Прогностичне значення показників варіабельності ритму серця та добових коливань артеріального тиску у хворих, які перенесли інфаркт міокарда

10. Жарінов О.Й., Сороківський М.С., Черняга-Ройко У.П. Оцінка ризику та невідкладне лікування фібриляції передсердь у хворих на гострий інфаркт міокарда // Медицина невідкладних станів. - 2006. - №2. - С. 80-84. (Автор особисто брала участь в аналізі отриманих результатів дослідження, обстеженні контрольної групи хворих).

11. Бобров В.О., Жарінов О.Й., Куць В.О., Сороківський М.С., Черняга-Ройко У.П., Тхор Н. В., Левчук Н.П., Перепелиця М.В., Файник А.Ф. Амбулаторне моніторування ЕКГ. Методичний посібник. - Л.: Медицина світу, 2004. - 68 с. (Автор самостійно провела пошук і аналіз літературних даних, оформлення частини таблиць і рисунків, написання розділів посібника, присвячених дослідженню варіабельності серцевого ритму та можливостям і обмеженням холтерівського моніторування ЕКГ у діагностиці ІХС).

12. Жарінов О.Й., Заремба Є.Х., Павлик С.С., Сороківський М.С., Черняга-Ройко У.П. Визначальні фактори варіабельності серцевого ритму у хворих на гострий інфаркт міокарда // Матеріали Пленуму правління Асоціації кардіологів України: “Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”. - Київ-2005. - С.48-49. (Автор самостійно провела обстеження пацієнтів, аналіз отриманих результатів, а також статистичну обробку матеріалів дослідження, написання тези).

13. Сороківський М.С., Жарінов О.Й., Черняга-Ройко У.П., Перепелиця М.В., Черкавський В.Ю., Павлик С.С. Аритмічні ускладнення гострого інфаркту міокарда // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. - Дніпропетровськ-2004. - С.57. (Автор брала участь в аналізі та інтерпретації результатів дослідження).

14. Перепелиця М.В., Сороківський М.С., Черняга-Ройко У.П., Черкавський В.Ю. Особливості перебігу гострого інфаркту міокарда, ускладненого пароксизмальними надшлуночковими аритміями // Матеріали Пленуму правління Асоціації кардіологів України: “Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”. - Київ-2005. - С.41. (Автор брала участь в аналізі та інтерпретації отриманих результатів, написанні тези).

15. Жарінов О.Й., Павлик С.С., Сороківський М.С., Файник А.Ф., Черняга-Ройко У.П. Пароксизмальні надшлуночкові аритмії при гострому інфаркті міокарда: поширеність та особливості клінічного перебігу // Матеріали Пленуму правління Асоціації кардіологів України: “Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”. - Київ-2005. - С.39. (Автор брала участь в аналізі та інтерпретації отриманих результатів, написанні тези).

16. Chernyaha-Royko U., Zharinov O., Sorokivsky M., Zaremba Y., Royko D. Determinants of heart rate variability in patients with acute myocardial infarction // Abstracts of the 11^th Congress of the International Society for Holter and Noninvasive Electrocardiology and the 32^nd Congress of International Society of Electrocardiology. - Gdansk-2005. - P.23. (Автор самостійно провела обстеження пацієнтів, а також статистичну обробку матеріалів дослідження, написання тези).

17. Sorokivsky M.S., Zharinov O.Y., Chernyaha-Royko U.P., Faynyk A.F. Incidence and course of acute myocardial infarction complicated by paroxysmal supraventricular tachyarrhytmias // Abstracts of the 11^th Congress of the International Society for Holter and Noninvasive Electrocardiology and the 32^nd Congress of International Society of Electrocardiology. - Gdansk-2005. - P.75 (Автор приймала участь в аналізі та інтерпретації отриманих результатів).

АНОТАЦІЯ

Черняга-Ройко У.П. Прогностичне значення показників варіабельності ритму серця та добових коливань артеріального тиску у хворих, які перенесли інфаркт міокарда. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - Кардіологія. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню прогностичного значення показників варіабельності ритму серця (ВРС) та добових коливань артеріального тиску у хворих, які перенесли інфаркт міокарда (ІМ). Обстежено 115 хворих із гострим першим ІМ, віком 27-71 рік (медіана віку 55 років), з них у 70 хворих (60.9%) діагностували ІМ із зубцем Q, у 45 (39,1%) осіб - без зубця Q. У всіх хворих спостереження тривало принаймні впродовж шести місяців після розвитку ІМ., у 51 хворого (44,4%) - 7-25 місяців, в 11 (9,6%) хворих - 25-30 місяців. Показано доцільність оцінки показників ВРС та проведення добового моніторування артеріального тиску у хворих на ІМ на 7-10-ту добу та через шість місяців після перенесеного захворювання з метою стратифікації післяінфарктного ризику. Виявлені найбільш інформативні показники ВРС для прогнозування несприятливого перебігу післяінфарктного періоду. Уточнено особливості впливу медикаментозної терапії на показники ВРС в динаміці і підтверджено доцільність сумісного тривалого призначення інгібіторів АПФ та бета-адреноблокаторів у хворих на ІМ. Встановлено, що підвищений ступінь добових коливань систолічного артеріального тиску через 6 місяців після початку захворювання понад 16 мм.рт.ст. асоціюється з більшою імовірністю виникнення ускладнень при подальшому спостереженні.

Ключові слова: інфаркт міокарда, варіабельність серцевого ритму, добові коливання артеріального тиску, прогностичне значення.

АННОТАЦИЯ

Черняга-Ройко У.П. Прогностическое значение показнателей вариабельности ритма сердца и суточных колебаний артериального давления у больных, перенесших инфаркт миокарда. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца МОЗ Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена изучению прогностического значения показателей вариабельности ритма сердца (ВРС) и суточных колебаний артериального давления у больних, перенесших инфаркт миокарда (ИМ).

Целью исследования была стратификация риска у больных, перенесших первый острый ИМ, путем оценки ВРС и суточных колебаний артериального давления в разные периоды заболевания. Обследовано 115 пациентов с первым острым ИМ, возрастом от 27 до 71 года медиана возраста - 55 лет), с них у 70 больных (60,9%) был диагностирован ИМ с зубцом Q, у 45 (39,1%) пациентов - без зубца Q. Увсех пациентов срок наблюдения составил шесть месяцев, у 51 больного (44,4%) - 7-25 месяцев, в 11 (9,6%) больных - 25-30 месяцев. Всем больным на 7-10 сутки после развития ИМ проводили суточное мониторирование артериального давления и ЭКГ, исследование ВРС. Через шесть месяцев проводили повторное исследование показателей ВРС и суточных колебаний артериального давления, оценивали их прогностическое значение.

Показана целесобразность оценки показателей ВРС и суточных колебаний артериального давления на 7-10 сутки и через шесть месяцев после развития ИМ для стратификации послеинфарктного риска. Определены наиболее информативные показатели ВРС на 7-10 сутки и через 6 месяцев после перенесеного заболевания для прогнозирования течения постинфарктного периода. Показатели SDNN index, SDANN, LF/HF и VLF, которые определялись на 7-10 сутки после ИМ, обладали высокой информативностью в плане прогнозирования неблагоприятного течения заболевания. Установлено, что независимыми факторами, определяющие показатели ВРС на 7-10 сутки после развития ИМ, были возраст больного, частота сердечных сокращений и наличие ИМ с/без зубца Q.

Результаты многофакторного анализа продемонстрировали, что наличие постинфарктной стенокардии, возраст старше 60 лет, SDANN в ночное время суток. менее 70 мс, наличие ишемии при холтеровском мониторировании ЭКГ и развитие аневризмы левого желудочка являются независимыми факторами неблагопритного длительного прогноза у пациентов, перенесших ИМ. Среди показателей ВРС, определенных через 6 месяцев после развития ИМ, наиболее высокую прогностическую значимость имели SDNN index, LF/HF и VLF. В работе представлены ориентировочные уровни показателей ВРС, которые ассоциируются с прогностически неблагоприятным течением постинфарктного периода: на 7-10 сутки после развития ИМ - SDNN index 35 мс, SDANN 70 мс, LF/HF 2,3 од., VLF1200 мс², через 6 месяцев - SDNN index 45 мс, VLF 2000 мс² , LF 500 мс², LF/HF 2,3 од.

Динамика показателей ВРС у пациентов после перенесенного ИМ зависела от проводимого лечения. Совместное применение ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента и бета-адреноблокаторов положительно влияло на восстанавление показателей ВРС.

При анализе показателей суточного мониторирования артериального давления у 66,7% больных с острым ИМ без артериальной гипертензии на 7-10 сутки регистрировалась монофазная кривая суточных колебаний артериального давления. Степень колебаний систолического артериального давления через 6 месяцев после развития ИМ более 16 мм.рт.ст. ассоциировалось с высокой вероятностью осложнений при дальнейшем наблюдении.

Ключевые слова: инфаркт миокарда, вариабельность сердечного ритма, суточные колебания артериального давления.

SUMMARY

Chernyaha-Royko U.P. Prognostic value of heart rate variability parameters and diurnal changes of blood pressure in patients after myocardial infarction. - Manuscript.

Dissertation on scient-degree of Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.11. - Cardiology. National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv, 2006.

The dissertation presents the investigation of prognostic value of heart rate variability and diurnal changes of blood pressure in patients with myocardial infarction (MI). 115 patients with first myocardial infarction aged 27-71 years including 70 patients (60.9%) with Q-MI and 45 (39.1%) - non-Q-MI have been examined. All patients were followed within six months after myocardial infarction, 51 (44.4%) - 7-25months, 11 (9.6%) - 25-30 months. It was demonstrated the necessity of heart rate variability study and blood pressure monitoring 7-10 days and six months after myocardial infarction for risk stratification. The most informative parameters of heart rate variability have been revealed for poor prognosis after myocardial infarction. It was defined more precisely the peculiarities of medical treatment influence on heart rate variability dynamic and it was confirmed the necessity of ACE inhibitors and beta-adrenoblockers combining in patients with myocardial infarction. It was determined that increase of systolic blood pressure variability >16 mm. Hg. six months after myocardial infarction is associated with poor long-term outcomes during further observation.

Key words: myocardial infarction, hear rate variability, diurnal changes of blood pressure, prognostic value.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

акт - активний період доби

АТ ? артеріальний тиск

БАБ ? бета-адреноблокатори

ВНС ? вегетативна нервова система

ВРС ? варіабельність ритму серця

ДМАТ - добове моніторування артеріального тиску

ЕКГ ? електрокардіограма

ЕхоКГ ? ехокардіографія

іАПФ ? інгібітор ангіотензин-перетворюючого ферменту

ІМ - інфаркт міокарда

ІХС ? ішемічна хвороба серця

ЛШ ? лівий шлуночок

НПЦ - негативна передбачувальна цінність

пас - пасивний період доби

ППЦ - позитивна передбачувальна цінність

ФВ ? фракція викиду

ХМ - холтерівське моніторування

ЦНС ? центральна нервова система

ЧСС ? частота серцевих скорочень

HF ? High Frequency (високочастотні коливання серцевого ритму)

LF/HF - співвідношення амплітуд низькочастотних і високочастотних коливань серцевого ритму

LF ? Low Frequency (низькочастотні коливання серцевого ритму)

SDNN index - середнє значення всіх п'ятихвилинних стандартних відхилень R-R- інтервалів

SDANN - стандартне відхилення середніх значень R-R- інтервалів за кожні 5 хвилин запису

rMSSD - корінь квадратний із суми квадратів різниць величин послідовних пар інтервалів R-R

pNN50 - відсоток сусідніх синусових інтервалів R-R, які відрізняються більш ніж на 50 мс

Размещено на Allbest.ru