Лікування хворих на хронічний катаральний гінгівіт відбувалося із комплексним застосуванням антиоксиданту з NO-моделювальними властивостями. Ендогенне та місцеве використання “Трофосану-4” сприяло нормалізації прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у ротовій рідині хворих основної групи, що супроводжувалося позитивною клінічною динамікою.

Через 18 місяців дослідження стійку ремісію було встановлено у 29 (78,4%) хворих основної групи та 10 (50%) хворих контрольної групи. Пацієнти означених груп скарг не пред'являли, при об'єктивному огляді ясна відповідали всім ознакам клінічного благополуччя. В основній групі у 8 (21,6%) пацієнтів спостерігали появу кровоточивості та періодичного набряку ясен. У контрольній групі кількість пацієнтів з даною суб'єктивною симптоматикою сягала 10 (50%). Усі хворі з несприятливим перебігом процесу скаржилися на постійну кровоточивість ясен та неприємний запах з рота. Об'єктивно виявляли гіперемовані ясенні сосочки та маргінальні ясна, кровоточивість ясен під час зондування. У 2-ох (10%) пацієнтів контрольної групи та 1-ого (2,7%) пацієнта основної групи суб'єктивні та об'єктивні дані дозволили встановити діагноз “генералізований пародонтит, початковий ступінь, хронічний перебіг”. Індексна оцінка через 18 місяців показала достовірну різницю між основною та контрольною групами: у хворих 1-ої групи РМА становив 20,22 1,70%, що у 1,5 разу нижче, ніж у хворих 2-ої групи; РІ у хворих 1-ої групи становив 0,44 0,1, що у 1,9 разу нижче, ніж у хворих 2-ої групі; індекс кровоточивості у хворих 1-ої - основної групи дорівнював 0,29 0,1, що достовірно відрізнялося від такого показника до лікування у даній групі. При цьому у пацієнтів 2-ої - контрольної групи індекс кровоточивості вже не мав достовірної різниці з таким значенням до лікування та сягав 0,79 0,15.

Лабораторні показники щодо процесів депонування та дисоціації оксиду азоту у ротовій рідині довели, що введення у комплекс лікувальних заходів “Трофосану-4” призвело до нормалізації вмісту S-нітрозотіолів, нітритів та нітратів - 0,26 0,05 ммоль/л; 27,39 1,42 мколь/л; 35,75 1,18 мколь/л відповідно. Значення цих показників у ротовій рідині пацієнтів 2-ої групи, де не використовували “Трофосан-4”, протягом усього терміну спостереження достовірно не відрізнялися від значень до проведення лікувальних заходів - S-нітрозотіоли, нітрити та нітрати - 0,19 0,02 ммоль/л; 20,43 2,32 мколь/л; 27,69 1,48 мколь/л відповідно.

Отже, на наш погляд, саме комплексний вплив на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз та метаболізм оксиду азоту, а також призначення спрямованої підтримувальної терапії в основній групі стали запорукою такої тривалої ремісії у 78,4% хворих.

За результатами застосування вітчизняного препарату “Глутаргін” при лікуванні хворих на генералізований пародонтит початкового та першого ступеня хронічного перебігу можна зробити висновок щодо ефективності одночасної корекції прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу та метаболізму оксиду азоту як усього організму, так і тканин пародонта зокрема, якщо дані порушення виявлені в осіб із деформацією раціону. Визначені у віддалені терміни спостереження клінічні ознаки перебігу процесу знайшли своє відображення в індексній оцінці (рис. 3, 4, 5).

Клініко-лабораторні показники у віддалені терміни спостереження показали, що 19 (63,3%) пацієнтів 3-ої групи характеризувалися стабілізацією генералізованого пародонтиту початкового та першого ступеня хронічного перебігу. У 11 (36,7%) хворих 3-ої групи спостерігалося погіршення клінічного стану. При цьому у 2 (6,7%) пацієнтів, що поступили на лікування з початковим діагнозом “генералізований пародонтит першого ступеня хронічного перебігу”, через 24 місяці був діагностований генералізований пародонтит другого ступеня хронічного перебігу.

У 4-ій (основній) групі позитивну клінічну динаміку, тобто стабілізацію процесу, спостерігали у віддалені терміни у 22 (73,3%) пацієнтів. Несприятливий перебіг процесу після проведеного лікування у 4-ій групі визначили у 8 (26,7%) хворих, з яких 5 (16,7%) на початку лікування мали діагноз “генералізований пародонтит першого ступеня хронічного перебігу”, а 3 (10%) пацієнта на початку лікування мали діагноз “генералізований пародонтит початкового ступеня хронічного перебігу”. Через 24 місяці у 1 (3,3%) пацієнта з початковим діагнозом “генералізований пародонтит першого ступеня хронічного перебігу” клінічний стан тканин пародонта відповідав генералізованому пародонтиту другого ступеня хронічного перебігу. У 5-ій (контрольній) групі хворих позитивна клінічна динаміка через 24 місяці спостереження визначена лише у 8 (40%) хворих. У 12 (60%) пацієнтів 5-ої групи через 24 місяці після проведеного лікування спостерігали негативні результати. При цьому у 4 пацієнтів з першим ступенем та у 6 пацієнтів з початковим ступенем генералізованого пародонтиту через
24 місяці спостерігали посилення резорбції та перехід у другий ступінь генералізованого пародонтиту.

Лабораторні показники процесів депонування та дисоціації оксиду азоту у ротовій рідині довели, що комплексне застосування “Глутаргіну” місцево шляхом ультрафонофорезу та у таблетованому вигляді призвело до нормалізації вмісту S-нітрозотіолів, нітритів та нітратів - 0,36 0,03 ммоль/л; 30,22 1,61 мколь/л; 39,66 0,97 мколь/л відповідно. Ротова рідина пацієнтів 5-ої групи, де не використовували “Глутаргін”, протягом усього терміну спостереження мала такі ж значення цих показників, як і до проведення лікувальних заходів (S-нітрозотіоли, нітрити та нітрати - 0,16 0,02 ммоль/л; 12,98 2,16 мколь/л; 23,50 1,90 мколь/л відповідно).

Найбільшої ефективності при лікуванні хворих на генералізований пародонтит початкового та першого ступенів досягла схема загального застосування “Глутаргіну” у таблетованому вигляді спільно з його уведенням методом ультрафонофорезу місцево в ділянці ясен та призначенням спрямованих заходів підтримувальної терапії (рис. 6). У даному випадку вдалося досягти поєднання загального антиоксидантного та NO-моделювального впливу “Глутаргіну”, місцевого антигіпоксичного, антиоксидантного, NO-моделювального ефекту даного препарату в ділянці ушкодження (тканинах пародонта) з адаптогенним впливом фізіотерапії та “Трофосану-4”, який, крім визначеної в літературних джерелах адаптогенної дії, як свідчать наші експериментальні дані, також має виражений антиоксидантний та NO-моделювальний ефекти.

Враховуючи, що одним з провідних системних патогенних чинників ризику у даної категорії хворих є незбалансоване харчування, на даній стадії ушкодження тканин пародонта (генералізований пародонтит) необхідною є патогенетична терапія (антиоксидантний та NO-моделювальний вплив), оскільки окремий вплив на загальний етіологічний фактор (аліментарна корекція) є ефективним тільки на стадії передхвороби. Використання такого підходу у комплексній терапії хворих із початковим ступенем генералізованого пародонтиту дозволило досягти тривалої ремісії порівняно з хворими контрольної групи, де використовували тільки традиційну терапію без урахування визначених у експериментальному дослідженні провідних ланок патогенезу. Крім того, призначення 2 рази на рік курсу “Трофосан-4” у хворих в 4-ій групі обумовило підвищення клінічної ефективності при застосуванні “Глутаргіну” порівняно з хворими 3-ої групи. Аналізуючи негативні результати лікування, треба звернути увагу на той факт, що у 3 - 4-ій групах хворих це були пацієнти з початковим діагнозом - “генералізований пародонтит першого ступеня”. При цьому у хворих з початковим ступенем спостерігали високу клінічну ефективність запропонованого комплексу заходів.

Отримані результати клінічних, епідеміологічних, гігієнічних та експериментальних досліджень дозволили, спираючись на визначені ланки патогенезу, розробити комплексну схему лікування та профілактики запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонта. Врахування індивідуальної спрямованості фактичного раціону пацієнта та індивідуальних особливостей захисно-пристосувальних реакцій дозволяє адекватно планувати лікувально-профілактичні заходи та підвищувати їх ефективність (рис. 7).

Згідно з даним алгоритмом, важливе місце у дослідженні стану пацієнтів поряд із клінічними обстеженнями посідає гігієнічна оцінка харчування, спрямована на визначення його індивідуального антиоксидантного потенціалу та наявності аліментарних чинників ризику. Ці відомості дають інформацію про вплив харчування, як системного чинника навколишнього середовища, на пацієнта, а проведене у динаміці лікування дослідження особливостей гомеостазу буде свідчити про стан регуляторних систем пацієнта. На підставі отриманих даних та з урахуванням клінічного діагнозу розробляють тактику лікування.

Принципово важливим, на наш погляд, є той факт, що залежно від стадії (передхвороба або клінічна маніфестація) можливе диференційоване використання аліментарного фактора у різних формах: корекція раціону як прояв профілактичної стоматології або збагачення його природними комплексами адаптогенних речовин у курсі підтримувальної терапії або застосування препаратів з антиоксидантними та NO-моделювальними властивостями у комплексному лікуванні.

Запропонований комплекс диференційованих схем застосування препаратів з антиоксидантними та NO-моделювальними властивостями показав високу ефективність та дав змогу отримати стабільну ремісію і стабілізацію процесу у пацієнтів з хронічним катаральним гінгівітом та початковим ступенем генералізованого пародонтиту хронічного перебігу. Треба відзначити, що найбільшої клінічної ефективності можна досягти у разі уведення даного алгоритму до комплексу лікувально-профілактичних заходів у максимально ранній період розвитку дистрофічно-запального процесу у пародонті. Власні клінічні дослідження дозволяють рекомендувати комплекс описаних заходів хворим з діагнозом “хронічний катаральний гінгівіт” та “генералізований пародонтит початкового ступеня хронічного перебігу”.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено експериментальне, теоретичне та клінічне обґрунтування нового вирішення наукової проблеми - підвищення ефективності профілактики та лікування запальних і дистрофічно-запальних хвороб пародонта шляхом диференційованого підходу до вибору терапевтичних засобів на базі визначення ролі змін фактичного аліментарного статусу у їх етіології та патогенезі.

1. На підставі визначення структури фактичного харчування осіб неорганізованої популяції показана кількісна та якісна незбалансованість фактичного раціону; відносний захисний потенціал раціону становив 29,75%. Аналіз особливостей фактичного харчування хворих із запальними та дистрофічно-запальними хворобами пародонта виявив у обстежених схильність до амінокислотного дисбалансу, недостатність вживання білків тваринного походження (62% від фізіологічної потреби) на тлі підвищення вуглеводневої складової раціону.

2. Експериментальне відтворення на щурах встановлених порушень кількісного та якісного аліментарного дисбалансу призвело до появи клінічних проявів руйнування тканин пародонта, які пов'язані з активацією процесів вільнорадикального окислення, зниженням продукції оксиду азоту та розвитком морфологічних проявів клітинних та мезенхімальних диспротеїнозів. Виявлені порушення розвиваються на тлі змін гісто-гематичних бар'єрів, гемомікроциркуляторних порушень та посилення рівня апоптозу з подальшим приєднанням запального компонента.

3. Запропонована експериментальна модель фактичного раціону щурів характеризується дисбалансом прооксидантно-антиоксидантної системи тканин пародонта, з найбільшим виснаженням антиоксидантної ланки через 7,5 місяця, про що свідчать показники активності СОД: 51,38 1,68 ум.од/мг білка в групі досліду, проти 93,49 2,20 ум.од/мгбілка в групі контролю.

4. Визначено, що одним із важливих патогенетичних механізмів генералізованого пародонтиту при незбалансованому за білком та амінокислотним складом раціоні є прояви NO-залежної ендотеліальної дисфункції. На тлі активації процесів вільнорадикального окислення, виснаження захисної антиоксидантної системи виявлені значні морфофункціональні зміни у структурі ендотелію мікросудин ясен з пригніченням активності ендотеліальної NO-синтетази від 24,7 ± 4,9 ум.од. до 14,1 ± 2,2 ум.од. У ротовій рідині хворих визначене гальмування депонування оксиду азоту, про що свідчить зменшення концентрації S-нітрозотіолів від 0,29 0,04 ммоль/л у нормі до 0,14 0,03 ммоль/л у хворих на генералізований пародонтит.

5. На аліментарній моделі пародонтита виявлено, що розвиток захворювання пародонта тісно пов'язаний з посиленням ступеня дистрофічних змін у яснах, періодонті та кістковій тканині. Це обумовлює зниження захисних можливостей багатошарового плоского епітелію ясен, базальної мембрани, зубоясенного з'єднання щодо дії місцевих факторів ризику. Паралельно зростають зміни хімізму колагенових структур пародонта з порушенням обміну ламініну і колагенів, особливо IV типу; гемомікроциркуляторні розлади; збільшується ступінь деструкції клітинних елементів як через некроз, так і через посилення процесів апоптозу.

6. Аліментарна корекція фактичного раціону шляхом усунення системної білкової недостатності та амінокислотного дисбалансу сприяла пригніченню проявів первинних дистрофічних і вторинних запальних змін у пародонті, нормалізації активності ендотеліальної NO-синтетази до 19,8 4,1 ум.од. на тлі активації як ферментативної, так і неферментативної антиоксидантної ланки прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Це стало підґрунтям для рекомендації до застосування у комплексній терапії та профілактиці хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту препаратів із поєднаними антиоксидантними та NO-моделювальними властивостями: “Глутаргіну” та “Трофосану-4”.

7. Спрямована аліментарна корекція у пацієнтів групи ризику викликає активацію захисної антиоксидантної системи: каталази від 0,77 0,02 мколь/л до 1,34 0,04 мколь/л, глутатіону від 0,59 0,01ммоль/л до 1,92 0,1 ммоль/л, що сприяло врівноваженню прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, процесів депонування та дисоціації оксиду азоту і слугувало показником позитивного профілактичного та лікувального ефектів.

8. Загальне та місцеве призначення препарату “Трофосан-4” у комплексі лікувальних заходів хворим на хронічний катаральний гінгівіт в осіб з незбалансованим за білком та амінокислотним складом харчуванням має потужний антиоксидантний ефект, а також нормалізує вироблення оксиду азоту. Про це свідчить збільшення його депонування у ротовій рідині від 0,14 0,03 ммоль/л до 0,26 0,05 ммоль/л S-нітрозотіолів. Позитивний клінічний ефект в основній групі на 28,4% перевищував такий у групі контролю та складав 78,4%.

9. Застосування вітчизняного препарату “Глутаргін” з антиоксидантними та NO-моделювальними властивостями в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит початкового та першого ступеня хронічного перебігу в осіб з незбалансованою структурою фактичного харчування дозволило отримати клініко-рентгенологічну стабілізацію протягом 24 місяців - при його комплексному (загальному та місцевому) застосуванні у 73,3% пацієнтів, при загальному застосуванні - у 63,3% хворих проти 40% пацієнтів у контрольній групі, що є прямим доказом його позитивного лікувального ефекту.

Практичні рекомендації

1. Запропоновані профілактичні заходи щодо запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонта можуть бути складовою частиною програми комплексної профілактики стоматологічних захворювань.

2. Індивідуальний підхід до визначення аліментарного статусу, зокрема відносний захисний потенціал раціону пацієнта, дозволяє визначити належність пацієнта до групи ризику та обґрунтувати спрямовані лікувально-профілактичні заходи.

3. На стоматологічному прийомі рекомендується визначати аліментарний статус пацієнта та особливості фактичного раціону.

4. Виявлені в епідеміологічних та експериментальних дослідженнях особливості патогенезу захворювань пародонта, що виникають на тлі незбалансованого харчування, довели необхідність призначення препаратів, які мають поєднані антиоксидантні та NO-моделювальні властивості.

5. Запропонований комплексний препарат “Трофосан” може бути ефективно використаний для аліментарної корекції у пацієнтів групи ризику (на стадії передхвороби) та для уведення у комплекс лікувальних заходів щодо хронічного катарального гінгівіту: корекції фактичного раціону ендогенним призначенням препарату за 30 хвилин до їжі по 1/2 чайної ложки 3 рази на день протягом 1 місяця та місцевого застосування - протягом 10 діб у вигляді лікувальних пародонтальних пов'язок. При цьому у комплекс заходів з підтримувальної терапії доцільно уводити курс вживання “Трофосану-4” по 1/2 чайної ложки 3 рази на день протягом 1 місяця 2 рази на рік.

6. На початкових стадіях генералізованого пародонтиту доцільне уведення до комплексу лікувальних заходів вітчизняного препарату “Глутаргін”: по 0,25 г 3 рази на добу у таблетованому вигляді протягом 10 діб, та у вигляді 4% водного розчину, місцево, методом ультрафонофорезу на ділянку ясен кількістю 7-10 процедур тривалістю 8-10 хвилин залежно від характеру перебігу процесу. При цьому у комплекс заходів з підтримувальної терапії доцільно уводити курс вживання “Трофосану-4” по 1/2 чайної ложки 3 рази на день протягом 1 місяця 2 рази на рік.

список опублікованих праць за темою дисертації

1. Назарян Р.С. Порівняльна характеристика адаптаційно-компенсаторної спрямованості раціону населення у літній та зимовий періоди року // Одеський медичний журнал. 2002. № 4(72). С. 97-98.

2. Назарян Р.С. Оцінка особливостей фактичного харчування населення Харківського регіону // Гигиена населенных мест. 2002. Вып. 39. С. 235-238.

3. Назарян Р.С. Оцінка необхідності використання методів дослідження фактичного харчування в стоматології // Медицина сегодня и завтра. 2002. № 3. С. 93-97.

4. Назарян Р.С. Особливості структури раціону населення в осінній період року як фактор ризику виникнення стоматологічних захворювань // Експериментальна і клінічна медицина. 2002. № 4. С. 120-122.

5. Назарян Р.С. Визначення та попередня оцінка впливу аліментарного фактора на деякі показники суб'єктивного стоматологічного статуту мешканця Харківського регіону // Медицина сьогодні і завтра. 2002. № 4. С. 98-100.

6. Назарян Р.С. Дослідження захисних властивостей харчування дорослого населення у весняний період // Медицина сьогодні і завтра. 2002. № 2. С. 123-125.

7. Назарян Р.С. Взаємний зв'язок фактичного харчування населення з виникненням захворювань пародонта // Галицький лікарський вісник. 2003. № 1. С. 121-123.

8. Назарян Р.С. Моделювання спрямованості фактичного харчування людини на раціон щурів з використанням планіметричних методів // Медицина сьогодні і завтра. 2003. № 1. С. 23-25.

9. Назарян Р.С. Тривалий вплив фактичного незбалансованого харчування на активність ферментів антиоксидантної системи тканин пародонта щурів // Український стоматологічний альманах. 2003. № 3. С. 42-45.

10. Назарян Р.С. Вплив раціону на вміст нітрозотіолу у крові щурів в експерименті // Гигиена населенных мест. 2003. Вып. 42. С. 132-134.

11. Назарян Р.С. Особливості показників ферментативного гомеостазу ротової рідини осіб з різним типом фактичного харчування // Медицина сьогодні і завтра. 2003. № 2. С. 131-133.

12. Назарян Р.С. Вплив раціону на активність синтетази оксиду азоту в пародонті // Галицький лікарський вісник. 2003. № 4. С. 52-54.

13. Назарян Р.С., Нікітченко Ю.В. Вплив нераціонального харчування на вміст продуктів перекисного окислення ліпідів та антиокислювальну активність у крові та тканинах ясен щурів // Одеський медичний журнал. 2003. № 6. С. 24-25. Дисертант розробив модель експерименту, його постановку, провів забір матеріалу, обробив матеріал, зробив висновки.

14. Назарян Р.С., Нікітченко Ю.В. Взаємний зв'язок морфофункціональних змін у пародонті щурів з процесами вільнорадикального окислення під впливом аліментарного фактора // Вісник морфології. 2003. Т. 9. № 2. С. 204-205. Дисертантом самостійно поставлено експеримент, зібрано матеріал для морфологічного та біохімічного дослідження, проведено статистичне оброблення отриманих результатів.

15. Назарян Р.С. Подрігало Л.В. Математична оцінка передхворобних та патологічних станів пародонта у осіб з різним типом фактичного харчування // Вісник Сумського державного університету. 2003. № 9(55). С. 123-127. Дисертантом проведено аналіз кореляційних матриць, порівняння показників, що їх характеризують, зроблено висновки.

16. Назарян Р.С. Пародонтологічний статус осіб молодого віку з різними особливостями аліментарних звичок // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2003. № 2. С. 816-817.

17. Назарян Р.С., Нікітченко Ю.В. Вплив нераціонального харчування на вміст продуктів перекисного окислення ліпідів та антиокислювальну активність у крові та тканинах ясен щурів // Одеський медичний журнал. 2004. № 1. С. 15-17. Дисертантом самостійно запропоновано модель експерименту, проведений експеримент, здійснено аналіз та обробку даних, зроблено висновки.

18. Назарян Р.С. Обґрунтування доцільності клінічного застосування “ТРОФОСАНУ” у комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту // Архів клінічної медицини. 2004. № 1. С. 49-51.

19. Назарян Р.С., Нікітченко Ю.В. Зміни інтенсивності хемілюмінесценції й активності антиоксидантних ферментів крові щурів при нераціональному фактичному харчуванні // Одеський медичний журнал. 2004. № 3(83). С. 23-24. Дисертантом самостійно розроблено та поставлено експеримент, проведено забір матеріалу, аналіз та опрацювання отриманих даних, зроблено висновки.

20. Назарян Р.С. Залежність показників про- та антиоксидантного гомеостазу ротової рідини від типу фактичного харчування // Вісник стоматології. 2004. № 1. С. 36-38.

21. Назарян Р.С. Морфофункціональні зміни у пародонті щурів під впливом нераціонального харчування // Вісник морфології. 2004. Т. 10. № 1. С. 97-100.

22. Назарян Р.С., Нікітченко Ю.В. Вільнорадикальне окислення ліпідів та його регуляція у пародонті та крові щурів при незбалансованому фактичному харчуванні та корекції “Трофосаном” // Галицький лікарський вісник. 2004. № 3. С. 72-75. Дисертантом у процесі самостійно проведеного експерименту для біохімічного дослідження зібрано матеріал, проведено статистичне опрацювання отриманих даних, зроблено висновки.

23. Назарян Р.С. Подрігало Л.В. Планіметричні методи у визначенні захисної спрямованості харчування // Вісник наукових досліджень. 2004. № 2(35). С. 7-8. Дисертант виконав епідеміологічне обстеження фактичного харчування неорганізованої популяції, взяв участь у розробленні планіметричної методики оцінки захисного потенціалу раціону, провів статистичне опрацювання даних.

24. Назарян Р.С., Нікітченко Ю.В. Динаміка впливу нераціонального харчування на ферментативну та неферментативну антиоксидантну активність крові щурів у хронічному експерименті // Медицина сьогодні і завтра. 2004. № 1. С. 50-53. Дисертантом в процесі самостійно розробленого та проведеного експерименту для біохімічного дослідження зібрано матеріал, проведено статистичний аналіз отриманих даних, зроблено висновки.

25. Назарян Р.С., Нікітченко Ю.В. Прооксидантно-антиоксидантний баланс у крові і тканинах пародонта щурів при хронічній дії незбалансованого фактичного раціону // Одеський медичний журнал. 2004. № 6. С. 12-13. Дисертантом в процесі самостійно розробленого та проведеного експерименту для біохімічного дослідження зібрано матеріал, проведено статистичне опрацювання отриманих даних, зроблено висновки.

26. Борисенко А.В., Назарян Р.С., Подрігало Л.В. Обґрунтування комплексної системи профілактики запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонта з урахуванням аліментарного фону та гомеостатичних особливостей // Актуальные проблемы медицины и биологии. 2004. Вып. № 2. С. 423-427. Дисертант розробив концепцію визначення лікувально-профілактичної тактики, запропонував методи прогнозування для її оцінки, взяв участь у розробці методик визначення донозологій.

27. Назарян Р.С. Обоснование использования препарата эндотелийпротекторного действия при лечении дистрофически-воспалительных заболеваний пародонта // Современная стоматология. 2004. № 4. С. 54-55.

28. Назарян Р.С. Експериментально-клінічні паралелі обґрунтування доцільності використання антиоксидантної та NO-терапії запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонта на фоні незбалансованого фактичного харчування // Український науково-медичний молодіжний журнал. 2004. № 3. С. 41-43.

29. Назарян Р.С. Зміни клітинного складу тканин пародонта щурів під впливом фактичного раціону незбалансованої спрямованості // Український науково-медичний молодіжний журнал. 2004. № 4. С. 77-79.

30. Назарян Р.С. Использование прогностического индекса для оценки влияния фактического питания на функционирование адаптационных процессов в тканях пародонта // Современная стоматология. 2005. № 1. С. 70-71.

31. Назарян Р.С. Клінічна ефективність застосування Глутаргіну у комплексній терапії пародонтиту // Одеський медичний журнал. 2005. № 2. С. 78-81.

32. Патент № 64174А МПК 7А61В5/00, Спосіб вибору лікувально-профілактичної спрямованості харчування для осіб із захворюваннями пародонта / Кривоносов М.В., Борисенко А.В., Катурова Г.Ф., Назарян Р.С. Подрігало Л.В. Харківський державний медичний університет. заявл. 05.03.03, опубл. 16.02.2004. Бюл. № 2.

33. Патент№ 7902 МПК 7 G09В23/28 Процес моделювання пародонтиту / Гаргін В.В., Назарян Р.С. Інститут терапії ім. Л.Т.Малої Академії медичних наук України, заявл. 10.12.2004, опубл. 15.07.2005. Бюл. № 7.

34. Свідоцтво № 12426 про реєстрацію авторського права на твір “Комп'ютерне програмне забезпечення для визначення щільності кісткової тканини альвеолярного відростка та активності остеопорозу” / Назарян Р.С., Кривенко С.С. Від 10.03.2005 р.

35. Кривоносов М.В., Катурова Г.Ф., Назарян Р.С., Подригало Л.В. Оценка направленности питания как фактор профилактики заболеваний пародонта в период сезонного гиповитаминоза // Материалы научно-практической конференции с международным участием “Современные аспекты оздоровительного питания”. Днепропетровск, 2002. С. 73-75. Дисертант провів оцінку спрямованості харчування, взяв участь у розробці методу оцінки, здійснив статистичну обробку.

36. Катурова Г.Ф., Назарян Р.С., Катурова В.В. Морфологические изменения в тканях пародонта при разных типах фактического питания // Материалы международной научной конференции “Актуальные проблемы спортивной морфологии и интегративной антропологии”. М:, 2003. С. 158-160. Дисертантом самостійно розроблено та поставлено експеримент, зібрано матеріал для морфологічного дослідження, проведено статистичне оброблення отриманих результатів.

37. Яковцова А.Ф., Гаргін В.В., Назарян Р.С. Рівень активності апоптозу у тканинах пародонта при утворенні експериментальної незбалансованості фактичного раціону // Патологія. 2004. Том 1. № 1. С. 44-46. Дисертантом самостійно розроблено та поставлено експеримент, зібрано матеріал для морфологічного дослідження, проведено статистичне оброблення отриманих результатів, зроблено висновки.

38. Назарян Р.С., Кривенко С.С. Комп'ютерний аналіз рентгенограм при визначенні щільності кісткової тканини // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу 2004”. Дніпропетровськ, 2004. С. 30-31. Дисертант самостійно зібрав клінічний матеріал для необхідних досліджень, взяв участь у розробленні нової методики оцінки щільності кісткової тканини.

39. Назарян Р.С. Роль фактического питания в патогенезе заболеваний пародонта // Сборник тезисов ІІІ конференции молодых ученых России с международным участием: “Фундаментальные науки и прогресс клинической медицины”. М:, 2004. С. 293.

40. Назарян Р.С. Вікові особливості процесів перекисного окислення у крові та тканинах пародонта щурів при впливі аліментарного фактора // 5 українська конференція молодих учених, присвячена пам'яті академіка В.В. Фролькіса. К:, 2004. С. 123.

41. Назарян Р.С. Структурная характеристика тканей пародонта крыс в условиях моделирования неадекватного фактического питания // Материалы научной конференции “Фундаментальные и прикладные проблемы гистологии. Гистогенез и регенерация тканей”. Санкт-Петербург, 2004. С. 124-125.

42. Назарян Р.С. Морфологічна характеристика аліментарної моделі пародонтиту // Biomedical and biosocial anthropology. 2004. № 2 May. P. 57.

43. Назарян Р.С., Катурова В.В., Удовиченко Н.Н. Клінічне застосування у пародонтології препарату з ендотелійпротекторною спрямованістю // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2004”. Дніпропетровськ, 2004. Том 58. С. 21-22. Дисертант провів клінічні дослідження, опрацював результати, зробив висновки.

44. Кривоносов М.В., Катурова Г.Ф., Назарян Р.С., Подрігало Л.В., Костюк Н.Г. Використання раціону, збагаченого БАД “Трофосан”, для корекції стану хворих на пародонтит // Матеріали Х конгресу світової федерації українських лікарських товариств. Чернівці-Київ-Чікаго, 2004. С. 602. Дисертант провів клінічні дослідження, опрацював результати, зробив висновки.

Анотація

Назарян Р.С. Патогенетичне обґрунтування корекції аліментарного фактора у комплексному лікуванні хвороб пародонта. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2006.

Проведені епідеміологічні дослідження структури фактичного раціону неорганізованої популяції та визначені особливості аліментарного статусу осіб із запальними та дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта. Встановлений дисбаланс амінокислотної складової фактичного раціону на фоні антиоксидантного дефіциту.

Заданий напрямок став підґрунтям для створення експериментальної моделі. В умовах хронічного експерименту протягом 7,5 місяця встановлено, що однією з провідних ланок патогенезу захворювань пародонта є поєднання впливу оксидативного стресу та NO-залежної ендотеліальної дисфункції. Це призводить до структурно-метаболічних змін і порушень гемомікроциркуляції у тканинах пародонта.

З'ясовано, що препарати, які поєднують у собі антиоксидантні та
NO-моделювальні властивості є ефективними у лікуванні хронічного катарального гінгівіту та початкових ступенів генералізованого пародонтиту хронічного перебігу.

Розроблений диференційований підхід щодо профілактики та терапевтичних втручань з урахуванням гомеостатичних особливостей та аліментарного статусу пацієнта.

Ключові слова: пародонтит, гінгівіт, фактичне харчування, оксид азоту, ендотеліальна дисфункція, оксидативний стрес.

АНнотация

Назарян Р.С. Патогенетическое обоснование коррекции алиментарного фактора в комплексном лечении болезней пародонта. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца, Киев, 2006.

Диссертация посвящена проблеме выяснения закономерностей формирования повреждения в тканях пародонта при системном влиянии несбалансированного фактического рациона и разработке направленной коррекции выявленных нарушений.

Проведено эпидемиологическое исследование структуры питания неорганизованной популяции, определены особенности алиментарного статуса лиц с воспалительными и дистрофически-воспалительными заболеваниями пародонта. Анализ полученных результатов позволил обнаружить аминокислотный дисбаланс на фоне антиоксидантного дефицита и углеводной направленности изученных рационов.

Полученные данные легли в основу создания естественной экспериментальной модели заболеваний пародонта. В условиях длительного хронического эксперимента было доказано формирование в тканях пародонта на ранних стадиях условий для возникновения повреждения, а на поздних - появление клинических признаков болезни. Они тесно связаны с оксидативным стрессом, снижением продукции оксида азота, развитием морфологических проявлений клеточных и мезенхимальных диспротеинозов на фоне изменений гисто-гематических барьеров, гемомикроциркуляторных нарушений, усилением процесса апоптоза. В последующем развернутая клинико-экспериментальная картина дистрофических изменений в тканях пародонта дополнялась присоединением воспалительного компонента.

Установлено, что одним из важнейших пусковых звеньев патогенеза, формирующегося на фоне аминокислотного и антиоксидантного дефицита рациона, является оксидативный стресс, сочетанный со снижением синтеза оксида азота. В результате данного воздействия в тканях пародонта формируется очаг гипоксии, ишемии, что при присоединении воспалительного компонента приводит к возникновению гингивита и пародонтита.

Проведенные исследования позволили обосновать необходимость применения в комплексной терапии гингивита и ранних стадий генерализованного пародонтита препаратов, обладающих антиоксидантными и NO-моделирующими свойствами. Экспериментальные данные и исследования in vitro позволили доказать эффективность препаратов “Трофосан-4” и “Глутаргин”.

Установлено, что на разных стадиях патологического процесса, который формируется в тканях пародонта при системном действии несбалансированного фактического питания, необходим дифференцированный выбор средств коррекции. Разработан индивидуальный комплексный подход к тактике лечебно-профилактических мероприятий. Выделены ведущие критерии, определяющие диагностический алгоритм: оценка алиментарного статуса каждого пациента - относительного защитного потенциала рациона; изучение гомеостатических особенностей организма, а именно прооксидантно-антиоксидантного потенциала и NO-моделирующих свойств ротовой жидкости. Эти сведения дают необходимую информацию о состоянии фактического питания как фактора окружающей среды, а проведенное параллельно исследование особенностей гомеостаза будет характеризовать состояние эндоэкологии пациента. Анализ полученных данных в совокупности с клиническими критериями позволит определить необходимую степень вмешательства на конкретной стадии заболевания у каждого пациента индивидуально.

Доказано, что в зависимости от клинического проявления возможно использование коррекции алиментарного фактора в различных формах: коррекция рациона как профилактическая тактика; обогащение его природными комплексами адаптогенов, аминокислот; применение препаратов с антиоксидантными и NO-моделирующими свойствами в комплексном лечении.

Установлено, что предложенный комплекс дифференцированных схем коррекции алиментарного фактора путем использования антиоксидантов с NO-моделирующими свойствами показал высокую эффективность и позволил получить стабильную ремиссию у пациентов с хроническим катаральным гингивитом и ранними стадиями генерализованного пародонтита хронического течения.

Ключевые слова: пародонтит, гингивит, фактическое питание, оксид азота, эндотелиальная дисфункция, оксидативный стресс.

sUMMARY

Nazaryan R.S. Pathogenetic substantiation of alimentary factor correction in complex treatment for periodontal diseases. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of Doctor of Science (Medicine) in speciality 14.01.22 - dentistry. - National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv, 2006.

Epidemiologic investigation of the ration structure of inorganized population was done. The peculiarities of the alimentary state in persons with inflammatory and dystrophic-inflammatory disease of the periodontium were determined. Dysbalance in amino-acid content of the ration against a background of anti-oxidant deficiency was established.

The revealed tendency was used to create an experimental model. In the conditions of chronic experiment (7.5 months), it was determined that one of the main links of periodontium diseases pathogenesis was combination of oxidant stress and NO-dependent endothelial disfunction. This caused structural-metabolic changes and disorders of hemomicrocirculation in the periodontal tissue.

It was established that the drugs combining antioxidant and NO-modeling properties were effective in treatment of chronic catarrhal gingivitis and primary stages of chronic course of generalized periodontitis.

A differential approach to prevention and therapeutic interventions with the account of homeostatic characteristics and alimentary state of the patient was developed.

Key words: periodontitis, gingivitis, disbalansed nutrition, nitrogen oxide, endothelial dysfunction, oxidative stress.

Перелік умовних скорочень

Размещено на Allbest.ru