Токсиколого-гігієнічне обгрунтування нормативів і регламентів безпечного застосування гербіцидів на основі 2,4-д та мезотріону в Україні, в тому числі на радіаційно забруднених територіях

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ МОЗ УКРАЇНИ

УДК: 613:632.954:614.76:546.79

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Токсиколого-гігієнічне обгрунтування нормативів і регламентів безпечного застосування гербіцидів на основі 2,4-д та мезотріону в україні, в тому числі на радіаційно забруднених територіях

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Ковальчук Наталія Миколаївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Омельчук Сергій Тихонович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри гігієни та екології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гаркавий Сергій Іванович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри комунальної гігієни та екології людини з секцією гігієни дітей та підлітків;

доктор медичних наук, професор Козярін Іван Петрович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування та гігієни дітей і підлітків.

Захист відбудеться «__15__» ______жовтня_______ 2009 року о ___15³⁰___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, пр. Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий «__15__» ______вересня________ 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, професор В.Г. Войцеховський

екологічний пестицид сільськогосподарський мезотріон

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вирощування сільськогосподарської продукції є пріоритетним в Україні впродовж багатьох років. Застосування пестицидів в агропромисловій практиці дозволяє забезпечити високу врожайність, захист від бур'янів та шкідників (Проданчук М.Г., Великий В.І., Кучак Ю.А., 2003; Довженко В.И., Новожилов К.В., 2005; Carlile B., 2006). Провідне місце серед усіх застосовуваних хімічних засобів захисту рослин протягом останніх років займають агрохімікати з гербіцидними властивостями, серед яких лідируючі позиції належать препаратам на основі 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти. У 2001 році обсяги внесення пестицидів на основі даної хімічної сполуки складали 62% від усіх гербіцидів, що змусило Міністерство охорони здоров'я України, враховуючи наявність інформації про можливість небажаного впливу агрохімікатів, в тому числі 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти, на здоров'я працюючих та населення (Черных А.М., 2003; Calvert G.M., 2004; Баглей Є.А., Недопитанська Н.М., 2005; Cogen M., 2007), рекомендувати скоротити обсяги застосування таких препаратів на 25%. Проте, висока ефективність проти багатьох видів бур'янів і економічна виправданість обумовлює широке використання похідних феноксіоцтової кислоти як для захисту врожаю, так і земель несільськогосподарського призначення.

Проблема безпечного застосування хімічних засобів захисту рослин в Україні має особливості, викликані складною екологічною ситуацією на територіях, що зазнали забруднення довгоживучими радіоактивними ізотопами ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr внаслідок аварії на ЧАЕС. Ці радіонукліди здатні мігрувати до організму людини, підвищувати рівні внутрішнього опромінення, в результаті чого відбувається погіршення стану здоров'я населення (Бобильова О.О., 1998; Степанова Є.І., Лапушенко О.В., Кондратова В.Г. та ін., 2004; Cardis E., Vrejhheid M., Blettner M, 2005; Тимченко О.І., Линчак О.В., 2006; Прикащикова К.Є., Шатоян Ю.С., Варшавська А.М. та ін., 2009). Додатковим джерелом формування радіаційного навантаження є розвіювання радіонуклідів з приземним шаром атмосфери на значні відстані в результаті займання рослинності та сухого підпушку в 30-кілометровій зоні. Саме для попередження таких пожеж і подальшого розповсюдження радіоактивних речовин повітряним шляхом із зони відчуження сьогодні використовують економічно доступні препарати на основі 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти, які характеризуються широким спектром фітотоксичної дії. При цьому оператори, задіяні при внесенні пестициду на цих територіях, можуть зазнавати негативного короткотривалого впливу іонізуючого випромінювання та похідних феноксіоцтової кислоти. Враховуючи, що ці фактори мають схожі механізми дії на організм людини та ті ж самі органи-мішені при ізольованій експозиції, вивчення їх поєднаного впливу потребує особливої уваги.

Разом з тим, відомо, що тривале застосування одних і тих же гербіцидів є сильним фактором штучного відбору і призводить до формування резистентності у

Автор висловлює глибоку вдячність директору Інституту гігієни та екології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, члену-кореспонденту АМН України, професору Бардову В.Г. за консультативну допомогу при виконанні окремих фрагментів дисертаційного дослідження.

цільових об'єктів (Martin N.A., Beresford R.M., Harrington E.D., 2005; Зуза В.С., 2006; Спиридонов В.Я., 2007; Hager A.G., Gray M.E., Steffey K.L. et al., 2008), що зумовлює необхідність постійного пошуку нових хімічних сполук, які характеризуються високою специфічністю та ефективністю при низьких нормах витрат, меншою токсичністю для теплокровних та швидкою деструкцією в об'єктах довкілля. Відомо також, що за рахунок зменшення керованої хімічної компоненти (токсичності пестициду) можливо досягнути нівелювання впливу забрудненого навколишнього середовища на здоров'я населення. Саме таким вимогам відповідають речовини, що належать до нової хімічної групи - трикетони, зокрема, найбільш розповсюджена сполука - мезотріон - аналог природних фітотоксинів, який застосовується в багатьох країнах світу, але в Україні раніше не був зареєстрований (Armel G.R., 2002; Stephenson D.O., Boinind J.A., Walker E.R. et al., 2004; Paradowski A., Praczyk T., 2005; James T.K., Rahman A., Hicking J., 2006).

Вищевикладене вимагає, по-перше, наукового обгрунтування нормативів безпечного застосування гербіцидів на основі 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти на радіаційно забруднених територіях, і, по-друге, проведення повної токсиколого-гігієнічної оцінки нового гербіциду мезотріону.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є фрагментом державної Галузевої програми «Захист рослин 2008-2015», госпдоговірних тем: № 1271 «Наукові дослідження препаратів Тілт, Форс, Каллісто і Світч» № держреєстрації 0106U007145; № 1370 «Наукові дослідження препаратів Естет та Дікопур Топ» № держреєстрації 0107U000899; № 1393 «Наукові дослідження препаратів Прімекстра TZ Голд 500 SC, Енжео 247 SC, Люмакс 537,5 SE, Світч 62,5 WG, Квадріс 250 SC, Каллісто 480 SC і Скор 250 EC» № держреєстрації 0107U004345.

Робота виконана у відповідності до законів України «Про пестициди та агрохімікати» від 2 березня 1995 року № 86/95-ВР, «Про безпечність і якість харчових продуктів та продовольчої сировини» від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР, «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року № 4004-XII.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження: токсиколого-гігієнічне обгрунтування нормативів і регламентів безпечного застосування гербіцидів на основі 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти та мезотріону, в тому числі на радіаційно забруднених територіях, з метою мінімізації потенційного ризику для здоров'я працюючих і населення та зниження пестицидного навантаження на об'єкти довкілля.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв'язання наступних завдань:

1. Дати гігієнічну оцінку екологічної ситуації, що виникла в Україні внаслідок використання пестицидів для захисту сільськогосподарських культур від бур'янів.

2. Дослідити особливості ізольованої і поєднаної дії 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти та малих доз іонізуючого випромінювання на показники гострої токсичності лабораторних тварин.

3. Дослідити особливості та встановити основні механізми токсичної дії мезотріону на різні види лабораторних тварин, визначити умови екстраполяції цих даних на організм людини, обгрунтувати його допустиму добову дозу для людини.

4. Вивчити вплив різних концентрацій мезотріону на органолептичні властивості води, загальний санітарний режим водойм та обґрунтувати гранично допустиму концентрацію даного токсиканту у воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення.

5. Встановити кількісні закономірності міграції мезотріону в об'єктах навколишнього середовища різних агрокліматичних зон України та обгрунтувати: орієнтовний безпечний рівень впливу в повітрі робочої зони та атмосферному повітрі, максимально допустимий рівень вмісту в зерні кукурудзи, орієнтовну допустиму концентрацію в грунті.

6. Оцінити ступінь забруднення об'єктів виробничого середовища мезотріоном при внесенні гербіциду Каллісто 480 SC, к.с., визначити потенційний професійний ризик для працюючих та обґрунтувати необхідні гігієнічні регламенти: терміни очікування до збирання врожаю, терміни виходу на оброблені ділянки для працюючих.

Об'єкт дослідження - ізольована і поєднана дія чинників довкілля фізичної та хімічної природи на організм, поведінка пестициду в організмі тварин та об'єктах навколишнього середовища, вплив діючої речовини пестициду на організм працюючих.

Предмет дослідження - комбінація 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти та малих доз іонізуючого випромінювання; функціональний стан організму лабораторних тварин; діюча речовина (мезотріон) та препарат на його основі; залишкові кількості пестициду в об'єктах довкілля; окремі показники стану здоров'я працюючих.

Методи дослідження - гострий токсикологічний, лабораторний та натурний гігієнічний експерименти, фізико-хімічні методи (хроматографічні), органолептичні, санітарно-хімічні, санітарно-мікробіологічні, фізичні, клініко-діагностичні, математичного моделювання та статистичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено ефект потенціювання пошкоджуючої дії 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти на організм експериментальних щурів, які зазнали тривалого опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання.

Проведена токсиколого-гігієнічна оцінка мезотріону дозволила вперше встановити, що механізм токсичної дії даної хімічної сполуки обумовлений вираженою тирозинемією внаслідок зворотнього інгібування ензиму пара-гідроксифенілпіруват діоксигенази (HPPD) - «ключового» ферменту в метаболізмі тирозину. Прояви токсичного впливу в результаті дії даної хімічної речовини залежать від активності тирозинамінотрансферази (ТАТ) - іншого ензиму, який також приймає участь у катаболізмі цієї замінної амінокислоти. Отримані результати дозволили вперше визначити умови екстраполяції експериментальних даних при обгрунтуванні допустимої добової дози мезотріону для людини в Україні.

Вперше в умовах лабораторного експерименту встановлені закономірності впливу різних концентрацій мезотріону на процеси самоочищення водойм від органічного забруднення.

В умовах натурного експерименту вперше досліджено кількісні закономірності поведінки мезотріону в рослинах кукурудзи та грунті при застосуванні гербіциду Каллісто 480 SC, к.с. в різних агрокліматичних зонах України.

Вперше проведено гігієнічну оцінку умов виробничого середовища, потенційного перкутанного та інгаляційного ризику впливу нової хімічної речовини для основних професійних груп, задіяних при застосуванні препаратів на основі мезотріону.

Практичне значення одержаних результатів. Результати експериментальних досліджень поєднаної дії різних концентрацій 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти та малих доз іонізуючого випромінювання дозволили обгрунтувати умови безпечного використання даного токсиканту на радіаційно забруднених територіях шляхом застосування диференційованих коефіцієнтів корекції раніше обгрунтованої величини його допустимої добової дози для людини в бік її зменшення.

За результатами токсикологічних, лабораторних, натурних гігієнічних експериментів було розроблено та затверджено комплекс гігієнічних нормативів і регламентів безпечного застосування в Україні мезотріону: допустима добова доза (ДДД) для людини, гранично допустима концентрація (ГДК) у воді, орієнтовні безпечні рівні впливу (ОБРВ) у повітрі робочої зони та атмосферному повітрі, максимально допустимий рівень (МДР) вмісту у зерні кукурудзи, орієнтовна допустима концентрація (ОДК) в грунті, терміни очікування до збирання врожаю та терміни виходу операторів на оброблені досліджуваним гербіцидом ділянки. Усі нормативи та регламенти затверджені Постановами Головного державного санітарного лікаря України № 20 від 15 грудня 2005 року, № 42 від 19 грудня 2006 року, № 37 від 17 грудня 2007 року, № 9 від 20 лютого 2008 року.

У ході роботи були апробовані і затверджені, відповідно до чинного законодавства, 4 методичні вказівки з визначення мезотріону в об'єктах навколишнього середовища та продуктах харчування (№ 703-2006, №704-2006, № 791-2007, № 792-2007).

Встановлені нормативи і розроблені методики були використані при вирішенні питання щодо можливості реєстрації та застосування пестицидів на основі мезотріону в Україні, що знайшло відображення в «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» 2006 та 2008.

Матеріали досліджень використовуються в роботі фахівцями Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Міністерства аграрної політики України, підприємств та організацій, які застосовують пестициди, науково-дослідних інститутів гігієнічного профілю при здійсненні контролю за безпечним для здоров'я населення та об'єктів довкілля використанням хімічних засобів захисту рослин.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні патентно-інформаційного пошуку, визначені мети та завдань дослідження, розробці плану роботи. Автором самостійно проаналізована динаміка обсягів використання та асортименту гербіцидів на посівах сільськогосподарських культур.

За участю автора було виконано серію гострих радіотоксикологічних експериментів по вивченню ізольованої та поєднаної дії різних концентрацій 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти і малих доз іонізуючого випромінювання; проведена токсиколого-гігієнічна оцінка мезотріону, визначені особливості токсикодинаміки в організмі різних видів лабораторних тварин та визначений новий підхід при екстраполяції цих результатів на людину, що було враховано при обґрунтуванні допустимої добової дози даної хімічної речовини в Україні Автор висловлює щиру подяку д.м.н. Сасінович Л.М. - провідному науковому співробітнику Інституту гігієни та екології НМУ імені О.О. Богомольця за консультативну допомогу при виконанні окремих фрагментів даної роботи; к.б.н. Карпенко Н.О. та к.б.н. Алесіній М.Ю. - науковим співробітникам Чорнобильського науково-технічного центру міжнародних досліджень за практичну допомогу в організації проведення натурно відтвореного експерименту в умовах зони відчуження Чорнобильської АЕС..

Автор брала участь у експериментальній частині вивчення впливу різних концентрацій мезотріону на органолептичні властивості води та загальний санітарний режим водойм, у санітарно-гігієнічних дослідженнях по вивченню умов виробничого середовища при застосуванні препаратів на його основі та розрахунку ступеня потенційного ризику для основних професійних груп. За участю автора обгрунтовано гігієнічні нормативи вмісту мезотріону в воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення, орієнтовні безпечні рівні впливу в повітрі робочої зони та атмосферному повітрі, зерні кукурудзи та грунті; розроблені гігієнічні регламенти та інструкція з безпечного застосування препарату Каллісто 480 SC, к.с.

Статистична обробка експериментальних даних, їх аналіз та узагальнення отриманих результатів проведені автором самостійно. Автором особисто написані всі розділи дисертації, висновки та частина публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були оприлюднені та обговорені на: науково-практичній конференції, присвяченій 60-річчю ВООЗ, Всесвітньому дню здоров'я 2008 р. та захисту здоров'я від змін клімату (Київ, 2008); 45 конгресі Європейських товариств токсикологів «Eurotox-2008» (Родос, Греція 2008); І (62) Міжнародному конгресі студентів і молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медицини» (Київ, 2008); науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Київ, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 друкованих робіт, з яких 5 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 - у матеріалах та тезах конференцій, в тому числі 4 праці без співавторів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 219 сторінках і складається з вступу; 8 розділів, що включають аналітичний огляд літератури, опис матеріалів та методів досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз та узагальнення; висновків, 5 додатків та списку використаних джерел, містить 32 таблиці та 24 рисунки. Бібліографічний покажчик вміщує 257 джерел літератури, з яких 108 - іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, об'єкти та методи дослідження. Для реалізації мети і завдань роботи було проведено 3 серії токсикологічних експериментів з моделюванням поєднаної та ізольованої дії різних доз 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти та малих доз іонізуючого випромінювання на організм лабораторних тварин.

Для наукового обгрунтування гранично допустимої концентрації мезотріону в воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення нами було проведено 3 серії лабораторних експериментів, під час яких здійснено 528 санітарно-хімічних та 96 санітарно-мікробіологічних дослідження.

З метою гігієнічної оцінки поведінки мезотріону в об'єктах довкілля було проведено 2 серії натурних спостережень за динамікою залишкових кількостей даного токсиканту в рослинах та грунті, 2 серії натурних експериментів з метою гігієнічної оцінки умов виробничого середовища при застосуванні гербіциду Каллісто 480 SC, к.с. для захисту посівів кукурудзи. Натурні дослідження проводили в Київській та Вінницькій областях.

Узагальнена інформація про етапи, методи та обсяг досліджень наведена в таблиці 1.

Таблиця 1 Етапи, об'єкти, методи та обсяг досліджень

№ з/п	Етапи досліджень	Предмет досліджень	Методи досліджень	Обсяг дослід-жень
1.	Токсикологічне дослідження в умовах гострого експерименту (3 серії)	2,4-Д в широкому діапазоні доз, іонізуюче випромінювання, щури лінії Wistar	1. Морфометричні; 2. Морфологічні дослідження внутрішніх органів.	489 333
2.	Лабораторний експеримент з встановлення закономірностей поведінки досліджуваної речовини у воді водойм (3 серії)	мезотріон, вода	1. Органолептичні: інтенсивність запаху, забарвлення, прозорість, піноутворення, кольоровість; 2. Санітарно-хімічні: БПК, азотвмісні речовини, рН та розчинний кисень; 3. Санітарно-мікробіологіч-ні: чисельність водної сапрофітної мікрофлори.	557 528 96
3.	Натурні спосте-реження за динамікою залишкових кількостей мезотріону в об'єктах довкілля (2 серії)	мезотріон, грунт, рослини та зерно кукурудзи	1. Високоефективна рідинна хроматографія; 2. Математичне моделювання.	384 528
4.	Натурні експерименти з гігієнічної оцінки умов виробничого середовища (2 серії)	мезотріон, особи, що працюють з ним, повітря робочої зони, атмосферне повітря, нашивки на спецодязі та під ним, змиви зі шкіри	1. Фізичні: температура, вологість, атмосферний тиск, швидкість руху повітря; 2. Клініко-діагностичні: температура тіла, частота серцевих скорочень, артеріальний тиск; 3. Високоефективна рідинна хроматографія.	24 24 708
5.	Аналіз та статистична обробка одержаних результатів	цифри	1. Варіаційна cтатистика; 2. Оцінка достовірності розходжень за t-критерієм Стьюдента; 3. Кореляційний аналіз.	2503 388 85

Вивчення особливостей ізольованої та поєднаної дії 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти та малих доз іонізуючого випромінювання на організм лабораторних тварин в умовах гострого експерименту. В трьох серіях токсикологічних експериментів вивчені особливості дії 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти в діапазоні доз від 96 до 860 мг/кг маси тіла при ізольованій та поєднаній з іонізуючим випромінюванням експозиції. Вплив фізичного чинника довкілля тривав 6 місяців: внутрішнє опромінення моделювали шляхом використання питної води з басейну-барботеру 4 блоку ЧАЕС (562-688 кБк/дм³) та забруднених радіонуклідами продуктів, одержаних в 30-кілометровій зоні відчуження (2,2-3,8 кБк/кг), зовнішнє - підвищеним радіаційним фоном (25-30 мкР/год.). Потім неопроміненим та опроміненим щурам одноразово внутрішньошлунково вводили досліджуваний ксенобіотик у зазначених дозах. Тривалість періоду спостереження - 14 діб.

Встановлено, що ізольована дія токсиканту призводила до гальмування приросту маси тіла піддослідних щурів упродовж усього експерименту (p < 0,01), в той час, як поєднана дія призводила до менш вираженого зменшення даного показника (рис. 1 А), що може свідчити про розвиток стадії підвищеної опірності організму до дії дозованих за тривалістю та інтенсивністю стресорних факторів.

Проведений нами аналіз зміни маси внутрішніх органів експериментальних тварин вказує на достовірне зменшення відносної маси печінки та нирок опромінених щурів порівняно з неопроміненими (рис. 1 Б), що дає можливість стверджувати про виснаження адаптаційних та компенсаторних можливостей організму піддослідних тварин.

Найбільш резистентним органом виявилося серце (рис. 1 Б). Його відносна маса статистично не відрізнялася у двох досліджуваних групах щурів (p > 0,05), хоча відмічалася оберненопропорційна дозозалежна тенденція до зменшення цього показника.

На підставі отриманих в ході експерименту даних про летальність тварин, нами була визначена доза, що викликає загибель 50% тварин при ізольованій (747,5±71,3 мг/кг маси тіла) та поєднаній з малими дозами радіації дії 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти (531,9±73,5 мг/кг маси тіла). Хоча визначена при ізольованому впливі токсиканту в 1,4 рази вища, ніж на фоні попереднього тривалого опромінення, клас небезпечності 2,4-Д за параметром гострої пероральної токсичності не змінився - IV клас.



Рис. 1. Динаміка маси тіла (А) та відносна маса внутрішніх органів (Б) щурів при ізольованій та поєднаній дії 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти та малих доз радіації

Враховуючи більш виражену пошкоджуючу дію ксенобіотику при поєднаній дії фізичного та хімічного чинників довкілля на організм лабораторних тварин, запропоновано механізм корекції раніше затверджених гігієнічних нормативів 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти в бік їх зменшення за умов використання досліджуваного гербіциду на радіаційно забруднених територіях.

Токсиколого-гігієнічна оцінка мезотріону та обгрунтування його допустимої добової дози для людини. Аналіз літературних даних, інформації Інтернет-сайтів про токсичні властивості мезотріону дозволив нам віднести за параметрами гострої токсичності препарат Каллісто 480 SC, к.с. та його діючу речовину до ІІІ класу небезпечності.

В субхронічному та хронічному дослідах нами була виявлена суттєва різниця у прояві токсичного ефекту в залежності від статі та виду піддослідних тварин. Підтвердженням цьому є встановлені в ході проведених експериментів величини доз мезотріону, при дії яких не виявляється будь-який ефект (максимальні недіючі дози) та розраховані значення коефіцієнту видової чутливості (табл. 2).

Таблиця 2 Величини максимальних недіючих доз та коефіцієнту видової чутливості мезотріону, встановлені за загальнотоксичним впливом в субхронічному та хронічному експериментах для різних видів лабораторних тварин

Показник	Собаки	Миші	Щури
	самці	самиці	самці	самиці	самці	самиці
Субхронічний експеримент
Максимальна недіюча доза, мг/кг	100,00	100,00	6,00	56,00	0,125	0,375
Коефіцієнт видової чутливості	1,00	1,00	16,67	1,79	800,00	266,67
Хронічний експеримент
Максимальна недіюча доза, мг/кг	10,00	100,00	6,00	56,00	0,05	0,375
Коефіцієнт видової чутливості	10,00	1,00	16,67	1,79	2 000,00	266,67

Враховуючи вищевикладене, нами, сумісно із спеціалістами фірми «Сингента», Швейцарія, було заплановано та проведено серію додаткових експериментів, направлених на встановлення шляхів метаболізму, хемобіокінетики та токсикодинаміки мезотріону в організмі щурів та мишей. Результати проведених досліджень довели, що така суттєва видова та статева різниця у чутливості тварин до впливу токсиканту обумовлена тим, що мезотріон здатний інгібувати активність пара-гідроксифенілпіруват діоксигенази (HPPD) - «ключового» ферменту в метаболізмі тирозину в організмі теплокровних тварин (рис. 2). Внаслідок цього відбувається підвищення рівня вмісту даної замінної амінокислоти в плазмі крові.

Встановлено, що деструкція тирозину в організмі при зворотньому інгібуванні HPPD залежить від активності ферменту тирозинамінотрансферази (ТАТ). При пригніченні активності HPPD у випадку достатньої активності ТАТ тирозин не накопичується, продукти його розпаду (фенольні кислоти) виводяться з сечею, і саме тому дія мезотріону не супроводжується токсичними ефектами. На нашу думку, саме різниця в активності ТАТ є причиною більш вираженої токсичності мезотріону для щурів (особливо самців), порівняно з мишами.

При обґрунтуванні допустимої добової дози досліджуваного токсиканту для людини нами було запропоновано виходити із максимальної недіючої дози, встановленої в хронічному досліді для мишей, як найбільш адекватної моделі при оцінці токсичності мезотріону для людини (рис. 3).

Рис. 2. Шляхи катаболізму тирозину в організмі теплокровних тварин та людини

Оскільки пошкоджуючі ефекти дії мезотріону опосередковані підвищеним рівнем замінної кислоти тирозину, яка є попередником гормонів щитоподібної залози, вважаємо, що додаткового пестицидного навантаження на цей ендокринний орган очікувати не слід. Доведено також відсутність сумації шкідливих ефектів при поєднаній дії ¹³⁷Cs, ⁹⁰Sr та мезотріону в дозах, передбачених агропромисловими технологіями, на печінку і нирки - органи-мішені при ізольованому впливі даних стресорних чинників довкілля.

Враховуючи вищевикладене, нами була науково обґрунтована допустима добова доза мезотріону для людини на рівні 0,001 мг/кг маси тіла, грунтуючись на лімітуючому критерії - максимальній недіючій дозі мезотріону за впливом на репродуктивну токсичність в тесті двох поколінь на мишах (1,25 мг/кг маси тіла) та коефіцієнті запасу 1 000, який враховує ймовірні міжвидові (10), внутрішньовидові (10) розбіжності та особливості токсикодинаміки мезотріону (10).

Постійна концентрація порогового рівня тирозину в плазмі крові: 1 - 1 000 нмоль/мл - порогове значення для пошкодження очей у лабораторних тварин; 2 - максимальна стабільна концентрація тирозину, що фактично досягнута у людини (800 нмоль/мл).

Рис. 3. Тирозинемія, індукована мезотріоном, у щурів та мишей: криві «доза-ефект» та поріг шкідливої дії

Так як в ході клінічних спостережень на чоловіках-волонтерах доведено швидку екскрецію продуктів розпаду тирозину з сечею, нами було запропоновано в якості неінвазивного маркеру системної дії даного пестициду в польових умовах вимірювати концентрацію фенольних кислот у даному біологічному середовищі.

Гігієнічна оцінка поведінки мезотріону в навколишньому середовищі та обгрунтування гігієнічних нормативів його вмісту в об'єктах довкілля. За результатами досліджень, мезотріон - добре розчинна та гідролітично стабільна у воді речовина в широкому діапазоні рН і температур. Хімічна сполука перебуває переважно (> 82%) у водній фазі. Період напівзникнення мезотріону для всієї досліджуваної системи складає 3,9-6,5 діб, при цьому деградація, в основному, відбувається за рахунок мікроорганізмів. Збільшення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання прискорює деструкцію мезотріону в природних водах, незважаючи на те, що фотодеградація не є основним шляхом зникнення даної сполуки з системи «вода-осад» (період напіврозпаду при рН 7 становить 86-96 діб). Таким чином, мезотріон за показником «стабільність у воді» можна віднести до І класу небезпечності.

Наукове обгрунтування ГДК мезотріону у воді водойм проведено нами з урахуванням трьох ознак шкідливості: органолептичної, загальносанітарної та санітарно-токсикологічної. Результати проведених лабораторних досліджень дозволили нам рекомендувати як порогову величину за органолептичною ознакою шкідливості концентрацію мезотріону в воді на рівні 0,2 мг/дм³ (лімітуючий критерій - запах).

В якості порогової концентрації мезотріону за загальносанітарним показником шкідливості нами рекомендовано величину 0,02 мг/дм³ (лімітуючі критерії - вплив на чисельність водної сапрофітної мікрофлори та процеси нітрифікації азотовмісних органічних сполук). При вищих концентраціях (0,2 мг/дм³ та 2,0 мг/дм³) досліджувана речовина достовірно змінює зазначені вище показники (р < 0,05), що може пригнічувати процеси самоочищення водойм.

Максимальна недіюча концентрація даної сполуки у воді за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості, визначена з урахуванням методичних підходів до комплексного нормування пестицидів в об'єктах довкілля, складає 0,02 мг/дм³.

Грунтуючись на результатах проведених досліджень, нами була обгрунтована ГДК мезотріону у воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення на рівні 0,02 мг/дм³ за двома лімітуючими ознаками шкідливості - загальносанітарною та санітарно-токсикологічною.

Для вивчення особливостей поведінки мезотріону в грунті та рослинах, нами були проведені натурні дослідження в Київській та Вінницькій областях, в ході яких визначали фактичний вміст досліджуваної речовини в зеленій масі, зерні кукурудзи та грунті, розраховували константу швидкості її розпаду (k) і кількісні параметри стійкості (ф₅₀, ф₉₅).

Встановлено, що деструкція ксенобіотику в рослинах відбувається в 1,5 рази швидше, ніж у грунті (рис. 4). Через 14-15 діб після обробки залишкові кількості мезотріону в рослинах кукурудзи не визначали, а у грунті під обробленою культурою - через 30 діб. На момент збору врожаю дана хімічна сполука не була виявлена ні в зеленій масі, ні в зерні кукурудзи. Доведено, що досліджувана діюча речовина руйнується в об'єктах довкілля протягом одного вегетаційного періоду навіть при уповільненні процесів її розпаду у грунтах з низькою кислотністю, які характерні для більшості радіаційно забруднених територій (табл. 3), і за критеріями «стабільність у грунті» та «стійкість у вегетуючих сільськогосподарських культурах та сировині» належить до ІІІ класу небезпечності (помірно небезпечні).

Результати проведених натурних досліджень дозволили нам обгрунтувати максимально допустимий рівень (МДР) вмісту мезотріону в зерні кукурудзи на рівні «не допускається» при нижній межі кількісного визначення методом високоефективної рідинної хроматографії - 0,1 мг/кг.

Приймаючи до уваги ранні строки внесення досліджуваного пестициду, його швидке розкладання в рослинах та тривалий вегетаційний період, вважаємо недоцільним встановлювати терміни очікування до збирання врожаю, контролювати вміст залишкових кількостей мезотріону в кукурудзяній олії та обґрунтовувати МДР для даного продукту.

Рис. 4. Динаміка залишкових кількостей мезотріону в рослинах кукурудзи та грунті різних агрокліматичних зон України

Таблиця 3 Показники стійкості мезотріону в кукурудзі та грунті під обробленою культурою (M±m, n = 18)

Об'єкт довкілля	Константа швидкості розпаду (k), доба-1	Період напіврозпаду (ф50), доба	Період розпаду на 95% (ф95), доба
Кукурудза	0,052±0,0009	13,3±0,2	57,6±0,9
Грунт	0,047±0,0013	14,6±0,4	63,4±1,8

На підставі регресійних моделей, що описують залежність ГДК хімічної речовини у грунті від її нормативів у суміжних середовищах, розраховано орієнтовну допустиму концентрацію (ОДК) мезотріону в грунті на рівні 0,4 мг/кг. Враховуючи потенційну мобільність даної сполуки, визначену в лабораторних експериментах, та її відсутність в натурних дослідженнях, при обгрунтуванні кінцевої величини ОДК мезотріону в грунті нами було введено додатковий коефіцієнт запасу 2, а рекомендована до затвердження величина гігієнічного нормативу в даному об'єкті довкілля склала 0,2 мг/кг.

Базуючись на кореляційно-регресійних залежностях між параметрами токсикометрії (гостра інгаляційна, дермальна та пероральна токсичність) та вираженою видовою чутливістю піддослідних тварин у субхронічних і хронічних експериментах, розраховано та науково обґрунтовано, з використанням додаткового коефіцієнту запасу 5, орієнтовний безпечний рівень впливу мезотріону в повітрі робочої зони (0,2 мг/м³) та атмосферному повітрі (0,006 мг/м³).

Гігієнічна оцінка умов виробничого середовища при застосуванні мезотріону для захисту посівів кукурудзи. В агропромисловому секторі розвинутих країн сьогодні зайнято 11% працівників, в той час як в країнах, що розвиваються - близько 63%. Серед робітників сільського господарства реєструється більше половини усіх випадків отруєння хімічними засобами захисту рослин як внаслідок порушення гігієнічних регламентів та правил застосування агрохімікатів, так і внаслідок ігнорування або некоректного використання індивідуальних засобів захисту. Для обгрунтування гігієнічних регламентів безпечного застосування гербіциду Каллісто 480 SC, к.с. для операторів нами були проведені санітарно-гігієнічні дослідження умов виробничого середовища та розрахований потенційний ризик несприятливого впливу мезотріону при різних шляхах надходження. Встановлено, що надходження досліджуваної сполуки у повітря робочої зони та атмосферне повітря на відстані 50 і 100 метрів від місця проведення робіт не відбувається.

Величини комплексного ризику для операторів, розраховані у відповідності до методичних підходів, розроблених спеціалістами ЕКОГІНТОКСу, визначені як сума відношень експозиційних та допустимих доз агрохімікату при різних шляхах надходження в реальних та агравованих умовах внесення препарату, є значно нижчими за допустимий рівень, який не повинен перевищувати 1 (табл. 4). Застосування спецодягу та гумових рукавичок при роботі з досліджуваним гербіцидом зменшує потенційний ризик в 1,47-1,94 рази.

Таблиця 4 Розраховані величини ризику шкідливої дії мезотріону при наземному застосуванні гербіциду Каллісто 480 SC, к.с. для захисту посівів кукурудзи

Професія оператора	Інгаляцій-ний ризик	Дермальний ризик	Сумарний ризик	Частка дермального ризику в сумарному, %
		Р	А	Р	А
Заправник	0,22	0,032	0,062	0,252	0,282	12,70
Тракторист	0,29	0,032	0,047	0,322	0,337	9,94
Примітки: Р - реальна експозиція, А - агравована експозиція.

Результати вивчення вмісту мезотріону в повітрі робочої зони при внесенні препарату Каллісто 480 SC, к.с. в максимальних нормах витрат та оцінки ризику його впливу на організм операторів дозволили нам рекомендувати терміни виходу працюючих на оброблені ділянки для проведення механізованих робіт 3 доби, ручних робіт - 7 діб. Дотримання вимог розробленої нами інструкції з безпечного застосування гербіциду Каллісто 480 SC, к.с. дозволить запобігти несприятливій дії мезотріону при застосуванні препарату на його основі.

ВИСНОВКИ

На підставі результатів багаторічних лабораторних та натурних експериментів в роботі вперше вирішене актуальне наукове та народно-господарське завдання - науково обгрунтовані нормативи безпечного застосування 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти на радіаційно забруднених територіях, проведена повна токсиколого-гігієнічна оцінка нової діючої речовини з гербіцидними властивостями - мезотріону та обгрунтовані гігієнічні нормативи і регламенти застосування препаратів на його основі в Україні, в тому числі на територіях з підвищеним вмістом радіонуклідів, що дозволило знизити потенційний ризик для здоров'я професійних контингентів, зайнятих застосуванням пестицидів, та населення, яке споживає вирощену з застосуванням хімічних засобів захисту рослин продукцію.

1. Доведено, що надходження 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти в діапазоні доз 96-850 мг/кг маси тіла до організму опромінених малими дозами іонізуючого випромінювання щурів призводить до зростання рівня їх летальності та вираженості дистрофічних змін у печінці і нирках, у порівнянні з неопроміненими тваринами, що свідчить про більш швидке виснаження компенсаторних можливостей органів детоксикації та виведення ксенобіотику, розвиток хвороб адаптації.

2. Науково обгрунтовано необхідність зниження затвердженої раніше в Україні допустимої добової дози 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти для людини при її використанні на радіаційно забруднених територіях з 0,0001 до 0,00006 мг/кг маси тіла, враховуючи встановлений виражений загальнопошкоджуючий та потенціюючий ефект при одночасній дії дозованих за інтенсивністю і тривалістю досліджуваних фізичного та хімічного стресорних факторів довкілля.

3. Визначено, що новий гербіцид мезотріон та препарат на його основі Каллісто 480 SC, к.с. при надходженні до організму різними шляхами (через шлунок, органи дихання, шкіру) за параметрами гострої токсичності, ступенем вираженості подразнюючої та алергенної дії належать до помірно небезпечних речовин (ІІІ клас небезпечності). Встановлено різну чутливість лабораторних тварин до впливу мезотріону в залежності від їх виду і статі. Розрахований за загальнотоксичним впливом у субхронічному експерименті коефіцієнт видової чутливості складає для самців щурів - 800,0, самиць - 266,7; самців мишей - 16,7, самиць - 1,8 порівняно з найбільш резистентним видом - собаками.

4. Доведено, що відмінності у ступені вираженості токсичних ефектів в організмі щурів та мишей після надходження мезотріону обумовлені підвищеною концентрацією тирозину в плазмі крові щурів. Причиною тирозинемії є знижена концентрація в їх організмі пара-гідроксифенілпіруват діоксигенази - ключового ензиму у перетворенні амінокислоти тирозин в організмі теплокровних, та знижена активність тирозинамінотрансферази - ферменту, який приймає участь у метаболізмі тирозину. Доведено, що при оцінці небезпеки мезотріону для людини найбільш адекватною є екстраполяція результатів досліджень, отриманих в дослідах на мишах, приймаючи до уваги ідентичну активність ферменту тирозинамінотрансферази в плазмі крові цих теплокровних та людини.

5. Науково обгрунтовано допустиму добову дозу мезотріону для людини на рівні 0,001 мг/кг маси тіла, виходячи з максимальної недіючої дози, встановленої за репродуктивною токсичністю на організм мишей (1,25 мг/кг маси тіла), та з використанням коефіцієнту запасу 1 000, який враховує міжвидові, внутрішньовидові розбіжності та особливості токсикодинаміки ксенобіотику.

6. Встановлено порогові концентрації мезотріону за органолептичною, загальносанітарною і санітарно-токсикологічною ознаками шкідливості. Показано, що порогова концентрація мезотріону у воді за органолептичною ознакою шкідливості складає 0,2 мг/дм³ (лімітуючий критерій - запах), за загальносанітарною ознакою шкідливості - 0,02 мг/дм³ (лімітуючі показники - вплив на чисельність водної сапрофітної мікрофлори та процеси нітрифікації азотвмісних органічних сполук), максимальна недіюча концентрація речовини у воді за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості - 0,02 мг/дм³. Обґрунтовано гранично допустиму концентрацію мезотріону у воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення на рівні 0,02 мг/дм³ (лімітуючі критерії - загальносанітарний та санітарно-токсикологічний). Визначено, що за показником «стабільність у воді» сполука належить до І класу небезпечності (ф₅₀ в системі «вода-осад» при рН 7 - 86-96 діб).

7. Встановлено, що процес деструкції мезотріону в об'єктах довкілля підпорядковується експоненційній залежності. При цьому його деградація в рослинах відбувається більш швидкими темпами, ніж у грунті. За критеріями «стабільність у грунті» та «стійкість у вегетуючих сільськогосподарських культурах і сільськогосподарській сировині» дана хімічна сполука відноситься до ІІІ класу небезпечності (ф₅₀ складає в кукурудзі 13,3±0,07 діб, грунті - 14,6±0,12 діб).

8. Визначені закономірності токсичного впливу пестициду на організм теплокровних та кількісні закономірності його поведінки в об'єктах довкілля дозволили науково обґрунтувати такі гігієнічні нормативи та регламенти мезотріону: орієнтовний безпечний рівень впливу у повітрі робочої зони - 0,2 мг/м³, в атмосферному повітрі населених місць - 0,006 мг/м³; максимально допустимий рівень у зерні кукурудзи - «не допускається»; орієнтовну допустиму концентрацію у грунті - 0,2 мг/кг; терміни очікування до збирання врожаю - «не потребує»; терміни безпечного виходу працюючих на оброблені ділянки для проведення механізованих робіт - 3 доби, ручних робіт - 7 діб.

9. Доведено, що умови виробничого середовища при застосуванні препарату Каллісто 480 SC, к.с. з максимальними нормами витрат (0,12 л/га за мезотріоном) для захисту посівів кукурудзи методом штангового обприскування в агропромисловому комплексі відповідають гігієнічним вимогам до робіт з пестицидами. Розраховані величини потенційного ризику комплексного (перкутанного та інгаляційного) впливу мезотріону на операторів в реальних умовах складають 0,252-0,322, в агравованих умовах - 0,282-0,337, що не перевищує допустимий рівень, який становить 1.

Впровадження розроблених гігієнічних нормативів та регламентів у практику сільськогосподарського виробництва України забезпечить виконання вимог законів України «Про пестициди та агрохімікати», «Про безпечність та якість харчових продуктів та продовольчої сировини», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

(* - особистий внесок здобувача)

1. Бардов В.Г., Омельчук С.Т, Ковальчук Н.М. Експериментальні дослідження особливостей поєднаної дії малих доз іонізуючого випромінювання та гербіцидів на основі 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти / В.Г. Бардов, С.Т. Омельчук, Н.М. Ковальчук // Гігієна населених місць. - Київ, 2005. - Випуск 45. - С. 502-508. (* проведено частину експериментальних досліджень, статистичну обробку отриманих даних та оформлено статтю).

2. Особенности токсикологической оценки опасности и экстраполяции на человека результатов экспериментальных исследований на животных веществ класса трикетонов / Н.Н. Ковальчук, В.Г. Бардов, Л.М. Сасинович, С.Т. Омельчук, И.М. Пельо // Довкілля та здоров'я. - Київ, 2008. - № 3 (46). - С. 11-18. (* прийнято участь у оцінці токсичних властивостей мезотріону, визначенні особливостей його токсикодинаміки та підготовлено статтю до друку).

3. Ковальчук Н.М. Наукове обгрунтування гранично допустимої концентрації мезотріону в воді водойм / Н.М. Ковальчук // Український науково-медичний молодіжний журнал - Київ, 2008. - № 4. - С. 58-63. (* проведено вивчення впливу різних концентрацій мезотріону на органолептичні властивості та загальний санітарний режим води модельних водойм в умовах лабораторного гігієнічного експерименту, статистичну обробку та узагальнення одержаних результатів, сформульовано висновки та оформлено роботу).

4. Ковальчук Н.М. Гігієнічна оцінка потенційного ризику для працюючих та населення при застосуванні гербіциду Каллісто 480 SC, к.с. / Н.М. Ковальчук // Вестник гигиены и эпидемиологии - Донецк, 2009. - Том 13. - № 4. - С. 16-22 (* проведено вивчення умов праці при застосуванні пестицидів на посівах кукурудзи, оцінено професійний ризик, узагальнено результати та оформлено статтю).

5. Ковальчук Н.М., Бардов В.Г., Омельчук С.Т. Гігієнічна оцінка поведінки мезотріону в об'єктах навколишнього середовища та обгрунтування його гігієнічних нормативів в зерні кукурудзи та грунті / Н.М. Ковальчук, В.Г. Бардов, С.Т. Омельчук // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - Київ, 2009. - Випуск 1 (22). - С. 62-66. (* прийнято участь у визначенні залишкових кількостей мезотріону хроматографічним методом, здійснено статистичну обробку одержаних результатів, їх узагальнення і підготовлено роботу до друку).

У інших наукових виданнях:

1. Ковальчук Н.М. Оцінка небезпеки для людини хімічних сполук, токсична дія яких обумовлена тирозинемією / Н.М. Ковальчук / Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. - 2008. - № 17. - С. 99-100: зб. тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 60-річчю ВООЗ, Всесвітньому Дню Здоров'я 2008 р., захисту здоров'я від змін клімату 7-8-квітня 2008 р. (* проведено оцінку матеріалів досліджень, узагальнено результати та оформлено роботу).

2. Ковальчук Н.М. Результати гігієнічної оцінки умов праці осіб, зайнятих при застосуванні гербіциду Каллісто 480 SC, к.с. для захисту посівів кукурудзи / Н.М. Ковальчук / «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» : зб. тез доповідей науково-практичної конференції. - К.: Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва, 2008. - Випуск 8. - С. 206-207. (* було визначено рівні забруднення об'єктів виробничого середовища працюючих, здійснено узагальнення результатів, підготовлено роботу до друку).

3. Ковальчук Н.М., Шпак Б.І. Особливості поведінки мезотріону в воді водойм господарсько-питного водопостачання / Н.М. Ковальчук, Б.І. Шпак / Український науково-медичний молодіжний журнал : зб. тез доповідей І (62) Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медицини». - Київ, 2008. - № 3. - С. 88-89. (* було прийнято участь у встановленні особливостей поведінки мезотріону у воді, узагальненні результатів).

4. Assessment of hazard for human of herbicides, belonging to the triketones class, during their application on radioactively polluted territories / Nataliia Kovalchuk, Vasyl Bardov, Sergiy Omelchuk, Larysa Sasinovych, Igor Pelo, Tetiana Girenko / Toxicology Letters : Abstracts of 45^th Congress of European Societies of Toxicology, Rhodes, Greece. - 2008. - Volume 180. - Supplement 1. - Р. 169. (* було проведено оцінку небезпеки при застосуванні мезотріону, підготовлено роботу до друку).

АНОТАЦІЯ

Ковальчук Н.М. Токсиколого-гігієнічне обгрунтування нормативів і регламентів безпечного застосування гербіцидів на основі 2,4-Д та мезотріону в Україні, в тому числі на радіаційно забруднених територіях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена токсиколого-гігієнічному обгрунтуванню застосування гербіцидів на основі 2,4-Д та мезотріону в Україні, в тому числі на радіаційно забруднених територіях, розробці гігієнічних нормативів та обгрунтуванню регламентів безпечного застосування нової діючої речовини мезотріону.

Експериментально вивчені особливості ізольованої і поєднаної дії 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти та малих доз іонізуючого випромінювання на організм лабораторних тварин в умовах гострого токсикологічного експерименту, доведено більш виражений пошкоджуючий ефект дії фізичного та хімічного чинників довкілля, що було використано при корекції величини допустимої добової дози досліджуваного токсиканту в бік її зменшення.

Встановлено виражену видову та статеву чутливість різних видів піддослідних тварин при тривалій експозиції мезотріону та визначено її причину - різна активність двох ензимів - пара-гідроксифенілпіруват діоксигенази та тирозинамінотрансферази.

Обгрунтовано величину допустимої добової дози мезотріону, гігієнічні нормативи вмісту мезотріону в воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, грунті та зерні кукурудзи. Проведено вивчення поведінки мезотріону в грунті та рослинах кукурудзи, санітарно-гігієнічні дослідження з вивчення умов виробничого середовища операторів, задіяних при внесенні препарату, розрахований потенційний ризик несприятливого впливу нової хімічної речовини.

Ключові слова: гербіциди, поєднана дія, гігієнічні нормативи, об'єкти навколишнього середовища, умови виробничого середовища, оцінка ризику.

АННОТАЦИЯ

Ковальчук Н.Н. Токсиколого-гигиеническое обоснование нормативов и регламентов безопасного применения гербицидов на основе 2,4-Д и мезотриона в Украине, в том числе на радиационно загрязнённых территориях. - Рукопись.

...