Формені елементи крові, їх фізіологічна роль

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Формені елементи крові, їх фізіологічна роль»

Зміст

Вступ

Характеристика крові

Функції крові

Характеристика плазми крові

Формені елементи крові (еритроцити,лейкоцити,тромбоцити)

Список використаної літератури

Вступ

Організм людини - складна система, яка утворена різноманітними клітинними і тканинними структурами. Існування багатоклітинного організму неможливе без існування єдиної системи сполучення, яка б об'єднувала окремі клітини і їх групи у єдине ціле. Саме цю функцію і виконує кровоносна система. Вона містить спеціалізовану рідку тканину - кров. Саме рідина виявилася зручним способом перенесення простих хімічних речовин, макромолекул та окремих клітин. Такі властивості як плинність, пружність, значна теплоємність зробили кров не лише важливим способом транспорту речовин у організмі, але і необхідним компонентом підтримки постійних фізичних умов.

Характеристика крові

Кров - це не просто рідина, а своєрідна сполучна тканина. Вона не лише містить різні хімічні речовини, але й складається з клітин. Основна транспортна тканина організму. Вона складає приблизно 7,7% від загальної маси організму людини. У людини з масою тіла 70 кг є близько 5 літрів крові. Формування крові пройшло складний еволюційний шлях і відображає вдалу відповідність між будовою і функціями. Це рідка тканина, що складається з плазми та формених елементів. Кров відноситься до специфічних сполучних тканин. Плазму розглядають як міжклітинну речовину, а формені елементи - як клітини.

Функції крові

Кров виконує багато функцій, але до основних з них можна віднести такі:

дихальна;

живильна;

екскреторна;

гомеостатична;

регуляторна;

терморегуляторна;

захисна.

Дихальна функція - це процес перенесення кисню від органів дихання до тканин і вуглекислого газу від тканин і органів до органів дихання. Більша частина (90%) вуглекислоти транспортується у крові у розчиненому вигляду (карбонові сполуки), а менша (10%) - у вигляді карб оксигемоглобіну. Газообмін здійснюється внаслідок дифузії завдяки різниці парціального тиску. Кисень у крові може знаходитися лише у зв'язаному з гемоглобіном вигляді. Вуглекислий газ може також реагувати з водою з утворенням слабкої вугільної кислоти і бікарбонатів. Вміст вуглекислого газу у крові значно вищий, ніж кисню. Перепади його концентрації між артеріальною та венозною кров'ю відповідно менші. Крім цих двох газів у крові знаходиться 1,2 % розчиненого азоту.

Живильна функція включає перенесення кров'ю поживних речовин від шлунково-кишкового тракту до клітин організму. Всі поживні речовини спочатку потрапляють через ворітну вену у печінку, а потім розподіляються по організму.

Екскреторна функція проявляється у видаленні з організму кінцевих продуктів обміну, надлишку води, мінеральних та органічних речовин.

Гомеостатична функція пов'язана з тим, що кров бере участь у підтриманні певного постійного внутрішнього середовища організму (рН, водного балансу, рівня глюкози та інше).

Регуляторна функція полягає у перенесенні біологічно активних речовин, які виділяються деякими тканинами (наприклад, гормонів).

Внаслідок неперервного руху та великої теплоємності кров не тільки сприяє перерозподілу тепла в організмі, але й підтриманню постійної температури тіла. кров плазма еритроцит лейкоцит

Захисну функцію виконують різні складові частини крові, які забезпечують клітинний імунітет. Ця функція також включає систему зсідання крові.

Об'єм крові залежить від виду тварин, розмірів тіла, статі та інтенсивності обміну речовин. У людини це приблизно 6-8 % від маси тіла, що відповідає у середньому 4-6 л. Кількість крові в організмі постійна, але не вся кров включена у кругообіг. Частина її знаходиться у так званих депо крові (від загальної кількості у організмі):

" у печінці - до 20 %,

" у селезінці - до 16 %,

" у шкірі - приблизно 10 %.

Характеристика плазми крові

Плазма крові - це рідина, яка містить близько 90 % води, 7-8 % білка, 1,1 % інших органічних речовин, 0,9 % мінеральних речовин.

Білки крові виконують різноманітні функції і поділяються на:

= альбуміни (60 %);

= глобуліни (40 %).

Альбуміни менші за розмірами, відіграють важливу роль у створенні онкотичного тиску при транспорті речовин. Глобуліни, залежно від маси, поділяють на альфа-, бета- і гамма-глобуліни. При нормальному харчуванні в організмі людини виробляється за 1 добу близько 17 г альбумінів та 5 г глобулінів. Період напіврозпаду альбумінів 10-15 днів, а глобулінів - 5 днів. Серед інших органічних речовин крові найважливішою є глюкоза. Її концентрація підтримується на постійному рівні. Це дуже важливе джерело енергії для головного мозку.

Формені елементи крові

Основними форменими елементами крові є еритроцити, лейкоцити і тромбоцити. Вони живуть певний час, після чого замінюються новими.

Еритроцити -- червоні кров'яні тільця, які містять гемоглобін. Еритроцити утворюються в червоному кістковому мозку. Після народження дитини червоний кістковий мозок міститься майже в кожній кісточці. З 3-4 років життя він починає перероджуватися в жирову тканину і до 12-15 р. залишається лише в плоских і трубчастих кістках. Завдяки наявності в еритроцитах гемоглобіну кров здійснює функцію газообміну в організмі. Кількість гемоглобіну визначають або в абсолютних одиницях, або у відсотках. За 100% прийнято наявність 16,7 г гемоглобіну в 100 мл крові. В людини в нормі є 4,5-5,0 млн. еритроцитів в 1 мм³ крові. У людей, які живуть у гірській місцевості де є дефіцит кисню, кількість еритроцитів більша (іноді на 30%). Якщо кількість цих клітин є меншої 3 млн. (60% гемоглобіну) розвивається хвороба анемія.

Важливим діагностичним показником є реакція осідання еритроцитів (РОЕ). Якщо кров набрати у капіляр (попередивши згортання крові), еритроцити почнуть осідати на дно з певною швидкістю, а зверху буде відшаровуватися жовтувата плазма. За її величиною судять про РОЕ. В нормі у жінок РОЕ становить 7-12 мм/год, у чоловіків 3-9 мм/год.

Кров новонародженої дитини характеризується підвищеним вмістом гемоглобіну (100-145%), і в 1 мм³ крові є до 7,5 млн. еритроцитів. На 5-6 день життя ці показники починають знижуватися. Вважається, що причиною цього є недостатнє постачання організму киснем оскільки не повністю сформована дихальна система. Після налагоджується в маляти легеневого дихання вищевказані показники починають знижуватис.

Лейкоцити -- білі кров'яні тільця, які захищають організм від мікробів та токсичних речовин, що потрапили в кров. Лейкоцити здатні самостійно рухатися (не за течією крові) в тому напрямку де проникли мікроби або токсини. Приблизившись до них лейкоцити втягують їх в середину і перетравлюють. Якщо інородне тіло більше від лейкоцита, то велика кількість лейкоцитів оточують це тіло, утворюючи бар'єр. В людини в нормі є 4-9 тис. лейкоцитів в 1 мм³ крові. Лейкоцитів у новонароджених -- 20-30 тис./мм³ оскільки відбувається розсмоктування продуктів розпаду тканин немовляти. На другу добу і до кінця першого року життя кількість лейкоцитів становить 10-12 тис. У 13-15 років кількість лейкоцитів як в дорослої людини.

Серед лейкоцитів розрізняють лімфоцити (утворюються в лімфатичних вузлах), нейтрофіли (утворюються в червоному кров'яному мозку), моноцити (утворюються в печінці і селезінці) та ін. Ці клітини відіграють ключову роль у формуванні імунітету людини -- стійкості її організму до хвороб. Існує певне співвідношення (у відсотках) між різними типами лейкоцитів -- лейкоцитарна формула. У випадку інфекційного захворювання змінюється і загальна кількість лейкоцитів і лейкоцитарна формула. У дітей до періоду статевого дозрівання лейкоцитарна формула характеризується зниженою кількістю нейтрофілів. Цим пояснюється сприйнятливість дітей до інфекційних захворювань.

Крім того, лейкоцити виділяють захисні речовини, у першу чергу:

1. антитіла антибактеріальної та антитоксичної природи;

2. речовини фагоцитарної реакції;

3. речовини, необхідні для заживання ран

У дітей до періоду статевого дозрівання лейкоцитарна формула характеризується зниженою кількістю нейтрофілів. Цим пояснюється сприйнятливість дітей до інфекційних захворювань.

Тромбоцити або кров'яні пластинки - це плоскі клітини неправильної округлої форми, які у ссавців не мають ядра і відіграють важливу роль при зсіданні крові.

Вони, як і інші клітини периферійної крові, утворюються у кістковому мозку. Період визрівання - 8 днів, а тривалість перебування у кров'яному руслі - 5-11 днів. Тромбоцити здатні склеюватися один з одним і приклеюватися до стінок судин. Завдяки цьому вони відіграють значну роль в утворенні кров'яного згустку, що особливо важливо при кровотечах, в післяопераційний період.

Крім того, ці клітини виділяють ферменти, які беруть участь на всіх етапах зсідання крові. Тромбоцити мають здатність до фагоцитозу, тому беруть участь у імунітеті.

Список використаної літератури

1. Батуев О.С. та інших. Біологія. Людина: Словник-довідник. - М.: Дрохва, 2000. - 160 с.

2. Захаров В.Б. Анатомія і фізіологія людини. - М.: Просвітництво, 2000. - 288 с.

3. Лемеза Н.А., Камлюк Л. В., Лисов Н.Д. Біологія в екзаменаційних запитання й відповіді. - М.: Рольф, 1998. - С.452-456.

4. Леонтьєва М. Н., Маринова К.В. Анатомія і фізіологія дитячого організму. - М.: Просвітництво, 1986. - З. 124-126.

5. Сапин М.Р. Анатомія і фізіологія людини. - М.: Просвітництво, 2000. - 256 с.

6. Татаринов В. Г. Анатомія і фізіологія. - М.: Медицина, 1969. - С.228-235.

Размещено на Allbest.ru