Хірургічне лікування хворих з наслідками травм пальців кисті

Маметьєв Андрій Олександрович

Київ 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Пошкодження кисті займають перше-друге місце серед всіх травм опорно-рухового апарату і за даними різних авторів складають 25-57 % (Усольцева О.В., 1986; Азолов В.В., 1992; Штутін О.А., 1999; Яременко Д.О., 2004; Резніков О.В., 2005).

Внутрішньосуглобові переломи п'ясткових кісток складають до 35 % від всіх пошкоджень кисті, з них 20-23 % - поліструктурні пошкодження (Волкова А.М., 1996; Большакова Г.А., 1999; Борзих О.В., 2000, Коршунов В.Ф., 2005, Курінний І.М., 2005).

Найчастішими ускладненнями переломів кісток кисті є контрактури і деформації суглобів, переломи, що неправильно зростаються або вже зрощені, які складають до 22 % (Дейкало В.П., 2000; Афаунов А.І., 2005; Страфун С.С., 2007).

Лікування хворих з післятравматичними деформаціями пальців кисті є складним розділом реконструктивної хірургії кисті, у зв'язку з тривалим і етапним лікуванням, високою питомою вагою незворотних змін в капсульно-зв'язковому апараті після пошкодження, що призводить до функціональних порушень кисті.

Вирішенню проблеми реконструктивно-відновного лікування наслідків травм кисті присвячені роботи вітчизняних і зарубіжних вчених: Усольцевої О.В., Азолова В.В., Страфуна С.С., Науменка Л.Ю., Курінного І.М., Волкової А.М., Штутіна О.А., Shanker H.K., Williams N.W., Swanson, Niebauer та ін.

Водночас, в структурі інвалідності при травмах опорно-рухового апарату інвалідність внаслідок травм кисті складає близько 13 %, при цьому від 76,3 до 86,6 % хворих - особи працездатного віку (Короткова Н.Л., 1998; Іпатов А.В., 2002; Дорогань С.Д., 2003; Маруніч В.В., 2004; Страфун С.С., 2007).

Незважаючи на значні успіхи, досягнуті в лікуванні наслідків ушкоджень кісток і суглобів пальців кисті, у теперішній час потребують подальшого вивчення питання біомеханічного обґрунтування методик хірургічного лікування при деформаціях кісток і м'якотканинних структур суглобів, розробки способів відновлення капсульно-зв'язкового апарату суглобів і ендопротезування, розробки алгоритму відновного лікування після оперативних втручань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом планової НДР відділу медико-соціальної експертизи (МСЕ) і реабілітації інвалідів з наслідками травм і ортопедичних захворювань в поєднанні з ураженням периферичної нервової системи Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності (УкрДерж НДІ МСПІ) МОЗ України за темою «Науково обґрунтувати і розробити базові програми реабілітації для хворих і інвалідів з наслідками травм дистальних відділів верхньої кінцівки», шифр ВН.69.ІН.11, № держреєстрації 0104U004174.

Мета дослідження: Покращити анатомо-функціональні результати хірургічного лікування хворих з наслідками травм пальців кисті.

Задачі дослідження:

1. Вивчити структуру наслідків пошкоджень пальців кисті.

2. Дослідити біомеханічні характеристики анатомічних структур і імплантатів суглобів пальців з використанням методів математичного моделювання і експерименту.

3. Уточнити показання для мобілізуючих оперативних втручань при наслідках пошкоджень кісток і суглобів пальців кисті.

4. Розробити способи корекції деформації міжфалангового суглоба, відновлення стабілізуючих структур суглобів пальців кисті, спосіб ендопротезування п'ястково-фалангового суглоба.

5. Удосконалити методику відновного лікування після оперативних втручань на структурах пальців кисті і запропонувати алгоритм його проведення.

6. Вивчити найближчі і віддалені результати відновного лікування хворих з наслідками травм пальців кисті.

Об'єкт дослідження: наслідки травм пальців кисті.

Предмет дослідження: особливості тактики відновного лікування хворих з післятравматичними деформаціями пальців кисті, закономірності впливу характеру пошкодження та інших чинників на відновлення функції ушкодженого сегменту і кисті в цілому.

Методи дослідження: клінічні, рентгенологічні, інструментальні, електрофізіологічні, математичного моделювання, біомеханічні, статистичні.

Наукова новизна дослідження:

- встановлено особливості функціональних порушень при наслідках пошкоджень пальців кисті та їх вплив на якість життя постраждалих;

- вперше в умовах механічного і математичного експериментів визначено біомеханічні характеристики п'ястково-фалангового (ПФ) суглоба при різних типах деформації, встановлено максимальне навантаження, при якому зберігається стабільність ПФ суглоба - 270 Н; в системі «імплантат-кістка встановлено зони максимальних напружень, що досягають 171,1 КРа;

- визначено і доповнено показання для мобілізуючих оперативних втручань при деформаціях кісток і суглобів пальців кисті і терміни проведення раннього функціонального навантаження;

- вперше запропонована геометрично подібна модель ендопротезу ПФ суглоба з кутом нахилу ковзаючих поверхонь в межах 15 і 28, яка забезпечує оптимальну амплітуду рухів;

- розроблені оригінальні способи реконструкції сухожильно-зв'язкового апарату і стабілізуючих структур ПФ суглобів пальців кисті;

- запропонована тактика післяопераційного відновного лікування при даній патології.

Практичне значення отриманих результатів полягає у покращенні результатів лікування хворих з наслідками травм пальців кисті. Обґрунтовані і уточнені терміни і показання до проведення реконструктивних операцій при наслідках пошкоджень кісток пальців кисті, розроблені способи реконструкції сухожильно-зв'язкового апарату ПФ суглобів 1 і 2 пальців кисті, запропонований геометрично подібний ендопротез п'ястково-фалангового суглоба. Запропоновані методики лікування і тактика післяопераційного ведення хворих впроваджені в роботу відділення МСЕ і реабілітації інвалідів з наслідками травм і ортопедичних захворювань в поєднанні з ураженням периферичної нервової системи УкрДерж НДІ МСПІ. Запропоновані критерії оцінки обмеження функції кисті після реконструктивних втручань впроваджені в експертну роботу клініки УкрДерж НДІ МСПІ, травматологічних МСЕК м. Дніпропетровська.

Особистий внесок автора. Здобувачем виконано комплекс експериментальних і клінічних наукових досліджень хворих при наслідках травм кісток і суглобів пальців кисті, проведено стаціонарне обстеження і лікування хворих, визначено показання для мобілізуючих оперативних втручань на суглобах пальців кисті. Сумісно з науковим керівником дисертації, д.мед.н. професором Л.Ю. Науменко, автор розробив оригінальні способи реконструкції стабілізуючих структур суглобів пальців кисті і конструкцію ендопротезу п'ястково-фалангового суглоба пальця кисті. Сумісно з д.мед.н. професором Л.Ю. Науменко, к.т.н. доцентом І.Д. Павленко, к.т.н. Ю.В. Куліковим розробив математичну модель деформацій при пошкодженнях кісток і суглобів пальців кисті, визначив і обґрунтував локалізацію концентрацій напружень в умовах фіксації зон пошкодження спицею, гвинтом і імплантації ендопротезом. Автор вивчив результати лікування хворих, брав безпосередню участь в розробці і впровадженні запропонованих способів лікування.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були представлені на: науково-практичному семінарі (Дніпропетровськ, 2004); II ювілейній науково-практичній міжнародній конференції (Москва, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції (Дніпропетровськ, 2005); XIV з'їзді ортопедів-травматологів України (Одеса, 2006); II Всеукраїнській науково-практичній конференції (Луганськ, 2006); I з'їзді товариства кистьових хірургів - кистьова група (Ярославль, 2006); ювілейній науково-практичній конференції (Дніпропетровськ, 2006); засіданнях Дня травматолога і асоціації травматологів-ортопедів Дніпропетровської області (Дніпропетровськ, 2005-2008); науково-практичній конференції з міжнародною участю (Київ, 2007); I Міжнародному конгресі (Москва, 2007); міжнародній конференції (Харків, 2007); міжнародній науково-технічній конференції пам'яті академіка В.І. Моссаковського (Дніпропетровськ, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових робіт, у тому числі 7 статей надруковано у виданнях, ліцензованих ВАК України, 4 тез в матеріалах з'їздів і конференцій. Одержано 5 деклараційних патентів України, 6 раціоналізаторських пропозицій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Робота викладена на 165 сторінках машинописного тексту, включає 26 таблиць і 52 рисунки. Список використаної літератури складається з 180 джерел, зокрема 123 кирилицею і 57 латинським шрифтом.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Під нашим спостереженням знаходилися 108 хворих з наслідками травм кісток і суглобів пальців кисті, в тому числі 88 (81,5 %) чоловіків і 20 (18,5 %) жінок. Більшість постраждалих 43 (39,8 %) звернулися в клініку в строк до 6 місяців з моменту отримання травми, причому в терміни понад 1 рік звернулися хворі з поліструктурними пошкодженнями кисті. Серед постраждалих 85,2 % (92 пацієнти) склали особи працездатного віку до 50 років.

У групі спостережень 39 (36,1 %) хворим була встановлена група інвалідності, при цьому 37 (34,3 %) потерпілим інвалідність визначалася на період медичної реабілітації, раціонального працевлаштування і перенавчання.

За характером патології хворі розподілені на 3 клінічні групи. До I групи увійшли 35 (32,4 %) осіб із застарілими пошкодженнями сухожиль і капсульно-зв'язкового апарату суглобів пальців кисті, до II групи - 34 (31,5 %) постраждалих з наслідками пошкоджень кісток і суглобів пальців кисті, до III групи - 39 (36,1 %) осіб із застарілими поліструктурними пошкодженнями.

Першу групу спостережень склали 20 хворих з післятравматичними рубцюватими трансформаціями стабілізуючих структур ПФ і міжфалангових (МФ) суглобів пальців, 11 пацієнтів з динамічною нестабільністю ПФ суглобів першого і другого пальців, 4 пацієнти із застарілими вивихами в ПФ суглобах.

У другій групі спостерігалися 15 пацієнтів з наслідками внутрішньо-суглобових пошкоджень і порушенням конгруентності суглобових поверхонь ПФ і МФ суглобів, 6 пацієнтів з дефектами суглобових поверхонь проксимальних міжфалангових (ПМФ), 4 пацієнти з переломами фаланг пальців, що сповільнено зростаються, 9 пацієнтів з неправильно консолідованими переломами п'ясткових кісток і фаланг пальців.

До третьої групи увійшли 18 хворих з поліструктурними пошкодженнями кісток і суглобів, в тому числі з хибними суглобами п'ясткових кісток і фаланг пальців, 7 хворих з грубими рубцюватими змінами шкіри в поєднанні з ампутаційними дефектами пальців, 9 - з анкілозами суглобів у функціонально невигідному положенні, 5 - з дефектами шкіряних покровів кисті і передпліччя.

Для об'єктивізації ефективності запропонованих методик хірургічного лікування нами використані клінічні і рентгенологічні методи дослідження. Оцінку стану кровообігу кисті проводили за допомогою методу реовазографії із застосуванням реографа 4РГ-2М. При якісному аналізі враховували регулярність, форму і конфігурацію хвиль, крутизну анакроти, характер вершини, наявність і розташування дикротичних хвиль. В процесі дослідження використовувалася капіляроскопія, яку виконували на нігтьовому валу пальців з використанням капіляроскопа - модифікованого мікроскопа М-70А із збільшенням у 30-70 разів.

Дослідження біомеханічних характеристик ПФ суглоба проведено із застосуванням математичного моделювання і механічного експерименту. Механічний експеримент проведений на 10 препаратах п'ясткових кісток в трьох серіях дослідів. У випробувальній машині FPZ 100/1 створювалося задане статичне навантаження на головки імплантованих протезів, направлене уздовж подовжньої осі п'ясткової кістки, вимірювалося переміщення ендопротезів під навантаженням. Для визначення характеру розподілу навантаження на сегменти кісток, що складають ПФ суглоб, розглянуто задачі створення програмно-орієнтованого комплексу, призначеного для оцінки напружено - деформованого стану (НДС) за допомогою методу кінцевих елементів. В процесі комп'ютерного моделювання виявлено особливості контактної взаємодії поверхонь ендопротезу ПФ суглоба залежно від величини кута нахилу ніжок п'ясткового і фалангеального компонентів ендопротезу.

Статистичну обробку даних проводили з використанням методів біостатистики за допомогою пакетів прикладних програм Excel 2003 (Microsoft) і Statisticа 6.0 for Windows (StatSoft Inc.). Достовірність відмінностей середніх величин оцінювали з використанням критеріїв Стьюдента, Манна-Уітні, Вілкоксона; відносних показників - критерію згоди Хі-квадрат (2).

Результати дослідження та їх обговорення. При проведенні математичного моделювання навантажень встановлено, що максимальне навантаження, при якому зберігається стабільність ПФ суглоба, склало 270 Н. При цьому середнє значення навантаження, при якому відбувається дестабілізація протезу, склало 1,25 кН. В умовах осьового навантаження ендопротез зберігає свою стабільність.

Нами вивчено НДС на математичних моделях, що імітують деформації і корекцію деформації з фіксацією спицею або гвинтом, заміщення дефекту контактної поверхні ендопротезом. У всіх розрахункових випадках вважалося, що до дистальної фаланги пальця докладене зусилля 10 Н.

Аналіз полів напружень і характеру розподілу НДС в розглянутих математичних моделях показав, що по відношенню до розрахункових випадків абсолютний максимум напружень досягає 171,1 КРа в зоні контакту «кістка-імплантат» (рис. 1в), із застосуванням гвинта він становить 194 КРа (рис. 1а), а при фіксації спицями - 168,1 КРа (рис. 1б), що не перевищує максимальні значення напружень (до 240 КРа) і, отже, всі описувані варіанти проведення оперативних втручань прийнятні з погляду біомеханіки.

При комп'ютерному моделюванні запропонована модель ендопротезу, що дозволяє виконувати рухи в ПФ суглобі в діапазоні 180є - 90є з максимальним використовуванням сферичної поверхні протезу. Нами розроблена оригінальна конструкція ендопротезу ПФ суглоба (Патент № 64578), який складається із стрижня з головкою у вигляді сферичного сегменту, основа якого нахилена під кутом до подовжньої осі, і відповідного стрижня з головкою, обмеженою увігнутою сферичною поверхнею того ж радіусу. Причому випукла і увігнута поверхні виконані з можливістю взаємного ковзання.

лікування травма палець кисть

а

б

в

Рис. 1. Характер розподілу НДС в математичних моделях а) при фіксації фрагмента гвинтом, б) при фіксації спицею, в) при заміщенні дефекту контактних поверхонь ПФ суглоба імплантатом

Проведені дослідження дозволили запропонувати оригінальні методики реконструкції сухожильно-зв'язкового апарату ПФ суглоба 1 пальця (Патент України № 5537, 2005 р.) і ПФ суглоба 2 пальця кисті (Патент України № 5078, 2005 р.), спосіб коригуючої остеотомії довгих кісток пальців кисті (Патент № 21904, 2007 р.), спосіб аутопластики капсули ПМФ суглоба 2-5 пальців (Патент № 12350, 2006 р.).

У хворих з деформацією пальців, унаслідок динамічної нестабільності ПФ суглоба першого пальця, проводили пластику капсульно-зв'язкового апарату ПФ суглоба за запропонованою методикою (рис. 2 а,б,в), що полягає у застосуванні сухожилля короткого розгинача першого пальця (1), сухожилля відвідного (2) і привідного м'язів (3), їх транспозиції з фіксацією на тильній поверхні с/3 основної фаланги першого пальця, внаслідок чого відбувається стабілізація суглоба.

а)

Размещено на http://www.allbest.ru/

б)

Размещено на http://www.allbest.ru/

в)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Схема проведення операції: а) операційний доступ, б, в) етапи операції відновлення стабільності ПФ суглоба першого пальця кисті

Різноманіття післятравматичних деформацій і дефектів кісткових і м'якотканинних структур кисті потребувало диференційованого підходу до вибору способів реконструктивно-відновних операцій (таблиця 1).

Таблиця 1. Розподіл хворих залежно від способів оперативних втручань

Показаннями для оперативного лікування були: динамічна нестабільність і рубцюваті деформації з функціонально невигідною установкою пальця при застарілих пошкодженнях мґякотканинних структур суглобів; наслідки пошкоджень кісток і суглобів пальців кисті - дефекти суглобових поверхонь, що призводять до деформації, неправильно зрощені і незрощені внутрішньо суглобові і позасуглобові переломи; поліструктурні пошкодження - застарілі внутрішньосуглобові пошкодження в поєднанні з рубцюватою деформацією структур суглоба і покривних тканин, анкілози і застарілі контрактури, хибні суглоби кісток пальців кисті.

У 35 хворих I клінічної групи виконані оперативні втручання. В 20 випадках, підчас виконання капсулотомії ПМФ суглоба 2-5 пальців, усунення дефекту капсули суглоба виконувалося за запропонованою нами оригінальною методикою пластики капсули МФ суглоба. В 11 випадках у потерпілих з наявністю динамічної нестабільності ПФ суглобів першого і другого пальців ми застосували оригінальні методики реконструкції сухожильно-зв'язкового апарату.

В II групі спостережень оперативне лікування проведене 32 пацієнтам. Для реабілітації 15 хворих з наслідками внутрішньосуглобових пошкоджень з порушенням конгруентності контактних поверхонь нами застосована оригінальна методика коригувальної остеотомії довгих кісток пальців кисті. Спосіб полягає в остеотомії неправильно консолідованого фрагмента суглобової поверхні та його переміщенні. Підчас остеотомії відшаровували дистальну частину кісткового регенерату від масиву материнської кістки, відновлювали конгруентність суглобових поверхонь і пломбували дефект, що утворився між мобілізованим кістковим фрагментом.

В III клінічній групі оперативні втручання виконані 39 хворим. У 3 хворих з фіброзними анкілозами та дефектами суглобових поверхонь ПФ суглоба виконано ендопротезування. Спосіб полягає в резекції головки п'ястної кістки під кутом 28є до поздовжньої вісі та основи проксимальної фаланги під кутом 15є. Потім проводять обробку кістково-мозкового каналу та вибирають оптимальний типорозмір імплантату. Спочатку імплантують проксимальний компонент, а потім дистальний і виконують щільну посадку ендопротезу. Суглобові поверхні сопоставляють, виконують пасивні рухи в суглобі для контролю конгруентності контактних поверхонь.

За основу післяопераційного ведення хворих було взято принцип раннього функціонального навантаження на суміжні і травмовані промені кисті. Терміни початку і етапність проведення залежали від характеру хірургічного втручання і представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Терміни проведення функціонального навантаження після оперативних втручань на суглобах пальців кисті

Нами запропонований алгоритм післяопераційного відновного лікування, який включає три періоди. Перший період (іммобілізацийний) починався з 3-ої доби після операції і включав ізометричне напруження м'язів в гіпсовій пов'язці, комплекс ЛФК для плечового і ліктьового суглобів, вільних від іммобілізації променів кисті. Тривалість першого періоду, з урахуванням характеру реконструктивних втручань, була досить варіабельною і становила від 1 до 3 тижнів.

В другому періоді (адаптивної гімнастики) досягали поліпшення рухів в суглобах пальців і кистьовому суглобі, освоєння побутових навиків і самообслуговування, оволодіння диференційованою функцією окремих пальців, а також навчання рухам, співдружним з рухами здорової руки.

Третій період (посиленої кінетотерапії) включав: ЛФК, фізіотерапію, масаж, трудотерапію і відновлення побутових навиків. Проводили дозоване збільшення навантаження на м'язи, відновлювали силу, витривалість і координацію рухів. Для зміцнення м'язів передпліччя і кисті застосовували вправи на механотерапевтичних апаратах і блокових установках. Диференційоване за інтенсивністю і термінами початку функціональне навантаження дозволило оптимізувати відновлення функціональних можливостей кисті.

Таким чином комплексний підхід до відновного лікування наслідків травм пальців кисті, який включає диференційований вибір способу оперативного втручання та програми фізио-функціональної реабілітації дозволяє оптимізувати ефективність лікування та досягнути позитивних результатів в більшості випадків клінічних спостережень. Раннє дозоване функціональне навантаження на суглоби пальців кисті після реконструктивно-відновного лікування дозволяє поліпшити функціональні результати та скоротити строки лікування хворих.

Оцінка найближчих і віддалених результатів медичної реабілітації (МР) проведена у 96 хворих в трьох клінічних групах в терміни від 6 місяців до 3 років і більш. Аналіз результатів лікування хворих в клінічних групах показав позитивну динаміку в найближчому і віддаленому періодах після лікування. Провідним критерієм ефективності проведених реконструктивно-відновних втручань було відновлення функції в ураженому сегменті (таблиця 4).

Результати лікування хворих І групи спостережень із застарілими пошкодженнями капсульно-зв'язкового апарату оцінено у 30 (31,2 %) хворих. Оцінка клініко-функціональних показників через 6 місяців після проведеного відновного лікування дозволила виявити збільшення амплітуди активних рухів в ушкоджених ПФ суглобах до 71,7 % і до 59,8 % - у МФ суглобах порівняно з рухами до операції (p<0,001 і p<0,01 відповідно). Залишкова сила кисті збільшилася до 48,7 % (p<0,05).

Таблиця 4. Динаміка відновлення функції кисті у хворих в найближчі і віддалені терміни після лікування (n=96)

Примітка. * - достовірна різниця показників через 6 місяців і пізніше порівняно зі станом до операції (p<0,05-0,001 за критерієм Вілкоксона)

У хворих досягнута корекція деформації пальців, усунена нестабільність суглобів, відновлені основні види функціональних захватів кисті. Найсуттєвіше відновлення функції кисті було відмічено у хворих із застарілими пошкодженнями капсульно-зв'язкового апарату ПФ і ПМФ суглобів. Через 1 рік і більше після лікування приріст функції в ПФ суглобах склав до 40,6 % (p<0,001), в МФ суглобах - до 31,4 % (p<0,01), приріст м'язової сили - 28,8 % (p<0,001). Застосування запропонованих оригінальних методик оперативної корекції забезпечило можливість одержати позитивні результати у 70,0 % хворих цієї групи клінічних спостережень.

В ІІ клінічній групі результати лікування хворих з наслідками пошкоджень кісток і суглобів пальців кисті були оцінені у 31 (32,3 %) пацієнта. При оцінці клініко-функціональних показників кисті через 6 місяців після проведеного лікування виявлено відновлення активних рухів в суглобах пошкоджених пальців в середньому до 73,3 % у ПФ суглобах і до 58,1 % у МФ суглобах порівняно з рухами до операції (p<0,01 і p<0,05 відповідно). Залишкова сила кисті збільшилася до 49,8 % (p<0,01). У хворих у всіх випадках клінічних спостережень рентгенологічно відбулася консолідація переломів, досягнута задовільна корекція деформації суглобів ушкоджених пальців з відновленням функціональних захватів кистю. Найкращі результати відновлення функціонального стану кисті відмічалися переважно за рахунок рухів в ПФ суглобах у хворих з наявністю метаепіфізарних переломів. Через 1 рік після лікування приріст функції кисті був суттєвим (p<0,01) і склав в ПФ суглобах 39,6 %, в МФ суглобах - 35,0 %, приріст сили кисті - 39,2 % Застосування оригінальних методик реконструктивно-відновного лікування дозволило у 80,7 % пацієнтів отримати хороші функціональні результати лікування.

В ІІІ клінічній групі результати медичної реабілітації хворих із застарілими поліструктурними пошкодженнями кисті оцінені у 35 (36,5 %) пацієнтів. При оцінці клініко-функціональних показників кисті через 6 місяців і більше після проведеного реконструктивно-відновного лікування досягнута корекція деформації ушкоджених промінів кисті і відновлені функціональні захвати кистю. Приріст функції в суглобах ушкоджених пальців склав в середньому 41,3 % у ПФ суглобах (p<0,01), приріст сили кисті - 33,7 % (p<0,001).

Порівняльний аналіз результатів електрофізіологічних досліджень проведений у 56 пацієнтів трьох клінічних груп, яким виконана реовазографія та СРПВ на пошкодженій і здоровій кінцівках. Незважаючи на відсутність достовірних відмінностей в середніх значеннях показників реовазографії (p>0,05), нами зареєстровано асиметрію у величинах амплітудного показника РІ з симетричних ділянок протилежних кінцівок у 24 (42,8 %) хворих. Коефіцієнт асиметрії у цих пацієнтів в середньому склав 30 % (у нормі не перевищує 10 %), що свідчило про підвищення артеріального кровонаповнення досліджуваного судинного басейну. У 35 (62,5 %) хворих відмічалося підвищення коефіцієнтів ДІ і ДСІ, що характеризувало підвищення тонусу артеріол і порушення венозного відтоку крові.

Аналіз динаміки електрофізіологічних показників після відновних операцій при наслідках травм пальців кисті представлений в таблиці 5.

Таблиця 5. Кількісна характеристика клініко-функціональних змін при наслідках пошкоджень кісток пальців кисті