Матеріали і методи дослідження. Для досягнення мети, яка була поставлена, проведене клінічне дослідження 108 вагітних жінок, з яких 40 з гіпоксією плода одержували традиційну терапію, що склали 1-у (контрольну) групу, 2-у групу склали 32 вагітних жінки, яким проводилось лікування гіпоксії плода за допомогою медичного озону, 3-ю групу склали 36 вагітних, до комплексної терапії яким, окрім традиційних методів лікування, була додана озонотерапія. Усі вагітні з гіпоксією плода були в термінах вагітності від 34 до 42 тижнів. Озонування здійснювали барботажем 200 мл стерильного 0,9% NaCL озонокисневою сумішшю з концентрацією в ній озону 400 мкг/л. Дозу озону у фізіологічному розчині встановили експериментально. Медичний кисень подавали в озонатор з газового балону зі швидкістю 1 л/хв, час барботажу складав 15 хв.

Усім жінкам виконували клінічний аналіз крові, дослідження показників коагулограми, біохімічних показників крові, групи крові, резус - належності фактора, робили клінічний аналіз сечі, досліджували сечу на стерильність, робили аналіз виділень за звичною методикою й фарбування за Грамом, проводили „амінний" тест.

Ультразвукові дослідження виконувалися на апараті Aloka 1100 „Flexus" трансабдомінально, конвексним датчиком 3,5 Мгц щодо скринінгової методики.

Рівень естріола визначали за допомогою набору реагентів „Іфа-афестр" (Росія) для кількісного імуноферментного визначення його вмісту в сироватці крові людини.

Рівень ПЛ визначали за допомогою набору реагентів „Іфа-аф-прог" (Росія) для кількісного імуноферментного вивчення його вмісту в сироватці крові людини.

Визначення кількості Т- і В-лімфоцитів в крові проводилося з використанням реакції спонтанного розеткоутворювання лімфоцитів з еритроцитами барана (Медичні лабораторні технології і діагностика: Довідник. Медичні лабораторні технології / Під ред. А.І. Карпішенко. - С-Пб: Інтермедика, 1999).

Кількість Т-супресорів і Т-хелперів визначали методом термостабільних розеток (A.Olinescu, SW. Hristescu, S. Koman, 1987).

Для визначення рівня циркулюючих імунних комплексів (ЩК) використовували метод, заснований на зміні променевого розсіювання в результаті преципітації комплексів антиген-антитіло в 3,5 %-ному розчині поліетіленгліколя (мол. вага 6000 Д) з наступним спектрофотометричним визначенням оптичної щільності преципітату (Ю.А. Гриневич, А.І. Алферов, 1981).

Визначення вмісту імуноглобулінів основних класів - IgG, IgA, IgM в сироватці крові здійснювали методом простої радіальної імунодифузії (G. Manchini) (уніфікований метод) з використанням моноспецифічних сироваток проти імуноглобулінів людини виробництва НДІ епідеміології і мікробіології (Нижній Новгород).

Вміст дієнових кон'югат (ДК) оцінювали за ультрафіолетовим спектром поглинання розчину ліпідів у метанол - гексані при довжині хвилі 233 нм за методом В.З. Нанкіна. При цьому використовувався спектрофотометр СФ - 26 фірми “ЛОМО” (Санкт-Петербург). Уміст ДК у пробі розраховували, виходячи з величини молярного коефіцієнта екстинкції для зв'язаних дієнів поліненасичених жирних кислот, рівному 2,1*10 мсм, і виражали в одиницях відносної щільності на 1 мг загальних ліпідів. Концентрацію ДК визначали, виходячи з максимуму поглинання при довжині хвилі 277 нм. Визначення рівня загальних ліпідів проводили з використанням діагностичних наборів фірми “Лахема”. Основи Шиффа (ОШ) визначалися за допомогою флуориметричного методу. Використовувався прилад “Флуориметр АСО”. Одержані результати виражалися у відносних одиницях на 1 мг загальних ліпідів. Супероксиддисмутазу (СОД) визначали за методом Чварі. Активність СОД у крові виражали в міжнародних одиницях МО на 1 мг гемоглобіну (Нв). Уміст каталази визначали за методом Дубініної Е.Е., Єфімової Л.Ф. і ін. в модифікації Чварі й виражали в МО на 1 мг Нв.

Статистична обробка даних проводилася методом варіаційної статистики з використанням критерію Ст'юдента-Фішера. Достовірними приймалися показники при Р<0,05.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Діагноз гіпоксії плода ставився на підставі досліджень, що проводилися всім групам вагітних (ультразвукове дослідження з визначенням біофізичного профілю плода, допплерографія, амніоскопія, амніоцентез, визначення гормонів у крові матері, імунограми і т.ін.). Проводилися такі рутинні методи дослідження: клінічний аналіз крові й сечі, визначення групи крові і Rh - фактора, реакція Вассермана, біохімічний аналіз крові і коагулограма, аналіз виділень з піхви і ЕКГ матері.

Співставлення результатів традиційних лікувальних заходів та озонотерапії показало, що після внутрішньовенного введення озонованого фізіологічного розчину на декілька днів раніше, ніж при класичній схемі лікування гіпоксії плода, відбувається нормалізація або поліпшення його стану. Уже після 2-3 сеансів озонотерапії біля 68% жінок з порушеннями стану внутрішньоутробного плода знижувалася рухова активність плода, посилювався кровообіг у матково-плацентарних судинах. За нашими спостереженнями, ні в одному випадку після використання медичного озону не було погіршення стану як матері, так і плода.

На особливу увагу заслуговує порівняння стану новонароджених у перші 5 хвилин після народження в жінок з порушеннями в стані внутрішньоутробного плода, що одержували як традиційну, так й озонотерапію.

Виявилося, що серед дітей, матері яких отримували озонотерапію (2-а група), за шкалою Апгар у 7-10 балів було оцінено 67,9% дітей, а в групі жінок, що отримували традиційну терапію гіпоксії плода, так було оцінено 12,5% новонароджених. У третій групі з комбінованим лікуванням гіпоксії плода спостерігався найкращий ефект: оцінку у 7 - 10 балів - 97,1% новонароджених. Вивчення періоду адаптації переконливо продемонструвало наявність більш виражених порушень у дітей, що народилися від матерів, які отримали традиційну терапію гіпоксії плода. У цій групі новонароджених майже в 2,5 рази частіше розвивалася перинатальна енцефалопатія гіпоксичного ґенезу, ніж у 2-й і в 5 разів частіше, ніж у 3-й групі.

Таким чином, усе вищевикладене свідчить про більш надійну адаптацію в перинатальному періоді життя під впливом медичного озону.

Велике значення у виконаній роботі ми приділили вивченню дії озонотерапії на процеси вільно радикального окислення й ферментативну ланку антиоксидантної системи захисту у вагітних з порушеннями стану внутрішньоутробного плода (табл. 1).

Таблиця 1 Вплив озонотерапії та традиційного лікування на рівень ДК в крові вагітних жінок з гіпоксією плода

Примітка. * - Р<0,05 при порівнянні показників 2-ої та 3-ої груп з 1-ю групою; ** - Р<0,05 при порівнянні показників 2-ої та 3-ої групи.

Так, рівень ДК у вагітних 3-ої групи до лікування склав 0,65±0,01 од. відн. щіл/мг загальних ліпідів, що у 2 рази (Р<0,05) вище, ніж в нормі (0,135±0,024 од. відн. щіл/мг загальних ліпідів). Уміст ОШ також виявився значно більше норми (у 2,6 рази (Р<0,05), і досягало в середньому 33,90±0,98 відн. од/мг загальних ліпідів (N - 8,86±0,99) (табл. 2). Активність ферментативної ланки АОСЗ була значно меншою в порівнянні з нормальними величинами. Так, значення СОД еритроцитів вагітних 1-ої групи з гіпоксією плода склали в середньому 175,2±12,6 МО/мг Нв хв, що майже у 2-а рази (Р<0,05) нижче за аналогічні показники в нормі.

Таблиця 2 Вплив озонотерапії та традиційного лікування на рівень ОШ в крові вагітних з гіпоксією плода

Примітка. * - Р<0,05 при порівнянні показників 2-ої та 3-ої груп з 1-ю групою; ** - Р<0,05 при порівнянні показників 2-ої та 3-ої групи.

Порівняння початкових показників каталази мало аналогічну картину. Так, у вагітних з порушеннями стану внутрішньоутробного плода активність КАТ еритроцитів була у 3-и рази нижчою за норму (Р<0,05). Власні дослідження переконливо продемонстрували, що внутрішньовенне введення фізіологічного розчину, озонованого кисневою сумішшю з концентрацією в ній озону 400 мкг/л, сприяє збільшенню активності ферментів АОСЗ, особливо СОД - у 2-а рази (Р<0,05) (табл. 3, 4).

Таблиця 3 Вплив озонотерапії та традиційного лікування на активність СОД еритроцитів вагітних жінок з гіпоксією плода

У клінічних умовах встановлено, що з другого - третього дня лікування медичним озоном у вагітних з гіпоксією плода відбувається достовірне зниження рівнів молекулярних продуктів ПОЛ і одночасне зростання активності СОД і КАТ еритроцитів вагітних.

Таблиця 4 Вплив традиційного лікування та озонотерапії на активність КАТ еритроцитів вагітних з гіпоксією плода

Примітка. * - Р<0,05 при порівнянні показників 2-ої та 3-ої груп з 1-ю групою; ** - Р<0,05 при порівнянні показників 2-ої та 3-ої групи.

Оптимальне співвідношення даних показників відмічається на п'ятий сеанс озонотерапії, що й визначає кількість процедур у разі вживання вищезгаданої методики введення озонованого фізіологічного розчину хлориду натрію. Подальші спостереження показали, що вміст ДК до кінця лікування вагітних з гіпоксією плода зменшився майже на 50% (Р<0,05), склавши 0,35±0,01 од. відн. щіл/мг загальних ліпідів.

Також установлено, що озонотерапія зменшує концентрацію ОТТТ у крові вагітних з гіпоксією плода майже на 35% (Р<0,05). Безумовно, велике значення після озонотерапії має і отримане зростання активності ферментів АОСЗ організму: значення СОД зросло на 21% (Р<0,05), КАТ на 25% (Р<0,05), що покращує прогноз результату вагітності для плода. Певний внесок у посилення АОСЗ вносить і отримане нами на фоні озонотерапії достовірне збільшення в крові вагітних з гіпоксією плода концентрацій естріола, що володіє антіоксидантними властивостями. Це підтверджує й проведений нами розрахунок кореляційного зв'язку між деякими різнойменними показниками (ДК, ОШ, Е). Так, при вивченні вмісту в сироватці крові ДК і ОШ встановлена зворотна кореляція (r<0) з рівнем естріола. Даний факт дозволяє думати про інгібуючий вплив вказаного гормону на рівень початкових і кінцевих продуктів ПОЛ. Характерно, що традиційне лікування виявилося не в змозі припинити зростаючу інтенсивність реакцій вільнорадикального окислення й адекватно підтримувати антиоксидантну систему захисту. При практично стабільному рівні ДК рівень ОШ після лікування зріс у середньому на 23%, досягнувши 30,4±2,12 відн. од/мг загальних ліпідів. Одночасно з цим наголошена край несприятлива тенденція до зниження активності ферментів АОСЗ. Таким чином, проведені дослідження ще раз підтвердили думку про здатність медичного озону позитивно впливати на стан ПОЛ і АОСЗ стосовно порушень стану внутрішньоутробного плода в групах жінок, що одержували озонотерапію як в комплексному лікуванні, так й ізольовано.

Ураховуючи високу значимість балансу гормонів фетоплацентарного комплексу для розвитку вагітності й велику роль ендокринних порушень, що впливають на стан внутрішньоутробного плода, нами досліджені рівні Е і ПЛ на фоні як озонотерапії, так і традиційного лікування. Обстеження жінок з порушенням стану внутрішньоутробного плода виявило у значної їх частини зміни у вмісті гормонів фетоплацентарного комплексу (табл. 5).

Таблиця 5 Вплив озонотерапії та традиційного лікування на рівень гормонів фетоплацентарного комплексу в крові вагітних з гіпоксією плода

Примітка. * - Р<0,05 при порівнянні показників 2-ої та 3-ої груп з 1-ю групою; ** - Р<0,05 при порівнянні показників 2-ої та 3-ої групи.

Так, у більшості вагітних з гіпоксією плода була початкова недостатність Е і ПЛ. Аналіз динаміки рівнів даних гормонів переконливо продемонстрував, що здатність озонотерапії в нормалізації гормонопродукуючої функції фетоплацентарного комплексу значно сильніше, ніж при традиційному лікуванні. На особливу увагу заслуговує той факт, що у вагітних 2-ої групи вміст естріола достовірно збільшився на 38% (Р<0,05), а у вагітних 3-ої групи майже на 60%, склавши відповідно 56,4±2,8 нмоль/л і 88,5±8,6 нмоль/л (Р<0,05).

На фоні традиційного лікування зміни концентрації цього гормону були незначні (Р>0,05) і складали 46,8±1,7 нмоль/л. Середній тижневий приріст естріола після використовування медичного озону достовірно, у 2,1 рази, перевищив той же показник у вагітних, що одержували традиційну терапію гіпоксії плода (Р<0,05), що склали 16,1±3,7 нмоль/л у вагітних 2-ої групи і 17,2±3,1 нмоль/л у вагітних 3-ої групи.

Аналогічний ефект був відмічений і у відношенні до ПЛ. Так, після введення озонованого фізіологічного розчину хлориду натрію концентрація ПЛ достовірно збільшилася більш ніж у 2 рази (286,8±2,9 нмоль/л) у 2-й групі і до 276,8±2,1 нмоль/л у 3-ій групі (Р_1-2<0,05; Р_1-3<0,05; Р_2-3>0,05). Виразний позитивний вплив медичного озону на секрецію ПЛ виявився і в тому, що коефіцієнт його тижневого приросту був достовірно, у 2,6 рази, вище (Р<0,05) у 2-й групі жінок, що одержували озонотерапію, у порівнянні з контрольною групою вагітних, яким проводили традиційне лікування гіпоксії плода і в 1,1 рази вище у 3-й групі (Р_2-3>0,05).

Було проведено ультразвукове дослідження як до, так і після лікування у всіх групах вагітних, які спостерігались. У більшій частині спостережень (79%) було також проведено й допплерометричне дослідження стану матково-плацентарного й пуповинного кровообігу. Після проведеного курсу озонотерапії відмічалося збільшення біпариетального розміру голівки (БПР) до 89,1±0,71 мм (проти 88,1±0,56 мм у контрольній групі). У 3-й групі БПР збільшився до 90,4±0,66 мм. Середня швидкість приросту цього показника після курсу проведеної озонотерапії у 2-й групі склала 3,5±0,1 мм (5,6±0,1 у 3-й групі), що перевищує його цифрові значення для даного терміну вагітності (2,3+0,09 мм) (Р<0,05). У результаті досліджень нами відмічено збільшення швидкості середнього приросту БПР голівки плода в жінок з гіпоксією плода на фоні затримки його внутрішньоутробного розвитку. Цей показник дорівнював 14,3 % у 2-й групі та 15,1 % у 3-й групі, проти 12,1% у 1-й групі вагітних, що одержували традиційну терапію (Р<0,05). При допплерографічному дослідженні до лікування в жінок з гіпоксією плода відмічалися порушення в матково-плацентарному кровообігу (підвищення судинної периферичної резистентності в маткових артеріях, артерії пуповини, аорті плода) у 48% спостережень, в той час, як у контрольній групі тільки у 40% жінок.

На фоні озонотерапії в жодному випадку не відмічалося погіршення гемодинамічних показників у системі мати - плацента - плід у жінок з гіпоксією плода. У той же час у 58% жінок з виявленими спочатку змінами гемодинаміки відмічалася нормалізація кровообігу у фетоплацентарній системі. У 1-й групі - меншою мірою, у порівнянні з вагітними, що одержували озонотерапію, спостерігалося лише деяке поліпшення гемодинамічних параметрів (14%) (Р>0,05).

Звертає на себе увагу той факт, що нормалізація порушеного кровотоку в судинах системи фетоплацентарного комплексу після комплексної терапії з використанням озону (3-я група) спостерігалася в 4,1 рази частіше, ніж у першій групі, що одержувала традиційну терапію (58% і 14% відповідно). При цьому більш сприятливі показники кровообігу спостерігалися в основному з боку плодової частини плаценти, в артерії пуповини й аорті плода. Індекси периферичного опору в 64% спостережень у жінок 3-ої групи після озонотерапії відповідали нормальним значенням, тоді як у 1-й групі ці параметри покращилися після традиційного лікування тільки у 25% пацієнток, а у 2-й групі - у 43% жінок.

Ураховуючи важливу роль змін імунного статусу в стані внутрішньоутробного плода, нами були досліджені основні параметри гуморального й клітинного імунітету як на фоні традиційного лікування, так й озонотерапії, гіпоксії (дистресу) плода. Після використання медичного озону у вагітних з гіпоксією плода достовірно зріс вміст Т-лімфоцитів у периферичній крові в середньому на 20% (Р<0,05) і склав 64,0±1,0% у 2-й групі і 68,2 ± 1,1% у 3-й групі, тоді як в контрольній групі ми спостерігали тенденцію до зниження цього показника (52,8±3,0%) (Р_1-2<0,05; Р_1-3<0,05; Р_2-3>0,05). Звертає на себе увагу той факт, що після озонотерапії у 2-й групі кількість Т-хелперів зменшилася на 14% (Р>0,05), а вміст Т-супресорів зріс на 35% (Р<0,05); у результаті імунорегуляторний індекс знизився і склав 4,25. У 3-й групі після курсу озонотерапії кількість Т-хелперів зменшилася на 16,2%, а вміст Т-суппресорів зріс на 38% (табл. 6).

Зіставлення рівнів імуноглобулінів у вагітних з порушеннями стану плода до й після озонотерапії у 2-й групі виявило достовірне збільшення концентрації IgG на 30% (Р<0,05) - відповідно 11,08±0,21 г/л проти 9,10±0,50 г/л у контролі. У 3-й групі вміст IgG був 12,06±0,26 г/л після курсу лікування. Цей аспект надзвичайно важливий, оскільки, на думку І.М. Грязнової (1980), імуноглобуліни групи G мають блокуючу дію та забезпечують імунологічний захист плода й новонародженого.

Таблиця 6 Вплив озонотерапії та традиційного лікування на імунітет у вагітних з гіпоксією плода

Примітка. * - Р<0,05 при порівнянні другої та третьої груп з першою групою; ** - Р<0,05 при порівнянні другої групи з третьою.

Особливо слід зазначити, що серед показників, чутливих до дії озону, рівень ЦІК: так, при озонотерапії вагітних з гіпоксією плода в жінок 2-ої групи він знизився на 20% і склав 0,168±0,007 %, тоді як у контрольній групі концентрація ЦІК так само знизилася (0,198±0,008 %, Р_1-2<0,05). У 3-й групі рівень ЦІК був рівний 0,135±0,009 % (Р_2-3<0,05). Ймовірно, це зниження рівня ЦІК після використання медичного озону пов'язано з активацією моноцитарно - макрофагальної системи, яка є відповідальною за їх елімінацію з організму.

Так, при вивченні вмісту в сироватці крові ДК і ОШ встановлена зворотна кореляція (r<0) з кількістю Т-лімфоцитов, що дозволяє думати про вплив продуктів, які інгібують, ПОЛ, на Т-клітинну ланку імунітету. Одержані дані співпадають з результатами роботи Т.М. Балезіної (1994) при лікуванні ОПГ-гестозів і свідчать про участь імунорегуляторних механізмів і процесів дестабілізації клітинних мембран у патогенезі розвитку фетоплацентарної недостатності та гіпоксії плода. Слід зазначити, що при аналізі результатів лікування озоном у 2-й групі одержані позитивні результати, що виражаються в зниженні в організмі первинних молекулярних продуктів пероксидації ліпідів (ДК на 50%, ОШ на 35%), активність СОД еритроцитів матері зростає на 21%, КАТ на 25% у порівнянні з 1-ю групою. Поліпшується імунітет вагітних жінок (збільшується вміст імуноглобулінів IgG на 30%) і зменшується рівень ЦІК на 20%, що знижує ризик ушкоджувальної дії цього чинника на плід. У 3-й групі вагітних, яким разом із традиційною терапією гіпоксії плода використовувалася й озонотерапія, ряд змін був найбільш виражений (рівень ДК знижується на 60%), основа Шиффа зменшується на 63%, активність СОД еритроцитів матері зростає на 29%, КАТ на 28%. Відмічається більш виражене збільшення вмісту естріола 88,5 ± 8,6 нмоль/л, збільшення БПР голівки до 91,4±0,06 мм і нормалізація гемодинамічних показників у 4,1 рази частіше, ніж у 1-й групі (69% спостережень).

Виходячи з вищевикладеного, можна зазначити, що найбільш виражені сприятливі зміни в стані внутрішньоутробного плода виявлені в групі жінок, що одержували разом із традиційним лікуванням гіпоксії плода й озонотерапію (у порівнянні не тільки з групою вагітних, що одержували лише традиційне лікування, але й з групою вагітних з гіпоксією плода, що одержували внутрішньовенне введення озонованого фізіологічного розчину з концентрацією озону 400 мкг/л.)

Таким чином, зі всією вірогідністю був встановлений досить позитивний вплив озону відносно кардинальних клінічних проявів і найважливіших параметрів порушень (дистресу) гомеостазу стану внутрішньоутробного плода, що дозволяє вважати за доцільне включення озонотерапії до комплексного лікування гіпоксії плода.

Висновки

Доведено, що медичний озон доцільно включати до комплексу лікувальних заходів при лікуванні порушень стану внутрішньоутробного плода, який супроводжуються його гіпоксією.

Грищенко В.І., Лупояд К.В., Лупояд B.C., Зінченко В.Д., Сухомлін Є.А., Голота В.І. Роль медичного озону в лікуванні гіпоксії плода //Международньїй медицинский журнал - 2003. - С. 92-93 (автору належать огляд літературних джерел, збір матеріалу, аналіз гормональних, імунологічних досліджень, даних ультразвукового дослідження, перекисного окислення ліпідів, статистична обробка, підготовка до друку).

Грищенко В.І., Лупояд К.В., Лупояд B.C. Лікування внутрішньоутробної гіпоксії плода за допомогою медичного озону // Клінічна фармація - 2003. -Т. 7. -№ 3. - С. 37 - 39 (автору належать огляд літературних джерел, збір матеріалу, аналіз гормональних, імунологічних досліджень, даних ультразвукового дослідження, перекисного окислення ліпідів, статистична обробка, підготовка до друку).

Грищенко В.І., Лупояд К.В., Лупояд B.C., Зінченко В.Д. Гормональні і імунологічні порушення стану плода при гіпоксії і їх корекція за допомогою озонотерапії // Лікарська практика - 2004. - № 5. - С. 43 - 45 (автору належать огляд літературних джерел, збір матеріалу, аналіз гормональних та імунологічних досліджень, статистична обробка, підготовка до друку).

Лупояд К.В., Лупояд B.C., Кислица В.В., Гришина O.О. Немедикаментозний метод лікування гіпоксії плода на сучасному етапі розвитку акушерства // Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології: Зб. наук. роб. - Харків. - 2003. - С. 132 - 137 (автору належать огляд літературних джерел, збір матеріалу, аналіз гормональних, імунологічних досліджень, даних ультразвукового дослідження, перекисного окислення ліпідів, статистична обробка, підготовка до друку).

Грищенко В.И., Зинченко В.Д., Ганичев В.В., Лупояд К.В., Герасименко С.Ф., Сухомлин Е.А., Голота В.И. Использование медицинского озона в лечении внутриутробной гипоксии плода и анемий после акушерских кровотечений // Нижегородский медицинский журнал. 2003. - С. 150 - 151 (автору належать огляд літературних джерел, збір матеріалу, аналіз клініко-лабораторних досліджень, статистична обробка, підготовка до друку).

Грищенко В.І., Лупояд К.В., Лупояд B.C., Зінченко В.Д., Сухомлін Є.А. Лікування внутрішньоутробної гіпоксії плода за допомогою озонотерапії //Нові технології оздоровлення природними та переформованими чинниками: Мат. науково - практ. конф., 22 - 27.11.2002. Харків 2002. - С. 208 - 210 (автору належать огляд літературних джерел, збір матеріалу, аналіз гормональних, імунологічних досліджень, даних ультразвукового дослідження, перекисного окислення ліпідів, статистична обробка, підготовка до друку).

Грищенко В.І., Зінченко В.Д., Сухомлін Е.А., Голота В.І., Лупояд К.В., Лупояд B.C. Вживання медичного озону в комплексному лікуванні внутрішньоутробної гіпоксії плода // Озон і інші екологічно чисті окислювачі: Мат. XXIII Всеросійського семінару. - М. - 2002. - С. 22-28 (автору належать огляд літературних джерел, збір матеріалу, аналіз гормональних, імунологічних досліджень, даних ультразвукового дослідження, перекисного окислення ліпідів, статистична обробка, підготовка до друку).

Грищенко В.І., Зінченко В.Д., Лупояд К.В., Лупояд B.C., Голота В.І., Сухомлін Є.А. Гіпоксія плода - лікування і профілактика із застосуванням медичного озону // Динаміка наукових досліджень: Мат. III Міжнародної науково-практ. конф. 21-30.06.2004. - Дніпропетровськ - 2004. - С. 6 - 8 (автору належать огляд літературних джерел, збір матеріалу, аналіз гормональних, імунологічних досліджень, даних ультразвукового дослідження, перекисного окислення ліпідів, статистична обробка, підготовка до друку).

Грищенко В.І., Зінченко В.Д., Лупояд К.В., Лупояд B.C. Гормональні і імунологічні порушення в стані плода при гіпоксії і їх корекція за допомогою медичного озону // Перспективні розробки науки і техніки: Мат. науково-практ. конф. - Бєлгород - Дніпропетровськ. 2004. Т. - 6. С. 20 - 23 (автору належать огляд літературних джерел, збір матеріалу, аналіз гормональних та імунологічних досліджень, статистична обробка, підготовка до друку).

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 - акушерство і гінекологія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 2006.

Дисертація присвячена абсолютно новому методу лікування гіпоксії внутрішньоутробного плода - озонотерапії та містить результати обстеження жінок з гіпоксією плода.

Так, у результаті озонотерапії рівень у крові первинних молекулярних продуктів пероксидації ліпідів - дієнових кон'югат - достовірно знижується на 50%, вторинних - основ Шиффа - зменшується на 35%, тоді як активність СОД еритроцитів матері зростає на 21%, КАТ - на 25%. Ще більш виражені зміни в групі жінок, що одержували комплексну терапію з використанням медичного озону -рівень ДК знижувався на 69%), основ Шиффа зменшувався на 63,6 %, активність СОД еритроцитів матері зростала на 29%, КАТ на 28%) Р < 0,05. Це значно покращує прогноз життя плода й новонародженого.

Уживання озонотерапії результативно впливає і на імунітет вагітних жінок, сприяючи достовірному збільшенню вмісту імуноглобулінів групи IgG на 30%о -33 %), зменшенню рівнів ЦІК на 20%) - 28%, що знижує ризик ушкоджувальної дії цього чинника на плід.

Уживання медичного озону стимулює гормоно продукуючу функцію фетоплацентарного комплексу, що чинить сприятливий вплив на матково -плацентарний кровообіг, покращуючи постачання плода киснем.

Озонотерапія сприятливо впливає на гемодинамічні показники в системі мати - плацента - плід. Нормалізація порушеного кровообігу в судинах системи фетоплацентарного комплексу спостерігалася в 4,1 рази частіше в групі жінок, що одержували комплексну терапію гіпоксії плода, ніж в групі, де лікування гіпоксії проводилося традиційними методами.

У результаті лікування народжувалося більше дітей у стані за Апгар 8-9 балів у жінок, що одержували озонотерапію, ніж у жінок, що одержували традиційне лікування.

Ключові слова: гіпоксія плода, озонотерапія.

Аннотация

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 2006.

Диссертация посвящена совершенно новому методу лечения гипоксии внутриутробного плода - озонотерапии.

В диссертации приведены данные клинического наблюдения и данные гормонально - иммунологического, ультразвукового и допплерометрического исследования у 108 беременных женщин, с внутриутробной гипоксией плода, разделенных на 3-и группы. Первая группа женщин с гипоксией плода получала традиционное лечение гипоксии по общепринятой методике, 2-й группе проведено лечение гипоксии плода путем внутривенного введения озонированного физиологического раствора ежедневно в течение 5 дней в количестве 200 мл (содержание озона в растворе равнялось 400 мкг/л). Третья группа беременных с гипоксией плода получала комплексную терапию (т.е. к традиционной терапии добавилась озонотерапия).

Анализируя результаты исследований мы пришли к выводу, что озонотерапия хорошо влияет на иммунитет беременных женщин, способствуя достоверному увеличению уровня иммуноглобулинов группы IgG на 30% во 2-й группе и на 33% в 3-й группе и уменьшению уровня ЦИК на 20% во 2-й группе и на 28%о в 3-й группе, что снижает риск повреждающего действия ЦИК на плод.

Обращает на себя внимание тот факт, что после курса озонотерапии количество Т-хелперов уменьшилось на 14 %, а Т-супрессоров выросло на 35 %. В результате иммунорегуляторный индекс снизился до 4,25.

Использование медицинского озона также стимулирует гормонопродуцирующую функцию фетоплацентарного комплекса, что оказывает позитивное влияние на маточно - плацентарный кровоток, улучшая снабжение плода кислородом. Уровень эстриола увеличивается с 40,3 ± 0,4 до 56,40 ± 2,8 нмоль/л во 2-й группе и с 62,0 ± 8,7 до 88,5 ± 8,6 нмоль/л в 3-й группе по сравнению с 1-й группой (с 38,3 ± 0,6 до 46,8 ± 1,7 нмоль/л).

Применение озона в лечении нарушений состояния внутриутробного плода показало его хороший стимулирующий эффект на увеличение массы плода при задержке его внутриутробного развития. После проведенного курса озонотерапии отмечалось увеличение бипариетального размера головки плода до 88,1±0,71 мм во 2-й группе против 88,1±0,56 мм в 1-й группе. В 3-й группе бипариетальный размер увеличивался до 90,4±0,66 мм и средняя скорость прироста бипариетального размера после лечения озоном составила 5,6±0,1 мм в 3-й группе, при 3,5±0,1 мм во 2-й группе, что превышает его значение для данного срока беременности (2,3±0,09 мм).

Озонотерапия хорошо влияет и на гемодинамические показатели в системе мать - плацента - плод. Нормализация нарушенного кровообращения в сосудах системы фетоплацентарного комплекса наблюдалась в 3,9 раза чаще во 2-й группе, и в 4,1 раза чаще в 3-й группе женщин, получавших озонотерапию, чем в 1-й группе, где лечение проводилось традиционными методами.

При этом большое число нормализации кровотока наблюдалось в основном со стороны плодовой части плаценты, в артерии пуповины и аорте плода. Индексы периферического кровотока в 64 % случаев у женщин 3-й группы после озонотерапии соответствовали нормальным значениям, тогда как в 1-й группе только у 25 % пациенток и во 2-й - у 43 % женщин.

В результате исследований были выявлены закономерные изменения в клиническом течении беременности, иммунологическом статусе, уровне половых гормонов, показателей ультразвукового исследования и др. под влиянием проведенного лечения, причем эти изменения были более выражены в группах женщин с гипоксией плода, получавших озонотерапию.

В результате лечения рождалось больше детей в состоянии по Апгар 7-9 баллов у женщин, получавших озонотерапию, чем у женщин, получавших традиционное лечение.

Ключевые слова: гипоксия плода, озонотерапия.

Annotation

Candidate of medical sciences dissertation on speciality 14.01.01 - obstetrics and gynecology. - Kharkov state medical university, Kharkov, 2006.

Dissertation is devoted to the span-new method of medical treatment of hypoxy of intra foetus namely the ozone therapy and contains the results of the supervision of the women with hypoxy of the foetus.

Thus as a result of the ozone therapy in the blood the level of initial moleculer products of lipids peroxidation namely of the dienes conjugates is authentically decreasing by 50%, the secondary - Shiff s bases is decreasing by 35% while the activity of mother's superoxide dismutase of erythrocytes is increasing by 21%, and the catalase by 25%. Even more manifested changes are observed in the group of women who were receiving the complex therapy presupposing the medical ozone usage the level of dienes copnjugates was decreased by 69%, Shiff s bases by 63,6%), the activity of moher's superoxide dismutase of erythrocytes increased by 29%, the catalase by 28% (P<0,05). this fact considearbly improves the prognosis of the life of the foetus and the newborn.

The usage of the ozone therapy is positively influencing the immunity system of the pregnant women , assisting the authentic increase of the content of the immunoglobulins of the group IgG by 30%-33%, the decrease of the circulating immune complexes by 20%-28% that in its turn decreases the risk of the damaging actions of this parameter on the foetus.

The usage of the medical ozone is stimulating the hormone-productive function of the fetoplacenta complex that positively influences the uterus placenta blood circulation, improving the provision of the foetus with oxygen.

The ozonetherapy is positively influencing the hemodynamic indicators in the system mother- placenta - foetus. The normalization of the violation of the blood circulation in the vessels of the fetoplacenta complex system was observed by 4,1 fold more frequent in the group of women who were receiving the foetus hypoxy complex therapy than in the group where the treatment of the hypoxy was carried out with the help of the traditional methods.