Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування комплексу мікроелементних та фітопрепаратів у терапії хронічного обструктивного захворювання легень

Такий виражений вплив використання поєднання уролесану і есміну, як складових комплексного лікування, на регрес клінічної симптоматики, лабораторно-інструментальні характеристики та відновлення й стабілізацію функції зовнішнього дихання, системи металоферментів та мікроелементів, імунний захист та сурфактант легень при ХОЗЛ, на нашу думку, пояснюється характерними для обраних нами препаратів механізмами потенціювання впливу базової терапії та координації біохімічно опосередкованих імуносаногенетичних процесів організму людини.

Підсумовуючи результати дослідження можна констатувати, що використання базових схем комплексної терапії для ХОЗЛ є недостатньо адекватним, особливо у відношенні корекції порушень балансу мікроелементів та металоферментів сироватки і форменних елементів крові та бронхоальвеолярного вмісту, стану функціональної активності моноцитів та продукованих ними ІЛ-1в, ІЛ-8, ЛтВ4, активності сурфактантної системи легень. Включення у комплекс медикаментозної терапії препаратів уролесан та есмін, а особливо їх поєднане використання, сприяло не лише більш швидкому та якісному регресу клінічної симптоматики захворювання й індукції фази ремісії, компенсації порушень функції зовнішнього дихання, але й стабілізації сурфактантної системи легень; нормалізації імунної реактивності шляхом корекції функціональної активності моноцитів периферійної крові та продукованих ними ІЛ-1в, ІЛ-8, ЛтВ4; відновленню як в крові, так і в бронхо-альвеолярному вмісті спектру мікроелементів та активності металоферментів.

Зазначений вище спосіб комплексного лікування ХОЗЛ упроваджено у практичну діяльність ряду лікувально-профілактичних закладів держави та захищено Патентом України на винахід №65385, 2004 р. Йому притаманні простота та доступність, висока клінічна ефективність, відсутність побічних реакцій і ускладнень.

Висновки

У дисертаційній роботі на підставі клініко-лабораторних, функціональних, імунологічних, біохімічних досліджень, вивчення сурфактанта легень дано теоретичне узагальнення та нове рішення такого актуального завдання сучасної пульмонології, як встановлення ряду причин прогресування, удосконалення діагностики й лікування ХОЗЛ шляхом включення в комплекс лікування хворих вітчизняних препаратів уролесан та есмін.

1. Визначено окремі характерні системні прояви ХОЗЛ, які супроводжують наростання тяжкості перебігу: порушення мікроелементного складу сироватки крові (зменшення Fe, Zn на фоні зростання Cu, Co); форменних елементів (збільшення Co при паралельному зменшенні Fe, Zn та Cu, причому лише при ІІ стадії патології вміст останньої був в 1,95 рази (р0,001) вищим від значень норми); бронхо-альвеолярного вмісту (зменшення Cu, на фоні зростання показників Fe, Zn).

2. Факторами, що сприяють становленню та збільшенню тяжкості ХОЗЛ є дисбаланс вмісту металоферментів у сироватці крові: зменшення активності вугільної ангідрази (р0,001), насиченості трансферину залізом (р>0,05) на фоні зростання СМП₂₅₄ (р0,001), каталази (р0,001) та активності церулоплазміну (р0,001), причому вказані зміни прогресували паралельно до збільшення стадії патології.

3. Перебіг ХОЗЛ супроводжується дисфункцією активності моноцитів/макрофагів периферійної крові, що проявляється підвищенням рівнів спонтанної продукції ними ІЛ-1, ІЛ-8 та різкими збільшенням вмісту ЛтВ4; прогресування тяжкості патології корелює із наростанням рівнів спонтанної продукції моноцитами / макрофагами крові ІЛ-1 (r=0,95; р0,05), ІЛ-8 (r=0,91; р0,05) та ЛтВ4 (r=0,87; р0,05).

4. При порівняльній оцінці особливостей запального процесу в бронхах за даними фібробронхоскопії у хворих на ХОЗЛ виявляється збільшення інтенсивності ознак запального процесу та явищ атрофії слизової оболонки бронхів по мірі прогресування стадій патології.

5. Наростання тяжкості ХОЗЛ достовірно супроводжується збільшенням дефіциту вмісту поверхнево-активної фракції сурфактанта легень, вміст якої при І стадії є на 18,4% (р<0,05), при ІІ - на 30,1% (р<0,01), при ІІІ та ІV стадіях - на 48,5% (р<0,01) та 52,4% (р<0,05) нижчим рівня у групи контролю.

6. При традиційній базовій терапії ХОЗЛ поряд із відносною стабілізацією клініко-лабораторних та функціональних показників (р<0,05), зберігаються розлади функціональної активності моноцитів/макрофагів периферійної крові, сурфактантної системи легень та складу металоферментів, мікроелементів крові й бронхоальвеолярного вмісту.

7. Комплексна терапія з включенням вітчизняного препарату есмін частково компенсує порушення показників функції зовнішнього дихання (р<0,05), покращує клінічний перебіг захворювання, відновлює мікроелементний спектр сироватки й форменних елементів крові та бронхоальвеолярного вмісту (р<0,001), забезпечує достовірне збільшення в сироватці периферійної крові у 1,29 раза (р<0,001) карбоангідрази, в 1,12 раза (р<0,001) трансферину та зменшення в 1,22 раза (р<0,001) церулоплазміну на тлі помірного імуномодулюючого ефекту.

8. Включення до комплексної терапії ХОЗЛ препарату уролесан супроводжується деяким відновленням поверхнево-активної фракції системи сурфактанта легень до (9,30,4) мкмоль/л, (р<0,05); зменшує в 1,21 раза (р<0,001) вміст СМП₂₅₄ та в 1,27 раза каталази (р<0,001) сироватки периферійної крові; сприяє достовірному відновленню показників функціональної активності моноцитів/макрофагів периферійної крові: ІЛ-1 до (69,084,75) пг/10⁶ клітин, (р<0,05), ІЛ-8 до (0,1570,018) нг/10⁶ клітин, (р<0,05) та ЛтВ4 до (39,543,23) пг/мл, (р<0,05) хоча й не супроводжується повною компенсацією розладів мікроелементного спектру.

9. Поєднане застосування есміну та уролесану в комплексному лікуванні ХОЗЛ є найбільш ефективним, бо сприяє швидшому регресу клініко-лабораторної симптоматики на (3,250,40) дні, (p<0,05), кращому відновленню показників функції зовнішнього дихання (р<0,05) порівняно із хворими, котрі лікувалися за базовими схемами; компенсує розлади в спектрі мікроелементів сироватки, форменних елементах крові й у бронхоальвеолярному вмісті (р<0,001); нормалізує рівні металоферментів (р<0,001); збільшує функціональні можливості клітин фагоцитарного ряду шляхом модуляції спектру інтерлейкінів, максимально компенсуючи рівні ІЛ-1 до (58,35±4,03) пг/10⁶ клітин, (р<0,05), ІЛ-8 до (0,1210,010) нг/10⁶ клітин, (р<0,05) та ЛтВ4 до (34,032,15) пг/мл, (р<0,05); відновлює вміст поверхнево-активної фракції сурфактанта легень до (9,80,2) мкмоль/л, (р<0,05).

Практичні рекомендації

1. Характерними діагностичними маркерами наростання тяжкості перебігу ХОЗЛ є: прогресуюче порушення функції зовнішнього дихання за рахунок обструктивних змін бронхіального дерева на рівні середніх та дрібних бронхів (за даними комп'ютерної спірографії); посилення інтенсивності ознак запального процесу із переважанням гнійних форм та атрофія слизової оболонки бронхів (за даними фібробронхоскопії); наростання явищ дрібносітчатого, перибронхіального й прикорневого пневмосклерозу при паралельному збільшенні об'єму легень, сплощенні і низькому стоянні діафрагми (за даними рентгенографії).

2. Критеріями активності запального процесу та ознаками прогресування перебігу ХОЗЛ можуть слугувати: прогресуюче зменшення рівнів поверхнево-активної фракції сурфактанта легень (р<0,05); зниження активності вугільної ангідрази (р0,001) та насиченості трансферину залізом на фоні зростання середньомолекулярних пептидів (р0,001), каталази (р0,001) та активності церулоплазміну (р0,001); дисбаланс мікроелементів як у сироватці крові (зменшення Fe, Zn на фоні зростання Cu, Co), так і в бронхоальвеолярному вмісті (зменшення Cu, на фоні зростання показників Fe, Zn); збільшення рівнів спонтанної продукції моноцитами / макрофагами периферійної крові ІЛ-1 в 2,29 раза (р<0,05), ІЛ-8 в 2,56 раза (р<0,05) та різкими збільшенням у 3,95 рази (р<0,05) вмісту Лт В4, порівняно із даними у практично здорових осіб.

3. При лікуванні ХОЗЛ з метою нормалізації балансу мікроелементів та металоферментів, зрушень імунної відповіді, функції системи сурфактанта легень, потенціювання ефективності складників базової терапії до комплексного лікування слід включати вітчизняні препарати уролесан (всередину краплями, нанесеними на цукор по 10-12 крапель 3 рази на добу після прийому їжі, курсом 20 днів) та есмін (по 1 капсулі 2 рази на добу всередину, курсом 20 днів).

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Зубань А.Б. Оцінка стану моноцитів/макрофагів крові у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Український медичний альманах. - 2004. - №3. - С. 43-45.

2. Зубань А.Б. Вміст мікроелементів сироватки крові у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Галицький лікарський вісник. - 2004. - №3. - С. 43-45.

3. Зубань А.Б. Вплив рослинного препарату «Уролесан» на рівні есенціальних мікроелементів у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Проблеми медичної науки та освіти. - 2004. - №3. - С. 72-74.

4. Зубань А.Б. Показники ендогенної інтоксикації та активності церулоплазміну у хворих на хронічний обструктивний бронхіт та їх корекція уролесаном // Галицький лікарський вісник. - 2005. - №1., част. 2. - С. 32-34.

5. Зубань А.Б. Динаміка вмісту поверхнево-активної фракції системи сурфактанту легень у хворих на хронічний обструктивний бронхіт в процесі корекції терапії з використанням «Уролесану» та «Есміну» // Галицький лікарський вісник. - 2005. - №2. - С. 20-22.

6. Зубань А.Б. Активність металоферментів у крові хворих на хронічне обструктивне захворювання легень та її корекція препаратом «Уролесан» // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». - 2005. - вип. 24. - С. 68-71.

7. Зубань А.Б. Стан функціональної активності моноцитів та продуктивних ними інтерлейкінів, лейкотрієну В4 у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в процесі медикаментозної корекції терапії // Галицький лікарський вісник. - 2006. - №1. - C. 31-35.

8. Орнат С.Я., Островський М.М., Зубань А.Б., Грицик А.М. Активність системи сурфактанту легень у хворих на хронічний обструктивний бронхіт у процесі базового лікування з використання уролесану // Архів клінічної медицини. - 2002. - №1. - С. 58-60. Участь Зубань А.Б. у написанні статті є основною і полягає у виборі теми, проведенні огляду літератури, опрацюванні даних, написанні статті, узагальненні результатів дослідження. Співавтори проф. Орнат С.Я. та проф. Островський М.М. брали участь у формулюванні висновків дослідження. Грицик А.М. приймала участь у підготовці матеріалів до друку.

9. Патент України №65385, МПК А61К36/15. Спосіб лікування хронічного обструктивного бронхіту / Зубань А.Б. - заявка №2003076944; заявлено 23.07.2003; опубл. 15.03.2004; Бюл. №3, 1 кн. - С. 4.35.

10. Зубань А.Б. Спонтанна продукція прозапальних цитокінів та лейкотрієну В4 моноцитами периферійної крові хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю заснування кафедри фтизіатрії з курсом пульмонології НМУ ім.О.О. Богомольця, Київ 1 жовтня 2004 р. - Екологічні проблеми у фтизіатрії і пульмонології. - 2004. - С. 56-60.

11. Орнат С.Я., Зубань А.Б., Грицик А.М. Стан системи сурфактанту легень та її активність при хронічному обструктивному бронхіті // Матеріали ІІІ з'їзду фтизіатрів і пульмонологів України, Київ 25-28 травня 2003 р. - Український пульмонологічний журнал. - 2003. - №2. - С. 287-288. Участь А.Б. Зубань у написанні праці є визначальною і полягає у виборі теми, виконанні методик дослідження, статистичній обробці даних, формулюванні висновків дослідження. Співавтори взяли участь підготовці матеріалів до друку.

12. Орнат С.Я., Зубань А.Б., Федоров С.В. Спонтанна продукція лейкотрієну В4 моноцитами периферійної крові у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Терапевтичні читання пам'яті академіка Л.Т. Малої», Харків 20-21 травня 2004 р. - С. 173. Здобувачем самостійно обрана тема роботи, її ідея та завдання, проведені дослідження, статистична обробка результатів, узагальнено результати дослідження. Д..мед. н. С.Я. Орнат допомагав на етапі оцінки отриманих даних, доц. С.В. Федоров надавав консультативну допомогу під час проведеня імуноферментних досліджень.

13. Зубань А.Б. Стан імунної системи та рівень есенціальних мікроелементів у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 350-річчю м. Харкова «Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини», Харків 23 листопада 2004. - С. 35-36.

14. Зубань А.Б. Динаміка вмісту поверхнево-активної фракції системи сурфактанту легень у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в процесі модифікації базової терапії препаратом «Уролесан» // Матеріали всеукраїнської науково-пракичної конференції з міжнародною участю «Сучасні методи діагностики і лікування в клініці внутрішніх хвороб», Вінниця 5-6 лютого 2004 р. - Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004. - №8 (1). - С. 67 - 68.

Размещено на Allbest.ru