Основи організації хірургічної допомоги

1. 1 шар.

2. 2 шари.

3. 3 - 4 шари.

4. + 5 шарів.

5. 7 шарів.

144. Стерилізація - це:

1. + Повне звільнення будь- якого предмета від мікроорганізмів шляхом впливу на нього фізичними або хімічними факторами.

2. Сукупність методів і прийомів роботи, спрямованих на запобігання проникненню інфекції в рану, в організм хворого, на створення стерильних умов для всієї хірургічної роботи шляхом використання активних речовин, а також технічних засобів і фізичних факторів.

3. Комплекс організаційно -технічних заходів в хірургії.

4. Правила дотримання внутрішнього розпорядку в хірургічному відділенні.

5. Комплекс гігієнічних заходів для профілактики розповсюдження внутрішньолікарняної інфекції.

145. Розрізняють наступні методи стерилізації, за винятком:

1. Фізичні, хімічні.

2. + Фізичні, хімічні, біологічні .

3. Обпалювання, кипґятіння, парою під тиском, гарячим повітрям, променева стерилізація.

4. Газова стерилізація (пари формаліну, окис етилену).

5. Стерилізація розчинами антисептиків.

146. Предстерилізаційна підготовка хірургічних інструментів складається з наступних моментів:

1. + Знезаражування, миття, висушування, контроль якості предстерилізаційної підготовки.

2. Миття, висушування, контроль якості предстерилізаційної підготовки.

3. Знезаражування, миття, висушування.

4. Знезаражування, миття, висушування, власне стерилізація.

5. Знезаражування, миття, контроль якості предстерилізаційної підготовки.

147. Для знезаражування хірургічних інструментів використовуються наступними дезінфікуючими засобами, за винятком:

1. + "Славін" 0,5% розчин на 60хв.

2. Хлорантоїн 0,2% розчин на 30хв.

3. Дезактин 0,2- 0,3% р- н на 15 хвилин.

4. Деконекс ФФ 0,25% р- н на 60 хв.

5. Хлоргексидин 0,5 - 1,0% р- н на 3 хв.

148. Для контролю якості предстерилізаційної підготовки інструментів використовуються:

1. Для виявлення залишків крові - фенолфталеїнова проба.

2. Для виявлення залишків миючих засобів - бензидинова проба.

3. Для виявлення залишків крові - хлоргексидинова проба.

4. + Для виявлення залишків крові - бензидинова проба, для виявлення залишків миючих засобів - - фенолфталеїнова проба.

5. Для виявлення залишків миючих засобів - ортотолідинова проба.

149. Стерилізація неріжучих хірургічних інструментів:

1. В сухожаровій шафі при температурі 180 - 200?С - 30 хвилин.

2. + В сухожаровій шафі при температурі 180 - 200?С - 60 хвилин.

3. В сухожаровій шафі при температурі 100 - 150?С - 120 хвилин.

4. В сухожаровій шафі при температурі 120?С - 45 хвилин.

5. В сухожаровій шафі при температурі 132 ?С - 20 хвилин.

150. Стерилізація ріжучих металевих хірургічних інструментів:

1. + Холодний хімічний метод з застосуванням розчинів антисептиків, газова або променева стерилізація в заводських умовах.

2. У автоклаві під тиском 1,1 атм.

3. Кип?ятіння в дистильованій воді.

4. Замочування у 3% розчині перекису водню.

5. Стерилізація у сухожаровій шафі.

151. Стерилізація гумових і пластмасових інструментів:

1. + Холодний хімічний метод з застосуванням розчинів антисептиків.

2. У автоклаві під тиском 1,1 атм., променева стерилізація.

3. Кип?ятіння в дистильованій воді.

4. Замочування у 3% розчині перекису водню.

5. Стерилізація у сухожаровій шафі.

152. Стерилізація оптичних інструментів:

1. У автоклаві під тиском 1,1 атм., променева стерилізація.

2. Кип?ятіння в дистильованій воді.

3.+ Замочування у 3% розчині перекису водню.

4. Стерилізація у сухожаровій шафі.

5. Газова, хімічна стерилізація.

153. Марлеві туруни, салфетки, шарики готуються:

1. + Марлю розрізати на однакові шматки, краї завернути всередину,скласти в декілька разів.

2. Простерилізувати марлю.

3. Краї марлі завернути всередину виробу.

4. Марлю прасувати гарячою праскою.

5. Марлю пропитати лікарською рідиною.

154. Операційна білизна - це:

1. Простирадла, піжами, капці.

2. + Хірургічні халати, простирадла, рушники, маски, шапочки, бахіли.

3. Хірургічні халати.

4. Рушники,маски.

5. Шапочки, бахали.

155. Бікс Шиммельбуша - це:

1. + Металева коробка з кришкою боковими отворами, які зачиняються рухливою смужкою.

2. Металева коробка для стерилізації хірургічних інструментів.

3. Спеціальний мішок для зберігання перевґязного матеріалу.

4. Металічний сейф для зберігання медикаментів.

5. Основна складова частина автоклаву.

156. Види укладки перевґязного матеріалу, операційної білизни в бікс:

1. Щільна.

2. Рихла.

3. Універсальна.

4. + Універсальна, цілеспрямована, видова.

5. Цілеспрямована.

157. Автоклав - це:

1. Апарат для стерилізації гарячою водою.

2. Апарат для стерилізації гарячим повітрям (сухим жаром).

3. Апарат для стерилізації за допомогою хімічних препаратів.

4. Апарат для стерилізації полум?ям.

5. + Апарат для стерилізації парою під тиском.

158. При роботі автоклаву під тиском 1 атм. і температурі пари 120? С, час стерилізації:

1. 45 хвилин.

2. + 1 година.

3. 20 хвилин.

4. 2 години.

5. 30 хвилин.

159. При роботі автоклаву під тиском 2 атм, температура пари і час стерилізації:

1. 120?С - 20 хвилин.

2. + 128?С - 30 хвилин.

3. 140?С - 15 хвилин.

4. 119?С - 45 хвилин.

5. 132? С - 20 хвилин.

160. Бокові отвори в біксі зачиняються:

1. Перед розміщенням біксу в стерилізатор.

2. На спеціальному столику для стерильних біксів.

3. + Після закінчення стерилізації на краю стерилізаційної камери.

4. Після використання всього матеріалу в біксі.

5. Зовсім не закриваються.

161. Сучасні методи контролю стерильності матеріалу в біксі:

1. + Індикатори парової стерилізації ІПС - 132/20, ІПС - 120/4 5.

2. Бактеріологічний.

3. Мікуліча.

4. Бензойна кислота з фуксином.

5. Мочовина.

162. Закритий бікс зберігає стерильність предметів, що перебувають в ньому, протягом:

1. 24 годин.

2. + 72 годин.

3. 48 годин.

4. 120 годин.

5. 92 годин.

163. Для хімічної дезинфекції операційного поля використовують такі речовини, за винятком:

1. + 2% розчин хлораміну.

2. Йодопірон, йодонат.

3. Гібітан (0,5% розчин хлоргексидину біглюконату).

4. 70% етиловий спирт.

5. Кутасепт.

164. Правило Філончікова - Гроссіха, окрім:

1. Обробка шкіри проводиться безпосередньо перед обмеженням стерильною білизною.

2. Місцеве знеболення проекції розрізу шкіри.

3. + Обробка шкіри проводиться безпосередньо перед розрізом.

4. Періодично під час операції.

5. Перед накладанням швів на шкіру і після нього.

165. Брити волосся на операційному полі необхідно:

1. Дома, перед надходженням в стаціонар.

2. За добу до операції.

3. + Гоління шкіри не раніше, ніж за шість годин до операції.

4. За дві доби до операції.

5. В операційній, безпосередньо перед операцією.

166. Мікрофлора на руках буває:

1. Стрептококи, стафілококи, менінгококи.

2. + Резидентна (постійна), транзиторна (тимчасова), тимчасово резидентна.

3. Гонококи, кишкова паличка.

4. Анаероби, протей, бактероїди.

5. Палочка правця, дифтерії, вірус сказу.

167. Мета хірургічної антисептики рук:

1. Тримати руки хірурга в чистоті.

2. + Профілактика контактної хірургічної інфекції.

3. Розірвати ланцюг передачі інфекції шляхом знищення транзиторної і зменшення кількості резидентної мікрофлори.

4. Профілактика імплантаційної інфекції.

5. Для захисту рук медичного персоналу .

168. Загальні вимоги до рук хірурга, окрім:

1. Нігті чисті, коротко обрізані.

2. Нігті не повинні покриватися лаком.

3. Доглянута, здорова шкіра рук.

4. Відсутність запальних захворювань, ран, виразок, опіків.

5. + Можна носити кільця,браслети, годинники.

169. Хто повинен проводити хірургічну антисептику рук ?

1. + Вся операційна бригада.

2. Хірург і його асистент.

3. Операційна сестра.

4. Санітарка, операційна сестра.

5. Хірург, санітарка.

170. Коли проводиться хірургічна антисептика рук ?

1. Перед кожною маніпуляцією.

2. + Перед кожним операційним втручанням.

3. Після накладання пов'язки.

4. Після надягання стерильного халату.

5. Перед обробкою операційного поля.

171. Етапи хірургічної антисептики рук:

1. Миття під проточною водою, надівання рукавичок.

2. Обробка антисептиком, дублення шкіри.

3. + Очищення, антисептична обробка, захист.

4. Обробка антисептиком, надівання рукавичок.

5. Захист, антисептична обробка, очищення.

172. Сучасна методика підготовки рук хірурга до операції, окрім:

1. Миття рук у тазику з 0,5% розчином нашатирного спирту.

2. + Миття рук під проточною водою 2 - 5 хвилин з емульсією Бактолін Базік.

3. Ретельно висушити руки за допомогою стерильного рушника.

4. Обробка рук антисептиком Стериліум 10мл - 5 хвилини.

5. Надівання стерильних рукавичок.

173. Під час миття рук у теплій проточній воді треба дотримуватися такої послідовності:

1. Спочатку мити передпліччя, потім долоні.

2. + Спочатку мити пальці, нігті та проміжки між пальцями, потім просуватися вгору до в/3 передпліччя, кисті тримати догори.

3. Спочатку мити долоні, потім передпліччя, пальці.

4. Пальці, передпліччя, суглоби.

5. Спочатку мити пальці, нігті та проміжки між пальцями, потім просуватися вгору до в/3 передпліччя, кисті тримати вниз.

174. Для підготовки рук хірурга за методом Спасокукоцького - Кочергіна використовується:

1. “Тройной” розчин.

2. 0,5% розчин хлоргексидину біглюконату.

3. + 0,5% розчин нашатирного спирту

4. 70? спирт.

5. Розчин сулеми.

175. Руки спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату можна обробляти:

1. 5 - 6 хвилин.

2. 10 хвилин.

3. 1 - 2 хвилини.

4. + 3 хвилини

5. 15 хвилин.

176. Розчин хлоргексидину для обробки рук перед операцією застосовується у концентрації :

1. 2% водяний.

2. + 0,5 - 1% спиртовий.

3. 1,5% спиртовий.

4. 0,5% водяний.

5. 2% спиртовий.

177. У випадку пошкодження рукавички під час операції необхідно:

1. Надіти зверху цілу рукавичку.

2. Перев'язати місце проколу ниткою.

3. Не звертати на це уваги.

4. + Зняти пошкоджену рукавичку і надіти цілу стерильну.

5. Зняти рукавичку і продовжувати операцію без рукавичок.

178. Імплантаційна хірургічна інфекція - це:

1. Інфекція, яка потрапила в рану через інструменти, білизну, перев?язний матеріал, руки хірурга.

2. Інфекція, яка потрапила в рану через повітря, пил, краплі рідини.

3. + Інфекція, яка потрапила в рану при використанні шовного матеріалу, дренажів, зондів, протезів, металевих конструкцій.

4. Інфекція, яка потрапила в рану при статевому контакті.

5. Інфекція, яка потрапила в рану при укусах тварин.

179. Види шовного матеріалу, за винятком:

1. Природного і штучного походження.

2. Що розсмоктується і не розсмоктується.

3. З різною будовою нитки.

4. Травматичний та атравматичний.

5. + Спеціальний.

180. Шовний матеріал природного походження:

1. + Шовк, бавовняна нитка, кетгут.

2. Капрон, лавсан, дакрон.

3. Фторлон, поліестер.

4. Поліамід.

5. Капрон, лавсан.

181. Шовний матеріал, що розсмоктується:

1. Шовк, капрон.

2. Лавсан.

3. Поліестер.

4. Фторлон.

5. + Кетгут, вікрил.

182. Способи стерилізації шовного матеріалу:

1. Парою під тиском.

2. + Променева стерилізація в заводських умовах.

3. Кипґятіння.

4. Газова стерилізація (пари формаліну, окис етилену).

5. Стерилізація розчинами антисептиків.

183. Стерилізація протезів, конструкцій, трансплантатів:

1. + Найбільш ефективна променева стерилізація в заводських умовах.

2. Парою під тиском.

3. Кипґятіння.

4. Газова стерилізація (пари формаліну, окис етилену).

5. Стерилізація розчинами антисептиків.

184. Госпітальна інфекція - це:

1. Інфекція, яка потрапила в рану через інструменти, білизну, перев?язний матеріал, руки хірурга.

2. Інфекція, яка потрапила в рану через повітря, пил, краплі рідини.

3. Інфекція, яка потрапила в рану при використанні шовного матеріалу, дренажів, зондів, протезів, металевих конструкцій.

4. Інфекція, яка потрапила в рану при статевому контакті.

5. + Це захворювання або ускладнення, розвиток яких повґязаний з інфікуванням хворого, що відбулося під час перебування у стаціонарі, у тому числі і в хірургічному, при проведенні лікувально- діагностичного процесу.

185. Характерні риси госпітальної інфекції, за винятком:

1. Збудники стійкі до основних антибіотиків і антисептичних засобів.

2. + Збудники чутливі до основних антибіотиків і антисептичних засобів.

3. Збудники зазвичай - стафілокок, клебсієли, кишкова паличка, протей.

4. Виникає у ослаблених в результаті хвороби і операції пацієнтів.

5. Часто виникають масові ураження одним штамом мікроорганізму.

186. Основні шляхи профілактики госпітальної інфекції, за винятком:

1. Скорочення доопераційного ліжко -дня.

2. Рання виписка із стаціонару з наступним контролем загоєння рани вдома або в поліклініці.

3. + Щеплення.

4. Зміна антисептичних засобів і антибіотиків, які використовуються, під контролем мікробного моніторингу відділення.

5. Раціональне призначення антибіотиків.

187. Шляхи ВІЛ- інфікування в хірургії, за винятком:

1. Безпосередньо з кровґю хворого через пошкодження шкіри рук.

2. Через проколи, порізи під час виконання оперативних втручань або маніпуляцій.

3. Через непошкоджену шкіру в разі попадання на неї крові чи біологічної рідини хворого.

4. + Через повітря,пил, краплі рідини.

5. Через непошкоджені слизові оболонки в разі попадання на них крові чи біологічної рідини хворого.

188. Заходи при пораненнях, контактах з кровґю ВІЛ- інфікованого або хворого на СНІД, за винятком:

1. Зняти рукавички робочою поверхнею всередину, видавити кров з рани.

2. Ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (3% розчином перекису водню, 70% етиловим спиртом)

3. Ретельно вимити руки з милом під проточною водою, потім протерти 70% етиловим спиртом, на рану накласти лейкопластирну повґязку, надіти напальчник.

4. Терміново повідомити керівництво лікувально- профілактичної установи про аварію для її реєстрації та проведення екстреної профілактики ВІЛ- інфекції.

5. + Зняти рукавичку і ретельно вимити руки з милом.

189. Заходи при попаданні крові або біорідини ВІЛ- інфікованого або хворого на СНІД на слизові оболонки очей:

1. + Промити водою, закапати 30% розчином альбуциду.

2. Промити водою.

3. Закапати 30% розчином альбуциду.

4. Протерти сухим ватним тампоном.

5. Промити 3% розчином перекису водню.

190. Антисептика - це:

1. + Вчення про способи,засоби,умови, механізми пригнічення життєдіяльності мікроорганізмів у рані, патологічному вогнищі або організмі хворого в цілому.

2. Комплекс організаційно -технічних заходів в хірургії.

3. Система догляду за хворими.

4. Правила дотримання внутрішнього розпорядку в хірургічному відділенні.

5. Комплекс гігієнічних заходів для профілактики розповсюдження внутрішньолікарняної інфекції.

191. Розрізняють наступні види антисептики, за винятком:

1. Механічна антисептика.

2. Фізична антисептика.

3. + Змішана антисептика.

4. Хімічна антисептика.

5. Біологічна антисептика.

192. До механічної антисептики відносяться наступні міроприємства, за винятком:

1. Туалет рани.

2. Первинна хірургічна обробка рани.

3. + Розтин гнійників, пункція абсцесів.

4. Дренування рани.

5. Вторинна хірургічна обробка ран.

193. 96% етиловий спирт, високі концентрації фенолів, галогенів мають протимікробний механізм:

1. + Деструктивний.

2. Окисний.

3. Мембраноатакуючий.

4. Антиметаболічний.

5. Антимембранний.

194. Перекис водню, калію перманганат мають протимікробний механізм:

1. Деструктивний.

2. + Окисний.

3. Мембраноатакуючий.

4. Антиметаболічний.

5. Антимембранний.

195. Поверхнево- активні речовини (ПАР), антибіотики мають протимікробний механізм:

1. Деструктивний.

2. Окисний.

3. ?Мембраноатакуючий.

4. Антиметаболічний.

5. Антимембранний.

196. Туалет рани проводиться, за винятком:

1. При будь- якій перевґязці.

2. Знімають просочену рановим вмістом повґязку.

3. Обробляють шкіру навколо рани, знімаючи при цьому відшарований епідерміс, сліди ранового ексудату, залишки креолу.

4. Пінцетом або затискачем з марлевою кулькою видаляють гнійний ексудат, інфіковані згустки крові, вільно лежачі некротичні тканини.

5. + Розсічення вузьких ходів і каналів.

197. Первинна хірургічна обробка рани проводиться, за винятком:

1. Шляхом висічення країв, стінок і дна рани разом зі сторонніми предметами і зонами некрозу

2. Дозволяє перетворити інфіковану рану в стерильну.

3. + Обробляють шкіру навколо рани, знімаючи при цьому відшарований епідерміс, сліди ранового ексудату, залишки креолу.

4. Видаляються всі тканини, які торкалися нестерильних предметів і зовнішнього середовища.

5. Основний метод лікування свіжоінфікованої рани.

198. До фізичної антисептики відниситься, окрім:

1. Використання гігроскопічного перев'язного матеріалу.

2. Гіпертонічний розчин, дренування.

3. + Туалет рани.

4. Ультразвук, лазер.

5. Сорбенти, промивання ран.

199. До групи галоїдів відносяться, за винятком:

1. 1- 5% спиртова настойка йоду.

2. Йодинол.

3. Хлорамін.

4. + Етиловий спирт.

5. Йодонат, йодопірон.

200. До солей тяжких металів відносяться речовини:

1. + Нітрат серебра, оксид цинку.

2. 0,5% розчин перманганату калію.

3. 1% р- н брильянтового зеленого.

4. 3% розчин перекису водню.

5. Розчин Люголя.

201. До барвників відносяться:

1. Розчин Ріванолу.

2.+ 1% р- н брильянтового зеленого, 1% р- н метиленового синього.

3. Розчин фурациліну 1: 5000.

4. Формалін.

5. Борна кислота.

202. 3% розчин перекису водню і 0,5% р- н перманганату калію відносяться:

1. + До групи окислювачів.

2. Галоїдів.

3. Барвників.

4. Спиртів.

5. Кислот.

203. До антисептиків рослинного походження відносяться:

1. + 1% спиртовий р- н хлорофіліпту, ектерицид.

2. Метронідазол.

3. Трипсин.

4. Пеніцилін.

5. Поліміксин.

204. Фурацилін, фурадонін, фурагін відносяться до:

1. Окислювачів.

2. Солей тяжких металів.

3. + Похідні нітрофурану.

4. До галоїдів.

5. Сульфаніламідів.

205. Сульфаніламідні препарати, окрім:

1. Стрептоцит, етазол.

2. Бісептол.

3. Сульфодіметоксин.

4. + Фурацилін.

5. Сульфален.

206. Біологічна антисептика - це:

1. + Методи знищення мікроорганізмів за допомогою фармакологічних препаратів біологічного походження прямої і опосередкованої дії.

2. Розтин гнійників, пункція абсцесів.

3. Вторинна хірургічна обробка ран.

4. Використання ультразвуку, лазеру.

5. Застосування сорбентів, промивання ран.

207. Біологічна антисептика прямої дії - це використання препаратів:

1. Вакцин, анатоксинів.

2. + Антибіотиків.

3. Вітамінотерапія.

4. Тималін, продигіозан.

5. Інтерферон, інтерлейкін.

208. Біологічна антисептика опосередкованої дії - це використання препаратів:

1. Антибіотиків.

2. Протеолітичних ферментів.

3. + Вакцини, анатоксини.

4. Лікувальні сироватки.

5. Гама- глобуліни.

209. Антибіотики - це:

1. + Речовини, що є продуктом життєдіяльності мікроорганізмів або отримані синтетичним шляхом, які пригнічують ріст і розвиток певних груп інших мікроорганізмів.

2. Вакцини, анатоксини.

3. Інтерферон, інтерлейкін.

4. Лікувальні сироватки.

5. Гама- глобуліни.

210. Поверхневий шлях введення антибіотиків - це:

1. + Промивання ран.

2. Введення в черевну, грудну порожнину.

3. Внутрішньомґязове, внутрішньовенне введення.

4. Ендолімфатичне введення.

5. Пероральний прийом.

211. Ускладнення антибіотикотерапії, за винятком:

1. Алергічні реакції.

2. Токсична дія - проявляється в порушенні функції нирок, печінки, слуху.

3. Дисбактеріоз.

4. + Абсцеси, флегмони.

5. Формування стійких штамів мікроорганізмів.

212. До антибіотиків захищених амінопеніцилінів відносяться:

1. + Амоксиклав, аугментин.

2. Амікацин, гентаміцин.

3. Офлоксацин, ципрінол.

4. Лінкоміцин, кліндаміцин.

5. Цефтриаксон, цефотаксим

213. До антибіотиків - цефалоспоринів відносяться:

1. Метронідазол, метрогіл.

2. Ванкоцин, таргоцид.

3. + Цефотаксім, цефтазидим.

4. Меронем, тіенам

5. Амікацин, гентаміцин.

214. До антибіотиків - фторхінолонів відносяться:

1. Амоксиклав, аугментин.

2. Амікацин, гентаміцин.

3. + Офлоксацин, ципрінол.

4. Лінкоміцин, кліндаміцин.

5. Цефтриаксон, цефотаксим

215. До антибіотиків - карбапенемів

1. + Імінем, меронем.

2. Тетрациклін.

3. Фортум.

4. Зінацеф.

5. Метронідазол, метрогіл.

216. Пасивна імунізація - це:

1. + Введення в організм хворого препаратів, що містять готові антитіла, за рахунок чого підвищується антимікробний титр плазми крові.

2. Методи і речовини, стимулюючі стійкість організму до впливу мікроорганізмів.

3. Введення в організм хворого препаратів, які регулюють співвідношення Т- і В- лімфоцитів, що стимулюють фагоцитоз, функцію лімфоцитів і посилюють бактерицидну активність крові.

4. Кварцування, ультрафіолетове і лазерне опромінення крові.

5. Вітамінотерапія, повноцінне харчування.

217. Препарати для пасивної імунізації:

1. Антибіотики.

2. + Інтерферон, інтерлейкін.

3. Тималін.

4. Вітаміни.

5. Протигангренозна сироватка, бактеріофаги.

218. Методи стимуляції неспецифічної резистентності:

1. + Кварцування, ультрафіолетове і лазерне опромінення крові.

2. Введення нативної плазми донорів.

3. Застосування специфічних гамаглобулінів.

4. Введення протиправцевої сироватки

5. Застосування протигангренозної сироватки, бактеріофагів.

219. Препарати, які стимулюють неспецифічний імунітет:

1. Антибіотики.

2. Інтерферон, інтерлейкін.

3. + Тималін, Т- активін.

4. Вітаміни.

5. Протигангренозна сироватка, бактеріофаги.

220. Препарати, які стимулюють специфічний імунітет:

1. + Стафілококовий і правцевий анатоксин.

2. Антибіотики.

3. Інтерферон, інтерлейкін.

4. Тималін, Т- активін.

5. Вітаміни.

Размещено на Allbest.ru

...