Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О.М. МАРЗЄЄВА АМН УКРАЇНИ»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Чинники ризику формування генетично обумовлених репродуктивних розладів

03.00.15 - генетика

Позмогова Наталія Василівна

Київ-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України»

Науковий керівник

доктор медичних наук професор Тимченко Ольга Іванівна

ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМНУ»,

завідувач лабораторії генетичної епідеміології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук професор Сорокман Таміла Василівна, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії та медичної генетики, м. Чернівці;

кандидат медичних наук Гельнер Надія Володимирівна, Львівський міжобласний медико-генетичний центр, завідувач, м. Львів.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах техногенної цивілізації перед людством поруч із перенаселенням окремих регіонів планети постає проблема накопичення генетичного вантажу, який не тільки впливає на здоров`я нинішнього покоління, а й може порушити здатність людини до відтворення.

Генетичні процеси серед населення України, а, можливо, і людства, мають несприятливий характер. Відбувається накопичення патологічних генів; порушення оптимуму внутрішньопопуляційної гетерозиготності [Ю.Е. Дуброва, 1993; О.І. Тимченко та співавт., 2002]; накопичується значний вантаж генетично обумовлених репродуктивних втрат і вродженої патології. Спостерігаються зміни показників маси та зросту народжених живими [В.Ф. Богоявленська та співавт., 2007; І.А. Бондарець, 2008]; поширення мультифакторних, в т.ч. серцево-судинних, ендокринних та інших хвороб, які також відображаються на відтворенні населення [А.М. Сердюк та співавт., 2006]. За даними МОЗ України вроджені вади розвитку (ВВР) залишаються причиною майже третини смертей дітей першого року життя, четвертою частиною інвалідності дітей до 16 років.

В умовах зниження інтенсивності природного добору цілком можлива реалізація прогнозу щодо майбутнього виродження людства [J. Muller, 1950]. Таким чином постає необхідність спостереження за генетичними процесами в популяціях та їх впливом на громадське здоров`я [ВОЗ, 1989; И.П. Минков, 2000; Ю.П. Алтухов,2003]. Вважається, що при аналізі результатів таких досліджень необхідно враховувати генетико-демографічні особливості угруповання населення, що вивчається [Е.К. Гинтер, 2002; Ю.П. Алтухов, 2003].

Всесвітньою організацією охорони здоров`я (ВООЗ) визнана обмеженість лікувальної медицини у “виробництві” здоров`я. Вважається, що тільки профілактична діяльність шляхом реалізації відповідної політики суспільства, держави та їх інституцій може стати на перешкоді зростанню рівня хвороб, а профілактична медицина розглядається як науково-практична робота щодо вивчення рівнів захворюваності, поширеності хвороб, інвалідизації та смертності населення з метою обґрунтування соціально-економічних, правових, адміністративних, гігієнічних та інших заходів попередження цих негативних явищ [Беляков В.Д , 2001, WHO, 2002].

Показано, що виявлення пріоритетних чинників виникнення непліддя, невиношування вагітності та ВВР серед новонароджених у поєднанні із заходами, спрямованими на зменшення рівнів їх впливу, дозволяють суттєво зменшити ймовірність виникнення репродуктивних втрат серед бажаних вагітностей [Єлагін В.В., 2005].

Актуальність проблеми, її соціальна значущість, необхідність оцінки чинників ризику формування тягаря генетично обумовленої патології з урахуванням генетико-демографічної структури населення, наукового обгрунтування деяких організаційних питань, пов`язаних з профілактикою генетично обумовлених репродуктивних розладів, зумовили вибір теми наукових досліджень.

Зв`язок теми з науковими програмами, темами.

Робота виконана в рамках державних програм „Репродуктивне здоров'я” і „Здоров'я нації” та науково-дослідних робіт "Оцінка стану соматичного і репродуктивного здоров`я населення (на прикладі населення Центрального регіону України" (шифр теми АМН ін13.05, № держреєстрації 0105U003707), „Вдосконалити методологію оцінки громадського здоров`я” (шифр теми АМН 02.06, № держреєстрації 010U003066); „Проведення клініко-епідеміологічного дослідження впливу штучного переривання вагітності на репродуктивні втрати з метою поліпшення демографічної ситуації” (шифр теми В/І.К.26.02.14.07, № держреєстрації 0105U000317), „Вдосконалити медичну допомогу дітям з щілинами губи і/або піднебіння” (шифр теми ДП 10.07, № держреєстрації 0107U003047), „Характеризувати генетико-демографічні процеси серед населення Київського регіону” (шифр теми АМН 06.07, № держреєстрації 0107U003048).

Автором зібраний та перевірений первинний матеріал; верифіковані діагнози ВВР серед новонароджених; створені комп`ютерні реєстри випадків ВВР серед новонароджених і самовільних викиднів серед населення Запорізької області.

Мета роботи полягала у науковому обґрунтуванні заходів профілактики виникнення генетично обумовлених репродуктивних розладів.

Для досягнення мети вважали за доцільне виконання наступних завдань. генетичний етіологія репродуктивний розлад

1. Характеризувати генетико-демографічну основу репродуктивного потенціалу населення м. Запоріжжя і Запорізької області

2. Розрахувати частоту генетично обумовлених репродуктивних розладів серед населення Запорізької області.

3. Визначити основні чинники ризику виникнення репродуктивних втрат генетичної етіології.

4. Вдосконалити систему профілактичних заходів, направлену на зниження тягаря генетично обумовлених репродуктивних розладів.

Об`єкт дослідження - випадки ВВР, спонтанних викиднів серед виходів зареєстрованих вагітностей

Предмет дослідження - статево-вікова структура населення, показники шлюбності, народжуваності, чинники ризику генетично обумовлених репродуктивних розладів і заходи первинної та вторинної профілактики їх впливу.

Методи дослідження - клінічні (верифікація діагнозів з використанням цитогенетичних методів та ультразвукового обстеження плоду), епідеміологічні (проведення дослідження з використанням опитувальників), статистичні (розрахунок частоти випадків, відносного ризику та відношення шансів), графічні (представлення даних).

Наукова новизна. Характеризовані генетико-демографічні процеси серед населення Запорізької області в міській та сільській місцевостях: показано, що зменшення чисельності населення в містах Запорізької області у 1,44-1,74 рази більше, ніж у інших міських поселеннях України; встановлено, що статево-вікова структура населення в Запорізькій області несприятлива для відтворення населення - в оптимальному для народження дітей віці 20-34 років знаходиться 22,13% жителів, питома вага дітей віком 0-14 років складає тільки 13,30 %, співвідношення статей менше одиниці спостерігалося вже серед 20-24-річних та починаючи з 31-річного віку; виявлено підвищення коефіцієнтів смертності серед осіб чоловічої статі м. Запоріжжя у віці 5-9 та 35-39 років та жіночої - 5-9 і 25-34 років, що обумовило зростання загального показника смертності як серед чоловіків, так і серед жінок; визначена частота репродуктивних втрат за рахунок плоду за 2002-2006 рр., яка склала 63,13‰ загалом, зі значенням 54,55 ‰ в селі та 65,62‰ в місті; частота самовільних викиднів дорівнювала 31,14‰ (26,24‰ в селі та 32,56‰ в місті), в т.ч. викиднів першої третини гестації - 20,11‰ (в селі - 16,95 ‰ проти 21,02 ‰ в місті); абортів за медичними показаннями - 12,17‰ (7,83‰ в селі та 13,44‰ в місті); мертвонароджень - 15,13 ‰ (14,63 ‰ в селі та 15,09 ‰ в місті), ранньої неонатальної смерті - 4,68 ‰ (5,20 ‰ в селі та 4,53 ‰ в місті).

Показано, що ймовірність виникнення репродуктивних втрат за рахунок плоду за 2002-2006 рр. серед населення Запорізької області порівняно з Україною знижена як загалом (0,92 при ДІ 0,89-0,94), так і в сільських (0,85 при ДІ 0,80-0,90) та міських (0,93 при ДІ 0,90-0,95) поселеннях окремо. Це ж стосується самовільних викиднів і абортів за медичними показаннями. У дітей Запорізької області порівняно з Україною загалом була підвищеною ймовірність померти протягом перших шести діб життя (1,11; ДІ 1,01-1,24).

Оцінена загальна частота ВВР серед народжених живими в Запорізькій області (за 1999-2004 рр. частота дорівнювала 19,36±0,47 ‰, 2005-2007 рр. - 10,84±0,46 ‰). Встановлена частота синдрому Дауна, редукційних вад кінцівок, щілини губи і/або піднебіння серед живо-, мертвонароджених та абортних плодів, яка дорівнювала 1,38±0,16 ‰, 0,87±0,13 ‰ та 0,25±0,07 ‰ відповідно.

Виявлено зменшення зросту новонароджених (хлопчиків і дівчаток) у м. Запоріжжя порівняно з показниками інших немовлят області (52,35±0,29 см та 52,17±0,19 см проти 53,66±0,24 см та 52,77±0,23 см, р<0,001 і р=0,04 відповідно), що може бути обумовлено змінами в генофонді населення внаслідок впливу антропогенних забруднювачів.

Серед населення області виявлений і кількісно характеризований вплив пріоритетних чинників ризику формування генетично обумовлених репродуктивних розладів. Ними є: ВВР в анамнезі батьків або їх близьких родичів; вік подружжя; старший за 35 років; екстрагенітальна патологія подружжя; міжнаціональний шлюб; паління; хронічні та гострі інфекційні захворювання; нерегулярність менструального циклу та штучний аборт в анамнезі жінки; відсутність контролю лікаря за перебігом вагітності; зловживання чоловіка алкоголем.

Практичне значення. Науково обґрунтовані доповнення до існуючих заходів профілактики ВВР і генетично обумовлених самовільних викиднів: показана необхідність вдосконалення організації дворазового ультразвукового скринінгу вагітних, особливо в сільській місцевості; посилення профілактичної спрямованості роботи кабінетів планування сім`ї відносно запобігання штучних абортів, особливо при першій вагітності, та впливу інших ризиків виникнення генетично обумовлених репродуктивних розладів. Виявлене підвищення ймовірності репродуктивних невдач серед населення області після штучного аборту в анамнезі потребує не тільки медичної уваги, а й заходів в сфері шкільної та позашкільної освіти та виховання.

Встановлено частоту та ймовірність виникнення ВВР серед немовлят Запорізької області, народжених живими, за 1999-2007 рр., в т.ч. таких сторожових ВВР як щілини губи і/або піднебіння, синдром Дауна, редукційні вади кінцівок та множинні ВВР.

Засновані комп'ютерні реєстри вродженої патології серед новонароджених, самовільних викиднів, які дозволяють виявляти фактори ризику та кількісно характеризувати їх вплив в цілях пріоритезації подальших профілактичних заходів.

Отримані результати впроваджені в практику роботи медико-генетичної служби Запорізької області. Надані рекомендації щодо удосконалення роботи кабінетів планування сім`ї. Отримана інформація використовується при викладанні курсу валеологічних основ охорони здоров`я у Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова.

Особистий внесок здобувача Здобувач особисто отримав первинні матеріали, виконав пошук, збір і аналіз літератури вітчизняних та зарубіжних авторів з питань спостереження за поширеністю генетично обумовлених репродуктивних розладів, чинників ризику їх формування та профілактичних заходів щодо зменшення тягаря вищевказаних хвороб. Проаналізовані існуючі методи досліджень, відібрані найбільш адекватні для виконання дисертаційної роботи. Дисертантом самостійно верифіковані діагнози ВВР серед новонароджених, сформована база даних, проведений аналіз фактичного матеріалу, написана і оформлена дисертаційна робота. Статистична обробка даних проводилась в лабораторії генетичного моніторингу ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України» за допомогою програми Epi-Info за консультацією к.б.н. О.В. Линчак.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях:

· науково-практичному школі-семінарі «Генетичні аспекти порушень репродукційної функції людини», Львів, 2007;

· IV з'їзді медичних генетиків України, Львів, 2008;

· науково-практичних конференціях:

· міжнародній конференції з медичної генетики „Плід - -як частина родини”, Харків, 2007;

· Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (треті, четверті марзєєвські читання), Київ, 2007, 2008;

· міжнародній конференції, присвяченій Всесвітньому дню здоров`я 2008 р., захисту здоров`я від змін клімату, 60-річчю заснування Всесвітньої організації охорони здоров`я;

· ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров`я”, Луганськ, 2008.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 155 стор. і містить вступ; огляд літератури; розділ, присвячений опису предмету, об`єкту та методам дослідження; результати та обговорення власних досліджень; заключення; висновки; практичні рекомендації; список використаних джерел літератури (218 робіт вітчизняних і зарубіжних авторів); додатки. Робота включає 46 таблиць, 60 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Об`єкт дослідження - випадки ВВР, спонтанних викиднів серед виходів зареєстрованих вагітностей

Предмет дослідження - статево-вікова структура населення, показники шлюбності, народжуваності, чинники ризику генетично обумовлених репродуктивних розладів і заходи первинної та вторинної профілактики їх впливу.

Методи дослідження - клінічні (верифікація діагнозів із застосуванням цитогенетичних методів та ультразвукової діагностики), епідеміологічні (проведення дослідження з використанням опитувальників), статистичні (розрахунок, відношення шансів, визначення частоти випадків), графічні (представлення даних).

Первинною статистичною інформацією слугували дані Держкомстату України за формами А-1, С-8 та такі, що опубліковані у статистичних довідниках та щорічниках. Враховували населення, що постійно проживало на момент перепису на даній території, з тимчасово відсутніми включно. За міське вважали населення, що постійно проживало в населених пунктах, які затверджені законодавчими актами як міста і селища міського типу, всі інші населені пункти вважали сільськими. За показники шлюбності та розлучень приймали відношення кількості зареєстрованих протягом календарного року шлюбів та розлучень до середньорічної чисельності населення. Оцінювали вік членів подружжя, в якому вони вступали до шлюбу. За коефіцієнт народжуваності приймали відношення кількості народжених живими до середньорічної чисельності наявного населення; вікові коефіцієнти народжуваності вважали відношенням кількості народжених живими за рік у жінок певної вікової групи до середньорічної постійної чисельності жінок відповідного віку. Визначали співвідношення статей серед новонароджених, яке вимірювали числом хлопчиків на 100 дівчаток. За коефіцієнт смертності приймали відношення кількості померлих до середньорічної чисельності наявного населення. Природний приріст визначали як різницю між кількістю народжених живими і кількістю померлих, коефіцієнти природного приросту - як різницю між загальними коефіцієнтам народжуваності і смертності.

Для розрахунку рівня репродуктивних втрат використовували дані відомчої звітності МОЗ України (ф.21 “Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям”, ф.13 “Звіт про аборти”). Приймали до уваги тільки репродуктивні втрати за рахунок плоду: самовільні викидні (рання фетальна смерть), мертвонародження (пізня фетальна смерть), штучні аборти за медичними (в т.ч. генетичними) показаннями, ранню неонатальну смерть (0-6 діб життя). Частоту репродуктивних втрат розраховували за 2002-2006 рр. на 1000 випадків зареєстрованих вагітностей, які складали суму кількості пологів (живо- і мертвонародженими), самовільних викиднів та абортів за медичними показаннями.

Ризик оцінювали за допомогою таблиць сполучених ознак в рамках програми Epi-Info. Результати аналізу наводили у вигляді відносних ризиків (ВР): відношення ризику виникнення випадку в одній групі населення стосовно іншої (J.M. Last, 1988) при 95 % довірчих інтервалах (ДІ), що характеризує ступінь доказовості даних.

Частоту і ризик розраховували як для репродуктивних втрат загалом, так і для їх складових окремо, в т.ч. для населення міських і сільських поселень області.

Для розрахунку частоти та ризику народження дітей з ВВР використовували дані відомчої звітності МОЗ України (ф.49-здоров. "Звіт про надання медико-генетичної допомоги"). Частоту ВВР розраховували на 1000 випадків живонароджених дітей за 1999-2007 рр. Для оцінки величини ризику користувалися значеннями ВР при 95% ДІ. Оцінювали ризик народження дитини з ВВР в Запорізькій області по відношенню до України загалом за період 1999-2004 рр., 2005-2007 рр., а також в 2005-2007 рр. порівняно з 1999-2004 рр. Серед ВВР виділяли сторожові фенотипи (вади, що зустрічаються з помітною частотою, легко і майже безпомилково діагностуються, мають соціальну значущість, серед яких розглядали синдром Дауна, редукційні вади кінцівок, щілину губи і/або піднебіння, множинні ВВР). Також розраховували загальну частоту синдрому Дауна, щілини губи і/або піднебіння, редукційних вад кінцівок серед живо-, мертвонароджених і плодів, абортованих в зв'язку з виявленою вродженою патологією (кількість останніх визначалась за ф. 49-здоров МОЗ України як число перерваних вагітностей в зв'язку з виявленням ВВР у плода) за період проведення генетичного моніторингу (2005-2007 рр.). Всі випадки синдрому Дауна підтверджені цитогенетично. ВВР серед мертвонароджених і абортованих плодів підтверджені патологоанатомом при спільній роботі з лікарем-генетиком.

З метою оцінки адаптаційних можливостей новонароджених оцінювали їх показники фізичного розвитку. Розглядали розподіл новонароджених за масою згідно з ф.21 “Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям” за 2005-2007 рр. Визначали ризик (ВР при 95 % ДІ) народження дитини з різною масою в Запорізькій області порівняно з Україною загалом, а також в міських поселеннях порівняно з сільськими. За даними, отриманими в системі генетичного моніторингу, розглядали середнє арифметичне маси, зросту, оцінки за шкалою Апгар, терміну гестації при народженні дитини в статевому розподілі та з виділенням окремо новонароджених м. Запоріжжя. Для порівняння рядів даних між собою використовували двохвиборочний t-тест з різними дисперсіями.

При виконанні епідеміологічного дослідження “випадок -контроль” в узгодженості з наказом Управління охорони здоров`я Запорізької обласної держадміністрації та методичними рекомендаціями щодо організації генетичного моніторингу [О.І. Тимченко та співавт., 2001] в обласному медико-генетичному центрі були створені комп`ютерні реєстри випадків ВВР у новонароджених, спонтанних викиднів та здорових дітей. Випадки вроджених аномалій верифіковані лікарем-генетиком. Для верифікації застосовані загальноприйняті клініко-генетичні та лабораторні методи, використовували атласи-довідники з клінічної генетики, комп`ютерний варіант каталогу Мс Kusic (1999), диференційно-діагностичну систему POSSUM (1987). Медико-генетичне консультування сім`ї пробанда та окремих пацієнтів починалося із застосування клініко-генеалогічного методу, що передбачає аналіз даних анамнезу, зокрема акушерсько-гінекологічного, та родоводу. При визначенні діагнозів ВВР використовували Міжнародну класифікацію хвороб 10-го перегляду (МКХ-10). При верифікації діагнозу хромосомної патології застосовували сучасні цитогенетичні методи [Т.Е. Зерова, Н.Г. Горовенко, 2003]. Оцінювали ризик виникнення репродуктивних розладів за допомогою таблиць сполучених ознак в рамках статистичного пакету програм Epi-Info. Результати аналізу наводили у вигляді відношення шансів (ВШ) при 95 % ДІ. В реєстри за 2005-2007 рр.введено 465 карт реєстрації випадків народження дітей з ВВР, 913 випадків спонтанних викиднів, група порівняння містила 492 карти, заповнені при народженні здорової дитини.

Оформлення роботи здійснювали за програмами Microsoft®Word 97 та Microsoft®Excel 97.

Результати досліджень та їх обговорення. За останні вісім років чисельність населення України зменшилася майже на 6%, в т.ч. населення в містах - на 5%, селах - на 8%. Чисельність населення Запорізької області скоротилася майже 8%, зменшення у відносному розрахунку в містах і селах було майже однаковим. Зменшення кількості населення в містах Запорізької області у 1,44-1,74 разу більше, ніж у інших міських поселеннях України. Виявлено підвищення коефіцієнтів смертності серед осіб чоловічої статі м. Запоріжжя у віці 5-9 та 35-39 років та жіночої - 5-9 і 25-34 років, що обумовило зростання загального показника смертності як серед міських чоловіків, так і серед жінок.

Вікова структура населення Запорізької області та України свідчить, що в сприятливому для народження віці (20-34 років) знаходиться тільки більше п'ятої частини населення. Частка осіб віком 20-34 років в Запорізькій області така ж, як і в Україні загалом (22,13% проти 22,61 % в державі відповідно). Чоловіків віком 20-34 років майже четверта частина. Частка жінок віком 20-34 років внаслідок більшої тривалості життя жіночого населення (питома вага жінок віком 50 років і старших в Україні складає 37,89% проти питомої ваги чоловіків - 28,15%) складала в області 20,35% проти 20,85% в країні. Якщо розглядати населення віком 0-14 років, тобто той прошарок, що є потенційним поповненням когорти репродуктивно активного населення в наступні роки, то його питома вага в Запорізькій області менша порівняно з державою загалом. Причому це стосується як хлопчиків, так і дівчаток. Серед осіб жіночої статі була лише кожна десята у віці до 14 років, тоді як серед осіб чоловічої статі хлопчики віком 0-14 років становили 15,02 %.

Рис. 1. Вікова структура населення Запорізької області, 2006 р.,%

Негативні зміни у статевому співвідношенні в Запорізькій області (співвідношення статей менше одиниці) відмічені уже серед 20-24-річних. Шлюбність в міських і сільських поселеннях держави та Запорізької області не відрізнялася між собою. Значення показників розлучення дещо вищі від загальноукраїнських. В оптимальному для дітонародження віці (20-34 років) беруть шлюб близько двох третин чоловіків та до 70 % жінок області. Частка як чоловіків, так і жінок області, які взяли шлюб у віці, молодшому 20 років, менша, ніж в Україні. За період з 2001 р. по 2006 р. вона зменшилась і складала 3,22% і 14,75% відповідно. Частка дітей, народжених поза шлюбом, підвищувалася і у 2006 р. склала в області 25,6% в містах та 35,9% в селах проти 20,8% та 21,9% в Україні відповідно. Величина показника народжуваності в області зростає з 2000 р., але його значення залишається нижчим за загальнодержавне. Таким чином, статево-вікова структура населення області (як і України в цілому) нині не сприяє підвищенню дітонародження, прогноз для процесів шлюбності та народжуваності серед населення м. Запоріжжя та області є негативним.

Розподіл новонароджених Запорізької області за масою показує, що 21,3 % дітей народжуються масою до 3000 г, 40,88 % - в межах 3000-3499 г, а 37,82 % - 3500 г і більше. Для України ці показники склали 20,28 %, 39,37 % та 40,35 % відповідно. Ризик народити дитину з низькою масою серед сільських жінок Запорізької області та України не відрізнявся між собою (ВР=1,27 при ДІ 0,89-1,80), в той час як серед міських поселень така ймовірність в області більша, ніж в державі загалом (ВР=1,68 при ДІ 1,43-1,97). В області за період 2005-2007 рр., як в державі загалом, імовірність народити дитину з масою 500-999 г серед міських жінок більша порівняно з сільськими (ВР=1,69 при ДІ 1,16-2,48 та 1,28 при ДІ 1,18-1,38 та відповідно), що вступає в протиріччя з тезою щодо більш якісної медичної допомоги та доступу до неї в містах.

При аналізі величин показників фізичного розвитку новонароджених, отриманих в епідеміологічному спостереженні, засвідчена різниця між середнім ростом хлопчиків м. Запоріжжя та інших новонароджених області (у м. Запоріжжі вони народжувались коротшими порівняно з тими, хто жив на інших територіях області - 52,35 см проти 53,66 см при р<0,001) та оцінкою за шкалою Апгар (у м. Запоріжжі вони мали вищу оцінку за шкалою Апгар - 7,86 проти 7,61 в області при р=0,012). Це ж саме спостерігалося і серед новонароджених дівчаток (у м. Запоріжжі ріст дівчаток складав 52,17 проти 52,77 при р=0,04, а оцінка за Апгар 8,03 проти 7,76 при р=0,004 відповідно). Показники маси новонароджених та терміну гестації при пологах в області і місті між собою не відрізнялись.

Таблиця 1

Середні значення деяких показників новонароджених Запорізької області, 2005-2007 рр.

Показники новонароджених	Хлопчики	Дівчатка
	м. Запоріжжя	Запорізька область	м. Запоріжжя	Запорізька область
Маса, г	3460,22±52,03	3511,13±42,48	3398,39±35,26	3361,81±41,38
Ріст, см	52,35±0,29	53,66±0,24	52,17±0,19	52,77±0,23
Оцінка за Апгар	7,86±0,07	7,61±0,07	8,03±0,06	7,76±0,07
Термін гестації, тижнів	39,39±0,14	39,42±0,08	39,45±0,11	39,34±0,12

При обговоренні значущості виявленого зменшення середнього зросту новонароджених слід нагадати, що мінливість полігенних ознак може означати певні зрушення у генофонді населення. При цьому не слід забувати, що, ймовірно, вплив чинників довкілля в м. Запоріжжя не є сприятливим для формування здорового населення, зокрема і з позиції репродуктивного здоров`я, в т.ч. такий вплив може викликати певні зміни в генофонді населення. Особливо якщо такий вплив, як це має місце для населення м. Запоріжжя, чиниться впродовж кількох поколінь. Тиск антропогенних чинників цілком ймовірно також може сполучатися з негативним впливом аутбридингу. Більші значення оцінки за шкалою Апгар новонароджені міста можуть мати внаслідок різниці в якості отриманої медичної допомоги і доступі до неї між м. Запоріжжям та іншими територіями області.

Частота репродуктивних втрат за рахунок плоду (2002-2006 рр.) серед населення Запорізької області складала 63,13‰ загалом, зі значенням 54,55 ‰ в селі та 65,62‰ в місті (табл. 2). Значення показника коливалося від 77,35 на 1000 зареєстрованих вагітностей в 2002 р. до 50,94‰ в 2005 р.

Частота усіх самовільних викиднів, які завжди становлять основну частину плодових репродуктивних втрат, за п`ять років дорівнювала 31,14‰ зі значенням 26,24‰ в селі та 32,56‰ в місті. Майже кожна п`ятидесята зареєстрована вагітність закінчувалась самовільним викиднем до 12 тижнів гестації - їх частота становила 20,11‰. Спостерігалася різниця між містом і селом - частота ранніх самовільних викиднів в селі дорівнювала 16,95 ‰ проти 21,02 ‰ в місті (р<0,001).

Таблиця 2

Частота репродуктивних втрат за рахунок плоду, Запорізька область, на 1000 зареєстрованих вагітностей, 2002-2006 рр.

Роки	Репродук-тивні втрати	Самовільні викидні	Самовільні викидні першого триместру	Аборти за медичними показаннями	Мертво-народження	Рання неонатальна смерть
Разом
2002	77,35	34,67	22,84	16,89	20,31	5,47
2003	57,89	28,04	19,50	8,68	17,76	3,41
2004	64,97	34,58	22,08	8,88	17,13	4,38
2005	50,94	27,14	16,41	6,12	11,99	5,68
2006	65,02	31,33	19,92	19,37	9,82	4,50
5 років	63,13	31,14	20,11	12,17	15,13	4,68
Міські поселення
2002	80,02	36,11	24,04	18,69	19,78	5,44
2003	57,81	28,25	19,44	8,63	17,87	3,05
2004	69,47	37,26	23,93	9,52	18,46	4,22
2005	52,34	28,37	17,71	6,81	11,38	5,77
2006	69,07	32,95	20,40	22,20	9,72	4,20
5 років	65,62	32,56	21,02	13,44	15,09	4,53
Сільські поселення
2002	69,17	30,28	19,17	11,39	21,94	5,56
2003	58,15	27,37	19,67	8,84	17,39	4,56
2004	50,22	25,79	16,02	6,79	12,76	4,89
2005	45,77	22,59	11,59	3,57	14,26	5,35
2006	49,22	25,01	18,02	8,34	10,22	5,65
5 років	54,55	26,24	16,95	7,83	15,27	5,20

Імовірність виникнення самовільних викиднів серед населення Запорізької області порівняно з Україною загалом, як і ймовірність репродуктивних втрат, була знижена (табл. 3).

Ризик виникнення мертвонароджень серед населення області не відрізнявся від загальноукраїнського. Але в області їх частота за цей період знизилась в два рази - з 20,31 на 1000 зареєстрованих вагітностей до 9,82‰ і за п'ять років дорівнювала 15,13 ‰ (14,63 ‰ в селі та 15,09 ‰ в місті). Її зниження спостерігалось як серед жителів села, так і міста. Серед народжених мертвими спостерігалось перевищення чоловічої статі над жіночою. Питома вага мертвонароджених масою 500-999г в селі менше, ніж в місті (58,24 % проти 73,74 %, р<0,001 в Запорізькій області та 62,81 % проти 69,48 %, р<0,001 для України відповідно), що може бути опосередкованим свідченням умов перебігу вагітності та узгоджується з фактом більш низької ймовірності виникнення самовільних викиднів в селі порівняно з містом. І, навпаки, мертвонароджені масою 1000 г і більше складають більшу частку саме в сільській місцевості, де якість медичної допомоги порівняно з містом може бути знижена.

Таблиця 3

Ризик виникнення репродуктивних втрат за рахунок плоду серед населення Запорізької області порівняно з Україною, 2002-2006 рр.

Репродуктивні втрати	Все населення	Село	Місто	Село/Місто
	ВР	ДІ	ВР	ДІ	ВР	ДІ	ВР	ДІ
Разом	0,92	0,89-0,94	0,85	0,80-0,90	0,93	0,90-0,95	0,82	0,76-0,88
Самовільні викидні	0,89	0,85-0,92	0,79	0,72-0,87	0,90	0,86-0,94	0,80	0,72-0,89
В т.ч. до 12 тижнів	0,96	0,91-1,01	0,87	0,78-0,97	0,97	0,92-1,02	0,80	0,71-0,91
Мертвонародження	1,05	0,99-1,12	1,04	0,93-1,18	1,06	0,99-1,13	1,01	0,88-1,16
Рання неонатальна смерть	1,11	1,01-1,24	1,19	0,97-1,46	1,10	0,98-1,24	1,15	0,90-1,46
Аборти за медичними показаннями	0,81	0,76-0,86	0,65	0,55-0,77	0,82	0,76-0,87	0,58	0,48-0,70

Частота ранньої неонатальної смерті за п'ять років загалом в області дорівнювала 4,68 ‰ (5,20 ‰ в селі та 4,53 ‰ в місті). Ймовірність померти протягом перших шести діб життя у дітей області порівняно з Україною була підвищеною (ВР=1,11; ДІ 1,01-1,24).

Частота абортів за медичними показаннями в області з 2002 р. по 2005 р. знизилась майже втричі від 16,89 ‰ до 6,12 ‰, але в 2006 р. її показник сягнув значення 19,37 ‰, зі значенням у місті аж 22,2‰. За п'ять років разом ризик виникнення абортів за медичними показаннями серед сільського населення області порівняно з Україною був зменшений, в той час як серед міського населення, не зважаючи на зниження ймовірності, в 2006 р. було зафіксоване підвищення значення показника (ВР=1,17; ДІ 1,04-1,3). Необхідно також відмітити, що в 2002-2004 рр. елімінація плоду по причині виявлення ВВР складала третину всіх абортів за медичними показаннями (а в 2005 р. навіть більше 40 %). В 2006 р., коли відмічалось підвищення частоти абортів за медичними показаннями, питома вага серед них абортів в зв'язку з виявленими ВВР у плоду склала лише 15,9 %. Така зміна в структурі абортів за медичними показаннями потребує подальшого детального вивчення.

Ризик виникнення репродуктивних втрат за рахунок плоду, в т.ч. і самовільних викиднів до 12 тижнів гестації, серед сільських мешканок нижчий порівняно з міськими.

Слід вказати, що підвищення ризику ранньої неонатальної смерті може виявитися результатом зниження ймовірності самовільних викиднів та абортів за медичними показаннями. Тобто, серед плодів, які пройшли фільтри природного добору на ранніх стадіях, відбувається той же природний добір, але на більш пізньому етапі отногенезу.

Якщо за період 2005-2007 рр. в Україні порівняно з попередніми 1999-2004 рр. частота вроджених вад розвитку зменшилась в 1,24 разу (з 27,99±0,11 ‰ до 22,54±0,13 ‰ відповідно, р<0,001), то в Запорізькій області таке зменшення було в 1,79 разу (з 19,36±0,47 ‰ до 10,84±0,46 ‰ відповідно, р<0,001) (табл. 4).

Частоти сторожових ВВР не відрізнялися від таких в Україні та між собою в різні періоди спостереження за винятком множинних ВВР в 1999-2004 рр. (0,53±0,08 в області проти 0,67±0,11 в державі, р‹0,05).

Таблиця 4

Частота та ризик народження дітей з ВВР, Запорізька область, 1999-2007 рр., ‰

ВВР	Частота, ‰	ВР; ДІ в Запорізькій області порівняно з Україною
	1999-2004	2005-2007	1999-2004	2005-2007
ВВР разом	19,36±0,47	10,84±0,46	0,68;0,65-0,72	0,47;0,43-0,51
Щілина губи і/або піднебіння	1,03±0,11	0,89±0,13	0,98;0,79-1,21	0,88;0,66-1,19
Синдром Дауна	0,85±0,10	1,12±0,15	0,99;0,78-1,24	1,25;0,96-1,63
Редукційні вади кінцівок	0,36±0,06	0,28±0,07	1,38;0,96-1,98	1,17;0,69-2,01
Множинні ВВР	0,53±0,08	0,67±0,11	0,72;0,53-0,96	0,83;0,59-1,17

При порівнянні часових періодів між собою, протягом 2005-2007 рр. порівняно з 1999-2004 рр. в області спостерігалось поступове зниження ризику народження дитини з ВВР (ВР=0,56 при ДІ 0,51-0,62), яке хоч і було характерним для держави загалом (ВР=0,81 при ДІ 0,79-0,82), але було більш суттєвим. Щодо інших нозологічних одиниць, то в області з плином часу ризик народження дитини з ними не змінився.

Окремо розрахована загальна частота (серед живо-, мертвонароджених та вагітностей, перерваних в зв'язку з виявленою патологією плоду), яка за період 2005-2007 рр. склала для синдрому Дауна - 1,38±0,16 ‰; щілини губи і/або піднебіння - 0,87±0,13 ‰; редукційних вад кінцівок - 0,25±0,07 ‰.

Отримані в епідеміологічному дослідженні дані, проаналізовані відносно факторів ризику виникнення ВВР і спонтанних викиднів першого триместру гестації.

Ризик народження дитини з ВВР виявився підвищеним при наявності ВВР у батьків дитини (10,80 при ДІ 1,43-226,35 для жінки та р=0,031 для чоловіка) чи їх найближчих родичів (4,84 при ДІ 1,26-21,75 та 11,54 при ДІ 1,50-244,51 для жінки та чоловіка відповідно) серед населення Запорізької області, що потребує посилення уваги акушерів-гінекологів до анамнезу жінки і надає можливість сформувати групи жінок за генетичним ризиком.

За даними МОЗ України частота абортів серед жінок в Запорізькій області більша ніж в Україні (21,9 ‰ та 18,6 ‰ відповідно, р<0,001). За даними епідеміологічного спостереження наявність в анамнезі штучного аборту підвищувала ймовірність спонтанного викидню серед жінок області в 1,34 разу (ДІ 1,04-1,71). Майже в кожної п'ятої жінки в Запорізькій області перша вагітність закінчувалась штучним абортом. В той же час за даними генетичного моніторингу, проведеного в Чернівецькій та Івано-Франківській областях протягом 1999-2003 рр., частка таких жінок при народженні здорової дитини складала 5,82 і 2,09 %, а при наявності самовільного викидню - 6,67 і 6,08 % відповідно.

Ризик виникнення самовільного викидню та народження дитини з ВВР підвищувала відсутність регулярного менструального циклу (ВШ=3,06 при ДІ 1,67-5,68 та ВШ=2,62 при ДІ 1,37-5,10 відповідно).

Показник дворазового охоплення ультразвуковим скринінгом вагітних до 28 тижнів сягав лише 70 %, в той же час цей показник за ф. 21 МОЗ України складав у 2005 р. 98,45 %, у 2006 р. - 98,95%, а в 2007 р. зменшився до 97,54 %. В міських поселеннях це 98,65 %, 99,13 % та 97,74 % по роках спостереження, що статистично більше, ніж в сільських населених пунктах в 2005-2006 рр. (97,68 % та 98,27 % при р<0,001) та не відрізнялося від села в 2007 р. (97,54 %). Не зважаючи на такі високі показники охоплення ультразвуковим скринінгом, все одно кожна сота жінка, наприклад, в 2006 р., не проходила дворазовий ультразвуковий скринінг до 28 тижнів вагітності. Збільшення частки жінок, які були охоплені скринінгом, може бути пояснене введенням в 2005 р. допомоги при народженні дитини, яка видається при виконанні відповідного протоколу обстежень. В той же час не підлягає поясненню зменшення показника в 2007 р., в той час як в державі він залишився на тому ж рівні (97,79 % в 2006 р. та 97,80 % в 2007 р.)

За даними медико-генетичної служби майже дві третини вагітностей (62,98 % в області та 60,30 % в Україні, під час ультразвукового обстеження (до 28 тижнів) яких виявлено ВВР, перериваються за медичними показаннями зі сторони плоду. В Україні у 97,38 % випадків діагнози ВВР підтверджуються патологоанатомом, частка підтверджених діагнозів у новонароджених серед пролонгованих вагітностей складала за 2005-2007 рр. 76,91 %. В Запорізькій області ці два показники мали значення 100 %.

Під час вагітності 9,68 % вагітних жінок, які потім мали хворого новонародженого, та 4,67 % з народженими здоровими дітьми не знаходилися на обліку в жіночій консультації. Розраховано, що, відсутність лікарського контролю за перебігом вагітності в 2,19 разу підвищувала ймовірність народження дитини з ВВР (ДІ 1,26-3,80).

Середній вік жінок і чоловіків, в сім'ях яких народилася дитина з ВВР чи у жінки був самовільний викидень в анамнезі, статистично значуще був більший, ніж там, де народилася здорова (26,06±0,29, 25,36±0,24 і 26,98±0,22 років для жінок та 28,97±0,32, 26,74±0,27 і 29,99±0,24 років для чоловіків відповідно в Запорізькій області та 25,51±0,38, 26,81±0,50 і 27,15±0,25 років для жінок та 28,49±0,42, 29,24±0,50 і 30,21±0,29 для чоловіків відповідно в м. Запоріжжя). Показано, що вік подружжя старше 35 років підвищує ймовірність виникнення репродуктивних розладів (ризик народження дитини з ВВР складав 1,68 при ДІ 1,16-2,43 при віці чоловіка 35 років і старше, ризик самовільного викидню - 2,05 при ДІ 1,29-3,27 та 1,98 при ДІ 1,42-2,77 при старшому віці жінки та чоловіка відповідно).

Серед подружніх пар з репродуктивними невдачами частіше зустрічалися міжнаціональні шлюби, які виявилися фактором, що підвищує ймовірність народити дитину з ВВР (ВШ=1,96 при ДІ 1,36-2,84 в Запорізькій області) чи самовільного переривання вагітності (1,49 при ДІ 1,04-2,13 в області та 1,85 при 1,02-3,37 в м. Запоріжжя).

Серед інших чинників паління жінки залишається фактором, який підвищує ризик народити дитину з ВВР в області (ВШ=1,87 при ДІ 1,22-2,85) та самовільного викидню (ВШ=2,28 при ДІ 1,56-3,36 в Запорізькій області та 2,86 при ДІ 1,53-5,41 в м. Запоріжжя). Чинниками ризику ВВР виявилися: звичка чоловіків вживати алкоголь (ВШ=2,42 при ДІ 1,27-4,65); екстрагенітальна патологія (ВШ=1,94 при ДІ 1,27-2,95 при її наявності у жінок та 2,22 при ДІ 1,05-4,76 - у чоловіків); гострі інфекційні захворювання жінок до вагітності (ВШ=2,56 при ДІ 1,65-3,98 в Запорізькій області та 2,45 при ДІ 1,21-5,00 в м. Запоріжжя); хронічні інфекційні захворювання жінок (ВШ=1,90 при ДІ 1,11-3,26 в області) (табл. 5, 6).

Аналіз дозволив виявити організаційні прорахунки в наданні медико-генетичної допомоги населенню області. Проводяться тільки окремі заходи первинної профілактики вродженої і спадкової патології. Так, хоча санітарно-епідеміологічною службою відповідно до існуючого законодавства здійснюється вибірковий контроль за забрудненням повітря, питної води, продуктів харчування як в населених пунктах, так і на конкретних підприємствах м. Запоріжжя та області, але набуті дані не враховуються в подальших діях щодо первинної профілактики генетично обумовлених репродуктивних розладів.

Таблиця 5

Ймовірність народити дитину з ВВР при наявності факторів ризику в анамнезі подружжя, Запорізька область, 2005-2007 рр.

Чинник ризику	Наявність чинника у
	жінки	чоловіка
Паління	1,87	1,22-2,85	1,07	0,80-1,42
Вживання алкоголю	1,24	0,40-3,82	2,42	1,27-4,65
Екстрагенітальна патологія	1,94	1,27-2,95	2,22	1,05-4,76
Хронічні інфекційні захворювання	1,90	1,11-3,26	0,53	0,11-2,41
Гострі інфекційні захворювання до вагітності	2,56	1,65-3,98	2,03	0,62-7,02

Таблиця 6

Ймовірність виникнення самовільного викидню при наявності факторів ризику в анамнезі подружжя, Запорізька область, 2005-2007 рр.

Чинник ризику	Наявність чинника у
	жінки	чоловіка
Паління	2,28	1,56-3,36	0,93	0,72-1,20
Вживання алкоголю	0,30	0,06-1,30	1,64	0,87-3,12
Екстрагенітальна патологія	1,26	0,83-1,90	1,95	0,96-4,05
Хронічні інфекційні захворювання	0,75	0,42-1,36	1,06	0,34-3,38
Гострі інфекційні захворювання до вагітності	1,25	0,80-1,94	1,79	0,59-5,77

Служба планування сім`ї, мережа кабінетів дитячої та підліткової гінекології області недостатньо орієнтовані на санітарну просвіту населення і первинну профілактику генетично обумовлених репродуктивних розладів. Щодо вторинної профілактики, то значні розбіжності величини показника охвату вагітних дворазовим ультразвуковим скринінгом за даними ф.13 МОЗ України та при епідеміологічному дослідженні (98,85 % та 70 % відповідно) надають підстави говорити про необхідність вдосконалення його організації. Різниця у показниках, яка спостерігалася між містом і селом, не на користь останнього. Слід також звернути увагу на той факт, що 9,68 % вагітних жінок, які потім мали хворого новонародженого, та 4,67 % зі здоровими дітьми не знаходилося на обліку в жіночій консультації, що більше ніж вдвічі підвищувало ймовірність народження дитини з ВВР. Загалом надання медико-генетичної допомоги не носить системного характеру.

Тобто в цій сфері, а також при організації дворазового ультразвукового скринінгу вагітних, особливо в сільській місцевості, залишаються резерви, використання яких дозволить підвищити якість медичної допомоги при репродуктивних розладах, в т.ч. і генетичної етіології. Виявлені в проведеному дослідженні фактори ризику можуть стати основою для визначення пріоритетів у профілактичній роботі щодо попередження репродуктивних розладів генетичної етіології, зокрема, спонтанних викиднів першої третини гестації та народження дітей з ВВР.

Висновки

1. Виявлено підвищення коефіцієнтів смертності серед осіб чоловічої статі м. Запоріжжя у віці 5-9 та 35-39 років та жіночої - 5-9 і 25-34 роки, що обумовило зростання загального показника смертності як серед чоловіків, так і серед жінок. Показано, що зменшення кількості населення в містах Запорізької області у 1,44- 1,74 рази більше, ніж у інших міських поселеннях України. Зміни кількості сільського населення у Запорізькій області та по Україні в цілому статистично не відрізняються.

2.Показано, що статево-вікова структура населення в Запорізькій області несприятлива для відтворення населення: в оптимальному для народження дітей віці 20-34 років знаходиться 22,13% жителів, питома вага дітей віком 0-14 років складає тільки 13,30 %, співвідношення статей менше одиниці спостерігалося вже серед 20-24-річних та починаючи з 31-річного віку.

3. Встановлено зменшення зросту новонароджених (хлопчиків і дівчаток) у м. Запоріжжя порівняно з показниками інших немовлят області (52,35±0,29 см та 52,17±0,19 см проти 53,66±0,24 см та 52,77±0,23 см, р<0,001 і р=0,04 відповідно), що може бути обумовлено змінами в генофонді населення під впливом антропогенних забруднювачів.

4. Визначено частоту репродуктивних втрат за рахунок плоду за 2002-2006 рр. серед населення Запорізької області, яка склала 63,13 ‰ загалом, зі значенням 54,55 ‰ в селі та 65,62 ‰ в місті. Частота самовільних викиднів дорівнювала 31,14 ‰ (26,24 ‰ в селі та 32,56 ‰ в місті), в т.ч. викиднів першої третини гестації - 20,11 ‰ (в селі - 16,95 ‰ проти 21,02 ‰ в місті); абортів за медичними показаннями - 12,17 ‰ (7,83 ‰ в селі та 13,44 ‰ в місті); мертвонароджень - 15,13 ‰ (14,63 ‰ в селі та 15,09 ‰ в місті), ранньої неонатальної смерті - 4,68 ‰ (5,20 ‰ в селі та 4,53 ‰ в місті).

5. Показано, що ймовірність виникнення репродуктивних втрат за рахунок плоду за 2002-2006 рр. серед населення Запорізької області порівняно з Україною знижена як загалом (ВР=0,92 при ДІ 0,89-0,94), так і в сільських (ВР=0,85 при ДІ 0,80-0,90) та міських (ВР=0,93 при ДІ 0,90-0,95) поселеннях окремо. Це ж стосується самовільних викиднів і абортів за медичними показаннями. Ймовірність померти протягом перших шести діб життя у дітей Запорізької області порівняно з Україною підвищена (ВР=1,11; ДІ 1,01-1,24).

6. Оцінено частоту та ймовірність виникнення ВВР серед немовлят Запорізької області, народжених живими, за 1999-2007 рр. Визначено частоту таких сторожових ВВР як синдром Дауна, редукційні вади кінцівок щілина губи і/або піднебіння серед живо-, мертвонароджених та абортних плодів, яка дорівнювала 1,38±0,16 ‰, 0,87±0,13 ‰ та 0,25±0,07 ‰ відповідно.

7. Виявлений і кількісно характеризований вплив пріоритетних чинників ризику формування генетично обумовлених репродуктивних розладів. Такими виявилися: ВВР в анамнезі батьків або їх близьких родичів; вік подружжя, старший за 35 років; екстрагенітальна патологія подружжя; міжнаціональність у шлюбі; паління; хронічні та гострі інфекційні захворювання; нерегулярність менструального циклу та штучний аборт в анамнезі жінки; відсутність контролю лікаря за перебігом вагітності; зловживання чоловіка алкоголем.

Практичні рекомендації

1. Управлінню охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації необхідно звернути увагу на організацію дворазового ультразвукового скринінгу вагітних, особливо в сільській місцевості та той факт, що під час вагітності 9,68% вагітних жінок, які потім мали хворого новонародженого, та 4,67% з народженими здоровими дітьми не знаходилися на обліку в жіночій консультації, що більше ніж вдвічі підвищувало ймовірність народження дитини з ВВР.

Необхідно посилити профілактичну спрямованість роботи кабінетів планування сім`ї відносно запобігання штучних абортів, особливо при першій вагітності, та впливу інших ризиків виникнення генетично обумовлених репродуктивних розладів.

2. Управлінню освіти Запорізької обласної державної адміністрації посилити увагу до викладання валеології в навчальних закладах області.

3. Управлінню екології Запорізької обласної державної адміністрації вдосконалити контроль за викидами промислових підприємств в атмосферне повітря.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Генофонд і здоров`я: населення Запорізької області / Під ред. А.М. Сердюка, О.І. Тимченко / Вовк І.Б., Карташова С.С., Корнацька А.Г., Линчак О.В., Омельченко Е.М., Позмогова Н.В., Полька О.О., Поканєвич Т.М., Процюк О.В., Ревенько О.О., Сердюк А.М., Тимченко О.І. - К., 2009. - 146 с. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо деяких чинників ризику народження дітей з вродженими вадами розвитку в Запорізькій області, здійснював медико-генетичне консультування сімей з хворими дітьми.

2. Позмогова Н.В. Репродуктивна поведінка жінок в Запорізькій області / Н.В. Позмогова, О.В. Линчак, О.І. Тимченко // Український медичний альманах. - 2008. - Т. 11, № 1. - С. 205-207. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо деяких характеристик репродуктивної поведінки жінок Запорізької області, здійснював медико-генетичне консультування сімей з проблемами репродукції.

3. Позмогова Н.В. Чинники ризику народження дітей з вродженими вадами розвитку в Запорізькій області / Н.В. Позмогова, О.В. Линчак, О.І. Тимченко // Медичні перспективи - 2008. - Т. 13, № 3 - С. 48-52. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо чинників ризику народження дітей з вродженими вадами розвитку в Запорізькій області, здійснював медико-генетичне консультування сімей з хворими дітьми.

4. Репродуктивний потенціал населення України: вплив статево-вікового співвідношення / О.В. Линчак, Г.Г. Зінченко, О.І. Максіян, Н.В. Позмогова, Л.О. Драч, О.І. Тимченко // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. Вип. 50. - К., 2007. - С. 380-387. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо статево-вікового співвідношення в Запорізькій області.

5. Оцінка стану громадського здоров`я за показниками смертності / Е.М. Омельченко, С.С. Карташова, Н.В. Позмогова, О.І. Тимченко // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. Вип. 49. - К., 2007. - С. 400-404. Дисертант здійснював порівняльний аналіз результатів щодо смертності населення в м. Запоріжжя.

6. Линчак О.В. Рівень репродуктивних втрат за рахунок плоду в Запорізькій області / О.В. Линчак, Н.В. Позмогова, О.І. Тимченко // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. Вип. 15. - Київ-Луганськ, 2008. - С. 155-162. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо рівня репродуктивних втрат за рахунок плоду в Запорізькій області.

7. Ультразвуковий скринінг вагітних в Україні / Линчак О.В., Поканєвич Т.М., Позмогова Н.В., Тимченко О.І. // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2008. - № 4. - С. 8-11. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо якості ультразвукової діагностики серед вагітних жінок, які народили дітей з ВВР в Запорізькій області.

8. Позмогова Н.В. Зріст і маса новонароджених в Запорізькій області / Н.В. Позмогова, О.В. Линчак, О.І. Тимченко // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. Вип. 16. - Київ-Луганськ, 2009. - С. 322-329. Дисертант здійснював збір матеріалу та аналіз результатів щодо зросту і маси новонароджених в Запорізькій області.

9. Позмогова Н.В. Репродуктивна поведінка жінок в Запорізькій області / Н.В. Позмогова, О.В. Линчак, О.І. Тимченко // ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція „Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров`я”: тези. - Луганськ, 2008. - С. 80-81. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо деяких характеристик репродуктивної поведінки жінок Запорізької області, здійснював медико-генетичне консультування сімей з проблемами репродукції.

10. Позмогова Н.В. Вроджені вади розвитку серед новонароджених: фактори ризику серед населення Запорізької області / Н.В. Позмогова, О.В. Линчак, О.І. Тимченко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: зб. тез доп. наук.-практ. конф. Вип. 8. - К., 2008. - С. 132-133. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо чинників ризику народження дітей з ВВР в Запорізькій області, здійснював медико-генетичне консультування сімей з хворими дітьми.

11. Репродуктивні втрати серед жінок з самовільними викиднями в анамнезі в Запорізькій області / Е.М. Омельченко, О.В. Линчак, Н.В. Позмогова, О.І. Тимченко // Генетичні аспекти порушень репродукційної функції людини: матер. наук.-практ. школи-семінару. - Львів, 2007. - С. 23-24. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо репродуктивних розладів серед жінок з самовільними викиднями в анамнезі, здійснював медико-генетичне консультування сімей з цими проблемами.

12. Особливості та тенденції громадського здоров`я: здатність та бажання дітонародження / О.В. Линчак, Н.В. Позмогова, Е.М. Омельченко, О.І. Тимченко // Охорона здоров`я України (матер. міжнарод. наук.-практ. конф.). - 2008. - № 1. - С. 165-166. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо деяких характеристик репродуктивного здоров`я жінок Запорізької області, здійснював медико-генетичне консультування сімей з проблемами репродукції.

13. Деякі проблеми медико-генетичної допомоги населенню України з погляду біоетики / Е.М. Омельченко, Н.В. Брезіцька, О.В. Линчак, О.О. Полька, Г.Г. Зінченко, О.І. Максіян, Н.В. Позмогова, О.І. Тимченко // Ультразвукова перинатальна діагностика: Матер. міжнарод. конф. з медичної генетики „Плід - як частина родини”. - № 23-24 (2007). - Харків, 2007. - С. 106. Дисертант здійснював аналіз скринінгу вагітних в Запорізькій області.

...