Профілактика ендокринних захворювань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український медичний ліцей

Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

Реферат

на тему: "Профілактика ендокринних захворювань"

Київ

Зміст

1. Ендокринна система

1.1 Функції ендокринної системи

1.2 Класифікація

2. Захворювання ендокринної системи

3. Профілактика ендокринних захворювань

3.1 Профілактика цукрового діабету

3.2 Профілактика захворювань щитоподібної залози

1. Ендокринна система

Ендокринна система - сукупність органів, частин органів та окремих клітин, які секретують у кров і лімфу гормони (речовини з високою біологічною активністю, що регулюють ріст і діяльність клітин різноманітних тканин). Ендокринна система разом з нервовою системою регулює і координує важливі функції організму людини: репродукцію, обмін речовин, ріст, процеси адаптації.

На відміну від залоз зовнішньої секреції, у складі ендокринних залоз відсутні вивідні протоки, вони мають добре розвинуту судинну сітку, особливо мікроциркуляторне русло, в яке виділяють свій секрет. Клітини ендокринних органів утворюють характерні скупчення у вигляді фолікулів чи трабекул. Ендокриноцити характеризуються високою секреторною активністю і значним розвитком синтетичного апарату. Їх цитоплазма містить специфічні гранули, в яких нагромаджуються біологічно активні речовини.

1.1 Функції ендокринної системи

Ендокринна система бере участь в гуморальній регуляції функцій організму і координує діяльність усіх органів та систем, а також забезпечує підтримання гомеостазу організму при мінливих умовах зовнішнього середовища. Разом з нервовою та імунною системами регулює:

- зростання та розвиток організму;

- його статеве диференціювання та репродуктивну функцію;

- бере участь у процесах утворення, використання та збереження енергії.

Разом з нервовою системою гормони беруть участь у забезпеченні емоційних реакцій та психічній діяльності людини.

1.2 Класифікація

В ендокринній системі розрізняють центральний і периферійний відділи, які взаємодіють між собою і утворюють єдину систему. Органи центрального відділу тісно пов'язані з органами центральної нервової системи і координують діяльність усіх інших ланок ендокринної системи. Органи периферійного відділу здійснюють багатоплановий вплив на організм, посилюють чи послаблюють обмінні процеси. Розрізняють також органи, які поєднують виконання ендокринної функції з екзокринною та окрему дисоційовану ендокринну систему, яка утворена великою групою ізольованих ендокриноцитів, розсіяних по органах і системах організму.

Центральні органи ендокринної системи:

- гіпоталамус;

- гіпофіз;

- епіфіз.

Периферійні органи ендокринної системи:

- щитоподібна залоза;

- паращитоподібні залоза;

- надниркові залоза;

- передміхурова залоза.

Органи, які виконують ендокринну і екзокринну функції:

- сім'яники;

- яєчники;

- підшлункова залоза;

- плацента.

Дисоційована ендокринна система - система ізольованих ендокриноцитів, які розсіяні по всьому організму.

2. Захворювання ендокринної системи

Залози нашого організму постійно продукують спеціальні хімічні речовини (гормони), які впливають на хімічні процеси, що відбуваються в клітинах. Якщо робота залоз порушується, наслідки можуть бути дуже важкими.

В даний час відомо більше 60 різних гормонів. Більшість гормонів не може відкладатися чи запасатися в організмі. Виняток становлять тільки тиреоглобулін в щитовидній залозі, запасів якого вистачає на два дні, і вітамін Д, який може запасатися в печінці. Тому для нормального існування людського організму продукція гормонів повинна здійснюватися постійно. Кількість гормонів, що виробляються залозами внутрішньої секреції (ендокринними залозами) залежить від часу доби, сну або неспання, віку, психічного і фізичного стану людини.

Провести профілактику ендокринних захворювань і зупинити їх розвиток допоможе спеціаліст-ендокринолог. Захворювання щитовидної залози, як показує практика, найбільш поширена серед мешканців міста проблема.

Порушення функції гормонів в організмі можуть бути викликані наступними причинами:

- Недостатність гормону. Виникає при зниженні продукції гормонів ендокринної залозою з різних причин: інфекції, інфаркти, аутоімунні процеси, пухлини, спадкові захворювання.

- Надлишок гормону. Виникає при надмірній продукції і викиді в кров'яне русло гормонів. Причинами цього можуть бути надмірний синтез гормонів ендокринної залозою, продукція гормонів іншими тканинами (зазвичай при злоякісному переродженні), посилення виробництва гормонів тканинами з його попередника і ятрогенні причини, коли надлишок гормону вводиться при призначенні гормонів в якості лікарського препарату.

- Синтез аномальних гормонів ендокринними залозами. Найчастіше це відбувається при вроджених генетичних аномаліях.

- Резистентність до гормонів. При цьому тканини організму не дають звичайну реакцію на нормальну або підвищену кількість гормону в крові. Резистентність (несприйнятливість) тканин до гормону має різні причини: спадкову природу, дефект тканинних рецепторів, поява антитіл до гормонів.

3. Профілактика ендокринних захворювань

До профілактичних заходів в ендокринології відносяться застосування дієтичних раціонів, вживання трав'яних відварів, людям, які потрапляють в групу ризику ендокринних захворювань. Лікувальна фізкультура теж проводиться як профілактика в ендокринології. Всі ці методи і заходи спрямовані на зниження інтенсивності розвитку захворювання, і попередження рецидивів.

3.1 Профілактика цукрового діабету

Профілактика цукрового діабету має бути комплексною і включати у себе:

А) Дієта. Раціон людини з підвищеною масою тіла має включати страви з овочів і фруктів з низьким вмістом глюкози. Рекомендовано страви з капусти, цвітної або білокачанної, моркви, кабачків, огірків, помідорів, буряка, редиски, зеленої квасолі, брукви, болгарського перцю, баклажанів, салату, яблук, ягід, цитрусів. Чай, відвари трав, компоти, неміцна кава - як напої. З білкових страв виключити м'ясо жирних сортів, шкіру і жир м'яса птахів, смажені страви. Вживайте рибу, нежирні сорти м'яса, морепродукти у вареному, тушкованому, запеченому вигляді. Строго обмежується споживання білого хліба, макаронних виробів, круп, картоплі, жирних продуктів (особливо масла), солодощів, гострих, пряних і копчених страв.

Б) Помірні фізичні навантаження. Людині середнього та старшого віку не варто ставити над собою експериментів у вигляді інтенсивного фізичного навантаження. Цілком достатньо щоденної пішої прогулянки або плавання в своє задоволення. ендокринна гормон діабет щитоподібна

В) Нормалізація психоемоційного стану. У цьому питанні головний помічник - це ви самі. Часті стреси на постійне емоційне напруження можуть спричинити виникнення діабету. Тому рекомендовано регулярно відпочивати та ходити у відпустку, не хвилюватися та свідомо контролювати свої емоції.

Г) Регулярні профілактичні обстеження дозволять виявити та запобігти розвитку захворювання на початкових стадіях. До таких обстежень належить періодичний контроль рівня цукру в крові експрес методами або виконанням звичайного біохімічного аналіз крові на глюкозу. У випадку захворювання на цукровий діабет, для моніторингу стану організму рекомендовано проводити дослідження на глікований гемоглобін, який покаже середній рівень глюкози в крові за останні три місяці, а також аналіз сечі на вміст ацетону.

Аналіз на C-пептид, що утворюється при розщепленні проінсуліна пептидазами, може свідчити про зниження вироблення інсуліну або завищені його показники - про можливу наявність інсуліноми.

Необхідно пам'ятати, що будь-яке захворювання може спровокувати порушення вуглеводного обміну. Тому правильне і своєчасне лікування всіх хвороб є профілактикою цукрового діабету II типу.

3.2 Профілактика захворювань щитоподібної залози

Збільшення захворювань щитоподібної залози, у тому числі й онкологічних, є одним із наслідків аварії на ЧАЕС. Основною причиною виникнення раку щитоподібної залози є йододефіцит різного ступеня тяжкості, характерний для всієї території України. В умовах йодного дефіциту тканина щитоподібної залози поглинає йод нерівномірно, у результаті чого можуть формуватися ділянки підвищеного накопичення радіоактивного йоду, які в подальшому стають вогнищами пухлинного процесу.

З метою запобігання йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) фахівці рекомендують:

- обов'язкове використання йодованої солі для приготування їжі в дошкільних навчальних закладах та школах;

- популяризація використання йодованої солі серед широких верств населення, особливо дітей до 2-х років;

- популяризація проведення для жінок дітородного віку індивідуальної профілактики лікарськими препаратами йодиду калію у фізіологічних дозах (150-200 мкг/доб);

- підвищення нормативів споживання йодиду калію для вагітних та жінок, що годують грудьми, до 250 мкг/доб (відповідно до сучасних рекомендацій ВООЗ та Міжнародної ради з контролю ЙДЗ);

- контроль рівня тиреоїдних гормонів серед жінок, які планують вагітніти або на ранніх термінах (4-6 тижнів) вагітності.

З метою профілактики, своєчасного виявлення та лікування захворювань щитоподібної залози, у тому числі пухлинних необхідно:

- проводити УЗД щитоподібної залози за місцем проживання або у спеціалізованих ендокринологічних установах один раз на рік;

- у разі виявлення відхилень від норми - дотримуватися консультацій ендокринолога з питань контролю рівня гормонів щитоподібної залози;

- у разі виявлення вузлових утворень - негайно звернутися за допомогою до хірурга-ендокринолога.

У разі виявлення захворювання, рекомендується оперативне лікування в спеціалізованих ендокринологічних закладах з обов'язковим використанням ЕПГД (експрес патогістологічне дослідження). Якщо навіть показання для оперативного лікування відсутні, хворий підлягає обов'язковому диспансерному нагляду у спеціалізованих ендокринологічних установах.

Профілактика йододефіцитних захворювань, своєчасне виявлення захворювань щитоподібної залози та лікування є запорукою забезпечення здоров'я громадян усіх поколінь.

Размещено на Allbest.ru