характеру епідемії в умовах відсутності міжсекторальної взаємодії у напрямку протидії її розвитку, що засвідчило актуальність дослідження і необхідність наукового обґрунтування якісно нової функціонально-організаційної системи протидії, впровадження якої довело її медичну, соціальну та економічну ефективність.

1. Встановлено, неухильне зростання в м. Києві кількості вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції - з 13 у 1997 р., до 1183 випадків в 2007 р. зі зміною статевої характеристики ВІЛ-інфікованих (з 15,5% жінок і 84,5% чоловіків у 1997 р. до 45% та 55% відповідно у 2007 р.) з ураженням всіх вікових категорій та зміною шляхів передачі ВІЛ-інфекції: парентерального з 90,2% до 50%; статевого з 9,7% до 29,6%, народження дітей ВІЛ-інфікованими жінками з 0,1% до 20,4% відповідно в 1995 та 2007 роках та зростання чисельності випадків смертей від СНІДу: з 1 у 1993 році до 87 випадків у 2007 році.

2. Показано, що основний тягар в протидії ВІЛ/СНІД в Києві несе існуюча загальна система надання медичної допомоги та її спеціалізовані підрозділи, а також 6 кабінетів анонімного консультування та тестування на ВІЛ, завдяки сумісним зусиллям яких у 2007 році високоактивною антиретровірусною терапією охоплено 89,2% хворих на СНІД, стаціонарно проліковано 840 ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. В умовах недостатніх ресурсів забезпечення, доступності у наданні стаціонарної допомоги, в 2007 році проліковано 41% хворих на СНІД, недостатня кількість кабінетів та відсутність можливості задоволення медико-соціальної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям свідчить про неможливість системи охорони здоров'я повною мірою протистояти розвитку епідемії ВІЛ-інфекції.

3. Доведена висока ефективність протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД діяльність 55 зареєстрованих у м. Києві недержавних організацій, 32,7% яких мають статус міжнародних і фінансуються за рахунок фондів боротьби з ВІЛ/СНІД, в напрямках профілактичної роботи, соціальної та психологічної підтримки людей які живуть з ВІЛ, з залученням останніх до участі в діяльності недержавних організацій.

4. Показана нерівномірна участь різних секторів державного управління та позадержавного сектору в протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в столиці, в результаті чого профілактика ВІЛ-інфекції на робочих місцях не організована. Вкрай недостатньо використовується зовнішня та соціальна реклама і ЗМІ. 82,3±2,8 відсотків опитаних державних службовців вказали на відсутність координації дій різних секторів і навіть управлінь міськдержадміністрації у справі протидії епідемії ВІЛ-інфекції при достатньо низькій обізнаності осіб, які приймають управлінські та організаційні рішення з питань ВІЛ/СНІД: від 27,4±2,1% міських та районних депутатів щодо шляхів передачі ВІЛ і 25,6±2,2% державних службовців, високого ступеня їх не толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих - 68,3%±2,7% серед депутатів та 76,2%±2,9% - державних службовців.

5. Отримані результати засвідчили необхідність наукового обґрунтування якісно нової системи протидії розвитку ВІЛ-інфекції в мегаполісі, в основу якої вперше в Україні покладався міжсекторальний підхід до її формування шляхом включення 18 учасників державного та 7 недержавного секторів, в тому числі ЛЖВ, при координуючій функції МКР на чолі з заступником голови міської державної адміністрації, діяльність якої забезпечують вперше введені МРГ, МіО та МРЦ.

6. Особливостями запропонованої системи стали наявність єдиного координаційного органу управління у протидії епідемії ВІЛ-інфекції, реагування на епідситуацію без бюрократичних перепон, розширення внутрішніх та зовнішніх зв'язків системи з учасниками протидії, як на муніципальному так і на недержавному (громадському) рівнях, залучення ЛЖВ до участі у формуванні організаційних та управлінських рішень, створення сприятливих умов для обміну та узагальнення досвіду в протидії епідемії ВІЛ-інфекції.

7. Невід'ємною складовою запропонованої системи стала модель інформаційно-аналітичного забезпечення органів протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в межах МРЦ, яка ґрунтується на системному та ситуаційних підходах і виступає визначальним фактором при формуванні та прийнятті управлінських рішень стосовно організації заходів боротьби з ВІЛ/СНІД.

8. Про ефективність запровадженої системи свідчить підвищення рівня фінансування заходів боротьби з ВІЛ-інфекцією за період з 2006 по 2008 рік в 2,6 рази, рівня знань осіб, які приймають рішення щодо шляхів передачі ВІЛ-інфекції на 12,3% та 11,6% та їх толерантного ставлення до ЛЖВ на 6,3% і 5,9% відповідно державними службовцями та депутатами.

9. Запропонована система міжсекторальної взаємодії в протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції, яка довела свою ефективність може бути рекомендована для впровадження в великих містах України.

СПИСОК РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділи монографій:

Юрченко О. В. Політичні умови та інституційна структура протидії епідемії ВІЛ/СНІДу в місті Києві / О. В. Юрченко // Стан епідемії ВІЛ/СНІДу в Києві та аналіз заходів протидії / О. Балакірєва, Л. Бочкова, І. Бєлова [та ін.]. - К. : Вид-во Раєвського, 2006. - С. 39-53.

Юрченко О. В. Як забезпечити ефективну протидію епідемії ВІЛ/СНІДу в Києві ? / О. В. Юрченко // Стан епідемії ВІЛ/СНІДу в Києві та аналіз заходів протидії / О. Балакірєва, Л. Бочкова, І. Бєлова [та ін.]. - К. : Вид-во Раєвського, 2006. - С. 124-130.

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Антоненко Ж. В. Досвід організації профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу серед населення м. Києва / Ж. В. Антоненко, О. В. Юрченко // Охорона здоров'я України. - 2003. - № 2. - С. 13-18. (Юрченко О.В. - написання статті та дослідження висновків; Антоненко Ж.В. - збір матеріалів).

2. Жилка Н. Я. Законодавчо-нормативне забезпечення охорони здоров'я ВІЛ-інфікованих жінок та охорони здоров'я народжених ними дітей (аналітичний огляд) / Н. Я. Жилка, Г. О. Слабкий, О. В. Юрченко // Пробл. військової охорони здоров'я : зб. наук. праць Укр. військ.-мед. академії. - К., 2006. - Вип. 16. - С. 651-660. (Юрченко О.В. - написання статті; Жилка Н.Я. - збір матеріалів та формування висновків; Слабкий Г.О. - наукове редагування).

3. Медведовська Н. В. ВІЛ-інфекція/СНІД - як актуальна проблема сьогодення / Н. В. Медведовська, Т. К. Кульчицька, О. В. Юрченко // Вестн. гигиены и эпидемиологии. - 2006. - Т. 10, № 1. - С. 1-7. (Юрченко О.В. - написання статті та формування висновків; Кульчицька Т.К - збір матеріалів; Медведовська Н.В. - наукове редагування).

4. Слабкий Г. О. До питання організації протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу в столиці України / Г. О. Слабкий, О. В. Юрченко // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров'я України. - 2006 - № 3. - С. 90-95. (Юрченко О.В. - написання статті та формування висновків; Слабкий Г.О. - наукове редагування статті).

5. Слабкий Г. О. Моніторинг поведінки студентської молоді м. Києва щодо ВІЛ-інфікування : повідомл. 1 / Г. О. Слабкий, О. В. Юрченко, Ж. В. Антоненко // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров'я України. - 2008 - № 2 - С. 17-21.

6. Слабкий Г. О. Моніторинг поведінки студентської молоді м. Києва щодо ВІЛ-інфікування : повідомл. 2 / Г. О. Слабкий, О. В. Юрченко, Ж. В. Антоненко // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров'я України. - 2008 - № 3 - С. 19-24.

7. Юрченко О. В. Розвиток епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в м. Києві (ситуаційний аналіз) // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров'я України. - 2006. - № 1. - С. 26-31.

У інших наукових виданнях:

Вивчення поширеності ВІЛ-інфекції шляхом застосування методології “дозорного” епідеміологічного нагляду / Ю. В. Круглов, В. А. Марциновська, О. М. Кислих, О. В. Максименок, Л. С. Котлик, В. І. Лісецька, О. В. Юрченко, О. М. Кульбах, О. І. Балановська // Инфекц. контроль. - 2007. - № 2 - С. 9-10.

Профілактика СНІДу серед медичних працівників в умовах контакту з ВІЛ-інфікованими, а також рекомендації для профілактики після небезпечного контакту з ВІЛ-інфекцією / О. В. Юрченко, О. М. Кравченко, Т. Р. Чайковська, Л. М. Пузанова, Т. А. Єгорова, С. В. Федоренко, Є. С. Мамедова, Ж. В. Антоненко // Сучасні підходи до профілактики тютюнокуріння, алкоголізму, наркоманії та СНІДу : матеріали наук.-практ. конф. - К., 2003. - С. 100-102.

Слабкий Г. О. Діти та ВІЛ. Профілактика соціального сирітства / Г. О. Слабкий, Н. Я. Жилка, О. В. Юрченко // Наукові дослідження - теорія та експеримент 2006 : 2 міжнар. наук.-практ. конф., 15-17 трав. 2006 р. : матеріали конф. - Полтава : Інтер Графіка. 2006. - Т. 8. - С. 85-90.

Слабкий Г. О. Рівень обізнаності з проблеми ВІЛ/СНІДУ осіб, які приймають рішення з питань зазначеної проблеми / Г. О. Слабкий, О. В. Юрченко // Університетська клініка. - 2006. - Т. 2, № 1/2. - С. 92-95.

Юрченко А. А. [! О. В.] Щодо проведення автоматизованого соціального моніторингу протидії ВІЛ/СНІД / О. В. Юрченко, Г. О. Слабкий // Укр. журн. телемедицини та мед. телематики. - 2006. - Т. 4, № 1. - С. 114-115.

Юрченко О. В. Вивчення поведінки споживачів ін'єкційних наркотиків щодо можливості ВІЛ-інфікування / О. В. Юрченко, Г. О. Слабкий // 11 конгрес Світової федерації Укр. Лікар. Товариств, 28-30 серп. 2006 р. : тез. доп. - Полтава; К. ; Чикаго, 2006. - С. 146.

Юрченко О. В. Епідеміологічний нагляд за розвитком епідемії ВІЛ/СНІДу (аналітичний огляд літератури) / О. В. Юрченко, В. Г. Панченко // Україна. Здоров'я нації. - 2007. - № 2. - С. 131-136.

Юрченко О. В. Особливості характеру епідемії ВІЛ/СНІДу в м. Києві / О. В. Юрченко, Б. Л. Подлужний // Зб. наук. праць Укр. ін-ту громадського здоров'я. - К., 2007. - Вип. 1. - С. 329-339.

Юрченко О. В. Про шляхи забезпечення ефективної протидії епідемії ВІЛ/СНІДу

в столиці України / О. В. Юрченко // Україна. Здоров'я нації. - 2007. - № 1. - С. 72-76.

Юрченко О. В. Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу / О. В. Юрченко // Підсумки роботи лікувально-профілактичних установ міста в 2003 році. - К., 2004. - С. 225-230.

Юрченко О. В. Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу / О. В. Юрченко // Підсумки роботи лікувально-профілактичних установ міста в 2004 році. - К., 2005. - С. 259-268.

Юрченко О. В. Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та організація надання медичної допомоги ВІЛ-позитивним особам та хворим на СНІД / О. В. Юрченко // Підсумки роботи лікувально-профілактичних установ міста в 2005 році. - К., 2006. - С. 271-286.

Юрченко О. В. Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та організація надання медичної допомоги ВІЛ-позитивним особам та хворим на СНІД / О. В. Юрченко // Підсумки роботи галузі “Охорона здоров'я” столиці в 2006 році. - К., 2007. - С. 253-262.

Юрченко О. В. Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та організація надання медичної допомоги ВІЛ-позитивним особам та хворим на СНІД / О. В. Юрченко // Підсумки роботи галузі “Охорона здоров'я” столиці в 2007 році. - К., 2008. - С. 269-278.

Юрченко О. В. Рівень поінформованості молоді з питань ВІЛ/СНІД / О. В. Юрченко // Міжгалузева комплексна програма “Здоров'я нації” на 2002-2011 роки - крок до реформування галузі : наук.-практ. конф., 26-27 жовт. 2006 р. : матеріали конф. - К. ; Ужгород, 2006. - С. 107-110.

Юрченко О. В. Стратегія дій уряду в протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в країні / О. В. Юрченко // Сучасні технології вищої мед. освіти : зб. наук. праць. - Донецьк, 2006. - С. 277-281.

Галузеві нововведення:

Методика міжсекторальної взаємодії в організації протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД на рівні великого промислового міста / В. М. Пономаренко, Г. О. Слабкий, Н. Я. Жилка, О. В. Юрченко, В. Г. Панченко // Реєстр галузевих нововведень. - К., 2007. - Вип. 26/27. - С. 94-95.

Модель міжгалузевої підготовки спеціалістів для боротьби з ВІЛ/СНІД / В. М Пономаренко, Г. О. Слабкий, О. В. Юрченко, О. А. Проценко // Реєстр галузевих нововведень. - К., 2006. - Вип. 24/25. - С. 116-117.

Нова модель системи медичного забезпечення населення з ВІЛ/СНІД на рівні великого міста / Г. О. Слабкий, О. Б. Петряєва, Л. М. Бєленська, О.В. Юрченко, О. А. Проценко // Реєстр галузевих нововведень. - К., 2006. - Вип. 24/25. - С. 121-122.

Інформаційні листи:

Методика опанування міжгалузевою системою медичного забезпечення населення на ВІЛ/СНІД / Укр. ін-т громад. здоров'я ; уклад. : Г. О. Слабкий, Н. Я. Жилка, О. Б. Петряєва, Л. М. Бєленська, О. В. Юрченко, О. А. Проценко : інформ. лист № 250-2005. - К., 2005. - 3 с.

Модель інформаційного забезпечення учасників протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу / Укр. ін-т громад. здоров'я ; уклад. : Г. О. Слабкий, В. В. Лазоришинець, О. В. Юрченко : інформ. лист №___ - К., 2008. - 3 с.

Функціонально-організаційна модель міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу у мегаполісі / Укр. ін-т громад. здоров'я ; уклад. : Г. О. Слабкий, В. В. Лазоришинець, О. В. Юрченко : інформ. лист №___ - К., 2008. - 3 с.

АНОТАЦІЯ

Юрченко О.В. Наукове обґрунтування системи міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД в мегаполісі. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупіка, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в м. Києві, обґрунтуванню та розробці якісно нової функціонально-організаційної міжсекторальної системи протидії розвитку епідемії в мегаполісі. Встановлено тенденції до стрімкого зростання розповсюдженості ВІЛ-інфекції в столиці держави, яка набула характеру епідемії; основний тягар протидії ВІЛ/СНІД в м. Києві несе існуюча система надання медичної допомоги та її спеціалізовані підрозділи. Різні сектори державного управління та поза державного сектору в протидії розвитку епідемії приймають не рівномірну участь; відсутня координація дії різних секторів і навіть управлінь міськдержадміністрацій в справі протидії епідемії ВІЛ/СНІД. Обґрунтована якісно нова функціонально організаційна система міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції. Особливостями запропонованої системи стали наявність єдиного координаційного органу управління у протидії епідемії ВІЛ-інфекції, розширення внутрішніх та зовнішніх зв'язків системи з учасниками протидії, як на муніципальному так і на недержавному (громадському) рівнях, створення сприятливих умов для обміну та узагальнення досвіду в протидії епідемії ВІЛ-інфекції. Данні, отримані в результаті дослідження, знайшли своє втілення на державному, галузевому, міжгалузевому та регіональних рівнях.

Ключеві слова: епідемія ВІЛ/СНІД, мегаполіс, міжсекторальна протидія, система.

АННОТАЦИЯ

Юрченко А.В. Научное обоснование системы межсекторного противодействия развитию эпидемии ВИЧ/СПИД в мегаполисе - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата медицинских наук за специальностью 14.02.03 - социальная медицина. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению развития эпидемии ВИЧ-инфекции в г. Киеве, обоснованию и разработке качественно новой функционально-организационной межсекторной системы противодействия развитию эпидемии в мегаполисе.

Установлен, неуклонный рост в г. Киеве количества впервые зарегистрированных случаев ВИЧ - инфекции - с 13 в 1995 г., до 1183 случая в 2007 г. с изменением половой характеристики ВИЧ- инфицированных (с 15,5% женщин и 84,5% мужчин в 1997 г. до 45% и 55% соответственно в 2007 г.) с поражением всех возрастных категорий и изменением путей передачи ВИЧ-инфекции: парентерального с 90,2% к 50%; полового с 9,7% до 29,6%, рождение детей ВИЧ-инфицированными женщинами с 0,1% до 20,4% соответственно в 1997 и 2007 годах и рост численности случаев смертей от СПИДа: с 1 в 1993 году до 87 случаев в 2007 году.

Исследованием показано, что основное бремя в противодействии ВИЧ/СПИД в Киеве несет существующая общая система предоставления медицинской помощи и ее специализированные подразделы, благодаря совместным усилиям которых в 2007 году высокоактивной антиретровирусной терапией охвачено 89,2% больных на СПИД. Недостаточное количество кабинетов и отсутствие возможности удовлетворения медико-социальной помощи ВИЧ-инфицированным в полном объеме, свидетельствует о невозможности системы здравоохранения в полной мере противостоять развитию эпидемии ВИЧ-инфекции.

Показанное неравномерное участие разных секторов государственного управления и негосударственного сектора в противодействии развитию эпидемии ВИЧ-инфекции в столице, в результате чего профилактика ВИЧ-инфекции на рабочих местах не организованная. Крайне недостаточно используется внешняя и социальная реклама и СМИ, 82,3±2,8 процентов опрошенных государственных служащих указали на отсутствие координации действий разных секторов и даже управлений горгосадминистрации в деле противодействия эпидемии ВИЧ-инфекции при достаточно низкой осведомленности граждан, которые принимают управленческие и организационные решения по вопросам ВИЧ/СПИД: от 27,4% городских и районных депутатов относительно путей передачи ВИЧ и 25,6% государственных служащих, высокой степени их отношения к ВИЧ-инфицированным - 68,3% среди депутатов и 76,2% - государственных служащих.

Полученные результаты удостоверили необходимость научного обоснования качественно новой системы противодействию развития ВИЧ-инфекции в мегаполисе, в основу, которой впервые в Украине полагался межсекторный подход к ее формированию путем включения 18 участников государственного и 7 негосударственного секторов, в том числе людей живущих с ВИЧ (ЛЖВ), при координирующей функции городского координационного совета во главе с заместителем председателя городской государственной администрации, деятельность которой обеспечивают впервые введенные межсекторальная рабочая группа (МРГ), группа мониторинга и оценки (МиО) и городской ресурсный центр (ГРЦ).

Особенностями предложенной системы стали наличие единого координационного органа управления в противодействии эпидемии ВИЧ-инфекции, реагирования на эпидситуацию без бюрократических преград, расширение внутренних и внешних связей системы с участниками противодействию, как на муниципальном, так и на негосударственном (общественном) уровнях, привлечение ЛЖВ к участию в формировании организационных и управленческих решений, создание благоприятных условий для обмена и обобщения опыта в противодействии эпидемии ВИЧ-инфекции.

Неотъемлемой составляющей предложенной системы постоянная модель информационно-аналитического обеспечения органов противодействия развитию эпидемии ВИЧ-инфекции в пределах ГРЦ, которая основывается на системном и ситуационных подходах и выступает определяющим фактором при формировании и принятии управленческих решений относительно организации мер борьбы с ВИЧ/СПИД.

Об эффективности внедренной системы свидетельствует повышение уровня финансирования мер борьбы с ВИЧ-инфекцией за период с 2006 по 2008 год в 2,6 раза, уровня знаний граждан, которые принимают решение относительно путей передачи ВИЧ-инфекции на 12,3% и 11,6% и их толерантного отношения к ЛЖВ на 6,3% и 5,9% соответственно государственными служащими и депутатами.

Ключевые слова: эпидемия ВИЧ/СПИД, мегаполис, межсекторное противодействие, система.

SUMMARY

Yurchenko O.V. Scientific substantiation intersectoral counteraction system of development of a HIV/AIDS epidemic in megalopolis. - the Manuscript.

The dissertation for a scientific degree of candidate of medical sciences for specialty 14.02.03 - social medicine. - National Medical Academy of Postgraduate education behalf P.L.Shupika, Kiev, 2008. The dissertation is devoted to studying development the epidemic of HIV-infection in Kiev, to a substantiation and development of qualitatively new functional-organizational intersectoral system tocounteraction development epidemic in a megalopolis. A trend of rapid growth of HIV infections in the capital of the State, which acquired the character of the epidemic; main burden of HIV / AIDS in Kiev has the current system of providing medical aid and its specialized subsections, which are unable to fully confront the epidemic of HIV - Disease Prevention. Different sectors of public administration and outside the public sector in combating the epidemic are not even attend; absence of coordination of different sectors and even offices municipal government to confront HIV / AIDS epidemic. Proved qualitatively new functionally organizational system of intersectoral counteraction of development of a HIV-infection epidemic. Especially the proposed system was the existence of a single coordinating body in opposing management of HIV-infections, responding to the epidemic situation, expanding domestic and external relations system with counter parties, as at the municipal and at the non-state (public) levels, attracting PLHIV to participate in shaping organizational and management decisions, creating favourable conditions for the exchange and learn from experience in combating the epidemic HIV-Infections. Data from the study, found its embodiment in the state, industry, intersectoral and regional levels

...