Споживання вітамінів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Вітаміни

1.1 Загальні відомості

1.2 Вітамінні препарати

Розділ 2. Споживання вітамінів

2.1 Розвиток ринку споживання вітамінів

2.2 Графіки продажу вітамінних ЛЗ

2.3 Огляд українського ринку лікарських засобів групи «вітаміни»

2.4 Позиціонування вітамінних препаратів в аптеках

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

При порівнянні квартальних і місячних даних багатьох соціально-економічних явищ часто виявляються періодичні коливання, виникаючі під впливом зміни пір року. Вони результат впливу природно-кліматичні умови, загальних економічних чинників, і навіть численних і багатьох чинників, які найчастіше є регульованими.

У широкому розумінні до сезонним відносять все явища, які виявляють свого розвитку чітко виражену закономірність внутригодових змін, тобто понад більш-менш стійко повторювані рік у рік коливання рівнів.

У статистиці періодичні коливання, які мають певний та постійний період, рівний річному проміжку, звуться "сезонні коливання" чи "сезонні хвилі", а динамічний ряд у разі називають сезонним поруч динаміки. Велике практичне значення статистичного вивчення сезонних коливань у тому, що одержувані під час аналізу рядів річної динаміки кількісні характеристики відбивають специфіку розвитку досліджуваних явищ по місяців і кварталами річного циклу. Це необхідне пізнання закономірностей розвитку соціально-економічних явищ у динаміці, прогнозування і розробки оперативних заходів для кваліфікованому управлінню їх розвитком у часі.

Повсякденна життєдіяльність людей умовах періодичної змінюваності сезонів супроводжується специфічними змінами інтенсивності динаміки соціально-економічних процесів. У багатьох галузей народного господарства виявляється як внутригодових чергувань підйомів і спадів випуску продукції, неоднаковому споживанні сировини й енергії, коливань рівнів продуктивність праці, собівартості, прибутків і інших показників.

Ще у V ст. до н. е. давньогрецький лікар Гіппократ своїм пацієнтам з порушенням зору рекомендував їсти пташину і коров'ячу печінку. Нині ми знаємо, що печінка - це джерело вітаміну А (а також В2, В12 і Е), необхідного для нормального функціонування ока. Вітаміни (від лат. віта- життя - та аміни, тобто речовини, що містять аміногрупу) - біологічно активні речовини різної хімічної природи, неодмінні учасники обміну речовин. Вивчати вітаміни почав 1880 р. російський лікар М. І. Лунін.

Американський біохімік Е. В. Макколлум 1913 р. запропонував називати вітаміни літерами латинського алфавіту: А, В, С тощо. У 1922 р. Він відкрив вітаміни D і Е. Добова потреба людини у вітамінах - усього кілька міліграмів. Проте, незважаючи на невеликий вміст вітамінів в організмі, вони відіграють надзвичайно важливу роль в обміні речовин і енергії. Багато вітамінів входить до складу ферментів, деякі необхідні для утворення гормонів. За відсутності вітамінів в організмі виникають захворювання - авітамінози, при нестачі їх -- гіповітамінози.

Російський фізіолог В. В. Пашутін, учень І. М. Сеченова, спираючись на вчення М. І. Луніна, 1881 р. дійшов висновку, що захворювання на цингу спричинене авітамінозом і не є інфекційним. Голландський лікар К. Ейкман довів, що захворювання «бері-бері» спричинює нестача якихось важливих для організму речовин (пізніше з'ясовано, що вітаміну Bj). За наукові досягнення у галузі фізіології та медицини 1929 р. йому було присуджено Нобелівську премію. Американський біохімік А. Сент-Дєрді 1913 р. відкрив вітамін С (аскорбінову кислоту).

Вітаміни швидко розпадаються в організмі. Більшість із них не відкладається про запас і не синтезується в організмі. Тому необхідно постійно вживати продукти, що містять вітаміни. Головне джерело вітамінів - свіжі фрукти, овочі, а також молоко та м'ясо. Нині відомо близько 50 вітамінів, які поділяють на дві групи: водорозчинні та жиророзчинні. До водорозчинних відносять вітаміни групи В (відомо 15 вітамінів), вітаміни Р, С та інші; до жиророзчинних -А, Е, K, D тощо.

При недостатньому надходженні в організм вітамінів з продуктами харчування розвивається захворювання -- авітаміноз. Симптоматика його є специфічною і залежить від того, в яких видах обміну бере участь даний вітамін. Причинами розвитку авітамінозу та гіповітамінозу може бути повна відсутність або недостатнє надходження вітаміну з їжею. Наприклад, при недостатньому надходженні в кишечник жовчі порушується всмоктування жиророзчинних вітамінів. При захворюваннях кишечника, інтенсивній антибактеріальній терапії порушується утворення вітамінів кишечною мікрофлорою. Причиною ендогенного гіповітамінозу може бути підвищена потреба організму у вітамінах -- у період росту, вагітності, лактації, при інфекційних захворюваннях, тиреотоксикозі та ін.



Розділ 1. Вітаміни

1.1 Загальні відомості

Вітаміни - низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, абсолютно необхідних нормальної життєдіяльності організмів. З'являються незамінними речовинами, оскільки крім нікотинової кислоти де вони синтезуються організмом чоловіки й надходять головним чином складі продуктів. Деякі вітаміни можуть продуцироваться нормальної мікрофлорою кишечника. На відміну від інших життєво важливих харчових речовин (незамінних амінокислот, поліненасичених жирних кислот тощо.) вітаміни що немає пластичними властивостями і використовуються організмом як джерело енергії. Беручи участь у різноманітних хімічних перетвореннях, вони надають що регулює впливом геть обмін речовин і тим самим забезпечують нормальний перебіг практично всіх біохімічних і фізіологічних процесів в організмі.

Відомо 13 незамінних харчових речовин, які безумовно є вітамінами. Їх заведено поділяти на водорозчинні і жиророзчинні. Водорастворимые включають вітамін З повагою та вітаміни групи У: тіамін, рибофлавін, пантотеновую кислоту, В6, В12, ниацин, фолат і біотин. Жирорастворимыми є вітаміни А, Є, D і Ко. Більшість відомих вітамінів представлено не одним, а кількома сполуками (витамерами), з схожою біологічну активність. Для найменування груп подібних родинних сполук застосовують літерні позначення; витамеры прийнято позначати термінами, що відбивають їх хімічну природу. Прикладом може бути вітамін В6, група якого включає три витамера: пиродоксин, пиридоксаль і пиридоксамин. Прийнята термінологія перестав бути загальновизнаною, тому допускаються різноманітні позначення вітаміну, крім застарілих.

Поруч із вітамінами знає групу витаминоподобных сполук. До них відносять холін, инозит, оротовую, липоевую і парааминобензойную кислоти, карнитин, біофлавоноїди (рутин, кверцетин і чайні катехины) й інших сполук, які мають тими чи інші властивостями вітамінів. Витаминоподобные сполуки немає, проте всіх основних ознак, властивих істинним вітамінів, і, отже, такими є. Зокрема, холін і инозит, входячи у складі відповідних фосфоліпідів, виконують у організмі пластичну функцію. Оротовая і липоевая кислоти, і навіть карнитин синтезуються в організмі. Парааминобензойная кислота є вітаміном лише мікроорганізмів, в людини і тварин вона біологічно неактивна. Метилметионинсульфония хлорид (вітамін U) має терапевтичний ефект за певних захворювань, але з виконує будь-яких життєво важливих функцій в організмі. І це значною мірою стосується й биофлавоноидам (вітамін Р) - рослинним фенолами, які мають капилляроукрепляющим дією.

Інші жиророзчинні вітаміни можуть синтезуватися в організмі зі своїх попередників - про провитаминов. Відомі провитамины А (каротины) і групи D (деякі стерины). Каротины, які у організм у складі продуктів рослинного походження, розщеплюються під впливом специфічного ферменту із заснуванням ретинолу (найбільшої біологічну активність має b-каротин). Эргостерин і 7-дегидрохолестерин перетворюються на вітаміни групи D (эргокальциферол і холекальциферол відповідно) під впливом ультрафіолетового проміння певної довжини хвилі. Эргостерин міститься у продуктах рослинного походження; його містило велику кількість відрізняються дріжджі, використовувані щоб одержати синтетичного эргокальциферола. 7-Дигидрохолестерин входить до складу ліпідів шкіри людини і тварин; синтез холекальциферола здійснюється під впливом ультрафіолетового проміння Сонця (чи штучних джерел).

Хімічне будова всіх відомих вітамінів повністю встановлено. З'ясовано й досліджувано їх властивості і специфічні функції в організмі. Разом про те наявні даних про механізмі дії низки вітамінів є вичерпними. Специфічні функції багатьох вітамінів визначаються їх зв'язком із різними ферментами. Більшість водорозчинних вітамінів (група У) бере участь у освіті коферментів і простетических груп ферментів, які взаємодіють із білковим компонентом (апоферментом), набувають каталітичну активність так і безпосередньо входять у різноманітні хімічні реакції. Отже, вітаміни приймають опосередковане участь у багатьох обмінних процесах: енергетичному (тіамін, рибофлавін, ниацин), біосинтезі і перетвореннях амінокислот і білків (вітаміни В6 і В12), різних перетвореннях жирних кислот і стероидных гормонів (пантотеновая кислота), нуклеїнових кислот (фолат) та інших фізіологічно активних сполук. Деякі жиророзчинні вітаміни також виконують коферментные функції. Вітамін На формі ретиналя є простетической групою зорового білка родопсина, що у процесі фоторецепсии; у вигляді ретинилфосфата він ж виконує функцію коферменту - переносника залишків цукрів в біосинтезі гликопротеидов клітинних мембран. Вітамін До здійснює коферментные функції при біосинтезі низки білків, що пов'язують кальцій (зокрема, протромбіну), що у процесі згортання крові. Функції вітамінів, які є попередниками освіти коферментів і простетических груп ферментів, дуже різні і пов'язані з здійсненням і регуляцією різних біохімічних і фізіологічних процесів. Так, вітамін D відіграє у забезпеченні організму кальцієм i підтримці його гомеостазу, впливає процеси диференціювання клітин епітеліальної й кісткового тканини, кровотворної та імунної систем.

1.2 Вітамінні препарати

Вітаміни (лат. vita --життя) --група органічних речовин різного хімічного походження, що проявляють біологічну активність у дуже малих кількостях та абсолютно необхідні для забезпечення життєвих функцій. Вітаміни надходять в організм з рослинними або тваринними продуктами. Деякі вітаміни синтезуються мікрофлорою кишечника.

При недостатньому надходженні в організм вітамінів з продуктами харчування розвивається захворювання -- авітаміноз. Симптоматика його є специфічною і залежить від того, в яких видах обміну бере участь даний вітамін. Причинами розвитку авітамінозу та гіповітамінозу може бути повна відсутність або недостатнє надходження вітаміну з їжею. Наприклад, при недостатньому надходженні в кишечник жовчі порушується всмоктування жиророзчинних вітамінів. При захворюваннях кишечника, інтенсивній антибактеріальній терапії порушується утворення вітамінів кишечною мікрофлорою. Причиною ендогенного гіповітамінозу може бути підвищена потреба організму у вітамінах -- у період росту, вагітності, лактації, при інфекційних захворюваннях, тиреотоксикозі та ін.

Усі вітаміни поділяються на водорозчинні та жиророзчинні. Доперших належать вітаміни групи В, аскорбінова кислота, рутин та ін. До жиророзчинних --вітаміни А, Д, Е, К. Окремо виділяють провітаміни-біологічно неактивні сполуки, що містяться в рослинних продуктах. Після надходження в організм з них утворюються біологічні метаболіти, які проявляють вітамінну активність. Прикладом є-каротини. які в організмі перетворюються на активні форми вітамінуА.

До вітамінів групи В належать тіамін (В1), рибофлавін (В2), пі-ридоксин (В6), кислота нікотинова (В3 або РР), ціанокобаламін (В12), кислота фолієва (Вс). Кислота аскорбінова (Acidum ascorbinicum) --вітамін С. Харчовими джерелами вітаміну є чорна смородина, шипшина, аґрус, цитрусові, петрушка, перець, капуста тощо. Аскорбінова кислота синтезується в організмі всіх тварин, за винятком людини, мавпи і морської свинки.

Форми випуску: порошок, таблетки по 0,025 г, 0,05 г та 0,1 г; ампули по1 і 2 мл 5 % і 10 % розчину. Добова потреба у вітаміні становить 50-80мг. Вона зростає при фізичній і розумовій праці, інфекційних захворюваннях, вагітності і лактації, але навіть у цих випадках не перевищує 150-200 мг.

Фізіологічна роль кислоти аскорбінової зумовлена її участю в окисно-відновних процесах. Вона необхідна для нормального тканинного обміну та тканинного дихання. Вітамін С активу є синтез фібробластами колагену, сприяє утворенню хрящів, кісток, дентину зубів та інших видів сполучної тканини. Сприяє засвоєнню глюкози та піровиноградної кислоти у циклі Кребса. Кислота аскорбінова необхідна для всмоктування заліза із шлунково-кишкового тракту та включення його до складу гему, для перетворення фолієвої кислоти на тетрагідрофолієву, яка бере участь у синтезі нуклеїнових кислоті білків. Вітамін С активує синтез антитіл, комплемента, інтерферону, відновлює функцію лейкоцитів, яка пригнічується при вірусних захворюваннях. У малих і середніх дозах кислота аскорбінова проявляє антиоксидантні та антирадикальні властивості. У великих дозах вона, навпаки, стимулює перекисне окислення ліпідів. Вітамін С активує синтез кортикостероїдів у корі надниркових залоз, прискорює білоксинтетичну та детоксикаційну функції печінки. Разом із вітаміном P кислота аскорбінова бере участь у стабілізації судинної стінки.

При гіповітамінозі С спостерігаються в'ялість, стомлюваність, кровоточивість ясен, гіпохромна анемія та ін. Авітаміноз С швидко призводить до розвитку цинги. Ретинол (Retinolum) - вітамін А, належить до жиророзчинних вітамінів. належить до жиророзчинних вітамінів. Природними його джерелами є печінка, яєчний жовток, вершкове масло. Особливо велика кількість його міститься у печінці деяких морських риб(тріска, морський окунь) та ссавців (кит, тюлень, морж). Багато продуктів рослинного походження містить провітамін А-каротин. Це морква, петрушка, шпинат, зелена цибуля, червоний перець, томати, обліпиха, абрикоси, чорниці, персики та ін.

Добова потреба у вітаміні становить: у чоловіків 5000 МО, в жінок 4000 МО (в період вагітності і лактації-6000 МО), у дітей, залежно від віку, від 1500 до 3500 МО. Токоферолу ацетат (Tocopherol i acetasj -- препарат жиророзчинного вітаміну Е, який отримують синтетичним шляхом (стор. 242). У природі токофероли, найбільш активним з яких є а-токоферол, містяться у зелених частинах рослин, зародках злакових, особливо пшениці, рослинних маслах (соняшниковому, кукурудзяному, обліпиховому та ін). Невелика кількість їх є в м'ясі, яйцях, молоці. Добова потреба у вітаміні Е становить для дорослих 20-30 МО, для дітей -5-Ю МО.

Вітамін Е - активний антиоксидант, проявляє також антирадикальну дію. Є компонентом природної антиоксидантної системи, захищає клітинні та субклітинні мембрани від пошкоджень. Під його впливом стимулюється синтез гему і гемвмісних ферментних білків. У результаті покращується тканинне дихання, активуються синтетичні процеси, зокрема синтез колагену, скоротливих білків посмугованих, гладеньких м'язів, серцевого м'яза, білків слизових, зокрема альвеол, плаценти.

При авітамінозі Е розвиваються дегенеративні процеси в зародковому епітелії, в м'язовій тканині, жирова дистрофія печінки, дегенеративні зміни спинного мозку. Застосовується токоферолу ацетат при різноманітній патології, яка супроводжується активацією процесів перекисного окислення ліпідів: гепатитах, міокардитах, інфекційних захворюваннях, флебітах, міопатіях, м'язових дистрофіях та ін. Показаний також при порушеннях менструального циклу, загрозі переривання вагітності та ін. Вітамін Е ефективний в комплексному лікуванні залізодефіцитних анемій, рахіту. В останньому випадку він здатний попереджувати токсичну дію вітаміну Д.

При тривалому застосуванні вітаміну Е у великих дозах можуть розвинутись явища гіпервітамінозу. При цьому порушуються фагоцитарна активність лейкоцитів, процеси регенерації, з'являються геморагії, розвивається гепатомегалія.

Враховуючи, що в природі вітаміни зустрічаються не ізольовано, а у вигляді комплексів, створено полівітамінні препарати різного складу. При цьому розраховують нате, що при поєднаному застосуванні вітаміни краще засвоюються, посилюють дію один одного, попереджують токсичні ефекти. До таких препаратів належать аевіт, декамевіт, ревіт, ундевіт, пангексавіт, комплівіт та ін. Застосування полівітамінних препаратів повинно проводитися тільки з призначення лікаря.



Розділ 2. Споживання вітамінів

2.1 Розвиток ринку споживання вітамінів

Розвиток сучасного фармацевтичного ринку відображає прогресивні досягнення світового виробництва лікарських засобів, медичної та фармацевтичної науки, спрямовані як на боротьбу з різними захворюваннями, так і на оздоровлення населення. Сьогодні важливо і навіть престижно, особливо для працюючої частини населення, бути здоровим. Прагнення людей зміцнити здоров'я, підвищити опірність організму несприятливим факторам зовнішнього середовища, посилити його реактивність в боротьбі з інфекційними захворюваннями обумовлюють зростання ринку загальнозміцнюючих засобів, у тому числі і вітамінів, які на відміну від інших груп лікарських засобів є природними регуляторами процесів тканинного метаболізму. Потреба організму у вітамінах залежить від безлічі факторів: віку і стану здоров'я людини, індивідуальних особливостей обміну речовин, рівня фізичних і розумових навантажень, характеру харчування, кліматичних умов. Споживання вітамінів носить сезонний характер: збільшується взимку і ранньою весною, коли харчовий раціон людини збіднений свіжими овочами та фруктами.

Вітаміни відносяться до лікарських засобів, які відпускаються з аптечних закладів без рецепта лікаря, тому споживачі найчастіше вибирають їх самі. У цьому зв'язку споживчі оцінки вітамінних лікарських засобів мають стратегічне значення як для виробників, так і для фармацевтичних фірм, що беруть участь у збуті фармацевтичної продукції на всіх етапах - починаючи від розробки лікарського засобу до позиціонування його на ринку. Остаточне і реальне позиціонування товару здійснюється в свідомості споживача. Ціннісні орієнтації і уявлення людей неможливо змінити за допомогою маркетингу і реклами, тому важливо, щоб фармацевтична продукція по своїм товарним якостям гармоніювала з запитами і потребами споживачів. У зв'язку з цим важливим є аналіз складу реальних покупців і їх мотивацій при придбанні [1, 2, 3, 4].

Об'єкт наших досліджень - вплив якісних і товарних характеристик вітамінів на вибір покупців, а також виявлення закономірностей у структурі переваг окремих категорій споживачів вітамінних лікарських засобів для орального застосування.

На базі ряду аптечних закладів м.Києва протягом останнього тижня листопад і грудень 2011року, було проанкетовано і проінтерв'ювали понад сто осіб, які здійснили покупку вітамінів. За результатами опитування, виявлено сегмент споживачів названої групи лікарських засобів. В якості основних ознак сегментування респондентів були використані: стать, вік, соціальна приналежність, рівень освіти і доходів (рис. 1).

Таб. 1. Сегментація споживачів вітамінних лікарських засобів

Признаки сегментації	Споживачі вітамнів
стать	жінки 64,7%	чоловіки 35,3 %
вік	до 20 р. 26,5 %	21-30р-в. 35,3%	31-45р-в. 29,4 %	46-60р-в. 8,8 %
освіта	вища 47,1 %	Неповна вища 35,3 %	сред. спец. 10,3 %	середня7,3 %
Спеціальне положення	студенти32,4 %	службовці29,4 %	робочі17,7 %	пенсіонери 8,8 %	безробітні 8,8 %	підприємці 2,9 %
Рівень прибутку	З низьким прибутком73,7 %	З середнім прибутком 20,4 %	З високим прибутком 5,9 %

Серед опитаних споживачів вітамінів, як і серед усіх відвідувачів аптек, переважали жінки. Майже рівномірно були представлені вікові групи споживачів, за винятком пацієнтів старше 45 років (їх було менше 10%). Особи старше 60 років під час проведення опитування не набували вітамінні засоби, що свідчить про недоступність названої групи препаратів для цього найбільш матеріально та соціально незахищеного сегмента. У зв'язку з тим, що раціонально харчуватися і мати круглий рік на столі свіжі фрукти і овочі можуть дозволити собі тільки матеріально забезпечені люди, більшу частину споживачів вітамінних засобів (понад 70%) складають люди з невисокими доходами, найчастіше це студенти і службовці. Дані сегментування споживачів дозволили припустити, що важливість і необхідність зміцнення здоров'я за допомогою прийому вітамінів більшою мірою усвідомлюють люди, що мають високий рівень освіченості, оскільки більше 80% споживачів мають вищу або неповну вищу освіту.

2.2 Графіки продажу вітамінних ЛЗ

У ході наших досліджень виявлено, що вітамінні препарати найчастіше опитувані приймають з метою профілактики і лише кожен десятий пацієнт в якості засобу комплексного лікування певного виду захворювання. При цьому близько 70% споживачів приймають рішення про покупку самостійно (рис. 2), решта здійснили покупку вітамінів за рекомендацією або рецептом лікаря.

вітамін ринок лікарський препарат



Мал. 2. Причини покупки вітамінних ЛзГ

Опитувані частіше приймають полівітамінний комплекс, ніж окремий вітамін, причому останні приймають тільки за рекомендацією лікаря, тоді як застосування комплексу вітамінів не залежить від лікарських рекомендацій.

Мал. 3. Джерела інформації про вітамінних лікарських засобах

За даними наших досліджень, майже для 90% респондентів одним з основних джерел інформації про вітаміни була реклама (рис. 3), яка в значній мірі визначила вибір майже 60% респондентів (рис. 4). Серед різних видів реклами споживачі відзначили вплив телевізійних роликів і реклами в транспорті (зокрема, в метро) (рис. 5).



Мал. 4. Думка споживачів про вплив реклами на вибір вітамінних ЛЗ

Слід зазначити, що надмірна популяризація вітамінів і в теж час брак інформації про наслідки їх зловживання призводять до того, що більше чверті споживачів, згідно з даними нашого опитування, не мають уявлення про передозування і купують полівітамінні засоби досить часто, тобто до 2-3 разів на місяць (рис. 6). Отримані дані свідчать про доцільність згадки в рекламі про особливості та заходи обережності при прийомі вітамінних засобів.

Мал. 5. Види реклами, що вплинули на вибір вітамінних лікарських засобів



Споживачі лікарських засобів являють собою особливу категорію покупців, які при ухваленні рішення про покупку поряд з фармакотерапевтичними властивостями фармацевтичної продукції оцінюють і інформацію про лікарський засіб з погляду уявлень про ідеальний товар. У зв'язку з цим респондентам пропонувалося оцінити ступінь впливу окремих характеристик вітамінних лікарських засобів на їх вибір при покупці в аптеці. Узагальнені дані про структуру переваг споживачів наведено на рис. 7.

Мал. 6. Частота купівлі вітамінів

Ціна поряд з фармакотерапевтичними властивостями (ефективністю і безпекою) є одним з найбільш важливих факторів, що впливають на вибір покупця вітамінів. При цьому думки споживачів розділилися: одна частина респондентів (більше половини опитаних) розглядає ціну як показник ефективності, комплексності та якості вітамінних засобів; інша - враховує ціну як вирішальний фактор при здійсненні покупок тільки тому, що змушена економити грошові кошти.



Мал. 7. Розподіл ступенем важливості для споживачів окремих параметрів вітамінних засобів

Наступними критеріями вибору за ступенем важливості є склад (і комплексність) вітамінного кошти і вид лікарської форми. Найбільш зручним у застосуванні опитувані вважають драже і таблетки (80%), сиропи (15%), краплі (4%) і тільки невелика група визнала зручним застосування вітамінів у вигляді розчинів для ін'єкцій (1%).

Виробник вітамінного препарату стоїть на шостому місці за ступенем впливу на вибір споживачів. Значна частина опитаних (понад 40%) бажала б придбати вітаміни зарубіжного виробництва (рис. 8), проте у зв'язку з важким фінансовим становищем багато з них змушені купувати вітамінні препарати вітчизняного виробництва за прийнятною ціною. Серед комплексних вітамінів вітчизняного виробника найбільш популярними виявилися «Ревит» і «Гексавит».



Мал. 8. Переваги споживачів щодо вітчизняних та імпортних вітамінів для орального застосування

Тип упаковки як ознака, що характеризує надійність зберігання препарату і зручність вилучення вітамінів, має не останнє значення при виборі названої групи засобів. Пов'язано це з тим, що зазвичай кількість вітамінів в одній упаковці розраховане на місячний курс прийому, тому для споживача важливо, щоб протягом тривалого часу упаковка забезпечувала збереження препарату і не викликала незручностей при примі.

Найменша і практично рівнозначне вплив справляють на процес ухвалення рішення про покупку вітамінних засобів популярність препарату, його зовнішнє оформлення і кількість в упаковці.

Економічне становище індивіда у величезній мірі позначається на його товарному виборі, у зв'язку з цим значно відрізняється від загальної структури переваг оцінка споживчих властивостей вітамінного кошти споживачів з високими доходами (рис. 9). Для них ціновий фактор поряд з популярністю і кількістю вітамінів в упаковці має незначний вплив на вибір. Основна увага цей сегмент споживачів, представлений більш 50% підприємців, звертає поряд з ефективністю і безпекою (у порядку убування) на такі критерії вітамінних лікарських засобів: комплексність, зовнішнє оформлення, вид лікарської форми, тип упаковки, виробник.

Мал. 9. Значення окремих параметрів вітамінів для споживачів з різним рівнем щомісячних доходів

2.3 Огляд українського ринку лікарських засобів групи «вітаміни»

Якщо провести огляд фармацевтичного ринку України протягом останніх 10 років, можна спостерігати досить чітку залежність рівня продажів від сезону. Традиційно зимово-весняний сезон (>січень--квітень) є найуспішнішим деким групам препаратів. Постійними учасниками рейтингів роздрібного продажу є препарати групR05 (>противопростудні і противокашльові препарати) і А11 (вітаміни).

Група “Вітаміни” (>АТС-группа 2-го рівняА11_EphMRA) включає кілька фармгрупп:моновітаміни, полівітаміни, вітамінно-мінеральні комплекси. Сьогодні в роздрібному секторі українського фармринку налічується близько 480 торгових найменувань ЛЗ, які до вітамінів. У цьому секторі в обігу близько 270 найменувань БАД, стосовних за складом і дії (за способом позиціонування) до вітамінів (джерела моно- і полівітамінів). Разом роздрібний сектор представлений 750 торговими найменуваннями вітамінів.

Обсяг ринку вітамінів (ЛЗ) до за підсумками 2008 р. становив 298 млндолл.(в цінах споживача), що свідчить про приросту (4,17%) до рівня 2007 р. Продажі вітамінів в натуральному вираженні (упаковки) впали на 11,8%.

За підсумками перших чотири місяці 2009 р. обсяг лікарського ринку вітамінів становив 138,8 млн дол. (у цінах споживача), що дало приріст вартісних продажів на 19% стосовно аналогічному періоду 2008 р.; в такий спосіб, частка цього сегменту становила 4,32% у загальному обсягу ринку ЛЗ за аналогічний період.

Необхідно також відзначити тенденцію зниження продажів вітамінів в натуральному вираженні зі збільшенням вартісних обсягів продажу. Ця тенденція відзначається в оцінці як ринку вітамінів загалом Росії. За нашою оцінкою, це було пов'язано, передусім, з витісненням дешевої продукції (моно- і полівітаміни) дорожчимимультиминеральними комплексами. Друга причина -- поступовий перехід виробників на випуск упаковок з велику кількість блістерів чи капсул, що забезпечує можливість тривалого приймання й, відповідно, знижує необхідність повторної купівлі препаратів.

У трійку лідерів серед торгових марок вітамінів за часткою групиА11 за досліджуваний період ввійшли “>Вітрум” (частка роздрібного ринку ЛЗ вітамінів -- 17,87%); “>Компливіт” (11,28 і 11,08% відповідно); ТМ “>Мульті-табс” за часткою роздрібному ринку вітамінів виявилася на 3-й позиції (8,87%). Привертає увагу значний приріст частка ринку вітамінів (проти 2008 р.) ТМ “>Селмевит” (“>Фармстандарт-Уфавита”).

СередTOP3 корпорацій лідирує “>Юнифарм Інк” із часткою українського ринку вітамінів 18,13%; друга позиція займає “>Фармстандарт” (15,00%); на 3-му місці -- “БайєрХелскер” (12,01%).

2.4 Позиціонування вітамінних препаратів в аптеках

Проведений нами опитування споживачів вітамінних препаратів показав необхідність надання населенню додаткової інформації про раціональному застосуванні вітамінних лікарських засобів, особливо це ж стосується багатокомпонентних вітамінних комплексів. Провизори і фармацевти в наданні консультаційних послуг мають чітко представляти, із метою потрібні полівітаміни і яких лікувально-профілактичних ефектів у своїй необхідно досягти. І тому слід усі полівітамінні препарати чітко систематизувати. Базуючись на складі - й лікувально-профілактичних ефекти вітамінних препаратів, пропонуємо позиціонувати полівітаміні комплекси залежно від призначення і цілей їх використання.

До групи полівітамінів для профілактики гіповітамінозів віднесено полівітамінні комплекси, у яких дози вітамінів, макро- і мікроелементів нічого не винні перевищувати їх добову потребу. Ця група полівітамінів може застосовуватися з метою при незбалансованому харчуванні, підвищених фізичних і емоційних навантаженнях.

До полівітамінам на лікування гіповітамінозів та інших захворювань віднесено вітамінні комплекси, у яких вміст вітамінів перевищує добову потреба у десятки раз. Полівітамінні препарати цієї групи використовуються під час лікування авітамінозів, глибоких гіповітамінозів, комплексної терапії різноманітних захворювань і дружина мають призначатися лікарем.

До групи полівітамінів для дітей, вагітних, осіб похилого віку віднесено спеціально розроблені комплекси, які враховують дози, лікарські форми й особливо кожної групи, на яку вони призначені. Ціполивитаминние препарати можна використовувати із профілактичною чи лікувальною метою залежно від доз які входять у них компонентів.

Полівітамінні групи спрямованого дії представлені комплексами, збагаченими тими мікро- чи макроелементами (залізо, йод, кальцій), нестача яких в людини то, можливо причиною відповідних захворювань. Залежно від доз які входять у них компонентів ці полівітаміни можна використовувати з профілактики чи комплексне лікування різних патологічних станів. Звернемо увагу, що поливитаминние комплекси, що б неспецифічні чинники захисту організму, зокрема, неспецифічна іммунорезистентность, перебувають у собі вітаміни і мікроелементи і антиоксидантного дії (вітаміни Є, З, Проте й ін., мікроелементи цинк, селен, мідь). Полівітаміни цієї групи слід сприймати з профілактики чи під час лікування підвищення захисних сил організму, наприклад, при вплив на організм різних несприятливих чинників.



Висновки

У результаті обробки даних опитування не була встановлена значна взаємозв'язок важливості окремих параметрів вітамінів з віком, статтю та соціальним становищем споживачів. Слід лише зазначити, що люди молодого віку більш прогресивні при покупці і схильні до експериментування, ризику, тобто вони частіше набувають недавно з'явилися на ринку вітамінні засоби, чого не можна сказати про людей похилого віку, які віддають перевагу традиційним, застосовуваним ними ще двадцять-п'ятнадцять років назад вітамінам. У структурі вподобань останніх популярність за впливом на їх вибір стоїть на шостому місці.

Таким чином, нами визначена структура вимог споживачів вітамінних лікарських засобів, які впливають на рішення про покупку. Результати сегментації і виявлені чинники переваг споживачів дають можливість зрозуміти тенденції формування споживчого попиту і ефективно організувати виробництво і реалізацію вітамінів. Дані наших досліджень свідчать про необхідність додаткової інформованості населення та отримання консультативної допомоги лікаря і фармацевтичного працівника про раціональне застосування вітамінних лікарських засобів.

Вітаміни мають унікальні властивості. Вони можуть послаблювати або навіть повністю усувати побічна дія антибіотиків та інших ліків і взагалі небажані дії на організм людини. Тому недостатність вітамінів або їх повна відсутність, а також надлишок вітамінів можуть не тільки несприятливо впливати на організм людини, але і приводити до розвитку важких захворювань.

Будь-яке захворювання - це випробування для організму, що вимагає мобілізації захисних сил, підвищеної витрати біологічно активних речовин, у тому числі вітамінів. Тому харчовий раціон, багатий вітамінами, корисний кожному хворому. У той же час окремі групи вітамінів надають найбільш виражений ефект при профілактиці та лікуванні певних захворювань. Безумовно, перш ніж починати прийом того чи іншого вітамінного препарату, треба порадитися з лікарем, оскільки кожен випадок захворювання має свої особливості, а використання вітамінів є тільки частиною лікування. За результатами проведеного аналізу був складений макроконтур асортименту вітамінних препаратів, який має має такі характеристики:

- За складом - це в основному комбіновані препарати - 75,86% асортименту;

- Випускаються у вигляді твердих лікарських форм -62%, серед яких переважають таблетки - 55,56%;

- Виробляються в Росії - 58,6%.

Також, за результатами маркетингового аналізу, був складений маркетинговий портрет покупця, який дозволить надалі більш успішно функціонувати підприємству на ринку лікарських засобів.



Список використаної літератури

1. Голубков Е. П. Маркетингові дослідження: теорія, методологія, практика М .: Финпресс, 1998.- 416 с.

2. Гришко С. Дослідження споживчих переваг // Бізнес Інформ.- 1997.- № 23.- С. 72-75.

3. Дослідження Структури Перевага спожівачів лікарських препаратів (методичні рекомендації) / Мнушко З. М., Грекова І. А., Горбенко А. Б., Страшний В. В.- Х .: УкрФА, 1998.- 26 с.

4. Полторак В. А. Маркетингові дослідження: методи і технології.- Дніпропетровськ: Арт-Прес, 1998.- 136 с.

5. Васнецова О.А «Медичне і фармацевтичне товарознавство»

6. Гнеушева І.А., Ніфаньев Е.О. Самоінспекція аптечного закладу // Нова Аптека. N 8. 2001

7. Гнеушева І.A. GPP - належна аптечна практика // Нова Аптека. N 3, 2001.

8. Дружиніна П.В., Новикова Л.Ф., Лисікова Ю.А. «Основи нутриціології»

9. Ноздрева Р.Б., Г.Д. Крилова, М.І. Соколова, "Маркетинг": Підручник, практикум та навчально-методичний комплекс з маркетингу /

10. Раймонд Є. Хемілтон. Матеріали міжнародної конференції з GMP. M. 1996.

11. http://www.esus.ru/php/content.php

12. http://www.medafarm.ru

Размещено на Allbest.ru

...