Обстеження кроля

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Сумський національний аграрний університет

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра терапії, фармакології та клінічної діагностики ім. професора А.Б. Байдевлятова

Курсова робота

на тему: «Клінічне обстеження кроля»

Суми 2015



План

Вступ

1. Попереднє знайомство з твариною

1.1 Реєстрація

1.2 Збір анамнезу

1.2.1 Анамнез про життя тварини

1.2.2 Клінічний статус

2. Дослідження загального стану тварини

2.1 Визначення габітусу

2.2 Дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних, підшкірної клітковини

2.3 Дослідження видимих слизових оболонок

2.4 Дослідження поверхневих лімфатичних вузлів

3. Дослідження окремих органів і систем

3.1.ослідження серцево-судинної системи

3.1.1 Дослідження серця

3.1.2 Дослідження периферичних судин

3.1.3 Функціональна діагностика стану серцево-судинної системи

3.2 Дослідження дихальної системи

3.2.1 Дослідження переднього відділу дихальної системи

3.2.2 Дослідження гортані та трахеї

3.2.3 Дослідження грудної клітки

3.3.4 Дослідження функціонального стану дихальної системи

3.3 Дослідження системи травлення

3.3.1 Дослідження приймання корму та води

3.3.2 Дослідження ротової порожнини, глотки та стравоходу

3.3.3 Дослідження черева, шлунку та кишечнику

3.3.4 Дослідження акту дефекації

3.4 Дослідження печінки

3.5 Дослідження сечової системи

3.6 Дослідження нервової системи

3.7 Дослідження ендокринної системи

3.8 Лабораторні дослідження

3.8.1 Дослідження сечі

3.8.2 Дослідження калу

3.8.3 Дослідження крові

Висновок

Список літератури



Вступ

Qui bene diagnoscit -- bene curati.

Хто добре діагностує,

той добре лікує (Бургав, XVIII ст )

Клінічна діагностика -- наука, яка вивчає клінічні, інструментальні та лабораторні методи дослідження хворих тварин, техніку й послідовність їх застосування при дослідженні окремих органів і систем, виявлені при цьому симптоми та ознаки й основні шляхи розпізнавання хвороб. Назва предмета походить від грецьких слів klinicalis -- мистецтво лікування або clinica -- лікувальний заклад, що має стаціонар, та діагностика -- від diagnosis -- розпізнавання, diagnosticon -- здатний розпізнавати.

Клінічна діагностика складається з трьох основних розділів:

- У першому розділі викладено методи дослідження тварин, техніку й послідовність їх застосування при дослідженні окремих органів і систем, тобто лікарську техніку.

- У другому -- розглядаються виявлені при дослідженні окремих органів і систем показники (температура тіла, частота пульсу, скорочення рубця, тони серця, дихальні шуми і т. д.), їх відхилення від показників, характерних для здорових тварин, тобто даний розділ вивчає симптоми і тому називається семіологією або семіотикою.

- У третьому розділі описані методики постановки діагнозу.

Існують такі методи дослідження :

1. Огляд - inspectio :

v Загальний ;

v Місцевий ;

v Індивідуальний ;

v Груповий ;

2. Пальпація - palpacio :

v зовнішня :

- поверхнева;

- глибока;

v внутрішня;

3. Перкусія - percussion :

v безпосередня ;

v опосередкована ;

4. Аускультація - auscultation:

v безпосередня;

v опосередкована.

5. Термометрія - (грецьк. Therme - тепло і metreo - вимірюю)

А також допоміжні (спеціальні): електрокардіографія, зондування, остеометрія, рентгенологічне дослідження, інструментальні дослідження та ін.

кроль анамнез лабораторний ветеринарний



1. Попереднє знайомство з твариною

1.1 Реєстрація

Рис. Загальний вигляд тварини

Дата , час	16 листопада 2015 року, 12:00
Вид	Кріль
Стать	Кріль
Вік	2 роки
Маса	4,5 кг.
Кличка, №	«Зубр»
Масть, прикмети	Чорно-біла, особливих прикмет не має
Порода	Радянська шиншила
Породність	Доморощена
Мета утримання	М'ясо, шкура
Власник тварини	Тихий Ігор Анатолійович
Адреса власника	Сумська область, Конотопський район, село Грузьке, вул. Червона, 10

1.2 Збір анамнезу

Анамнез (від грецьк. Anamnesis - пригадування, спогади) - попередні дані про тварину зі слів власника або обслуговуючого персоналу.

1.2.1 Анамнез про життя тварини(anamnesis vitae)

Тварина утримується зовнішньо-клітковим способом в дерев'яній клітці, яка є індивідуальна, простора, світла .

Умови утримання: досліджувана мною тварина утримується поряд з іншими кролями у дворі в таких самих клітках. Освітленість природна. Стан мікроклімату і санітарно-гігієнічні умови задовільні (відсутні сторонні запахи, протяги), клітка повністю відповідає зооветеринарним умовам.

Раціон збалансований. Взимку він є триразовим складається з: сіна (лучного різнотрав'я та люцерни), соковитих кормів (кормові буряки та морква, капуста) . Воду дають теплу тричі на день взимку, влітку двічі. Влітку годівля також триразова, складається з зеленої маси ( судантрави, люцерни, лучного різнотрав'я).

Чищення клітки проводиться: взимку 1 раз на тиждень, в літку 2 рази на тиждень з використанням чистої підстилки зокрема соломи або тирси.

Кожного року проводиться щеплення від міксоплазмозу та вірусної геморагічної хвороби кролів. Ведеться постійний нагляд за твариною. Також під час пасовищного періоду раз в 4-6 тижнів проводиться обробка в цілях знищення зоофільних мух, ґедзів, ґедзів, комарів, мошок, кліщів і захисту тварини від їх нападу.

1.2.2 Клінічний статус.

Тварина досліджувалася 16 листопада 2015 року, 12:00.

Температура 38,8 ^о С

Частота серцевих скорочень 190 ударів/хвилину

Частота дихання 55 дих.рухів/хвилину



2. Дослідження загального стану тварини

2.1 Визначення габітусу

Габітус - це зовнішній вигляд тварини, який визначають за сукупністю таких ознак: загальний стан тварини, положення тіла в просторі, вгодованість, конституція, будова тіла. Він дає змогу відрізнити хвору тварину від здорової.

Оглядом визначаємо положення тіла - воно є природним(фізіологічним) для тварини. Вона сидить на всіх кінцівках, лапи повністю поставлені.

Загальний стан - задовільний: кріль рухливий, реагує на людину.

Рис. 1 Вигляд кроля ззаду Рис. 2 Норма постави

Вгодованість тварини добра: контури тіла округлі, візуально не має чітко виражених кісткових виступів, підшкірно-жирова клітковина розвинена достатньо.

Конституція - щільна: кістяк міцний, підшкірно-жирова клітковина розвинена достатньо, шкіра прилягає щільно. Будова тіла - середня.



2.2 Дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних, підшкірної клітковини

Рис. 3 Дослідження шкіри, її похідних та волосяного покриву

Дослідження шкіри, її похідних та волосяного покриву проводилося методом огляду і пальпації.

При дослідженні було виявлено, що шерсть тварини щільно прилягає до шкіри, має блискучий колір, добре утримується у шкірі, а також рівномірно вкриває шкіру, густа.

Після цього було проведено дослідження шкіри, при цьому визначили такі показники: колір, еластичність, вологість, запах, температуру.

Кріль чорно-білого кольору - шерсть чиста, шкіра не пігментована, не суха, вологість нормальна, патологічні запахи відсутні. Висипів та новоутворень на всій поверхні тіла не було виявлено.

Температура шкіри нормальна, патологічних підвищень не має. Шкіра еластична (в області крупа розпрямляється за 1 с.), рухлива (при незначному і візуально не помітному сторонньому доторканні до шкіри у тварини здригується шкіра в тому місці де був дотик). Хутро майже змінилося на зимове, линька закінчується на хвості.

Патології підшкірної клітковини не виявлено. Підшкірні судини добре наповнені кров'ю, набряки, емфізема, гематоми та інші патологічні процеси не виявлені.

М'язи пальпувалися в області стегон: пружні, симетричні, пропорційні на обох лапах.

2.3 Дослідження видимих слизових оболонок

Дослідження видимих слизових оболонок проводилося мною за допомогою огляду, при цьому були досліджені: слизові оболонки рота, носа, кон'юнктива.

Рис. 4 Дослідження слизової оболонки носа

Слизову оболонку носа оглядали піднявши голову тварини вгору і піднявши трохи вгору кінчик носа кроля, при цьому не було виявлено жодних відхилень від норми: колір оболонки блідо рожевий, механічні ушкодження, патологічні виділення відсутні.

Ніс у кроля вкритий шерстю і звисає над роздвоєною верхньою губою, з якою пов'язаний вуздечкою. Дві навскіс поставлені ніздрі ведуть до носової порожнини. Хід крізь ніздрі до носової порожнини у кроля звужений. Ніс у нього дуже рухливий - тварина завжди робить ним характерні рухи.

Носова порожнина порівняно невелика, видовжена і тонкою перегородкою поділена на дві симетричні половини. У кожній половині носової порожнини є три сильно розвинені носові раковини.

Для дослідження кон'юнктиви накладали великий палець однієї руки на верхню повіку, а другої - на нижню. Виявлено, що колір кон'юнктиви червоно-рожевий, тобто відповідає фізіологічній нормі. Порушення цілісності кон'юнктиви також виявлено не було. На верхній повіці присутня пігментна пляма.



Рис. 5 Дослідження кон'юнктиви ока

Для відкривання ротової порожнини застосовували тасьми - одну накладали на верхню щелепу, а іншу на нижню. Виявлено, що слизова оболонка рота, ясен, піднебіння та язик має рожевий колір, фізіологічний.

2.4 Дослідження поверхневих лімфатичних вузлів

Досліджують лімфатичні вузли оглядом і пальпацією, і лише в деяких випадках застосовують пункцію або біопсію їх із наступним цитологічним або гістологічним дослідженням. Найбільш інформативний результат одержують при пальпації лімфатичних вузлів, яку, за можливості, проводять одночасно з обох боків. Це дає змогу порівнювати здоровий вузол зі зміненим. Двобічне ураження є показником генералізації патологічного процесу.

Пальпація (пальпують по можливості одночасно з обох сторін, що дає можливість порівняти здоровий вузол з патологічно зміненим).

Досліджено 1 пари лімфатичних вузлів: підщелепні.

Підщелепні лімфатичні вузли: пальпуються одночасно чотирма пальцями руки, великий при цьому знаходить на носі тварини, що також допомагає її зафіксувати і, також, робити висновок про симетричність та збільшення вузлів одночасно з обох сторін. Тварину фіксує хазяїн, дещо притиснувши до стола, тримаючи за круп та вуха.



Рис. 6 Огляд підщелепних лімфовузлів

Вузли парні, довгасті, довжиною приблизно 0,5 см, легкорухливі, безболісні, поверхня гладка, температура шкіри в області лімфатичних вузлів не підвищена, не збільшені.



3. Дослідження окремих органів і систем

3.1 Дослідження серцево-судинної системи

3.1.1 Дослідження серця

При дослідженні серця були застосовані такі методи діагностики, як перкусія, аускультація, пальпація, огляд.

Перкусію проводять для визначення перкусійних меж серця (топографічна перкусія), характеру звуку (порівняльна перкусія) та болючості в ділянці серця.

На початку була проведена перкусія, за допомогою цього метода було виявлено положення серця в грудній клітці, його форма та розмір, а також чутливість серця та характер перкусійного звуку. При цьому болючості ділянки перкусії серця виявлено не було.

Оглядом і пальпацією досліджують серцевий поштовх, визначаючи його місце, силу і поширеність. Серцевий поштовх відчувався на ділянці близько 1,5 см², справа в 4-му, а зліва у 5-му міжреберному проміжку. Пальпацією болючості, посилення або послаблення серцевого поштовху, контактних шумів (тремтіння грудної порожнини або тертя) виявлено не було.

Рис. 7 Аускультація серця кроля

Аускультація є основним методом клінічного дослідження серця. Як правило, у тварини проводять опосередковану аускультацію серця, тобто інструментальну, використовуючи для цього стето- і фонендоскопи. Безпосередню аускультацію виконують лише при відсутності інструментів. Аускультація була проведена зліва та справа в ділянці 3-5 міжреберного проміжків у нижній третині грудини, при цьому тварина знаходилася в лежачому положенні на обох сторонах по черзі. За допомогою цього методу були виявлені тони серця - перший та другий. Першій (систолічний) тон - сильніший, довший, нижчий і на кінці протяжніший, майже співпадає з артеріальним пульсом. Другий (діастолічний) тон - коротший, вищий, чіткіший і на кінці обривистий. Тони серця дзвінкі, чіткі.

3.1.2 Дослідження периферичних судин

Досліджувалися найбільші поверхнево розміщені судини, звертаючи увагу на їх наповнення і напругу стінок, а також на артеріальній пульс, при цьому застосовувалися огляд і пальпація. Визначалися також венозний та артеріальний пульс. Пульсом називається коливання стінок артерій, викликане скороченням серця, вигнанням крові в артеріальну систему і зміною в ній тиску протягом систоли і діастоли.

У самців частота пульсу дещо нижча, ніж у самок. При різних захворюваннях вона може збільшуватися або зменшуватися. Збільшення частоти пульсу називають тахікардією, а зменшення - брадикардією.

При дослідженні артеріального пульсу пальпацією визначили його ритм, частоту і якість. Частота пульсу - 190 ударів на хвилину. Ритм пульсу був визначений як ритмічний (норма), за силою пульсової хвилі - середній, по наповненню - середній. Артеріальна стінка при дослідженні була еластична.

При дослідженні вен насамперед звертали увагу на наповнення вен і венний пульс. На яремній вені був досліджений венний пульс, який виявився негативним, тобто фізіологічним. Венний пульс визначили здавлюванням яремної вени в середній третині шиї, при цьому периферична ділянка наповнюється кров'ю і коливання коливання в ній зникають.



3.1.3 Функціональна діагностика стану серцево-судинної системи

Провели аускультаційну пробу з апное (за Шарабріним). Після закриття носових отворів на 40 с. можна було прослухати акцент другого тону на аорті.

3.2 Дослідження дихальної системи

3.2.1 Дослідження переднього відділу дихальної системи

Дослідження переднього відділу дихальної системи проводиться оглядом, при цьому звертають увагу на витікання з носа, видихуване повітря, крила носа, ніздрі, слизову оболонку носа. Витікання з носових отворів відсутнє.

Слизова оболонка носа блідо-рожева без ушкоджень, новоутворень, висипів чи вузликів не знайдено.

Видихуване повітря: сила повітряного струменя - помірна з обох ніздрь. Видихуване повітря тепле, не має запаху. Сторонні шуми під час дихання були відсутні.

Дослідження верхньощелепної і лобної пазух проводилось за допомогою пальпації, огляду і перкусії. Лицьова частина черепа у кроля симетрична, без деформованих кісток. Болючість в цій ділянці відсутня. Перкусію додаткових лицьових пазух проводили перкусійним молоточком. Виявлений звук був коробковим (притуплено-тимпанічний), що відповідає нормі.

3.2.2. Дослідження гортані та трахеї

Зовнішнє дослідження гортані і трахеї проводили методами огляду, пальпації і аускультації.

У кроля гортань розвинена слабко, вона порівняно коротка і невелика. По положенню голови визначили, що деформації чи переломи кілець трахеї відсутні, також немає у кроля набряків чи припухлості в ділянці гортані та трахеї.

Пальпацію проводили методом слабкого натискування вказівним і великим пальцями на кільця трахеї. При цьому болючість цієї ділянки виявлена не була, а температура відповідала нормі. Тварина кашляла 3 рази при натискуванні на перші кільця трахеї, що є нормою.

Аускультацією в ділянці гортані був виявлений стенотичний шум, що нагадує букву "X" при вдиханні і видиханні повітря.

Рис. 8 Пальпація трахеї

Одночасно з трахеєю досліджували і щитовидну залозу, яка розташовується по обидва боки перших двох-трьох кілець трахеї. При огляді звертали увагу на розмір залози, припухлості в області розташування залози не виявлено. Пальпують двома руками одночасно (бімануальна пальпація), пальці накладають з боків трахеї трохи вище її і потім разом з шкірою зміщують вниз - залоза вислизає з-під пальців. Щитовидна залоза розміром з біб, щільна, рухома, безболісна.

3.2.3 Дослідження грудної клітки

Грудну клітку досліджували оглядом, пальпацією, перкусією та аускультацією.

У досліджуваної тварини грудна клітка округлої форми. Тип дихання у кроля грудний. Кількість дихальних рухів 55 рази на хвилину. Дихальні рухи симетричні. Ритм дихання характеризується правильним і регулярним чергуванням фаз вдиху і видиху. За вдихом зразу ж іде видих, який змінюється невеликою паузою.

Пальпацією грудної клітки болючості та набряків цієї ділянки не виявлено, ребра без ушкоджень, температура не підвищена.

Для перкусії застосовувались перкусійний молоточок та плесиметр. Топографічною перкусією грудної клітки визначили межі легень, а за допомогою порівняльної перкусії визначили характер звуку, який виявився атимпанічним (чіткий легеневий). Передня межа легень перкутувалась по лінії анконеусів (лінія від заднього кута лопатки до ліктьового горба), верхня - лінією, що проходить на 2-3 см нижче від остистих відростків, задня - перетинає лінію маклака по 11-му, сідничного горба - по 9-му, лінію плечового суглоба-8-му міжреберних проміжках.

Рис. 9 Аускультація легень кроля

При проведенні плегафонії (трахеальної перкусії) на ділянці легень чутно глухі звуки, що долинають здалеку.

Отже перкуторні межі легень та характер звуку у кроля знаходяться в нормі.

Аускультацію легень проводили за допомогою фонендоскопа. При цьому виявлені основні дихальні шуми, це такі як: шуми гортанного стенозу, трахеального, ларинегального, бронхіального і везикулярного дихання.

3.2.4 Дослідження функціонального стану дихальної системи

Для дослідження функціонального стану дихальної системи кроля було застосовано пробу з апное за І. Г. Шарабріним. У кроля на вдиху затримали дихання, закриваючи ніздрі. Відмітивши час до появи характерного руху глотки, який нагадує утруднене дихання, отримали час - 30 секунд, показник вкладується в норму. У хворих тварин цей час скорчується.

3.3 Дослідження системи травлення

3.3.1 Дослідження приймання корму та води

При цьому досліджують апетит, наявність спраги, приймання корму та води, жування, ковтання, відригування, жуйки та блювоти.

Апетит -- складна рефлекторна реакція, яка проявляється харчовим збудженням, тобто бажанням тварини приймати корм. Апетит визначають, спостерігаючи за твариною в момент годівлі, або використовуючи дані анамнезу.

Спостерігаючи за твариною під час приймання їжі робимо висновок, що у тварини апетит нормальний, тварина добре пережовує корм, присутній фізіологічний скрегіт зубами.

З анамнезу та спостереження за твариною під час приймання води робимо висновок, що у неї відсутнє збільшення чи зменшення спраги. Блювоти та відрижки у тварини не спостерігалось.

При ковтанні корму болючості виявлено не було, так само як і при пережовуванні.

3.3.2 Дослідження ротової порожнини, глотки та стравоходу

Оглядом визначили, що стуляння ротової порожнини відповідає нормі. Губи прилягають одна до одної, на губах патологічних явищ (набряки, виразки, новоутворення, висипи) не виявлено. Мимовільні рухи губами відсутні. Рот закритий, виділень з ротової порожнини не спостерігалось.

Для дослідження слизової оболонки губ та ясен губи були відтягнуті за допомогою рук. При огляді слизова оболонка виявилася блідо-рожевого кольору, помірно волога. Підвищення чутливості, температури, а також висипи, травми слизової відсутні.

Рис. 10 Огляд зубів

Прикус у кроля нормальний, зуби білі, цілісні. Слинотеча з ротової порожнини не спостерігалося. Язик цілісний, щільний, рухливий, рожевого кольору, помірного об'єму.

Оглядом і пальпацією були також досліджені глотка та стравохід. Положення голови та шиї у тварини фізіологічне. При пальпації стравоходу чутливість не порушена, хворобливість відсутня. Харчовий ком вільно проходить по стравоходу, тобто його прохідність не порушена, в просвіті відсутні сторонні тіла, збільшення стравоходу відсутнє, рухи стравоходу хвилеподібні.

Чутливість глотки досліджувалась методом зовнішньої пальпації, для цього глотка поступово здавлювалася пальцями обох рук, поставленими перпендикулярно до поверхні шиї в ділянці яремної вени (її переднього краю), за гілками нижньої щелепи ледве вище гортані. При цьому дослідженні відчувалась тонкий прошарок тканин, тварина поводила себе спокійно, що говорить про те, що хворобливість і інфільтрація тканин глотки відсутня.

3.3.3 Дослідження черева, шлунку та кишечнику

При дослідженні черева можна виявити ряд симптомів, які відносять до захворювань органів черевної порожнини.

Черево досліджували загальнокліничними методами, такими як: огляд, пальпація, перкусія і аускультація.

Огляд черева - визначають величину, форму, симетричність здухвин, нижніх контурів живота, наявність вип'ячувань. Оглядом черева виявили, що черево у тварини симетричне, округле, нижній контур його дугоподібний, шкіра на череві блідо-рожевого кольору, еластична, нормальної температури, без порушення цілісності. Підшкірна клітковина в ділянці черева розвинута достатньо. При пальпації черева з двох боків було встановлено, що чутливість і тонус м'язів черевної стінки знаходяться в нормі.

Пальпація черева - основний метод дослідження черевної стінки і органів черевної порожнини у дрібних тварин. Залежно від поставленої мети застосовують поверхневу або глибоку пальпацію.

Для дослідження шлунка кроля була проведена глибока пальпація позаду реберних дуг пальцями рук. При цьому поступово надавлювали ними з обох боків усередину і вперед. Було встановлено, що шлунок не має хворобливої реакції, лежить з лівого боку і прилягає до черевної стінки посередині неї. Наповнення його на момент дослідження було малим.

Перкусію черева застосовують для визначення меж печінки, селезінки, зміщення сичуга, болючості книжки, сітки. За наявності транссудату в череві одержують зону тупого звуку, обмежену зверху горизонтальною лінією.

Перкусія проводилася у лівій здухвинній ділянці зверху вниз, прослуховувався спочатку тимпанічний, потім притуплений і тупий звуки.

Петлі тонкого і товстого відділів кишечнику були досліджені за допомогою пальпації, огляду та аускультації, при цьому тонкий відділ кишечнику досліджувався переважно з правого боку і в нижній третині лівої стінки черева, а товстий кишечник - з лівого боку.

Рис. 11 Пальпація черева

Пальпацією встановлено, що кишечник рухливий, м'якої консистенції, безболісний, вміст кишечнику м'якої консистенції середнього наповнення. Сторонні тіла в просвіті кишечнику відсутні.

В ділянці кишечнику вислуховується слабий звук переливання рідини, короткий і рідкий.

3.3.4 Дослідження акту дефекації

Дослідження акту дефекації проводилося оглядом. Виявлено, що дефекація проходить 16 разів на добу, при цьому тривалість одного акту в середньому складала близько 10 секунд. Тварина при цьому приймала фізіологічну позу. Болючості під час акту дефекації виявлено не було. Гнильний або гострий кислий запахи відсутні. Для кролів характерна копрофагія - денна і нічна, при останній з'їдається більша його частина.

При дослідженні калу на приховану кров - кров відсутня. Результат гельмінтологічного дослідження калу негативний.

3.4 Дослідження печінки

Печінку досліджували загальними методами, тобто пальпацією, перкусією та оглядом.

Пальпували печінку спочатку у стоячому положенні тварини, а потім в лежачому на правому боці. При цьому печінка майже не пальпувалася, що є фізіологічно.

При перкусії печінки тварини застосовували перкусійний молоточок та плесиметр, при цьому болючості печінки не виявлено. Звук печінкового притуплення був визначений з права в 10 по 13 міжребер'я, а зліва з 10 по 12.

Жовчний міхур досліджували методом проникаючої пальпації у 10-11-му міжребер'ях дещо вище плечового суглоба. Болючість відсутня.

3.5 Дослідження сечової системи

Акт сечовиділення був досліджений оглядом, при цьому було виявлено, що тварина під час сечовиділення дещо припіднімає тазову частину тулуба, тобто поза тварини відповідає фізіологічній нормі. Кріль виділяв близько 20 мл сечі. Акт сечовиділення спостерігався 10 разів протягом доби.

Нирки досліджувалися методом зовнішньої пальпації. Нирки у тварини при дослідженні були виявлені майже на одному рівні (під 1-4-м поперековими хребцями).

Сечовий міхур у кроля досліджували пальпацією та перкусією. При пальпації сечового міхура було встановлено, що він розміщується на лобкових кістках, має середнє наповнення, не болючий та трохи звисає в черевну порожнину. Каменів чи інших сторонніх тіл при пальпації виявлено не було.

3.6 Дослідження нервової системи

При дослідженні нервової системи дотримувалися такої схеми: спочатку досліджували поведінку тварини, потім череп та хребет, органи чуття, поверхневу і глибоку чутливість, далі рухову сферу та рефлекси.

Поведінку тварини досліджували оглядом, при цьому виявили, що тварина рухлива, проявляє цікавість до навколишнього середовища (обнюхує пальці, забирає їжу з рук).

Хребет та череп досліджували методами огляду, перкусії та пальпації. Оглядом виявили, що череп у тварини помірного об'єму, форма його характерна для кроля даного виду, температура шкіри в цій ділянці помірна, кістки тверді. При перкусії в ділянці лобних і верхньощелепних пазух тимпанічній (коробковий). При огляду хребта зміщень кілець, викривлень чи переломів не виявлено, кістки цілісні. Температура в ділянці хребта відповідала нормі. Болючість в цій ділянці при перкусії виявлена не була.

Ушкоджень органів чуття виявлено не було.

Стан зору визначався в приміщенні з перешкодами, при цьому тварина долала їх чи обминала, це говорить про те, що у тварини добрий зір. Витікання з очей у неї відсутні. Повіки у кроля мають нормальну (фізіологічну) будову, без набряків чи новоутворень, ушкодження чи опускання повік відсутні. Очне яблуко було досліджене оглядом, при цьому було виявлено, що воно є помірно рухоме, без патологічних відхилень в анатомічній будові. Райдужна оболонка коричневого кольору, рогівка не помутнівша. Світлову реакцію зіниці визначали за допомогою рефлектора, при цьому коли світло від рефлектора падало на зіницю остання звужувалася, а при закриванні очей руками зіниці розширювалися через 35-40 секунд, що є нормальною фізіологічною реакцією зіниць на світло.

При дослідженні слуху тварини використовували знайомий їй звук відкривання клітки, коли тварину зазвичай годують, при цьому кріль ставав на стінки клітки ближчої до господаря. Оглядом дослідили вушні раковини - вони виявилися рухливими, без механічних ушкоджень.

Нюх кроля досліджували за допомогою подразнюючих та пахучих речовин - оцтової кислоти, нормального та неякісного корму, очі тварини при дослідженні закривали. Виявлено, що нюх у тварини помірний, вона добре відрізняє якісний корм від неякісного.

Смак кроля досліджували даванням їй кормів різної якості (гарне, погане сіно, свіжий і гнилий буряк). Виявлено, що тварина має не поганий смак.

Дослідження чутливої сфери.

Визначали поверхневу та глибоку (пропріоцептивну) чутливість. При дослідженні тактильної чутливості непомітно для тварини доторкались твердим предметом до волосся холки, спини та черевних стінок. Тварина при цьому рухалась, оглядалась, рухала шкірою.

Поколюванням голкою шкіри визначали больову чутливість, при цьому кролю закривали очі. Сила поколювання на різних ділянках була однаковою. В середньому реакція тварини наступала відразу після нанесення подразнення. На крупі реакція була найменшою.

При визначенні температурної чутливості наносили подразник у вигляді нагрітої чи охолодженої металевої пластинки, яку прикладали до черева та внутрішньої поверхні стегна. Тварина реагувала на подразник активно, що говорить про наявність у тварини нормальної температурної чутливості.

Для дослідження глибокої чутливості тварині примусово надавали неприродну позу - перехрещували грудні кінцівки та виставляли далеко вбік задню або передню кінцівку, при цьому тварина відразу повернулася до природного положення, це говорить про те, що глибока чутливість у неї не порушена.

Дослідження рухової сфери.

Дослідження рухової сфери проводилося загальнокліничними методами дослідження (пальпація, перкусія). Спочатку визначали загальний тонус м'язів, для цього кроля оглядали, звертали увагу на положення тіла в просторі, постановку кінцівок, вушних раковин та голови, всі ці параметри виявились природними. Пальпацією визначали пружність м'язів, які у тварини виявились пружними і чинили протидію пасивним рухам. Координація рухів у тварини нормальна як у спокої так і при переміщенні. Болючості м'язів перкусією не виявлено, гіперкінези відсутні.

Дослідження рефлексів.

У тварини дули досліджені поверхневі (шкіри та слизових оболонок) та глибокі (сухожилків, м'язів та окістя) рефлекси. Для дослідженні рефлексу холки доторкались до шкіри, це визвало скорочення підшкірних м'язів; скорочення м'язів черевного преса (черевний рефлекс) спостерігався при доторкуванні до черевної стінки; при доторкуванні до шкіри в ділянці анусу спостерігали скорочення зовнішнього сфінктера (анальний рефлекс); кріль повертає голову (вушний рефлекс) при подразненні шкіри зовнішнього слухового проходу.

При легкому дотику папером до слизової оболонки ока кріль змикає повіки і у неї починається незначна сльозотеча (рефлекс кон'юнктиви), намагається втекти від подразника; при легкому дотику до рогівки тварина також змикає повіки (корнеальний рефлекс); при здавлюванні перших кілець трахеї у свині виникає кашель (дуже слабкий) (кашльовий рефлекс); при подразненні слизової оболонки носа пір'їнкою тварина декілька разів чхнула (чхальний рефлекс).

При ударі по ахілловому сухожилку тварина розгинає скакальний суглоб й згинає суглоби, що лежать нижче (ахіллів рефлекс).

3.7 Лабораторні дослідження

3.7.1 Дослідження сечі

Сечу у кроля досліджували вранці при акту природного сечовиділення, при цьому для дослідження було взято близько 20 мл сечі. Визначали кількість, колір сечі, її консистенцію, запах, прозорість, питому вагу, водневий показник.

Колір сечі тварини на час дослідження був жовтуватим, консистенція -водяниста, прозора. Сеча мала специфічний запах, який по інтенсивності не перевищував фізіологічну норму. Осаду чи домішок в сечі виявлено не було. Тварина виділяла сечу 10 разів на добу, при цьому кожного разу виділялося близько 20 мл сечі. Реакція сечі слаболужна. Питома вага - 1,010.

3.7.2 Дослідження калу

Кал від кроля був отриманий при природному акті дефекації. Добова кількість калу в середньому складала 200 грамів. Кал при цьому мав круглу або овальну форму і був темно-коричневого кольору вдень, а вночі кал у вигляді м'якої вологої консистенції. Кал при дослідженні мав специфічний запах, не смердючий. В невеликій кількості в калі присутні рештки неперетравленого корму. Патологічних домішок не виявлено.

3.7.3 Дослідження крові

У відібраній крові визначали такі показники: відносну густину крові, швидкість згортання та гематокритну величину. Біохімічне дослідження крові полягало у визначенні кількості глюкози в крові. Завершальним етапом було встановлення морфологічного складу крові.

Відносну густину крові досліджували за методом Філліпса, тобто у приготовані і розлиті по циліндрам розчини сульфату міді різної концентрації додавали краплю крові, яка при однаковій щільності з розчином займала в циліндрі серединне положення. Таке положення краплина зайняла в циліндрі із концентрацією 1,050, що і є показником відносної густини крові. Швидкість осідання еритроцимтів (ШОЕ) -- неспецифічний лабораторний показник крові, що відображає співвідношення фракцій білків плазми; зміна ШОЕ може служити непрямою ознакою поточного запального або іншого патологічного процесу.

Проба ґрунтується на здатності еритроцитів в позбавленій можливості згортання крові осідати під дією гравітації.

Швидкість згортання крові кроля різна при різній температурі, на момент дослідження температура була 20 ^о С. Швидкість згортання крові визначали за методом Моравиця: на предметне скло наносили краплину крові незначного діаметру і кожні 30 сек опускали в неї тоненьку скляну паличку. Швидкість згортання встановили за появою першої нитки фібрину при витягування палички з крові, і вона становила 7 хвилин, що є нормальним показником.

Гематокритну величину визначали методом центрифугування у градуйованих піпетках. Процентне відношення об`єму формених елементів до загального об`єму взятої крові становило 37 %, яке відповідає нормальному значенню.

Кількість глюкози в крові визначили за допомогою «Глюкотесту» - індикаторного паперу, який занурили в пробірку із відібраною кров`ю і після реакції колір папірцю порівняли з відповідною шкалою кольорів.

Морфологічний склад крові визначали у камері Горяєва під мікроскопом. Кількість формених елементів відповідно коливалась в межах допустимої норми.

Гемоглобін - 13 г/л

Гематокрит - 37%

Єритроцити - 5,5млн/мл

Лейкоцити - 9,7 тис./мл

Лимфоциты - 60%

Тромбоциты - 200 тис./мл

Висновок

Проведене повне клінічне дослідження при якому не виявлено жодних патологічних процесів у організмі кроля «Зубр», свідчить про те, що кріль повністю здоровий.

Проаналізувавши раціон кроля можна сказати , що він повністю співпадає з добре збалансованим раціоном для кролів даного напрямку продуктивності.

В цілому виходячи з анамнезу, даних загальних та клінічних досліджень можна зробити висновок, що тварина є клінічно здоровою.

Тварина утримується в приміщенні за всіма ветеринарно-санітарними вимогами.



Список літератури

1. Беляков И.М. Практикум по клиническои диагностике с рентгенологиеи., М: Колос, 1992.

2. Ветеринария. Большой знциклопедический словарь. Гл. ред. В.П. Шишков. - М.: НИ «Большая Российская знциклопедия», 1998.

3.Ветеринарная диспансеризация сельскохозяйственных животных: Справ. В. И Левченко, Н. А. Судаков, Г. Г. Хатура и др.. Под ред.. В. И. Левченко. - К. : Урожай, 1991. - 304 с.

4. Клінічна діагностика хвороб тварин. Левченко В.І. , Судаков М.О., Мельник Й.Л. - К.: Урожай, 1995.

5. Основы клинической диагностики внутренних болезней. Мухин Н. А., Моисеев В. С. , 1997.

6. Клиническая диагностика с рентгенологией. Воронин Е. С., Сноз Г. В., Васильев М. Ф., М.: «Колос», 2006.

7. Зайцев В.И. Клиническая диагностика внутренних болезней сельскохозяйственных животных., М.: Колос, 1971.

8. Клиническая лабораторная діагностика в ветеринари: Справ. Узд./ И. П. Кондрахин, Н. В. Кудилов, А. Г. Малахов и др. - М. : Агропромиздат, 1985. - 287 с.

Размещено на Allbest.ru

...