Морфологічні зміни в лімфоїдних структурах шлунка в динаміці постнатального онтогенезу в нормі та при антигенній стимуляції (експериментальне дослідження)
Визначення топографії та будови лімфоїдних структур слизової оболонки різних частин шлунка. Встановлення та характеристика закономірностей змін топографії, будови та цитоархітектоніки лімфоїдних структур слизової оболонки шлунка білих щурів-самців.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.10.2015 |
Размер файла | 44,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Антигенна стимуляція організму викликає системні фазові зміни щільності клітинних елементів у лімфоїдних структурах шлунка. Через 1 добу після введення антигену у 1,2 рази зменшується щільність малих лімфоцитів у лімфоїдних структурах статевозрілих щурів в усіх частинах шлунка, а через 3 доби кількість цих клітин зростає з максимумом через 7 діб у 1,4-1,9 рази у порівнянні з нормою. Через 1 добу після антигенної стимуляції у всіх вікових групах тварин у 1,9-2,6 рази зростає щільність плазмоцитів, макрофагоцитів і тканинних базофілів з максимумом через 7 діб у порівнянні з нормою. Через місяць ці показники нормалізуються.
Ключові слова: шлунок, слизова оболонка, лімфоїдні структури, лімфоцити, антигенна стимуляція.
Аннотация
Калинюк И.Г. Морфологические изменения в лимфоидных структурах желудка в динамике постнатального онтогенеза в норме и при антигенной стимуляции (экспериментальное исследование). Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01. - нормальная анатомия. Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины, 2006.
В эксперименте на 123 белых беспородных крысах-самцах: половонезрелых возрастом 1 месяц, половозрелых возрастом 8 месяцев и “старых” возрастом 18 месяцев на гистологических препаратах морфометрическим методом изучены строение и микротопография лимфоидных структур в слизистой оболочке кардиальной части, дна и пилорической части желудка, а также плотность иммунокомпетентных клеток (малых, средних и больших лимфоцитов, плазмоцитов, макрофагоцитов) и тканевых базофилов на площади 625 мкм2 в структурных компонентах (в диффузной лимфоидной ткани, лимфоидных узелках и предузелках) у интактных животных, а также через 1, 3, 7, 14 суток и 1 месяц после антигенной стимуляции “Иммуноглобулином человека нормальным”.
Установлено, что лимфоидные структуры в слизистой оболочке желудка белых крыс-самцов представлены диффузной лимфоидной тканью, лимфоидными узелками и предузелками, которые располагаются между дном желудочных желез и мышечной пластинкой слизистой оболочки и между желудочными железами. Лимфоидная ткань слизистой оболочки желудка состоит из малых, средних и больших лимфоцитов, плазмоцитов, макрофагоцитов и тканевых базофилов. Количество иммунокомпетентных клеток в лимфоидных структурах зависит от возраста животных и части желудка. У половонезрелых крыс лимфоидные структуры в слизистой оболочке желудка сформированы и не имеют существенных различий в зависимости от части желудка. В лимфоидной ткани преобладают малые лимфоциты, количество которых колеблется от 54,6 % в диффузной лимфоидной ткани до 70,3 % в лимфоидных узелках, а их плотность соответственно от 3,32±0,38 до 11,30±0,49 клеток на площади 625 мкм2.
У половозрелых белых крыс выявлено максимальное количество лимфоидных структур и клеточных элементов в лимфоидной ткани слизистой оболочки желудка. Количество клеток зависит от части желудка и достоверно увеличивается в направлении от кардиальной до пилорической части. Плотность малых лимфоцитов в лимфоидных узелках составляет 11,36±0,99 в кардиальной части, 13,02±0,55 в дне желудка и 14,25±0,66 в пилорической части, что колеблется в пределах 75,6-78,1 %.
У “старых” белых крыс по сравнению с половозрелыми животными вдвое уменьшается количество лимфоидных структур в слизистой оболочке желудка и уменьшается количество иммунокомпетентных клеток. Плотность малых лимфоцитов колеблется от 2,86±0,47 в диффузной лимфоидной ткани до 10,36±0,55 клеток в лимфоидных узелках на площади 625 мкм2, что соответственно на 30,8 % и 28,5 % меньше, чем у половозрелых крыс.
Установлено, что после антигенной стимуляции организма “Иммуноглобулином человека нормальным” отмечаются изменения в лимфоидных структурах слизистой оболочки желудка всех возрастных групп белых крыс. Введение антигена вызывает увеличение количества и размеров лимфоидных образований слизистой оболочки всех частей желудка, а также закономерные фазовые изменения количества иммунокомпетентных клеток в этих структурах. Через 1 сутки после введения антигена в лимфоидных структурах желудка половозрелых белых крыс уменьшается количество малых лимфоцитов в 1,2 раза во всех частях желудка, а через 3 суток количество этих клеток увеличивается с максимумом через 7 суток в 1,4-1,9 раза. У половонезрелых белых крыс через 1 сутки количество малых лимфоцитов увеличивается в 1,2 раза, через 3 суток - в 1,3-1,5 раза, а через 7 суток - в 1,4-1,7 раза. У “старых” крыс незначительно увеличивается число малых лимфоцитов через 3 суток с максимумом через 7 суток в 1,2 раза.
Через 1 сутки после одноразового введения антигена во всех возрастных группах животных увеличивается в 1,9-2,6 раза количество плазмоцитов, макрофагоцитов и тканевых базофилов в лимфоидных структурах слизистой оболочки всех частей желудка по сравнению с аналогичными показателями у интактных животных с максимумом через 7 суток в 2,3-3,7 раза.
Через 1 месяц после антигенной стимуляции количество иммунокомпетеных клеток в лимфоидных структурах слизистой оболочки желудка белых крыс-самцов во всех возрастных группах колеблется в пределах контрольных величин.
Ключевые слова: желудок, слизистая оболочка, лимфоидные структуры, иммунокомпетентные клетки, лимфоциты, антигенная стимуляция.
Annotation
Kalynyuk I.G. Morphological changes in the lymphoid structures of the stomach in dynamics of postnatal ontogenesis in norm and under the antigenic stimulation (experimental investigation). - Manuscript.
The thesis in search for the scientific degree of the candidate of medical sciences by specialty 14.03.01. - normal anatomy. I.Horbachevski Ternopil State Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Ternopil, 2006.
The dissertation present the data about the lymphoid structures of the stomach (diffuse lymphoid tissue, lymphoid prenodules and nodules), which contain small, medium and large lymphocytes, plasmocytes, macrophagocytes and tissues basophiles ensuring immune processes. It was established that the density of cellular elements in this structures depending on the age of the animals and of part of the stomach. Small lymphocytes (54,6-79,3 %) are prevail in the lymphoid formations. The lymphoid structures in the mucous membrane of the stomach of white immature rats are formed and haven't the peculiarities under the part of the stomach. The density of cellular elements in the lymphoid structures of the stomach is maximum and reliably increase from cardiac part of the stomach to pylorus. The quantity of the lymphoid structures of aged male rats becomes two times lower and also the density of cellular elements in this formations. The antigenic stimulation of organism stimulates system phase changes in density of cellular elements in the lymphoid structures of the stomach. In 1 day after the antigenic introduction the density of small lymphocytes decrease 1,2 times in the lymphoid structures of all parts of the stomach and after 3 days the quantity of these cells increase with maximum after 7 days 1,4-1,9 times compared to norm. In 1 day after the antigenic introduction the density of plasmocytes, macrophagocytes and tissues basophiles increase 1,9-2,6 time in all aged parts of the animals with maximum after 7 days compared to norm. In a month's time these data normalized.
Key words: stomach, mucous membrane, lymphoid structures, lymphocytes, antigenic stimulation.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Стан протеїназ-інгібіторної системи слизової оболонки шлунка й слизової оболонки кишечнику. Характер змін активності неспецифічних протеїназ шлункового соку у хворих. Стан компонентів протеїназ-інгібіторної системи й ультраструктурні зміни тканини шлунка.
автореферат [129,3 K], добавлен 18.03.2009Асоційовані захворювання. Потрійна або квадротерапія при дуоденальних пептичних виразках без постерадикаційного лікування. Клінічний перебіг, ендоскопічної картини і морфологічне та бактеріологічне дослідження біоптатів зі слизової оболонки шлунка.
автореферат [43,1 K], добавлен 14.03.2009Поєднання хронічних захворювань печінки із запальними та дегенеративно-дистрофічними змінами слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Кислотоутворююча функція шлунка поряд з гіпергастринемією при ЕВУШ на фоні дифузних захворювань печінки.
автореферат [49,6 K], добавлен 09.03.2009Гістогенез травної трубки. Загальна будова та функції слизової оболонки травного тракту людини. Середній та задній відділи травного тракту. Способи забору біоматеріалу для дослідження слизової оболонки. Правила приготування мікроскопічних препаратів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.01.2015Особливості перебігу вагітності у жінок з захворюванням травної системи. Клініка гастриту та його лікування. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки. Симптоми запалення слизової оболонки товстої кишки. Лабораторні та інструментальні дослідження.
презентация [4,4 M], добавлен 04.02.2014Аналіз дослідження розбіжностей у ультраструктурі скоротливого апарата кардіоміоцитів, протягом ранніх етапів постнатального розвитку щурів. Особливість порушення саркомерів з подальшою їх фрагментацію, дезорієнтацією актинових та міозинових ниток.
статья [1,7 M], добавлен 22.02.2018Будова лімфатичного мікроциркуляторного русла приносових пазух людини, відмінності топографії та морфометричні параметри. Напрямки відтоку лімфи від комірок решітчастого лабіринту. Шляхи розповсюдження запальних і пухлинних процесів та діагностика.
автореферат [41,0 K], добавлен 29.03.2009Стан моторної активності шлунка й секреторного апарату шлунка при моделюванні вегетативного дисбалансу, дуоденогастрального рефлюксу. Первинний етап розвитку дуоденогастрального рефлюксу. Збір шлункового соку. Міоелектрична і секреторна активність шлунка.
автореферат [92,4 K], добавлен 21.03.2009Стан загального та місцевого імунітету у хворих на рецидивний простий герпес слизової оболонки порожнини рота і губ під час рецидиву та ремісії. Використання препаратів Ербісолу та Ербісол-Ультрафарму. Цитокіновий профіль периферійної крові хворих.
автореферат [45,6 K], добавлен 07.04.2009Аналіз патогенетичних особливостей виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії. Дослідження стану необмеженого протеолізу шляхом визначення лізису азоальбуміну, азоказеїну та азоколу (лізис колагену).
статья [20,4 K], добавлен 31.08.2017Дослідження особливостей і динаміки змін реакцій у білих щурів при інтраназальному введенні нітроксоліну, як інтегрального показника фізіологічного стану організму та токсичного впливу на нервову систему. Принцип методу водного лабіринту Морріса.
статья [22,4 K], добавлен 18.08.2017Вивчення змін метаболізму мієлінової оболонки у мозку ссавців протягом старіння і на початкових етапах постнатального розвитку. Вплив гіпоксія-індукованого фактору на стан мієліну. Дегенерація олігодендроцитів, їх відновлення після фокальної ішемії мозку.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 25.06.2015Патогенетичні особливості виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії, обумовлену тривалим перебігом хронічного рецидивуючого пієлонефриту. Аналіз дослідження протеолітичної активності плазми крові.
статья [21,0 K], добавлен 07.11.2017Загальна характеристика, етіологія і патогенез, класифікація та клінічна характеристика виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Основні підходи до немедикаментозного i відновного лікування при захворюваннях, лікувальна дія фізичних вправ.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 16.08.2010Розвиток, патогенетичні ланки, класифікація, клінічні особливості бронхіальної астми в дітей. Алгоритм терапії астматичного нападу. Класифікація та сучасні терапевтичні підходи до лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей.
реферат [240,3 K], добавлен 12.07.2010Сучасна клініка потребує точних відомостей про вікову анатомічну мінливість органів та систем людини. Особливості будови і становлення топографії клубово-сліпокишкового сегмента в перинатальному періоді онтогенезу. Закономірності вікової анатомії органів.
автореферат [43,4 K], добавлен 07.03.2009Етіологія та патогенез вазомоторного риніту. Порушення нервово-рефлекторних механізмів реакції з боку слизової оболонки носа на рефлекторні подразнення. Діагностика та лікування вазомоторного риніту. Дослідження носового дихання на риноманометрі.
реферат [437,6 K], добавлен 30.10.2014Морфофункціональні зміни в міокарді правого передсердя та лівого шлуночка в динаміці експериментального післяопераційного гіпотиреозу та за різних умов його корекції. Морфофункціональна оцінка стану ендокринного апарату серця у щурів при гіпотиреозі.
автореферат [97,7 K], добавлен 29.03.2009Диференційно-діагностичні ознаки хронічного гастриту. Дисрегенераторні ураження слизової оболонки шлунку з порушенням секреторної, моторно-евакуаторної і інкреторної функції. Симптоми, причини захворювання, патогенез; діагностика, лікування, прогноз.
презентация [1,2 M], добавлен 10.12.2013Попередні дані про коня: реєстрація, анамнез життя та хвороби. Аналіз загального стану тварини. Дослідження окремих органів і систем, лабораторні дані. Встановлення діагнозу колік, спричиненого гострим розширенням шлунка та метеоризмом кишечника.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 03.06.2011