Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

для самостійної роботи студентів

Навчальна дисципліна "Внутрішня медицина з інфекційними хворобами та фтизіатрією"

Напрям "Медицина"

Спеціальність "Лікувальна справа"

Кафедра інфекційних хвороб

Автори: Голубовська О.А., Шкурба А.В.,

Митус Н.В., Безродна О.В.

Змістовий модуль: "Ведення хворих на інфекційні хвороби, ВІЛ-інфекцію"

Тема. Ведення хворого з гострим і хронічним діарейним синдромом в клініці інфекційних хвороб

1. Мета

1.1 Студент повинен знати:

Поняття про ентеротоксигенні та ентероінвазивні діареї;

Знати правила госпіталізації хворих на ентеротоксигенні та ентероінвазивні діареї з дотриманням правил протиепідемічної та особистої безпеки;

Основні клінічні класифікації ПТІ, сальмонельозу, ешерехіоза, холери, иерсиниоза, кампилобактериоза, шигельозу, ботулізму;

Особливості клінічної симптоматики, характеру перебігу основних клінічних варіантів, частоту і характер ускладнень, прогноз при різних клінічних варіантах ентеротоксигенних та ентероінвазивних діарей;

Принципи діагностики ПТІ, сальмонельозу ешерехіоза, холери, иерсиниоза, кампилобактериоза, шигельозу, ботулізму; особливо лабораторних та інструментальних методів дослідження при різних інфекційних захворюваннях з діареєю і їх клінічні форми;

диференціальну діагностику основних ентеротоксигенних та ентероінвазивних діарей, які мають схожі клінічні прояви між собою та неінфекційними гострими диареями, отруєнням грибами, солями важких металів, гострим панкреатитом;

призначити лікування різних інфекційних хвороб з діарейним синдромом і їх клінічних варіантів з урахуванням тяжкості перебігу;

лікування невідкладних станів, які виникають при ПТІ, сальмонельозах, та інших захворюваннях, які протікають з діареєю;

профілактику захворювань, які протікають з діарейним синдромом.

етіологію, епідеміологію, патогенез протозойних інвазій (амебіаз, балантидіаз, лямбліоз), гельмінтозів (нематодозів, трематодози, цестодози), фактори патогенності збудників

клінічні прояви протозойних інвазій (амебіаз, балантидиаз, лямбліоз), гельмінтозів (нематодозів, трематодози, цестодози).

лабораторну діагностику протозойних інвазій (амебіаз, балантидіаз, лямбліоз), гельмінтозів (нематодозів, трематодози, цестодози).

принципи лікування протозойних інвазій (амебіаз, балантидиаз, лямбліоз), гельмінтозів (нематодозів, трематодози, цестодози.

принципи профілактики протозойних інвазій (амебіаз, балантидиаз, лямбліоз), гельмінтозів (нематодозів, трематодози, цестодози).

1.2 Студент повинен вміти:

дотримуватися основних правил роботи біля ліжка інфекційного хворого;

провести профілактичні заходи, які запобігають зараженню інших осіб;

зібрати анамнез, характерний для хвороб з групи ентеротоксигенних та ентероінвазивних діарей;

оформити попередній діагноз згідно існуючих класифікацій, обгрунтувати його згідно з даними епіданамнезу, анамнезу захворювання, об'єктивного огляду;

призначити необхідне лабораторне та інструментальне обстеження з дотриманням правил протиепідемічної безпеки, дати інтерпретацію отриманих результатів для обґрунтування заключного клінічного діагнозу згідно клінічної класифікації;

провести диференціальну діагностику з іншими подібними інфекційними та неінфекційними хворобами;

скласти план лікування в залежності від виду патології та клінічної форми, особливостей перебігу та ускладнень, які виникли, преморбідного фону;

надати допомогу при виникненні невідкладних станів, характерних для захворювань, які протікають з діарейним синдромом;

організувати первинні профілактичні заходи в осередку виникнення ПТІ, сальмонельозу та інших захворювань з діарейним синдромом.

зібрати анамнез з оцінкою епідеміологічних даних у пацієнтів з підозрою на протозойні інвазії (амебіаз, балантидіаз, лямбліоз, гельмінтози (нематодозів, трематодози, цестодози.

обстежити хворого з підозрою на протозойні інвазії (амебіаз, балантидіаз, лямбліоз, гельмінтози (нематодозів, трематодози, цестодози) і обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення його в стаціонар;

провести диференціальну діагностику протозойних інвазій (амебіаз, балантидіаз, лямбліоз), гельмінтозів (нематодозів, трематодози, цестодози).

на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення, невідкладні стани;

скласти лист призначень хворому протозойні інвазії (амебіаз, балантидиаз, лямбліоз, гельмінтози (нематодозів, трематодози, цестодози) з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології;

надати невідкладну допомогу хворому з підозрою на протозойні інвазії (амебіаз, балантидиаз, лямбліоз, гельмінтози (нематодозів, трематодози, цестодози) на догоспітальному етапі

2. Рекомендована література

Основна:

· Інфекційні хвороби/ за ред. О.А. Голубовської - Київ: Медицина, 2012. - 727 с.

· Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби - Київ: Здоров'я, 2008. - Т.1.

Додаткова:

· Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. - Санкт-Петербург: Фолиант, 2011 - 1036 с.

Наукова - за власним вибором та узгоджена з викладачем групи.

3. Завдання для самостійної роботи студента.

Тема практичного заняття	Аудиторна самостійна робота	Час підготовки студента до заняття	Форми позааудиторної самостійної роботи
			Обов'язково та однаково для всіх студентів	За бажанням студента
Ведення хворого з гострим і хронічним діарейним синдромом в клініці інфекційних хвороб	Оволодіти методикою обстеження хворого з гострим і хронічним діарейним синдромом. Провести курацію хворого з гострим і хронічним діарейним синдромом. Скласти план лабораторного обстеження Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого з гострим і хронічним діарейним синдромом Розпізнати ускладнення Скласти план лікування хворого з гострим і хронічним діарейним синдромом Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.	4,8 год	Підготовка до заняття по пунктах вище зазначеної мети. Вирішення задач, тестів, заповнення таблиць письмово в робочому зошиті. Удосконалення навичок клінічного визначення ступеню зневоднення згідно рекомендацій ВООЗ Удосконалення навичок трактування даних лабораторних методів дослідження: маркери зневоднення, ацидозу/алкалозу. Удосконалення навичок трактування даних специфічної діагностики: мікробіологічнного дослідження крові, сечі, випорожнень кишечника, жовчі РА, РНГА, РЗК, ІФА, РІФ, РІА, ПЛР	доповідь реферату на практичному занятті на узгоджену з викладачем тему, доповідь на клінічних конференціях баз кафедр, доповідь історії хвороби на практичному занятті написання тез, статей

Завдання 1. Вибрати правильну відповідь:

Першочергові заходи при лікуванні харчових токсикоінфекцій:

А - антибактеріальна терапія

Б - поліглюкін, ентеросорбенти

В - промивання шлунку й кишечника

Г - глюкокортикостероїди

Д - ферментні препарати

Завдання 2. Вирішити задачу

Хворий Р.32 років доставлений в інфекційне відділення через 18 годин від початку захворювання. Захворів гостро, через 2 дні після повернення з поїздки до Індії. Скарги на значну загальну слабкість, частий рідкий стілець у вигляді "рисового відвару", рясну блювоту, судоми в м'язах нижніх кінцівок.

Об-но: у свідомості, млявий, загальмований, іноді збуджений. Т тіла - 35,0С⁰, пульс - 120 в 1 хв., АТ - 50/0 мм рт. ст. Голос шепітний. Шкіра ціанотична, береться в складку, яка не розправляється, риси обличчя загострені, темні кола навколо очей, очні яблука м'які. Живіт безболісний, шум плескоту рідини.8 годин не було сечі. Розпочато патогенетичну терапію розчином Рінгера-Локка. Через 2 години у хворого виникли тахікардія, порушення серцевого ритму, парез кишечника.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

4. Диференційний діагноз

Завдання 3. Заповнити таблицю

Основні клінічні симптоми дегідратації різного ступеню та дегідратаційного шоку

Клінічні симптоми	Ступінь дегідратації
	I (1-3%)	II (4-6%)	III (7-9%)	IV (10% і більше)
Слабкість
Запаморочення
Спрага
Ціаноз
Синюшні плями
Загострення рис обличчя
Зміна голосу
Тахікардія
Тахіпное
Олігурія, анурія
Судоми локалізовані
Судоми генералізовані

Тема. Ведення хворого з інфекційними захворюваннями з повітряно-крапельним механізмом передавання

1. Мета.

1.1 Студент повинен знати:

· етіологію грипу і інших ГРВІ, атипових пневмоній, фактори патогенності збудників

· епідеміологію грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, атипових пневмоній

· патогенез ГРВІ і атипових пневмоній

· клінічні прояви грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, респіраторного мікоплазмозу, орнітозу, легіонеллезу, ТГРС

· патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, респіраторного мікоплазмозу, орнітозу, легіонеллезу, ТГРС

· діагностику ГРВІ і атипових пневмоній;

· принципи лікування ГРВІ і атипових пневмоній;

· принципи профілактики ГРВІ і атипових пневмоній;

· покази до призначення антибактеріальних препаратів;

· покази до госпіталізації хворих на ГРВІ і атипові пневмонії.

· правила виписки реконвалесцентів із стаціонару

1.2 Студент повинен вміти:

1. дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого

2. зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних

3. обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми грипу, інших ГРВІ, атипових пневмоній

4. провести диференціальну діагностику грипу, інших ГРВІ, атипових пневмоній із захворюваннями респіраторного тракту неінфекційного походження

5. на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення та невідкладні стани, що виникають при ГРВІ та атипових пневмоніях

6. оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу "грип", "парагрип", "аденовірусна інфекція", респіраторно-синцитіальна інфекція", "ріновірусна інфекція", "респіраторний мікоплазмоз", "орнітоз", легіонельоз", "ТГРС"

7. скласти план лабораторно-інструментального обстеження хворого;

8. інтерпретувати результати лабораторно-інструментального обстеження;

9. аналізувати результати специфічних методів діагностики залежно від матеріалу і терміну хвороби;

10. скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, клінічної форми, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

11. скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

12. дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.

2. Рекомендована література

Основна:

· Інфекційні хвороби/ за ред. О.А. Голубовської - Київ: Медицина, 2012. - 727 с.

· Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби - Київ: Здоров'я, 2008. - Т.1.

Додаткова:

· Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. - Санкт-Петербург: Фолиант, 2011 - 1036 с.

Наукова - за власним вибором та узгоджена з викладачем групи.

3. Завдання для самостійної роботи студента.

Тема практичного заняття	Аудиторна самостійна робота	Час підготовки студента до заняття	Форми позааудиторної самостійної роботи
			Обов'язково та однаково для всіх студентів	За бажанням студента
Ведення хворого з інфекційними захворюваннями з повітряно-крапельним механізмом передавання	Оволодіти методикою обстеження хворого з інфекційними захворюваннями з повітряно-крапельним механізмом передавання Провести курацію хворого з інфекційними захворюваннями з повітряно-крапельним механізмом передавання. Скласти план лабораторного обстеження Інтерпретувати результати специфічного обстеження Розпізнати ускладнення Скласти план лікування Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.	4,8 год	Підготовка до заняття по пунктах вище зазначеної мети. Вирішення задач, тестів, заповнення таблиць письмово в робочому зошиті. Удосконалення трактування даних гемограми, лікворограми. Удосконалення навичок трактування даних специфічних методів лабораторних досліджень при ГРЗ (РГГА, РЗК, РРГ, ІФА, РІФ, РНІФ, ІХГ, ПЛР).	-доповідь реферату на практичному занятті на узгоджену з викладачем тему, доповідь на клінічних конференціях баз кафедр, доповідь історії хвороби на практичному занятті написання тез, статей

Завдання 1. Вибрати правильну відповідь:

Діагноз парагрипу підтверджується

А. Лейкоцитозом крові

Б. Рентгенологічним дослідженням ППН

В. Наявністю "гавкаючого" кашлю

Г. Бактеріологічним дослідженням харкотиння

Д. РІФ

Завдання 2. Вирішити задачу

Хворий К., 32 років, лікар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40С, озноб, головний біль, ріжучий біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії, де під час відрядження працював у шпиталі.

Об'єктивно: стан вкрай важкий. Температура тіла 41,4С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров'янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі хрипи над обома легенями. На пальпацію живота не реагує. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.

1. Клінічний діагноз.2. План обстеження.3. Лікування.4. Диференційний діагноз

Завдання 3. Заповнити таблицю

Диференційна діагностика респіраторного синдрому

Ознака	Грип	Парагрип	Аденовірусна хвороба	РС-інфекція	Риновірусне захворювання
Початок
Провідна симптоматика
Зовнішній вигляд
Токсикоз
Катаральні явища
Головний біль
Болі: у очах у м'язах
Млявість, розбитість, адинамія

Тема. Ведення хворого з ураженням печінки інфекційного і неінфекційного ґенезу

1. Мета.

1.1 Студент повинен знати:

· клінічні прояви вірусних гепатитів, лептоспірозу, малярії, сепсису, єрсиніозів, інфекційного мононуклеозу, амебіазу, опісторхозу, токсичних гепатитів (в тому числі, медикаментозних), гемолітичних жовтяниць, холестатичних жовтяниць;

· зміни з боку лабораторних показників крові та сечі у хворих з наявністю жовтяниці;

· обмін білірубіну в організмі людини;

· зміни в печінці та жовчовивідних шляхах при різних видах жовтяниць;

· принципи обстеження та лікування хворих з захворюваннями, що супроводжуються жовтяницею;

1.2 Студент повинен вміти:

інфекційна хвороба печінка

· діагностувати вірусні гепатити, лептоспіроз, малярію, сепсис, єрсиніози, інфекційний мононуклеоз, амебіаз, опісторхоз, токсичні гепатити (в тому числі, медикаментозний), гемолітичні жовтяниці, холестатичні жовтяниці;

· провести диференціальну діагностику захворювань, що перебігають з синдромом жовтяниці;

· визначити показання для госпіталізації в стаціонар;

· на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати невідкладні стани;

· інтерпретувати результати лабораторного та інструментального обстеження;

· скласти індивідуальний план лікування з урахуванням синдромів хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі.

2. Рекомендована література

Основна:

· Інфекційні хвороби/ за ред. О.А. Голубовської - Київ: Медицина, 2012. - 727 с.

· Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби - Київ: Здоров'я, 2008. - Т.1.

Додаткова:

· Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. - Санкт-Петербург: Фолиант, 2011 - 1036 с.

Наукова - за власним вибором та узгоджена з викладачем групи.

3. Завдання для самостійної роботи студента.

Тема практичного заняття	Аудиторна самостійна робота	Час підготовки студента до заняття	Форми позааудиторної самостійної роботи
			Обов'язково та однаково для всіх студентів	За бажанням студента
Ведення хворого з ураженням печінки інфекційного і неінфекційного генезу	Оволодіти методикою обстеження хворого з ураженням печінки інфекційного і неінфекційного генезу Провести курацію хворого з ураженням печінки інфекційного і неінфекційного генезу Скласти план лабораторного обстеження Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого з ураженням печінки інфекційного і неінфекційного генезу. Розпізнати ускладнення Скласти план лікування Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.	4,8 год	Підготовка до заняття по пунктах вище зазначеної мети. Вирішення задач, тестів, заповнення таблиць письмово в робочому зошиті. Удосконалення трактування даних біохімічного дослідження крові (маркери ураження печінки, білковий та ліпідний спектри крові) та коагулограми при захворюваннях печінки різного ґенезу. Удосконалення трактування даних маркерного дослідження ВГ (ІФА, ПЛР) та ступеню фіброзу печінки. Удосконалення трактування даних ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.	-доповідь реферату на практичному занятті на узгоджену з викладачем тему, доповідь на клінічних конференціях баз кафедр, доповідь історії хвороби на практичному занятті написання тез, статей

Завдання 1. Вибрати правильну відповідь:

Джерело інфекції при малярії

А. хворий на малярію у перший день захворювання

Б. хворий на малярію через тиждень от початку захворювання

В. комар роду Anopheles

Г. москіти

Д. кліщ

Завдання 2. Вирішити задачу

Хвора 34 років на 15-й день хвороби має скарги на слабкість, нудоту, біль у животі, періодичні підйоми температури з послідуючим сильним потовиділенням. За два тижні до хвороби повернулась з Нігерії, де проживала протягом року. Хворіла на малярію, часто - кишкові розлади.

Об'єктивно: стан середньоважкий. Т 40,1С, Ps 100, АТ 100/65 мм рт. ст. Легка іктеричність шкіри. Тони серця приглушені. Живіт болючий у правому підребер'ї. Печінка + 3 см. Селезінка +1 см. В загальному аналізі крові анемія, лейкоцитоз.

1. Попередній діагноз

2. Диференціальний діагноз

3. План обстеження

4. План лікування

Завдання 3. Заповнити таблицю

Диференційна діагностика жовтяниць

Ознака	Вірусний гепатит	Лептоспіроз	Токсичний гепатит	Малярія	Жовчнокам'я-на хвороба
Лихоманка
Епіданамнез
Колір жовтяниці
Свербіж шкіри
Геморагічний синдром
Дані УЗД ОЧП
Трансамінази крові
Білірубінемія
Підвищення лужної фосфатази

Тема. Ведення хворого з синдромом тривалої гарячки невідомого ґенезу

1. Мета:

1.1 Студент повинен знати:

· етіологію, фактори патогенності черевного тифу, паратифів А і В, псевдотуберкульозу, бруцельозу, ВІЛ-інфекції, дифтерії, інфекційного мононуклеозу, малярії, туляремії, бубонної форми чуми, сибірки збудника;

· епідеміологію черевного тифу, паратифів А і В, псевдотуберкульозу, бруцельозу, ВІЛ-інфекції, дифтерії, інфекційного мононуклеозу, малярії, туляремії, бубонної форми чуми, сибірки черевного тифу;

· черевного тифу, паратифів А і В, псевдотуберкульозу, бруцельозу, ВІЛ-інфекції, дифтерії, інфекційного мононуклеозу, малярії, туляремії, бубонної форми чуми, сибірки патогенез;

· черевного тифу, паратифів А і В, псевдотуберкульозу, бруцельозу, ВІЛ-інфекції, дифтерії, інфекційного мононуклеозу, малярії, туляремії, бубонної форми чуми, сибірки клінічні прояви черевного тифу за типового перебігу;

· лабораторну діагностику черевного тифу, паратифів А і В, псевдотуберкульозу, бруцельозу, ВІЛ-інфекції, дифтерії, інфекційного мононуклеозу, малярії, туляремії, бубонної форми чуми, сибірки

· принципи лікування черевного тифу, паратифів А і В, псевдотуберкульозу, бруцельозу, ВІЛ-інфекції, дифтерії, інфекційного мононуклеозу, малярії, туляремії, бубонної форми чуми, сибірки;

· принципи профілактики черевного тифу, паратифів А і В, псевдотуберкульозу, бруцельозу, ВІЛ-інфекції, дифтерії, інфекційного мононуклеозу, малярії, туляремії, бубонної форми чуми, сибірки;

· особливості клінічної та лабораторної діагностики системних захворювань сполучної тканини, вогнищевої неспецифічної інфекції (наприклад, стафілококовий карбункул, пієлонефрит), туберкульозу, гемобластозів та злоякісних пухлин;

· принципи лікування та профілактики системних захворювань сполучної тканини, вогнищевої неспецифічної інфекції (наприклад, стафілококовий карбункул, пієлонефрит), туберкульозу, гемобластозів та злоякісних пухлин;

1.2 Студент повинен вміти:

· дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на СГНП, синдром лімфаденопатії, синдром гострого тонзиліту;

· зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних хворих з СГНП, синдромом лімфаденопатії, синдромом гострого тонзиліту;

· обстежити хворого і виявити додаткові симптоми, намітити план лабораторного та інструментального обстеження, які дозволять верифікувати СГНП, синдром лімфаденопатії, синдром гострого тонзиліту;

· провести диференціальну діагностику СГНП, синдрому лімфаденопатії, синдрому гострого тонзиліту;

· оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу "синдром гарячки невідомого походження", "синдром лімфаденопатії", "лакунарна ангіна". "дифтерія", "туляремія", скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

· інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

· аналізувати результати специфічних методів діагностики в залежності від матеріалу і терміну хвороби;

· скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

· дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалісценції.

2. Рекомендована література

Основна:

Інфекційні хвороби: за ред. О.А. Голубовської, "Медицина", 2012. - 728 с.

Возианова Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни. - Киев: Здоров'я,

2002. - Т.3.

Додаткова:

Руководство по инфекционным болезням (Под ред. Лобзина Ю.В. - Санкт-

Петербург: Фолиант, 2011.

Бочоришвили В.Г. Практическая сепсисология с основами инфекционной патологии.

Тбилиси: Мецниереба, 1988.

3. Завдання для самостійної роботи студента.

Тема практичного заняття	Аудиторна самостійна робота	Час підготовки студента до заняття	Форми позааудиторної самостійної роботи
			Обов'язково та однаково для всіх студентів	За бажанням студента
Ведення хворого з синдромом тривалої гарячки невідомого ґенезу	Оволодіти методикою обстеження хворого з синдромом тривалої гарячки невідомого ґенезу Провести курацію хворого з синдромом тривалої гарячки невідомого ґенезу Скласти план лабораторного обстеження Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого з синдромом тривалої гарячки невідомого ґенезу Розпізнати ускладнення Скласти план лікування Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.	4,8 год	Підготовка до заняття по пунктах вище зазначеної мети. Вирішення задач, тестів, заповнення таблиць письмово в робочому зошиті. Удосконалення навичок трактування даних мікробіологічнного дослідження різних біологічних рідин організму. Удосконалення трактування даних ультразвукового дослідження органів черевної порожнини та інших інструментальних даних (рентгенограм, даних КТ, МРТ).	-доповідь реферату на практичному занятті на узгоджену з викладачем тему, доповідь на клінічних конференціях баз кафедр, доповідь історії хвороби на практичному занятті написання тез, статей

Завдання 1. Вибрати правильну відповідь:

До критеріїв синдрому системної реакції на запалення в контексті сепсису не належить:

А. тахікардія >90

Б. тахіпное >20

В. температура тіла >38°

Г. брадикардія <60

Д. кількість лейкоцитів в крові > 12 х 10⁹/л

Завдання 2. Вирішити задачу

Хворий Ч., 42 років, поступив в інфекційне відділення на 2й день хвороби із скаргами на озноб, підвищення температури тіла до 40єС, міалгії, головний біль, слабкість, біль у правій паховій ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз проводив дератизацію за 3 дні до хвороби.

Об'єктивно: стан важкий, температура тіла 40С, АТ 80/40, Рs 124 у хв., аритмічний. У свідомості, але на запитання відповідає мляво. Визначається гіперемія обличчя, сухість слизових оболонок. Тони серця різко приглушені, перкуторно розширення меж серця. В легенях послаблене дихання везикулярного характеру, хрипів немає. Печінка, селезінка не збільшені. У паховій ділянці справа виявлено вузол діаметром до 10 см, різко болючий при пальпації, без чітких меж, шкіра над ним почервоніла з цианотичним відтінком. Інші лімфовузли не збільшені, висипки на тілі немає.

В крові: L-1810/л, ШОЕ - 54 мм/год, Hb-122г/л, П-24%, С-60%, Л-15%, М-1%.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

4. Диференційний діагноз.

Завдання 3. Заповнити таблицю

Терміни розвитку специфічних ускладнень, які спостерігаються при захворюваннях з синдромом лихоманки

Терміни захворювання/ Ускладнення	1 тиждень хвороби	2 тиждень хвороби	3 тиждень хвороби	6 місяць хвороби
Септичний шок
Енцефалопатія
Ниркова недостатність
Гостра дихальна недостатність (набряк легень)
Опорно-руховий апарат (артрити, артроз)
Кардіальна недостатність

Тема: Ведення хворого з ВІЛ-інфекцією/СНІДом

1. Мета:

1.1. Студент повинен знати:

- етіологію ВІЛ-інфекції;

- сучасну епідеміологію ВІЛ-інфекції;

- патогенез ВІЛ-інфекції;

- сучасну класифікацію ВІЛ/СНІДу;

- клінічні особливості кожної стадії ВІЛ-інфекції;

- алгоритм обстеження при підозрі на ВІЛ-інфекцію;

- правила перед тестової консультації

- правила після тестової консультації

- методи специфічної діагностики, скринінгову специфічну діагностику ВІЛ-інфекції;

- основні напрями лікування ВІЛ-інфекції (антиретровірусна терапія);

- критерії призначення специфічного лікування

- критерії ефективності терапії

- основні положення щодо консультування, діагностики і лікування ВІЛ-інфекції згідно із нормативними документами МОЗ України: протоколом МОЗ від 2006 р. "Порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію”, наказом МОЗ №658 від 04.10.2006 р.

2.2 Студент повинен вміти:

зібрати анамнез захворювання та епідеміологічний анамнез у хворого;

запідозрити наявність ВІЛ-інфекції у пацієнта;

поставити попередній діагноз "ВІЛ-інфекція”;

провести передтестове консультування хворого;

згідно із діючими правовими положеннями, регламентованими МОЗ (обов'язкова згода хворого, право пацієнта відмовитись від обстеження та ін.) призначити специфічне обстеження на ВІЛ-інфекцію за клінічними і/або епідеміологічними показаннями;

провести післятестове консультування незалежно від результату специфічного обстеження на ВІЛ-інфекцію;

визначити стадію ВІЛ-інфекції відповідно до виявлених ВІЛ-асоційованих інфекційних та онкологічних хвороб;

провести клініко-лабораторну діагностику ВІЛ-інфекції;

обґрунтувати і оформити розгорнутий клінічний діагноз згідно з сучасною класифікацією;

скласти схему диференційного діагнозу на стадії первинних клінічних проявів з інфекційним мононуклеозом, грипом;

при лабораторному підтвердженні діагнозу направити хворого у територіальний спеціалізований центр для подальшого обстеження, нагляду і лікування;

визначати оптимальну тактику ведення ВІЛ-інфікованого;

призначити диференційоване лікування залежно від стадії перебігу ВІЛ-інфекції, виписати рецепти основних препаратів.

2. Рекомендована література

Основна:

Інфекційні хвороби: за ред. О.А. Голубовської, "Медицина", 2012. - 728 с.

Возианова Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни. - Киев: Здоров'я,

2002. - Т.3.

Додаткова:

Руководство по инфекционным болезням (Под ред. Лобзина Ю.В. - Санкт-

Петербург: Фолиант, 2011.

Бочоришвили В.Г. Практическая сепсисология с основами инфекционной патологии.

Тбилиси: Мецниереба, 1988.

3. Завдання для самостійної роботи студента.

Тема практичного заняття	Аудиторна самостійна робота	Час підготовки студента до заняття	Форми позааудиторної самостійної роботи
			Обов'язково та однаково для всіх студентів	За бажанням студента
Ведення хворого з синдромом тривалої гарячки невідомого ґенезу	Оволодіти методикою обстеження хворого з ВІЛ-інфекцією/СНІДом Провести курацію хворого з ВІЛ-інфекцією/СНІДом Скласти план лабораторного обстеження Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого з ВІЛ-інфекцією/СНІДом Розпізнати ускладнення Скласти план лікування Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.	4,8 год	Підготовка до заняття по пунктах вище зазначеної мети. Вирішення задач, тестів, заповнення таблиць письмово в робочому зошиті. Удосконалення навичок проведення передтестової та післятестової консультацій хворого з підозрою на ВІЛ-інфекцію. Удосконалення навичок трактування даних імунограми та специфічної діагностики: ІФА, імуноблотингу, ПЛР.	доповідь реферату на практичному занятті на узгоджену з викладачем тему, доповідь на клінічних конференціях баз кафедр, доповідь історії хвороби на практичному занятті написання тез, статей

Завдання 1. Вибрати правильну відповідь:

Яке сучасне трактування хвороби ВІЛ-інфекція?

А. хронічна інфекційна патологія, яка вимагає постійного медичного спостереження;

Б. смертельна інфекційна хвороба

В. смертельна хронічна інфекційна хвороба

Г. гостра інфекційна хвороба з летальним наслідком

Д. хронічна інфекційна хвороба зі швидким летальним наслідком

Завдання 2. Вирішити задачу

Жінка 27 років, при випадковому обстеженні на ВІЛ-інфекцію виявлені антитіла проти ВІЛ. Скарг не має, при об'єктивному обстеженні виявлена генералізована лімфаденопатія, оперізувальний лишай. Інших змін при фізикальному обстеженні не виявлено. З анамнезу відомо, що останні 2 роки часто рецидивує герпес лябіаліс.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Тактика ведення та лікування

4. Диференційний діагноз.

Завдання 3. Вирішити задачу.

Медична сестра після проведення забору крові у ВІЛ-інфікованого хворого випадково проколола собі голкою кисть руки. Через 1 мiс у неї підвищилась температура тіла i з'явився біль у горлі. Пiд час клінічного огляду виявлено катаральний тонзилiт i гепатолiєнальний синдром. Раніше була здоровою, статевих стосунків не мала.

Питання:

1. Можливий дiагноз

2. План обстеження

3. Тактика лікаря

Тема: Ведення хворого з ВІЛ-індикаторною інфекцією

1. Мета.

1.1. Студент повинен знати:

умови, за яких при ВІЛ-інфекції проявляються опортуністичні інфекції;

основні збудники опортуністичних інфекцій;

патогенез основних опортуністичних інфекцій;

клінічні прояви опортуністичних інфекцій при ВІЛ-інфекції;

принципи діагностики опортуністичних інфекцій;

принципи профілактики та лікування опортуністичних інфекцій при ВІЛ-інфекції;

принципи профілактики ВІЛ-інфекції, в тому числі й специфічної серед медичних працівників;

універсальні правила безпеки для медичного персоналу, лікарів з метою попередження зараження ВІЛ-інфекцією.

2.2 Студент повинен вміти:

провести клініко-лабораторну діагностику ВІЛ-інфекції та опортунісних інфекцій;

обґрунтувати і оформити розгорнутий клінічний діагноз згідно з сучасною класифікацією;

скласти схему диференційного діагнозу на стадії первинних клінічних проявів з інфекційним мононуклеозом, грипом;

при лабораторному підтвердженні діагнозу направити хворого у територіальний спеціалізований центр для подальшого обстеження, нагляду і лікування;

визначати оптимальну тактику ведення ВІЛ-інфікованого;

призначити диференційоване лікування залежно від стадії перебігу ВІЛ-інфекції, в тому числі й профілактики опортуністичних захворювань, виписати рецепти основних препаратів;

призначити патогенетичне лікування та етіотропне лікування опортуністичних захворювань;

визначити правила виписки із стаціонару;

провести екстрену профілактику інфікування вірусом імунодефіциту при виникненні професійної аварії;

визначити тактику інфекціоніста КІЗу на різних етапах спостереження.

3. Завдання для самостійної роботи студента.

Тема практичного заняття	Аудиторна самостійна робота	Час підготовки студента до заняття	Форми позааудиторної самостійної роботи
			Обов'язково та однаково для всіх студентів	За бажанням студента
Ведення хворого з синдромом тривалої гарячки невідомого ґенезу	Оволодіти методикою обстеження хворого з ВІЛ-індикаторною інфекцією Провести курацію хворого ВІЛ-індикаторною інфекцією Скласти план лабораторного обстеження Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого з ВІЛ-індикаторною інфекцією Розпізнати ускладнення Скласти план лікування Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.	4,8 год	Підготовка до заняття по пунктах вище зазначеної мети. Вирішення задач, тестів, заповнення таблиць письмово в робочому зошиті. Підготовка до практичного заняття № 56 "Ведення хворого з ВІЛ-індикаторною інфекцією". Удосконалення навичок трактування даних лабораторної, в т. ч. специфічної діагностики ВІЛ-індикаторних захворювань. Удосконалення методик визначення уражень ЦНС та легень у хворих з ВІЛ-індикаторною інфекцією.	-доповідь реферату на практичному занятті на узгоджену з викладачем тему, доповідь на клінічних конференціях баз кафедр, доповідь історії хвороби на практичному занятті написання тез, статей

Завдання 1. Вибрати правильну відповідь:

Стандартом ПКП є:

А. застосування 2 АРВ-засобів

Б. застосування 3 АРВ-засобів

В. застосування 2 НІЗТ

Г. застосування 1НІЗТ+ІП

Д. усі відповіді вірні

Завдання 2. Вирішити задачу

Хворий Ш., 24 років, ін'єкційний наркоман, звернувся по допомогу у зв'язку наявністю тривалої, більше 1 місяця гарячки. При об'єктивному обстеженні виявлено: сліди ін'єкцій наркотиків, поліаденопатія, гепатолієнальний синдром, оперізувальний лишай, волосиста лейкоплакія язика.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Тактика ведення та лікування

4. Диференційний діагноз

Завдання 3. Заповнити таблицю.

Наявність клінічної симптоматики при різних формах токсоплазмозу

Форма Симптом	Набутий гострий	Набутий хронічний	Вроджений гострий	Вроджений підгострий	Вроджений хронічний
Початок гострий
Міалгія
Міокардит
Хоріоретиніт
Генералізована лімфаденопатія
Гепатоспленомегалія
Порушення ендокринної системи
Енцефаліт
Вади розвитку

Размещено на Allbest.ru

...