Патологічний прелімінарний період (патогенез, прогнозування, профілактика і лікування)
Зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень. Розробка технологій прогнозування та комплексу лікувально-профілактичних заходів при патологічному прелімінарному періоді. Створення наукової концепції патогенетичних механізмів його розвитку.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.09.2015 |
| Размер файла | 52,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У роділь після ППП пологова діяльність розвивалась нормально, якщо реакція адаптації не переходила в стадію виснаження. Розвиток нормальної пологової діяльності у жінок після ППП підтверджує роль співвідношення сили та тривалості дії стресу та потенціальних можливостей захисних сил організму.
При ППП доцільно проводити оцінку стану плода, в першу чергу, за розрахунком його біофізичного профілю у сполученні з даними допплерометрії. У жінок з ППП бальна оцінка як кожного з параметрів БПП, так і сумарного показника БПП суттєво нижча, ніж при фізіологічному перебігу ПП (7,41±0,25 проти 9,92±0,05 балів, р < 0,05). Загальна оцінка БПП зменшувалась при збільшенні тривалості ППП більше 48 годин (5,38±0,43). Це ще раз підтверджує той факт, що ППП негативно позначається на стані плода, особливо при тривалості його більше 2 діб.
При тривалому ППП за даними Допплер-УЗД виявлено достовірне зростання ПІ та ІР в артеріях плаценти та пуповини (1,102±0,031 та 0,684±0,020 проти 0,941±0,023 та 0,624±0,028 відповідно, р < 0,05), яке поряд з появою патологічної дикротичної виємки (40 проти 20 %) вказує на можливі порушення кровотоку і початкові процеси декомпенсації життєзабезпечення плода. Ще більш несприятливим показником є підвищення індексів в аорті, що свідчить про дистрес плода. Динаміка змін вивчаємих індексів у мозкових артеріях (зниження при ППП до 48 годин і підвищення при тривалому ППП) може вказувати на прогресуючий дистрес плода і навіть термінальні стани у деяких жінок з тривалим ППП.
Із 100 обстежених нами жінок з ППП нульовий або реверсний кровоток виявлено у 3 (3 %) жінок при тривалому патологічному періоді, що стало показанням до термінового розродження шляхом кесаревого розтину.
Оцінку скоротливої діяльності матки в ПП проводили за допомогою токографії. Найхарактернішою ознакою патологічного перебігу ПП за даними токографії є підвищення базального тонусу міометрію (у всіх обстежених вагітних з ППП). При цьому скоротлива діяльність матки може здійснюватись з такими ж токографічними параметрами, але скорочення характеризуються болючістю і неефективністю. Більшу болючість, ніж при ФПП, при такій же силі скорочення можна пояснити участю у матковому скороченні судинної системи матки та порушеннями психосоматичного стану жінки, що показано нами вище.
Кардіомоніторне спостереження при слабкості пологової діяльності виявило у 93,3 % жінок гіподинамічний тип кривої (оцінка за модифікованою шкалою Ю.М. Караш менше 3 балів). У 6,7 % жінок відмічено гіпердинамічний тип кривої (більше 9 балів).
Гіпоксія плода в пологах (оцінка за шкалою Fisher менше 8 балів) зареєстрована у 28 (93,3 %) роділь з СПД після ППП (декомпенсована - у 23,3 %) і у 35 (58,3 %) - без СПД (p < 0,05). Це виражалось у виході БЧСС та амплітуди миттєвих осциляцій за межі норми, зменшенні частоти осциляцій, відсутності акцелерацій, появі пізніх та варіабельних децелерацій.
Допплерографічні дослідження, проведені в першому періоді пологів, при розкритті шийки матки 4-6 см, показали, що у вагітних з ППП, у яких розвинулась СПД, показники ПІ та ІР поза переймами достовірно вищі (p < 0,05). Це свідчить про посилення периферичного опору в судинах плаценти та розвиток гіпоксії плода. Вимірювання вказаних індексів під час перейми показало достовірне зростання їх при нормальній пологовій діяльності (p < 0,05), що підтверджує ефективність перейм. На відміну від цього, у роділь з СПД під час перейми не реєструвалась достовірна зміна ПІ та ІР. Це дає підстави зробити висновок про недостатню силу маткових скорочень.
Однією з задач даного дослідження було створення алгоритмів прогнозування і діагностики ППП та прогнозування СПД після ППП. Для виявлення стресогенних факторів ризику було проаналізовано 44 показники, які мають стресорний вплив. В результаті аналізу відібрано 11 показників, що мають найвищу інформативність (рис.1). При обстеженні жінки визначаються значення прогностичних показників і розраховується сума прогностичних коефіцієнтів, яка порівнюється з порогами, при перевищенні яких виноситься рішення про високий або підвищений ризик ППП, що вже на ранніх термінах вагітності дозволяє віднести таку жінку до групи ризику і своєчасно провести відповідні профілактичні заходи.
Розроблені також алгоритм діагностики ППП та двохетапний алгоритм прогнозування СПД на тлі ППП, які є високоінформативними, малоінвазивними, не потребують додаткових затрат і дозволять вчасно починати відповідні лікувально-профілактичні заходи.
Аналіз і узагальнення отриманих результатів дозволили розробити патогенетично обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, який включає (рис.2): метод психологічної адаптації вагітних з групи високого ризику виникнення ППП; комплекс лікувальних заходів для вагітних з ППП; методи психологічної адаптації для вагітних групи ризику по виникненню аномалій пологової діяльності після ППП; тактику ведення пологів, комплекс лікувальних заходів та метод адекватного знеболення при слабкості пологової діяльності, що розвинулась на тлі ППП.
Розроблений нами алгоритм прогнозування ППП дозволяє в умовах жіночої консультації на основі оцінки стресогенних факторів ризику уже з ранніх термінів вагітності виділити вагітних з високим та середнім ризиком виникнення ППП. Цим жінкам необхідно проводити профілактику даного ускладнення, в основу якої покладено метод психологічної адаптації - метод символдрами (кататимно-імагінативна психотерапія за Льойнером). Заняття під керівництвом психотерапевта, які полягають у фантазуванні в формі позитивних образів, проводяться до досягнення ефекту (покращення психологічного стану) трьома курсами по 4-7 занять в терміни 12-14, 26-28 і напередодні родів - 36-38 тижнів вагітності. Показано, що після застосування профілактичного методу психологічної адаптації у вагітних з групи високого ризику виникнення ППП покращився психологічний стан (зменшилась тривожність, збільшилась адаптивність і стресостійкість), частота ППП зменшилась майже в два рази.
Враховуючи провідну роль порушень стрес-адаптаційних процесів та гормонального гомеостазу в патогенезі ППП розроблений медикаментозний комплекс для вагітних з ППП, спрямований на покращання психоемоційного стану жінки, зупинення переймоподібних скорочень, зменшення больових відчуттів, прискорення дозрівання шийки матки, покращання фето-плацентарного кровотоку та обміну речовин.
Для роділь з СПД після ППП ми рекомендуємо підтримку: професійну (медичну) - персонал пологового відділення, психотерапевт; соціальну - чоловік, близькі родичі. Медикаментозна тактика при слабкості пологової діяльності визначається фазою періоду розкриття (латентна чи активна), станом плодового міхура, станом роділлі і плода. При СПД, що розвинулась в латентну фазу періоду розкриття, при відсутності показань до абдомінального розродження, проводиться акушерський сон-відпочинок і медикаментозну терапію для призупинення перейм, розм'якшення шийки матки, зменшення больових відчуттів, покращання обміну речовин та фето-плацентарного кровообігу. Якщо після сну-відпочинку пологова діяльність не відновлюється, для родопідсилення проводиться амніотомія і одразу, при відсутності протипоказань, вводиться препарат ПГ Е2 (Простенон). При СПД, яка розвинулась в активну фазу періоду розкриття з цілим плодовим міхуром, проводиться амніотомія. При відсутності активної пологової діяльності протягом 45-60 хв вводиться препарат ПГ F2б (Ензапрост).
Для оптимізації анестезіологічного забезпечення пологів, за погодженням жінки, використовується методика знеболювання шляхом введення в епідуральний простір місцевого анестетика (лідокаін) разом з наркотичним анальгетиком (фентаніл), що дозволяє зменшити дозу місцевого анестетика, який може викликати розвиток побічних ефектів у матері та плода. При відсутності родопідсилюючого ефекту через 4 години показано оперативне розродження.
Для оцінки ефективності рекомендованого комплексу терапії ППП вагітні з цим ускладненням методом рандомізації розподілені на 2 групи: до основної увійшли 60 жінок, яким застосовували розроблені нами схеми лікування, 50 жінок, що отримували традиційну терапію (но-шпа, анальгін, дімедрол), склали групу порівняння.
Виявлено позитивний вплив розробленої терапії на гормональний стан ФПК. У жінок основної групи підвищився рівень естрадіолу (48,2±2,0 проти 43,1±2,2 нмоль/л до лікування, p<0,05) та знизився прогестерону (366,1±11,2 проти 407,0±5,9 нмоль, л, p<0,05), в результаті чого підвищилось співвідношення П/Е, що є необхідною передумовою для розвитку пологової діяльності. Виявлене достовірне збільшення вмісту естріолу в сечі жінок після проведеного лікування до 71,59,3 проти 38,9±4,1 ммоль/доб, що свідчить про покращання стану плода.
Використання запропонованого лікувального комплексу дозволило знизити частоту СПД (23,3 проти 40,0 % у групі порівняння, p<0,05), зменшити середню тривалість пологів (13,9 проти 16,3 години), частоту гіпоксії плода (40,0 проти 60,0 % відповідно, p<0,05) та асфіксії новонароджених (73,3 проти 56,0 % відповідно, p<0,05).
Дослідження ефективності лікування СПД після ППП проведено у 80 здорових жінок, які методом рандомізації розділені на 2 групи: основну групу склало 40 роділь, які отримували запропоновану нами схему лікування.40 роділлям групи порівняння проведено лікування згідно чинних методичних рекомендацій "Профилактика и лечение аномалий родовой деятельности”.
У 2 (5 %) жінок основної групи в зв'язку з відсутністю ефекту родопідсилення через 4 години проведено оперативне розродження. У 2 групі оперативне розродження проведено 5 (12,5 %) жінкам.
Проведене лікування слабкості пологових сил як за традиційною схемою, так і за запропонованою нами, достовірно посилює пологову діяльність, що підтверджується даними інструментальних досліджень. За даними КТГ гіпоксія плода в пологах зареєстрована у 10 (25,0 %) роділь основної групи проти 18 (45,0 %) жінок групи порівняння (p < 0,05). Відповідно, при народженні асфіксія відмічалась у 50,0 % дітей жінок основної групи проти 75,0 % у жінок групи порівняння (p<0,05).
Таким чином, доведена ефективність запропонованого комплексу лікувально-профілактичних заходів при ППП, що проявляється у зменшенні частоти ППП на 53,8 % та зниженні частоти ускладнень в пологах (слабкість пологової діяльності - на 41,8 %, гіпоксія плода і асфіксія новонародженого - на 23-45 %), дає підстави рекомендувати його для широкого впровадження в практику.
Висновки
У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми, що полягає у теоретичному узагальненні результатів вивчення механізмів і факторів, що сприяють розвитку ППП, та стану різних систем адаптації в єдиному комплексі мати-плацента-плід-новонароджений і на цій основі - патогенетичному обгрунтуванні та розробці комплексу прогностичних, діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень.
Клініко-статистичний аналіз показав, що частота ППП у здорових жінок складає 12,6 %. У цих жінок відмічена висока частота ускладнень вагітності та пологів, серед яких найчастіше зустрічається загроза переривання (42,2 %), плацентарна недостатність (36,3 %), передчасний вилив навколоплодових вод (51,5 %), гіпоксія плода в пологах (54,4 %), слабкість пологових сил (36,3 %), асфіксія новонароджених - 40,2 %, що обумовлює високу частоту дизадаптаційних синдромів (гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС - 33,6 %, розлади мікроциркуляції у дітей - 55,8 %).
Скоротлива діяльність матки значною мірою залежить від психоемоційного стану роділлі, адекватності її нервової системи, на що вказує суттєве стресогенне навантаження, яке зареєстровано у 3/4 вагітних з ППП (76,0 %). Більшість вагітних (85,3 %) мали помірну або низьку стресостійкість, що свідчить про реальну можливість стресогенних порушень.
Стрес-зумовлені зміни нейроендокринної системи у жінок впливають на перебіг ПП та пологів. Під час ФПП і при нормальній пологовій діяльності відмічається активація стрес-реактивності (підвищення концентрації кортизолу, КА, СТ, ПГ Е2). У жінок з ППП визначені порушення стрес-адаптивності (значно більші, ніж при ФПП, концентрації кортизолу, А і ПГ Е2 і менші - НА та СТ). СПД після ППП розвивається внаслідок некоординованих змін стрес-реалізуючої (значне зменшення концентрації кортизолу і НА при підвищенні А і співвідношення А/НА) та стрес-лімітуючої (зменшення показників концентрації СТ і ПГ Е2 та зростання - L-аргініну та NO) ланок системи нейроендокринної регуляції.
Порушення пологової діяльності після ППП розвивається при відносно менших концентраціях ТТГ і більших концентраціях ТГ у крові жінок та при значному зменшенні цих показників у крові з артерії пуповини. Відсутність збільшення концентрації ТТГ при СПД свідчить про пригнічення гіпофіз-тиреоідної системи, як однієї з основних в мобілізації захисно-пристосовних реакцій організму матері і плода в пологах.
При координованій гіперфункції імунної системи - підвищення концентрації в крові прозапальних цитокінів (ІЛ-1в, ІЛ-6 та ФНП-б) і зменшення концентрації протизапального ІЛ-10, розвивається ефективна скоротлива діяльність. При СПД після ППП розвивається стадія виснаження адаптивних процесів, яка характеризується некоординованими змінами показників цитокінового профілю (зменшення концентрації ІЛ-1в, ФНП-б та ІЛ-10 та збільшення концентрації ІЛ-6).
Стрес-індуковані зміни гормональної функції фето-плацентарного комплексу є однією з ланок порушень нейроендокринної системи при ППП. Розвиток СПД після ППП не залежить від концентрації прогестерону та естрадіолу, а відбувається при вищих показниках співвідношення П/Е та при морфофункціональних змінах рецепторного апарату міометрію (збільшенні співвідношення показника експресії антигену рецепторів прогестерону до показника експресії антигену рецепторів естрогенів). Зменшення венозно-артеріальної різниці концентрації прогестерону та естрадіолу в судинах пуповини у жінок зі слабкістю пологової діяльності свідчить про уповільнення метаболізму гормонів, зміни функціонального стану плода, та його вплив на регуляцію пологової діяльності.
ППП негативно впливає на стан плода, особливо при тривалому його перебігу, про що свідчить знижена сумарна оцінка БПП (5,38±0,43 при тривалості ППП більше 48 годин), зростання ПІ та ІР в артеріях плаценти, пуповини та аорті, спочатку зниження, а потім зростання ПІ та ІР у мозкових артеріях, що може вказувати на прогресуючий дистрес плода. Гіпоксія плода в пологах після ППП зареєстрована у 93,3 % роділь з СПД (декомпенсована - у 23,3 %) і у 58,3 % - без СПД (p < 0,05). При СПД не відмічається зростання ПІ та ІР під час перейми, що відповідає недостатній силі маткових скорочень.
За даними експериментальних дослідження міометрій щурів в різні терміни вагітності характеризується різною чутливістю до ПГ Е2 та F2б. Для ПГ F2б характерним є поступове підвищення чутливості міометрія зі збільшенням терміну вагітності, а для ПГ Е2 - зменшення в середині вагітності з поступовим відновленням напередодні пологів. Чутливість міометрію до ПГ F2б перед пологами на порядок вища, ніж до ПГ Е2. ПГ F2б, на відміну від ПГ Е2, не лише підвищує амплітуду маткових скорочень, а і збільшує базальний тонус матки. Міометрій щурів, що зазнали імобілізаційного стресу, характеризується зниженням чутливості до ПГ, що може лежати в основі порушень перебігу ПП у жінок при хронічному стресі.
Математичний аналіз дозволив виділити найбільш інформативні фактори ризику виникнення ППП та на цій основі розробити алгоритм прогнозування, який дозволяє вже на початку вагітності прогнозувати 3 можливих стани (високий, підвищений та низький ризик виникнення ППП). Застосування алгоритму дозволяє вчасно виділити вагітну у групу ризику по виникненню ППП і застосувати відповідні лікувально-профілактичні заходи. Точність алгоритму складає 90,0 %.
Патогенетично обґрунтовано і розроблено лікувально-профілактичний комплекс, що включає метод психологічної адаптації вагітних з групи високого ризику виникнення ППП; комплекс лікувальних заходів для вагітних з ППП; методи психологічної адаптації для вагітних групи ризику по виникненню аномалій пологової діяльності після ППП; комплекс лікувальних заходів при СПД, що розвинулась на тлі ППП; адекватне знеболювання в пологах. Ефективність запропонованого комплексу проявляється у досягненні нормальної пологової діяльності, зменшенні частоти ускладнень в пологах (СПД - на 35 %, гіпоксія плода і асфіксія новонародженого - на 20 %), що дає підстави рекомендувати його для широкого впровадження в практику.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Можливість виникнення ППП в умовах жіночої консультації уже з ранніх термінів вагітності можна визначати, застосовуючи алгоритм прогнозування цього ускладнення, який на основі оцінки стресогенних факторів дозволяє виділити вагітних з високим та підвищеним ризиком виникнення ППП.
2. Цим жінкам для профілактики даного ускладнення доцільно застосовувати метод психологічної адаптації - заняття під керівництвом психотерапевта проводяться до досягнення ефекту (покращення психологічного стану) трьома курсами по 4-7 занять в терміни 12-14, 26-28 і напередодні родів - 36-38 тижнів вагітності.
3. При встановленні діагнозу патологічного прелімінарного періоду для зупинення переймоподібних скорочень, зменшення больових відчуттів, покращання фето-плацентарного кровотоку: гініпрал - в вену крапельно 10 мкг в 400 мл 5 % глюкози; верапаміл - 0,04 г всередину за 15 хилин до інфузії гініпралу; анальгін - в м'язи глибоко 2 мл 50 % розчину; дротаверин - в м'язи повільно 2 мл 2 % розчину. Для проведення сну-відпочинку вводять під контролем лікаря-анестезіолога: діазепам - в вену, дуже повільно, 2-4 мл 0,5 % розчину в 20 мл 5 глюкози; при відсутності сну - натрію оксибутірат 20 % розчин в дозі 0,07-0,12 г/кг на 5 % розчині глюкози в вену повільно з швидкістю 1 - 2 мл в 1 хв.
Після закінчення сну при відсутності родової діяльності: для покращання психоемоційного стану - діазепам (всередину по 0,005 г); для зупинення скорочень міометрію - гініпрал (0,0005 г 4-6 рази на день), верапаміл (0,04 г 3-4 рази на день), для прискорення дозрівання шийки матки - Простін Е2 (1 мг динопростону у 2,5 мл геля для введення у заднє склепіння піхви), дротаверин (0,04 г 3 рази на день); для покращання обміну речовин: оротат калію (0,5 за 1 годину до їди), атф-лонг, аскорбінова кислота (0,5 г 1 раз на день).
4. При встановленні діагнозу слабкості пологової діяльності після ППП, що розвинулась в латентну фазу періоду розкриття, при задовільному стані роділлі і плода проводиться акушерський сон-відпочинок протягом 2-3 годин. Перед початком проведення сну-відпочинку вводяться наступні препарати: унітіол - 5 % розчин (1 мл на 10 кг маси тіла роділлі), аскорбінова кислота 5% розчин (2 мл на 5 мл унітіолу) розчинених у 20 мл 40 % розчину глюкози в вену повільно з наступним повторенням введення кожні 3-4 години в пологах; Магне-В6 - 3 таблетки внутрішньо; мілдронат - 5 мл 10 % розчину одноразово в вену повільно; дротаверин - 2 мл 2 % розчину в м'язи або всередину по 0,04 г в таблетках
Для досягнення сну-відпочинку вводять: натрію оксибутират - 20 % розчин в дозі 0,07-0,12 г/кг на 5 % розчині глюкози в вену повільно з швидкістю 1-2 мл в 1 хв.
Для родопідсилення, якщо встановлено, що пологова діяльність після сну-відпочинку не відновилась, проводиться амніотомія після попереднього введення: дротаверин - 2 мл 2% розчину в м'язи; унітіол - 5 % розчин (1 мл на 10 кг маси тіла роділлі), аскорбінова кислота 5 % розчин (2 мл на 5 мл унітіолу) розчинених у 20 мл 40 % розчину глюкози в вену повільно з наступним повторенням введення кожні 3-4 години в пологах.
Одразу при відсутності протипоказань вводять: Простагландин Е2 - Простенон по 1 мл 0,1 % спиртового розчину, розчинивши в 500 мл 5 % глюкози в вену спочатку зі швидкістю 5-8 кр. /хв., через кожні 5-10 хв. швидкість введення збільшуючи на 5 кр.; кальцію хлорид - 10 мл 10 % розчину на 20 мл 40 % розчину глюкози в вену.
При СПД після ППП в активну фазу періоду розкриття з цілим плодовим міхуром проводиться амніотомія, з попереднім введенням: дротаверин - 2 мл 2 % розчину в м'язи; унітіол - 5 % розчин (1 мл на 10 кг маси тіла роділлі), аскорбінова кислота 5 % розчин (2 мл на 5 мл унітіолу) розчинених у 20 мл 40 % розчину глюкози в вену повільно з наступним повторенням введення кожні 3-4 години в пологах
При відсутності активної родової діяльності протягом 45-60 хв. вводять: препарат ПГ F2б - Ензапрост - 5 мг в вену попередньо розчинивши в 500 мл 5 % розчину глюкози чи ізотонічного розчину натрію хлориду зі швидкістю 6-8 крап. /хв.
Враховуючи провідну роль стресогенних факторів у виникненні слабкості пологової діяльності на тлі ППП пологи у цих жінок бажано проводити при професійній (психолог або підготовлений акушер) та соціальній (чоловік, близькі родичі та ін.) підтримці, із застосуванням психокоригуючих методик з метою контролю, регулювання та трансформації болю.
При відсутності родопідсилюючого ефекту через 4 години показано оперативне розродження.
Список робіт, опублікованих за темою дисертації
1. Характеристика метаболічних порушень у вагітних контрольованих територій // Особливості перебігу вагітності, родів, стану новонароджених та проявів соматичної психо-неврологічної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи. - Київ: Чорнобильінтерінформ, 1997. - С.29-32 (співавт.: Тутченко Л.І., Травянко Т.Д., Яковлєв О.О., Радиш Т.В., Тищенко В.К., Кульчицький С.К., Сергієнко С. В.) - збір матеріалу, підготовка до друку.
2. Особливості гормонального стану материнсько-плодового комплексу вагітних, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина". 2000. - Вип.12. - С. 200-202 (співавт.: Давидова Ю.В., Хомінська З.Б., Коломійченко Т.В., Бітаєва В.О., Мокрик О. М.) - збір матеріалу, підготовка до друку.
3. Патологічний прелімінарний період (огляд літератури) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - № 2. - С.118-121 (співавт.: Дашкевич В.Е., Кирильчук М. Є.) - основна ідея, аналіз даних літератури, підготовка до друку.
4. Перебіг вагітності, пологів, стан плода та новонародженого у здорових вагітних з патологічним прелімінарним періодом // Буковинський медичний вісник - 2001. - Т.5, № 2-3. - С.94 - 95 (співавт. Кирильчук М. Є.) - основна ідея, аналіз даних, формулювання висновків.
5. Нейрогуморальні механізми адаптації організму вагітної і плода до родового стресу // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - № 4. - С.48-51 (співавт.: Дашкевич В. Є., Янюта С.М., Круть Ю. Я.) - збір первинного матеріалу, аналіз даних.
6. Роль стрессогенных факторов в возникновении и патогенезе патологического прелиминарного периода // Здоровье женщины. - 2002. - № 2 (10). - С.6-7 (соавт.: Дашкевич В.Е., Янюта С.Н., Коломийченко Т.В., Кирильчук М.Е., Латышева З. М.) - збір первинного матеріалу, статистична обробка даних.
7. Пологи у здорових вагітних з фізіологічним та патологічним прелімінарним періодом // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 1. - С.166-167 (співавт.: Кирильчук М. Є., Янюта С.М., Карпенко О. П.) - аналіз даних, формулювання висновків.
8. Применение Метилэргобревина для профилактики и лечения гипотонических и атонических маточных кровотечений // Здоровье женщины. - 2003. - № 4 (16). - С.18-20 (соавт.: Дашкевич В.Е., Цыпкун А.Г., Коломийченко Т. В, Мокрик А. Н.) - збір первинного матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку.
9. Прогнозування патологічного прелімінарного періоду // Здоровье женщины. - 2004. - № 2 (18). - С.9-11 (співавт.: Дашкевич В. Є., Коломійченко Т. В.) - основна ідея, збір первинного матеріалу, аналіз даних.
10. Подходы к терапии беременных с патологическим прелиминарным периодом // Здоровье женщины. - 2005. - № 1 (21). - С.30-33.
11. Особливості нейро-гуморального та гормонального статусу вагітних з патологічним прелімінарним періодом // ПАГ. - 2005. - № 1. - С.71-74.
12. Психологічна адаптація вагітних групи ризику по виникненню патологічного прелімінарного періоду // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 2. - С.133-134.
13. Особливості гормональної функції фетоплацентарного комплексу при аномаліях пологової діяльності // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 4 (41). - С.12-13.
14. Стан стрес-регулюючих систем у вагітних з патологічним прелімінарним періодом // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2006. - Т.11, № 3. - С.60-61.
15. Фактори ризику застосування кесаревого розтину при слабкості пологової діяльності, що розвинулась на тлі патологічного прелімінарного періоду // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 2. - С.6-7 (співавт.: Янюта С.М., Коломійченко Т.В., Бітаєва В. О.) - аналіз даних, формулювання висновків.
16. Особливості акушерського анамнезу, соціального статусу, перебігу вагітності і пологів у жінок з патологічним прелімінарним періодом // ПАГ. - 2006. - № 5. - С.57-59 (співавт.: Дашкевич В. Є., Т.В. Коломійченко) - аналіз даних, статистична обробка.
17. Стресіндуковані зміни тиреоїдного гомеостазу у роділей // ПАГ. - 2006. - № 6. - С.59-61.
18. Ефективність комплексу лікувальних заходів для вагітних з патологічним прелімінарним періодом // Ліки України. - 2006. - Листопад, № 105. - С.71-73 (співавт.: Т.В. Коломійченко, М. Є. Кирильчук) - основна ідея, формулювання висновків.
19. Зміни чутливості міометрію до простагландинів в динаміці вагітності у щурів (експериментальні дослідження) // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического зравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им.С.И. Георгиевского. - 2006. - Т.142, ч. ІІ. - С. 208-210 (співавт.: Ципкун А. Г.) - аналіз даних, підготовка до друку.
20. Комплекс лікувальних заходів при слабкості пологової діяльності на тлі патологічного прелімінарного періоду // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 1 (30). - С.87-90.
21. Тиреоідний гомеостаз у жінок зі слабкістю пологової діяльності, що розвинулась після патологічного прелімінарного періоду // ПАГ. - 2007. - № 1. - С.77-80.
22. Імунологічний статус вагітних з мітральним стенозом ревматичного походження // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Зб. наук. праць. - Київ-Луганськ, 2000. - Вип.4. - С.307-211 (співавт.: Савченко Н. В.) - основна ідея, аналіз даних.
23. Стан симпатико-адреналової та серотонінергичної систем у вагітних з патологічним прелімінарним періодом // Зб. наук. праць Асоціації акуш. - гінек. України. - Київ: Фенікс, 2001. - С.554-556 (співавт.: Бондаревський Л.А., Коломійченко Т.В., Апресова К. Г.) - аналіз даних, формулювання висновків.
24. Роль порушень стану фетоплацентарного комплексу при патологічному прелімінарному періоді // Зб. наук. праць Асоціації акуш. - гінек. України. - К.: Інтермед, 2004. - С.640-643 (співавт.: Коломійченко Т.В., Бітаєва В.О., Кирильчук М. Є., Близнюк З. В.) - збір первинного матеріалу, аналіз даних, формулювання висновків).
25. Материнско-плодовые взаимоотношения при пороках сердца у беременных // Питання перинатології. Матеріали наук. розробок. - Одеса, 1995. - С.26-29 (співавт.: Дашкевич В. Є., Гутман Л.Б., Мокрик Г.А., Тутченко Л.И., Янюта С. Н.) - аналіз даних, статистична обробка, підготовка до друку.
26. Опыт применения простагландинов Е2 производства фирмы "Фармация и Апджон” для подготовки шейки матки и индукции родов у беременных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы // Матер. респ. наук. - практ. конф. "Простагландини в сучасному акушерстві”. - Київ, 1999. - С.34-38 (соавт.: Дашкевич В.Е., Давыдова Ю. В.) - збір первинного матеріалу, аналіз даних, формулювання висновків.
27. Патент 63166 A UA, МПК 7 А 61 В10/00. Спосіб прогнозування патологічного прелімінарного періоду / Дашкевич В. Є., Савченко С. Є., Коломійченко Т. В.; І ПАГ АМН України - № 2003021200; Заявл.11.02.2003; Опубл.15.01.2004. Бюл. № 1.
28. Патент 70045 A UA, МПК 7 А 61 К 31/00. Спосіб лікування патологічного прелімінарного періоду / Дашкевич В. Є., Савченко С. Є., Савченко Н.В., Коломійченко Т. В.; І ПАГ АМН України - № 20031212238; Заявл.24.12.2003; Опубл.15.09.2004. Бюл. № 9.
29. Anti stress protective mechanisms in preparation to delivery in pregnant women with arterial hypertension // Official Journal of hypertension in pregnancy. Abstracts from the 12th world congress of the international society for the study of hypertension in pregnancy. - 2000. - V. 19, suppl.1 - Р.83 (co-auth.: Dashkevich V. E., Davidova J. V., Michaylenko E. E.) - збір первинного матеріалу, аналіз даних, формулювання висновків.
30. Mechanisms of maternal and fetal adaptation to delivery stress In arterial hypertension // Abstract book of the 16th European Congress of Obstetrics and Gynaecology (EAGO/EBCOG). June 6-9, 2001. Malmo, 2001. - P.6 (co-auth.: Dashkevich V., Krut U., Dvulit M.) - збір первинного матеріалу, аналіз даних.
31. The peculiarities of hormonal homeostasis in the pathologic preliminary period // The European Journal of Gynecological Endocrinology. - 2002. - V.16, Suppl.1. - P.64-65 (co-auth.: Dashkevich V. E, Yanuta S. N., Davydova J. V., Kirilchuk M. E.) - аналіз даних, формулювання висновків.
32. The role of stress factors in the development of pathologic preliminary period // International Jornal of Gynecology&Obstetrics. XVII FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics. November 2-7, 2003. Santiago, Chile. Wednesday, November 5. - 2003. - V.83, suppl. N.3. - P.88 (co-auth.: Yanuta S., Davydova J., Kolomyichenko T., Prysyazhnyuk V.) - аналіз даних, формулювання висновків, підготовка до друку.
Анотації
Савченко С.Є. Патологічний прелімінарний період (патогенез, прогнозування, профілактика і лікування) - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Київ, 2006.
Робота присвячена патогенетичному обгрунтуванню та розробці комплексу прогностичних, діагностичних та лікувально-профілактичних заходів при патологічному прелімінарному періоді. Вперше розроблена концепція патологічного прелімінарного періоду як проблеми зриву адаптаційних можливостей організму.
Вперше доведено, що стресогенні фактори є провідними чинниками розвитку патологічного прелімінарного періоду. Визначені зміни в організмі жінки на психоемоційному, нейрогуморальному та функціональному рівнях дозволили співставити етапи розвитку пологової діяльності зі стадіями загального адаптаційного процесу.
Виявлено нові ланки патогенезу патологічного прелімінарного періоду, а саме порушення стрес-адаптивності, що виникає у жінок з низькою стресостійкістю і високим стреснавантаженням. Показано, що слабкість пологової діяльності після патологічного прелімінарного періоду розвивається внаслідок некоординованих змін стрес-реалізуючої та пригнічення стрес-лімітуючої ланок системи нейроендокринної регуляції на фоні змін тиреоідного гомеостазу, стану цитокінової системи, рецепторного апарату матки та порушень гормональної функції фето-плацентарного комплексу.
Встановлено діагностичні критерії та фактори ризику патологічного прелімінарного періоду, створена математична модель та алгоритм прогнозування патологічного прелімінарного періоду та слабкості пологової діяльності на його фоні. Патогенетично обгрунтовано і розроблено удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів при патологічному прелімінарному періоді та слабкості пологової діяльності з застосуванням методів психологічної адаптації.
Ключові слова: патологічний прелімінарний період, слабкість пологової діяльності, стрес, адаптація, профілактика, лікування.
Савченко С.Е. Патологический прелиминарный период (патогенез, прогнозирование, профилактика и лечение) - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины. Киев, 2006.
Работа посвящена патогенетическому обоснованию и разработке комплекса прогностических, диагностических и лечебно-профилактических мероприятий при патологическом прелиминарном периоде.
Впервые разработана концепция патологического прелиминарного периода как проблемы срыва адаптационных возможностей организма под влиянием стрессогенных факторов при низкой стрессоустойчивости и нарушениях психоэмоционального состояния женщины, что подтверждено результатами экспериментальных исследований по изучению влияния стресса на. сократительную деятельность матки
Принципиально новым в работе является системный подход к оценке показателей, характеризующих состояние различных систем адаптации организма как подтверждение концепции дезадаптации и истощения компенсаторных возможностей организма женщины при патологическом прелиминарном периоде и слабости родовой деятельности, развившейся на этом фоне.
Впервые доказано, что стрессогенные факторы являются ведущими факторами развития патологического прелиминарного периода. Выявленные изменения в организме женщины на психоэмоциональном, нейрогуморальном и функциональном уровнях позволили сопоставить этапы развития родовой деятельности со стадиями общего адаптационного процесса.
Выявлены новые звенья патогенеза патологического прелиминарного периода, а именно нарушение стресс-адаптивности (существенно более высокие, чем при физиологическом прелиминарном периоде, концентрации кортизола, адреналина и простагландина Е2 и низкие - норадреналина и серотонина), возникающее у женщин с низкой стрессоустойчивостью и высокими стрессовыми нагрузками. Показано, что слабость родовой деятельности после патологического прелиминарного периода развивается вследствие некоординированных изменений стресс-реализующих (значительное снижение концентрации кортизола и норадреналина при повышении адреналина и соотношения А/НА) и угнетения стресс-лимитирующих (снижение концентрации серотонина и ПГ Е2) звеньев системы нейроэндокринной регуляции на фоне изменений тиреоидного гомеостаза (относительное снижение концентрации ТТГ и увеличение ТГ в крови женщины при значительном уменьшении показателей в крови артерии пуповины), состояния цитокиновой системы (уменьшение концентрации ИЛ-1в, ФНО-б и ИЛ-10 и увеличение концентрации ИЛ-6)., нарушений гормональной функции плацентарного комплекса (увеличение соотношения прогестерон/эстрадиол) и рецепторного аппарата матки (увеличение соотношения экспрессии антигенов рецепторов прогестерона к экспрессии антигенов рецепторов эстрогенов).
Установлены диагностические критерии и факторы риска патологического прелиминарного периода, создана математическая модель и алгоритм прогнозирования патологического прелиминарного периода и слабости родовой деятельности на его фоне.
Полученные данные стали теоретическим основанием для разработки принципиально новых подходов к профилактике и лечению патологического прелиминарного периода с использованием методов психологической адаптации.
Патогенетически обоснован и разработан усовершенствованный комплекс лечебно-профилактических мероприятий, включающий метод психологической адаптации беременных из группы высокого риска развития патологического прелиминарного периода; комплекс лечебных мероприятий для беременных с ППП; методы психологической адаптации для беременных группы риска по возникновению аномалий родовой деятельности после ППП; комплекс лечебных мероприятий при слабости родовой деятельности; адекватное обезболивание в родах.
Эффективность предложенного комплекса проявляется в достижении нормальной родовой деятельности, снижении частоты осложнений в родах (слабость родовой деятельности - на 35 %, гипоксия плода и асфиксия новорожденного - на 20 %), что дает основания рекомендовать его для широкого внедрения в практику.
Ключевые слова: патологический прелиминарный период, слабость родовой деятельности, стресс, адаптация, профилактика, лечение.
Savchenko S.E. Pathological preliminary period (pathogeny, prognostication, prophylaxis and treatment) - Manuscript.
Thesis for scientific degree of doctor of medical sciences in specialty 14.01.01. - obstetrics and gynecology. - Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology Academy of Medical Sciences of Ukraine. Kyiv, 2006.
The work is dedicated to the pathogenetic basing and elaboration of the complex of prognostic, diagnostic, treatment and preventive measures arrangements during pathological preliminary period. It is the first time when a conception of pathological preliminary period was worked out as a problem of failure elasticity of the organism.
It is first time when it was proved that stressors become leading factors of the development of pathological preliminary period. Revealing of the changes in the organism of woman on the psycho-emotional, neurohumoral and dynamic levels allow to compare stages of development of uterine contractions with stages of general adaptation period.
Revelation of new components of pathogenesis of pathological preliminary period, namely: functional disintegration of stress-adaptability, which was developed in women with low stress - steadiness and high mental stress. It is shown, that powerless labor after pathological preliminary period is developed as a result of incoordinate changes in stress - realization and oppression of stress-limited stages of the neuroendocrine regulation system against a background of changes of thyroid homeostasis, condition of cytokine's system, receptor system of uterus and disorders oh hormonal functions of placental complex.
There were established diagnostic criteria's and risk factors of prognostication of pathological preliminary period and powerless labor on it's basis. In these work we developed fundamentally new approaches to the preventive measures and treatment of the pathological preliminary period with the usage of up-to-date technologies of diagnostic, prognostication and therapy.
Key words: pathological preliminary period, powerless labour, stress, adaptation, preventive measures, treatment.
Перелік умовних позначень, скорочень та термінів
А - адреналін
БПП - біофізичний профіль плода
ІЛ - інтерлейкін
ІР - індекс резистентності
КА - катехоламіни
НА - норадреналін
ПГ - простагландин
П/Е - співвідношення прогестерон/естрадіол
ПІ - пульсаційний індекс
ПП - прелімінарний період
ППП - патологічний прелімінарний період
СПД - слабкість пологової діяльності
СТ - серотонін
Т3 - трийодтиронін
Т4 - тироксин
ТГ - тиреоідні гормони
ТТГ - тиреотропний гормон
ФНП - фактор некрозу пухлини
ФПП - фізіологічний прелімінарний період
ЕD50 - концентрація досліджуваної речовини, яка забезпечує ефект в розмірі 50 відсотків від максимально можливого
IRS - індекс імунореактивності
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Зниження частоти акушерських ускладнень та перинатальних втрат на підставі вивчення нових патогенетичних механізмів розвитку передчасного відшарування нормально розташованої плаценти і впровадження алгоритму прогностичних заходів для їх профілактики.
автореферат [41,7 K], добавлен 04.04.2009Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.
автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009Зниження частоти і ступеню важкості анемії вагітних у жінок, які багато народжують, на основі вивчення клініко-функціональних особливостей, стану гемопоезу й обміну заліза залежно від числа пологів. Удосконалення лікувально-профілактичних заходів.
автореферат [37,0 K], добавлен 09.04.2009Поширеність та інтенсивність карієсу зубів у дітей, які постійно проживають на територіях із різним рівнем важких металів у довкіллі. Розобка комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку ураження твердих тканин зубів.
автореферат [62,6 K], добавлен 21.03.2009Порівняльні аспекти клінічних і сидеропенічних симптомів при розвитку анемії вагітності у жінок з різним паритетом. Методика лікувально-профілактичних заходів у вагітних з гестаційною анемією на основі додаткового використання антигомотоксичної терапії.
автореферат [34,1 K], добавлен 10.04.2009Особливості функціонального стану оперованої матки до настання та під час вагітності, її патоморфологічні та біофізичні властивості. Створення та наукове обґрунтування математичної моделі прогнозування природного розродження, оцінка її ефективності.
автореферат [32,2 K], добавлен 10.04.2009Державна цільова соціальна програма з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів, сутність профілактичних та противоепідемічних заходів. Схеми вакцинації дітей проти гепатиту В. Профілактика внутрішньолікарняного інфікування гепатитом.
презентация [177,3 K], добавлен 16.06.2016Медико-соціальні фактори ризику гострого інфаркту міокарда. Ефективність чинних технологій медичної допомоги в післяінфарктному періоді і змін психофізіологічного статусу хворого у залежності від тяжкості перебігу захворювання, прогнозування інвалідності.
автореферат [279,5 K], добавлен 07.03.2009Дослідження особливостей структури акушерських ускладнень у жінок із захворюванням серцево-судинної системи на основі ретроспективного аналізу історій пологів. Нейрогормональні фактори, що обтяжують пологи у жінок із патологією серцево-судинної системи.
автореферат [55,8 K], добавлен 10.04.2009Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.
автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009Діагностика, лікування та профілактика ранніх і пізніх хірургічних ускладнень аспірацій сторонніх тіл у дітей. Обстеження, лікування та реабілітація дітей зі сторонніми тілами дихальних шляхів. Застосування медикаментозної підготовки до бронхоскопії.
автореферат [61,1 K], добавлен 12.03.2009Питання раціонального ведення вагітності й пологів у жінок із передчасним розривом плодових оболонок з урахуванням основних етіологічних чинників, їхніх патогенетичних зв’язків із розвитком акушерських ускладнень. Лікувально-профілактичні заходи.
автореферат [59,8 K], добавлен 06.04.2009Підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже та надзвичайно малою масою тіла на підставі вивчення особливостей патогенетичних механізмів формування патології та розробки і впровадження нових технологій виходжування.
автореферат [47,1 K], добавлен 04.04.2009Місце недостатності лютеїнової фази в структурі причин неплідності та не виношування, аналіз клінічних проявів у жінок різних вікових груп. Розробка комплексу лікування різних клініко-патогенетичних варіантів НЛФ, проведення клінічної апробації.
автореферат [237,3 K], добавлен 02.04.2009Зміни функціонального стану ЦНС пацієнтів, які перенесли критичні стани, використовуючи омегаметрію. Розробка способів прогнозування несприятливого перебігу критичних станів і післяреанімативного періоду, використання методики нейропротекторної терапії.
автореферат [37,9 K], добавлен 10.04.2009Вивчення пародонтологічного статусу та гормонального фону у вагітних із акушерською патологією. Підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонта в даної категорії пацієнток. Комплекс лікувально-профілактичних заходів.
автореферат [41,5 K], добавлен 07.04.2009Проблема профілактики та лікування раньової інфекції після ендопротезування суглобів. Лікування гнійних ускладнень після ендопротезування суглобів. Застосування своєчасної діагностики та запропонованих лікувальних заходів. Спосіб скелетного витягнення.
автореферат [46,5 K], добавлен 12.03.2009Оцінка частоти і причин материнської смертності у хворих на перитоніт після кесарева розтину, сучасні аспекти клінічного перебігу і варіанти розвитку. Роль динамічного ехографічного дослідження в своєчасній діагностиці неспроможності швів на матці.
автореферат [74,7 K], добавлен 10.04.2009Причини незадовільних результатів лікування хвороби Крону та шляхи їх покращення. Математична модель прогнозування загострень та закономірності розвитку захворювання, інформативні гістоморфологічні маркери. Тактика хірургічного лікування та реабілітація.
автореферат [41,2 K], добавлен 03.04.2009Загальне поняття про захворювання. Етіологія та епідеміологія СНІДу. Основні стадії захворювання: інкубаційний період; період гострої інфекції; продромальний період. Ураження шкіри, слизових оболонок внаслідок імунного дефіциту. Напрямки лікування СНІДу.
реферат [11,9 K], добавлен 10.01.2011
