Кнемідокаптоз хвилястих папуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Морфологія збудника

1.2 Цикл розвитку

1.3 Епізоотичні данні

1.4 Патогенез

1.5 Клінічні ознаки

1.6 Діагностика

1.7 Лікування

1.8 Профілактика та заходи боротьби

2. Результати власних досліджень

2.1 Anamnesis vitae et morbi

2.2 Стан птиці на 01.03.2016

2.2.1 Серцево-судинна система

2.2.2 Дихальна система

2.2.3 Травна система

2.2.4 Нервова система

2.2.5 Статичний апарат

2.3 Спеціальні дослідження. Дослідження кірок та лусочок з кінцівок папуги

2.4 Диференційна діагностика

2.5 Прогноз

2.6 Лікування

Висновки

Список літератури



Вступ

Кліщі, як і комахи, пристосувалися жити на тілі птиці. Особливо часто зустрічаються перові кліщі. Вони живуть на пір'ї та шкірі птиці. Більшість з них не приносять видимої шкоди господарям, але є види, що викликають дуже сильні ураження.

Патогенна дія кліщів виражається не тільки в порушенні цілісності елементів шкіри, а й в токсичній дії їх на організм птиці. Серед таких і є хвороба кнемідокоптоз.

Кнемідокоптоз - хвороба птиці, що спричиняється саркоптоїдними кліщами родини Sarcoptidae Knemidocoptes тиtаns, К. gallinae К. pilae (підотряд Acariformes, надродина Analgesoidea, родина Knemidocoptae) і характеризується ураженням лап, дзьоба та шкіри птиці.

В більшості випадків хвороба проявляється при зниженні імунітету птиці. Разом з іншими хворобами, пухлинами, стресом, неправильною годівлею, авітамінозами, кліщі починають вільно розмножуватися й викликати патологічні зміни на дзьобі та кінцівках птиці.



1. Огляд літератури

кнемідокоптоз папуга хвороба кліщ

1.1 Морфологія збудника

Збудники - кліщі розміром 0,2-0,5 ((0,32…0,58)Х(0,27…0,40)) мм.

Хітин паралельно розкреслений, з рідкими короткими щітинками.

Хоботок короткий, підковоподібний, ротові органи гризучого типу.

Самці мають тіло видовжено-овальної форми, сірого кольору з жовтуватим відтінком, чотири пари коротких (у формі конуса) добре розвинених лапок, на кінцях яких є присоски з щетинками, з дорсальної сторони третя та четверта пари лапок не видні.Самці не мають копулятивних присосок, що характерно для внутрішньошкірних саркоптоїдних кліщів.

Самки - округлої форми і значно більші за самців. Лапки у них слаборозвинені й закінчуються короткими кігтиками, на задньому кінці тіла є дві довгі щетинки.

К. mutans уражує лапи птиці, К. gallinae - шкіру, К. pilae - голову і лапи декоративних пташок.

Рис. 1 Кліщі Knemidocoptes mutаns а - самець, б - самка з вентральної сторони, самка з дорсальної сторони



1.2 Цикл розвитку

Кліщі проходять у своєму розвитку стадії яйця, личинки, протонімфи, телеонімфи та імаго. Самки пробурюють у шкірі ходи і відкладають 6-8 личинок, іноді яйця. Розвиток збудника триває 20-26 діб.

Кліщі живляться лімфою, запальним ексудатом та клітинами епітелію шкіри.

Статевозрілі стадії кліща відносно стійкі до впливу зовнішнього середовища. У зовнішньому середовищі вони живуть 5-10 діб, а в сухому й теплому приміщенні гинуть через кілька годин.

1.3 Епізоотологічні данні

Джерелом інвазії є хворі на кнемідокоптоз птахи.

Хворіють кури, індики, цесарки, перепілки, фазани, голуби незалежно від породи, статі та віку, папуги - з 5-6-місячного віку (часто у віці 2-3 років).

Хвороба проявляється й розповсюджується в теплу пору року.Пік інвазіїспостерігається у весняно-літній період. В холодну погоду інвазія розповсюджується повільно або затухає і інвазійна птиця стає безсимптомними кліщоносіями.

Кнемідокоптоз протікає у вигляді спородичних спалахів та ензоотій. Поширення інвазіїспричиняють неповноцінна годівля птахів, скупчене утримання птиці у темних, забруднених приміщеннях з поганою вентиляцією..

Здорова птиця заражається під час контакту з хворою, а також через предмети догляду, клітки, сідала, кубла, гнізда.



1.4 Патогенез

Своєю механічною й токсичною дією кліщі спричинюють свербіж, локальне запалення шкіри та лап.

Перші симптоми з'являються з 5-7-місячного віку.

К. mutans уражує лапи птиці.

Статевозрілі кліщі прогризають в шкірі ніг лабіринти, де живуть та розмножуються, вбиваючи клітини шкіри й токсично діють на весь організм. Запальний процес розвивається виключно на ногах, внизу скакального суглоба. Хвороба протікає хронічно. Під шкірною роговою лузгою формуються світло-сірі вузлики, що припіднімають її. Шкіра стає грубобугристою, з'являється слабкий свербіж. Птиця довго стоїть на одній лапці, стискаючи та розтискаючи фаланги припіднятої кінцівки, б'ючи дзьобом по ураженій частині кінцівки. Роговий прошарок потовщується, утворюються масивні сірі кірочки товщиною до 1-1,5 см. При грубому зриванні їх з'являється кровотекуча поверхня. Птиця інтенсивно розкльовує уражені ділянки тіла, внаслідок чого розвивається гіперкератоз, який постійно тріскається і з нього виділяється сукровиця, що засихає на поверхні.

З розвитком гіперкераозу птиця майже не пересувається, кульгає, постійно лежить.

У разі проникнення патогенних мікроорганізмів виникає запалення суглобів і лапи потовщуються. Оскільки процес утворення кірок відбувається зсередини, м'які тканини з часом стискаються, що призводить до їхньої атрофії та сухого некрозу.

Наслідком може бути відпадання пальців. Шкіра запалюється, пір'я та пух відпадають. Розвивається тотальне виснаження, знижується або зникає яйценосність. Часто хвороба закінчується загибелью.

К. gallinae уражує шкіру.

В ділянці попереку, на стегнах, спині та живота, іноді в ділянці голови та верхньої частини шиї утворюються дрібні вузлики, шкіра стає червоною й вкривається тонкими сіро-білими лусками. Контурне пір'я випадає або обламується, птиця має линяючий вигляд. Свербіж приводе до саморозкльовуванню та травматизації. Спочатку свербіж слабкий, але по мірі розвитку процесу посилюється, і птиця вищипує собі пір'я. Хвора птиця малорухлива. Відмічається виснаження, схуднення, зниження або припинення яйценосності. При тяжких формах хвороби часто бува загибель.

К. pilae часто паразитує у хвилястих папуг, а також у інших папуг, наприклад, довгохвостих, канарок. Кліщі паразитують на відкритих ділянках з малою кількістю пір'я, включаючи дзьоб, восковицю, голову, шию, внутрішню поверхню крил, кінцівки.Вони проникають глибоко в шкіру, але майже не викликають свербіж. Ураження розвиваються повільно, на протязі декількох місяців.

Хвороба може проходити латентно на протязі довгого часу, з невеликою кількістю популяції кліщів. При стресі (переохолодження, пересаджування в іншу клітку тощо) чисельність популяції зростає.

На голові спочатку лусочки з'являються на дзьобі, а потім ураження переходить на всю голову, пошкоджуючи восківницю й рогову тканину дзьоба. Дзьоб може викривлятися із-за наявності кліщів в його тканинах. При порушеннях тканини дзьобу, їх відновлення не наступає.

При враженні кінцівок - вони можуть викривляться, а у птиці з сильним ураженням можуть відпадати пальці ніг.

1.5 Клінічні ознаки

Умовно розрізняють три стадії: безсимптомну (триває 3-5 міс), її встановлюють лише акарологічним дослідженням; папульозну (триває від 4 до 12 міс), під час якої спостерігається лущення епідермального шару шкіри, формування вузликів-папул; крустозну, що характеризується втратою еластичності шкіри, появою тріщин, з яких виділяється міжтканинна рідина, а також сухим некрозом лап.

У курей лапи вкриваються лусками й нашаруваннями сірого кольору, які птиця розкльовує до крові ("луската нога", або “вапняна нога”). Спостерігаються кульгавість, викривлення лап і кігтів. З часом пальці відпадають. При ураженні тіла кури інтенсивно вищипують пір'я й пух ("вищипувальний свербіж"), їхня несучість знижується, врешті вони худнуть і гинуть.

У хвилястих, довгохвостих папуг і канарок спостерігається латентний перебіг хвороби, який характеризується ураженням дзьоба, голови, шиї, внутрішньої поверхні крил, лап. Свербіж слабовиражений або відсутній. За стресової ситуації (переохолодження, перевезення, зміна клітки, корму) хвороба швидко загострюється. Голова вкривається лусками (“луската голова”), дзьоб та лапи викривляються й відпадають. Птахи худнуть і гинуть.

1.6 Діагностика

Для постановки діагнозу враховують епізоотологічні дані, клінічні ознаки та результати лабораторного акарологічного дослідження.

Лабораторні дослідження. З уражених лап скальпелем чи лезом бритви відбирають глибокий зіскрібок. Матеріал поміщають у лабораторну чашку, подрібнюють його скальпелем і додають подвійну за об'ємом кількість 10% розчину лугу або гасу. Ретельно розмішують і готують розчавлені краплі, які розглядають під мікроскопом.

Зскрібок із шкіри досліджують методом компресорного дослідження. Виявляють кліщів нарізних стадіях розвитку та їхні яйця.

1.7 Лікування

Для лікування хворих курей можливе підшкірне введення макролідів у дозі 0,1 мл/кг маси тіла, двічі з інтервалом 7-9 діб. Для масових обробок птиці зручнішим є застосування бровермектин-грануляту (загальногрупову дозу змішують із концентрованими кормами і згодовують відповідно до раціону).

Декоративних птахів обробляють масляними вушними краплями для собак і котів, розчинами макроциклічних лактонів(1% розчин івермиктину). Змазують ними шию, лапи, голову, тіло і витримують 15-30 хв, потім змивають мильним розчином. Обробку повторюють через 7 діб.

На мій погляд найдієвішим препаратом на території Україниє новертіновая мазь. Є Російський аналог аверсектінова мазь.

Для лікування хвороби папуги необхідно намазувати лише пошкоджені ділянки. Зазвичайце восковиця, дзьоб, лапи, але також потрібно уважно оглянутиклоаку, повіки, розсунути пір'я навколо дзьоба і під дзьобом - якщов цих місцях є нарости, то їх теж потрібно мазати. Мазати найзручніше м'яким акварельним пензликом або ватною паличкою. Мазь потрібно наносити тоненьким шаром, можна навіть попередньо розтопити мазь на водяній бані. Схема лікування залежить від ступеня ураження кліщем: в запущених випадках -перший тиждень мазати потрібно через день, далі 1 раз на 3 дні. Одинраз намазали, 2 дні чекайте на 3-ій день намастіть ще раз. Напочатковій стадії можна відразу почати мазати 1 раз на 3-4 дні. Цепов'язано з тим, що препарат діє кілька днів. Не требамазати папугу цілком, це може призвести до інтоксикації, намастітьтільки уражені ділянки. Мазати папугу потрібно до тих пір, покине зійдуть всі нарости, + 1-2 контрольних рази.

Ефективним є березовий дьоготь, який діє кератолітично й послаблює активність грануляційної тканини. Його застосовують в чистому вигляді або у формі мазей чи лініментів, підігрівають до 40 °С, наливають у ванночку і занурюють у нього лапи птиці на 1-2 хв. Застосовують також кубатол, 6% емульсію мила К. Лапи птиці обробляють двічі з інтервалом 7-10 діб, а при необхідності - тричі.

При ураженні тіла акарицидні препарати втирають в уражені ділянки або обробляють аєрозольними препаратами (кубатол). Птицю можна купати, фіксуючи крила та голову, занурюючи в акарицидну рідину (до 1 хвилини), підігріту до температури тіла.

Як найбільш нешкідливі і добре зарекомендували себе засоби боротьби з кнемідокоптозом можна назвати борний вазелін і вживаний у ветеринарії препарат АСД-3 (антисептик-стимулятор Дорогова, третя фракція) для зовнішнього застосування.

Борний вазелін застосовують при кнемідокоптозе неоперене ділянок тіла і ніг птиці. Незважаючи на те, що кліщ живе в шкірному шарі, дихає він атмосферним повітрям. Борний вазелін, нанесений на уражену ділянку шкіри, закупорює отвори ходів, прогризенних кліщами, позбавляючи їх можливості дихати. При регулярному змазуванні борним вазеліном (через 1-2 дні) уражених ділянок кліщі в них гинуть від нестачі повітря. Для гарантії повного знищення кліщів і їх потомства цю процедуру слід повторити 2-3 рази з інтервалом в 2 тижні.

Препарат АСД-3 в чистому вигляді для лікування папуг не застосовують. Його розводять в рослинному маслі у співвідношенні: 1 частина АСД-3 і 5 частин рослинного масла. За зовнішнім виглядом АСД-3 нагадує дьоготь, такий же чорний і маслянистий, але з більш неприємним запахом. Розведений рослинним маслом, цей препарат з успіхом можна використовувати для лікування кнемідокоптоза ніг і тіла птиці. Нанесення АСД-3 на оголені ділянки тіла, позбавлені оперення, заспокоює свербіж, розм'якшує наявні скоринки застиглої сукровиці і стимулює відростання нових пір'я. Крім того, рослинне масло надає дію, аналогічне борний вазелін, тобто закупорює ходи кліщів у шкірі, тим самим сприяючи їх загибелі. Не слід забувати про те, що в чистому вигляді застосовувати АСД-3 не слід, можна викликати пошкодження шкірного покриву, тому необхідно розбавити його рослинним маслом у зазначеній пропорції.

Інтервали обробки птиці цим препаратом такі ж, як і борним вазеліном. Повторне змазування через 2 тижні необхідно для того, щоб знищити інформацію, що з'явилася молодь кліщів, інакше через деякий час доведеться повторювати курс лікування знову.

При тяжкій формі хвороби - птицю лікувати нецілеобразно.

Під час лікування необхідно викинути всі дерев'яні предмети з якими контактував папуга (кліщ може збережуться в дереві до трьох місяців і більше), так само викинути потрібно все крейдяні камені сепію (все що має пористу структуру), інші предмети, в тому числі і клітку обробити з миючим засобом, залишки якого ретельно змити водою, після чого облити окропом. На час лікування можна поставити пластмасові жердочки. Таку процедуру з дезінфекції потрібно провести мінімум 2 рази, на початку і в кінці лікування, а в ідеалі обдавати все окропом 1 раз на тиждень. Після лікування потрібно поставити нові дерев'яні жердки, нові крейдяні камінці і ін.

У квартирі також потрібно провести ретельне прибирання тих місць, дептах сидів на прогулянках, особливу увагу приділивши дерев'янимпредметам. Якщо цього не зробити, то надалі папуга можезаразитися знову. Для дезінфекції можна використовувати спеціальні деззасоби«Екоцид С», «Виркон», «Віроцид». Після обробки цими засобами залишки їхретельним чином змити водою.

Якщо у вас є інші папуги , потрібно їхвідсадити в іншу клітку і провести профілактику: обробитивідкриті шкірні покриви (дзьоб і лапи) 1-2 рази тонким шароммазі, тому що швидше за все вони вже теж заражені, але поки імунітетміцний птиця не показує ознак зараження.

Під час лікування бажано провести курс вітамінів, наприклад: vita-sol 8in1 або Beaphar Vinka, Beaphar Mausertropfen.

Після лікування у папуги найвірогідніше буде злиплася оперення, тоді його потрібно буде викупати в содової водичці: 1чайна ложка питної соди на склянку теплої води.



1.8 Профілактика та заходи боротьби

У разі виявлення в господарстві більш як 10 % хворої птиці, її доцільно замінити здоровою.

Слід ретельно відбирати племінну птицю, виконувати зоотехнічно-ветеринарні вимоги щодо утримання, догляду та годівлі. Птицю, що підозрюється в зараженні, обробляють з профілактичною метою.

У теплу пору року неблагополучні пташники, вольєри на один-два місяці звільняють від птиці, проводячи біологічну дезакаризацію. Молодняк вирощують окремо.

Проводять механічне очищення пташника, потім його дезакаризацію, з подальшою побілкою свіжегашеним вапном.

Використовують емульсії, розчини з розрахунку 100-200 мл/м2 площі: 0,1% бутокс; 0,2% ектосан, неостомазан; 3-5% гарячий креолін, фенол; 5% ксилонафт.

При вільному утриманні птиці готують суміші для купання з сірки, тютюну й піску або сірки, вапна й піску (1:1:8), насипаючи їх у широкі й неглибокі ящики.



Висновки

Це захворювання викликається кліщем з роду Knemidocoptes. Найчастіше кліщ вражає неоперене ділянки ніг птиці, але відомі випадки паразитування його і на тілі птахів, в складках шкіри близько пір'яних фолікул. Кнемідокоптозом хворіють не тільки папуги, а й багато інших видів птахів: кури, голуби, дрібні горобині птахи та інші. Це необхідно враховувати як можливі джерела перенесення збудника даного захворювання. Можлива передача кліща і через інвентар, використовуваний при догляді за хворими птахами (через клітку, годівницю, сачок), і безпосередньо людьми. До речі, для людини цей кліщ безпечний, тому що, потрапивши на шкіру, він живе всього кілька днів, бо не пристосований харчуватися на тілі невластивого хазяїна. На шкірі птахів цей кліщ досить швидко розмножується, викликаючи коросту на тих ділянках тіла, де оселився.

Найбільш помітні ураження ніг птиці - кліщі прогризають в шкірі лабіринти, в яких живуть. При цьому піднімають рогові лусочки, що покривають ноги, а шкіра області плесна стає горбистою. Патогенну дію кліщів полягає не тільки у механічному руйнуванні елементів шкіри, але і в токсичному впливі їх на організм птиці. При запущеному захворюванні може розвинутися запалення суглобів або некроз фаланг пальців.

Через тривале інкубаційного періоду (до 3-4 місяців) визначити початок захворювання досить складно, так як підняття рогових лусочок на ногах відбувається, коли кліщі вже сильно розмножилися і сильно турбують птицю, яка часто намагається зіскоблити дзьобом подразнюючу її свербляче місце.

Ознаки корости на тілі птаха - оголення оперенних ділянок шкіри, почервоніння її в цих місцях, ломка або випадання пір'я на прилеглих ділянках. Найбільш характерна ознака - скупчення епідермальних кірок у стрижня пера. Птах часто чіпає уражену ділянку тіла дзьобом, може вирвати на ньому пір'я, розчесати шкіру до появи крові і т. п. Якщо не прийняти екстрених заходів для лікування кнемідокоптоза, у папуги в подальшому може з'явитися звичка до самоощіпиванію. Лікувати кнемідокоптоз не дуже складно, головне - не запустити його. Хороші результати дають багато акаріцидниє препарати, що застосовуються у ветеринарії. Краще звернутися до ветеринарного лікаря, де фахівці проконсультують про необхідність застосування будь-якого препарату та спосіб його застосування і поставлять діагноз. Бувають випадки, коли папуги, з якихось причин довго ув і тому часто займається своїм оперенням, починають буквально поливати різними інсектицидними препаратами, не спромігшись перевірити його на ветеринарної станції на зараженість паразитами. Пояснюється це часто тим, що люди бояться появи паразитів, небезпечних для людини, і вживають усіх заходів, щоб позбавити від них птицю і тим самим убезпечити себе. Тому, перш ніж застосовувати будь-який лікарський засіб або токсичний препарат, слід переконатися в необхідності такого застосування і правильності вибору, лікарського засобу.



2. Результати власних досліджень

2.1 Anamnesis vitae et morbi

На прийом поступив птах Кеша породи хвилястий папуга віком 6 місяців.

Папуга утримується індивідуально в своїй клітці. До раціону входять різновиди проса, овес, родзинки, овочі та фрукти. Напування вволю, з поїлки, яка постійно миється.

Господарі птаха виявили зниження апетиту та схуднення ще місяць тому. Відмічався незначний свербіж, що постійно посилювався. Почало випадати пір'я. На дзьобі та лапках з'явилися потовщення. Папуга став неспокійний та знервований, після чого й звернулися до ветеринарного лікаря.

2.2 Стан птиці на 01.03.2016

Габітус: Положення тіла у просторі - природнє Вгодованість нижче середньої, темперамент флегматичний. Папуга неактивний, в'ялий, дещо стурбований.

Шкіра. Цілісність порушена в ділянці кінцівок та дзьоба, нееластична, зі специфічним запахом, температура підвищена, підшкірна клітковина слабо виражена. Присутній свербіж. На кінцівках та дзьобі виявлені ранки, потовщення та нарости.

Пір'я жирне, скуйовджене. Місцями з'явилися ділянки без пір'я.

Видимі слизові оболонки:

а) кон'юнктива: анемічна, без ушкоджень, волога

б) восковиця: анемічна, цілісність дещо порушена, суха, з кірочками та наростами

в) рота: рожева, ясна почервонілі, ушкоджень не виявлено, слиновиділення підвищене.

г) клоаки: анемічна, без ушкоджень.

Лімфатичні вузли: підщелепні та колінної складки не збільшені, симетричні, округлої форми, трохи болючі, малорухливі, з гладенькою поверхнею.

2.2.1 Серцево-судинна система

Пульс дещо підвищений - 222 удари в хвилину (при нормі 150-200).

Ділянка серця безболісна, видимих ??відхилень немає. Серцевий поштовх ритмічний, помірної сили. Тони серця ритмічні, стукаючі. В області серця шумів не виявлено. Зовнішні периферичні вени добре наповнені.

2.2.2 Дихальна система

35 дихальних рухів за хвилину ( норма 10-40).

Верхні дихальні шляхи

Носові отвори відкриті, симетричні, набрякші. Витікання з носових отворів відсутні. Повітря, що видихається: сильним струменем, зі специфічним запахом.

Гортань при зовнішньому огляді не збільшена, місцева температура не підвищена, безболісна, симетрична.

Трахея: чутливість не порушена, при аускультації трахеальне дихання При пальпації трахеї кашльовий рефлекс збережений.

Грудна клітка: симетрична, цілісність збережена, при пальпації болючість відсутня, обсяг і форма відповідають даному виду птиці. Дихальні рухи часті, костально-абдомінальний тип, ритмічні, симетричні, не слабкі. Перкусійного звук ясний легеневий. При аускультації - патологічні дихальні шуми відсутні.



2.2.3 Травна система

Апетит знижений. Спрага присутня. Ковтання присутнє. Блювоти не відмічалося.

Ротова порожнина: положення анатомічно правильне, ротова порожнина без змін, цілісність не порушена. На поверхні та навколо дзьоба присутнє лущення епітелію, наявність кірочок, тріщин, набряклості та потовщення. Слинотеча відсутня.

Глотка і стравохід: місцева температура не підвищена, болючість відсутня.

Живіт невеликий за обсягом, черевна стінка безболісна, але м'яка, м'язи в тонусі, болючості немає

Зоб - при пальпації болючості немає, майже порожній.

Кишечник: безболісний. Понос відсутній.

Печінка: в області правого підребер'я, не збільшена, при перкусії болючості немає

Селезінка: не пальпується.

Дефекація, зі слів власника, безболісна. Кал без видимих зін.

2.2.4 Нервова система

Загальний стан: рефлекси збережені, збудження відсутнє, стан пригнічений. Папуга в'ялий та флегматичний. Під час сильного свербіжу - проявляється сильне занепокоєння, роздзьобування ніг та висмикування пір'я з себе.

Череп і хребетний стовп: форма черепа і хребетного стовпа відповідає даному виду птиці, цілісність збережена, болючість відсутня.

Чутливість поверхонь збережена.



2.2.5 Статичний апарат

Положення тіла у просторі природнє. Літати уміє. Може пересуватися на двох лапках, кульгавість відсутня. На кінцівках присутні ранки від роздзьобування.

Рухливий апарат:

а) атаксія відсутня, гіподинамічність рухового апарату

б) стан нервово-м'язового тонусу: положення голови, шиї, кінцівок без анатомічних змін, рухливість суглобів збережена, тонус м'язів в нормі.

Нюх: реагує на різкий запах 70% етилового спирту

2.3 Спеціальні дослідження

Дослідження кірок та лусочок з кінцівок папуги

З уражених лап скальпелем відбирали глибокий зіскрібок. Матеріал поміщали у чашку Петрі, подрібнювали його і додавали подвійну за об'ємом кількість 10% розчину лугу. Ретельно розмішували і готували розчавлені краплі, які розглядали під мікроскопом.

Зскрібок із шкіри досліджували методом компресорного дослідження.

Суть методу компресорного дослідження - зразок шкіри (кірок та лусочок) кладуть на предметне скло, додають кілька крапель 5-10%-го розчину лугу (КОН, NаОН), накривають другим предметним (або покривним) склом і розглядають за малого збільшення мікроскопа.

Виявляли кліщів на різних стадіях розвитку.

2.4 Диференційна діагностика

Диференціювали від опіку та гіперкератозу.

Лабораторним дослідженням підтвердили діагноз.



2.5 Прогноз

Благоприємний.

2.6 Лікування

Було призначено Новертинову мазь.

Необхідно намазувати лише пошкоджені ділянки (восковиця, дзьоб, лапи). Мазь наносимо тоненьким шаром 1 раз на 3 дні. Мазати папугу потрібно до тих пір, покине зійдуть всі нарости плюс 1-2 контрольних рази.

Також було призначено курс вітамінів «Beaphar Vinka».

Перед та після лікування потрібно провести дезакаризацію (препарат «Неостомазан» 1 мл на 1 л води) та дезінфекцію (препарат «Екоцид С») клітки. В подальшому їх проводити двічі на рік.



Висновки

Папуга поступив на прийом 01.03.2016р. з підозрою на коросту. Після збору анамнезу, огляду та обстеження птаха, відбору та лабораторного мікроскопічного дослідження скребка з патологічної ділянки, було підтверджено діагноз: кнемідокоптоз.

У зв'язку з тим, що господарі своєчасно відреагували на занепокоєння птаха і хвороба не перейшла в більш тяжкий стан, то прогноз хвороби благоприємний. Було назначене лікування, що повинне відновити здоров'я папуги. Також рекомендовано провести дезакаризацію та дезінфекцію клітки.



Список використаної літератури

1. Бессарабов Б. Ф. Болезни певчих и декоративніх птиц. Россельхозиздат, 1980.

2. Ветеринарная паразитология.Г. М. Уркхарт, Дж. Эрмур, Дж. Дункан, А. М. Данн, Ф. В. Дженнингс. Москва, «Аквариум», - 2001.

3. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин. Практикум: Навч. посібник / В.Ф. Галат, А.В. Березовський, М.П. Прус, Н.М. Сорока. -- К.: Вища освіта, 2004.

4. Паразитология и инвазионные болезни животных. / М. Ш. Акбаев, А. А. Водянов, Н. Е Косминков и др.; под ред. М. Ш. Акбаева. - М.: Колос, 2000.

5. Эффективные способы лечения домашней птицыв фермерском хозяйстве / авт.-сост. А.Ф. Зипер. -- М.:ACT; Донецк: Сталкер, 2006.

6. Шевцов А. А. Ветеринарная паразитология.

7. www.papuga.in.ua

8. www.popugay.crimea.ua

9. www.volnistij-gorod.ru

10. www.volnistye.ru

11. www.popugajchik.ru

12. www.zoovet.ru

13. www.vetprofy.ru

14. www.zooclub.ru

15. www.socialvet.ru

Размещено на Allbest.ru

...