Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ, РОЗМІРІВ, ФОРМИ ТА ПОЛОЖЕННЯ ВЕЛИКОГО ОТВОРУ ЧЕРЕПА ЛЮДИНИ

14.03.01 - нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Вовк Олег Юрійович

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Беков Дмитро Борисович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри загальної та оперативної хірургії і топографічної анатомії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Калашнікова Світлана Миколаївна, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини;

доктор медичних наук, професор Топоров Геннадій Миколайович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри ендоскопії, хірургії та топографічної анатомії.

Провідна установа: Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра анатомії людини.

Захист відбудеться “26” жовтня 2006 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4).

Автореферат розісланий “21” вересня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03, к. мед. н., професор Терещенко А.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Великий отвір (ВО) є найбільш складним анатомічним утворенням черепа, через яке проходять життєво важливі відділи головного мозку (Ю.Н. Задворнов 1972; А.А. Зайченко 1986, 1999; Al.J. Rhoton 2000; J.C. Ahern 2005).

ВО є найбільш великим природним отвором внутрішньої основи черепа, через який нерідко поширюються патологічні процеси, а саме: грижовидні вклинення головного мозку; пухлинні випинання; здавленість мозкового стовбура; порушення функції різних центрів; ликвородинамічні розлади (Е.Н. Хрисанфова 1983; T.P. Naidich, B. Braffman, N.R. Altman, S.B. Birchansky 2000; J. Iskandar, V. Haughton 2005; N. Acer 2006).

Існують різні дані про будову, форму, положення і розміри великого отвору, його морфометричні та рентгенологічні характеристики, що має особливе значення для оперативних втручань у вертебробазилярній області (А.П. Рамаданов, 1991; E. Oliveira, Al.J. Rhoton, D. Peace 1985; N.A. Ebraheim, A. Biyani, J.A. Brown, R.A. Yeasting 1996; Ai F.Z., Yin Q.S. 2006).

У зв`язку з розширенням нейрохірургічної та нейротравматологічної допомоги, виникла необхідність подальшого вивчення вікових та індивідуальних особливостей будови, розмірів, форми та положення великого отвору черепа людини. Однак до теперішнього часу, нами не виявлено в науковій літературі узагальнених робіт по вивченню індивідуальної мінливості будови, розмірів, форми та положення великого отвору черепа в залежності від віку, статі та індивідуальної будови черепа.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема кандидатської дисертації “Особливості будови, розмірів, форми та положення великого отвору черепа людини”, затверджена на засіданні проблемної комісії МОЗ і АМН України “Морфологія людини” від 09.04.2004 р., Протокол № 59 і є фрагментом планової наукової теми кафедри загальної та оперативної хірургії і топографічної анатомії Луганського державного медичного університету “Вікові, індивідуальні та краніотопографічні особливості взаємовідносин судин мозкового та лицевого відділів голови та їх практичне значення” (Державна реєстрація №0104U002192). Автор провів самостійні дослідження щодо будови, розмірів, форми та положення великого отвору черепа людини.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є встановлення вікової та індивідуальної анатомічної мінливості великого отвору та його краніотопографічні взаємовідносини з навколишніми структурами.

Завдання дослідження:

1. Вивчити вікові особливості будови ВО, його відділів, кісткової границі в залежності від розходжень форми черепа.

2. Установити діапазон морфометричних даних форми, розмірів і положення ВО в залежності від віку, статі, індивідуальної будови черепа.

3. Установити топографоанатомічні особливості положення ВО в зв`язку з морфометричними особливостями внутрішньої основи черепа.

4. Установити особливості будови і товщину кісток черепа в різних відділах ВО.

5. Розробити спеціальні вимірювальні пристрої та хірургічні інструменти для оперативних втручань в області ВО.

Об`єкт дослідження - морфологія великого отвору черепа людини.

Предмет дослідження - особливості краніометричних, рентгенометричних і комп`ютерно-графічних показників ВО, варіанти будови, форми та положення ВО черепа людини. Розподіл дослідженого матеріалу проведено за віковими та статевими ознаками. Усього 164 дослідження.

Методи дослідження: антропометричні і краніометричні - для встановлення особливостей будови та індивідуальних параметрів ВО; томо- і рентгенометричні - для встановлення співвідношень між ВО та навколишніми утвореннями; математичні - для статистичної обробки отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені вікові та індивідуальні особливості будови ВО черепа, визначено діапазон індивідуальних відмінностей форми і розмірів даного утворення, виявлені морфометричні особливості просторового положення отвору, а також встановлені краніометричні співвідношення між площиною отвору та навколишніми утвореннями. Проведено вивчення сучасної краніотопографії отвору за допомогою томографічного дослідження.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні положення, які розроблені у дисертації, доцільно використовувати у навчальному процесі на морфологічних кафедрах медичних вищих навчальних закладів України. Нові пристосування, що запропоновані у процесі роботи, можна використовувати при дослідженнях вертебро-базилярної ділянки та черепа в цілому. Отримані результати дослідження доповнюють наші уявлення про сучасну краніологію і можуть застосовуватися при читанні лекцій і проведенні практичних занять на морфологічних кафедрах, а також на курсах нейрохірургії і нейротравматології.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблені і апробовані вимірювальні пристрої для виконання антропо-, морфо- і краніометричних досліджень голови, черепу, ВО, які підтверджені патентами України. Отримані нові дані щодо індивідуальної анатомічної мінливості будови, розмірів, форми та положення ВО черепа, які виявлені у людей різного віку та статі. Вперше встановлені варіаційно-статистичні та графіко-математичні залежності між індивідуальною будовою отвору та внутрішньою основою черепа (ВОЧ). Проведено дослідження по вивченню мінливості великого отвору черепа, виміряні кісткові препарати, виготовлені акрилатові зліпки, досліджені краніо- та томограми. Автор прийняв участь у розробці та створенні нових вимірювальних пристроїв, засвоїв сучасні морфометричні методики дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації викладені й обговорені на республіканських науково-практичних конференціях у м. Чернівці (2004 р.), м. Вінниця (2004 р.), м. Київ (2004 р.), м. Харків (2004 р.), м. Луганськ (2004, 2005 рр.); а також на засіданнях Луганського обласного товариства АГЕТ (м. Луганськ, 2003-2006 рр.). Дисертація апробована на засіданні Луганського обласного товариства АГЕТ (м. Луганськ), Протокол № 1 від 31 травня 2006 року. Матеріали дисертації впроваджені у навчальний процес на морфологічних кафедрах Луганського державного медичного університету, Донецького державного медичного університету, Вінницького державного медичного університету, Буковинського державного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових робіт, з них у фахових виданнях, затверджених ВАК України - 3, із них (без співавторів - 1), отримано 6 деклараційних патентів України на винаходи, 9 - у вигляді тез.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена російською мовою, на 162 сторінках машинопису і складається зі вступу, огляду літератури, розділу по матеріалу і методам дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу отриманих результатів, висновків, списку використаних джерел, який містить 248 першоджерел, з них кирилицею - 103, латиною - 145. Дисертація ілюстрована 47 таблицями, 55 діаграмами та 30 рисунками (обсяг - 31 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Досліджуваними об'єктами послужили 30 плодів з кінця 2-го місяця вагітності до народження; 8 новонароджених; 16 дітей; 110 дорослих людей (табл. 1). У дослідженні застосовувалася вікова періодизація людини, прийнята на VII Всесоюзній конференції з проблем вікової морфології, фізіології і біохімії АМН СРСР у м. Москва (1965 р.).

Табл. 1. Кількість досліджуваних об'єктів у залежності від віку, статі і форми черепа

№	Форма черепа Вікові періоди	Кількість об'єктів
		брахікрани	мезокрани	доліхокрани
		чол.	жін.	чол.	жін.	чол.	жін.
1.	Плідний	10	8	5	3	2	2
2.	Дитячий	3	3	3	2	2	1
3.	Юнацький	2	3	1	2	1	1
4.	Зрілий	I період	5	3	2	2	1	2
		II період	3	4	3	2	2	2
5.	Літній	12	10	8	7	4	5
6.	Старечий	8	9	5	6	2	3
7.	Усього	43	40	27	24	14	16

У нашому дослідженні застосовані наступні методики:

1. Морфометрія голови, краніометрія черепа і його утворень.

2. Морфометрія і краніометрія ВО.

3. Визначення кутів ВО.

4. Виготовлення корозійних препаратів внутрішньої основи черепа, ВО і комбінованих блоків.

5. Морфометрія акрилатових зліпків.

6. Варіаційно-статистичний аналіз.

7. Комп`ютерно-графічний аналіз.

Результати дослідження та їх аналіз. Уперше встановлені морфометричні дані росту і формування ВО протягом анте- та постнатального розвитку. До того ж, детально описані особливості поступальних перетворень ВО з урахуванням кожного місяця внутрішньоутробного етапу онтогенезу людини. Згідно з нашими даними, мається характерна динаміка росту ВО в довжину, ширину, і, відповідно, площі.

Так, протягом раннього фетального періоду (2-4 міс.) довжина ВО у плодів чоловічої статі збільшується від 5 до 14 мм; жіночої статі - від 5 до 12 мм. Інтервал складає у перших - 9 мм, у других - 7 мм. Ширина ВО змінюється: у плодів чоловічої статі - від 4 до 10 мм, інтервал складає 6 мм, у плодів жіночої статі - від 4 до 9 мм (з інтервалом 5 мм). Це вказує на рівномірно-поступальне збільшення ВО на самому ранньому етапі розвитку плода.

Відповідно до цього, площа ВО також поступово збільшується, починаючи від 19,6 ммІ у двомісячних плодів чоловічої статі і 15,9 ммІ - жіночої статі. До кінця 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку плода площа отвору збільшується до 52,7 - 113,0 ммІ (чоловіки) і 52,7 - 86,5 ммІ (жінки), що підтверджує тенденцію поступального розвитку утворення.

Ранні онтогенетичні процеси ВО зв'язані з морфометричними особливостями ВОЧ. Установлено, що для раннього фетального періоду характерно збільшення подовжнього розміру ВОЧ від 26 до 52 мм (чоловіки) та від 28 до 52 мм (жінки); поперечного розміру ВОЧ - від 24 до 46 мм (чоловіки) і від 22 до 44 мм (жінки).

Вікові перетворення ВО і ВОЧ, починаючи з кінця другого місяця внутрішньоутробного розвитку, характеризуються поступальним ростом, становленням і формуванням кісткового каркаса черепа. У цьому плані велике значення має кут сходження кам`янистих частин скроневих кісток (КЧСК). Згідно отриманим даним, цей кут варіює у плодів 2-4 місяців чоловічої статі від 64° до 99° і жіночої статі від 64° до 90°. З огляду на те, що подовжнє збільшення ВО і ВОЧ випереджає поперечне, спостерігається поступове збільшення кута сходження КЧСК від гострого до прямого.

Протягом середнього фетального періоду (5-7 міс.) відбувається подальше поступове збільшення ВО і ВОЧ, що уперше встановлено в нашому дослідженні.

Так, довжина ВО у плодів чоловічої статі збільшується від 14 до 18 мм, жіночої статі - від 12 до 17 мм. Інтервал даного параметра складає 3-4 мм. Відповідно, ширина ВО має також незначний діапазон вікової морфометрії і варіює у індивідуумів чоловічої статі від 10 до 13 мм, жіночої статі - від 9 до 13 мм. Збільшення в поперечнику ВО відбувається на 3-4 мм.

Для площі ВО у плодів цього періоду характерний віковий діапазон у межах від 86,5 до 143,1 ммІ (чоловіки) і від 86,5 до 132,7 ммІ (жінки) з максимальним збільшенням до 176,6 - 188,6 ммІ.

Паралельно з цим установлено, що довжина ВОЧ у плодів середнього фетального періоду зростає у індивідуумів чоловічої статі від 48 до 75 мм, жіночої статі - від 51 до 74 мм. Ширина ВОЧ також зростає, у перших - від 40 до 60 мм, у других - від 38 до 55 мм.

Уперше визначений діапазон вікових перетворень кута сходження КЧСК: у плодів чоловічої статі від 86° до 100°; жіночої статі - від 87° до 102°. Це вказує на рівномірно-пропорційне збільшення у подовжньому і поперечному напрямках ВО і ВОЧ протягом середнього фетального періоду внутрішньоутробного розвитку людини.

Поряд з цим, нами установлена морфометрична характеристика ВО у плодів пізнього фетального періоду (8-9 міс.). Довжина ВО у індивідуумів чоловічої статі збільшується від 17 до 21 мм; жіночої - від 16 до 18 мм. Інтервал досягає 2-4 мм. Ширина ВО також продовжує поступовий ріст від 12 до 17 мм (чоловіки) та від 12 до 15 мм (жінки).

Площа ВО в ці місяці зростає від 165,0 до 283,4 ммІ у плодів чоловічої статі; від 153,9 до 213,7 ммІ - жіночої статі.

Ці вікові процеси ВО знаходяться в прямій залежності від динамічних перетворювань ВОЧ та його основних параметрів. Довжина ВОЧ збільшується від 76 до 90 мм (чоловіки) і від 73 до 88 мм (жінки). Інтервал параметра в цьому періоді досягає 14-15 мм. Ширина ВОЧ коливається у індивідуумів чоловічої статі від 52 до 80 мм; жіночої статі - від 56 до 76 мм.

Кут сходження КЧСК протягом пізнього антенатального періоду знаходиться в межах від 86° до 107° (чоловіки) та від 89° до 103° (жінки).

Вперше в дослідженні встановлена морфологія ВО протягом постнатального розвитку, починаючи з новонароджених і закінчуючи глибокою старістю індивідуума.

Так, довжина ВО у новонароджених чоловічої статі коливається від 19 до 25 мм та від 18 до 24 мм - жіночої статі, з інтервалом 6 мм у обох статей. Ширина ВО знаходиться в діапазоні від 14 до 19 (чоловіки) та від 15 до 18 мм (жінки), причому інтервал даного параметра знаходиться в межах 3-5 мм.

Площа ВО варіює від 213,7 до 379,9 ммІ у новонароджених чоловічої статі та від 213,7 до 346,2 ммІ - жіночої статі.

У той же час, довжина ВОЧ змінюється у хлопчиків - від 89 до 110 мм, у дівчаток - від 85 до 116 мм; ширина ВОЧ знаходиться в діапазоні: у перших - 73-84 мм; у других - 69-84 мм.

Кут сходження пірамід скроневих кісток зберігається в межах від 94 до 109° - у новонароджених чоловічої статі, та від 94 до 109° - жіночої статі.

Значним збільшенням параметрів досліджуваних утворень характеризується період раннього дитинства (1-3 роки). У представників чоловічої статі, довжина ВО зростає від 22 до 36 мм, тоді як у представників жіночої статі вона змінюється від 23 до 34 мм, у свою чергу, поперечний параметр отвору обох статей коливається від 17 до 29 мм. Необхідно відзначити, що інтервал коливання по обох ознаках великий (11-14 мм).

Площа ВО, відповідно, змінюється: у хлопчиків - від 298,5 до 829,2 ммІ, у дівчаток - від 314-778,9 ммІ.

Показники ВОЧ також мають тенденцію до збільшення. Довжина ВОЧ у хлопчиків змінюється від 97 до 140 мм, у дівчаток - від 97 до 133 мм. Ширина основи у перших - від 83 до 116 мм, у других - від 82 до 114 мм.

Кут сходження КЧСК, у той же час, знаходиться в межах: 93-114° - у дітей чоловічої статі; та 94-117° - у дітей жіночої статі.

Таким чином, даний віковий період варто назвати періодом інтенсивного постнатального росту, пов'язаного з прискореним ростом кісток черепа і, відповідно, голови.

Протягом періодів першого дитинства (4-7 років), другого дитинства (8-12 років) а також підліткового періоду (13-16 років), відбувається поступове збільшення параметрів ВО і ВОЧ.

Так, у віці 4-7 років, довжина ВО у хлопчиків і дівчаток коливається від 32 до 36 мм, ширина - від 26 до 32 мм. Площа ВО в даному періоді знаходиться в діапазоні від 660,2 до 907,5 ммІ.

Довжина ВОЧ у періоді першого дитинства змінюється на рівні від 137 до 160 мм - у хлопчиків, та від 136 до 151 мм - у дівчаток, ширина даного утворення варіює від 100 до 128 мм - у перших, та від 108 до 120 мм - у других.

Кут сходження КЧСК має значення у дітей чоловічої статі від 92 до 113°, у дітей жіночої статі - від 98 до 121°.

У періоді другого дитинства (8-12 років) основні параметри ВО не мають значимих розходжень по статевій ознаці. Довжина і ширина отвору у представників обох статей знаходиться в діапазоні від 32 до 36 мм та від 29 до 35 мм, відповідно. При цьому, площа ВО також має загальні значення для представників обох статей - 730,3-989,3 ммІ.

Основні показники ВОЧ мають незначні розходження. Так, довжина основи у хлопчиків варіює від 132 до 148 мм, у дівчаток від 133 до 147 мм. Ширина ВОЧ у перших дорівнює - 110-128 мм, у других - 105-128 мм.

Крім цього, було встановлено, що кут сходження КЧСК у дітей чоловічої статі дорівнює 95-114°, у дітей жіночої статі - 89-118°.

Для підліткового періоду (13-16 років), характерна довжина ВО - в межах 33-40 мм, тоді як ширина отвору дорівнює 29-35 мм у хлопчиків та дівчаток. У той же час, площа ВО коливається від 754,4 до 1103,9 ммІ, без статевих особливостей.

Протягом даного періоду подовжній показник ВОЧ у хлопчиків має значення від 137 до 150 мм, у дівчаток - від 136 до 150 мм, поперечний показник у перших дорівнює 114-130 мм, у других - 113- 128 мм.

Величина кута сходження КЧСК у представників чоловічої статі складає 100-115°, у жіночої статі - 98-118°.

Таким чином, три вищеописаних періоди можна об'єднати по морфометричним характеристикам у період поступового постнатального розвитку ВО і ВОЧ.

Потім настає період стабілізації морфологічних ознак (протягом юнацького і зрілого віків). Це підтверджується отриманими нами даними.

Так, подовжній параметр ВО у юнаків знаходиться в межах 34- 40 мм, у дівчат - 35-39 мм, при цьому інтервал не перевищує 4-6 мм. Поперечний параметр ВО в перших дорівнює 30-35 мм, у других - 29-35 мм. Також установлено, що площа отвору коливається від 803,8 до 1103,9 ммІ у обох статей.

ВОЧ у юнацькому віці має наступні показники: довжина у чоловічої статі варіює від 136 до 158 мм, у жіночої статі - від 134 до 150 мм; ширина в перших коливається від 110 до 130 мм, у других - від 106 до 128 мм.

У той же час кут сходження КЧСК для юнаків дорівнює 94-108°, для дівчат - 92-116°.

Було установлено, що у зрілому віці довжина ВО у чоловіків не перевищує 31-48 мм, у жінок - 33-46 мм; ширина ВО дорівнює 21-45 мм та 22-40 мм, відповідно. Площа отвору у чоловічої статі коливається від 503,7 до 1697,4 ммІ, у жіночої - від 593,7 до 1451,5 ммІ.

Крім цього, для даної вікової групи характерна стабілізація параметрів ВОЧ. Так, у чоловіків довжина ВОЧ складає - 126-160 мм, у жінок - 127-153 мм; ширина в перших - 92-151 мм, у других - 95-144 мм.

Кут сходження КЧСК, у тім же періоді, має показники у чоловіків від 90 до 128°, у жінок - від 92 до 122°.

У літньому та старечому вікових періодах установлені поступові процеси зменшення усіх параметрів ВО і ВОЧ.

У чоловіків літнього віку довжина ВО, у середньому, дорівнює 36-40 мм, у жінок - 34-40 мм; ширина отвору в перших, при цьому, не перевищує 22-30 мм, у других - 23-29 мм. Однак необхідно відзначити, що в даному періоді спостерігаються випадки, коли довжина ВО складає 41-46 мм, а ширина - 31-35 мм.

Площа ВО варіює у чоловіків від 660,2 до 1256 ммІ, у жінок - від 637,6 до 1287,6 ммІ.

У цьому ж віковому проміжку спостерігається зниження параметрів ВОЧ. Наприклад, довжина основи у чоловіків не перевищує 127-151 мм, а у жінок - 128-145 мм (у рідких випадках - до 152 мм); а ширина ВОЧ, при цьому, коливається у перших від 107 до 138 мм, у других - від 95 до 127 мм.

Кут сходження КЧСК не має виражених змін і зберігає значення на рівні від 91 до 116 - у чоловіків, та від 96 до 119° - у жінок.

Тенденція до зниження параметрів особливо чітко визначається після 75 років, коли настає період інволюційних регресивних змін, що підтверджується проведеними дослідженнями.

Так, у більшості випадків, довжина ВО у чоловіків старечого віку дорівнює 32-38 мм, а у жінок - 31-37 мм (однак зустрічаються одиничні випадки довжини отвору до 44-48 мм); ширина отвору у чоловіків, у середньому, варіює від 27 до 32 мм, у жінок - від 22 до 28 мм (при максимальних значеннях до 33-35 мм).

Площа ВО дорівнює: у чоловічої статі від 683,1 до 1351,9 ммІ; у жіночої статі - від 551,3 до 1224,8 ммІ.

Також було установлено, що довжина ВОЧ у старечому віці у чоловіків, у середньому, складає 129-145 мм, у жінок - 128-140 мм; ширина, при цьому, у перших коливається від 112 до 130 мм, у других - від 105 до 127 мм (при максимальних значеннях - 132-135 мм, які рідко зустрічаються).

Кут сходження КЧСК стабільний і має наступні показники: у чоловіків - 92-114°, у жінок - 90-124°.

У нашому дослідженні отримані нові дані про індивідуальну анатомічну мінливість форми, розмірів і положення ВО. Уперше установлений діапазон розходжень отвору з урахуванням віку, статі, індивідуального типу будови черепа.

Так, у плодів кінця 2-го і 3-го місяців виявлена початкова морфометрія ВО: довжина варіює від 5 до 8 мм; ширина від 4 до 8 мм; площа - 19,6-50,2 ммІ. Відповідно, довжина ВОЧ знаходиться в межах 26-47 мм, ширина - 22-37 мм. Кут сходження КЧСК не перевищує 61-85°. Причому, на цій стадії розвитку людини не приходиться говорити про індивідуальні розходження будови ВО і ВОЧ.

У плодів 4-5 місяців у доліхо-, мезо- і брахікранів відзначається подальше поступальне збільшення усіх параметрів ВО і ВОЧ, у середньому, на 5-6 мм як у подовжньому, так і в поперечному напрямках. Це приводить до збільшення площі отвору в 2-2,5 рази. У цьому віковому періоді відбувається поступове збільшення кута сходження КЧСК від 80 до 99°. Останнє вказує на тенденцію збільшення в поперечнику ВО і ВОЧ.

У плодів 6-9 місяців (середнього і пізнього фетальних періодів) продовжується поступальний ріст ВО і ВОЧ у всіх крайніх типах будови черепа.

Довжина ВО збільшується і становить від 13 до 21 мм, ширина - від 9 до 17 мм, а площа - до 50,2-283,4 ммІ. Поряд з цим, установлений наступний діапазон мінливості ВОЧ: довжини - від 60 до 88 мм; ширини - від 40 до 80 мм. Кут сходження КЧСК також продовжує тенденцію збільшення від 87 до 107°.

Установлено, що формування ВО і ВОЧ протягом плідного періоду відбувається паралельно й однотипно, незалежно від крайніх форм будови черепа. Спостерігається незначне випередження збільшення ширини ВО і ВОЧ у плодів брахіморфної статури, а подовжніх параметрів - у плодів доліхоморфної статури.

Після народження дитини відбувається подальший активний ріст черепа і його утворень у подовжньому і поперечному напрямках. Так, довжина ВО у новонароджених збільшується від 18 до 25 мм, а ширина - від 14 до 19 мм, у той же час, площа отвору зростає - від 200,9 до 379,9 ммІ. Поряд з цим установлено, що довжина ВОЧ у новонароджених знаходиться в межах від 85 до 109 мм, а ширина - від 65 до 95 мм. Кут сходження КЧСК продовжує збільшуватися до 90-109°. Значних морфометричних розходжень у індивідуальній будові черепа протягом даного періоду розвитку нами не виявлено.

У дітей 1-3 років відбувається найбільш інтенсивний ріст ВО і ВОЧ з першими показовими особливостями індивідуальної мінливості. Уперше встановлений період інтенсивного зростання ВО: довжини - до 34-36 мм із перевагою у дітей з доліхоцефалічним типом будови голови. Ширина ВО максимально збільшується до 28-30 мм із невеликим випередженням у дітей із брахіцефалічним типом голови. При цьому, площа отвору збільшується до 803,8 ммІ. Кут сходження КЧСК досягає 102-117° зі збільшенням показників у дітей із брахіцефалічною формою черепа.

Виявлені індивідуальні особливості, які зв'язані з віковим перетворенням параметрів ВОЧ: довжина звичайно випереджає до 124-136 мм у доліхокранів, а ширина досягає 114-116 мм і більше у мезо- та брахікранів.

У дітей 4-7 років продовжується закріплення морфометричних ознак індивідуальної будови ВО і ВОЧ. Довжина отвору максимально збільшена до 37-38 мм у дітей з доліхоморфною формою голови, навпаки ширина досягає 28-34 мм - у дітей із брахіморфною головою. Відповідно, у перших спостерігається збільшення подовжніх параметрів ВОЧ, у других - поперечних. Це також підтверджує особливості індивідуальної будови черепа.

Для дітей 8-12 років є характерним період початкової стабілізації морфометричних даних ВО і ВОЧ, що характеризується поступовою “затримкою” усіх параметрів при крайніх формах черепа. У середньому, відбувається збільшення кожного розміру досліджуваних об'єктів на 2-3 мм. Це ж стосується і кута сходження КЧСК - 103-119°.

Ще більш виражене збереження морфометричних даних ВО і ВОЧ спостерігається у дітей підліткового віку (13-17 років). Їхні подовжні параметри переважають у представників доліхоцефалічного типу будови голови, а поперечні параметри - у підлітків із брахіцефалічним типом будови голови.

Такі закономірності будови черепа є характерними і для людей юнацького віку з встановленими особливостями індивідуальної будови ВО і ВОЧ.

Уперше визначений деталізований діапазон індивідуальних розходжень розмірів ВО і ВОЧ у людей зрілого та літнього вікових періодів.

Так, довжина ВО у доліхоцефалів чоловічої статі варіює від 31 до 46 мм, у мезокранів - від 28 до 41 мм, у брахіцефалів - від 25 до 40 мм. Площа ВО знаходиться в межах 510,4-1133,5 ммІ.

Причому, довжина ВОЧ також досягає максимальних значень у доліхокранів - 135-153 мм, зі зменшенням у мезокранів - 128-152 мм та у брахікранів - 127-147 мм.

Кут сходження КЧСК стабілізується в межах 90-118° зі збільшенням у мезо- і брахікранів.

Уперше вивчений ступінь залежності розмірів ВО від розмірів ВОЧ, для чого визначався коефіцієнт кореляції. Установлено сильну залежність довжини ВО від довжини ВОЧ (r = 0,8972), а також ширини ВО від ширини ВОЧ (r = 0,9319).

У дослідженні уперше отримані дані по уточненій характеристиці макро- і мікроструктурних особливостей будови ВО у дорослих людей. Це перевірено на основі різних індексів черепа по відношенню ВО і ВОЧ.

Установлено, що при мінімальних значеннях черепного індексу (70,4-74,9) у доліхокранів спостерігаються максимальні значення висотно-подовжнього індексу черепа до 78,0-80,1 та висотно-широтного - до 96,1-110,1. Відповідно, індекси ПЧЯ (182,4-230,0), СЧЯ (61,7-71,2) і ЗЧЯ (107,4-138,2) мають мінімальні значення при доліхоморфному типі будови черепа.

Індекс ВОЧ зростає від доліхокранів (75,0-80,1) до брахікранів (85,4-99,3).

Відповідно, індекс ВО також має подібну тенденцію: у доліхокранів - 70,3-90,3; у мезокранів - 69,8-91,4; у брахікранів - 80,6-94,1.

Нами були встановлені площинні взаємини ВО у дорослих стосовно загальноприйнятим краніологічним лініям та точкам.

При визначенні найбільш інформативних краніологічних кутів було встановлено, що кут між площиною ВО й вушно-очною горизонталлю у доліхокранів коливається від 4 до 19° (у середньому - 8-12°); у мезокранів - 5-18° (у середньому - 7-13°); для брахікранів характерний діапазон варіабельності - 9-20° (у середньому 15-19°).

У свою чергу, кут між площиною ВО і схилом (кут Бугарда) при доліхоморфному типі черепа має середні показники в межах 123-128°; при мезоморфному типі - 121-126°; при брахіморфному - 119-124°.

У той же час, значення кута між площиною ВО та лінією назіон-базіон у доліхокранів сконцентровано від 158 до 171° (у середньому від 162 до 169°); у мезокранів - від 161 до 168° (у середньому 162-167°); у брахікранів - від 155 до 170° (у середньому 162-169°).

Крім цього, кут між лінією сфенобазіон-базіон і вушно-очною горизонталлю у доліхокранів частіше дорівнює 136-153°; у мезокранів - 139-148°; у брахікранів - 142-157°.

Форма ВО, згідно з нашими даними, цілком залежить від таких показників, як: довжина, ширина, площа, а також від індивідуального типу будови черепа. У цьому зв'язку варто виділити дві крайні форми ВО: довгу і вузьку, котра характерна для доліхокранів, та широку і коротку - для брахікранів.

Нами був проведений морфометричний аналіз додаткових розмірів ВО, який показав, що даний отвір черепа має характерні риси, а саме: верхнє кісткове поглиблення, що ми називаємо “входом”, і зовнішню зону ВО, як “вихід”. Установлено, що довжина “входу” ВО у дорослих людей коливається в межах від 34 до 44 мм, а довжина “виходу” ВО варіює від 35 до 45 мм.

Для конкретизації вивчення будови ВО, були зроблені виміри переднього, заднього та бічних країв отвору.

Так, довжина переднього краю ВО варіює від 23 до 49 мм (у доліхокранів - від 24 до 37 мм; у мезокранів - від 23 до 35 мм; у брахікранів - від 25 до 49 мм); довжина заднього краю змінюється у дорослих людей від 25 до 41 мм, досягаючи максимальних показників у брахікранів; подовжній показник бічних країв ВО у дорослих людей знаходиться в межах від 17 до 31 мм із дуже невеликим збільшенням у брахікранів.

Слід зазначити, що форма країв ВО знаходиться в тісному контакті з індивідуальним типом будови голови.

Встановлено, що більш стрімка та вузька форма переднього краю характерна для доліхокранів, а овально-розширені і конусоподібні форми - для брахікранів.

Задній край має рівномірно-звужену, конусоподібну, трапецієподібну форму у людей з доліхоцефалічною формою голови, а овальну, сплощено-конусоподібну та рівномірно-розширену форми - із брахіцефалічною.

У бічних країв такі форми як, опуклі, округлі й овальні характерні для брахікранів, а стрімкі і звужені - для доліхокранів.

У результаті нашого дослідження отримані нові краніометричні дані, що можуть знайти застосування при розробці оптимальних хірургічних доступів та прийомів стосовно області ВО, а також при морфологічній оцінці патологічних процесів у краніо-вертебральному відділі.

голова краніометрія череп отвір

ВИСНОВКИ

У дисертації приведені теоретичні обґрунтування і нове рішення питань становлення та формування великого отвору черепа в анте- і постнатальному періодах онтогенезу людини з вивченням індивідуальної анатомічної мінливості його форми, розмірів і положення.

1. У розвитку великого отвору і внутрішньої основи черепа варто виділяти:

1) період рівномірно-поступального збільшення - з кінця 2-го по 9-ий місяці внутрішньоутробного розвитку;

2) період поступового збільшення - з моменту народження і протягом перших 3-4 місяців життя;

3) період інтенсивного постнатального розвитку - протягом 1-3 років життя;

4) період поступової морфологічної стабільності - протягом дитячого, підліткового, юнацького і зрілого віків;

5) період інволюційних, регресивних змін - протягом літнього і старечого вікових періодів.

2. Перші ознаки індивідуальних розходжень будови великого отвору черепа визначаються до кінця плідного періоду (пізнього фетального), коли довжина перевищує, у середньому, на 2-3 мм у індивідуумів з доліхоцефалічною формою голови, а ширина на - на 3-4 мм - у індивідуумів із брахіцефалічною формою. У останніх спостерігається збільшення площі отвору до 50,2 ммІ і збільшення кута сходження КЧСК до 103-107°.

3. Крайніми формами великого отвору є: у доліхокранів - подовжено-вузька (“звужена”) форма з витонченими і стрімкими краями зі збільшеною висотою (довжина - М = 36,39 ± 0,56 мм; ширина - М = 24,71 ± 0,71 мм); у брахікранів - укорочена-широка (“опукла”) форма зі стовщеними бічними краями, згладженими передніми і задніми краями, зі зменшеною висотою (довжина - М = 34,04 ± 0,23 мм; ширина - М = 30,71 ± 0,29 мм). Основні параметри великого отвору знаходяться в прямій залежності від довжини внутрішньої основи черепа (r = 0,8972) та її ширини (r = 0,9319).

4. При збільшенні черепного індексу у доліхокранів зрілого віку відбувається збільшення висотно-подовжнього індексу до 78,0-80,1 та висотно-широтного - до 96,1-110,1, що вказує на високі і звужені типи будови черепа (гіпсіцефалічна форма). У мезо- і брахікранів при збільшенні черепного індексу відбувається поступове зменшення значень висотно-подовжнього індексу до 76,6-79,7 та висотно-широтного - до 97,1-97,7, що вказує на перевагу низьких і розширених типів будови черепа (платіцефалічна форма). Відповідно, змінюється морфометрична характеристика та площина топографічного розташування великого отвору при встановлених крайніх типах будови черепа.

5. Найбільш інформативним з практичної точки зору є кут між площиною великого отвору й вушно-очною горизонталлю (у дорослих людей варіює від 4 до 20°) з тенденцією збільшення в мезо- і брахікранів до 18-20°. Кут між площиною великого отвору і схилом (кут Бугарда) у дорослих людей знаходиться в межах 115-140° і має тенденцію до збільшення у доліхокранів - до 123-128°. Кут між лінією сфенобазіон-базіон і вушно-очною горизонталлю якій варіює від 122 до 163° і також збільшується в людей із брахікранним типом будови черепа - до 157-163°.

6. При порівняльному аналізі кісткових препаратів, акрилатових зліпків, краніограм та томограм установлені наступні особливості індивідуальної будови великого отвору: для доліхокранів характерні стрімка і вузька форма переднього краю отвору зі збільшеною глибиною бічних та укороченої задньої стінок; для брахікранів - овально-розширена і конусоподібна форма переднього краю отвору зі зменшеною глибиною бічних та задніх стінок.

7. Якість морфо- та краніометричних досліджень значно підвищується за рахунок запропонованих та розроблених вимірювальних пристроїв, пристосувань для черепа й одержання комбінованих і тотальних акрилатових зліпків-препаратів, що підтверджені деклараційними патентами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вовк Ю.М., Вовк В.Ю., Вовк О.Ю., Антонюк О.П., Круцяк О.В. Методичні основи дослідження індивідуальної анатомічної мінливості органів, систем та тканин людини // Український медичний альманах. - Луганськ, 2004. - Т. 7, № 5. - С. 34-37. (Здобувачем особисто описані отримані результати, підготовлено матеріал до друку).

2. Вовк О.Ю. Морфометрическая характеристика задней черепной ямки и большого отверстия черепа человека // Збір. “Проблеми екологічної медичної генетики і клінічної імунології”. - Київ-Луганськ-Харків. - 2004. - Вип. 8. (61). - С. 433-437.

3. Вовк Ю.М., Вовк О.Ю., Труфанов С.Ю. Впровадження нових розробок в нейроморфологію та краніологію // Збір. “Проблеми екологічної медичної генетики і клінічної імунології”. - Київ-Луганськ-Харків. - 2004. - Вип. 10 (63). - С. 247-252. (Здобувачем особисто описані отримані результати, підготовлено матеріал до друку).

4. Вовк Ю.М., Фоміних Т.А., Вовк О.Ю., Спригін В.В. Гемостатичний інструмент для склепіння черепа. - Деклараційний патент на винахід 49167А від 16.09.2002., бюл. № 9. (Здобувачем особисто проаналізовано наукову літературу, сумісно описані отримані результати та підготовлено матеріал до друку).

5. Вовк Ю.М., Фоміних Т.А., Вовк О.Ю. Судинний затискувач. - Деклараційний патент на винахід 49222А від 16.09.2002., бюл. № 9. (Здобувачем особисто проаналізовано наукову літературу, сумісно описані отримані результати та підготовлено матеріал до друку).

6. Вовк Ю.М., Дяченко О.П., Фоміних Т.А., Вовк О.Ю. Спосіб виготовлення комбінованих препаратів судин головного мозку та кісток черепа. - Деклараційний патент на винахід 56451А від 15.05.2003., бюл. № 5. (Здобувачем особисто описані отримані результати, підготовлено матеріал до друку).

7. Вовк Ю.М., Логвинов Ф.В., Вовк О.Ю., Лузін В.І., Труфанов С.Ю. Пристрій для вимірювання черепа. - Деклараційний патент на винахід 62533А від 15.12.2003., бюл. № 12. (Здобувачем особисто проаналізовано наукову літературу, сумісно описані отримані результати та підготовлено матеріал до друку).

8. Вовк Ю.М., Логвинов Ф.В., Труфанов С.Ю., Вовк О.Ю. Вимірювальний пристрій для голови. - Деклараційний патент на винахід 67910А від 15.07.2004., бюл. № 7. (Здобувачем особисто описані отримані результати, підготовлено матеріал до друку).

9. Вовк Ю.М., Вовк О.Ю., Ковальова І.М., Круцяк О.В. Анатомічний вимірник. - Деклараційний патент на винахід 69641А від 15.09.2004., бюл. № 9. (Здобувачем особисто проаналізовано наукову літературу, сумісно описані отримані результати та підготовлено матеріал до друку).

10. Вовк О.Ю. Особливості розмірів великого отвору черепа у людей різного віку // Матеріали IV Української конференції молодих вчених присвяченої пам`яті академіка В.В. Фролькіса. - Київ, 2003. - С. 50-51.

11. Вовк Ю.М., Вовк О.Ю., Труфанов С.Ю., Логвинов Ф.В., Лузін В.І. Пристрій для вимірювання черепа // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. Чернівці, 2004. - Т. 3, № 3. - С. 42-43. (Здобувачем особисто проаналізовано наукову літературу, сумісно описані отримані результати та підготовлено матеріал до друку).

12. Вовк Ю.М., Фоміних Т.А., Дяченко О.П., Вовк О.Ю., Труфанов С.Ю. Спосіб виготовлення комбінованих препаратів судин головного мозку та кісток черепа // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2004. - Т. 3, № 3. - С. 43. (Здобувачем особисто описані отримані результати, підготовлено матеріал до друку).

13. Вовк Ю.М., Фоміних Т.А., Вовк О.Ю., Труфанов С.Ю. Спосіб краніопластики // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2004. 3, № 3. - С. 77. (Здобувачем особисто проаналізовано наукову літературу, сумісно описані отримані результати та підготовлено матеріал до друку).

14. Вовк Ю.М., Фоміних Т.А., Вовк О.Ю., Труфанов С.Ю., Спригін В.В., Орєхов О.А. Розробка нових хірургічних інструментів // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2004. -Т. 3, № 3. - С. 77. (Здобувачем особисто описані отримані результати, підготовлено матеріал до друку).

15. Вовк О.Ю. Індивідуальна анатомічна мінливість розмірів великого отвору черепа людини // Матеріали до наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. - Вінниця, 2004. - С. 39.

16. Вовк О.Ю. Вариационно-статистическая характеристика размеров большого отверстия черепа человека // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2006. - Т. 5, № 2. - С. 22.

17. Вовк Ю.М., Вовк О.Ю., Круцяк О.В. Анатомічний вимірювач // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2006. -Т. 5, № 2. - С. 91. (Здобувачем особисто проаналізовано наукову літературу, сумісно описані отримані результати та підготовлено матеріал до друку).

18. Vovk O.Yu. The individual anatomic variability of the foramen magnum sizes of the human skull in depends on age // Український медичний альманах. - Луганськ, 2006. - Т. 9, № 1. - С. 187.

АНОТАЦІЯ

Вовк О.Ю. Особливості будови, розмірів, форми та положення великого отвору черепа людини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.

Дисертація присвячена вивченню особливостей будови, розмірів, форми та положення великого отвору у людей різного віку та статі, просторовим співвідношенням отвору з навколишніми утвореннями, індивідуальної анатомічної мінливості великого отвору черепа.

На основі проведеного комплексу досліджень (морфо- і краніометрія великого отвору, рентгено- і томометрія вертебро-базилярної ділянки, виготовлення краніограм та моделей-відбитків великого отвору та їх вивчення) проаналізовано вікові особливості будови, розмірів, форми та положення великого отвору, описана індивідуальна анатомічна мінливість розмірів та форми великого отвору, а також внутрішньої основи черепа, проведена краніометрична характеристика співвідношень великого отвору та внутрішньої основи черепа.

Ключові слова: антропометрія, краніометрія, великий отвір черепа, індивідуальна анатомічна мінливість, вікові особливості.

АННОТАЦИЯ

Вовк О.Ю. Особенности строения, размеров, формы и положения большого отверстия черепа человека. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2006.

Диссертация посвящена изучению особенностей строения, размеров, формы и положения большого отверстия черепа у людей разного возраста и пола, пространственным взаимоотношениям отверстия с окружающими образованиями, индивидуальной анатомической изменчивости большого отверстия черепа.

Исследуемыми объектами послужили 30 плодов с конца 2-го месяца беременности до рождения; 8 новорожденных; 16 детей; 110 взрослых людей; 37 акрилатовых слепков; 12 пациентов обследованных при помощи спирального компьютерного томографа. Исследования включали в себя морфо- и краниометрию большого отверстия, рентгено- и томометрию вертебро-базилярной области, изготовление краниограмм, акрилатовых слепков и моделей-оттисков большого отверстия. Кроме того, проводились вариационно-статистический и компьютерно-графический анализы.

На основе проведенного комплекса исследований проанализированы возрастные особенности строения, размеров, формы и положение большого отверстия. В ходе изучения морфологии БО с позиции индивидуальной анатомической изменчивости, были выявлены четкие, статистически достоверные различия в строении БО у долихо-, мезо- и брахикранов. С помощью краниологических индексов и указателей проведен анализ возрастных и индивидуальных особенностей строения внутреннего и наружного оснований черепа и их отношения с большим отверстием в зависимости от возраста, пола, индивидуальной формы черепа. Получены сведения по уточнённой характеристике макро- и микроструктурных особенностей строения БО, установлены плоскостные взаимоотношения БО у взрослых людей по отношению к общепринятым краниологическим линиям и точкам.

В результате нашего исследования выявлены новые краниометрические данные, которые могут найти применение при разработке оптимальных хирургических доступов и приёмов в области БО, а также при морфологической оценке патологических процессов в черепно-позвоночном отделе.

Ключевые слова: антропометрия, краниометрия, большое отверстие черепа, индивидуальная анатомическая изменчивость, возрастные особенности.

SUMMARY

Vovk O.Yu. Features of structure, sizes, form and localization of the foramen magnum. - Manuscript.

Dissertation for competition for scientific degree of Candidate of Medical Sciences in speciality 14.03.01 - normal anatomy. - Kharkiv State Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv, 2006.

The dissertation is devoted to the study of features of the structure, sizes, form and position of the foramen magnum, in people of different age and sex, to spatial interrelations of the foramen with surrounding formations, individual anatomic variability of the foramen magnum of a skull.

On the basis of the lead complex of researches (morpho- and craniometry of the foramen magnum, roentgenometry and tomometry of the craniovertebral region, preparing of craniograms, model-stamps of the foramen magnum and their studying) age features of the structure, sizes, form and position of the foramen magnum are analyzed; individual anatomic variability of the sizes and forms of the foramen magnum and the internal basis of a skull are described; the craniometric characteristic of interrelations of the foramen magnum and the internal basis of a skull is carried out.

Key words: anthropometry, craniometry, the foramen magnum of skull, individual anatomic variability, age features.

Размещено на Allbest.ur

...