Наукове обґрунтування ведення жінок зі звичною втратою плоду, профілактика перинатальних ушкоджень з метою збереження репродуктивного здоров’я

1. У (52%) жінок зі звичною втратою плода з дитинства відзначався високий інфекційний індекс, в 62% пацієнток виявляли. умовнопатогені та патогенні мікроорганізми у цервікальному каналі та уретрі, у 81% жінок перебіг вагітності супроводжувався загрозою переривання вагітності, в 22,6%- пізнім гестозом, в 22,2% у новонароджених діагностовано ВУІ.

2. В лікувальний комплекс у жінок із ГА та НВ з високим індексом маси тіла необхідно включати редукційну дієту та препарати, які мають здатність знижувати рівень інсулінорезистентності та гіперінсулінемії у цих хворих. Корекція метаболічних порушень комплексним впливом препаратів метморфін та авандія дозволили знизити масу тіла на 40% на 4-5кг, рівень Т у середньому з 5,2±0,17 до 3,2±0,25 нмоль/л, рівень ІР в 1,5 рази, домогтися відновлення репродуктивної функції у 35,5% хворих. Така терапія впливала не тільки на ступінь клінічних проявів ГА, але й на ефективність лікування жінок із НВ.

3. Для жінок зі звичним невиношуванням вагітності, зумовленим АФС, характерні: підвищений рівень аутоімунної патології, хронічних запальних захворювань статевих органів вірусної етіології, висока частота синдрому втрати плода, а також коагуляційних порушень (зниження АТ-ІІІ з 84,2% до 66,6%), що потребувало проведення антиагрегантної та антикоагуляційної терапії. У пацієнток з АФС встановлено підвищений рівень аутоантитіл до фосфоліпідів АФА, антитіл до в 2 ГП-1 IgG до 16,2±0,7 Од/мл, антитіл в 2 ГП-1 IgM до 13,4±1,5 Од/мл. Найбільш виражені зміни в системі гемостазу відмічені з циркуляцією АФА класу IgG.

4. При АФС в поєднанні з геніальним герпесом виникають порушення у розвитку плаценти, характерні для герпес-вірусної інфекції (тромбоз спіральних судин, матково-плацентарний васкуліт), які зумовлюють високий ризик розвитку плацентарної дисфункції, ВУІ, що визначає доцільність проведення комплексної антивірусної терапії.

5. У жінок із НВ та НЛФ виявлені в 52,8% неврастенічний, а в 18,9%-сенситивний типи особистостей, що потребувало проведення корекції не тільки гормонального, але й психосоматичного стану, шляхом впровадження нових перинатальних технологій (підготовка під час вагітності подружжя до проведення партнерських пологів в індивідуальних та сімейних пологових залах, в умовах наближених до домашніх, із забезпеченням теплового ланцюжка).

6. Впровадження розробленого диференційованого діагностичного та лікувального алгоритму ведення жінок із НВ різного ґенезу до та під час вагітності дозволило завершити вагітність своєчасними пологами в 63,9% пацієнток.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Вагітним з АФС потрібно проводити динамічне визначення циркуляції ВА, рівня АФА, антитіл до в 2 ГП-1 до 12 тижнів вагітності для верифікації аутоімунного процесу.

2. Вагітним з АФС необхідно проводити профілактичні курси, які передбачають введення НМГ (фраксипарин) курсами по 10-14 днів у кількості 0,3 мл на добу в І, ІІ триместрах вагітності зі збільшенням дози в ІІІ триместрі до 0,6 мл на добу під контролем коагулограми, АЧТЧ, титру антитіл до в 2 ГП-1, АФА. При загрозі розвитку СДР у плода необхідно профілактично застосовувати бетаметазон.

3. Консервативне розродження жінок із НВ в анамнезі можливе при неускладненому перебігу АФС, компенсованому стані плода, відсутності ЗВУР, тяжкої еклампсії і гострого перебігу ГГ. Наявність дистресу плода на тлі гемокоагуляційних порушень при відсутності ефекту від консервативної терапії є показанням для розродження шляхом операції кесаревого розтину.

4. Спостереження жінок, які тривалий час страждають на НВ, вказало на наявність змін психоемоційної характеристики ("внутрішньої картини хвороби"), що потребувало проведення їм психологічної реабілітації із залученням психолога та родорозродження в індивідуальних або сімейних пологових залах в присутності партнера або членів родини.

5. Проведення постійного перинатального аудиту в клінічній практиці, заснованого на принципах доказової медицини, впливало на зниження гінекологічної захворюваності, акушерських та перинатальних ускладнень, що дозволило зберегти репродуктивне здоров'я тематичним пацієнтам.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Гинзбург В.Г., Дубоссарская З.М., Дука Ю.М., Коротич С.Е., Дубоссарская Ю.А., Гончаренко Е.Н., Лебедюк В.В.,Жержова Т.А., Алексенко А.Г. Теория и практика гинекологической эндокринологии / Под ред. проф. З.М. Дубоссарской.- Днепропетровск: "Лира ЛТД",-2005. - 412 с.

(Пошукач підготувала до друку розділ "Невиношування вагітності").

2. Гинзбург В.Г., Веропотвелян П.Н., Лунгол В.Н., Арсентьева С.В., Веропотвелян Н.П. Медико-социальная характеристика гинекологических больных, нуждающихся в реабилитационном лечении в условиях дневного стационара / ПАГ.- 2001. - №5.- с. 96-99.

(Пошукачем проаналізовано результати лікування хворих, підготовлено до друку).

3. Гинзбург В.Г., Веропотвелян П.Н. Веропотвелян Н.П., Пивнева Н.В., Авксентьева Ю.В. Медико-социальные аспекты возрастных первородящих и их репродуктивная функция. / Зб. наук. пр. -Київ: Інтермед, 2003. - с. 34-38.

(Пошукач провела статистичну обробку отриманих результатів).

4. Гинзбург В.Г.,Дубоссарская З.М., Падалко Л.И. Роль оперативного родоразрешения в улучшении перинатальних исходов / Зб. наук. пр.- Київ: Інтермед, 2004. - с.143-146.

(Пошукач підсумувала отримані результати, провела статистичну обробку).

5. Гинзбург В.Г., Дубоссарская З.М., Коротич С.Е., Одинцова Г.Н. Факторы перинатального риска - мифы или реальность? / Зб. наук. пр.- Київ: Інтермед, 2005.-с. 140-143.

(Пошукач підсумувала отримані результати, провела статистичну обробку).

6. Гінзбург В.Г. Психоемоційний стан вагітних зі звичним невиношуванням / Медичні перспективи.- 2005.- Т.Х. - №3. - с. 79-84.

7. Гинзбург В.Г. Дубоссарская З.М., Залесская В.В.,, Жержова Т.А., Лебедюк В.В., Дука Ю.М., Нагорнюк В.Т., Заворотняя Ю.В., Сорока И.А. Проблемы перинатальних инфекций // Днепропетровск.- 2001.- с. 128.

(Пошукач підготувала огляд літератури).

8. Гінзбург В.Г., Веропотвелян П.М., Веропотвелян М.П., Авксентьєв О.М., Кліпова Л.В., Кодунов Л.О. Аналіз частоти та структури вроджених вад розвитку в Дніпропетровській області. //Матеріали ІІІ з'їзду медичних генетиків України.-Львів, 2002р. - с. 46.

(Пошукачем написано обговорення результатів дослідження і зроблено висновки).

9. Гинзбург В.Г., Дубоссарская З.М., Залесская В.В., Жержова Т.А, Лебедюк В.В., Дубоссарская Ю.А., Нагорнюк В.Т., Гончаренко В.Н., Коваленко Г.А.; Внутрибольничные инфекции в акушерско-гинекологических стационарах./. Днепропетровск.- 2002.-с. 107.

(Пошукач проаналізувала наукову літературу, підготувала матеріали до друку).

Размещено на Allbest.ru