Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

СТАН РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ'Я У ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ З АЛКОГОЛЬНОЮ ІНТОКСИКАЦІЄЮ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Охріменко Людмила Анатоліївна

УДК 616-053.7/.84:613.95:613.81

Київ - 2009

Дисертація є рукописом

Роботу виконано в Державній установі «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України»

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Подольський Василь Васильович, Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України» (м. Київ), завідувач відділення проблем здоров`я жінки фертильного віку

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Жук Світлана Іванівна, Українська військово-медична академія МО України (м. Київ), професор кафедри хірургії

доктор медичних наук, професор Венцківська Ірина Борисівна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ), професор кафедри акушерства і гінекології № 1

Захист відбудеться « 22 » грудня 2009 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 при Державній установі «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України» (04050, Київ-050, вул. Мануїльського, 8)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державної установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України» (04050, Київ-050, вул. Мануїльського, 8)

Автореферат розіслано « 02 » жовтня 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Л. В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження провідних вчених України (Л.І. Іванюта, 1998 р.; В.В. Подольський, 2002 р.; І.Б. Вовк, 2002 р.; Т.Ф. Татарчук, 2003 р.), проведені в попередні роки, показали, що стан репродуктивного здоров'я (РЗ) населення України викликає особливе занепокоєння, оскільки не тільки не відповідає міжнародним стандартам, але особливо в останнє десятиріччя зазнав впливу різноманітних негативних чинників, які спричиняють зростання жіночої захворюваності. Серед факторів ризику, що є найбільш дієвими (В.В. Подольський, В.Л. Дронова, С.І. Жук, І.Б. Венцківська), є соціально-економічні зміни та погіршення умов життя значної частини населення, що призводять до порушення психологічного стану, соматичного та РЗ, які впливають не лише на рівень народжуваності, а й на життєздатність майбутніх поколінь.

Іншими факторами ризику, що можуть впливати на стан репродуктивного здоров'я, є шкідливі звички (J.C. Gill, E.S. Gimsburg, B.W. Walsh, 1995 р.; Л.К. Шайдукова, Ш.Е. Латфуллін, 2002 р.; А.А. Кирпиченко, 2003 р.; Н.Я. Жилка, 2005 р.). Найбільшого розповсюдження серед молоді набули в сучасних умовах тютюнопаління (И.П. Смирнова, 2002 р.; О.І. Тимченко, А.М. Сердюк, 2002 р.; В.В. Подольський, 2003 р.), вживання наркотиків та алкоголю.

Про негативний вплив алкогольної інтоксикації на стан органів репродуктивної системи жінок було зазначено в проведених дослідженнях О.В. Грищенко (1991 р.) та О.В. Біловицького (1999 р.). Експерименти, проведені, зокрема, на дослідних тваринах, показали патогенетичні механізми впливу алкогольної інтоксикації на зміни в статевих органах.

Проте на сьогодні в Україні не проводилось клініко-епідеміологічних досліджень серед жінок фертильного віку (ЖФВ) щодо поширення вживання алкоголю та визначення факторів ризику, які спричиняють зміни в стані РЗ ЖФВ. Не з'ясовані зміни в органах і системах (гормональні й імунологічні), які визначають функціонування репродуктивної системи жінок з алкогольною інтоксикацією. Також не існує ефективної системи організаційних, медичних та соціальних заходів, спрямованих на поліпшення РЗ жінок з алкогольною інтоксикацією.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами:

Дисертаційну роботу виконано згідно з планами науково-дослідної роботи Державної установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України» (ДУ «ІПАГ АМН України») і є фрагментом планових наукових робіт відділення проблем здоров'я жінок фертильного віку ДУ «ІПАГ АМН України»: «Визначити сучасні медико-соціальні фактори ризику та розробити методи профілактики поширення ВІЛ-інфекції у жінок фертильного віку» (№ державної реєстрації 0105U000314), «Розробити лікувально-профілактичні заходи для підготовки жінок фертильного віку груп ризику до безпечного материнства» (№ державної реєстрації 0108U001051).

Мета дослідження - поліпшити стан репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією.

Завдання дослідження:

Вивчити частоту й структуру показників, що характеризують репродуктивне здоров'я жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією, згідно із проведеними клініко-епідеміологічними дослідженнями в популяції жінок фертильного віку.

З'ясувати особливості перебігу алкогольної інтоксикації як можливого фактору порушення репродуктивного здоров'я (ПРЗ) жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією.

Дослідити психоемоційний стан жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією.

Визначити особливості стану мікробіоценозу урогенітальних органів у цієї групи жінок.

Вивчити стан сексуального здоров'я жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією та прослідити його взаємозв'язок з балансом статевих гормонів.

Оцінити імунний стан обстежених жінок фертильного віку.

На підставі виявлених порушень репродуктивного здоров'я та з урахуванням факторів ризику розробити комплекс організаційних, профілактичних та лікувальних заходів, спрямованих на поліпшення стану репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією.

Об'єкт дослідження: репродуктивне здоров'я жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією.

Предмет дослідження: репродуктивна система, алкогольна інтоксикація, епідеміологічні, соціально-економічні та інші умови життя жінок, психоемоційний стан, мікробіоценоз урогенітальних органів, стан сексуального здоров'я, баланс статевих гормонів, імунний стан.

Методи дослідження: клініко-епідеміологічні, психологічні, мікробіологічні, вірусологічні, вміст алкоголю в крові, ендокринологічні, біохімічні, інструментальні, імунологічні, математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів: вперше за допомогою клініко-епідеміологічних досліджень, проведених у популяції жінок фертильного віку, визначено частоту і структуру основних порушень репродуктивного здоров'я жінок з алкогольною інтоксикацією.

З'ясовано особливості стану органів репродуктивної системи та стану сексуального здоров'я жінок з порушеннями репродуктивного здоров'я, що виникли на тлі вживання алкоголю. Визначено особливості мікробіоценозу урогенітальних органів жінок цієї групи, роль медико-соціальних факторів ризику, які впливають на виникнення порушень репродуктивного здоров'я жінок дітородного віку з алкогольною інтоксикацією, та взаємозв'язок алкогольної інтоксикації з виявленими порушеннями репродуктивного здоров'я, що є науковим обґрунтуванням для розробки організаційних, лікувальних та профілактичних заходів, спрямованих на корекцію виявлених порушень репродуктивного здоров'я жінок з алкогольною інтоксикацією.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обґрунтовано необхідність комплексного лікування алкогольної інтоксикації (залежності) і корекції розладів репродуктивного здоров'я жінок з алкогольною інтоксикацією як чинника порушень репродуктивного здоров'я. Визначено соціально-епідеміологічні зміни, що створили несприятливі умови життя. Доведено руйнівний вплив алкогольної інтоксикації як фактору навколишнього середовища на репродуктивний процес.

Комплексно вивчено вплив медико-соціальних факторів ризику на жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією, особливості їх психоемоційного стану, роль стресових навантажень, гормональне забезпечення менструального циклу (МЦ), зміни сексуального здоров'я, мікробіоценоз та стан імунітету, що дозволило виявити зв'язок порушень репродуктивного здоров'я із змінами в різних органах і системах організму жінок з алкогольною інтоксикацією.

Жінки фертильного віку з алкогольною інтоксикацією потребують пильного нагляду акушерів-гінекологів та наркологів, оскільки результати клініко-епідеміологічних досліджень дозволили виявити не тільки особливості виникнення алкогольної інтоксикації у жінок в сучасних умовах, а й порушення репродуктивного здоров'я, що трапляються частіше.

Запропоновано організаційні заходи щодо боротьби з алкоголізмом жінок фертильного віку та профілактики виникнення у цієї категорії жінок порушень репродуктивного здоров'я, удосконалено методи профілактики і лікування алкогольної інтоксикації жінок фертильного віку. Запропоновані організаційні, профілактичні та лікувальні заходи щодо корекції порушень репродуктивного здоров'я дозволили поліпшити стан здоров'я жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією і, зокрема, органів репродуктивної системи. Комплексний підхід до розв'язання проблем, пов'язаних із репродуктивним здоров'я жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією, дозволяє підготувати їх до майбутнього материнства.

Впровадження результатів дослідження в практику. Рекомендації щодо диференційованих принципів ведення жінок з алкогольною інтоксикацією та порушеннями репродуктивного здоров'я розроблені та впроваджені в лікувально-профілактичних установах м. Києва, Чернівецької, Миколаївської областей та АР Крим. Матеріали дисертації увійшли в цикл лекцій курсів інформації та стажування з актуальних питань гінекології при ДУ «ІПАГ АМН України».

Отримано свідоцтво на винахід за № 21087 «Анкета вивчення стану репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку та фактори ризику у ВІЛ-інфікування у жінок фертильного віку» та авторське свідоцтво на корисну модель № 41734 «Спосіб корекції недостатності лютеїнової фази у жінок, що знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації», оформлено інформаційний лист «Лікування хронічних запальних захворювань статевих органів у жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією».

Особистий внесок здобувача. Внесок автора є основним і полягає у виборі теми, патентному пошуку, визначенні мети, формулюванні завдань дослідження, підготовці та друку анкет, самостійному проведенні анкетування жіночого населення фертильного віку, клініко-епідеміологічному дослідженні, забору матеріалу для лабораторних досліджень, самостійному інструментальному обстеженні, статистичних опрацюваннях матеріалу, аналізі, узагальненні результатів дослідження та підготовці наукових матеріалів до опублікування. Особисто сформульовано висновки роботи, розроблено практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в медичну практику та проведено поглиблений кількісний та якісний аналіз репродуктивного здоров'я у жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією. У роботах, опублікованих у співавторстві, здобувач самостійно зібрав матеріал, здійснив огляд літератури за темою роботи, опрацював статистично результати дослідження, провів аналіз та узагальнив наукові положення дисертації. Усі розділи дисертації написані здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації дисертаційної роботи викладено на: науковій конференції співробітників ДУ «ІПАГ АМН України» (Київ, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасного акушерства» (Тернопіль, 2008, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравохранения» (Судак, 2008), пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Дніпропетровськ, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них: 4 статті в журналах, 4 - в збірниках наукових праць, 2 - в тезах науково-практичної конференції і матеріалах до «круглого столу», 2 патенти на винахід та корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 198 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, 7 розділів власних досліджень, аналізу та обговоренню результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій. Роботу ілюстровано 54 таблицями та 9 рисунками на 57 сторінках. Список літератури містить 185 джерела і займає 16 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал та методи досліджень. В основу роботи покладені результати комплексного клініко-епідеміологічного та соціологічного обстеження 1000 жінок у віці від 15 до 49 років, з них - 172 з алкогольною інтоксикацією. Усі дослідження в роботі виконувались згідно з створеною схемою-алгоритмом.

Клініко-епідеміологічні та соціологічні дослідження проводилися відповідно до створеної програми та подальшого формування комп'ютерної бази даних.

Основні напрямки досліджень включали: клініко-епідеміологічні та соціологічні дослідження ПРЗ ЖФВ з алкогольною інтоксикацією мешканок промислового регіону (ПР) України, вивчення особливостей мікробіоценозу урогенітальних органів ЖФВ з алкогольною інтоксикацією та вивчення особливостей їх психоемоційного стану. Для визначення рівня стресу у ЖФВ з алкогольною інтоксикацією були використані наступні методики: рівень психоемоційного стресу за шкалою Л. Рідера та психологічної адаптації за тестом М. Люшера у класичному варіанті - короткий тест з використанням восьмикольорового ряду. Вивчено особливості гормонального стану у 60 ЖФВ з алкогольною інтоксикацією та стан їх сексуального здоров'я. Концентрацію статевих гормонів, а саме естрадіолу (Е2), прогестерону (П), тестостерону (Т), гонадотропних гормонів (фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ)), пролактину (ПРЛ) та стрес-реалізуючого гормону кортизолу (К) в крові досліджено імуноферментним методом із використанням тест-систем виробництва фірми Eguipar (Італія). Фарбування піхвових мазків для підраховування кольпоцитологічних індексів проведено за поліхромним методом Шорра. Усім жінкам з клінічними порушеннями функції яєчників проводили ультразвукове дослідження (УЗД) стану внутрішніх статевих органів на апараті «Aloka SSD-256» (з лінійним та вагінальним датчиками). Для оцінки сексуальної функції обстежених жінок використовувався міжнародний протокол, відповідно до рекомендацій ВООЗ, опитувальник сексуальної формули жінок, розроблений авторами В.В. Подольським і В.Л. Дроновою, та методики обстеження ерогенних зон і діапазону допущенності. Також проводилось вивчення особливостей імунологічного стану ЖФВ з алкогольною інтоксикацією. Визначення лімфоцитарних субпопуляцій в крові проводили за методом трикольорової проточної цитофлуоріметрії з використанням моноклональних антитіл. За допомогою імуноферментного аналізу (ELISA) у сироватці крові пацієнток вивчали рівні хемокінів та цитокінів (CCL3 (MIP1б), CCL4 (MIP1) інтерлейкіну 8 (IL-8)). У сироватці крові жінок визначали концентрацію імуноглобулінів (lg) класів G, A, M за методом простої радіальної імунодифузії в агаровому гелі з використанням антисироваток відповідної специфічності, а також стандартів імуноглобулінів людини класів G, A, M.

Визначення концентрації етанолу у сироватці крові проводилось алкогольдегідрогеназним методом, постановка реакції здійснювалась за допомогою набору «Алкоголь-1». Визначення оптичної густини проводилось на спектрофотометрі «Multiscan MCC-340».

Особливу увагу приділено вивченню функції печінки, яке проводилось за загальноприйнятими методиками (визначення АЛаТ, АСаТ, тимолової проби, білірубіну).

Згідно із виявленими змінами обґрунтовано та розроблено комплекс медико-організаційних та лікувально-профілактичних заходів для жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією. Наступним етапом було впровадження і вивчення ефективності розроблених заходів.

Результати особистих досліджень та їх обговорення. Проведення клініко-епідеміологічних досліджень серед ЖФВ з алкогольною інтоксикацією складалось з наступних етапів: Й етап - вибір району дослідження, вивчення паспорту району, отримання дозволу держадміністрації та органів охорони здоров'я на проведення клініко-епідеміологічних досліджень, створення анкети дослідження стану РЗ ЖФВ ПР України, визначення популяції ЖФВ для проведення клініко-епідеміологічних досліджень; ЙЙ етап - визначення соціально-економічних, екологічних та санітарно-гігієнічних характеристик району обстеження жінок, інформування мешканок району про мету та доцільність клініко-епідеміологічних досліджень, розповсюдження анкет; проведення індивідуальної роботи з кожною жінкою, що брала участь у дослідженні; ЙЙЙ етап - вивчення індивідуальних умов проживання, праці та інших соціально-економічних факторів обстежених жінок, збір інформації з медичної документації обстежених жінок в лікувальних установах району, збір отриманої інформації від жінок на паперових носіях інформації, спеціальні обстеження жінок профільними спеціалістами, визначення стану їх РЗ і проведення клініко-параклінічних досліджень; IV етап - створення комп'ютерної бази даних жінок фертильного віку; V етап - аналіз отриманих результатів.

На підставі клініко-епідеміологічних досліджень встановлено, що в популяції ЖФВ, мешканок ПР України, частота жінок з алкогольною інтоксикацією становить 17,2%, з яких 19,8 % жінок з алкогольною інтоксикацією виявлено вперше. Усіх жінок з алкогольною інтоксикацією поділено на дві групи: І - з гострою алкогольною інтоксикацією (19,8 %) та ІІ - з хронічною алкогольною інтоксикацією (80,2 %).

У всіх жінок, згідно із даними проведених обстежень, виявлено алкоголь в крові в значних коливаннях концентрації.

Середній вік жінок з алкогольною інтоксикацією, що брали участь у дослідженні, становив 21-25 років (їх кількість склала 46,5%). У І групі жінок, відповідно до отриманих результатів, 52,6 %, а в 2 групі - 44,8%.

Жінки з благополучних родин зустрічалися у 31,9 %, в більшості випадків відносились до І-ої групи і становили 55,9 %, при цьому навіть повна сім'я характеризувалась конфліктністю. Жінки з неблагополучних родин зустрічались в 68 % і переважали в ІІ групі - 73,9 %. Більшість цих жінок були з неповних сімей - 41,3 %.

За наявністю освіти отримано такі дані: вища освіта - 15,7 %, (переважала серед жінок І групи - 47 %), професійно-технічна - 63,4 %, (переважала в ІІ групі жінок - 71,7 %). За соціальним станом серед обстежених жінок виявлено 10,5 % службовців, 36 % робітниць та 31,4 % безробітних. У І групі переважали жінки, які відносились до службовців (38,2 %). Робітниць серед них - 29,4 %. У ІІ групі переважали жінки-робітниці (34,7 %) та безробітні (34,0 %). Більшість обстежених жінок займалися некваліфікованою працею, які тричі на рік як мінімум змінювали місце роботи (53,0 %). Дані про термін вживання алкоголю ЖФВ показали, що у І групі найбільший термін вживання алкоголю становив від 1 до 6 років (59,0 %). У ІІ групі, за цією ж ознакою, встановлено термін до 10 років (70,3 %). Отримані дані щодо якості алкоголю, що вживається, показують, що в І групі жінок майже половина вживають вино і пиво (44,1 % та 14,7 %), міцні алкогольні напої - 23,5 %, у ІІ групі вино - 19,6%, пиво - 4,3 %, міцні напої вживали - 54,3 %, та сурогати - 22,0 %.

Привертає увагу частота соматичної захворюваності обстежених жінок. У І групі жінок найчастіше зустрічалися нервово-психічні розлади, як наприклад, депресія - 50,0 %, астено-вегетативний синдром - 11,8 %, іпохондрія - 8,8 %, істерична психопатія - 29,4 %, а в ІІ групі - астено-вегетативний синдром (25,3 %). Серед жінок ІІ групи найчастіше спостерігалися патологія печінки та жовчо-вивідних шляхів (84,0 %). Значну групу складали жінки з серцево-судинними захворюваннями ( міокардіодістрофія - у 82,0 % жінок).

Отримані результати щодо стану сексуального здоров'я показали, що статеве життя у віці 18-22 років розпочали 40,7 % обстежених жінок (переважали в І групі - 44,1 % осіб), у віці 23 роки і старше - 39,5 % (переважали жінки з ІІ групи - 44,9 %) та випадків початку статевого життя з 12 років - 5 %, які виявлені лише у ІІ групі жінок. У ІІ групі двох статевих партнерів мали - 54,3 %, більше ніж двох постійних статевих партнерів - 18,8 %, а у І групі відповідно - 20,6 % та 8,8 %.

Результати досліджень дозволили з'ясувати особливості гінекологічної захворюваності та стану РЗ обстежених жінок. У ЖФВ з алкогольною інтоксикацією спостерігаються різні ПРЗ. Найбільшу групу становлять жінки з хронічними запальними захворюваннями статевих органів (ХЗЗСО), які розподілилися між групами таким чином: серед жінок І групи зафіксовано 88,2 %, серед жінок ІІ групи - 81,1 %. Другим за значенням параметром, що характеризує ПРЗ, було порушення менструального циклу (ПМЦ) (відповідно - 44,1 та 51,4 %), а третім - невиношування вагітності (у І групі - 35,3 %, а в ІІ - 47,1 %). Інші нозологічні одиниці розподілилися таким чином: захворювання, перенесені в дитинстві, в І групі - 35,3 %, у ІІ групі - 68,8 %, безпліддя - приблизно 32,3 % в обох групах, штучні аборти - приблизно 15 % в обох групах, венеричні захворювання - 8,8% (І група) та 7,2 % (ІІ група). Перинатальна смертність - в 1,75 % випадків, серед причин якої зафіксовано: фетоплацентарну недостатність (37,5 %) і викликану нею затримку розвитку плоду ( 35,8 %), анемію вагітних (66,7 %). Акушерські ускладнення були у 30 % обстежених жінок, а також ускладнення післяпологового періоду мали місце у 4,5 % жінок. Материнської смертності серед цих жінок не зафіксовано. Вагітність, яка закінчилася пологами у ЖФВ з алкогольною інтоксикацією, мала місце у 69,8 % випадках обстеженої групи, ускладнений перебіг вагітності - у 80,8 %.

У обстежених жінок з алкогольною інтоксикацією частотними виявляються порушення психоемоційного стану, про що свідчить те, що більшість жінок знаходиться в стані хронічного стресу. Жінки з І групи мали психологічні стреси на роботі (44,1 %) та нервову напругу (55,9 %). За шкалою Рідера виявлено, що в I групі обстежених жінок переважав високий рівень психоемоційного стресу (73,5 %), а у ІІ групі - середній рівень стресу (70,3 %).

Результати визначення психологічної адаптації за допомогою теста Люшера показали, що у жінок з високим рівнем психоемоційного стресу, рівень психологічної адаптації був значно нижчим, ніж у жінок з низьким рівнем психоемоційного стресу. За даними тесту Лірі виявлено різні види дезадаптації обстежених жінок.

Згідно із тим, що ХЗЗСО виявлено у 82,5 % обстежених ЖФВ з алкогольною інтоксикацією, дослідження продовжувались саме в цьому напрямку. Проведений аналіз отриманих результатів показав, що найчастіше зустрічається нижній рівень ураження (33,1 %) та комбінаціях верхнього і нижнього рівнів (37,8 %). Патологічну флору в мікробіоценозі статевих органів виявлено у 87,2 % жінок. В етіології виникнення ХЗЗСО переважають мікроорганізми, представлені у вигляді асоціацій. Частотними зафіксовано такі асоціації: стафілокок епідермальний з гемолізом - стрептокок - гарднерели - гриби роду кандида (в І групі - 55,9 %, в ІІ - 46,4 %); стафілокок золотистий - кишкова паличка - хламідії - гриби роду кандида (23,5 та 30,4 %); кишкова паличка - мікоплазми - уреаплазми - гриби роду кандида - вірус статевого герпесу (20,6 та 23,2 %). Кількісний і якісний спектр мікрофлори залежить від форми ПРЗ та терміну знаходження під впливом алкогольної інтоксикації.

ПМЦ та невиношування вагітності посідають друге та третє місце відповідно до показників ПРЗ, що відбиває патологічні зміни гормонального стану обстежених жінок.

Характер ПМЦ розподілено таким чином: у І групі жінок переважали розлади за такими типами: менометрорагія - 26,6 %, гіперменорея та ациклічні маткові кровотечі - по 33,3 %, олігоменорея - 6,6 %, випадки аменореї не зафіксовано. У ІІ групі жінок, навпаки, переважала кількість жінок з ПМЦ за типом олігоменореї - 40,8 % та аменореї - 29,6 %.

Зміни балансу статевих гормонів жінок з хронічною алкогольною інтоксикацією супроводжуються слабо вираженою тенденцією до зниження вмісту ФСГ та підвищення ЛГ у ІІ фазі циклу. Вміст Е2 впродовж циклу не змінювався, а у ІІ фазі циклу був значно підвищений, концентрація П в крові у ІІ фазі циклу була знижена. Визначення концентрації Т, Прл та К в крові обстежених жінок даної групи значних змін не показало. При хронічній алкогольній інтоксикації вищі за верхню межу норми показники Прл мали місце у 33,3 % випадків. Недостатність лютеїнової фази спостерігалась у 64,9 % випадках серед жінок ІІ групи (табл. 1, 2).

За умов гострої алкогольної інтоксикації дані тенденції набували вираженого характеру: концентрація ФСГ в крові в обидві фази циклу була достовірно нижчою, ніж у жінок з ІІ групи та здорових жінок, ЛГ в крові у ІІ фазі циклу значно підвищувався, вміст Прл також був значно підвищеним у 56,7 % випадків. Вміст Е2 був знижений у І фазі циклу, але у ІІ фазі значно перевищував нормальні показники. Водночас спостерігалась відносна гіперестрогенемія, а концентрація П була зниженою. Недостатність лютеїнової фази зафіксовано у 66,7 % випадках.

Збільшення концентрації Т могло бути додатковим фактором порушення процесів фолікуло- та лютеогенезу. Концентрація К в крові підвищувалась (табл. 1, 2).

Дослідження, проведені з урахуванням періоду вживання алкоголю та виду ПРЗ, показали, що ступінь гормональної дисфункції підвищувався відповідно до тривалості вживання алкоголю, а виражений дисбаланс гормонів спостерігався у жінок з ПМЦ та ХЗЗСО.

Диференційований аналіз гормонального стану ЖФВ проведено із урахуванням визначеного типу статевої конституції. Більшість обстежених жінок І групи відносились до середнього типу статевої конституції - 15 (44,1 %), з них 10 жінок (29,4 %) мають оцінку від 3,6 до 4,5 балів за векторною шкалою, що свідчить про те, що їх статева конституція є ближчою до слабкого типу, 9 жінок (26,5 %) мають статеву конституцію ближче до сильного типу.

У ІІ групі жінок отримані такі дані: слабка статева конституція переважала, і була виявлена у 71 жінки (51,4 %), середня - у 62 (44,9 %), сильний тип статевої конституції - у 5 жінок (3,6 %). Відсутність або послаблення основних показників сексуальності жінок (лібідо, оргазм) супроводжуються зниженням біосинтезу та порушенням циклічності секреції статевих гормонів яєчника. Ступінь гормональних змін корелюється із ступенем вираженості сексуальних дисфункцій та видом алкогольної інтоксикації.

При вивченні імунного стану виявлено, що з боку клітинного імунітету спостерігалось достовірне зниження Т-лімфоцитів та тенденція до підвищення В-лімфоцитів в обох групах. Рівень Т-лімфоцитів в крові у І групі складав (70,1205±1,648) %, а в ІІ групі - (63,262±2,818) %. При визначенні в периферійній крові рівня СД-4 (в І групі зафіксовано (40,6±1,623)%, у ІІ групі - (38,9756±1,939)%) та СД-8 лімфоцитів (в І групі - (29,5205±1,700)%, у ІІ групі - (24,2864±1,669)%) було встановлено, що ці показники також є зниженими. Розвиток дисбалансу в складі лімфоцитів, як у відношенні Т- та В- лімфоцитів, так і субпопуляції Т-лімфоцитів - Т-хелперов (СД-4) та Т-супресорів (СД-8), є наслідком реакції імунної системи на вплив алкогольної інтоксикації.

Порушення гуморального імунітету характеризувалось підвищенням вмісту імуноглобулінів (Ig) А та G. Особливо високі показники відмічались в Ig G (9,129615±0,745) г/л у І групі та (9,979487±0,470) г/л в ІІ групі обстежених жінок. Вміст Ig A становив (1,506154±0,159) г/л в І групі, та (1,685128±0,133) г/л - в ІІ групі; Ig M в обох групах жінок були збільшені помірно (1,213846±0,130) г/л в І групі жінок та (1,261795±0,088) г/л у ІІ групі. При дослідженні сироваткових lg особливих відмінностей між групами не спостерігалося. В імунному стані найбільші зміни виявлено при періоді вживання алкоголю від 10 до 15 років, ХЗЗСО і невиношуванні вагітності.

Також дисфункція імунного гомеостазу ЖФВ з алкогольною інтоксикацією викликала розлади менструальної функції, зокрема виникнення ановуляції та недостатності ІІ фази циклу (зниження показників співвідношення СД4/СД8, зменшення вмісту сироваткового фактору MIP1в). Спостерігається зниження вмісту IL-8, особливо в І групі жінок, що також характеризувало пригнічення імунітету.

Для покращення надання медичної допомоги ЖФВ з алкогольною інтоксикацією, серед організаційних заходів впроваджено в практику роботи лікарів жіночих консультацій та інших амбулаторних структур, що займаються питаннями репродуктивного здоров'я жінок, систему діагностики, профілактики і лікування за розробленим алгоритмом. Усі заходи щодо корекції ПРЗ необхідно розпочинати з комплексу лікування від алкогольної залежності з урахуванням виявлених чинників ризику разом з наркологами, психіатрами та психологами.

З наркологами удосконалено методи терапії алкогольної інтоксикації. До базової терапії, яка призначалась наркологами, додавали наступну схему, що складалась з АГП та регулятору енергетичного обміну на основі бурштинової кислоти. АГП: нукс воміка-Гомаккорд по 10 крапель тричі на добу (1 місяць), хепель по 1 таблетці тричі на добу (3 тижні), галіум-Хеель по 10 крапель тричі на добу, (3 тижні), церебрум-композітум Н по 1 ампулі в/м двічі на тиждень (4 тижні), оваріум-композитум по 1 ампулі в/м двічі на тиждень (4 тижні). Препарат бурштинової кислоти призначався як регулятор енергетичного обміну по 1 таблетці тричі на добу (3 місяці).

Одночасно проводили корекцію психоемоційного стану обстежених жінок. Комплексна раціональна психотерапія включала медико-корекційні та соціально-реабілітаційні заходи.

Лікування ХЗЗСО проводили у двох напрямках. Усі жінки були поділені на дві групи: І група - ті, що отримували алопатичну терапію, ІІ група -антигомотоксичну терапію.

У випадках, якщо в мікробному спектрі переважали стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, застосовувався препарат амоксицилін по 500 мг три рази на добу (7 діб), якщо до перерахованої мікрофлори приєднувались хламідії, уреаплазми, мікоплазми, використовувалися доксициклін по 1 таблетці 2-3 рази на добу (7-10 днів) та джозаміцин по 500 мг 2 рази на добу (10 днів), а в усіх випадках грибкового ураження - натаміцин у вигляді вагінальних свічок по 1 свічці (6 діб).

Також при лікуванні ХЗЗСО застосовували терапію АГП. Схема лікування призначалась наступна: гінекохель по 15 крапель 3 рази на добу (30 днів), галіум-Хеель - по 10 крапель 3 рази на добу (30 днів), нукс воміка-Гомаккорд - по 10 крапель 3 рази на добу (30 днів), лімфоміозот по 10 крапель тричі на день (30 днів), або по 1 ампулі в/м 2 рази на тиждень (30 днів), траумель С - крем, який вводився вагінально до шийки матки на тампоні, двічі на добу (14 днів). Також ця схема використовувалась для корекції імунного стану та з метою противірусного лікування з одночасним застосуванням загальноприйнятих імуномодуляторів: циклоферону 2,0 один раз на добу в/м (10 днів), лаферону 2,0 один раз на добу в/м (10 днів), протефлазиду 10 кр. Ч 7 разів (3 дні), 5 разів (3 дні), 3 рази на добу (20 днів).

Лікувально-профілактичний комплекс при ПМЦ складався з наступних заходів: «Оваріум-композитум» застосовувався по 1 ампулі двічі на тиждень (3 місяці) та препарат бурштинової кислоти по 1 таблетці тричі на добу (3 міс).

При невиношуванні вагітності інфекційного ґенезу лікування проводилося за алгоритмом, описаним при лікуванні ХЗЗСО; при нейроендокринній формі - лікування, що застосовувалось при корекції гормонального фону.

Таким чином, ефективність лікування ХЗЗСО склала 95,9 %, при ПМЦ - 91,9 %, при невиношуванні вагітності - 86 %.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нові підходи до розв'язання актуальної наукової задачі - зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку, що знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації в Україні, та розробці комплексу організаційних, лікувальних та профілактичних заходів при цій патології.

1. Відповідно до клініко-епідеміологічних досліджень встановлено, що в популяції жінок фертильного віку, мешканок промислового регіону України, частота жінок з алкогольною інтоксикацією становить 17,2 %, з яких 19,8 % жінок з алкогольною інтоксикацією виявлені вперше. Проведені дослідження свідчать про те, що алкогольна інтоксикація у жінок фертильного віку є медико-соціальною проблемою в суспільстві і заслуговує на особливу увагу.

2. Стан репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією характеризується різними порушеннями, серед яких частотніше зазначені хронічні запальні захворювання статевих органів (82,5 %), у кожної другої жінки спостерігались розлади менструальної функції, як за типом менометрорагій (59,9 %) з гострою алкогольною інтоксикацією, так і розвитком олігоменореі у 40,8 % жінок з хронічною алкогольною інтоксикацією. Частота невиношування вагітності коливалась від 35,3 % до 47,1 % випадків при гострій та хронічній алкогольній інтоксикації.

3. Для жінок з алкогольною інтоксикацією, крім основного фактору ризику, що спричиняє порушення репродуктивного здоров'я, а саме надмірного вживання алкоголю, мають значення і соціальні фактори (ситуаційні психогенії, несприятливі умови життя, мікросоціальне середовище тощо). Усе це призводить до змін психоемоційної адаптації, що проявляються у підвищеному рівні стресорного навантаження, підвищенні рівня гормону К та у змінах в міжособистісних стосунках.

4. Зміни мікробіоценозу біотопів урогенітального тракту зафіксовано у 87,2 % жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією. Частіше зустрічаються ураження нижнього рівня статевих органів (55,9 %) та запальні захворювання малого тазу (26,5 %).

Характерною особливістю мікрофлори урогенітального тракту обстежених жінок є високе обсіменіння асоціаціями умовно-патогенної, патогенної мікрофлори та інфекцій, що передаються статевим шляхом. Частотними виявлені наступні асоціації: стафілокок епідермальний з гемолізом - стрептокок - гарднерели - гриби роду кандида (в І групі 55,9 %, в ІІ - 46,4 %); стафілокок золотистий - кишкова паличка - хламідії - гриби роду кандида (23,5 та 30,4 %); кишкова паличка - мікоплазми - уреаплазми - гриби роду кандида - вірус статевого герпесу (20,6 та 23,2 %).

Серед етіологічних факторів, що призводять до порушень репродуктивного здоров'я, домінуючими є асоціації мікроорганізмів, кількісний і якісний спектр мікрофлори яких залежить від форми порушення репродуктивного здоров'я та виду алкогольної інтоксикації.

5. При порушеннях репродуктивного здоров'я жінок з алкогольною інтоксикацією спостерігаються зміни гормонального гомеостазу, які виявлені в дисбалансі циклічної секреції гонадотропних та статевих гормонів впродовж менструального циклу. У жінок з гострою алкогольною інтоксикацією ці зміни найбільш виражені. При цьому гормональний дисбаланс супроводжується порушеннями фолікулогенезу і зниженням прогестеронової активності у другій фазі менструального циклу. На тлі змін психоемоційного стану та порушення гормональної регуляції менструального циклу, відбуваються зміни сексуального здоров'я (54,6 %), які відображені в статевій дисфункції.

6. Порушення імунного стану жінок фертильного віку, які знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації, характеризуються дисбалансом клітинної та гуморальної ланок імунітету, що знаходять відображення у зниженні показників Т-лімфоцитів, зміні індексу співвідношення рівнів Т-хелперов (СД-4) та Т-супресорів (СД-8), помірних підвищеннях В-лімфоцитів при підвищеній імунній відповіді гуморального імунітету. Показник IL-8 знижено, зокрема у групі жінок з хронічною алкогольною інтоксикацією. Концентрації сироваткового фактору МІР 1 значно знижено при генітальних інфекціях. Зміни в системі імунітету супроводжуються порушеннями репродуктивного здоров'я. Найбільш виражені зміни в цих ланках імунітету відбуваються при запальних захворюваннях статевих органів та хронічній алкогольній інтоксикації.

7. Застосування розроблених організаційних заходів, комплексу діагностичного алгоритму, комплексу лікування та профілактики, спрямованого на поліпшення репродуктивного здоров'я, поряд із заходами, спрямованими на боротьбу із алкогольною залежністю, виявилось високо ефективним для жінок з ХЗЗСО - 95,9 %, з порушенням менструального циклу - 91,9 % та при невиношуванні вагітності - 86 %.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Жінки фертильного віку з алкогольною інтоксикацією потребують спеціального обліку та нагляду. Алгоритм обстеження жінок з порушеннями репродуктивного здоров'я, що перебувають під впливом алкогольної інтоксикації, доцільно впровадити в практику роботи жіночих консультацій.

2. Жінки фертильного віку з алкогольною інтоксикацією та порушеннями репродуктивного здоров'я підлягають комплексному обстеженню, а саме мікробіологічному, вірусологічному, психологічному, ендокринологічному, імунологічному, та обстеженню у нарколога.

3. Усі заходи щодо корекції порушень репродуктивного здоров'я необхідно розпочинати паралельно з комплексним лікуванням від алкогольної залежності з урахуванням виявлених чинників ризику разом з наркологами, психіатрами та психологами, з додаванням до базової терапії комплексу АГП, які нормалізують функцію печінки (нукс воміка-Гомаккорд, галіум-Хеель, хепель) та відновлюють систему згортання крові (церебрум-композітум).

4. Корекція виявлених порушень репродуктивного здоров'я має включати нормалізацію мікробіоценозу урогенітальних органів, психотерапевтичні заходи, корекцію гормональних та імунологічних порушень відповідно до виявлених порушень та змін в організмі жінок з алкогольною інтоксикацією.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Подольський В. В. Мікробіоценоз урогенітальних органів та корекція його порушень у жінок фертильного віку, що знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації / В. В. Подольський, Л. А. Охріменко, Т. О. Лісяна // Здоровье женщины. - № 1 (33). - 2008. - С. 92-98 (особистий внесок здобувача: збір літератури, наукова інтерпретація, формулювання висновків, підготовка до друку, розділи 1, 2, 5 дисертації).

2. Подольский В. В. Алкогольная интоксикация и ее влияние на репродуктивное здоровье женщин фертильного возраста / В. В. Подольський, Л. А. Охріменко // Репродуктивное здоровье женщины - 2007. - № 3 (32). - С. 110-113 (особистий внесок здобувача: проведення досліджень, формування груп хворих, обробка і аналіз отриманих даних, формулювання висновків, підготовка до друку, розділ 1 дисертації).

3. Подольський В. В. Антигомотоксична терапія жінок фертильного віку, що знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації / В. В. Подольський, Л. А. Охріменко, І. Г. Звершховська // Биологическая терапия. - 2009. - № 2. - С. 33-36 (особистий внесок здобувача: підбір літератури, обстеження пацієнток, забір матеріалу досліджень, формування груп хворих, обробка і аналіз отриманих даних, формулювання висновків, підготовка до друку, розділ 5 дисертації).

4. Подольський В. В. Гормональна регуляція менструального циклу жінок фертильного віку, що знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації / В. В. Подольський, Л. А. Охріменко, З. Б. Хомінська, Л. П. Гульчий // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2009. - № 2. - С. 37-43 (особистий внесок здобувача: підбір літератури, обстеження пацієнток, забір матеріалу досліджень, формування груп хворих, обробка і аналіз отриманих даних, формулювання висновків, підготовка до друку, розділи 6, 8 дисертації).

5. Подольський В.В. Клініко-епідеміологічна характеристика стану репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку, що знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації / В. В. Подольський, Л. А. Охріменко, Л. П. Гульчій // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К. : Інтермед, 2007. - С. 527-533 (особистий внесок здобувача: проведення досліджень, формування груп хворих, обробка і аналіз отриманих даних, формулювання висновків, підготовка до друку, розділ 3 дисертації).

6. Подольский В. В. Особенности состояния репродуктивного здоровья у женщин фертильного возраста, находящихся под влиянием алкогольной интоксикации / В. В. Подольський, Л. А. Охріменко // Проблемы достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. - Симферополь, 2008. - С. 203-205 (особистий внесок здобувача: проведення досліджень, формування груп хворих, обробка і аналіз отриманих даних, формулювання висновків, підготовка до друку, розділ 1 дисертації).

7. Подольсьский В. В. Особливості психоемоційного стану жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією / В. В. Подольський, Л. А. Охріменко // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К. : Інтермед, 2008. - С. 64-68 (особистий внесок здобувача: збір матеріалу, наукова інтерпретація, формулювання висновків, підготовка до друку, розділ 4 дисертації).

8. Подольський В. В. Корекція менструального циклу у жінок, що знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації / В. В. Подольський, Л. А. Охріменко, З. Б. Хомінська // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. - Симферополь, 2009. - Т. 145, ч. ІІ. - С. 214-220 (особистий внесок здобувача: підбір літератури, обстеження пацієнток, забір матеріалу досліджень, формування груп хворих, обробка і аналіз отриманих даних, формулювання висновків, підготовка до друку, розділ 6 дисертації).

9. Подольський В. В. Гормональна регуляція менструального циклу у жінок, що знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації / В. В. Подольський, Л. А. Охріменко // Медичний форум, 26-29 трав. 2009 р. : матеріали до «круглого столу» «Проблеми репродуктивного здоров'я жінок». - К., 2009. - С. 47 (особистий внесок здобувача: підбір літератури, обстеження пацієнток, забір матеріалу досліджень, формування груп хворих, обробка і аналіз отриманих даних, формулювання висновків, підготовка до друку, розділ 6 дисертації).

10. Подольський В. В. Прегравідарна підготовка жінок, що знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації з інфекціями урогенітальних органів / В. В. Подольський, Л. А. Охріменко, Т. О. Лісяна // Тези наук.-практ. конф. з міжнародною участю «Сучасні проблеми перинатальної інфекції», (Київ, 8-9 груд. 2008 р.). - К., 2008. - С. 99-100 (особистий внесок здобувача: збір літератури, наукова інтерпретація, формулювання висновків, підготовка до друку, розділ 5 дисертації).

11. Анкета вивчення стану репродуктивного здоров'я та факторів ризику ВІЛ-інфікування у жінок фертильного віку / [Подольський В. В., Дронова В. Л., Подольський Вл. В., Тетерін В. В., Теслюк Р. С., Геревич Г. Й., Охріменко Л. А.] // Свідоцтво на реєстрацію авторського права на твір № 21087 від 03.07.2007 (особистий внесок здобувача: підбір літератури, обстеження пацієнток, забір матеріалу досліджень, формування груп хворих, обробка і аналіз отриманих даних, формулювання висновків, підготовка до друку, розділи 2, 3 дисертації)/

12. Пат. 41734 Україна, МПК А61К35/00. Спосіб корекції недостатності лютеїнової фази у жінок, що знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації / Подольський В. В., Дронова В. Л., Охріменко Л. А., Хомінська З. Б., Подольський Вл. В.; заявник та патентовласник ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМНУ». - Заявл. 20.11.2008; опубл. 10.06.2009, Бюл № 11 (особистий внесок: огляд літератури, проведення патентного пошуку, аналіз даних, підготовка до друку патентної документації).

АНОТАЦІЯ

репродуктивний алкогольний фертильний інтоксикація

Охріменко Л. А. Стан репродуктивного здоров'я у жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство і гінекологія. - Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України», Київ, 2009.

Роботу присвячено актуальній темі зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією поряд із заходами, спрямованими на боротьбу з алкогольною залежністю, шляхом розробки комплексу організаційних, лікувальних та профілактичних заходів. Запропоновані організаційні заходи щодо боротьби з алкоголізмом у жінок фертильного віку та профілактики виникнення у цієї категорії жінок порушень репродуктивного здоров'я, удосконалені методи профілактики і лікування алкогольної інтоксикації. Комплексний підхід до розв'язання проблем репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією дозволяє підготувати їх до майбутнього материнства.

У роботі проведені клініко-епідеміологічні дослідження серед жінок фертильного віку, мешканок промислового регіону України, та встановлені частота жінок з алкогольною інтоксикацією і порушень репродуктивного здоров'я, зокрема хронічних запальних захворювань статевих органів, порушень менструального циклу та невиношування вагітності.

Встановлені особливості мікробіоценозу урогенітальних органів, психоемоційного стану, балансу статевих гормонів, стану сексуального здоров'я та імунітету в залежності від виду порушення репродуктивного здоров'я та терміну вживання алкоголю.

Дослідження ланок патогенезу виникнення порушень репродуктивного здоров'я шляхом лабораторного аналізу дозволило розглядати цей процес як результат порушень гормонального, імунного гомеостазу, що пов'язане з алкогольною інтоксикацією.

Згідно із аналізом клініко-параклінічних даних, впроваджено патогенетично обґрунтовані схеми лікування, які дозволили ефективно знизити частоту порушень репродуктивного здоров'я.

Ключові слова: репродуктивне здоров'я, алкогольна інтоксикація, хронічні запальні захворювання, статеві органи, менструальний цикл, імунітет, невиношування вагітності, профілактика, лікування.

АННОТАЦИЯ

Охрименко Л. А. Состояние репродуктивного здоровья у женщин фертильного возраста с алкогольной интоксикацией. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Государственное учреждение «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии Академии медицинских наук Украины», Киев, 2009.

Работа посвящена актуальной теме снижения частоты нарушений репродуктивного здоровья у женщин фертильного возраста с алкогольной интоксикацией, наряду с мероприятиями, направленными на борьбу с алкогольной зависимостью, путем разработки комплекса организационных, лечебных и профилактических мероприятий.

В работе проведены клинико-эпидемиологические исследования среди женщин фертильного возраста, жительниц промышленного региона Украины, которые показали, что частота женщин с алкогольной интоксикацией составляет 17,2 %, из них 19,8 % женщин с алкогольной интоксикацией выявлено впервые. Все женщины с алкогольной интоксикацией разделены на две группы: І - с острой алкогольной интоксикацией (19,8 %) и ІІ - с хронической алкогольной интоксикацией (80,2 %).

Результаты проведенных исследований позволили выяснить состояние репродуктивного здоровья женщин фертильного возраста с алкогольной интоксикацией. Наиболее часто у обследованных женщин диагностировались хронические воспалительные заболевания половых органов (82,5%), нарушение менструального цикла (50%) и не вынашивание беременности (44,8%)

Установлены особенности микробиоценоза урогенитальных органов, психоэмоционального состояния, баланса половых гормонов, состояния сексуального здоровья и иммунитета, в зависимости от вида нарушения репродуктивного здоровья и срока употребления алкоголя.

Показано, что у женщин фертильного возраста с алкогольной интоксикацией имеют место нарушения психоэмоционального состояния. Проведенные исследования позволили выявить факторы риска нарушений психоэмоционального состояния, среди которых наиболее значимыми являются неблагоприятные условия жизни, микросоциальная среда, ситуационные психогении и др. Перечисленные факторы являются как и причиной нарушений репродуктивного здоровья, так и мотивацией употребления алкоголя.

Показано, что при хронических воспалительных заболеваниях половых органов чаще встречается поражение нижнего уровня и комбинация верхнего и нижнего уровней урогенитальных органов, при этом в этиологии преобладают ассоциации условно - патогенной, патогенной флоры и инфекций передающихся половым путем. Качественный и количественный состав микрофлоры зависит от формы нарушения репродуктивного здоровья и периода, на протяжении которого, женщины находились под влиянием алкогольной интоксикации.

Установлено, что гормональный дисбаланс циклической секреции гонадотропных и половых гормонов в течение менструального цикла, наиболее выражен у женщин с острой алкогольной интоксикацией. Степень гормональных нарушений коррелирует со степенью выраженности сексуальной дисфункции.

Показано развитие дисбаланса в составе лимфоцитов, как Т и В, так и субпопуляций Т - лимфоцитов, снижение уровня цитокинов и интерлейкинов. Нарушения в гуморальном иммунитете характеризовались повышением содержания иммуноглобулинов А и G. Выявленные нарушения являются следствием реакции иммунной системы на влияние алкогольной интоксикации. Наибольшие изменения зафиксированы при хронических воспалительных заболеваниях половых органов, не вынашивании беременности и при периоде употребления алкоголя от 10 до 15 лет. Также дисфункция иммунного гомеостаза у женщин фертильного возраста с алкогольной интоксикацией вызывала расстройства менструальной функции, а именно возникновение ановуляции и недстаточности лютеиновой фазы менструального цикла.

Исследование механизмов патогенеза возникновения нарушений репродуктивного здоровья путем лабораторного анализа позволило рассматривать этот процесс как результат нарушений гормонального, иммунного гомеостаза, причинно связанного с алкогольной интоксикацией.

Предложенные организационные мероприятия направлены на борьбу с алкоголизмом у женщин фертильного возраста и профилактику возникновения у этой категории женщин нарушений репродуктивного здоровья, усовершенствованы методы профилактики и лечения алкогольной интоксикации у женщин фертильного возраста. Комплексный подход к решению проблем репродуктивного здоровья женщин фертильного возраста с алкогольной интоксикацией позволяет подготовить их к будущему материнству.

...