Магнітофорез брому та магнітотерапія в реабілітації хворих з синдромом вегето-судинної дистонії

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ МОЗ УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

МАГНІТОФОРЕЗ БРОМУ ТА МАГНІТОТЕРАПІЯ В РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ З СИНДРОМОМ ВЕГЕТО-СУДИННОЇ ДИСТОНІЇ

Виконала Кас Інна Віталіївна

Одеса - 2006

АНОТАЦІЯ

судинній дистонія мозковий магнітофорез

Кас І.В. Магнітофорез брому та магнітотерапія в реабілітації хворих з синдромом вегето-судинної дистонії.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія, Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування хворих з синдромом вегето-судинної дистонії, обумовленим закритою черепно-мозковою травмою та церебральним арахноїдитом, шляхом експериментального обґрунтування та розробки методики магнітофорезу брому, а також вивчення в комплексній терапії порівняльного впливу магнітотерапії та магнітофорезу брому.

Експериментальними дослідженнями доведено, що бромід натрію не руйнується під впливом магнітних полів як синусоїдальної, так і пульсуючої форми, оптимальним для магнітофорезу є 10% розчин броміду натрію.

Показано, що магнітофорез брому має більш виражену седативну дію на психоемоційний стан хворих, більш значно впливає на відновлення балансу вегетативної нервової системи за рахунок стимуляції парасимпатичної й інгібірованні симпатичної ланки вегетативної нервової системи. Магнітофорез брому та магнітотерапія однонаправлено діють на стан церебрального кровотоку - поліпшують пульсове кровонаповнення, знижують лінійну швидкість кровотоку та тонус судин, однак більш істотно венозний відтік поліпшувався при включені в комплекс лікування магнітофорезу брому.

За даними безпосередніх та віддалених результатів розроблені практичні рекомендації для диференційованого застосування магнітофорезу брому та магнітотерапії в комплексному лікуванні хворих з синдромом вегето-судинної дистонії залежно від клінічного перебігу, психоемоційного тонусу та церебрального кровообігу.

Ключові слова: вегето-судинна дистонія, низькочастотна магнітотерапія, магнітофорез брому.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Синдром вегето-судинної дистонії (СВСД) є одним з провідних у хворих, які перенесли черепно-мозкову травму й запальні захворювання центральної нервової системи [Берсенєв В.А., 1990; Вейн А.М., 2000]. Так, у середньому у двох із трьох хворих після черепно-мозкової травми проявляються віддалені прояви в різних клінічних варіантах [Тайцлін В.І., 2002; Магалов Ш.І., 2002; Шерман М.А., 2003]. З них більш ніж у половини (62-70%) хворих спостерігається СВСД, розвиток якого обумовлений травматичним впливом на стовбур мозку, гіпоталамічну ділянку [Мачерет Є.Л. та ін., 2000]. В 11-15% хворих виникнення СВСД обумовлене запальними захворюваннями центральної нервової системи, при цьому також уражається гіпоталамічна ділянка, що пов'язане з достатком васкуляризації й високою проникністю гематоенцефалічного бар'єру в цій ділянці мозку [Бурих М.П., 2002; Лобзин С. В. та ін., 2005]. Найбільш значимим механізмом виникнення СВСД є порушення судинного тонусу на рівні венозної ланки, що звичайно проявляються переважно в краніоцеребральному регіоні [Карлов В.А.,1996; Ананьїн Н. Н., 2000].

Терапія СВСД на сучасному етапі включає, насамперед, лікування основного захворювання, а також корекцію вегетативних порушень, реалізація якої найбільш ефективна при комплексному використанні медикаментозної терапії й фізіотерапевтичних методів лікування [Ананьїн Н.Н., 2001; Тайцлін В.І., 2002]. Комплексне застосування лікарських засобів і фізіотерапевтичних методів, визначене В.С. Улащиком як терапевтична інтерференція, завдяки своїй простоті, доступності, практично повній відсутності побічних ефектів і досить високій терапевтичній активності, займає одне із провідних місць у відновному лікуванні хворих СВСД [Лещинський А.Ф., Улащик В.С., 1989; Улащик В.С., 2001]. При цьому ефективність впливу лікувальних фізичних факторів на механізми пато- і саногенеза захворювання, а також основні клінічні прояви СВСД встановлені численними експериментальними й клінічними дослідженнями [Стрєлкова Н.І., 1999; Пономаренко Г.Н., 2000; Васильєва-Лінецька Л.Я., 2003]. До числа найбільш перспективних методів фізіолікування належить магнітотерапія, що пояснюється значимістю природних магнітних полів у забезпеченні життєдіяльності людини, активним вивченням біофізичних основ магнітотерапії, удосконаленням фізіотерапевтичної апаратури, а також, безумовно, особливостями лікувального впливу методу: його гіпотензивною, седативною дією [Самосюк І. З., 2000; Плетньов С. В., 2000]. Розширенню використання магнітних полів сприяють розробка й розвиток нових напрямків магнітотерапії, одним із яких є лікарський магнітофорез. Підставою для сполученого використання магнітних полів і лікарських засобів послужили дані про те, що магнітне поле прискорює дифузійні процеси, підвищує судинну й епітеліальну проникненість, завдяки чому лікарські препарати можуть проникати через шкіру й слизові оболонки внаслідок полегшеної дифузії [Пономаренко Г.Н., 2004]. До числа таких препаратів, ефективність яких безсумнівна в лікуванні хворих з СВСД, належить бромід натрію. Він викликає виражений седативний ефект, відновлює рівновагу між процесами збудження й гальмування, усуває гіперсимпатикотонію, не викликаючи при цьому міорелаксації, атаксії, сонливості, психічної й фізичної залежності [Машковський М.Д., 2004]. У той же час дослідження з використання магнітних полів у хворих з СВСД носять фрагментарний характер і не розкривають повністю можливостей магнітотерапії і, тим більше, магнітофорезу брому, що й послужило підставою для проведення наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами

Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідницької роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти, кафедри невропатології та дитячої неврології за темами “Структурно-функціональні взаємовідношення при віддалених наслідках черепно-мозкової травми у дорослих і дітей”, номер держреєстрації 0198U002281, “Особливості епілептичних синдромів та інших пароксизмальних порушень свідомості неепілептичного генезу при різній локалізації й характері патологічного процесу у віддаленому періоді закритої черепно-мозкової травми у дорослих і дітей”, номер держреєстрації 0102U002555. Фрагменти роботи, що присвячені використанню магнітотерапії та магнітофорезу брому в реабілітації хворих після перенесеної закритої черепно-мозкової травми та церебрального арахноїдита виконано безпосередньо здобувачем

Мета роботи

Підвищити ефективність лікування хворих з синдромом вегето-судинної дистонії, що зумовлений закритою черепно-мозковою травмою та церебральним арахноїдитом, шляхом експериментального обґрунтування й розробки методу магнітофорезу брому, та оцінити порівняльний вплив застосування в комплексній терапії магнітофорезу брому та магнітотерапії.

Завдання дослідження

1.Експериментально обґрунтувати можливість магнітофорезу брому на волонтерах з використанням спеціально створеної мікрокамери, що включає:

а) визначення стійкості молекули броміду натрію до магнітних полів синусоїдальної й пульсуючої форми;

б) вивчення можливості його введення за допомогою магнітного поля;

в) порівняльний аналіз кількості уведеного брому при дифузії, магнітофорезі, електрофорезі;

г) визначення оптимальної концентрації броміду натрію для магнітофорезу.

2.Вивчити особливості впливу однократної процедури магнітотерапії й магнітофорезу брому, а також комплексного курсового лікування на клінічний перебіг захворювання.

3.За допомогою методу кольорових виборів, опитника станів психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруги, комфортності й теппінг-теста дослідити психофізіологічні характеристики хворих й встановити вплив одноразової процедури та курсового застосування магнітотерапії й магнітофорезу брому на психоемоційний стан хворих.

4.Вивчити функціональний стан вегетативної нервової системи у хворих з СВСД з використанням методу варіабельності серцевого ритму і дослідити вплив на нього одноразової процедури магнітотерапії й магнітофорезу брому, а також курсового застосування фармако-фізіотерапевтичних комплексів.

5.На підставі даних реоенцефалографічного й транскраніального доплерографічного досліджень вивчити стан церебрального кровотока у хворих СВСД і визначити вплив на нього одноразових плацебо-процедур, що імітують магнітотерапію й магнітофорез брому, а також одноразового й курсового застосування магнітотерапії й магнітофорезу брому.

6.Вивчити ефективність та визначити показання до застосування магнітотерапії й магнітофорезу брому в комплексному лікуванні хворих з СВСД, залежно від стану вегетативної нервової системи, психоемоційного стану, церебрального кровотоку, на підставі безпосередніх і віддалених результатів лікування.

Об'єкт дослідження - синдром вегето-судинної дистонії, обумовлений перенесеними черепно-мозковою травмою й запальними захворюваннями центральної нервової системи.

Предмет дослідження - порівняльний вплив магнітотерапії й магнітофорезу брому на клінічний, психоемоційний стан, тонус вегетативної нервової системи, церебральний кровоток у хворих з синдромом вегето-судинної дистонії; експериментальні дослідження кількості брому, введеного при магнітофорезі, а також різні види перемінного магнітного поля.

Методи дослідження - експериментальні: рефрактометрія; клініко-інструментальні: реоенцефалографія, транскраніальна доплерографія, кардіоінтервалографія, психологічні тести.

Наукова новизна отриманих результатів

* Вперше експериментально обґрунтована можливість магнітофорезу брому на спеціально розробленій нами мікрокамері, доведено, що магнітні поля не руйнують молекулу броміду натрію, при магнітофорезі брому вводиться на 20-27% більше речовини, ніж при дифузії, розроблено лікувальну методику магнітофорезу брому, показано, що оптимальним для магнітофорезу брому є 10% розчин броміду натрію (Деклараційний патент на корисну модель №10681 (51) 7 А 61N2/12. Україна. Спосіб лікування хворих на вегетосудинну дистонію по гіпертонічному типу. /Васильєва-Лінецька Л.Я., Кас І.В., Кас В.Ю., Земляна О.В. - Заявлено 06.06.2005. - Опубліковано 15.11.2005. Бюл.№11).

* Вивчено вплив як одноразової процедури магнітотерапії й магнітофорезу брому, так і комплексного лікування на клінічний та психоемоційний стан хворих. Встановлено більш виражену седативну й вегетокоригуючу дію магнітофорезу брому порівняно з магнітотерапією.

* Встановлено, що магнітофорез брому значніше впливає на відновлення балансу вегетативної нервової системи, ніж магнітотерапія, за рахунок стимуляції парасимпатичної й інгібіруванні симпатичної ланки вегетативної нервової системи.

* Уперше проведене порівняльне вивчення впливу магнітотерапії й магнітофорезу брому на стан церебрального кровотоку при плацебо-дії, одноразовому й курсовому застосуванні. Доведено, що на відміну від плацебо-процедури одноразове й курсове застосування магнітотерапії й магнітофорезу брому поліпшують пульсове кровонаповнення, знижують лінійну швидкість кровотоку, знижують тонус вен та артеріол, однак більш істотно поліпшувався венозний відтік при включенні в комплекс лікування магнітофорезу брому.

* Показано, що застосування магнітофорезу брому в комплексному лікуванні хворих з СВСД, у яких є виражене превалювання тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, астено-невротичний синдром, ознаки утрудненого венозного відтоку, є більш ефективним порівняно з традиційною магнітотерапією, про що свідчать безпосередні й віддалені результати лікування.

Практичне значення отриманих результатів

Результати проведеного дослідження дозволяють рекомендувати включення магнітофорезу брому в комплекс лікування хворих з СВСД для широкого впровадження в неврологічну практику. Розроблено практичні рекомендації для використання магнітофорезу брому в комплексному лікуванні хворих з СВСД залежно від клінічного перебігу захворювання, психоемоційного стану, вегетативного тонусу й церебрального кровотоку.

Розроблена методика лікування впроваджена у відділенні фізіотерапії Центральної клінічної лікарні Укрзалізниці, Сумській міській лікарні 31, Сумській обласній інфекційній лікарні ім. Красовицького, в/ч А 3306, кафедрі фізіотерапії та курортології, кафедрі невропатології та дитячої неврології ХМАПО.

Матеріали дисертації використовуються при проведенні семінарських і практичних занять на циклах спеціалізації й тематичного вдосконалення кафедр фізіотерапії та курортології, невропатології та дитячої неврології ХМАПО.

Підготовлені й видані методичні рекомендації “Магнітотерапія та нормобарична гіпоксична терапія в комплексному лікуванні хворих на вегетативну дистонію з артеріальною гіпертензією та гіпертонічну хворобу різних стадій”. 2002 р., 20 с.

Особистий внесок здобувача

Ідея дисертаційної роботи належить науковому керівникові, з його допомогою розроблено план досліджень. Автор самостійно здійснила інформаційний і патентний пошук, аналіз наукової літератури за даною проблемою, розробила оптимальні параметри магнітофорезу брому для застосування у хворих з синдромом вегето-судинної дистонії на підставі експериментального обґрунтування, вивчення впливу на клінічний, психоемоційний стан, тонус вегетативної нервової системи й церебральний кровотік. Функціональні методи дослідження проведені в умовах відділення функціональної діагностики Центральної клінічної лікарні Укрзалізниці. Автор самостійно здійснила статистичну обробку даних, їхній аналіз, сформулювала підсумок досліджень і висновки.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації повідомлені на науково-практичній конференції молодих учених Харківської медичної академії післядипломної освіти “Нові технології в медицині” (Харків, 2000), засіданні Харківського наукового медичного товариства фізіотерапевтів (Харків, 2004), V конгресі фізіотерапевтів і курортологів Автономної республіки Крим, 2005, VІ конгресі фізіотерапевтів і курортологів Автономної республіки Крим, 2006.

Апробацію роботи проведено на суміжному засіданні кафедр фізіотерапії та курортології й невропатології та дитячої неврології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України та на засіданні клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали й методи дослідження

Під нашим спостереженням перебували 134 хворих із синдромом вегето-судинної дистонії з артеріальною гіпертензією у віці від 17 до 60 років. Переважною віковою групою була група хворих у віці від 17 до 50 років, на частку яких доводилося 88% спостережень, причому більшу частину з них становили жінки - 62%. Розвиток СВСД було обумовлено в 79 (58,9%) пацієнтів перенесеними раніше запальними захворюваннями центральної нервової системи (МКБ-10 G 09), в 55 (41%) - наслідками закритої черепно-мозкової травми (МКБ-10 T 90).

Проводилися динамічні (до, після плацебо-процедури, до й після одноразової процедури, безпосередньо після закінчення лікування й у віддаленому періоді) клініко-інструментальні дослідження, які включали клінічне дослідження неврологічного статусу хворих, психологічні тести, варіабельність серцевого ритму, реоенцефалографію, доплерографію, а також експериментальні дослідження із введення брому за допомогою магнітних полів.

Для вивчення порушень в емоційно-вольовій сфері, швидкості психомоторної реакції, що дозволяє судити про седативний вплив фактора і їхні динаміки, в процесі терапії використовувалися метод кольорових виборів (МКВ), що є адаптованим варіантом колірного тесту М. Люшера, опитник станів психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруги й комфортності й теппінг-тест.

Для оцінки стану вегетативної нервової системи (ВНС) була використана комп'ютерна система "CardioLав", що дозволяла робити спектральний аналіз серцевого ритму (СР) за методом швидкого перетворення Фур'є. З параметрів отриманих спектрограм враховувалися високочастотні коливання (HF-high frequency) як такі, що відбивають стан парасимпатичної ланки ВНС і низькочастотні коливання (LF-low frequency), на частину яких у спектрограмі впливає симпатична ланку. Також оцінювалося відношення частки LF до HF (LF/HF коефіцієнт) - цим коефіцієнтом характеризують співвідношення або баланс симпатичних і парасимпатичних ланок ВНС. Для вивчення реактивності ВНС та збереження її у хворих СВСД дослідження проводилися за методикою активного тілт-теста: записувалися 5 хвилинні ритмограми в положеннях лежачи й стоячи.

З метою встановлення диференційованого впливу комплексного лікування на стан внутрішньомозкового кровообігу нами проведені РЕГ дослідження й транскраніальна доплерографія (ТКДГ). РЕГ записували на цифровому тетраполярному реографі фірми “DX-systems”. ТКДГ дослідження здійснювалося за допомогою апарата “SIGMA iris 880”, фірми KONTROL INSTRUMENTS (Франція). Всім пацієнтам проводилася ТКДГ середньої мозкової артерії як самої великої серед ділянок внутрішньої сонної артерії, яка приймає основний обсяг крові, що надходить у півкулі мозку (70-80%). Проводилося дослідження основних показників церебральної гемодинаміки: лінійної швидкості кровотока (ЛШК), яка складає уяву про тип церебральної гемодинаміки, RI-індекс циркуляторного опору, що відбиває стан опору кровотока дистальніше місця виміру, PI*-індекс пульсації, який відображає еластичні властивості артерій.

Методи лікування. Лікування хворих проводилося з використанням фармако-фізіотерапевтичних комплексів, які розрізнялися між собою тільки варіантами використовуваної магнітотерапії. Лікувальний комплекс першої групи (69 пацієнтів) включав магнітотерапію (МТ), другої групи (65 хворих) - магнітофорез (МФ) брому. МТ і МФ брому проводилися з використанням апарата “Полюс-1”. Застосовувалося магнітне поле синусоїдальної форми в безперервному режимі з індукцією 35 мТл, вплив проводився двома циліндричними індукторами паравертебрально в ділянці коміркової зони. Час експозиції 20 хвилин, на курс 10-12 процедур. При МФ брому під циліндричні індуктори розташовувалися марлеві прокладки з нанесеним на них 10 % розчином натрію броміду в кількості 5 мл. Тривалість курсу лікування становила 18-21 день. Згідно з основними клініко-анамнестичними даними, віковим, кількісним й статевим складом групи були ідентичні (p>0,1).

3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХНЄ ОБГОВОРЕННЯ

Клінічному застосуванню МФ брому передували експериментальні дослідження, що було обумовлено відсутністю в літературі даних про стійкість сполук брому до магнітних полів, можливість його введення низькочастотними магнітними полями й оптимальні концентрації препаратів брому для МФ.

Експериментальні дослідження.

Експериментальні дослідження проводилися у два етапи. Перший здійснювався за допомогою створеної нами спеціальної мікрокамери, що була виготовлена з органічного скла й відповідала за формою й розмірами сердечнику циліндричного індуктора від апарата “Полюс-1”. Проводилося дві серії дослідів: перша - дослідження дифузії броміду натрію, друга - МФ брому через напівпроникну мембрану. Дані досліди були проведені з метою визначення кількості речовини, яка вводиться при дифузії і МФ. Другим етапом дослідження проводилися на 10 волонтерах (8 жінок й 2 чоловіки) у віці від 21 до 56 років і включали порівняльне вивчення кількості уведеного брому методом МФ, електрофорезу й дифузії. Крім того, ми досліджували вплив концентрації препарату на кількість уведеної речовини, для цього ми використали 2 %, 5% й 10% розчини броміду натрію. Сумарна кількість дослідів склала 120.

Як джерело брому ми застосовували найбільш доступний і широко використовуваний у медичній практиці препарат броміду натрію, який включає 77,7 % брому. Для якісних і кількісних його досліджень застосовувався рефрактометричний метод, що заснований на визначенні показника переломлення променя світла при його проходженні з одного середовища в інше.

При аналізі отриманих даних на першому етапі досліджень установлено, що при дифузії через напівпроникну мембрану вводиться в камеру 0,069±0,006 мг, у той час як МФ брому - 0,39±0,02 мг речовини, тобто в п'ять разів більше (р<0,001).

Надалі ми вивчали зміни концентрації броміду натрію у вихідному розчині при 20 хвилинній його аплікації на шкіру, МФ, електрофорезі. Аналіз впливу концентрації вихідного розчину показав збільшення використованих концентрацій розчинів з 2% до 10% викликало збільшення уведеної речовини практично в 5 разів. При цьому слід зазначити, що кількість препарату, що вводиться, при МФ була істотно вище, ніж при дифузії: з 2 % розчину вводилося на 20% більше речовини, а з 10% розчину - на 27%.

Порівнюючи кількість уведеного брому при МФ й електрофорезі, ми встановили, що методом електрофорезу вводиться трохи більше речовини при використанні 2% і 5 % концентрацій розчину, при цьому відзначається його збільшення в три рази. Подальше підвищення концентрації броміду натрію до 10% викликало збільшення кількості броміду натрію, що вводиться, але тільки в 1,5 рази. У той же час при використанні 10% концентрації броміду натрію кількість брому, що вводиться, при МФ й електрофорезі практично однакова.

Друга серія дослідів складалася у вивченні впливу різних видів змінного магнітного поля на кількість уведеного препарату. Ми відзначили, що при МФ пульсуючим і синусоїдальним магнітним полем у безперервному режимі вводиться практично однакова кількість речовини, що свідчить про рівноцінне використання для МФ обох видів магнітних полів.

У результаті проведених експериментальних досліджень ми встановили, що молекула броміду натрію є стійкою до впливу магнітних полів. З огляду на те, що кількість уведеної речовини при використанні магнітного поля як синусоїдальної, так і пульсуючої форми практично однакова, можна використати обидва види магнітних полів. Вивчення залежності кількості введеного брому від концентрації вихідного розчину при МФ броміду натрію дозволило встановити, що оптимальною для МФ є 10 % концентрація розчину броміду натрію.

Клінічні дослідження.

Надалі проводилося вивчення впливу першого та другого лікувальних комплексів на клінічні прояви при курсовому застосуванні, а також проводилося порівняльне вивчення впливу на них одноразової процедури МТ й МФ брому. Крім того, досліджувався вплив одноразових плацебо-процедур, що імітують МТ й МФ брому на рівень артеріального тиску.

Аналіз результатів лікування показав, що як одноразові процедури, так і обидва лікувальні комплекси робили сприятливий односпрямований вплив на клінічні прояви захворювання. У результаті проведеного лікування скарги на головний біль однаково часто зменшувалися у хворих першої й другої груп, кількість хворих зі скаргами на запаморочення зменшилося тільки наприкінці курсу лікування однаково в обох групах (p < 0,01), такаж динаміка спостерігалась при наявності кардіалгій (p < 0,001).

Більш значимо в другій групі в порівнянні з першою зменшувалося число хворих, що виказували скарги на серцебиття (p < 0,001), порушення нічного сну (p < 0,001), швидку стомлюваність (p < 0,001), підвищену денну сонливість (p < 0,01), емоційну лабільність (p < 0,05), відчуття раптової “недостачі повітря” (p < 0,1), що свідчить про доцільність включення МФ брому до комплексу лікування хворих з вираженими вегетативними порушеннями.

Проведене курсове лікування сприяло також зменшенню деяких неврологічних проявів. Так, тремор пальців кистей рук у першої групи зник в 34 (49±6%) хворих (р<0,05) і в 40 (62±6%) у другій групі (р<0,001). Гіпергідроз долонь зменшився відповідно в 50 (72±5%) хворих (р<0,05) і в 57 пацієнтів (р<0,01). Мармуровість кистей і стоп залишилася в 18 (28±6%) пацієнтів першої (р<0,01) і зникла зовсім в обстежуваних другої групи (р<0,001) після курсу лікування.

Установлено, що підвищений артеріальний тиск (АТ) при надходженні відзначили у 50 пацієнтів. У всіх інших артеріальна гіпертензія мала місце тільки в анамнезі й супроводжувала порушення психоемоційного стану. При вивченні впливу плацебо-процедури не відзначалося істотних змін рівня АТ як при імітації МТ, так і МФ брому. У той же час проведене лікування було ідентичним в обох групах, що відзначалося вже після першої процедури й зростало в результаті курсового лікування, у ході якого АТ досяг рівня норми при використанні обох лікувальних комплексів.

При вивченні психоемоційного стану хворих за даними методу кольорового вибору нами було проведене ранжирування значень показника рівня відхилення від аутогенної норми, а також показника рівня тривоги та працездатності. При цьому було виявлене підвищення вихідних величин показника відхилення від аутогенної норми до 50% і вище, а також показника рівня тривоги, та зниження показника працездатності у половини хворих, як першої так і другої групи.

При аналізі впливу одноразових процедур МТ й МФ брому на показники відхилення від аутогенної норми, працездатності достовірних змін не відзначено (р>0,1). При аналізі значень рівня тривоги у пацієнтів, в комплекс лікування яких включався МФ, уже після одноразової процедури відзначена тенденція до зниження величин (р=0,1). При їх курсовому застосуванні відзначено істотне зниження показника рівня відхилення від аутогенної норми у пацієнтів другої группи (р<0,01), тоді як у пацієнтів першої групи достовірних змін показника не відзначено (р>0,1). Рівень тривоги достовірно знизився у хворих в комплекс лікування яких був включений МФ брому (р<0,01), у той же час у хворих, що одержували МТ, достовірних змін значень рівня тривоги наприкінці курсу лікування виявити не вдалося (р>0,1). Також, наприкінці курсу лікування було відзначено достовірне підвищення показника працездатності значень у першій групі до 49,81±3,35% (р<0,05), а в другій - до 55,47±5,11% (р<0,01).

При дослідженні динаміки показника рівня активності у хворих з вихідним зниженням його величин після застосування одноразової процедури МТ спостерігалося достовірне його підвищення (p<0,01), що не було відзначено у хворих які одержували МФ. Після курсового лікування достовірне підвищення значень показника відзначено в обох групах (р<0,01).

Вихідні величини психічної активності, інтересу, емоційного тонусу, напруги й комфортності відповідали середньому ступеню виразності досліджуваних психічних станів.

Одноразова процедура МТ істотного впливу на значення показників не зробила (p>0,1). Після курсового лікування відзначене достовірне зниження величин емоційного тонусу (р<0,05), що свідчить про сприятливу динаміку показника, значення показника комфортності вірогідно не змінилися (р>0,1). У той же час у діапазоні шкали виразності досліджуваних психічних станів ступінь комфортності після лікування відповідала високій, що дозволило говорити про поліпшення психоемоційного стану під впливом комплексу, що включав МТ.

При дослідженні ступеня виразності напруги в процесі лікування звернуло на себе увагу розходження динаміки величин показника в пацієнтів, що одержували МТ й МФ брому. В 1-й групі істотних змін його значень виявити не вдалося. (p>0,1). У хворих, терапевтичний комплекс яких включав МФ брому, вже після одноразової процедури відзначене достовірне зниження величин показника (p<0,05), після курсового лікування значення показника склали 9,58±0,61 балів (p<0,001). Зниження ступеня напруги у хворих 2-ї групи супроводжувалося достовірним поліпшенням інших показників, що характеризують психоемоційний стан. Так, ступінь комфортності, емоційного тонусу, інтересу після курсу лікування відповідала високим значенням діапазону шкали виразності психічних станів. При цьому величини інтересу до й після курсу лікування склали 11,37 ±0,45 балів й 8,63±0,45 балів (p<0,001), емоційного тонусу 11,11±0,53 бала й 8,95±0,057 балів (p<0,01), комфортності - 10,16±0,57 балів й 7,95±0,49 балів (p<0,01)

При вивченні функціонального стану ВНС установлено, що в обох групах домінував вплив симпатичної ланки ВНС. Про це свідчило значне перевищення значень частки LF у спектрограмі серцевого ритму (СР) (p<0,01) як у положенні тіла пацієнтів лежачи, так і стоячи. Високочастотна складова спектра СР була знижена в обох групах у положенні стоячи (p<0,05). Внаслідок цих змін спектрограм відношення LF/HF значно перевищувало показники норми в обох групах й обох положеннях тіла хворих (p<0,001). Також звертало на себе увагу збереження у хворих з СВСД дворазового збільшення значень LF/HF у результаті тілт-теста, що спостерігалося й у практично здорових осіб - це могло свідчити про незмінність в них фізіологічних механізмів активації ланок ВНС. Однократне застосування МТ вплинуло на баланс ВНС, у результаті чого зросла частка низькочастотних коливань із 0,54±0,03 до 0,69±0,07 (0,1>p>0,05) і збільшилися до рівня норми високочастотні складові спектра (0,083±0,005, p>0,1) у пацієнтів у положенні стоячи. Незначний ріст часток LF й HF вірогідно знизив LF/HF c 3,91±0,12 до 3,24±0,19 (p<0,02), однак цей показник не досяг рівня норми (p<0,001). У цілому результати одноразового застосування МТ можна охарактеризувати як стимуляцію обох ланок ВНС. Одноразова процедура МФ брому не викликала значних зрушень у спектрограмі СР у хворих СВД, за винятком зниження частки LF (p=0,05) у положенні лежачи. Після закінчення лікування у хворих СВСД, у лікувальний комплекс яких включалася МТ, спостерігався ріст обох досліджених діапазонів спектрограми в положенні пацієнтів лежачи порівняно з вихідними значеннями, і з показниками після одноразової процедури. Так, частка LF виросла з 0,47±0,02 (вихідні значення) до 0,55±0,03 (p=0,05) і HF - з 0,12±0,02 (вихідні значення) до 0,17±0,03 (p>0,1). Дане непропорційне збільшення частот спектра викликало значне зниження LF/HF з 3,91±0,12 до 3,24±0,13 (p<0,01), однак рівень норми не був досягнутий (p<0,001). У випадку курсового застосування МТ незначні зміни часток LF й HF порівняно з показниками до початку лікування (p>0,1) привели до достовірного зниження LF/HF до 5,38±0,21 (p<0,01). Таким чином, можна зробити висновок про те, що МТ у хворих СВСД викликає збільшення активності обох ланок ВНС й одночасно відновлює збалансованість їхньої діяльності. Курсове застосування МФ брому привело до істотного збільшення частки HF у спектрограмах хворих СВСД у положенні лежачи до 0,19±0,01 (p<0,01) і в положенні стоячи до 0,14±0,02 (p<0,02), і в обох випадках нормативні показники були перевищені (p<0,02), що свідчило про стимулюючий вплив даного фізіотерапевтичного методу на парасимпатичну ланку ВНС й ингібірування симпатичного - LF у положенні лежачи знизився до 0,45±0,02 (p=0,02). Це підтверджувалося зменшенням LF/HF у положенні тіла пацієнта лежачи до 2,36±0,37 (p<0,01) і в положенні стоячи - до 4,14±0,19 (p<0,01), більше того, його нормалізацією в положенні лежачи (p>0,1).

Дослідження церебрального кровотока методом реоенцефалографії дозволило встановити істотні порушення стану внутрішньомозкового кровообігу до початку лікування. Для виключення психотерапевтичного впливу методів на стан мозкового кровообігу нами проведене вивчення впливу на нього одноразових плацебо-процедур, що імітують МТ і МФ брому. Достовірної різниці між реоенцефалографічними показниками до лікування й після плацебо-процедур не відзначалося.

Вивчення впливу одноразових процедур у басейні внутрішніх сонних артерій дозволило встановити, що МТ викликала незначне підвищення пульсового кровонаповнення, тонус артеріол практично не змінився (р>0,1), а венозний відтік нормалізувався (р<0,05). Вплив одноразової процедури МФ брому був також мало значимим, пульсове кровонаповнення практично не змінилося, тонус артеріол трохи знизився, венозний відтік не покращився (р>0,1). Вивчення курсового застосування МТ в басейні внутрішньої сонної артерії дозволило встановити, що пульсове кровонаповнення збільшилося з 0,83±0,09 до 1,08±0,10 (р<0,1) і досягло значень норми (р>0,1), тонус артеріол вірогідно знизився з 87,48±7,71 % до 68,41±3,52 % (р<0,05) і мав тенденцію до зниження до рівня норми (р<0,1), венозний відтік практично не змінився. При включенні в комплекс лікування МФ брому пульсовий кровообіг істотно зріс з 0,83±0,09 до 1,30±0,10 (р<0,001) і досяг рівня норми (р>0,1), тонус артеріол знизився недостовірно, венозний відтік значно покращився, діастолічний індекс знизився з 78,83±5,67% до 59,83±2,135 (р<0,01) і досяг рівня норми (р>0,1).

При дослідженні вертебробазилярного басейну виявлено, що після одноразової процедури МТ й МФ брому досліджувані РЕГ-показники вірогідно не змінилися. (p>0,1). Курсове лікування із включенням МТ сприяло істотному поліпшенню інтракраніального кровотока у вертебробазилярному басейні, що проявлялось зростанням пульсового кровонаповненя (p<0,01), зниженням тонуса артеріол(p<0,05). Венозний відтік покращився за значеннями ДСІ, що знизився з 80,07±3,81% до 65,91±2,72% (p<0,01) і досяг рівня в практично здорових людей (p>0,1).

Аналогічні зміни внутрішньомозкового кровообігу спостерігалися у вертебробазилярному басейні хворих СВСД після закінчення курсу лікування із включенням МФ брому. У них також збільшилося пульсове кровонаповнення - значення РІ зросли з 0,51±0,02 до 0,78±0,04 (p<0,01) і фактично відповідали нормальним (p>0,1). Тонус артеріол вірогідно знизився, про що свідчило зменшення ДІ з 82,59±6,56% до 52,13±3,99% (p<0,001). ДСІ зменшився з 80,07±3,81% до 56,37±3,21% (p<0,001), що дозволило судити про поліпшення венозного відтоку.

При вивченні показників, які характеризують стан мозкового кровотока за даними ТКДГ, було відзначено, що показники ЛШК перевищували норму в 1-й групі в 13 (36±8%) хворих у правій й 15 (42%) обстежуваних у лівій СМА порівняно з 14 (40%) і 16 (46±9%) пацієнтами другої групи. Середні значення ЛШК у хворих з підвищеними величинами показника були вище в 1-й групі й склали 85,25±1,43 см/с для правої й 82,26±1,73 см/с для лівої середньомозкової артерії, у хворих другої групи 78,00±1,46 см/с й 75,33±1,61 см/с (р<0,01).

RI був вірогідно вище (р<0,001) у першій групі в 7 (19±7%) пацієнтів у правій і в 5 (14%) обстежуваних у лівій СМА. Аналогічні зміни спостерігалися в другій групі в 5 (14%) хворих у правій й в 4 (11%) - лівій СМА порівняно зі значеннями норми.

PI* був також підвищений (р<0,001) в 13 (19%) хворих першої й у 13 (20%) спостережуваних другої групи. У першій групі він склав 1,10±0,04 у правій СМА й 0,95±0,02 у лівій СМА, у другій групі відповідно 1,10±0,03 й 1,02±0,02 при рівні норми 0,86±0,14 (р<0,001).

При вивченні динаміки ЛШК після одноразової процедури відзначено, що показники вірогідно знизилися у хворих, що одержували МФ брому, з 78,00±1,46 до 66,89±3,60 (р<0,05) у правій СМА, і у хворих, що одержували МТ, з 82,26±1,73 до 73,00±2,51 (р<0,05) у лівій СМА. Більш значиме поліпшення лінійної швидкості кровотока відзначалося в обох групах після курсу лікування, що полягало в значимому зниженні ЛШК, величина якої після лікування досягала рівня норми (р>0,1). Дослідження впливу лікування на індекс циркуляторного опору показало, що він вірогідно знизився в обох групах наприкінці курсу лікування (р<0,001), а при однократній процедурі тільки у хворих другої групи в правій середньомозковій артерії (р<0,01). Аналізуючи зміни показника РI* у процесі лікування, було встановлено, що одноразова процедура не викликала його істотних змін, тоді як наприкінці курсу лікування PI* вірогідно знизився в обох групах (р<0,001).

Вивчення безпосередніх результатів лікування, отриманих після закінчення курсового лікування, свідчить про те, що включення в комплекс лікування хворих МТ й МФ брому дозволяє значно підвищити ефективність лікування (табл.1).

Таблиця 1. Ефективність застосовуваних методів

Ефективність	Група №1, n=65	Група №2, n=69
Значне поліпшення	15 (23±5%)	26 (38±6%)
Поліпшення	17 (26±5%)	27 (39±6%)
Незначне поліпшення	19 (29±6%)	11 (16±4%)
Без динаміки	14 (22±5%)	5 (7±3%)
Погіршення	-	-

За результатами аналізу катамнестичних даних в 81 хворого (39 - з першої й 42 з другої групи), зібраних при повторній госпіталізації, було встановлено, що більше стійкий позитивний ефект спостерігався у хворих, в комплекс лікування яких включався МФ брому. Тривалість періоду ремісії в другій групі становила 6,82±1,15 місяців, тоді як у першій - ремісія була значно коротше й становила в середньому 4,6±1,14 місяців (р<0,001).

Одержані дані розширюють можливості використання МТ та МФ брому, для корекції порушень стану вегетативної нервової системи, психоемоційного стану, церебрального кровообігу, що сприяє підвищенню ефективності лікування хворих з синдромом вегето-судинної дистонії, обумовленим черепно-мозковою травмою чи церебральним арахноїдитом.



ВИСНОВКИ

1.Комплексне лікування із включенням магнітотерапії або магнітофорезу брому позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання, психоемоційний стан, вегетативний гомеостаз і церебральний кровоток хворих із синдромом вегето-судинної дистонії, обумовленим черепно-мозковою травмою чи церебральним арахноїдитом.

2.У результаті проведених експериментальних досліджень доведена стійкість броміду натрію до магнітних полів пульсуючої й синусоїдальної форми. Установлено, що при проведенні магнітофореза кількість брому, що вводиться, вище, ніж при дифузії, на 20-27%. При збільшенні вихідної концентрації броміду натрію з 2% до 10% рівень уведеного брому збільшується в 5 разів і досягає кількості введеного при електрофорезі, що є підставою для використання при магнітофорезі 10% розчину броміду натрію.

3.При клінічних дослідженнях установлено, що й одноразова процедура магнітотерапії й магнітофорезу брому, і комплексне лікування з їхнім використанням істотно знижує артеріальний тиск у хворих з гіпертензією, тоді як плацебо-дія не впливає на його рівень. Магнітофорез брому як при одноразовому, так і при курсовому застосуванні викликає більш виражений седативний й вегетокоригуючий вплив порівняно з магнітотерапією.

4.Вивчення психоемоційного стану дозволило виявити більш ніж у половини хворих порушення у вигляді зниження настрою, підвищення рівня тривоги й напруги. Включення як магнітотерапії, так і магнітофорезу брому в комплекс лікувальних заходів супроводжується позитивною динамікою досліджуваних показників з вираженою перевагою трофо- або ерготропних впливів у бік ейтонії, при цьому більше виражений седативний і вегетомодулюючий ефект, відзначений при використанні магнітофорезу брому.

5.При вивченні функціонального стану вегетативної нервової системи встановлено, що більш значиме відновлення балансу вегетативної нервової системи досягається при включенні в комплекс лікування магнітофорезу брому як при одноразовій процедурі, так і при курсовому застосуванні, за рахунок стимуляції парасимпатичної й інгібірованні симпатичної ланки вегетативної нервової системи.

6.Дослідження церебрального кровотока методом реоенцефалографії й транскраніальної доплерографії свідчить про те, що комплексне лікування з використанням магнітотерапії й магнітофорезу брому істотно поліпшує стан мозкового кровотоку за рахунок зниження підвищеного тонусу артеріальних судин, високої лінійної швидкості кровотоку й тонусу вен, відновлення еластичних властивостей артеріол, при цьому венозний відток істотніше поліпшується під впливом магнітофорезу брому в обох досліджуваних басейнах.

7.Застосування магнітотерапії й магнітофорезу брому в комплексному лікуванні хворих із синдромом вегетативної дистонії з артеріальною гіпертензією дозволяє досягти позитивних результатів відповідно в 78% й 93% хворих. Значне поліпшення при використанні магнітофорезу брому відзначали 36%, при використанні магнітотерапії - 23% хворих. Період ремісії в пацієнтів, що одержували в комплексному лікуванні магнітофорез брому, становить 6,82±1,15, магнітотерапію - 4,6±1,11 місяці.

Рекомендації

1. Магнітотерапію та магнітофорез брому доцільно використовувати в комплексному лікуванні хворих з СВСД в умовах стаціонару, поліклінік, санаторно-курортних установах при наявності відповідної апаратури.

2. Застосування магнітотерапії рекомендоване хворим з СВСД з нерізко вираженими порушеннями вегетативного тонусу, психоемоційного стану, церебрального кровообігу.

3. Застосування магнітофорезу брому є доцільним у пацієнтів з:

а) вираженим превалюванням тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи;

б) при наявності психоемоційних порушень у вигляді антено - невротичного синдрому;

в) у випадках ознак утрудненого венозного відтоку.

4. Для магнітофорезу рекомендовано використання 10% розчину броміду натрію, що наноситься на восьмишарові марлеві які розташовуються паравертебрально, у зоні С₅-Th₄. Над ними контактно встановлюються циліндричні індуктори від апарата “Полюс-1”. Вплив здійснюється змінним магнітним полем синусоїдальної форми в безперервному режимі, індукція 35 мТл, 20 хвилин, у кількості 10-12 процедур на курс.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кас И.В. Эффективность влияния магнитотерапии и магнитофореза брома на состояние вегетативной нервной системы у больных с синдромом вегетативной дистонии // Медицина сегодня и завтра. - 2002. - № 4. - С.93-97.

2. Васильева-Линецкая Л.Я, Кас И.В, Земляная О.В. Применение магнитотерапии и магнитофореза брома для коррекции нарушений в эмоционально-волевой сфере у больных с вегетативной дистонией // Врачебная практика. - 2005. - №3.- С.83-85. (Особистий внесок здобувача: підбір та аналіз літературних джерел, набір матеріалу, математична обробка одержаних результатів).

3. Васильева-Линецкая Л.Я, Кас И.В. Экспериментальное обоснование применения магнитофореза брома для лечения больных вегетативной дистонией с артериальной гипертензией // Украинский бальнеологический журнал - 2005. - №1,2. - С.61-65. (Особистий внесок здобувача: обстеження хворих з СВСД, застосування лікувальних чинників, висновки).

4. Васильева-Линецкая Л.Я., Кас И.В. Сравнительная эффективность влияния магнитотерапии и магнитофореза брома на состояние мозгового кровообращения у больных с синдромом вегетативной дистонии с артериальной гипертензией // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2005.-№3.-С.19-21. (Особистий внесок здобувача: підбір та аналіз літературних джерел та математична обробка одержаних результатів).

5. Васильева-Линецкая Л.Я., Кас И.В. Магнитотерапия и магнитофорез брома в комплексном лечении больных с синдромом вегетативной дистонии с артериальной гипертензией // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия.-2006.-№1(45).-С.15-17. (Особистий внесок здобувача: проведено літературний пошук, обстеження хворих, математична обробка одержаних результатів).

6. Деклараційний патент на корисну модель №10681 (51) 7 А 61N2/12. Україна. Спосіб лікування хворих на вегетосудинну дистонію по гіпертонічному типу /Васильєва-Лінецька Л.Я., Кас І.В., Кас В.Ю., Земляна О.В. - Заявлено 06.06.2005. - Опубліковано 15.11.2005. Бюл. № 11 (Автором виконано набір матеріалу і його обробка).

7. Деклараційний патент на корисну модель №11281 (51) 7 А 61N2/12. Україна. Спосіб лікування вегетосудинної дистонії по гіпертонічному типу /Васильєва-Лінецька Л.Я., Кас І.В., Кас В.Ю., Земляна О.В. - Заявлено 17.06.2005.- Опубліковано 15.12.2005. Бюл. № 12 (Автором виконано набір матеріалу і його обробка).

8. Кас И.В. Магнитотерапия при отдаленных последствиях закрытой черепно-мозговой травмы с вегетативно-сосудистым синдромом // Актуальные вопросы курортологии.- 1998, Березовские минеральные воды.- C.110-111

9. Васильева-Линецкая Л.Я., Михедько Н.Г., Манойленко Н.Ю., Кас И.В. Лазеротерапия и магнитотерапия в комплексном лечении больных гипертонической болезнью и вегетососудистой дистонией // ХІ Международная научно-практическая конференция “Применение лазеров в медицине и биологии”.-1998.- С.53-54. (Особистий внесок здобувача: підбір та аналіз літературних джерел та математична обробка одержаних результатів, висновки).

10. Кас И.В., Гладченко А.Р., Меркулова О.Ю., Ларионова С.В. Динамические изменения транскраниальной допплерографии у больных с синдромом ликворно-венозной дистензии при воздействии переменным магнитным полем // Актуальные проблемы курортологии и медицинской реабилитации. - Киев. Полиграфкнига, 1999.- С. 256. (Особистий внесок здобувача: обстеження хворих з СВД, застосування лікувальних чинників, висновки).

11. Кас И.В., Васильев-Линецкий И.В. Экспериментальные исследования магнито- и лазерофореза // Нові технології в медицині.- 2000.- С.7-8. (Особистий внесок здобувача: проведені експериментальні дослідження, математична обробка одержаних результатів, висновки).

12. Васильева-Линецкая Л.Я., Кас И.В., Ларионова С.В., Тарасова О.И. Эффективность дифференцированной магнитотерапии у больных вегето-сосудистой дистонией // Украинский вестник психоневрологии. Т. 10, вып. 1 (30).- 2002.- С.30-31. (Особистий внесок здобувача: обстеження хворих, аналіз отриманих результатів).

13 Васильева-Линецкая Л.Я., Манойленко Н.Ю., Роханский А.О., Кас И.В., Земляная О.В. Особенности влияния различних физиотерапевтических методов на сосудистые нарушения больных неврологического профиля // Физические методы в неврологи и нейрохирургии. -Ялта.-2002.- С. 43-44. (Особистий внесок здобувача: огляд літературних даних, обстеження хворих з СВСД, застосування лікувальних чинників, висновки).

14. Кас И.В., Замятина Е.И. Эффективность магнитотерапии и магнитофореза брома с синдромом вегето-сосудистой дистонии // Матеріали ІІ з'їзду всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів, науково-практичної конференції з міжнародною участю „Лікувальні фізичні чинники та здоров'я людини”. -2003.-С.167-168. (Особистий внесок здобувача: огляд літературних даних, обстеження хворих, аналіз отриманих результатів).

15. Васильева-Линецкая Л.Я., Манойленко Н.Ю., Земляная О.В., Кас И.В., Красовская И.Г. Дифференцированное применение физических факторов у больных с церебро-кардиальной патологией // V конгрес физиотерапевтов и курортологов Автономной республики Крым. -2005.-С.149. (Особистий внесок здобувача: обстеження хворих, аналіз отриманих результатів).

16. Васильева-Линецкая Л.Я., Манойленко Н.Ю., Земляная О.В., Кас И.В. Дифференцированное применение физических факторов в реабилитации больных с соматофорными расстройствами // VІ конгрес физиотерапевтов и курортологов Автономной республики Крым. -2006.-С.98. (Особистий внесок здобувача: обстеження хворих, аналіз отриманих результатів).

17. Васильєва-Лінецька Л.Я., Кас І.В., Манойленко Н.Ю. Магнітотерапія та нормобарична гіпоксична терапія у комплексному лікуванні хворих на вегетативну дистонію з артеріальною гіпертензією та гіпертонічну хворобу різних стадій: Методичні рекомендації. - 2002.- С. 20. (Особистий внесок здобувача: проведено літературний пошук, математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу).

Размещено на Allbest.ru

...