Діагностика, лікування та профілактика рецидивів функціональних кіст яєчників у дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Важливою складовою здоров'я нації є репродуктивне здоров'я дівчат та дівчат-підлітків, від якого залежить життя майбутніх поколінь (Н.С. Луценко та співавт., 2001; Р.О. Моїсеєнко, 2003). Пухлини та пухлиноподібні утворення яєчників (ППУЯ) є досить частим чинником його порушень, а частота їх виявлення зростає в період статевого дозрівання (Ю.П. Вдовиченко, В.В. Станкевич, 2003; Л.В. Адамян, Е.А. Богданова, 2004). При цьому від третини до понад половини кістозних утворень яєчників у дівчат-підлітків складають саме ППУЯ, серед яких найчастіше зустрічаються функціональні кісти яєчників (ФКЯ) (84,0%), найважливішою особливістю котрих є транзиторний характер існування та здатність до спонтанного регресу (И.А. Озерская и соавт., 2006; О.М. Носенко, 2007).

Досить часто ФКЯ у дівчат-підлітків супроводжуються порушеннями менструального циклу (ПМЦ) (олігоменореєю, пубертатними матковими кровотечами (ПМК)) (Ю.А. Гуркин, 2000; А.В. Чайка та співавт., 2000; С.О. Левенець, 2003). У 29,9% випадків протягом 1-4 років спостерігається рецидивування ФКЯ (В.И. Кулаков, 2005). ПМЦ та рецидиви ФКЯ призводять в майбутньому до зниження у таких пацієнток репродуктивного потенціалу (І.Б. Вовк, 2004; С. Pienkowski, 2004).

Виникнення ФКЯ у дівчат-підлітків носить багатофакторний характер і пов'язується з підвищенням в пубертатному віці процесів проліферації в яєчниках під впливом порушеної гонадотропної стимуляції (Л.В. Адамян, Е.А. Богданова, 2004; И.А. Озерская и соавт., 2006; В.К. Чайка та співавт., 2007), у розвитку яких певне значення мають запальні, інфекційні та стресогенні фактори (И.Н. Шкарупа, 2004; Г.М. Савельева и соавт., 2005; В.Ф. Нагорна, 2005). Але в існуючій літературі є нечисленні та суперечливі дані щодо ролі цих факторів у виникненні ФКЯ у дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій. Науковий та практичний інтерес викликає вивчення у таких пацієнток особливостей перебігу перинатального, пре- та пубертатного періоду, їх психоемоційного та гормонального статусу, ехоструктури та мікробіоценозу геніталій.

В літературі й на сьогодні залишаються дискусійними питання про можливість та тривалість спостереження за дівчатами-підлітками з ФКЯ, існують розбіжності щодо тактики ведення: спостереження, проведення консервативної терапії або проведення лікування тільки тривало існуючих та рецидивуючих кіст яєчників (І.Б. Вовк і співавт., 2004; Л.И. Бондаренко и соавт., 2004; Р.П. Белей та співавт., 2005; В.К. Чайка та співавт., 2007; О.И. Немченко, 2007). Вибір методу консервативного лікування також пов'язаний з певними труднощами, оскільки не існує єдиної думки відносно його складу та тривалості. Приймаючи до уваги, що гормональні препарати мають ряд протипоказань та побічних дій, неоднозначні погляди й щодо застосування гормональної терапії у дівчат-підлітків (І.Б. Вовк і співавт., 2004; О.И. Немченко, 2007). Не розроблено схем негормональної корекції дисфункції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи (ГГЯС), ПМЦ та профілактики рецидивів ФКЯ у дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій.

Отже, розробка сучасної комплексної системи медичної допомоги дівчатам-підліткам з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій в стаціонарних та амбулаторних умовах потребує визначення стратегії ефективної діагностики, раціональної тактики ведення та комплексного поетапного лікування.

Мета дослідження. Підвищити ефективність консервативного лікування функціональних кіст яєчників на тлі запальних захворювань геніталій у дівчат-підлітків шляхом розробки системи науково обґрунтованих діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

Задачі дослідження.

1. Вивчити клінічну характеристику, перебіг перинатального, пре- і пубертатного періодів у дівчат-підлітків з ФКЯ.

2. Оцінити ультразвукову характеристику внутрішніх геніталій у дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій.

3. Дослідити мікробіоценоз піхви та наявність урогенітальних інфекцій (УГІ) у дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій.

4. Вивчити гормональний статус дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій.

5. Визначити особливості психоемоційного стану дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій.

6. Розробити, науково обґрунтувати та впровадити в клінічну практику систему поетапного консервативного лікування та профілактики рецидивів ФКЯ у дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій та оцінити її ефективність.

1. Матеріали та методи дослідження

Матеріалом ретроспективного дослідження стали 428 історій хвороб дівчат-підлітків з ФКЯ, які лікувалися у відділенні дитячої та підліткової гінекології ДРЦОМД, проспективного дослідження - 116 дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій у віці від 13 до 17 років, контрольну групу склали 30 дівчат-підлітків того ж віку, умовно соматично і гінекологічно здорових з регулярним менструальним циклом (МЦ). Усі обстежені дівчата-підлітки з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій методом випадкової вибірки були розподілені на дві групи: основну (І, n=60), пацієнтки якої отримували запропоновану поетапну комплексну консервативну терапію, та групу порівняння (ІІ, n=56), дівчата якої отримували традиційну терапію.

Усім дівчатам проспективно обстежених груп було проведено клінічне, анамнестичне, антропометричне, лабораторне та гінекологічне обстеження.

Оцінювали показники фізичного розвитку - зріст, масу тіла, індекс маси тіла (ІМТ) за формулою: ІМТ = М/З2, де М - маса тіла, у кг; З - зріст, у м (И.Б. Манухин и соавт., 2001). Ступінь сформованості вторинних статевих ознак і характер менструальної функції оцінювали за чотирьохбальною системою з оцінкою статевої формули МаАхРsМе за Л.Г. Тумилович (1975). Бал статевого розвитку (БСР) розраховували з обліком біологічної значимості вторинних статевих ознак шляхом помноження ступеня виразності кожної ознаки на коефіцієнт (МаЧ1,2, АхЧ0,4, РsЧ0,3, МеЧ2,1) та підсумку результату (О.О. Зелінський та співав., 2003; В.К. Чайка, Л.А. Матыцина, 2004). Наявність і ступінь виразності гірсутизму оцінювали за гормональною шкалою Ферримана-Галвея (1961).

Усім обстеженим було проведено ультразвукове дослідження (УЗД) внутрішніх геніталій (В.И. Кулаков и соавт., 2004). Стан піхви вивчали за допомогою вагіноскопу (Л.Б. Маркин, Э.Б. Яковлева, 2007). Спектр вагінальної мікрофлори вивчали шляхом бактеріоскопії виділень з піхви, їх бактеріологічного дослідження. УГІ виявляли методом полімеразної ланцюгової реакції з використанням наборів реагентів «НПФ ДНК-технология» та «НПФ Литех» (Росія).

Комплекс психологічних методів дослідження включав адаптований підлітковий варіант особистісного опитувальника Айзенка; шкалу самооцінки Ч.Д. Спілбергера, адаптовану Ю.Л. Ханіним; патохарактерологічний діагностичний опитувальник для підлітків А.Е. Лічко (А.В. Батаршев, 2001).

Вивчали вміст лютеїнізуючого (ЛГ), фолікулостимулюючого (ФСГ) гормонів, пролактину (ПРЛ), естрадіолу (Е2), прогестерону (П), тестостерону (Т), дегідроепіандростерону сульфату (ДЕА-с) з використанням наборів «IMMUNOTECH» фірми “A coulter company” (Чехія) та “Хозрасчетного опытного производства Института биоорганической химии Национальной академии наук Беларуси” (Республіка Бєларусь) за прикладеними інструкціями. Враховуючи, що більшість пацієнток з ФКЯ під час госпіталізації мали затримку менструації, визначення сироваткових гормонів проводили у середині ІІ фази умовного МЦ або на тлі затримки менструації. Статистична обробка усіх даних проведена із застосуванням стандартного пакету програми Excel 2000.

2. Результати досліджень та їх обговорення

На першому етапі роботи нами було ретроспективно виявлено, що ФКЯ зустрічаються у 7,90% пацієнток відділення дитячої та підліткової гінекології ДРЦОМД та складають 80,45% у структурі кістозних доброякісних пухлин та ППУЯ. ФКЯ у 88,08% дівчат-підлітків виникають на тлі запальних захворювань геніталій з реєстрацією сальпінгоофориту у 71,26% випадків, у тому числі на тлі сполучення сальпінгоофориту та вульвовагініту - у 57,01%, лише сальпінгоофориту - у 14,25%, вульвовагініту - у 16,82%. ПМЦ виявляються у 63,79% пацієнток з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій, з яких найбільш часто діагностується олігоменорея - 70,79%, значно рідше ПМК - 15,65%. Рецидиви ФКЯ у дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій при спостереженні протягом року після закінчення лікування виявляються у 28,57%.

Другий етап роботи включав проспективне обстеження дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій. Вивчення клініко-анамнестичних даних дівчат з ФКЯ показало, що за віком, соціальним статусом, успішністю, сімейним станом вони не мали достовірних розходжень з контролем.

94,83% дівчат з ФКЯ пред'являли скарги: на болі унизу живота різної інтенсивності (83,62%), затримку менструації на час госпіталізації (30,17%), болісні менструації (30,17%), головний біль (20,69%).

Пацієнтки з ФКЯ мали ускладнений перинатальний період (42,24%, р0,01), були здебільшого народжені від матерів, які мали гінекологічні захворювання (74,14%, р0,01), віком понад 25 років (41,38%, р0,01) та батьків віком понад 28 років (36,21%, р0,02) із професійними шкідливостями (25,86%, р0,03).

У дівчат з ФКЯ порівняно з контролем виявлено зниження маси тіла (53,90±0,84 проти 56,671,02 кг, р<0,05), ІМТ (20,25±0,31 проти 21,390,46 кг/м2, р<0,05), частіша наявність астенічної статури (31,03%, р0,01), більш рідка - гіперстенічної (20,69%, р<0,03). У дівчат з ФКЯ вірогідно частіше спостерігався надлишковий ріст волосся за шкалою Ферримана-Галвея над верхньою губою (19,83%, р0,03), у верхній (34,48%, р0,02) та нижній (37,07%, р0,01) частинах живота. У пацієнток з ФКЯ гірсутне число понад 4 бали виявлено у 19,83% (р0,01) випадків, гіпертріхоз - у 27,59% (р0,02), акне - у 15,52% (р0,02) та стрії - у 21,55% (р0,01), що свідчить про розвиток та формування гормональних розладів.

Для пацієнток з ФКЯ характерним було зниження БСР, в тому числі нижче за 12 (60,34%, р0,01), та більш пізній початок розвитку вторинних статевих ознак, в тому числі пізніше 11,5 років (33,62%, р0,03). Вік настання менархе у пацієнток з ФКЯ (12,550,12 років) не відрізнявся від контролю (р0,05), але виявлено патологічний перебіг періоду становлення менструальної функції: порушення становлення МЦ (46,55%, р0,01), не встановлений МЦ (41,38%, р0,01), затримки менструацій в анамнезі (56,90%, р0,01) від 1 тижня до 3 місяців. Після затримки менструації були у 1,16 разу (р0,01) більш тривалими, ніж у контролі, що вказує на роль ендокринних порушень в патогенезі ФКЯ.

Більшість пацієнток з ФКЯ вже отримували лікування з приводу різних гінекологічних захворювань: ПМЦ - 40,52%, в тому числі олігоменореї - 30,17%, ПМК - 9,48%; ФКЯ - 18,10%; сальпінгоофориту - 25,00%; вульвовагініту - 16,38%. Уреаплазмоз лікували 3,45% пацієнток, хламідіоз - 0,86%, кандидоз - 2,59%.

Під час даної госпіталізації усі обстежені пацієнтки мали запальні захворювання внутрішніх геніталій, а саме: двосторонній сальпінгоофорит - 73,28%, правосторонній - 18,10%, лівосторонній - 8,62%. У дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій розвиток ФКЯ супроводжувався різними ПМЦ (61,21%), серед яких переважали первинна (36,21%) та вторинна (17,24%) олігоменорея, а ПМК (4,31%) та пройоменорея (3,45%) реєструвалися в поодиноких випадках. Дисменорея виявлялася у 30,17% пацієнток.

Аналіз екстрагенітальної патології дівчат з ФКЯ виявив порівняно з контролем у 3,62 разу частішу захворюваність гострими респіраторними вірусними інфекціями (72,41%, р<0,01) та у 1,76 - дитячими інфекціями (87,93%, р0,01) з перевищенням інфекційного індексу у 2,23 разу (р0,01). Обстежені пацієнтки частіше страждали захворюваннями ЛОР-органів (42,24%, р<0,01), бронхо-легеневого тракту (25,86%, р<0,01), вегето-судинною дистонією (ВСД) (19,83%, р<0,03).

У обстежених пацієнток ФКЯ у 1,70 разу частіше (p<0,01) виникали в правому яєчнику, ніж в лівому; у 2,22 разу частіше (p<0,01) мали потовщену капсулу, їх найбільший діаметр варіював від 3,5 до 8,5 см, а розміри в середньому склали 53,301,1736,471,05 мм. Вміст ФКЯ варіював від анехогенного однорідного до різнорідного з наявністю безсудинного ехопозитивного компоненту. Виявлено, що ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій у дівчат-підлітків мають 4 варіанти ехоструктури: анехогенний з однорідним вмістом (18,10%), з наявністю ехогенної дрібнодисперсної зависі (52,59%), дрібних ехопозитивних включень (17,24%) (дрібно- або середньосітчаста побудова) та щільного ехопозитивного компоненту (12,07%), розташованого пристінно. При кольоровому допплерівському картуванні функціональні кісти не мали кольорових локусів в ехопозитивних включеннях. Ці включення були розцінені як кров'яні згустки або нитки фібрину.

При дослідженні контрлатеральних яєчників у дівчат з ФКЯ виявлено: збільшення об'єму порівняно з контролем в 1,70 разу (p<0,01), зниження їх ехощільності у 72,41% випадків (p<0,01), яка у контролі була незміненою; полікістозна трансформація з перевагою ехонегативних включень округлої і неправильної форми розміром до 4-5 мм (49,14%, p<0,01) та поява включень понад 5 мм (23,28%, p<0,01); відсутність домінантних фолікулів або жовтих тіл; відсутність достовірних розходжень з контролем за розташуванням ехонегативних включень з перевагою дифузного варіанту (92,24%); у 8,54 разу частіше (p<0,01) ультразвукова реєстрація капсули контрлатерального яєчника (28,45%), товщина якої не перевищувала 3 мм. В контролі у 83,33% дівчат спостерігалися поодинокі або множинні ехонегативні включення округлої форми, розміри яких не перевищували 2-3 мм, у 53,33% - домінантні фолікули або жовті тіла. Наявність запального процесу супроводжувалася ексудацією у просвіт труби та накопиченням в ній рідини, що призвело до формування гідросальпінксів у 45,69% випадків.

Гінекологічне обстеження виявило у дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій наявність цервіциту (45,69%, p<0,01) та ендоцервіциту (16,38%, p<0,02); наявність рясних піхвових виділень (83,62%, p<0,02) жовтувато-молочного (65,52%, p<0,01) та зеленуватого кольору (18,10%, p<0,01). При мікроскопії піхвових виділень у обстежених пацієнток порівняно з контролем була підвищена кількість лейкоцитів (41,38% випадків, p<0,01) та епітеліальних елементів (70,69% випадків, p<0,01), порушена піхвова флора (62,93%, p<0,01) з перевагою змішаної флори (49,14%, p<0,01). При мікробіологічному дослідженні в них частіше виявлялися потенційно-патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, такі як: S. epidermidis (80,17%, р<0,01) і S. aureus (94,83%, р<0,01), S. pyogenes (55,17%, р<0,01) та S. haemoliticus (26,72%, р<0,01), E. сoli (81,90%, р<0,01) та C. albicans (94,83%, р<0,01), E. aerogenosis (48,28%, р<0,01) та E. cloacae (32,76%, р<0,01), P. vulgaris (33,62%, р<0,01) та P. mirabilis (27,59%, р<0,01); частіше виявлялися у високих концентраціях (понад 106) КУО/мл: Candida albicans (31,90%, р<0,01), E. сoli (21,55%, р<0,01), S. aureus (12,07%, р<0,05); знижена концентрація Lactobacillus spp. - у 23,28% (р<0,01) і відсутність високих титрів Lactobacillus spp. (р<0,05). Проведене дослідження виявило у 49,14% пацієнток з ФКЯ наявність урогенітальних агентів, таких як: Ureaplasma urealiticum (16,38%), Gardnerella vaginalis (14,66%) Cytomegalovirus (14,66%) та Herpes simplex virus, ІІ тип (13,79%).

Беручи до уваги наявність у половини пацієнток олігоменореї, гормональний статус було розглянуто не тільки в групі з ФКЯ порівняно з контролем, а й окремо у дівчат з регулярним МЦ і з олігоменореєю. Проведене гормональне дослідження пацієнток виявило порівняно з контролем достовірне зниження середніх концентрацій ЛГ, ФСГ, Е2, П та підвищення вмісту ПРЛ, Т, ДЕА-с в сироватці периферичної крові, рівень яких не виходив за межи фізіологічної норми. Вивчення ендокринного статусу пацієнток з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій підтвердило наявність в них ендокринного дисбалансу, який проявлявся гонадотропною дисфункцією зі зниженням концентрації ЛГ в 1,36 разу (р<0,01), ФСГ в 1,85 разу (р<0,01), підвищенням співвідношення ЛГ/ФСГ в 1,69 разу (р<0,01), зниженням вмісту Е2 - в 1,50 разу (р<0,01), П - в 3,26 разу (р<0,01), підвищенням рівня ПРЛ в 1,18 разу (р0,02), Т - в 1,57 (р<0,01) та ДЕА-с - в 1,17 разу (р<0,04). Встановлено кореляційний взаємозв'язок між вмістом Е2 та: концентрацією ПРЛ (r=-0,35, p<0,01), П (r=0,49, p<0,01), Т (r=-0,26, p<0,01). Виявлені порушення рівнів досліджуваних гормонів у дівчат з олігоменореєю були більш вираженими, ніж у пацієнток з регулярним МЦ, але ця різниця не була достовірною.

Вивчення особливостей стану нервової системи (НС) обстежених дівчат з ФКЯ за ПДО для підлітків А.Е. Лічко виявило достовірно частішу наявність у них порівняно з контролем акцентуацій характеру (52,59%, р<0,01). Враховуючи перевагу серед пацієнток з ФКЯ дівчат з психастенічним та астено-невротичним типами акцентуації характеру (32,76%, р<0,01), яких об'єднує наявність астенізації НС та схожа відповідна реакція організму на вплив стресу, ми окремо виділили й розглянули цю підгрупу пацієнток (підгрупа А) порівняно з іншими пацієнтками (підгрупа Б) та контролем (К). Для підгрупи А порівняно з підгрупою Б були характерні частіша наявність ВСД (47,37%, pА-Б0,01, рА-К<0,01), в тому числі ВСД за гіпотонічним типом (31,58%, pА-Б0,01, pА-К0,01), як проява стійкої вегетативної дисфункції; високого рівня РТ (84,21%, pА-Б0,01, рА-К<0,01), випадків інтроверсії (63,16%, pА-Б0,01, рА-К<0,01), високої емоційної нестійкості (71,05%, pА-Б0,01, рА-К<0,01), порушень концентрації уваги (89,47%, рА-Б<0,01, рА-К<0,01) та уповільнення темпів мислення (28,95%, рА-Б<0,01, рА-К<0,01). Отримані результати можна розглядати як реакцію емоційного реагування пацієнток з психастенічним та астено-невротичним типами акцентуації характеру, що визначає їх виборчу чутливість як до конфліктів, що були до початку захворювання, так і до ситуацій, що виникли у зв'язку з ним. Гормональний профіль у підгрупі А порівняно з підгрупою Б та контролем виявив зниження концентрації Е2 відповідно у 1,38 (рА-Б<0,01) та у 1,88 разу (рА-К<0,01); рівня П - у 1,43 (рА-Б<0,007) та 4,21 разу (рА-К<0,01); підвищення концентрації ПРЛ - у 1,20 (рА-Б<0,03) та 1,33 разу (рА-К<0,002); збільшення вмісту ДЕА-с у 1,28 (рА-Б<0,03) та 1,38 разу (рА-К<0,005); зниження нижче за норму рівня Е2 (52,63%, рА-Б<0,01, рА-К<0,01), концентрації П (60,53%, рА-Б<0,01, рА-К<0,01); підвищення вище за норму вмісту ДЕА-с (18,42%, рА-Б<0,05, рА-К<0,01).

Дослідження стану тривожності за шкалою самооцінки Спілбергера виявило у пацієнток з ФКЯ підвищення до високого рівня реактивної тривожності (РТ) (59,48%, р<0,01) та особистісної тривожності (ОТ) (29,31%, р<0,03). Для пацієнток з ФКЯ з високим рівнем РТ (підгрупа В), яка є реакцією організму на сформовану стресову ситуацію, порівняно з іншими дівчатами з ФКЯ (підгрупа С) та контролем були характерні: частіша наявність гострих стресів (52,17%, рВ-С<0,01, рВ-К<0,01), ВСД (30,43%, рВ-С<0,01, рВ-К<0,01); високої та дуже високої емоційної нестійкості (65,22%, рВ-С<0,01, рВ-К<0,01), астено-невротичного типу акцентуації характеру (27,54%, рВ-С<0,01, рВ-К<0,01), порушення концентрації уваги (66,67%, рВ-С<0,01, рВ-К<0,01), зниження фону настрою з наявністю емоційної лабільності (73,91%, рВ-С<0,01, рВ-К<0,01), порушення сну (78,26%, рВ-С<0,01, рВ-К<0,01) та апетиту (60,87%, рВ-С<0,01, рВ-К<0,01). Гормональний профіль у підгрупі В порівняно з підгрупою С та контролем виявив зниження концентрації Е2 відповідно у 1,27 (рВ-С<0,01) і 1,67 разу (рВ-К<0,01), рівня П - у 1,29 (рВ-С<0,03) і 3,64 разу (рВ-К<0,01); збільшення вмісту ДЕА-с - у 1,69 (рВ-С<0,01) і 1,41 разу (рВ-К<0,01) відповідно, концентрації ПРЛ порівняно з контролем у 1,23 разу (рВ-К<0,007); зниження нижче за норму рівня Е2 (37,68%, рВ-С<0,03, рВ-К<0,01), концентрації П (52,17%, рВ-С<0,03, рВ-К<0,01); підвищення вище за норму вмісту ДЕА-с (17,39%, рВ-С<0,01, рВ-К<0,02).

Встановлено, що у дівчат з ФКЯ у 1,28 разу частіше (p0,01), ніж у контролі, зустрічалися стресові стани (93,97%), у 12,68 разу (р0,01) - гострі стреси (42,24%). Серед стресових факторів у 2,11 разу частіше (р0,03) реєструвалися сімейні проблеми (42,24%). У пацієнток з ФКЯ, які перенесли гострий стрес, порівняно з іншими пацієнтками частіше реєструвалися ВСД за гіпотонічним типом (20,41%, p0,04) та високий рівень РТ (73,47%, р<0,01).

Фактор нейротизму (за Айзенком) у обстежених дівчат-підлітків свідчив про їх емоційно-психологічну стійкість або нестійкість, стабільність або нестабільність та розглядався у зв'язку з уродженою лабільністю вегетативної НС. Дослідження нейротизму у дівчат-підлітків з ФКЯ виявило частішу наявність високого рівня емоційної нестійкості (39,66%, р<0,01) та сумарної емоційної нестійкості (45,69%, р<0,01). Для емоційно нестійких пацієнток (підгрупа Н) порівняно з іншими пацієнтками з ФКЯ (підгрупа У) були характерні: більш молодший вік (на 3,55%, р<0,03); частіша наявність ВСД (35,85%, р<0,01) - у 5,65 разу, сімейних проблем (54,72%, р<0,01) - у 1,72 разу, високого рівня РТ (84,91%, р<0,01) - у 2,23 разу, високого рівня ОТ (58,49%, р<0,01) - у 12,29 разу, випадків інтроверсії (58,49%, р<0,01) - у 3,35 разу, порушення концентрації уваги (79,25%, р<0,01) - у 4,16 разу, зниження фону настрою з емоційною лабільністю (83,02%, р<0,01) - у 2,61 разу, наявність уповільнення темпів мислення (35,85%, р<0,01). Гормональне дослідження пацієнток підгрупи Н порівняно з підгрупою У та контролем виявило зниження концентрації Е2 відповідно у 1,33 (рН-У<0,01) і 1,77 разу (рН-К<0,01), зменшення рівня П у 1,60 (рН-У<0,01) і 4,31 разу (рН-К<0,01); підвищення концентрації ДЕА-с у 1,43 (рН-У<0,01) і 1,40 разу (рН-К<0,01); зниження нижче за норму рівня Е2 (39,62%, рН-У<0,04, рН-К<0,01), концентрації П (64,15%, рН-У<0,01, рН-К<0,01); підвищення вище за норму рівня ДЕА-с (16,98%, рН-У<0,03, рН-К<0,02).

Аналіз психічного статусу виявив, що у пацієнток з ФКЯ порівняно з контролем частіше виникали порушення концентрації уваги (46,55%, р<0,01) - у 3,49 разу, помірне зниження фону настрою з емоційною лабільністю (55,17%, р<0,01) - у 4,14 разу, порушення сну (58,62%) та апетиту (50,00%) - у 2,93 (р<0,01) та 7,50 разу (р<0,01) відповідно, реєструвалося уповільнення темпів мислення (16,38%, р<0,02) та ВСД (19,83%, р<0,03), що характеризує наявність у них вегетативної дисфункції. Встановлена кореляційна залежність між високим рівнем емоційної нестійкості та вмістом Е2 (r=-0,33, p<0,01), П (r=-0,39, p<0,01), ДЕА-с (r=0,38, p<0,01); високим рівнем РТ та вмістом Е2 (r=-0,31, p<0,01), ДЕА-с (r=0,43, p<0,01); високим рівнем ОТ та концентрацією П (r=-0,47, p<0,01). Отже, у патогенезі ФКЯ відіграє роль гормональна дисфункція, яка виникає під впливом дії стресів та хронічного запального процесу внутрішніх геніталій.

На підставі проведених досліджень можна представити наступну схему патогенезу ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій.

Хронічний запальний процес внутрішніх геніталій приводить до набряку тканин яєчника та надлишковій транссудації в порожнину функціональних фізіологічних включень яєчників (фолікулів та жовтих тіл) та формування в них ФКЯ, одночасно порушує стероїдогенез в яєчниках і веде до зниження концентрації Е2 і П та підвищення Т. Підвищений рівень Т та знижений вміст Е2 виключають стимулюючий вплив РГ-ЛГ на гіпофіз, викликаючи зниження рівня ЛГ, а зменшена концентрація П (завдяки порушенню зворотного зв'язку) не викликає відповідного підвищення ЛГ.

Постійна аферентація та біль при хронічних запальних захворюваннях внутрішніх геніталій викликає відхилення в психоемоційному статусі дівчат. Підвищена стомлюваність та зниження загальної резистентності організму дівчат-підлітків, які зазнають підвищені тривалі інформаційні та психоемоційні навантаження в процесі навчання ведуть до дезадаптації основних регуляторних систем організму. Розвитку дезадаптації також може сприяти харчування сучасної дівчинки-підлітка, яке часто не забезпечує достатнього збалансованого надходження з їжею вітамінів та мінеральних речовин, а модне притримування дієти з метою бути худою та стрункою лише погіршує цю ситуацію.

Навіть в умовах збереження працездатності астенічні становища переводять звичайні щоденні навантаження в ранг надмірних та виснажливих. Підвищення до високого рівня РТ, нейротизму, емоційної нестійкості, зниження фону настрою з емоційною лабільністю, порушення апетиту та сну, астенізація приводять до виснаження адаптаційних можливостей центральних регуляторних механізмів. Це викликає взаємозв'язане порушення продукції ендорфінів, гонадотропінів, статевих стероїдів, пролонгує патологічні процеси, в тому числі - запальні. При цьому вікова незрілість ГГЯС, вікова недосконалість механізмів зворотного зв'язку у дівчат-підлітків додатково сприяють посиленню порушень стероїдогенезу в яєчниках та створенню умов щодо утворення ФКЯ на тлі запалення.

Таким чином, замикається патологічне коло, яке сприяє утворенню та персистенції ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій у дівчат-підлітків. З одного боку, запальний процес внутрішніх геніталій призводить до набряку тканин яєчника, накопичення вмісту у функціональних фізіологічних структурах яєчників, порушення стероїдогенезу в яєчниках, зміни механізмів зворотного зв'язку та дисфункції центральної НС, а з іншого боку - хронічні психоемоційні стреси на тлі вікової психоемоційної лабільності НС, вікової незрілості ГГЯС сприяють порушенню синтезу гонадотропінів та дисфункції центральної НС.

На підставі розробленої схеми патогенезу ФКЯ у дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій на третьому етапі була розроблена та впроваджена патогенетично обґрунтована система поетапного консервативного лікування та профілактики рецидивів ФКЯ, яка приведена нижче в практичних рекомендаціях.

На четвертому етапі проведено оцінку ефективності розробленої поетапної системи консервативного лікування дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій. Усім обстеженим дівчатам-підліткам з ФКЯ проводили УЗД внутрішніх геніталій після кожного з етапів терапії: після протизапальної терапії (після І етапу - І контроль), через 3 місяці (після ІІ етапу - ІІ контроль) та після лікування (після ІІІ етапу - ІІІ контроль).

Проведення традиційної протизапальної терапії у дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій привело до зменшення об'єму яєчників з кістами порівняно з вихідними розмірами за рахунок редукції утворень - у 7,49 разу (pІІв<0,01, pІІк<0,01), не впливаючи на їх ехоструктуру, розміри та ехоструктуру контрлатеральних яєчників, які залишаються достовірно збільшеними за контроль.

При цьому після І етапу терапії наявність кісти була зареєстрована у 25,00% пацієнток І та 25,00% пацієнток ІІ групи (pІ-ІІ>0,05), неповна редукція кісти - у 41,67 та 39,29% пацієнток відповідно (pІ-ІІ>0,05), повна - у 33,33 та 35,71% відповідно (pІ-ІІ>0,05), тобто повна та неповна редукція кісти наступила у 75,00% випадків, персистенція кісти була зареєстрована у 25,00% випадків. При наступному контрольному обстеженні в усіх пацієнток зареєстрована редукція кісти.

Використання розробленого комплексу привело не тільки до зменшення об'єму яєчників з кістами та контрлатеральних яєчників як порівняно з їх вихідними розмірами, так і з аналогічними даними в групі порівняння - відповідно у 12,06 (pІв<0,01) і 1,61 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05) та у 1,66 (pІв<0,01) і 1,47 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05), але й до їх нормалізації. При цьому зменшення об'єму яєчників було зареєстровано після кожного з етапів терапії (pІп1-2<0,01, pІп2-3<0,01).

Зареєстровано поліпшення ехоструктури яєчників, в яких до лікування була розташована кіста: по закінченні лікування поодинокі або множинні ехонегативні включення округлої форми розміром до 2-3 мм реєструвалися частіше в 3,27 разу (pІп<0,01) порівняно з І контрольним обстеженням, у 2,59 разу частіше, ніж у групі порівняння (pІ-ІІ<0,01), але у 1,39 разу рідше, ніж у контролі (pІк<0,03, pІІк<0,01); ехонегативні включення округлої та неправильної форми розміром до 4-5 мм - відповідно рідше в 1,39 (pІп<0,01) та у 1,61 разу (pІ-ІІ<0,04, pІк>0,05, pІІк<0,01); а крупні ехонегативні включення округлої та неправильної форми розміром понад 5 мм - у 2,86 разу рідше, ніж у ІІ групі (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,01).

Виявлено покращення ехоструктури контрлатеральних яєчників: по закінченні лікування поодинокі або множинні ехонегативні включення округлої форми розміром до 2-3 мм реєструвалися частіше у 2,92 разу (pІв<0,01) порівняно з вихідним значенням і у 2,53 разу частіше, ніж у групі порівняння (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,01); ехонегативні включення округлої та неправильної форми розміром до 4-5 мм - рідше відповідно у 1,87 (pІв<0,009) та у 1,81 разу (pІ-ІІ<0,02, pІк>0,05, pІІк<0,01); а ехонегативні включення округлої та неправильної форми розміром понад 5 мм - рідше відповідно у 2,83 (pІв<0,01) та у 2,68 разу (pІ-ІІ<0,02, pІк>0,05, pІІк<0,01), тобто покращення структури яєчників відбувалося у 41,66% пацієнток.

В усіх дівчат-підлітків з ФКЯ після лікування було вивчено особливості психоемоційного стану. Проведення тільки І етапу традиційної терапії поліпшило психологічний статус пацієнток, однак не нормалізувало його. За шкалою самооцінки Спілбергера середній рівень РТ виявлявся частіше порівняно з вихідним значенням у 1,83 разу (pІІв<0,01), але рідше за контроль - у 1,41 разу (pІІк<0,02); відсоток дівчат з високим рівнем РТ був нижче порівняно з вихідними даними у 1,61 разу (pІІв<0,008), але вище, ніж у контролі - у 2,46 разу (pІІк<0,02).

Використання комплексу поетапних лікувально-профілактичних заходів протягом 6 місяців привело до: 1) підвищення частоти реєстрації середнього рівня РТ як порівняно з вихідними даними, так і з аналогічними в групі порівняння: відповідно у 1,93 (pІв<0,01) та у 1,53 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,02); зниження високого рівня РТ - відповідно у 5,33 (pІв<0,01) і у 4,11 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,02) за шкалою самооцінки Спілбергера; 2) збільшення частоти виявлення середнього рівня емоційної стійкості за шкалою нейротизму Айзенка відповідно у 1,71 (pІв<0,01) і у 1,41 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,05); зменшення частоти реєстрації високої емоційної нестійкості у 3,57 (pІв<0,01) і у 3,21 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,02); 3) поліпшення психічного статусу, що відобразилося на: більш частому виявленні концентрованої уваги порівняно з вихідними даними, так і з аналогічними в групі порівняння у 1,31 (pІв<0,03) і у 1,46 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,01) та зменшенні частоти порушення концентрації уваги у 1,85 (pІв<0,03) і у 2,14 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,01); підвищенні частоти реєстрації звичайного темпу мислення у 1,12 (pІв<0,05) і у 1,18 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,01) та зниженні уповільненого темпу мислення у 4,00 (pІв<0,05) і у 5,36 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,01); збільшенні частоти виявлення рівного фону настрою у 1,64 (pІв<0,01) і у 1,53 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,01) та зменшенні частоти випадків помірно зниженого фону настрою з наявністю емоційної лабільності у 2,29 (pІв<0,01) і у 2,14 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,01); підвищенні випадків реєстрації якісного сну у 2,08 (pІв<0,01) і у 1,87 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,01) та зниженні випадків виявлення порушеного сну в 4,38 (pІв<0,01) і у 4,02 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,01); збільшенні відсотку дівчат зі збереженим апетитом у 1,79 разу (pІв<0,01) і у 1,62 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,01) та зменшенні частоти порушення апетиту у 3,88 (pІв<0,01) і у 3,48 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05, pІІк<0,01). Отже, використання розробленого комплексу поетапних лікувально-профілактичних заходів протягом 6 місяців у дівчат з ФКЯ привело до збільшення кількості випадків реєстрації середнього рівня нейротизму у 36,66% пацієнток (pІв<0,01) та середнього рівня РТ - у 43,33% (pІв<0,01), сприяло підвищенню стійкості і покращенню якості НС, прискоренню процесів післястресової адаптації, що проявлялося у стабілізації фону настрою - у 30,00% випадків (pІв<0,01), збільшенні концентрації уваги - у 18,33% (pІв<0,03), відновленні темпів мислення - у 10,00% (pІв<0,05), поліпшенні якості сну - у 45,00% (pІв<0,01), нормалізації апетиту - у 38,34% (pІв<0,01).

Проведення традиційної протизапальної терапії дівчатам-підліткам з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій поліпшило ендокринний статус пацієнток, однак не нормалізувало його: знизився коефіцієнт співвідношення ЛГ/ФСГ у 1,27 разу (pІІв<0,01, pІІк<0,01); підвищився рівень Е2 у 1,08 разу (pІІв<0,01, pІІк<0,01); збільшилася концентрація П у 1,19 разу (pІІв<0,01, pІІк<0,01).

Використання розробленого комплексу поетапних лікувально-профілактичних заходів протягом 6 місяців привело до: підвищення рівня ЛГ порівняно з вихідним у 1,29 разу (pІв<0,01) і з таким в групі порівняння у 1,17 разу (pІ-ІІ<0,05, pІк>0,05), концентрації ФСГ - у 1,60 (pІв<0,01) і у 1,44 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05); зниження коефіцієнту співвідношення ЛГ/ФСГ - у 1,41 (pІв<0,01) і у 1,29 разу (pІ-ІІ<0,03, pІк>0,05); збільшення рівня Е2 - у 1,31 (pІв<0,01) і у 1,17 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк<0,02); підвищення вмісту П - у 2,45 (pІв<0,01) і у 1,98 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк<0,01); зниження кількості ПРЛ порівняно з вихідним - у 1,12 разу (pІв<0,01, pІ-ІІ>0,05, pІк>0,05, pІІк>0,05), концентрації Т - відповідно у 1,26 разу (pІв<0,01, pІ-ІІ>0,05); рівня ДЕА-с - у 1,16 разу (pІв<0,01, pІ-ІІ>0,05, pІк>0,05); зменшення частоти реєстрації зниженого нижче за норму: рівня ЛГ порівняно з вихідним - у 9,98 разу (pІв<0,01) і з таким в групі порівняння - у 7,49 разу (pІ-ІІ<0,02, pІк>0,05); концентрації ФСГ порівняно з такою в групі порівняння у 7,49 разу (pІ-ІІ<0,02, pІк>0,05); вмісту Е2 порівняно з вихідним - у 4,20 разу (pІв<0,01) і з таким в групі порівняння - у 3,22 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05); кількості П - відповідно у 5,20 (pІв<0,01) і 4,29 разу (pІ-ІІ<0,01, pІк>0,05); зниження частоти виявлення підвищеного вище за норму рівня Т порівняно з вихідним - у 2,83 разу (pІв<0,01, pІк>0,05, pІ-ІІ>0,05).

За усіма обстеженими пацієнтками з ФКЯ ми вели спостереження впродовж 18 місяців. Аналіз клінічної ефективності розробленого нами комплексу поетапних лікувально-профілактичних заходів у дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій виявив, що рецидиви ФКЯ у 5,71 разу (p<0,01) частіше виникали у пацієнток групи порівняння (28,57%), ніж в основній групі (5,00%). В основній групі рецидиви кіст виникли у 3,33% пацієнток через 12 місяців і у 1,67% - через 18, в усіх випадках на тлі загострення хронічних запальних захворювань геніталій. В групі порівняння у 16,07% пацієнток рецидив кісти виник протягом перших 4 місяців, у 12,50% - за період з 8-го по 18-й місяці спостереження. Причому у 5,36% пацієнток рецидиви виникали двічі протягом перших дванадцяти місяців. У 17,86% дівчат групи порівняння рецидиви кісти виникали на тлі загострення хронічних запальних захворювань геніталій, у 10,71% пацієнток - без загострення хронічного запалення внутрішніх геніталій.

Після проведення комплексу поетапних лікувально-профілактичних заходів в основній групі частота нерегулярного МЦ зменшилася на 21,66% (pв<0,02, pІ-ІІ<0,04). В групі порівняння контрольне обстеження виявило збільшення частоти нерегулярного МЦ на 7,15%. Отже, після лікування регулярний МЦ у пацієнток І групи (63,33%) виявлявся у 1,42 разу частіше (p<0,04), ніж у ІІ групі (44,64%).

Таким чином, проведення комплексу поетапних лікувально-профілактичних заходів сприяє: збільшенню кількості випадків регулярних МЦ на 21,66% (pв<0,02), підвищенню частоти реєстрації регулярних МЦ порівняно з групою порівняння у 1,42 разу (p<0,04) та зниженню частоти рецидивів у 5,71 разу (p<0,01).

Висновки

урогенітальний кіста перинатальний

Дисертаційна робота є новим рішенням актуальної задачі дитячої та підліткової гінекології - підвищення ефективності лікування ФКЯ у дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій. На підставі вивчення анамнестичних даних, комплексної оцінки фізичного, психічного й статевого розвитку, гормонального й інфектологічного статусу, ехоструктури яєчників у дівчат з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій розроблена сучасна схема патогенезу, комплексна поетапна система діагностики, консервативного лікування й профілактики цієї патології, що окрім регресу кіст привело до збільшення кількості випадків нормалізації менструальної функції, ехоструктури яєчників і зменшення числа рецидивів.

1. ФКЯ виявляються у 7,90% дівчат та дівчат-підлітків, які звертаються за спеціалізованою допомогою до дитячого гінеколога, та складають 80,45% у структурі доброякісних кістозних утворень яєчників; у 88,08% випадків виникають на тлі запальних захворювань геніталій з реєстрацією сальпінгоофориту у 71,26% випадків, у тому числі на тлі сполучення сальпінгоофориту та вульвовагініту - у 57,01%, лише сальпінгоофориту - у 14,25%, вульвовагініту - у 16,82%. Рецидиви ФКЯ у дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій при спостереженні протягом року після закінчення лікування виявляються у 28,57%.

2. У дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій достовірно частіше реєструється: народження від матерів, які мали гінекологічні захворювання (74,14%) і віком понад 25 років (41,38%) та батьків понад 28 років (36,21%) і з професійними шкідливостями (25,86%); ускладнений перебіг перинатального періоду (42,24%); наявність стресових станів (93,97%), а саме гострих стресів (42,24%), виникнення сімейних проблем (42,24%); часта захворюваність дитячими інфекціями (87,93%) з перевищенням інфекційного індексу у 2,23 разу (р0,01) та гострими респіраторними вірусними інфекціями (72,41%); наявність ВСД (19,83%); наявність астенічної статури (31,03%); надлишковий ріст волосся над верхньою губою (19,83%), у верхній (34,48%) та нижній (37,07%) частинах живота, гірсутне число понад 4 бали (19,83%), наявність гіпертріхозу (27,59%); бал статевого розвитку нижчий за 12 (60,34%), вік початку розвитку вторинних статевих ознак пізніше 11,5 років (33,62%); порушення становлення менструального циклу (46,55%) з наявністю невстановленого (41,38%); затримки менструацій в анамнезі (56,90%); лікування з приводу порушень менструального циклу (40,52%), сальпінгоофориту (25,00%), ФКЯ (18,10%).

3. Встановлено, що ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій у дівчат-підлітків мають 4 варіанта ехоструктури: анехогенний (18,10%), з наявністю ехогенної зависі (52,59%), дрібних ехопозитивних включень (17,24%) та щільного ехопозитивного компоненту (12,07%). Контрлатеральні яєчники при ФКЯ характеризуються збільшенням об'єму в 1,70 разу (p<0,01), появою зниження ехощільності у 72,41% випадків (p<0,01), а також полікістозною трансформацією зі збільшенням випадків наявності ехонегативних включень округлої та неправильної форми розміром до 4-5 мм (49,14%) у 2,95 разу (p<0,01) і виникненням ехонегативних включень понад 5 мм у 23,28% випадків (p<0,01).

4. Мікробіоценоз піхви дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій характеризується достовірно частішим виявленням потенційно-патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів: S. epidermidis (80,17%) і S. aureus (94,83%), S. pyogenes (55,17%) та S. haemoliticus (26,72%), E. сoli (81,90%) та C. albicans (94,83%), E. aerogenosis (48,28%) та E. cloacae (32,76%), P. vulgaris (33,62%) та P. mirabilis (27,59%); достовірно більш частою контамінацією у концентраціях понад 106 КУО/мл: Candida albicans (31,90%), E. сoli (21,55%), S. aureus (12,07%); виявленням у 49,14% випадків урогенітальних інфекційних агентів, таких як Ureaplasma urealitiсum (16,38%), Gardnerella vaginalis (14,66%) Cytomegalovirus (14,66%) та Herpes simplex virus ІІ типу (13,79%).

5. Гормональний статус дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій вірогідно не відрізняється у пацієнток з регулярним ритмом менструації та з олігоменореєю й характеризується гонадотропною дисфункцією зі зниженням концентрації ЛГ в 1,36 разу (р<0,01), ФСГ - в 1,85 разу (р<0,01); підвищенням коефіцієнту співвідношення ЛГ/ФСГ - в 1,69 разу (р<0,01); зниженням вмісту естрадіолу - в 1,50 (р<0,01), прогестерону - в 3,26 разу (р<0,01); підвищенням рівня пролактину - в 1,18 разу (р0,02), тестостерону - в 1,57 (р<0,01) та дегідроепіандростерону сульфату - в 1,17 разу (р<0,04). Виявлено кореляційний взаємозв'язок між вмістом естрадіолу та: концентрацією пролактину (r=-0,35, p<0,01), прогестерону (r=0,49, p<0,01), тестостерону (r=-0,26, p<0,01).

6. Психоемоційний стан дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій характеризується достовірно частішою наявністю акцентуацій характеру (52,59% випадків), високого рівня реактивної (59,48%) та особистісної тривожності (29,31%), високої емоційної нестійкості (39,66%) та сумарної емоційної нестійкості (45,69%). Встановлена кореляційна залежність між високим рівнем емоційної нестійкості та вмістом естрадіолу (r=-0,33, p<0,01), прогестерону (r=-0,39, p<0,01), дегідроепіандростерону сульфату (r=0,38, p<0,01); високим рівнем реактивної тривожності та вмістом естрадіолу (r=-0,31, p<0,01), дегідроепіандростерону сульфату (r=0,43, p<0,01); високим рівнем особистісної тривожності та концентрацією прогестерону (r=-0,47, p<0,01).

7. Впровадження розробленого комплексу індивідуальних поетапних лікувально-профілактичних заходів при ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій сприяє достовірно більшому поліпшенню показників гормонального гомеостазу та структури яєчників, нормалізації психоемоційного стану, що призводить до підвищення частоти випадків нормалізації менструальної функції у 1,42 разу (p<0,04) та зниження частоти рецидивів у 5,71 разу (p<0,01).

Практичні рекомендації.

1. Комплексна схема обстеження дівчат-підлітків з ФКЯ поряд із загально-клінічними методами повинна включати проведення ехографії в динаміці лікування, гормонального, бактеріологічного, бактеріоскопічного дослідження та обстеження на урогенітальні інфекції.

2. Лікувально-профілактичні заходи у пацієнток з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій повинні здійснюватися поетапно з ехографічним контролем після кожного з етапів терапії. На І етапі слід проводити комплексну протизапальну терапію, психотерапію та циклічну вітамінотерапію (ЦВТ) протягом 2 тижнів.

Комплекс протизапальної терапії повинен включати: індивідуально підібрану антибактеріальну терапію з урахуванням виявленого інфекційного агенту та результатів антибіотикограми, противірусну, неспецифічну протизапальну терапію та санацію піхви.

Психотерапія повинна бути раціональною і сугестивною, індивідуальною та сімейною та включати сеанси на І етапі двічі на тиждень, на ІІ етапі - 1 раз на тиждень, на ІІІ - 1 раз в два тижні.

Циклічна вітамінотерапія повинна включати призначення в І половину МЦ полівітамінного препарату з екстрактом гінкго-білоба («Теравіт-антистрес») по 1 табл. 1 раз на день; в ІІ половину МЦ - «Аевіт» по 1 капс. двічі на день.

Наступні етапи терапії залежать від результатів обстежень:

а) при повній редукції кісти й нормальному рівні П у ІІ половину МЦ на ІІ етапі слід продовжувати психотерапію та ЦВТ протягом 6 місяців;

б) при повній редукції кісти і зниженому рівні П у ІІ половину МЦ на ІІ етапі доцільне призначення дідрогестерону по 1 табл. двічі на день з 16-го дня МЦ протягом 10 днів, продовження психотерапії та ЦВТ протягом 3 місяців; на ІІІ етапі - продовження психотерапії та ЦВТ протягом ще 3 місяців;

в) при неповній редукції або персистенції кісти на ІІ етапі рекомендується проводити диференційовану гормонотерапію в залежності від розмірів утворення і половини МЦ, психотерапію, ЦВТ протягом 3 місяців; на ІІІ етапі - при повній редукції кісти - продовжувати психотерапію та ЦВТ ще протягом 3 місяців, а при персистенції утворення зі збереженням або збільшенням його розмірів - доцільне ендохірургічне лікування.

Диференційована гормональна терапія при розмірах кісти менше за 6 см:

1) якщо у пацієнтки І половина МЦ - призначення низькодозованих монофазних комбінованих оральних контрацептивів (КОК) протягом 21 дня традиційно. Після менструальної кровотечі й чергового ехографічного контролю при зменшенні розмірів кісти доцільно продовжувати протягом 3 МЦ терапію гестагенами з 16-го по 25-й день МЦ традиційно, а при її персистенції - низькодозованих монофазних КОК - з 5-го дня МЦ впродовж 21 дня;

2) якщо у пацієнтки ІІ половина МЦ або є затримка менструації - призначення дидрогестерону по 1 табл. двічі на день протягом 10 днів. Після менструальної кровотечі й чергового ехографічного контролю при зменшенні розмірів кісти доцільно продовжувати протягом 3 МЦ прийом гестагенів з 16-го по 25-й день МЦ традиційно, а при її персистенції - низькодозованих монофазних КОК з 5-го дня МЦ впродовж 21 дня традиційно.

При розмірах кісти понад 6 см:

1) якщо у пацієнтки І половина МЦ - призначення низькодозованих монофазних КОК впродовж 21 дня традиційно протягом 3 МЦ;

2) якщо у пацієнтки ІІ половина МЦ або є затримка менструації - призначення низькодозованих монофазних КОК по 1 табл. 1 раз на день протягом 10 днів з наступним переходом після чергової менструальної кровотечі на традиційний прийом з 5-го дня МЦ впродовж 21 дня по 1 табл. 1 раз на день протягом 3 МЦ.

Література

1. Чайка В.К. Ретенционные функциональные кисты яичников у девочек-подростков // Гинекологическая эндокринология девочек и девушек: руководство для врачей / В.К. Чайка, Л.А. Матыцина, В.Ю. Яценко. - Донецк: ООО «Лебедь», 2004. - С. 100-114.

2. Матыцина Л.А. Кистозные опухолевидные образования и доброкачественные опухоли яичников у девочек и девочек-подростков Донецкого региона: нозологическое, возрастное и территориальное распределение, результаты лечения / Л.А. Матыцина, Е.Н. Носенко, А.В. Чайка, В.Ю. Яценко // Мед.-соц. пробл. семьи. - 2003. - Т. 8, № 1. - С. 43-51.

3. Матиціна Л.О. Кісти яєчників у дівчат-підлітків як оваріальні пухлиноподібні утворення: класифікація, механізм виникнення та тактика ведення: (огляд літ. та власні дані) / Л.О. Матиціна, В.Ю. Яценко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 2. - С. 108-111.

4. Матиціна Л.О. Ехографічні особливості функціональних ретенційних кіст яєчників у дівчин на тлі запальних захворювань геніталій / Л.О. Матиціна, В.Ю. Яценко // Здоровье женщины. - 2005. - № 3. - С. 95-99.

Размещено на Allbest.ru