Розробка ортодонтичних мініімплантатів та якірної системи для апаратурно-хірургічного лікування пацієнтів з зубо-щелепною патологією

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

УДК 616.314-089.23-74-76

14.01.22 - стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

РОЗРОБКА ОРТОДОНТИЧНИХ МІНІІМПЛАНТАТІВ ТА ЯКІРНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ АПАРАТУРНО-ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ЗУБО-ЩЕЛЕПНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

(експериментально-клінічне дослідження)

Башар Сулейман Шакер Дасугі

Одеса - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Куцевляк Валерій Ісайович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна МОН України, професор кафедри хірургічних хвороб

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Покровський Марко Михайлович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, професор кафедри стоматології дитячого віку;

- кандидат медичних наук, доцент Мірчук Богдан Миколайович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, доцент кафедри стоматології дитячого віку

Захист відбудеться «8» лютого 2010 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі «Інститут стоматології АМН України» за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий «6» січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основною вимогою ортодонтичної біомеханіки є наявність опори, відносно якої проводиться переміщення зубів. Часто у лікаря виникає проблема відсутності стабільної опори з боку зубів або їх небажане переміщення. У таких випадках доводиться застосовувати різні внутрішньо- і позаротові апарати, які, в більшості своїй, представляють громіздкі, незручні і негігієнічні пристосування, що, безумовно, не влаштовує пацієнта і може привести до відмови ортодонтичного лікування, особливо у підлітків і дорослих (Персин Л.С., 1999; Хорошилкина Ф.Я., 1999; Иванов С.Ю. с соавт., 2004; Оборотистов Н.Ю. с соавт., 2006).

Альтернативою є використання імплантатів - структур, що залишаються нерухомими в кістці під дією сили. Внутрішньокісткові дентальні імплантати застосовуються для ортодонтичної і ортопедичної опори з 1980 року (Оборотистов Н.Ю. с соавт., 2007; Creekmore Т.D., 1983; Roberts W.E. et al., 1989), але не завжди раціонально їх використання при ортодонтичному лікуванні пацієнтів. Тому були запропоновані ортодонтичні мініімплантати - тимчасові імплантати, що не потребують остеоінтеграції і видаляються після використання їх в якості ортодонтичної опори (Kanomi R., 1997; Ismail S.F.H., Johal A.S., 2002; Park Hyo-Sang, 2006-2007).

Показаннями до застосування мініімплантатів при ортодонтичному лікуванні є: відсутність чи брак опори в бічних ділянках; запобігання небажаних ефектів при закритті проміжків; нормалізація положення молярів або премолярів (інтрузія, вирівнювання); корекція вираженої протрузії різців; необхідність збільшення об'єму альвеолярної кістки (Оборотистов Н.Ю. с соавт., 2006; Bae S.M. et al., 2002; Ritto A.K., 2004; Park Hyo-Sang, 2006-2007).

Використання ортодонтичних мініімплантатів має ряд переваг: компактний розмір дозволяє розміщувати їх практично в будь-якій частині альвеолярного відростка; хірургічний етап є найменш травматичним у порівнянні із стандартною методикою за рахунок установки мініімплантата безпосередньо через слизову оболонку, без відшаровування слизово-окістного клаптя; надійна первинна стабільність мініімплантатів дозволяє навантажувати їх відразу ж після установки; операція видалення мініімплантата по закінченню ортодонтичного лікування не вимагає спеціального підходу і малоінвазивна; невисока вартість мініімплантатів.

Проте, є і недоліки, такі як: різноманітність мініімплантатів, а також комплектації наборів для їх установки утрудняють вибір необхідного імплантата; існуючі системи мініімплантатів не передбачають одночасну фіксацію декількох ортодонтичних силових елементів; складність фіксації прямокутних ортодонтичних дуг до над'ясеневої частини мінііплантатів скорочує показання до їх застосування; великий відсоток відторгнення (до 40%) приводить до збільшення термінів ортодонтичного лікування; значний відсоток поломок (до 20%) мініімплантатів діаметром 1,2 мм; внутрішньокісткові імплантати можна навантажувати після завершення процесу остеоінтеграції; велика вартість внутрішньокісткових імплантатів.

Ці недоліки з'явилися передумовою до створення вітчизняного ортодонтичного мініімплантата і на його основі нової якірної системи, які за рахунок зміни конструкції повинні забезпечити нетравматичну надійну первісну фіксацію імплантату в кістці, найбільш раціональний розподіл функціонального навантаження на імплантат, високу ефективність і скорочення строків лікування і реабілітації пацієнтів. Це і стало предметом даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану комплексної науково-дослідної роботи Харківського національного медичного університету МОЗ України «Профілактика, діагностика та лікування основних стоматологічних захворювань» (№ ДР 0102U001872). Автор був безпосереднім виконавцем окремого фрагмента зазначеної науково-дослідної роботи.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищення ефективності ортодонтичного лікування пацієнтів з зубо-щелепними аномаліями апаратурно-хірургічним методом шляхом використання розроблених ортодонтичних мініімплантатів і якірної системи.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

Розробити вітчизняний ортодонтичний мініімплантат з урахуванням особливостей будови кортикального і губчастого шарів альвеолярної кістки верхньої й нижньої щелеп.

Розробити якірну систему з опорою на ортодонтичний мініімплантат для посиленого анкоражу при переміщенні групи зубів.

Вивчити механізм передачі навантаження ортодонтичного мініімплантата та якірної системи на кістку.

Дати порівняльну оцінку механічної фіксації розробленого мініімплантата та якірної системи з мініімплантатом фірми «Dentos Inc».

Оцінити ефективність застосування розробленого вітчизняного мініімплантата та якірної системи при ортодонтичному лікуванні.

Об'єкт дослідження - мініімплантати в якості опори при ортодонтичному лікуванні.

Предмет дослідження - обґрунтування конструкції, розробка та оцінка ефективності ортодонтичних мініімплантатів та якірної системи при апаратурно-хірургічному ортодонтичному лікуванні пацієнтів з зубо-щелепними аномаліями.

Методи дослідження. Експериментальні: біомеханічні - для визначення напружено-деформованих станів кісткової тканини і конструкції мініімплантата методом кінцевих елементів; механічні - для вивчення механічної фіксації мініімплантатів в щелепній кістці свині. Клінічні - обстеження порожнини рота, визначення гігієнічного стану, індексна оцінка стану тканин пародонта; рентгенологічні - внутрішньоротова рентгенографія, ортопантомографія, телерентгенографія; комп'ютерна 3D-томографія - для визначення стану щелепних кісток, розрахунку товщини кортикального і губчастого шарів кістки, відстані між коренями зубів, визначення типу кістки, вибору розміру мініімплантата; антропометричні - дослідження контрольно-діагностичних моделей щелеп; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розроблено вітчизняний мініімплантат, який має різні діаметри внутрішньокісткової частини, що дозволяє перерозподіляти навантаження переважно в межах компактного шару альвеолярної кістки (Патент на корисну модель № 39559 від 25.02.2009 р.). мініімплант ортодонтичний кортикальний альвеолярний

Уперше розроблена якірна система з опорою на ортодонтичні мініімплантати, яка винесена за межі зубного ряду (Патент на корисну модель № 40999 від 27.04.2009 р.).

Уперше запропонована система для корекції зубного ряду на основі ортодонтичних імплантатів та якірної системи (Патент на корисну модель № 40998 від 27.04.2009 р.).

Створена комп'ютерна 3D-модель альвеолярної кістки, що враховує індивідуальні параметри (товщину губчастого шару, товщину компактного шару з оральної і вестибулярної сторони, міжкореневу відстань).

Уперше в експерименті визначені напружено-деформовані стани розроблених конструкцій мініімплантатів при різних їх параметрах і точно заданих особливостях кісткової тканини при різновекторних і змінних навантаженнях.

Уперше проведена експериментальна порівняльна оцінка фіксаційних властивостей різних систем ортодонтичних мікроімплантатів.

Уперше запропоновано і опрацьовано в клініці удосконалений метод діагностики і апаратурно-хірургічного лікування пацієнтів із зубо-щелепними аномаліями брекет-технікою в період сформованого постійного прикусу з використанням розроблених ортодонтичних мініімплантатів і якірної системи.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано вітчизняний ортодонтичний мініімплантат і розроблено на його основі технологію застосування якірної системи, яка винесена за межі зубного ряду.

Розроблено концепцію комплексного апаратурно-хірургічного лікування дорослих з ортодонтичною патологією, яка включає алгоритм дії лікаря для удосконалення якості лікування і швидкої соціальної реабілітації хворих.

За результатами експериментально-клінічних досліджень доведена спроможність розробленої вітчизняної системи ортодонтичних мініімплантатів і якірної системи порівняно з іноземними аналогами.

Запропонований метод комплексного апаратурно-хірургічного лікування пацієнтів з аномаліями зубо-щелепної системи брекет-технікою в період постійного прикусу з використанням опори на ортодонтичні мікроімплантати і якірну систему дозволяє істотно поліпшити динаміку лікувального процесу, а саме: усуває небажані переміщення опорних зубів; має низький відсоток ускладнень мікро імплантації; дозволяє індивідуалізувати підбір мікроімплантата залежно від умов в області імплантації; може бути застосований як метод вибору при апаратурно-хірургічному лікуванні гнатичних форм аномалій прикусу.

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі на кафедрі стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології Харківського національного медичного університету, на кафедрі ортодонтії і післядипломної освіти лікарів-ортодонтів Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія", м. Полтава, МОЗ України.

Розроблені мініімплантати впроваджені в ортодонтичну практику стоматологічного відділення дитячої клінічної лікарні № 23 Київського району м. Харкова, ортодонтичних відділень міської стоматологічної поліклініки № 2 Комінтернівського району м. Харкова, дитячої стоматологічної поліклініки № 1 Московського району м. Харкова, Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провів патентно-інформаційний пошук за темою дисертації, разом з науковим керівником сформулював мету і завдання дослідження, висновки і практичні рекомендації. Особисто автором проведені усі експериментальні, клінічні та функціональні дослідження, обстеження та ортодонтичне лікування хворих, статистична обробка та аналіз отриманих даних, підготовка публікацій, написання дисертації.

Біомеханічні дослідження проведені автором в лабораторії біомеханіки (зав. лаб. - докт. мед. наук О. Тяжелов) Інституту патології хребта і суглобів ім. проф. М.І. Ситенка АМН України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Стоматологія - вчора, сьогодні, завтра», присвяченій 40-річчю кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології ХМАПО та пам'яті проф. Нікітіна В.О. (Харків, 2007); Міжнародній науковій школі-конференції «Тараповские чтения» (Харків, 2008); III з'їзді Асоціації стоматологів України (Полтава, 2008); конференції «Актуальные проблемы биомединженерии» в рамках 3-го Міжнародного радіоелектронного форуму «Прикладная радиоэлектроника. Состояние и перспективы развития» (Харків, 2008); Всеукраїнській науково-методичній конференції з міжнародною участю «Досягнення стоматології та їх впровадження в учбовий процес» з нагоди 30-річчя з дня заснування стоматологічного факультету Харківського національного медичного університету (Харків, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, з яких 3 статті в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 патенти на корисну модель та 4 праці в збірках матеріалів науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 142 сторінках принтерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, двох розділів власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел і додатка. Дисертація ілюстрована 11 таблицями, 62 малюнками. Список літератури включає 163 джерела, з яких 58 вітчизняних і 105 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Розроблена система мініімплантатів виготовлена з титану марки ВТ 6 (ГОСТ 19807- 91, відповідність стандартам ISO 5835) і відповідає всім вимогам, що пред'являються до імплантатів.

Завдяки своєму хімічному складу титан марки ВТ6 має цінні для імплантатів фізико-хімічні властивості, такі як біологічна індиферентність, біологічна інертність і міцність, не надає токсичної дії на тканини.

Мініімплантат складається з над'ясеневої частини (головки), шийки, зануреної в слизову оболонку ясен, і внутрішньокісткової частини (рис. 1).

Головка мікроімплантата має шестигранну форму. Наявність борозни в головці дозволяє фіксувати ортодонтичні дуги діаметром 0,019x0,025 дюйма. Шийка циліндрова полірована, завдовжки 2,0 і 3,0 мм.

На відміну від інших конструкцій мініімплантатів, які мають одноманітні розміри внутрішньокісткової частини, занурювана в кістку частина розробленого мініімплантата складається з двох діаметрів: розташованого усередині компактного шару альвеолярної кістки і другого - розташованого усередині губчастого шару.

Внутрішньокісткова частина має циліндрову форму, діаметр кортикальної частини - 2,4 мм, діаметр губчастої частини - 1,2 мм.

Великий вибір різновидів мініімплантатів залежно від довжини шийки, довжини кортикальної і губчастої частини дозволяє встановлювати ці мініімплантати в будь-якій частині альвеолярного відростка верхньої і нижньої щелепи шляхом вибору раціональних розмірів.

Набір інструментів для установки мініімплантатів складається з пілотного бору, ключа - імплантовода, викрутки і реверсивного ключа.

Для можливості переміщення великої кількості зубів та їх груп нами розроблена ортодонтична якірна система (рис. 2). Вона є пластиною, що виготовляється індивідуально і закріплюється в ортодонтичних мініімплантатах. Пластина має плоску, видовжену форму. У дистальних її ділянках є отвори для закріплення в ортодонтичному мініімплантаті. Є гачки для фіксації еластичних силових елементів брекет-техніки (еластичні силові ланцюжки, кільця).

Перевагою накладення еластичних силових елементів на розроблений мініімплантат є те, що між еластиком і яснами залишається великий зазор (промив). Це значно знижує виникнення таких ускладнень, як травматичний стоматит і гінгівіт.

Експериментальні дослідження. Метод кінцевих елементів - один з методів рішення задач механіки твердого тіла, що деформується, теплопровідності, гідромеханіки та ін. Ідея методу полягає в апроксимації середовища з нескінченним числом ступенів свободи сукупністю простих елементів, які мають кінцеве число ступенів свободи і зв'язані між собою у вузлових точках. Для методу кінцевих елементів характерні: широкий діапазон застосовності, інваріантність по відношенню до геометрії конструкції і механічним характеристикам матеріалів, простота обліку взаємодії конструкцій із зовнішнім середовищем (механічні і температурні навантаження, граничні умови і т.д).

Для дослідження напружено-деформованого стану кісткової тканини в області установки кріпильних елементів ортодонтичного мініімплантата нами була розроблена модель, яка складається з наступних частин: кортикальна кістка, губчаста кістка, кріпильний елемент. Відстань між зубами дорівнювала 2,0 мм, а з урахуванням конусності отворів в області розташування кріпильного елементу ця відстань склала приблизно 4,45 мм.

Для проведення першої групи досліджень дана модель була перетворена в нові моделі, які відрізнялися по діаметру кріпильних елементів (зовнішній діаметр спіралі складав 0,5 мм, 1,2 мм, 2,4 мм), але мали однакову кількість витків спіралі (5 шт.) і однаковий крок спіралі (1,0 мм).

Для проведення другої групи досліджень початкова модель була перетворена в нові моделі, які відрізнялися по кроку спіралі на кріпильних елементах (величина кроку - 0,5 мм, 1,0 мм, 1,5 мм), але мали однакову кількість витків спіралі (5 шт.) і однаковий зовнішній діаметр кріпильного елементу (1,0 мм).

Для вивчення механічних властивостей матеріалу мініімплантата, компактної і губчастої кістки нами була використана кінцево-елементна модель взаємодії мініімплантата і щелепи, в яку закладалися реальні властивості пружнопластичності кортикального шару і губчастої кістки, які можуть бути апроксимовані набором констант теорії пружності: модуль Юнга Е.; коефіцієнт Пуассона; гранічне значення текучості; гранічне значення міцності.

Характеристики матеріалів, використаних при розрахунках моделей, приведені в табл. 1 .

Таблиця 1 - Характеристики матеріалів

Назва елементу	Матеріал	Модуль пружності, МПа	Коефіцієнт Пуассона	Межа міцності на стиснення, МПа
Кортикальна кістка	Кортикальна кістка	2000	0,29	145
Губчаста кістка	Губчаста кістка	200	0,3	16
Кріпильні елементи	Титан марки ВТ6	110000	0,3	235

Механічні властивості титанового мініімплантата узяті відповідно до вибраного титанового сплаву ВТ6 і також приведені в табл. 1.

Пластичні властивості титанового сплаву в моделі не враховувалися, оскільки передбачувані розрахункові напруги знаходяться істотно нижче межи текучості. Коефіцієнт тертя між контактуючими поверхнями (титан-кістка) задавався рівним 0,45.

Для визначення механічної фіксації в кістці мініімплантатів і якірних систем, а також для порівняння досліджуваних конструкцій та їх властивостей із зарубіжними аналогами використовувалися розроблені власні мініімплантати і мініімплантати фірми «Dentos Inc.» (Корея) по 10 штифтів кожної конструкції.

Мініімплантати кріпилися в препараті нижньої щелепи свині. Зразки навантажували різними способами. До мініімплантатів і елементів кріплення прикладалося осьове розтягуюче навантаження і тангенціальне навантаження під кутом 90°, величина яких вимірювалася тензодинамометром CAS CI-2001A. Навантаження плавно збільшували до виривання мініімплантата з кістки або відриву елементу кріплення від мініімплантата. Фіксували величину навантаження, при якому відбувся відрив.

Клінічні дослідження. Пацієнти, які приймались на ортодонтичне лікування з використанням мініімплантатів обстежувалися по стандартній схемі. Проводився загальний огляд, огляд порожнини рота.

Для визначення гігієнічного стану порожнини рота у пацієнтів з назубними елементами використовувався модифікований індекс гігієни, запропонований Б.М. Мірчуком і О.В. Дєньгой (2004).

Стан тканин пародонта визначали за індексом РМА (C. Parma, 1960) перед установкою незнімної дугової техніки і в ході ортодонтичного лікування.

Внутрішньоротову рентгенографію і ортопантомографію проводили для попереднього визначення стану щелепних кісток, ступеня сформованості коренів опорних зубів, розташування і нахилу зубів.

Для визначення дійсних розмірів щелепних кісток, їх взаєморозташування, визначення якісних і кількісних показників ступеня тяжкості зубо-щелепної аномалії застосовували метод аналізу бічних телерентгенограм черепа, запропонований Schwarz (1961).

Для визначення стану щелепних кісток, розрахунку кількісних параметрів компактного і губчастого шарів кістки, відстані між коренями зубів, визначення типу кістки, вибору мініімплантата і методики його введення досліджували комп'ютерні томограми 20 пацієнтів у віці від 14 до 35 років. Випромінювання проводили з параметрами, адаптованими до статі і віку. Знімки отримували на цифровому дентальному рентгенівському апараті PAX-500 (Корея, 2008 р.).

Одержані файли у форматі DICOM обробляли в програмі EZIMPLANT (фірма E-WOO Technology Company Ltd., 2007 р.).

З метою визначення місця фіксації мініімплантата і методики його введення необхідно знати тип кісткової тканини, її об'єм і щільність. Для цього при дослідженні комп'ютерних 3D-томограм за допомогою програми EZIMPLANT на виділеному відрізку визначали щільність кісткової тканини за допомогою інструменту «Profile». Дані щільності кістки видавалися в умовних одиницях (HU Haunsfield units: повітря - - 1000 HU, вода - 0 HU, дентин - 1000 HU).

Для визначення ступеня вираженості зубо-щелепної аномалії здійснювали обстеження контрольно-діагностичних моделей методом Пона в трансверзальній площині і методом Коргхауза в сагітальній площині.

Для вимірювання ширини і товщини прикріпленої частини ясен використовували пародонтальний зонд з гумовим обмежувачем.

Статистичні розрахунки проводилися за допомогою пакету для обробки і аналізу дослідницьких даних SPSS 11.0. Попередня підготовка даних для обробки проводилася в пакеті MS Excel 2007.

Оскільки статистичний аналіз проводився на невеликих (до 50) вибірках, то для перевірки розподілу на нормальність використовували тести Shapiro-Wilk's і Колмогорова-Смирнова (Гланц С., 1998).

Для визначення типорозмірів імплантата використовували метод процентілей (Дубина Н.И., 2006). Розраховували наступні процентіли: 5 і 95 % визначали нижню і верхню межі 90% довірчого інтервалу вибірок, 50 % - визначав загалом центр вибірки і відповідав середньому значенню, 25 і 75 % - значення в інтервалах між крайніми значеннями вибірки і її середнім значенням.

Результати дослідження та їх обговорення. При аналізі параметрів правої і лівої сторін щелепних кісток за даними комп'ютерної 3D-томографії не спостерігалося явних відмінностей між показниками (права і ліва сторона щелепи розвинені нормально), тому нами попарно були об'єднані характеристики міжкореневих проміжків правої і лівої сторін щелепи. Кожному проміжку привласнений свій код.

Значення товщини кортикального і губчастого шарів використовувалися для визначення конструктивних особливостей розробленого ортодонтичного мініімплантата. Внутрішньокоренева частина пропонованого мініімплантата складається з двох шарів: кортикального і губчастого. Довжина внутрішньокореневої частини розраховувалася з сум товщини кортикального і губчастого шарів. Ширина ж внутрішньокореневої частини визначалася міжкореневою відстанню і була менша за нього мінімум на 1 мм.

Максимальні і мінімальні значення товщини кортикального шару з оральної і вестибулярної сторін альвеолярного відростка, товщини губчастого шару і міжкореневі відстані на верхній щелепі представлені в табл. 2. Так нами розроблені типорозміри ортодонтичних мікроімплантатів для кожного проміжку між зубами.

Таблиця 2 - Товщина компактного шару з вестибулярної (КШВП) і оральної (КШОП) поверхні, губчастого шару (ГШ) і міжкореневі відстані (МКВ) на верхній щелепі

Верхня щелепа	Середнє	Мінімальне значення	Максимальне значення	Ступінь відхилення
міжкореневий проміжок між центральними різцями	КШВП	1,15	0,7	1,8	0,37
	КШОП	2,17	0,7	4,1	1,35
	ГШ	6,99	4,5	11	2,78
	МКВ	2,8	1,1	3,8	0,95
міжкореневий проміжок між центральним і латеральним різцями	КШВП	1,16	0,7	1,6	0,27
	КШОП	1,88	1,2	3,3	0,60
	ГШ	6,91	4,1	8,9	1,70
	МКВ	1,44	1,2	1,8	0,22
міжкореневий проміжок між латеральним різцем і іклом	КШВП	1,22	0,8	1,7	0,22
	КШОП	2,17	1,4	2,8	0,44
	ГШ	6,67	4,5	9,4	1,46
	МКВ	2,43	1,3	4	0,80
міжкореневий проміжок між іклом і першим премоляром	КШВП	1,34	0,7	2,1	0,40
	КШОП	1,93	0,7	3,8	0,84
	ГШ	6,68	4,5	9,6	1,65
	МКВ	1,89	0,6	3	0,76
міжкореневий проміжок між першим і другим премолярами	КШВП	1,47	0,8	2,4	0,45
	КШОП	1,78	0,9	2,3	0,42
	ГШ	6,8	4,7	9,8	1,67
	МКВ	2,77	1,6	5,4	1,06
міжкореневий проміжок між другим премоляром і першим моляром	КШВП	1,31	0,7	2,2	0,44
	КШОП	1,75	1,1	2,3	0,38
	ГШ	8,33	3,7	12,6	2,61
	МКВ	2,35	1,1	3,2	0,68
міжкореневий проміжок між першим і другим молярами	КШВП	1,27	0,8	1,9	0,40
	КШОП	1,67	1,2	2,5	0,44
	ГШ	12,22	10,5	14,8	1,21
	МКВ	3,25	1,3	9,9	2,54
міжкореневий проміжок між другим і третім молярами	КШВП	1,13	0,7	1,8	0,49
	КШОП	1,45	1,1	2,5	0,52
	ГШ	12,2	11	12,8	0,68
	МКВ	2,05	1,7	2,5	0,34

Наприклад, для встановлення ортодонтичного мініімплантата між іклом і першим премоляром верхньої щелепи з вестибулярної сторони: довжина кортикального шару - 1,0 мм; довжина губчастого шару - 6,0 мм; загальна довжина внутрішньокореневої частини імплантата - 7,0 мм.

Результати дослідження впливу діаметру мініімплантата на розподіл напруг в кістковій тканині при горизонтальному і вертикальному навантаженні методом кінцевих елементів були наступні:

- при використанні гвинта діаметром 0,5 мм максимальні напруги в кортикальному шарі склали 8,0 МПа, в губчастому - 5,2 МПа, в гвинті - 375,0 МПа (у шийці) і 225 МПа (у тілі);

- при використанні гвинта діаметром 1,2 мм максимальні напруги в кортикальному шарі склали 0,75 МПа, в губчастому - 0,25 МПа, в гвинті - 45,8 МПа (у шийці і в першому витку);

- при використанні гвинта діаметром 2,4 мм максимальні напруги в кортикальному шарі склали 0,66 МПа, в губчастому - 0,58 МПа, в гвинті - 1,8 МПа (у шийці) і 1,5 МПа (перший і другий виток).

З аналізу одержаних даних видно, що найбільша напруга виникає при використанні гвинта діаметром 0,5 мм, а найменша - при використанні гвинта діаметром 2,4 мм. Проте, слід зазначити, що використання гвинта з великим діаметром приводить до зміни відносних напруг в тканині губчастої кістки. Так, при діаметрі гвинта 0,5 мм напруги в губчастій тканині складали 65% від напруг в кортикальній кістці, при 1,2 мм - 33,3%, а при 2,4 мм - 87,7%.

Якщо врахувати, що губчаста тканина має меншу міцність і напруги в ній передаватимуться на внутрішній кортикальний шар, який контактує із зубами, то при даній відстані між зубами пріоритетність використання гвинтів має наступний вигляд: 1,2 мм; 0,5 мм; 2,4 мм.

Збільшення діаметру мініімплантата з 0,5 мм до 1,2 мм забезпечує зниження загальних напруг в губчастому шарі. Тому діаметр гвинта 1,2 мм для губчастого шару є доцільним при заданих міжкореневих відстанях, що викликає мінімальні напруги і, отже, поліпшення фіксації.

При подальшому збільшенні діаметру мініімплантата з 1,5 мм до 2,4 мм відбувається подальше зниження значень максимальних напруг в кортикальній тканині.

Для використання якнайкращих параметрів досліджуваних моделей, на наш погляд, доцільно використовувати гвинт конічної форми для забезпечення мінімальних напруг в кортикальному шарі і збільшення запасу міцності в губчастому шарі за рахунок меншого діаметру.

Дослідження впливу кроку нарізки різьби (спіралі) в мініімплантаті на розподіл напруг в кістковій тканині показало, що найбільша напруга виникає при використанні гвинта з кроком спіралі 0,5 мм, а найменша - при використанні гвинта з кроком спіралі 1,5 мм. Відносні напруги губчастої і кортикальної кістки мають наступні значення: при діаметрі гвинта 0,5 мм напруги в губчастій тканині складали 13,5 % від напруг в кортикальній кістці, при 1,0 мм - 13,8 %, а при 1,5 - 8,0 %. Таким чином, при даній відстані між зубами пріоритетність діаметрів гвинтів розташувалася таким чином: з кроком спіралі 1,5 мм, з кроком спіралі 0,5 мм, з кроком спіралі 1,0 мм.

Таким чином, зміна кроку спіралі кріпильного елементу з 0,5 мм до 1,0 мм забезпечує зниження загальних напруг в кортикальній і в губчастій тканинах тільки при горизонтальному варіанті навантаження, що приводить до поліпшення фіксації, проте при двох інших варіантах навантаження ситуація з напругами кісткових тканин погіршується. Така ситуація, на наш погляд, пов'язана з тим, що укорочення гвинта практично виключило губчасту кісткову тканину з кріпильного з'єднання, і основне навантаження лягло на жорсткіший кортикальний шар, який краще сприймає вигинаюче навантаження завдяки більшій кількості витків спіралі.

При подальшому збільшенні кроку спіралі кріпильного елементу з 1,0 мм до 1,5 мм практично не змінюється напруга в губчастій тканині. Велика довжина гвинта дозволяє більш рівномірно розподіляти вигинаючу напругу в кортикальній кістці, але гірше сприймати вириваючу напругу через відсутність достатньої кількості витків в кортикальному шарі кістки.

Для використання якнайкращих параметрів досліджуваних моделей, на наш погляд, доцільно використовувати гвинт з кроком спіралі, яка забезпечить наявність як мінімум 2 витків в кортикальному шарі кісткової тканини, і довжиною гвинта, що перевищує величину 2 діаметрів гвинта для забезпечення достатнього контакту з губчастою кісткою.

При зменшенні відстані між зубами слід не допускати розташування кінця гвинта між зубами, оскільки це створює зону додаткових напруг, що погіршує здібності кріпильного елементу сприймати вигинаючу напругу.

При вивченні моделі з двома мініімплантатами, об'єднаними пластиною, визначено, що розроблена конструкція якірної опори дозволяє диференційовано розподіляти навантаження переважно в межах кортикального шару кістки. Порівняльний аналіз розглянутих варіантів навантажень свідчить про те, що всі максимальні напруги в губчастому шарі кісткової тканини значно менші, ніж в компактному, що переконливо доводить перевагу розробленого мініімплантата і якірної системи.

Результати досліджень на міцність механічної фіксації мініімплантатів в кістці щелеп свині показали, що мініімплантати розробленої конструкції витримували осьове навантаження на виривання в середньому 512±46 Н, у той час як мініімплантати "Dentos" (Корея) виривалися з кістки при навантаженні 266±35Н (р<0,05).

Постановку розроблених мініімплантатів у пацієнтів при ортодонтичному лікування здійснювали двома шляхами введення.

Діагональний напрямок використовувався при недостатній відстані між коренями зубів, якщо відстань була менше 3 мм, тобто з обох боків мікроімплантата з діаметром внутрішньогубчастого рівня 1,2 мм менше 1 мм. Мініімплантат вводиться під кутом 30 - 60° до довгих осей зубів, як з вестибулярної, так і з лінгвальної сторони. Такий напрямок дозволяє знизити ризик пошкодження кореня зуба під час установки мініімплантата.

Перпендикулярний напрямок: мініімплантат вводиться в кістку перпендикулярно поверхні кістки. Хоча цей спосіб є найбільш простим, ми використовували його тільки у випадках наявності достатньої кількості місця між коренями сусідніх зубів (3 мм і більше).

У клініці кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії і імплантологїї ХНМУ було обстежено і проведено лікування 30 пацієнтів у віці від 19 до 35 років із зубо-щелепними аномаліями різного ступеня тяжкості. Об'єктом дослідження були зразки розроблених мініімплантатів і зарубіжної системи мініімплантатів фірми «Dentos», в зв'язку з чим пацієнти були розділені на дві групи відповідно.

Розроблено алгоритм проведення операції мініімплантації і фіксації якірної системи.

У першій групі 15 пацієнтам встановлено 17 мініімплантатів фірми «Dentos»; у другій групі - 15 пацієнтам встановлено 23 мініімплантата розробленої власної системи.

В процесі лікування в першій групі, де застосовувалися мініімплантати фірми «Dentos» спостерігалось відторгнення 7 мініімплантатів з 15. У другій групі, де використовувалися мініімплантати розробленої системи, передчасно були видалені 2 імплантати. Таким чином, неспроможність мініімплантатів в першій групі склала 41,18 %, у другій - 8,7 %.

В результаті проведених експериментальних і клінічних досліджень обгрунтовані конструктивні особливості розробленого ортодонтичного мініімплантата, які забезпечують наступні його переваги:

1) наявність двох діаметрів внутрішньокісткової частини мініімплантата (кортикального - 2,4 мм і губчастого - 1,2 мм) дозволяє диференційовано перерозподіляти навантаження переважно на кортикальний шар кістки;

2) внутрішньокісткова частина має загострений кінець з різцем, тобто забезпечує можливість самонарізування;

3) крок різьби внутрішньокісткової частини складає 1 мм, що також знижує напруги в кортикальному і, особливо, губчастому шарі кістки;

4) індивідуально прораховані типорозміри мініімплантата дозволяють встановлювати його в будь-якій частині альвеолярного відростка верхньої і нижньої щелепи з оральної і вестибулярної сторони;

5) дизайн внутрішньоротової частини мініімплантата забезпечує швидку адаптацію пацієнта;

6) низька ціна мініімплантата.

Все вищесказане дозволяє зробити висновок, що розроблена система вітчизняних ортодонтичних мініімплантатів задовольняє сучасним вимогам, які пред'являються до імплантатів, і відкриває нові можливості в лікуванні зубо-щелепних аномалій.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення актуального наукового завдання, що полягає у розробці ортодонтичного мініімплантата та якірної системи для додаткової стабільної опори при ортодонтичному лікуванні брекет-технікою, обгрунтуванні їх переваг над існуючими конструкціями.

1. Розроблено новий вітчизняний мініімплантат з урахуванням товщини кортикального і губчастого шарів альвеолярної кістки та поліпшеними фіксаційними властивостями. Він має дворівневу будову внутрішньокісткової частини, діаметри внутрішньокортикального й внутрішньогубчастого рівнів - 2,4 і 1,2 мм відповідно, крок різьби - 1,0 мм.

2. Розроблена якірна система з опорою на мініімплантати для посиленого анкоражу, яка витримує навантаження в середньому 411±44 Н, що значно більше, ніж потребується для переміщення зубів.

3. Методом кінцево-елементного моделювання доведена стабільність розробленого мініімплантата під дією ортодонтичного навантаження та показано, що конструкція з дворівневою внутрішньокістковою частиною ортодонтичного мікроімплантата дозволяє диференційовано перерозподіляти навантаження, переважно на щільний кортикальний шар альвеолярної кістки.

4. Розроблений мініімплантат витримує осьове навантаження на виривання в середньому 512±46 Н, при тангенціальному навантаженні - 444±28 Н, тоді як зарубіжний аналог фірми «Dentos» витримує навантаження відповідно 266±35 Н і 176±24 Н (р<0,05).

5. При клінічній апробації розробленого мініімплантата встановлено його переваги, що підтверджено більш швидкою (на 2 доби) адаптацією пацієнтів до внутрішньоротової частини і вищою стабільністю мініімплантата в активному періоді ортодонтичного лікування (8,6% випадінь у порівнянні з 41,1% у аналога).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У стоматологічну практику для додаткової опори при ортодонтичному лікуванні рекомендується новий ортодонтичний мініімплантат з дворівневою внутрішньокореневою частиною і якірна система на його основі. Для їх застосування необхідно:

1) здійснити ретельне клінічне і додаткове обстеження пацієнтів із зубо-щелепними аномаліями;

2) одержати чіткі відбитки верхнього і нижнього зубних рядів, виготовити дві пари контрольно-діагностичних моделей;

3) провести антропометричне дослідження моделей. Скласти план лікування і вибрати раціональну конструкцію ортодонтичного апарату залежно від віку пацієнта і виду аномалії. Конструкція повинна включати необхідні регулюючі частини згідно плану лікування;

4) зафіксувати брекет-систему;

5) провести попередню корекцію форми і розмірів зубних рядів;

6) провести 3D-комп'ютерне дослідження для визначення щільності кістки і параметрів альвеолярного відростка;

7) вибрати типорозмір мініімплантата і методику міні імплантації;

8) встановити мініімплантат або якірну систему в необхідній області;

9) через 7 днів навантажити мініімплантат;

10) провести активний період ортодонтичного лікування;

11) видалити мініімплантат або якірну систему після закінчення активного періоду лікування;

12) провести ретенційний період ортодонтичного лікування.

Запропонований мініімплантат і якірну систему доцільно застосовувати в період сформованого постійного прикусу для запобігання небажаного переміщення опорних зубів і за відсутності достатньої кількості опорних зубів.

Розроблена конструкція мініімплантата і якірної системи рекомендована до широкого застосування в ортодонтичній практиці.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Куцевляк В. И. Особенности индивидуальной гигиены полости рта при использовании брекет-техники и микроимплантной опоры / В. И. Куцевляк, Ю. В. Ткаченко, Башар Сулейман Шакер Дасуги // Вісник стоматології. - 2009. - № 2. - С. 20-22. Участь здобувача в обстеженні й лікуванні пацієнтів, аналізі отриманих результатів, написанні статті.

2. Куцевляк В. И. Биомеханическое обоснование микроимплантатной опоры для лечения глубокого прикуса / В. И. Куцевляк, Ю. В. Ткаченко, Башар Сулейман Шакер Дасуги // Український стоматологічний альманах. - 2009. - № 2. - С. 49-51. Участь здобувача в обґрунтуванні й розробці конструкції мікроімплантата, експериментальних дослідженнях, аналізі результатів, написанні статті.

3. Куцевляк В. И. Применение компьютерной 3D-томографии для изучения анатомо-топографических особенностей альвеолярных отростков при ортодонтической микроимплантации (Часть 1. Разработка методики исследования) / В. И. Куцевляк, Ю. В. Ткаченко, Дасуги Башар Сулейман Шакер, А. В. Коломенская, А. С. Огурцов // Український стоматологічний альманах. - 2009. - № 4. - С. 38-41. Участь здобувача у визначенні параметрів дослідження на 20 комп'ютерних томограммах, аналізі отриманих результатів, їх статистичній обробці.

4. Патент на корисну модель № 39559, Україна, МПК (2009) А61С 8/00. Ортодонтичний імплантат / Куцевляк В. И., Дасугі Башар Сулейман Шакер, Коломенська Г. В., Огурцов О. С., Данилова Ю. Г., Доценко І. О. - № u 2008 14140; Заяв. 08.12.2008; Опубл. 25.02.2009. - Бюл. № 4. Участь здобувача в проведенні патентного пошуку, обґрунтуванні й розробці конструкції мікроімплантата, підготовці матеріалів заявки.

5. Патент на корисну модель № 40998, Україна, МПК (2009) А61С 3/00, А61С 8/00. Система корекції зубного ряду / Куцевляк В. И., Дасугі Башар Сулейман Шакер, Коломенська Г. В., Огурцов О. С., Данилова Ю. Г., Доценко І. О. - № u 2008 15120; Заяв. 29.12.2008; Опубл. 27.04.2009. - Бюл. № 8. Участь здобувача в проведенні патентного пошуку, обґрунтуванні й розробці системи, підготовці матеріалів заявки.

6. Патент на корисну модель № 40999, Україна, МПК (2009) А61С 3/00, А61С 8/00. Ортодонтичний кронштейн / Куцевляк В. И., Дасугі Башар Сулейман Шакер, Коломенська Г. В., Огурцов О. С., Данилова Ю. Г., Доценко І. О. - № u 2008 15121; Заяв. 29.12.2008; Опубл. 27.04.2009. - Бюл. № 8. Участь здобувача в проведенні патентного пошуку, обґрунтуванні й розробці ортодонтичного кронштейна, підготовці матеріалів заявки.

7. Куцевляк В. И. Кортикотомия в комплексном ортодонтическом лечении / В. И. Куцевляк, Башар Дасуги, Ю. Г. Данилова, И. О. Доценко, О. А. Черникова // Матер. наук.-практ. конф. «Стоматологія - вчора, сьогодні, завтра», присвяч. 40-річчю каф. стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології ХМАПО та пам'яті проф. Нікітіна В.О. (Харків, 8-9 лист. 2007 р.). - Харків: ХМАПО, 2007. - С. 44-45. Участь здобувача в проведенні експериментальних досліджень на тваринах, аналізі та узагальненні результатів дослідження, написанні тез.

8. Кизилова Н. Н. Использование микроимплантантов в ортодонтической практике и соответствующие постановки задач биомеханики / Н. Н. Кизилова, В. И. Куцевляк, Башар Дасуги // «Тараповские чтения» : сбор. матер. межд. науч. школы-конференции (Харьков, 21-25 апр. 2008 г.) / Под ред. проф. Г. Н. Жолткевича. - Харьков: ХНУ, 2008. - С. 99 -102. Автором проведено аналіз та узагальнення даних у процесі написання статті.

9. Гуцман Я. Компьютерная система для анализа изображений, моделирования и планирования ортодонтических операцій / Я. Гуцман, Б. Дасуги, Н. Н. Кизилова, В. И. Куцевляк // 3-й Международный радиоэлектронный форум «Прикладная радиоэлектроника. Состояние и перспективы развития» : Сбор. науч. трудов конф. "Актуальные проблемы биомединженерии" (Харьков, 22-24 окт. 2008 г.). - МРФ-2008. - Т. 4. - С. 93-97. Автором проведено аналіз та узагальнення результатів біометрії у процесі написання статті.

10. Куцевляк В.И. Разработка ортодонтических микроимплантов / В. И. Куцевляк, Башар С.Ш. Дасуги, А. В. Коломенская, А. С. Огурцов, Ю. Г. Данилова, И. О. Даценко // «Досягнення стоматології та їх впровадження в учбовий процес» : збірник наук. праць Всеукр. наук.-методич. конф. з міжнарод. участю з нагоди 30-річчя з дня заснування стомат. ф-ту Харківського нац. мед. ун-ту (Харків, 31 жовт. - 1 лист. 2008 р.). - Харків : ХНМУ, 2008. - С. 89-93. Участь здобувача в обґрунтуванні й розробці конструкції мікроімплантата та якірної системи, аналізі матеріалів, підготовці тез до друку.



АНОТАЦІЯ

Башар Сулейман Шакер Дасугі. Розробка ортодонтичних мініімплантатів та якірної системи для апаратурно-хірургічного лікування пацієнтів з зубо-щелепною патологією (експериментально-клінічне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Державна установа «Інститут стоматології АМН України». - Одеса, 2009.

У дисертації наведені матеріали з обґрунтування і розробки конструкції вітчизняного ортодонтичного мініімплантанта і якірної системи на його основі. Відмінною особливістю розробленого мініімплантанта є внутрішньокісткова частина, що складається з двох діаметрів: розташованого усередині компактного шару альвеолярної кістки і усередині губчастого шару діаметром 2,4 мм і 1,2 мм відповідно. Для переміщення груп зубів розроблена якірна система з опорою на мініімплантати.

Експериментальні дослідження, проведені методами 3D-комп'ютерної томографії, кінцево-елементного моделювання, механічної фіксації мініімплантата в кістковій тканині тварин, дозволили обгрунтувати конструктивні особливості розробленого ортодонтичного мініімплантата.

Клінічна апробація розробленого ортодонтичного мініімплантата показала його переваги в порівнянні із зарубіжними аналогами, що підтверджено більш швидкою адаптацією пацієнтів до внутрішньоротової частини і вищою стабільністю мініімплантата в активному періоді ортодонтичного лікування.

Ключові слова: ортодонтичний мініімплантат, якірна система, кісткова тканина альвеолярного відростка.



АННОТАЦИЯ

Башар Сулейман Шакер Дасуги. Разработка ортодонтических миниимплантатов и якорной системы для аппаратурно-хирургическогого лечения пациентов с зубо-челюстной патологией (экспериментально-клиническое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Государственное учреждение «Институт стоматологии АМН Украины». - Одесса, 2009.

Диссертационная работа посвящена разработке, экспериментальному испытанию и клинической апробации отечественного ортодонтического миниимплантата собственной конструкции.

Для обоснования конструкции миниимплантатов и якорной системы на их основе были проведены следующие методы исследования: биомеханические, механические, компьютерная томография, клинические, рентгенологические, антропометрические, статистические.

Разработанные миниимплантаты изготовлены из титана марки ВТ-6 (соответствие стандартам ISO 5835) и отвечают всем требованиям, предъявляемым к имплантатам. Установлено, что разработанный миниимплантат является биологически индифферентным, биоинертным и прочным и не оказывает токсического действия на ткани.

Миниимплантат состоит из наддесневой части (головки), шейки, погруженной в слизистую десны, и внутрикостной части. Головка имеет шестигранную форму. Наличие борозды в головке позволяет фиксировать ортодонтическую дугу. Шейка - цилиндрическая полированная, длиной 2,0 и 3,0 мм. Внутрикостная часть состоит из двух диаметров: расположенного внутри компактного слоя альвеолярной кости и расположенного внутри губчатого слоя. Внутрикостная часть имеет цилиндрическую форму, диаметр кортикальной части - 2,4 мм, диаметр губчатой части - 1,2 мм.

Большой выбор разновидностей миниимплантатов в зависимости от длины шейки, длины кортикальной и губчатой части позволяет устанавливать миниимплантаты в любой части альвеолярного отростка верхней и нижней челюсти путем выбора рациональных размеров.

Набор инструментов для установки миниимплантатов состоит из пилотного бора, ключа-имплантовода, отвертки и реверсивного ключа.

Для перемещения большого количества зубов и их групп разработана ортодонтическая якорная система, представляющая собой пластину, которая изготавливается индивидуально и закрепляется в ортодонтических миниимплантатах. Пластина плоская, удлиненной формы, имеет крючки для фиксации эластических силовых элементов брекет-техники, в дистальных ее участках имеются отверстия для закрепления в миниимплантате.

В экспериментальном исследовании изучены 3D-компьютерные томограммы 20 пациентов, и на основании этих данных определены максимальные и минимальные значения толщины кортикального (с оральной и вестибулярной сторон), губчатого слоя и межкорневые расстояния для каждого межзубного промежутка на верхней и нижней челюсти. По результатам этих исследований методом процентилей определены типоразмеры миниимплантатов для любого участка верхнего и нижнего зубного ряда.

Методом конечно-элементного моделирования изучены и обоснованы рациональные параметры миниимплантата. Изменение шага спирали крепёжного элемента с 0,5 мм до 1,0 обеспечивает снижение общего напряжения в кортикальной и в губчатой кости, что приводит к улучшению фиксации микроимплантата. Показано, что при таких особенностях конструкции имплантата, имеющего различную толщину и длину кортикального (до 2,4 мм) и губчатого (до 1,2 мм) уровней, практически исключена фиксация в губчатой кости, и основная нагрузка приходится на более жёсткий кортикальный слой, который лучше воспринимает изгибающую нагрузку благодаря большему диаметру витков спирали.

При экспериментальном изучении механической фиксации миниимплантатов в челюстной кости свиней установлена значимо высокая прочность фиксации разработанных миниимплантатов (р<0,05) в сравнении с зарубежными аналогами.

При клинической апробации разработанного миниимплантата по данным анкетирования установлена скорейшая адаптация пациентов к внутриротовой части миниимплантата с 6-7 дней у зарубежных аналогов до 4-5 дней у разработанной конструкции.

При наблюдении за фиксацией миниимплантатов на всем протяжении активного периода ортодонтического лечения выявлен более высокий процент отторжений (41,1%) у зарубежных миниимплантатов и 8,7% при использовании разработанного миниимплантата.

Ключевые слова: ортодонтический миниимплантат, якорная система, костная ткань альвеолярного отростка.

ANNOTATION

BASHAR SULEIMAN SHAKER DASUQI. Development of orthodontic mini-implants and anchor system for аpparatus-surgery treatment of patients with dentoalveolar pathology (experimental-clinical researches). - A manuscript.

Dissertation for the kandidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 - dentistry. State Institution «Institute of Dentistry of the Аcademy of Мedical Sciences of Ukraine». - Odessa, 2009.

In dissertation the presented grounds of construction of orthodontic microimplant and anchor system on his basis. Intraosseous part is the distinctive feature of microimplant that consists of two diameters: located into the compact layer of alveolar bone and into a spongy layer diameter 2,4 mm and 1,2 mm, accordingly. For moving of groups of teeth the developed anchor system with support on microimplants.

Experimental researches are conducted at the study of 3D-computer tomography, method of distal-element design, mechanical fixing of microimplant in osseous tissue.

Clinical approbation of developed domestic orthodontic microimplant rotined his high of anchorage in comparison with foreign analogues.

Keywords: orthodontic microimplant, anchor system, osseous tissue of alveolar bone.

Размещено на Allbest.ru

...