Роль холінергічної системи в патогенезі адреналінової міокардіодистрофії у тварин різної статі

В умовах патології холінорецепторна система міокарда кастрованих тварин демонструвала іншу, ніж до кастрації, схему адаптації. Зокрема, у самців на 1 год АМД (табл. 4) спостерігали зменшення чутливості серця до ендогенного АХ (83,9 %; Р<0,01) та екзогенного АХ (77,1 %; Р<0,001). Ці зміни узгоджуються з динамікою показників кардіоінтервалографії, що відображали зменшення ролі холінергічної ланки АНС у регуляції ритму серця. На 24 год АМД виникало значне збільшення чутливості серця до ендогенного АХ (в 2,4 раза; Р<0,001) та екзогенного АХ (в 2,3 раза; Р<0,001). Зважаючи на те, що така ж реакція виникала у некастрованих самців, щоправда на 1 год АМД, можна думати про вмикання механізму відновлення регуляторного балансу. З огляду на присутність кардіопротекторного ефекту тразикору, хоча й у редукованому вигляді, слід оцінити такі зміни як позитивні, але запізнілі.

Таблиця 4

Негативні хронотропні реакції серця кастрованих тварин при розвитку адреналінової міокардіодистрофії на тлі тразикору

Чутливість холінорецепторів серця кастрованих самок до екзогенного АХ залишалася незмінною на обох етапах розвитку АМД, що свідчить про адаптаційну інертність холінореактивних структур в патологічних умовах і узгоджується з показниками математичного аналізу серцевого ритму. В умовах

АМД чутливість серця до ендогенного АХ зменшилася. Зокрема, на 1 АМД - в 2,9 раза (Р<0,001), а на 24 год АМД - в 2,6 раза (Р<0,001), що при наростаючій брадикардії могло бути проявом адаптації. Порівняно з некастрованими особинами на 1 год АМД лише чутливість серця до ендогенного АХ у кастрованих самок була в 3,3 раза меншою (Р<0,001). Проте на 24 год АМД у кастрованих особин усі показники були суттєво нижчими, ніж у некастрованих: чутливість до ендогенного АХ - в 4,4 раза (Р<0,001), до екзогенного АХ - в 2,3 раза (Р<0,001). Незважаючи на кастрацію, зберігалася відмінність між самцями і самками у використанні холінергічних реакцій у комплексі пристосувальних змін.

Вміст АХ в міокарді передсердь кастрованих самців на 1 год АМД зріс на 34,9 % (Р<0,02) і зберігався на такому ж рівні до 24 год патології. В міокарді шлуночків збільшення вмісту АХ відбувалося лише на 1 год АМД з наступним зменшенням до рівня контролю. Динаміка ХЕА була синергічною зміні рівня медіатора в обох відділах серця. На відміну від некастрованих самців, на 24 год АМД вміст АХ в міокарді шлуночків кастрованих особин був нижчий у 2,0 раза (Р<0,001), що, з огляду на аналогічну ХЕА, може бути наслідком меншого синтезу.

Рівень АХ в міокарді передсердь кастрованих самок, незважаючи на зниження ХЕА, поступово зменшувався, зокрема на 1 год АМД - в 3,0 раза (Р<0,001), а на 24 год АМД - в 4,7 раза (Р<0,001). Такі зміни, що виникали на тлі наростаючої брадикардії, могли бути проявом адаптації для збереження ефективної діяльності синусового вузла. У шлуночках на 1 год АМД відбувалося збільшення вмісту АХ (в 2,1 раза; Р<0,001) та ХЕА (в 2,1 раза; Р<0,001). Проте на 24 год АМД, незважаючи на значне пригнічення активності гідролізу, рівень АХ різко зменшився (в 3,6 раза; Р<0,001). Негативні наслідки цього дисбалансу відобразилися прогресуванням метаболічних та структурних розладів. Про погіршення метаболізму АХ свідчив той факт, що на 24 год АМД в передсердях кастрованих самок вміст АХ був менший, ніж у некастрованих особин за аналогічних умов, на 88,0 % (Р<0,001), а в шлуночках - в 2,0 раза (Р<0,001). При цьому ХЕА міокарда передсердь кастрованих тварин була меншою на 20,9 % (Р<0,002), а шлуночків - аналогічною. Така відмінність показала, що посткастраційний стан створив негативне тло для прояву позитивних ефектів адреноблокатора.

Метаболізм АХ у міокарді кастрованих самців за даних умов був більш адекватним, ніж у самок. На етапі максимальних змін в міокарді (24 год АМД) вміст АХ в передсердях самців був більший, ніж у самок, у 3,5 раза (Р<0,001), а в шлуночках - у 2,2 раза (Р<0,001), незважаючи на більшу активність його ферментативного гідролізу. Інтенсивніші розлади, що виявилися у кастрованих самок, є черговим доказом значної ролі естрогенів у реалізації холінергічних адаптаційних реакцій.

Таким чином, проведені дослідження показали, що однією з переваг самок в умовах гіперадреналінемії, що сприяє максимальній кардіопротекцї, є домінуюча роль холінергічних процесів у механізмах адаптації, вчасна та достатня активація яких забезпечує високу ефективність та надійність компенсаторно-пристосувальних змін та відіграє позитивну роль у підвищенні резистентності міокарда. Менша активність холінергічних реакцій в організмі самців є тим фактором, що сприяє пошкодженню серця адреналіном. Зниження за умов гонадектомії активності холінергічних механізмів адаптації, що негативно позначається головним чином на організмі самок та має наслідком інтенсивніше руйнування міокарда адреналіном, є вагомим доказом ключової ролі естрогенів у реалізації кардіопротекторних ефектів холінергічного медіатора ацетилхоліну.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає у встановленні особливостей холінергічної регуляції серця тварин різної статі в умовах адреналінової міокардіодистрофії, впливу зміненої активності холіно- та адренорецепторів серця і зниженого рівня статевих гормонів на ступінь пошкодження серця адреналіном на підставі дослідження інтенсивності структурних та метаболічних змін, активності ланок автономної нервової системи, чутливості холінорецепторів, вмісту та ферментативного гідролізу ацетилхоліну у міокарді.

1. Кардіотоксична доза адреналіну викликає якісно аналогічне пошкодження міокарда шлуночків у самців і самок щурів. Більша кількість некротизованих кардіоміоцитів у шлуночках самців є наслідком інсивнішого нагромадження пірувату, лактату, подуктів ліпопероксидації, іонів натрію, кальцію, дефіциту калію та магнію.

2. Вища резистентність серця самок до пошкоджуючого впливу адреналіну зумовлена переважанням холінергічного контролю діяльності серця з боку автономної нервової системи, більшою, ніж у самців, чутливістю холінорецепторів (в 1,9 раза; Р<0,001) та вмістом ацетилхоліну в міокарді шлуночків (в 1,5 раза; Р<0,001).

3. Попереднє застосування карбахоліну сприяє виживанню самок, зменшенню смертності самців в умовах гіперадреналемії, зменшує ступінь структурних та метаболічних змін у міокарді. Кардіопротекторна властивість препарату яскравіше виявляється у самок, вміст ацетилхоліну в серці яких при реалізації токсичного ефекту адреналіну залишається стабільним, незважаючи на обмеження холінергічних впливів на серце з боку автономної нервової системи. Розвиток некротичного процесу в серці самців на тлі активованих холінорецепторів та посилення холінергічного контролю діяльності серця з боку автономної нервової системи супроводжується зменшенням вмісту та активності ферментативного гідролізу ацетилхоліну.

4. Попереднє введення атропіну сприяє пошкоджуючій дії адреналіну, що виявляється зростанням смертності, ступеня некротизування міокарда, більш інтенсивного у самок (відсоток некрозів у самок зростає в 5,2 раза (Р<0,001), у самців - в 1,9 раза (Р<0,001)), та розладами метаболізму. Реалізація кардіотоксичного ефекту адреналіну в організмі самок відбувається за умов обмеження холінергічних та посилення адренергічних впливів автономної нервової системи на серце, на тлі меншого, ніж у самців, вмісту ацетилхоліну та значного пригнічення активності ферментативного гідролізу ацетилхоліну.

5. Гонадектомія у самців не впливає на ступінь структурних та метаболічних розладів у міокарді, зумовлених адреналіном, а у самок - сприяє збільшенню смертності та ступеня некрозоутворення (на 87,8 %; Р<0,001) внаслідок значного нагромадження продуктів ліпопероксидації та гліколізу. Кастрація нівелює відмінність між самцями і самками у ступені пошкодження серця адреналіном.

6. У самок кастрація викликає інтенсивніше, ніж у самців, обмеження холінергічного контролю діяльності серця з боку автономної нервової системи, зменшення чутливості міокардіальних холінорецепторів до ендогенного (самці - на 61,5 % (Р<0,001), самки - в 3,1 раза (Р<0,001)) та екзогенного ацетилхоліну (самці - на 61,3 % (Р<0,001), самки - в 4,7 раза (Р<0,001)). Зниження резистентності серця кастрованих самок до токсичної дії адреналіну є наслідком інертності холінергічної ланки автономної регуляції серця у пристосуванні до патологічних умов. Нагромадження ацетилхоліну в міокарді та збільшення чутливості холінорецепторів в умовах некротизування не компенсують дефіцит холінергічного компонента адаптації гонадектомованих самок.

7. Гонадектомія зменшує здатність холіноміметика карбахоліну та холіноблокатора атропіну модулювати ступінь пошкодження серця адреналіном. Зменшення активності препаратів, що виявляєтся головним чином у кастрованих самок, є наслідком зниження ролі холінергічних реакцій у пристосуванні серця до пошкодження і свідчить про більшу залежність їхньої реалізації від рівня естрогенів.

8. Попереднє застосування в-адреноблокатора тразикору сприяє виживанню тварин в умовах гіперадреналінемії, зменшує розлади метаболізму та структури міокарда (у самців відсоток некрозів зменшується в 3,5 раза (Р<0,001), в самок - у 2,6 раза (Р<0,001)). Обмеження адренергічних та посилення холінергічних впливів на серце самців з боку автономної нервової системи, зростання чутливості холінорецепторів, збільшення вмісту ацетилхоліну у міокарді доводять активну участь холінергічних механізмів у адаптації, що виявляється лише за умов низької вихідної активності в-адренорецепторів.

9. Посткастраційний стан зменшує кардіопротекторний ефект в-адреноблокатора, особливо у самок. Обмеження участі холінореактивних структур серця самок у формуванні адаптаційних реакцій та значний дефіцит ацетилхоліну сприяють пошкодженню міокарда адреналіном, незважаючи на застосування тразикору, і свідчить про контроль естрогенами холінергічних механізмів адаптації серця.

10. Отримані експериментальні дані є обгрунтуванням провідної ролі холінергічних механізмів у життєдіяльності серця самок, та адренергічних - у самців. Головна роль естрогенів у формуванні та ефективній реалізації компенсаторно-пристосувальних реакцій за участю холінергічних механізмів є підгрунтям для значної переваги самок в умовах гіперадреналінемії, що сприяє максимальній кардіопротекції та виживанню.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Хара М.Р. Стать визначає особливість холінергічних реакцій серця при некротичному його ураженні // Науковий вісник Волинського державного університету імені Л.Українки. - 1998. - № 4. - С. 106-109.

2. Особливості структурного пошкодження серця при адреналіновій міокардіодистрофії у щурів з різними типами реактивності / М.Р. Хара, О.В. Денефіль, Я.Я. Боднар, В.В. Файфура // Український медичний альманах. - 2000. - Т.3, № 3. - С. 168-171. (Автор самостійно виконав дослідження, що стосувалися підготовки тварин, створення експериментальної моделі адреналінової міокардіодистрофії, проведення морфометричного аналізу міокарда шлуночків самців і самок щурів, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).

3. Вагусні реакції серця різностатевих тварин з міокардіодистрофіями різного генезу / В.В. Файфура, М.Р. Хара, Л.М. Сас, Кіндрацька В.Б., Коляда Н.С. // Вісник наукових досліджень. - 2001. - № 3. - С. 75-76. (Дисертант самостійно виконав дослідження, що передбачали вивчення реактивності серця до ендо- і екзогенного ацетилхоліну у самців і самок щурів з адреналіновою міокардіодистрофією, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки.

4. Хара М.Р. Динаміка показників гліколізу, ПОЛ та АОС у самців і самок щурів з адреналіновою міокардіодистрофією // Медична хімія. - 2002. - Т. 4, № 4. - С.73-75.

5. Хара М.Р., Боднар Я.Я. Гістохімічні зміни в міокарді самців і самок щурів з адреналіновою міокардіодистрофією // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина” - 2002. - Вип. 18. - С. 137-139. (Автором самостійно було проведено підготовку тварин для досліджень, здійснено забір матеріалу, сформулювано положення і висновки.

6. Хара М.Р., Волков К.С., Кібук А.М. Особливості ультраструктури міокарда самців і самок щурів за умов дії кардіонекрозогенної дози адреналіну та протекції серця карбахоліном // Вісник морфології. - 2003. - № 1. - С. 10-12. (Дисертант самостійно виконав дослідження, що стосувалися підготовки тварин, створення експериментальної моделі, забору матеріалу для дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).

7. Хара М.Р. Вміст макро- і мікроелементів у міокарді різностатевих тварин за умов адреналінової міокардіодистрофії та попередження її розвитку карбахоліном // Медична хімія. - 2003. - Т. 5, № 1. - С. 83-85.

8. Хара М.Р. Вплив карбахоліну на частоту серцевих скорочень і показники пульсографії інтактних і кастрованих щурів // Експериментальна і клінічна медицина. - 2003. - № 2. - С. 106-109.

9. Хара М.Р. Зміни рівня ацетилхоліну та холінестеразної активності міокарда за умов адреналінового ушкодження у тварин різної статі та уродженої резистентності до гіпоксії // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 2. - С. 88-89.

10. Хара М.Р. Модулюючий вплив карбахоліну та кастрації на холінергічну регуляцію серцевого ритму щурів різної статі в умовах пошкодження міокарда адреналіном // Актуальні проблеми сучасасної медицини. - 2003. - Т. 3, Вип. 2. - С. 13-15.

11. Хара М.Р. Вплив тразикору на частоту серцевих скорочень і показники кардіоінтервалографії некастрованих та кастрованих самців і самок щурів // Одеський медичний журнал. - 2003. - № 6. - С. 42-44.

12. Хара М.Р. Вплив кастрації на холінергічні реакції серця щурів різної статі в умовах розвитку адреналінової міокардіодистрофії // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 1. - С. 91-93.

13. Хара М.Р. Особливості холінергічної регуляції серця інтактних і кастрованих самців та самок щурів // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т. 8, № 1. - С. 153-155.

14. Хара М.Р. Вплив тразикору на холінергічні реакції серця тварин різної статі з адреналіновою міокардіодистрофією // Галицький лікарський вісник. - 2004. - Т. 11, № 1. - С.110-112.

15. Хара М.Р. Холінергічні реакції серця щурів різної статі в умовах адреналіновій міокардіодистрофії // Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. - Т. 3, № 2, Ч. 1. - С. 39-40.

16. Хара М.Р. Вплив кастрації на вміст та ферментативний гідроліз ацетилхоліну при адреналіновій міокардіодистрофії у щурів різної статі // Медична хімія. - 2004. - Т. 6, № 2. - С. 65-67.

17. Хара М.Р. Зміни метаболізму міокарда кастрованих щурів з адреналіновою міокардіодистрофією під впливом атропіну // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 4. - С. 87-88.

18. Хара М.Р. Вплив тразикору на холінергічні реакції серця кастрованих самців і самок щурів з адреналіновою міокардіодистрофією // Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. - Т. 3, № 4. - С. 80-82.

19. Хара М.Р. Вплив карбахоліну та кастрації на гліколіз, перекисне окиснення ліпідів та антиоксидантну систему міокарда щурів самців і самок при адреналіновому пошкодженні // Медична хімія. - 2004. - Т. 6, № 4. - С. 102-104.

20. Хара М.Р. Вплив карбахоліну на метаболізм ацетилхоліну в міокарді різностатевих тварин при адреналіновому пошкодженні міокарда // Галицький лікарський вісник. - 2004. - Т. 11, № 4. - С. 75-77.

21. Морфометричний аналіз пошкодження міокарда адреналіном у тварин різної статі за умов зміни активності адрено- та холінорецепторів / М.Р.Хара, І.М.Кліщ, Я.Я.Боднар, К.С.Волков // Вісник морфологіі. - 2004. - № 10 (2). - С. 342-345. (Дисертант самостійно виконав дослідження, що передбачали підготовку тварин, створення експериментальної моделі, забору матеріалу та проведення морфометричних досліджень, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки.

22. Хара М.Р. Вплив кастрації та тразикору на холінергічні реакції серця тварин різної статі // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина” - 2004. - Вип. 23. - С. 37-39.

23. Хара М.Р. Вплив атропіну на холінергічну регуляцію серця некастрованих і кастрованих щурів різної статі // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 1. - С. 149-150.

24. Хара М.Р. Зміни гліколізу, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи в серці різностатевих щурів з адреналіновою міокардіодистрофією на тлі блокади холінорецепторів // Медична хімія. - 2005. - Т. 7, № 1. - С. 21-24.

25. Хара М.Р. Вплив атропіну на метаболізм ацетилхоліну в міокарді різностатевих щурів при дії кардіотоксичної дози адреналіну // Медична хімія. - 2005. - Т. 7, № 2. - С. 24-27.

26. Хара М.Р. Вплив тразикору на вміст та гідроліз ацетилхоліну у різностатевих щурів в умовах адреналінової міокардіодистрофії // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 3. - С. 138-140.

27. Деклараційний патент на винахід 40297 А Україна, МКИ 7 В01D37/00, В01D49/00 (UA). Спосіб активації паперового фільтра / М.Р. Хара, В.В. Файфура. - № 20000116691; Заяв. 27.11.2000; Опубл. 16.07.2001, Бюл. № 6. (Дисертантом самостійно сформульовано ідею та виконано дослідження з оптимізації умов проведення спектрофотометрії, статистично опрацювано отримані результати, сформульовано висновки і практичні рекомендації).

28. Хара М.Р. Особливості холінергічної регуляції серця у щурів різної статі при адреналіновій міокардіодистрофії // Фізіологічний журнал / Матер. XV з'їзду Укр. фізіол. тов-ва. -- 1998. - Т. 44, № 3. - С. 123.

29. Хара М.Р., Мисула І.Р., Бондаренко Ю.І. Реактивність визначає особливості перебігу адреналінового ураженя міокарда у щурів // Фізіологічний журнал / Матер. плен. тов-ва патофіз. Укр. - 1998. - Т. 44, № 4. - С. 122. (Дисертант самостійно виконав дослідження, що стосувалися створення експериментальної моделі адреналінової міокардіодистрофії та дослідження тварин різної статі, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).

30. Хара М.Р., Отченашенко А.І. Статеві відмінності холінергічних реакцій серця при адреналіновій міокардіодистрофії // Матер. XLII підс. наук. конф. "Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. - С. 445-449. (Автор самостійно виконав дослідження, що стосувалися визначення холінореактивності серця, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).

31. Хара М.Р., Боднар Я.Я., Файфура В.В. Особливості структурних змін серця тварин різної статі при моделюванні адреналінової міокардіодистрофії // Российские морфологические ведомости / Матер. Всеросс. научного общества анатомов, гистологов и эмбриологов. - 2000. - № 1-2. - С. 289-290. (Дисертант самостійно виконав дослідження, що передбачали підготовку тварин, провів забір матеріалу та морфометричні дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).

32. Хара М.Р., Кіндрацька В.Б. Холінергічні реакції серця самців і самок щурів з міокардіодистрофією // Фізіологічний журнал / Матер. ІІІ Нац. конгр. патофіз. Укр. -- 2000. - Т. 46, № 2. - С. 18-19. (Автор самостійно виконав дослідження, що стосувалися підготовки тварин, створення експериментальної моделі адреналінової міокардіодистрофії, визначення холінореактивності серця, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).

33. Хара М.Р. Холінергічні реакції серця щурів різної статі за умов активації холінорецепторів та блокади адренорецепторів / Матер. наук. конф. присв. 160-ти річчю Нац. мед унів-ту “Історія та сучасні досягнення фізіології в Україні”. - Київ, 2001. - С. 116-117.

34. Структурні зміни серця самців і самок щурів з адреналіновою міокардіодистрофією / М.Р.Хара, Я.Я.Боднар, В.В. Файфура К.С.Волков, Ю.І.Бондаренко, Т.В.Дацко // Матер. XLІV наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - С. 91. (Автор самостійно виконав дослідження, що передбачали підготовку тварин, провів забір матеріалу та морфометричні дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).

35. Хара М.Р. Динаміка вмісту натрію, калію, кальцію і магнію в серці самців і самок щурів з адреналіновою міокардіодистрофією // Матер. XLV наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”.- Тернопіль: Укрмедкнига. 2002. - С. 144.

36. Хара М.Р., Волков К.С. Особливості ультраструктури міокарда самців і самок щурів за умов гіперкатехоламінемії // Наукові праці ІІІ Нац. конгр. анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України “Актуальні питання морфології”. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 330-331. (Автор самостійно підготував тварин для дослідження, провів забір матеріалу, аналіз отриманих результатів, сформулював положення і висновки).

37. Хара М.Р. Вплив кастрації на зміну серцевої діяльності, зумовленої карбахоліном та тразикором // Матер. XLVI підс. наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - 2003. - № 1. - С. 152.

38. Порівняльний аналіз структурних змн в міокарді некастрованих і кастрованих самців і самок за умов гіперадреналемії та зміни активності кардіальних холіно- та адренорецепторів / М.Р. Хара, Я.Я. Боднар, К.С. Волков, Г.О. Хара // Матер. нак.-практ. конф. “Гістологія на сучасному етапі розвитку науки”. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 72-73. (Дисертант самостійно підготував тварин для дослідження, провів забір матеріалу та морфометричні дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).

39. Хара М.Р. Морфометричний аналіз ступеня структурного пошкодження міокарда щурів різної статі при дії токсичної дози адреналіну та кардіопротекції // Матер. V міжнар. конгр. з інтеграт. антропології. - Вінниця, 2004. - С. 90-91.

40. Хара М.Р. Вплив кастрації та бета-адреноблокатора тразикору на холінергічний контроль серцевої діяльності самців і самок щурів // Матер.міжнар. медико-фарм. конгр. “Ліки і життя”. - Київ, 2005. - С. 60.

41. Хара М.Р., Москальчук О.Б. Динаміка вмісту та ферментативного гідролізу ацетилхоліну в серці тварин різної статі при адреналіновому пошкодженні міокарда // Матер. XLVII підс. наук.-практ. конф. "Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 140-141. (Дисертант самостійно виконав дослідження, що передбачали підготовку тварин, забір матеріалу та виконав морфометричні дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).

42. Хара М.Р. Динаміка показників кардіоінтервалографії у кастрованих тварин з адреналіновою міокардіодистрофією, що розвивається на тлі тразикору // Матер. XLVIII підс. наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С. 212-213.

43. Хара М.Р., Хара Г.О. Особливості метаболізму ацетилхоліну в серці різностатевих щурів з адреналіновою міокардіодистрофією корегованою тразикором // Матер. наук. конф. - Бюлетень ІV читань В.В. Підвисоцького. - Одеса, 2005. - С. 99-100. (Автор самостійно провів підготовку тварин та визначення вмісту і ферментативного гідролізу ацетилхоліну, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).

44. Хара М.Р., Зятковська Н.Є., Хара Г.О. Вплив кастрації та блокади холінорецепторів на вміст та ферментативний гідроліз ацетилхоліну в міокарді щурів різної статі при гіперадреналемії // Матер. ІІ міжнар. наук. конфер. “Гомеостаз: фізіологія, патологія, фармакологія і клініка”. - Одеса. - 2005. - С. 165-168. (Дисертантом було проведено моделювання патології у тварин та визначення вмісту і ферментативного гідролізу ацетилхоліну, статистично опрацьовано отримані результати, сформульовано положення і висновки).

АНОТАЦІЯ

Хара М.Р. Роль холінергічної системи в патогенезі адреналінової міокардіодистрофії у тварин різної статі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. - Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2006 р.

Дисертація присвячена вивченню особливостей холінергічних процесів у серці тварин різної статі при дії кардіотоксичної дози адреналіну.

Доведено, що більша резистентність серця самок до адреналіну зумовлена домінуванням холінергічних механізмів у комплексі адаптаційних змін. Ця закономірність визначає більшу залежність наслідків дії катехоламіну від ініціальної активності холінорецепторів, зміненої препаратами холінорецепторної дії.

Гонадектомія суттєво зменшує резистентність міокарда до токсичного впливу адреналіну лише у самок. Така залежність зумовлена зменшенням ефективності холінергічних процесів при адаптації серця до пошкодження і підтверджується суттєвішим, ніж у самців, зменшенням активності препаратів холінорецепторної дії.

Встановлено, що організм самців використовує холінергічні кардіопротекторні механізми лише при застосуванні в-адреноблокатора. Гонадектомія зменшує кардіопротекторний ефект в-адреноблокатора головним чином у самок, що викликане зниженням ролі холінергічних процесів у комплексі пристосувальних змін. Це доводить суттєвий вплив естрогенів на формування холінергічного компонента адаптації серця і визначає більшу резистентність міокарда самок до токсичного впливу адреналіну.

Ключові слова: адреналін, пошкодження міокарда, холінергічна регуляція серця, метаболізм ацетилхоліну, стать.

Аннотация

Хара М.Р. Роль холинергической системы в патогенезе адреналиновой миокардиодистрофии у животных различного пола. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.04 - патологическая физиология - Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я.Горбачевского МЗ Украины, Тернополь, 2006 г.

Диссертация посвящена изучению особенностей холинергических процессов в сердце животных различного пола при действии кардиотоксической дозы адреналина.

В опытах на белых крысах различного пола было исследовано степень структурных и метаболических изменений в миокарде желудочков, вызванных адреналином, роль автономной нервной системы в регуляции сердечной деятельности, чувствительность холинорецепторов миокарда, содержание и активность ферментативного гидролиза ацетилхолина.

Доказано, что более высокая резистентность самок к токсическому влиянию адреналина, которая проявляется меншей, чем у самцов, смертностью (в 2,2 раза), степенью структурных нарушений, менее интенсивным накоплением продуктов липопероксидации (ДК, МДА) и гликолиза (ПВК, МК) в миокарде желудочков. Данное преимущество обусловлено исходным доминированием холинергического звена АНС в регуляции деятельности сердца самок, большей чувствительностью миокардиальных холинорецепторов к эндогенному и экзогенному АХ. Развитие некротического процесса в миокарде самцов вызывает более выраженный, чем у самок, дефицит АХ, несмотря на угнетение его ферментативного гидролиза, и уменьшение чувствительности холинорецепторов.

Показано, что высокая холинореактивность миокарда самок определяет существенную зависимость степени некротического повреждения сердца адреналином от предварительного использования холиномиметика карбахолина или холиноблокатора атропина. Установлено, что кардиопротекторное действие карбахолина и кардиотоксическое действие атропина, использованных в качестве модуляторов некротического процесса, активнее проявляется в организме самок. Это является важным доказательством существенной роли холинергических механизмов в комплексе адаптационно-приспособительных изменений женского организма в условиях чрезмерной активации в-адренорецепторов миокарда.

Изучение влияния гонадэктомии на степень повреждения миокарда адреналином показало, что недостаточность половых желез у самцов существенно не влияет на показатель смертности, степень структурного повреждения и нарушения метаболизма. Дефицит половых гормонов, вызванный удалением половых желез, у самок способствует проявлению кардиотоксического эффекта катехоламина. Это подтверждается увеличением показателя смертности животных в 1,9 раза, значительной активацей процессов липопероксидации, гликолиза и развитием метаболического дизбаланса в миокарде желудочков. Уменьшение резистентности кастрированных самок к адреналину нивелирует разницу между животными различного пола в степени повреждения миокарда.

Установлено, что гонадэктомия вызывает уменьшение активности холинэргического звена АНС в регуляции ритма сердца в условиях патологического процесса, что свидетельствует об ограничении адаптационных возможностей на уровне регуляторных механизмов. Существенное уменьшение резистентности миокарда кастрированных самок вызвано более интенсивным, чем у самцов, уменьшением чувствительности миокардиальных холинорецепторов к эндогенному АХ и нарушением метаболизма парасимпатического медиатора. Компенсаторное увеличение в этих условиях чувствительности холинорецепторов сердца кастрированных самок к экзогенному АХ не компенсирует дефицит холинергического компонента адаптации, недостаточная эффективность которого (учитывая усиление токсического влияния адреналина) в условиях дефицита половых гормонов подтверждает важную роль эстрогенов в качестве модуляторов. Установленная зависимость подтверждается более существенным, чем у самцов, уменьшением активности препаратов холинорецепторного действия. Кардиопротекторное влияние карбахолина и кардиотоксическое влияние атропина на течение некротического процесса в сердце кастрированных самок значительно уменьшается, что свидетельствует о необходимости адекватного содержания эстрогенов для реализации свойственных препаратам эффектов.

Доказано, что организм самцов в условиях гиперадреналинемии способен использовать холинергические кардиопротекторные механизмы только при низкой исходной активности в-адренорецепторов, что свидетельствует о главной роли адренергических механизмов в жизнедеятельности сердца. Гонадэктомия уменьшает кардиопротекторный эффект в-адреноблокатора, особенно у самок, вследствие значительного уменьшения роли холинергических механизмов в формировании защитных реакций. Установленная связь подтверждает существенное влияние эстрогенов на формирование холинергического компонента адаптации сердца в условиях чрезмерной активации в-адренорецепторов, что определяет высокую эффективность и надежность компенсаторно-приспособительных изменений женского организма и играет положительную роль в повышении резистентности миокарда к адреналину.

Ключевые слова: адреналин, повреждение миокарда, холинергическая регуляция сердца, метаболизм ацетилхолина, пол.

SUMMARY

Khara M.R. Role of cholinergic system in adrenalin myocardial dystrophy pathogenesis of different sex animals. - Manuscript.

Dissertation for a Doctor's degree of Medіcal Science by speciality - 14.03.04 - Patological Physiology. - I.Ya. Horbachevsky Ternopil State Medical University of Ukraine, Ternopil, 2006.

The dissertation contains study of the cholinergic processes peculiarities in the heart of different sex animals while using adrenalin cardiotoxical dosage.

It has been proved that greater resistance of the female's heart to adrenalin is due to cholinergic mechanisms dominance in an adaptation changes complex. This legitimacy determines greater dependence of catecholamines aftereffect upon cholinoreceptors initial action, being changed by the cholinoreceptor remedies.

Gonadectomy reduces considerably myocardial resistance to adrenalin toxic influence only in females. Such dependence is conditioned by the lowering of cholinergic processes efficiency when the heart is adapting to damage and is proved by much more considerable, that in males, reducing of the cholinoreceptor medicines.

It has been found out that the male body makes use of cholinergic cardioprotective mechanisms only at в-adrenoblockers using. Gonadectomy reduces в-adrenoblockers cardioprotective effect mainly in females, it lowering cholinergic processes role in a complex of adaptation changes. It proves a considerable influence of estrogens on forming cholinergic component of the heart adaptation as well as determines greater resistance of the female myocardium to adrenalin toxic influence.

Key words: adrenalin, myocardium injury, cholinergic regulation of the heart, acetylcholine metabolism, sex.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМД - адреналінова міокардіодистрофія

АНС - автономна нервова система

АОС - антиоксидантна система

АХ - ацетилхолін

ДК - дієнові кон'югати

ІБ_n.V - чутливість сердя до ендогенного ацетилхоліну

ІБ_АХ - чутливість сердя до екзогенного ацетилхоліну

МДА - малоновий діальдегід

ПОЛ - перекисне окиснення ліпідів,

ПС - передсердя

СОД - супероксиддисмутаза

ХЕА - холінестеразна активність

ЧСС - частота серцевих скорочень

ШЛ - шлуночки

Размещено на Allbest.ru