Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний технічний університет (повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра проектування медико - біологічної апаратури (повна назва кафедри, циклової комісії)

Курсова робота

з дисципліни «Основи побудови та застосування біотехнічних та медичних апаратів і систем»

на тему: Основи побудови та застосування приладу для безконтактного визначення температури

Студента 4 курсу, групи РАм-12б

Костючок І.В.

Керівник

Тимчик С.В.

Вінниця - 2015



Анотація

термометрія фізіологічний медицина

Дана курсова робота присвячена дослідженню такого розділу медицини як термометрія - тобто сукупності методів і способів вимірювання температури в тому числі і температури людини.

Курсова робота складається з трьох основних частин: перша частина - в загальному описується термометрія, її методи і способи дослідження, види температур, центр терморегуляції, види градусників, методи вимірювання температури.

Друга частина курсової роботи складається з опису пірометра для безконтактного вимірювання температури, описується структурна та функціональна схема пірометра, та принцип їх дії, вказуються технічні характеристики пірометра. Третя частина курсової роботи присвячена визначенню теплових характеристик друкованої плати саморобного регульованого блоку живлення, також показано зовнішній вигляд та габаритні розміри радіоелементів, і здійснено екранування.



Анотация

Данная курсовая работа посвящена исследованию такого раздела медицина как термометрия - то есть совокупности методов и способов измерения температуры в том числе и температуры человека.

Курсовая работа состоит из трех основных частей: первая часть - в общем описывается термометрия, ее методы и способы исследования, виды температур, центр терморегуляции, виды градусников, методы измерения температуры.

Вторая часть курсовой работы состоит из описания пирометра для бесконтактного измерения температуры, описывается структурная и функциональная схема пирометра, и принцип их действия, указываются технические характеристики пирометра.

Третья часть курсовой работы посвящена определению тепловых характеристик печатной платы самодельного регулируемого блока питания, также показан внешний вид и габаритные размеры радиоэлементов, и осуществлено экранирования.



Abstract

This course work is devoted to this branch of medicine as thermometry - that set of methods and ways of measuring temperature including temperature rights.

Coursework consists of three parts: the first part - generally described thermometry, its research methods and techniques, types of temperature thermoregulation center, types of thermometers, temperature measurement methods.

The second part of the course work consists of a description pyrometer for contactless temperature measurement, describes the structural and functional diagram pyrometer, and the principle of action, indicated specifications pyrometer.

The third part of the course work is devoted to determination of thermal characteristics of the PCB homemade regulated power supply, also shows the exterior and dimensions of radio, followed by a screening.



Зміст

Вступ

1. Термометрія

1.1 Центр терморегуляції

1.2 Методи вимірювання температури тіла

1.3 Види температур

2. Структурна та функціональна схема пірометра

2.1 Структурна схема пірометра

2.2 Функціональна схема пірометра

3. Моделювання теплового режиму пристрою

4. Розрахунок теплового режиму пристрою

Висновки

Список використаних джерел

Додаток А

Додаток Б



Вступ

У сучасному світі часто потрібні вимірювання температури різних поверхонь, сировини, промислових механізмів, та дуже широкого використання знайшли у галузі медицини. Термометрія - (грец. there -- тепло, жар + metreo -- міряти, вимірювати) -- сукупність методів і способів вимірювання температури, у тому числі в медицині -- вимірювання температури тіла людини.

Вимірювання температури -- це порівняння ступеня нагрівання досліджуваного об'єкта зі стандартною шкалою температур. Щодо середніх значень найбільше поширення одержала шкала температур Цельсія. Всі методи вимірювання температури ділять на контактні, засновані на передачі тепла приладу, що вимірює температуру шляхом безпосереднього контакту, і безконтактні, коли передача тепла приладу здійснюється шляхом випромінювання через проміжне середовище, зазвичай через повітря.

Прийнято вимірювати температуру в пахвовій западині, в ротовій порожнині (оральна температура), в прямій кишці (ректальна температура) Для таких цілей використовують різні прилади по конструкції й способам вимірювання.

Пірометр - це один з видів приладів, що використовується для безконтактного вимірювання температури в медицині. Пірометри вимірюють температуру за принципом реєстрації теплового випромінювання об'єкту в інфрачервоному діапазоні, з цієї причини їх часто називають - інфрачервоні термометри. Є пірометри які можуть безконтактно виміряти температуру об'єктів на відстанях до 30 метрів, якщо ж говорити за медичні пірометри, то їх максимальна відстань вимірювання приблизно 70 см. Це дає можливість виміряти без проблем температуру як у маленьких дітей так і у важко потерпілих, чи тяжко хворих.

Медичний пірометр вимірює енергію інфрачервоного випромінювання шкіри в надбрівної області та навколишніх тканин. Показання температури, отримані шляхом сканування надбрівної області, володіють найвищою точністю. Техніка вимірювання температури безконтактним інфрачервоним медичним термометром ґрунтується на застосуванні інфрачервоних променів. Значення температури, вимірюваної на рівні чола, і відповідає внутрішній температурі тіла.



1. Термометрія

Термометрія - вимірювання температури тіла людини, а також вивчення і створення нових методів вимірювання температури.

Вперше вимірювання температури тіла при описі хвороб застосував у 5 столітті до н.е. Гіппократ. Після публікації Вун-дерліха трактату про клінічному значенні вимірювання температури тіла як методу виявлення і розпізнавання інфекційно-запальних процесів термометрія стала поширеним методом обстеження. Температура тіла людини являє собою баланс між теплопродукцією і тепловтрати. Людський організм в нормі здатний регулювати свою «центральну температуру», тобто температуру центральної нервової системи, внутрішніх органів і великих судин, з відхиленням в межах 0,1 ° С.

Температура тіла є відносною константою внутрішнього середовища, підтримання якої здійснюється складними процесами терморегуляції. Сталість температури тіла забезпечується тим, що кількість тепла, яка утворюється в організмі (теплопродукція) внаслідок окисних процесів в м'язах і внутрішніх органах дорівнює тій кількості тепла, яку організм віддає в зовнішнє середовище (тепловіддача). Чим вищою є інтенсивність обмінних процесів, тим більшою є теплопродукція. Віддача організмом тепла відбувається за допомогою випаровувань з поверхні шкіри і дихальних шляхів, випромінюванням тепла і нагріванням навколишнього повітря (теплопроведення).

Стабільність температури (температурний гомеостаз) регулюється спеціальним терморегуляторним центром розміщеним у головному мозку і координується взаємодією нервової, ендокринної, серцево-судинної систем і органів виділення. Здатність організму змінювати рівень тепловіддачі залежить, головним чином, від сітки розміщених у шкірі кров'яних судин, які здатні швидко змінювати свій просвіт. При недостатності продукції тепла в організмі (або при охолодженні) рефлекторно звужуються судини шкіри і зменшується віддача тепла.

Шкіра стає холодною, сухою, іноді виникає м'язове тремтіння, що збільшує теплопродукцію. Навпаки, при надлишку тепла (або при перегріванні) рефлекторно поширюються судини шкіри, збільшується її кровопостачання і відповідно зростає віддача тепла випромінюванням і тепло проведенням. Якщо цих механізмів тепловіддачі недостатньо, то різко збільшується потовиділення: випаровуючись з поверхні тіла, піт забезпечує інтенсивні втрати тепла організмом. Порушення механізмів теплопродукції внаслідок дії зовнішніх чи внутрішніх причин може призвести до зниження, а найчастіше до підвищення температури тіла - лихоманки.

У здорової людини під пахвою температура коливається в межах 36,4-36,8 °С, у прямій кишці на 1 оС вища. Летальна максимальна температура тіла 42,5 °С. При цьому відбуваються незворотні зміни білкових структур. Летальна мінімальна температура тіла коливається в межах 15-23 °С. Можливі фізіологічні коливання. Так, температура, виміряна в прямій кишці, піхві, паховій складці, порожнині рота, виявляється на 0,2-0,4 °С вищою, ніж під пахвою.

У людини постійна температура тіла підтримується внаслідок нейро- гуморальної регуляції віддачі тепла шкірою і внутрішніми органами в навколишнє середовище. Тепловіддача в основному фізичний процес: у спокійному стані з поверхні тіла випромінюється близько 80% тепла яке в ньому утворилося. За рахунок випаровування води при диханні і потовиділенні - близько 20%; з сечею та калом - близько 1,5%.

У нормі температура тіла трохи підвищується після прийому їжі, виконання фізичного навантаження, вираженому емоційному стані, у жінок після овуляції і за 2 дні до початку менструації відзначається підвищення температури тіла, яке, як правило, не помічають. У людей похилого та старечого віку температура тіла трохи нижче, ніж у молодих і людей середнього віку. У новонароджених температура тіла становить 36,8 - 37,2 ° С [1,2,3,11]. 

1.1 Центр терморегуляції

Терморегуляція - це сукупність фізіологічних процесів, спрямованих на підтримання відносної постійності температури ядра (внутрішня частина) організму в умовах зміни температури зовнішнього середовища за допомогою регуляції теплопродукції і тепловіддачі. Терморегуляція спрямована на попередження порушень теплового балансу організму або на його відновлення, якщо подібні порушення вже відбулися, і здійснюється нервово-гуморальним шляхом.

Центром терморегуляції є гіпоталамус.

Гіпоталамус - це головний координуючий і регулюючий центр вегетативної нервової системи людини. Гіпоталамус пов'язані нервовими шляхами практично з усіма відділами центральної нервової системи, включаючи кору, миндалину, мозочок, стовбур мозку і спинний мозок. До нього підходять волокна сенсорних нейронів від усіх вісцеральних, смакових і нюхових рецепторів. Звідси через довгастий і спинний мозок відбувається регуляція серцевого ритму, кров'яного тиску, дихання і перистальтики. В інших ділянках гіпоталамуса лежать спеціальні центри, від яких залежать голод, спрага, сон, неспання, а також поведінкові реакції, пов'язані з агресивністю, розмноженням та ін. Гіпоталамус контролює концентрацію метаболітів і температуру крові, разом з гіпофізом регулює секрецію більшості гормонів і підтримує сталість складу крові і тканин.

Гіпоталамус забезпечує постійність внутрішнього середовища людини (гомеостаз), допомагає організму регулювати температуру і відповідає за контроль потовиділення. Наприклад, у разі різкої зміни температури повітря вступають в дію адаптаційні механізми, спрямовані на підтримку постійної температури тіла, а «запускаються» вони, в основному, гіпоталамусом, які мають спеціальні термочутливі апарати.

У передньому гіпоталамусі розташовані нейрони, що керують процесами тепловіддачі (вони забезпечують фізичну терморегуляцію - звуження судин, потовиділення). При руйнуванні нейронів переднього гіпоталамуса організм погано переносить високі температури, але фізіологічна активність в умовах холоду зберігається.

При високій температурі навколишнього середовища під контролем гіпоталамуса периферичні шкірні судини розширюються, посилюється потовиділення і знижується метаболічний обмін речовин в організмі. За рахунок цього зростає тепловіддача.

При низькій температурі для зменшення тепловіддачі периферичні шкірні судини, навпаки, звужуються, частішає ритм серця, виникає тремтіння м'язів - асинхронні м'язові скорочення, що збільшують теплопродукція, підвищується обмін речовин, що підсилює метаболічні процеси теплоутворення.

Також умови зниження температури середовища нижче від комфортної у передній відділ гіпоталамуса надходить інформація від холодових рецепторів. звідси сигнали передаються в задній відділ, що за допомогою симпатичних нервів підвищую тонус шкірних і підшкірних кровоносних судин. Якщо цього замало, підключаються нові механізми терморегуляції. Структури заднього відділу гіпоталамуса активують також і систему регуляції м'язового тонусу (теплорегуляційний тонус, тремтіння).

Іншими словами, гіпоталамус діє як дуже ефективний термостат. Природно, при зміні температури навколишнього середовища ми чітко усвідомлюємо це, тому що нам стає або холодно, або жарко, і ми починаємо боротися з цим, наприклад, змінюючи одяг, вмикаючи обігрівач, газовий котел або кондиціонер. Приблизно так само працює і гіпоталамус, але він робить це більш тонко за допомогою вбудованих в організм механізмів [1,2,5,12].

Основні місця термометрії

· Пахові западини;

· Порожнина рота (оральна температура);

· У вушному каналі;

· Пахові складки (у дітей);

· Пряма кишка (ректальна температура);

Вимірювання температури у паховій западині - Пахвова ямка найчастіше використовується в Україні для вимірювання температури тіла, оскільки це практично зручно. Але при цьому слід знати, що вимірювання температури тіла в пахвовій ямці є ненадійним, бо при ньому виходять найменш точні результати, ніж при вимірюванні в інших порожнинах. При вимірювані в пахвовій западині або в паховій складці, то половина нижньому краю термометра винна знаходитися в складках шкіри. Руки (чи ноги), де проводитиметься вимірювання, потрібно притримувати так, щоб кінцівка щільно притискалась до тіла. Час вимірювання 5-10 хвилин. Нормальна температура в цих областях 36,0-36,7 (36,6) ° С.

Нормальні значення температури, виміряної орально, - 36,6 -37° С,1час вимірювання температури тіла в порожнині рота ртутним термометром: 3 хвилини. Тривалість вимірювання температури спеціальним термометром ( див. нижче) у вушному каналі становить 1-3 секунди. Нормальна температура при цьому не нижче ректальної, а іноді і перевищує її. Особливо хотілося б відзначити, що якщо у дитини отит (запалення середнього вуха) чи він плаче, то цифри на термометрі будуть вище, ніж дійсна температура тіла. Слід знати, що температура в порожнині рота може змінюватися при недавньому курінні або прийомі холодних / гарячих рідин, а збільшення частоти дихання на кожні 10 дихальних рухів вище норми може знижувати температуру в ротовій порожнині на 0,50 ° С.

Вимірювання у вушному каналі - Досить рідкісний спосіб, проте він поширений в Німеччині при вимірюванні температури тіла у дітей, а також при використанні спеціального вушного інфрачервоного термометра. Мочка вуха відтягується вгору і назад, щоб випрямити вушний канал; після чого кінчик термометра обережно вводиться в вухо приблизно на глибину 1 см.

Вимірювання у паховій складці - Це не кращий спосіб вимірювання температури тіла, але його допустимо використовувати у грудних дітей. Дитину укладають на спину і згинають його ногу в тазостегновому суглобі, приводячи стегно до тулуба. Утримують стегно в такому положенні протягом усього часу вимірювання температури тіла (протягом 5-10 хвилин в залежності від типу використовуваного термометра).

Вимірювання температури у прямій кишці - Пряма кишка являє собою замкнуту анальним сфінктером порожнину із стійкою температурою, тому при вимірюванні температури тіла в прямій кишці виходять найбільш точні результати. Крім того, температура в прямій кишці найближче до температурі внутрішніх органів. Цей спосіб вимірювання температури широко застосовують при термоневрозах, а також у дітей до 4-5 років, виснажених і ослаблених хворих (у яких градусник в пахвовій області не щільно охоплюється м'якими тканинами). Час вимірювання температури тіла в прямій кишці ртутним термометром: 1-2 хвилини. Нормальна температура тіла при вимірюванні в прямій кишці: 37,3-37,70° С [7,10,13,14].

1.2 Методи вимірювання температури тіла

Виділяють два основні методи вимірювання температури тіла:

- Контактний;

- Безконтактний.

Контактний - прилади контактної дії фіксують температуру тіла за допомогою прогрівання шкірними покривами тіла чутливого елемента приладу. До контактних методів термометрії відносяться: ртутний термометр, термістори і термопари, термочутливі плівки, що містять рідкі холестеричні кристали.

Безконтактний - на відміну від різного роду дротяних і автономних вимірювачів температури, система має кілька відмінних переваг: можливість здійснення тривалого автоматизованого дистанційного моніторингу температури об'єкта без участі медичного персоналу (що виключає вплив людського фактора на реєстрацію результатів вимірювань); можливість одночасного контролю температури декількох пацієнтів (не менше 100 одночасно, верхня межа кількості об'єктів для моніторингу визначається ємністю Wi-Fi мережі і технічними ресурсами обладнання)

Таким чином, використання швидкодіючих цифрових датчиків температури з бездротовим каналом передачі даних дозволить розширити можливості дистанційного моніторингу одного з найважливіших фізіологічних показників людського організму - термометрії і застосувати їх для визначення функціонального стану внутрішніх органів і систем у всіх сферах клінічної медицини

Термометр (від грец. «Therme» - тепло, «metreo» - вимірювати; у просторіччі - градусник) - прилад для вимірювання температури. Медичний термометр вперше запропонував німецький учений Габріель Даніель Фаренгейт (1686-1736) в 1724г .; він використовував свою шкалу температури, яку до теперішнього часу називають шкалою Фаренгейта. Розрізняють такі види медичних термометрів, використовуваних для вимірювання температури тіла:

- Ртутний максимальний

Ртутний термометр виготовлений зі скла, усередині якого поміщений резервуар з ртуттю з відходящою від нього запаяним на кінці капіляром. Шкала термометра (шкала Цельсія, яку запропонував шведський учений Андерс Цельсій (1701-1744); Celsius - звідси буква «С» при позначенні градусів за шкалою Цельсія) в межах від 34 до 42-43 ° С має мінімальні поділу в 0,1 ° С.

Рисунок 1.1 - Термометр ртутний максимальний [9]

Термометр називають максимальним у зв'язку з тим, що після вимірювання температури тіла він продовжує показувати ту температуру, яка була виявлена у людини при вимірі (максимальну), так як ртуть не може самостійно опуститися в резервуар термометра без його додаткового струшування. Це обумовлено особливим пристроєм капіляра медичного термометра, що має звуження, що перешкоджає зворотному руху ртуті в резервуар після вимірювання температури тіла. Щоб ртуть повернулася в резервуар, термометр необхідно струсити.

- Цифровий з пам'ятю

- Моментальний (використовують при вимірюванні температури тіла у хворих, що знаходяться в несвідомому, сплячому і збудженому стані, а також при скринінгованому обстеженні).

В даний час створені цифрові термометри з пам'яттю, які не містять ртуті і скла, а також термометри для миттєвого вимірювання температури (за 2 с), особливо корисні при термометрії у сплячих дітей або у хворих, що знаходяться у збудженому стані. Подібні термометри виявилися незамінними під час недавньої боротьби з «атиповою пневмонією» (SARS- Severe Acute Respiratory Syndrome), коли таким чином вимірювали температуру тіла у тисяч людей на транспортних потоках (аеропорти, залізниця).

Рисунок 1.2 - Цифровий або миттєвий термометр [9]

- Скляний, але незвичайний термометр з оловом, індієм або галієм.

Плюси: надійний, точний, підходить, як для пахвового, так і для ректального виміру.

Мінуси: все-таки скляний , хоча і не ртутний (вже краще), ці речовини безпечні

- Смужка на лоб.

Рисунок 1.3 - Смужка на лоб [9]

Спеціальна смужка, яка при прикладанні до тіла змінює свій колір залежно від температури.

Плюси: легко поміряти

Мінуси: дуже неточний, потім треба вимірювати жар іншим термометром.

- Термометр - соска

Рисунок 1.4 - Термометр соска [9]

Плюси: весела начебто річ;

Мінуси: для правильного вимірювання температури її необхідно помістити глибоко під язик (у місці, де проходить язична артерія), що дуже важко зробити. При неправильному застосуванні, результат буде неточним.

- Вушний термометр

Рисунок 1.5 - Вушний термометр [9]

Плюси: гігієнічність - наконечники у цього термометра одноразові.

Мінуси: занадто великий наконечник для новонародженого, якщо у дитини отит (запалення середнього вуха) чи він плаче - результат вимірювання буде вище.

- Безконтактний термометр (пірометр)

Рисунок 1.6 - Безконтактний термометр (пірометр) [9]

Швидке, точне і безконтактне вимірювання температури тіла на лобі, в пахвовій і ректальної областях (на відстані 5-10 см)

- Термометр зміни фази або matrice de point

Термометр зміни фази призначений для індивідуального застосування у формі браслета з пластика, на якому зафіксовані 50 термочутливих точко покритих речовин забарвлених від синього до білого, з інтервалами 1°С в інтервалі температур від 35,5° С до 40,4 °С. Зчитування температури досить просто, шляхом підрахунку забарвлених точок. Цей термометр застосовувався для вимірювання оральної температури, але його результати вимірювання відрізнялися щонайменше на 0,4 ° С від показань, що видаються електронним термометром.

«На жаль, цей метод не отримав відповідної оцінки, хоча він міг би стати цінним інструментом у певних ситуаціях, зокрема, у відділеннях невідкладної допомоги »(Комісія з безпеки споживачів, доповідь щодо токсичності ртутних термометрів і альтернативних підходів до вимірювання температури тіла, 9 вересня 1998р [4,9,10, 5,6,12].

1.3 Види температур

· Акселеранта температура;

· Ректальна температура;

· Буккальна температура;

· Тимпанічна температура.

Акселеранта температура - Надійність аксиллярного вимірювання суперечлива. Необхідна умова надійності це обов'язковість знаходження термометра на місці щонайменше протягом двох хвилин, тривалість, яка на практиці ніколи не дотримується. Крім того, мова йде про сайт вимірювання найбільш схильного до впливу зовнішньої температури, особливо у осіб дуже худих або, коли щільне закриття аксилярній западини неможливо або, навпаки, і в осіб з ожирінням через наявність жирової прокладки. Це пояснює її погану кореляцію з ректальним сайтом з різницею наближається до 1°С і схильність до ризику фальш-негативних результатів. Отриманні значення нижчі, ніж в інших місцях вимірювання і на практиці доводиться додавати 0,5о С, щоб порівнювати з температурою ректальної. У порівняльному аналізі ректального шляху Craig виявив середню різницю значень складову 0,92°С у дітей, але тільки 0,17°С у новонароджених. Це може бути пов'язано з більш суворими вимогами до вимірювання температури у відділеннях неонаталогії.

Ректальна температура - Це шлях виміру, де температура найбільш підвищена. Як і в усьому травному інфрагастральному (розташованому нижче шлунка) тракті вона виявляється вище на 0,2°С температури крові пульмоанльної аретрії у апиретичних індивідуумів. Це можливо пов'язано з локальним термогенезом і з істотними варіаціями місцевого кровотоку, які можуть викликати варіації більш ніж на 0,5°С ректальної температури.

Основним недоліком є її термічна інерція, пов'язана з тим, що пряма кишка це орган заповнений повітрям і іноді матеріалом, що може призводити до запізнювання вирівнювання з різницею, яка може доходити аж до 2,4°С від температури крові пульмональної артерії в момент температурних варіацій. У стані шоку падіння дебіту кровопостачання прямої кишки супроводжується певним ступенем виключення і в деяких спостереженнях різниця може доходити майже до 30°С (38,7°С в ректуме і 41,6°С в пульмональной артерії). Більше того, ректум відображає варіації центральної температури з запізненням на 30-45 хвилин з причини своєї віддаленості від центру терморегуляції.

Для точного вимірювання необхідно дотримуватися певні умови. Температура стабільна тільки за умови її виміру на глибині більше 8 см від анального краю. При положенні зонда зазвичай на відстані 1 см і 2, 5 см від анального краю, температура може варіювати в межах 0,8°С залежно від положення термометра, і скоріше мова йде про вимірювання анальної, а не ректальної температури. Мінімальна тривалість процесу повинна бути не менше трьох хвилин. Нечисленні дослідження, присвячені часу вимірювання, переконливо показують, що ректальна температура реально еквілібріруется тільки через дев'ять хвилин у апиретических пацієнтів і через шість хвилин у таких з фебрилитетом.

Буккальна температура - Букальний шлях - це найбільш легко досяжний шлях виміру. Однак, він може застосовуватися тільки у дітей з наявністю компліанса через потенційного ризику інгаляції приладу.

Одержувані значення виявляються нижче на 0,1°С - 0,4°С вимірювань, проведених в стравоході, аорті або прямій кишці. На практиці додається 0,5°С щоб отримати вимір співвідносне з таким, отриманим в прямій кишці. Вимірювання буккальної температури вимагає ретельної методології: термометричної зони знаходиться сублінгвально і постеролатерально від вуздечки в контакті з лингвальною артерією, губи зімкнуті щоб уникнути обміну з зовнішнім середовищем протягом хвилини. Буккальна температура модифікується температурою навколишнього середовища під впливом вдихуваного повітря і зміни температури внутрішньої каротид. Вона також варіює залежно від частоти дихання і попередньої випивки холодних або гарячих напоїв, з поверненням вихідної температури протягом декількох десятків хвилин. Звідси виникає недооцінка фебрильних станів, що може становити 15% випадків, тобто один пацієнт з кожних шести діагностується як нефебрільний, при тому що в реальності його температура вище 38°С.

Тимпанічна температура - Її визначення чудово відображає центральну температуру, так як тимпан має ту ж васкуляризацію, що і гіпоталамус. Варіації здійснюються також швидко, як і на рівні центральних регуляторів. Вимірювання протягом секунди дозволяє його проводити у сплячих, сидячих або збуджених і не кооперируючих пацієнтів. Для оптимального вимірювання потрібно, щоб термометричний зонд розташовувався безпосередньо у тимпанічній мембрани, тобто найкраще, щоб зонд бачився під прямим кутом над тимпаничною мембраною по проходженні широкого слухового зовнішнього проходу. Але ці умови визначаються численними анатомічними варіаціями при розташованому під кутом 60° зовнішньому слуховому проході на перетинкою.

У новонароджених цей кут дуже гострий і стає відносно відкритим тільки до семи дев'яти років. Ці анатомічні варіації ймовірно пояснюють, чому цей вимір тільки в середньому корелює з температурою крові легеневої артерії. [3,8,9,11,14].



2. Структурна та функціональна схема пірометра

2.1 Структурна схема пірометра наведена на рисунку

Структурна схема пірометра наведена на рисунку 2.1

Рисунок 2.1 - Структурна схема пірометра:

ВТТ - випромінювання тепла тіла (об'єкта)

ПВ - приймач випромінювання (тепла);

ВО - вузол обробки сигналу;

ВІ - вузол індикації;

ДЖ - джерело живлення.

Потік тепла яке віддає тіло, попадає на чутливий елемент приймача тепла (MLX 90614) що знаходиться у фокусі інтегрованої в ПВ оптичної системи.

Приймач випромінювання ПВ перетворює потужність падаючого на нього потоку тепла в електричну напругу пропорційну спектральній щільності потужності потоку випромінювання тепла

Вузол обробки перетворює сигнал із приймача випромінювання тепла ПВ з відповідністю з мінімальною статичною характеристикою перетворення, у вигляд зручний для індикації.

Вузол індикації ВІ практично відображає поступальний на нього сигнал з вузла обробки на ЖКД у вигляді цифрового значення температури.

Джерело живлення ДЖ забезпечує всі вузли пристрою потрібною напругою, яка необхідна для його роботи.

Конструктивно пірометр виготовлений в пластмасовому корпусі, в якому розміщуються всі вузли пристрою.

Для виміру температури необхідно:

- Включити пірометр (інфокрасний термометр) після чого дисплей засвітиться на чотири секунди.

- Направити прилад на ділянку тіла на натиснути «вимірювання»

- Зчитати з ЖКД значення, відповідне температурі досліджуваного об'єкта, або обраної ділянки тіла людини [15,16,17].

Принцип роботи

- Пірометр вимірює енергію інфрачервоного випромінювання шкіри чола, а також предметів.

- Ця енергія концентрується за допомогою лінзи і перетвориться в значення температури.

- Показання температури, отримані шляхом сканування надбрівної області, володіють високою точністю. Після цього інформація оброблюється в серці пірометра тобто в мікроконтролері, ( MSP430FR5728) який після обробки даних виводить їх на ЖК дисплей (HG1 DOGS102W-6), на якому показує температуру тіла, або об'єкта

Показання температури, отримані при вимірюванні на різних ділянках тіла, не підлягають порівнянню, так як нормальна температура тіла варіюється залежно від місця виміру і часу доби, увечері спостерігається найвища температура, а найбільш низька - приблизно за годину до пробудження.

Принцип його дії заснований на визначенні потужності теплового випромінювання об'єкта в інфрачервоному діапазоні. Точність, дозвіл, і діапазон вимірюваних температур визначається датчиком MLX90614 фірми Melexis і становить 0.5 ° C, 0.01 ° C, і -20 ° C ... + 60 ° C, при вимірювані температури тіла 30° - 42°С відповідно. Період вимірювань встановлюється через меню налаштувань в межах 1 сек - 1 хв. Є режими запису показань з їх подальшим переглядом на ЖК дисплеї або завантаженням в комп'ютер через його RS232 порт і зовнішній перетворювач рівнів (наприклад на мікросхемі MAX232) або через зовнішній USB / UART конвертер.

Отримання результатів

- Перед проведенням виміру температури пацієнт і пірометр повинні протягом як мінімум 30 хвилин знаходитися постійному середовищі.

- Не проводити вимірювання під час або зразу після годування дитини.

- Не застосовувати пірометр при підвищеній вологості

- Пацієнту забороняється пити, їсти безпосередньо перед виміром або під час вимірювання температури, а також слідує уникати через мірних фізичних навантажень.

- Очистити область, в якій буде проводитись вимірювання, видалити пил, волосся, і піт перед встановленням датчика в положення «Вимірювання»

- Не відводити пірометр від області вимірювання, доки не пройде як мінімум чотири секунди, при цьому ЖКД мигне один раз.

- Якщо під час або після виміру датчик (MLX 90614) забрудниться, очистити його за допомогою ватного тампона змоченого в медичному спирті, перед тим як прибрати пірометр

- Завжди проводити виміри температури на одному і тому ж місці так як в різних умовах результат вимірювання може змінюватися. Безконтактний спосіб вимірювання температури тіла нам дозволяє вимірювати температуру досліджуваного під час сну. З урахуванням швидкості отримання результатів (всього за три - чотири секунди) і відсутності прямого фізичного контакту (зменшується ризик поширення інфекції) безконтактний інфрачервоний термометр (пірометр) ідеально підходить для використання в громадських колах: лікарнях, медичних кабінетах, школах, адміністраціях, аеропортах, заводах. За допомогою безконтактного інфрачервоного медичного термометра (пірометра) Ми можемо також вимірювати температуру не тільки людського тіла, але і будь-яких інших об'єктів: повітря, води перед купанням дитини, різних поверхонь, оскільки він володіє широким діапазоном вимірювання (0 ° С - 60° С).

2.2 Функціональна схема пірометра

Функціональна схема пірометра зображена на рис 2.2.

Рисунок 2.2 - Функціональна схема пірометра

Пірометр має об'єктив 1, інфрачервоний приймач випромінювання 2, фільтр випромінювання 3, перемикач 4, підсилювач 5, мікропроцесор 6 з двома вбудованими аналого-цифровими перетворювачами, елемент живлення 7, і індикатор температури 8.

Пірометр працює наступним чином, ІК передає вимірювання тепла на приймачі випромінювання 2, світлофільтр 3 поглинає випромінювання у видимій частині спектру. В першому циклі роботи управляючий перемикач 4 по команді мікропроцесора 6 переводиться в положення «а» підключає інфрачервоний датчик 2 до елемента живлення 7, забезпечуючи інфрачервоний режим роботи приймача випромінювання тепла 2 підключено до підсилювача 4, вихідний сигнал підсилювача 4 зчитується першим входом мікропроцесора 6. При другому циклі роботи по команді мікропроцесора 6, перемикач 4 переводиться в положення «б» забезпечуючи тим самим гальванічний режим короткого замикання ІК приймача 2. При цьому вихідний сигнал ІК приймача 2, подається через підсилювач 5 на мікропроцесор 6, і зчитується його другим входом. Після цього мікропроцесор 6 виконує обчислення відношення вихідного сигналу ІК приймача. Сигнал з мікропроцесора 6 поступає на ЖК дисплей де висвічує температуру, яка була прийнята і оброблена, для виведення на екран.

Пірометр працює наступним чином:

- Пірометр вимірює енергію інфрачервоного випромінювання шкіри чола, а також предметів.

- Ця енергія концентрується за допомогою лінзи і перетвориться в значення температури.

- Показання температури, отримані шляхом сканування надбрівної області, володіють високою точністю. Після цього інформація оброблюється в серці пірометра тобто в мікроконтролері, ( MSP430FR5728) який після обробки даних виводить їх на ЖК дисплей (HG1 DOGS102W-6), на якому показує температуру тіла, або об'єкта

Показання температури, отримані при вимірюванні на різних ділянках тіла, не підлягають порівнянню, так як нормальна температура тіла варіюється залежно від місця виміру і часу доби, увечері спостерігається найвища температура, а найбільш низька - приблизно за годину до пробудження [17,19].

Технічні характеристики.

· Система індикації: Цифрова індикація (Ж/К дисплей) ;

· Живлення: 3В = 2 батарейки по 1,5В типу LR03, AAA;

· Діапазон виміру: Вимірювання температури тіла 30° - 42°С, вимірювання температури об'єктів -20 ° С - 60° С;

· Точність вимірювання:

- В діапазоні 34°С - 35 °С ±0,3°С;

- В діапазоні 36°С - 39 °С ±0,2°С;

- В діапазоні 39°С - 42 °С ±0,3°С.

· Тривалість вимірювання: 3 - 5 с;

· Крок вимірювання: 0,1 °С;

· Ємкість пам'яті: до 30 вимірювань;

· Сигналізація підвищеної температури (мигання ЖКД): більше 37,9 °С;

· Автоматичне відключення: приблизно 3 хв після останнього вимірюваня;

· Робоча температура:

- Вимірювання температури тіла: 16°С - 40°С;

- Вимірювання температури об'єктів: 5°С - 55 °С.

· Температура зберігання: -20°С + 50°С;

· Відстань вимірювання: 5см - 50см;

· Спектральний діапазон: 6 - 14 ;

· Умови експлуатації: -20 + 80°С

· Вага: приблизно 150г [18].



3. Моделювання теплового режиму пристрою

Схема електрична принципова регульованого блоку живлення 0 - 30 в зображена на рис. 3.1

Рисунок 3.1 - Схема електрична принципова регульованого блоку живлення 0 - 30В

Перелік елементів до схеми електричної принципової приведено в додатку Б.

Загальний вигляд встановлених елементів, та їх вигляд у 3D зображено на рис. А.3.

R1 резистор підстроювальний, управляє напругою. Марка СП3-4ВМ. Мається вимикач R1,2. Номінал 4.7кОм

R4 резистор підстроювальний, марка СП5-3. номінал 10кОм

Основою даного саморобного блоку живлення є транзистор VT1, який і регулює напругу. Він працює в «режимі посилення». Резистор R1 використовується для виставлення напруги. Плюс з бази VT1 ??надходить на емітер VT2. З бази VT2 напруга надходить на резистор R1, який регулює напругу надходить на «мінус» (точка між С3, VD1 і R3). Зменшуючи опір між VT2 і «мінусом», ми збільшуємо напругу. При необхідності отримати певну напругу, можна замінити R1 відповідним резистором.

Резистор R1, кнопки S1, S2 і вольтметр наносяться за межі плати на фальш-панель разом в XT1, XT2, XS

Транзистор VT1 необхідно винести за межі плати та встановити на радіатор. При виході з ладу БП слід перевірити VT1 ??на пробій або обрив (він в першу чергу виходить з ладу).

Для точної настройки БП слід до його виходу підключити мультиметр і виставити напругу до 50В. Резистором R1 виставити максимальну напругу, мультиметр повинен показувати 30В. На вбудованому вольтметрі виставити 30В «підкручуючи» резистор R4.

Також було проведено двостороннє трасування схеми за допомогою програми DIP Trace.

Хід роботи при здійснені трасування схеми електричної принципової:

1. Відкриваємо програму DIP Trace schematic,на панелі задач яка знаходиться у версі вибираємо «встановити компонент» після чого із списку вибираємо потрібний елемент, або його аналог. Після встановлення елементів на поле здійснюємо «встановлення з'єднань», тобто з'єднуємо елементи відповідно до схеми електричної принципової. Далі зберігаємо проект та закриваємо програму.

2. Відкриваємо раніше збережений файл в пакеті РСВ Layout, з використанням схемотехнічних правил, після чого в робочому вікні з'явиться схема На полі будуть зображені з'єднані елементи, які хаотично розкинуті по полі листа, далі здійснюємо автоматичне впорядкування елементів схеми за допомогою кнопки « упорядкувати компоненти» та запускаємо «автоматичне авто трасування». В результаті ми отримуємо плату з двошаровим трасуванням, яка зображена на рис А1 та А2

Температури ЕРЕ

Отримані в результаті повного дослідження теплових процесів блоку (приладу) температури ЕРЕ можуть використовуватися при дослідженні показників надійності як окремих Компонентів установки , що входять в прилад, так і всього приладу в цілому.

Результати визначення температури ЕРЕ друкованої плати приведені на рис. А.4

Аналіз температури корпусів показує, найбільшу температуру корпусу має діодний міст VD2-VD5, температура корпуса якого досягає найвищої поділки 32,56 єС. Також висока температура досягається в трансформатора Т1 і складає 31,521 єС. Середню температуру корпусів мають випрямний діод VD1 (307.39 єС) конденсаторb С2, С3 ( 30,47 єС) та транзистор VT1, VT2 температура корпуса першого якого досягає 30,21 єС, другого 30,73 єС. Найменшу температуру корпусів мають резистор R1, та підстроювальний резистор R1.1 температура яких складає найменший показник 28,39 єС, трохи вищу температуру мають: підстроювальний резистор R4 - 28,65 єС, та резистор R2 - 29,17 єС.

Активні зони

Результати визначення температури активних зон друкованої плати приведені на рисунку А.5

Аналіз температури активних зон показує, що найбільш висока температура активних зон міститься навколо Т1, якає складає 31,78 єС, та температура 30,47 єС навколо зони VT1, VT2.

Суміщені температури ЕРЕ

Суміщені температури ЕРЕ - температури елементів які змінюються в залежності від температури навколишнього середовища

Результати визначення суміщення температури ЕРЕ друкованої плати приведені на рис. А.6

Аналіз показує, що найбільш суміщену температуру має діодний міст VD2 - VD5 який має температуру 32,56 єС, найменшу суміщену температуру мають резистори R1, R1.1 - 28,39 єС.

Перегріті ЕРЕ

Перегріті ЕРЕ - знаходження найвищої температури радіоелементів за допомогою проведення аналізу друкованої плати.

Результати визначення перегрітих компонентів друкованої плати приведені на рис. А.7

Аналіз показує, що найбільш перегрітими компонентами плати є діодний міст VD2 - VD5, та трансформатор Т1, коли температура першого досягає максимуму, а другого 31,78 єС.

Коефіцієнт теплового навантаження ЕРЕ

Коефіцієнт теплового навантаження ЕРЕ - показує які встановлені елементи є найбільш перегрітими, та для яких по можливості повинен бути встановлено радіатор, або пристрій бля їх охолодження.

Результати визначення коефіцієнту теплового навантаження ЕРЕ приведено на рис. А.8

Аналіз показує що найбільше теплове навантаження мають конденсатори С3, С2 3,05 (відн.од) С1 - 2,96( відн.од) та діодний міст VD2 - VD5 - 2,59 ( відн.од). Найменший коефіцієнт теплового навантаження має резистор R1, та трансформатор Т1 - 1,59 ( відн.од).

Потужності ЕРЕ

Результати визначення потужності ЕРЕ приведено на рис. А.9

Аналіз показує, що найбільшу потужність має трансформатор Т1 яка складає 500 мВт, та діодний міст VD2 - VD5 потужність якого 375 мВт, найменшу потужність мають резистори R 1.1, R2, R3, R4 потужність яких складає 31 мВт.

Ізотерми

Моделювання на геометричній моделі елементів установки з використанням кольорової палітри дає розробнику можливість отримати достатньо повну інформацію про теплові процеси, що протікають в встановлених елементах.

Результати визначення ізотермів приведено на рис. А.10

Аналіз показує, що найбільше нагрівання плати (повітря на платі) знаходиться під діодним мостом VD2 - VD5 та трансформатором і складає для першого 31,99 єС, для другого 30,97 єС, найменше нагрівання під резисторами R 1.1, R2, R3, R4 і складає приблизно від 28,19 єС до 28,95 єС.

Термограма

Термограма - показує температуру навколишнього середовища навколо встановлених елементів

Результати визначення теплограми друкованої плати приведено на рис. А.11

Аналіз показує, що найбільше виділення тепла відбувається на діодному мосту VD2 - VD5 і досягає максимальної точки 32,56єС. Найменше тепла виділяється на резисторах R3 і R1.1 і має мінімальну температуру яка складає 28,22 єС.



4. Розрахунок теплового режиму пристрою

Розрахунок теплового режиму блоку при природному конвективному теплообміні.

Дані для здійснення обрахунків:

Етап 1. Визначення температури корпусу.

1. Розраховуємо питому поверхневу потужність корпусу блоку

- площа зовнішньої поверхні корпусу блока

2. По графіку задаємося перегрівом корпусу блоку в першому наближенні

3. Визначаємо коефіцієнт промене випромінювання для зовнішньої ., бокової и нижньої поверхні корпусу:

Де -- степінь чорноти і-ї зовнішньої поверхні корпуса; визначається в залежності від матеріалу.

4. Для визначення температури

єС

Розраховуємо число Грасгофа Gr для кожної поверхні корпусу:

Де Lonp і - визначальний розмір і-ї поверхні корпусу; вm - коефіцієнт об`ємного розширення, для газів

;

g - прискорення вільного падіння, g = 9,8 м·с -2 ; хm = 16*106 - кінетична в'язкість газу.

5. Визначаємо число Прандтля Рr для визначаючої температури tm.

Рr = 0,701

6. Знаходимо режим руху газу або рідини, що обтікають кожну поверхню корпусу:

(GrPr)1 = 2,85*10-18

(GrPr)2 = 2,17*10-18

(GrPr)3 = 1,67*10-18

(GrPr)m ? 5·102 - режим перехідний до ламінарного;

7. Розраховуємо коефіцієнти теплообміну конвекцією для кожної поверхні корпусу блоку

- для ламінарного режиму

Де - теплопровідність газу, для повітря значення наведені в табл. 3; - коефіцієнт, що враховує орієнтацію поверхні корпусу:

8. Визначаємо теплову провідність між поверхнями корпусу і оточуючим середовищем :

Вт·м?1·K?1

Де , , - площі нижньої, бічної і верхньої поверхонь корпусу відповідно; 

;

Зустрічаються блоки РЕА з ребристими поверхнями. В цьому випадку необхідно визначити ефективний коефіцієнт теплообміну ребристої i-тої поверхні, розрахунок проходить як і для радіатора.

9. Розраховуємо перегрів корпусу блоку РЕА у другому наближенні

єС;

Де . - коефіцієнт, що залежить від коефіцієнта перфорації корпусу блоку . ; - коефіцієнт, що враховує атмосферний тиск навколишнього середовища

Графіки для визначення коефіцієнтів

. і

Коефіцієнт перфорації визначається як відношення площі перфораційних отворів до суми площ верхньої і нижньої поверхні корпусу:

10. Визначаємо похибку розрахунку.

= %

Якщо д ? 0,1 то розрахунок можна вважати закінченим. В іншому випадку слід повторити розрахунок температури корпусу для іншого значення , скоригованого в бік . Розраховуємо температуру корпусу блоку.

єС

На цьому 1-й етап розрахунку теплового режиму блоку РЕА завершується.

Етап 2. Визначення середньо поверхневої температури нагрітої зони.

1. Обчислити умовну питому поверхневу потужність нагрітої зони блоку

мВт;

Де - потужність, що розсіюється в нагрітій зоні. У загальному випадку

Де - потужність, що розсіюється в елементах, встановлених безпосередньо на корпус блоку; в цьому випадку останній відіграє роль радіатора.

2. Знаходимо в першому наближенні перегрів нагрітої зони щодо температури, навколишнього блок середовища ?ta.

?tз = 30 єС

3. Визначаємо коефіцієнт теплообміну випромінюванням між нижніми , верхніми і бічними поверхнями нагрітої зони і корпусу:

Вт·м?1·K?1;

Вт·м?1·K?1;

Де - приведена степінь чорноти i-ї поверхні нагрітої зони і корпусу:

Вт·м?1·K?1;

Де и - степінь чорноти і площа i-ї поверхні нагрітої зони.

4. Для визначальної температури

і визначального розміру hi знаходимо числа Грасгофа і Прандтля Рr.

; хm = 16,96*106 ; Рr = 1,128

(GrhPr)1 = 2.75*10-18

(GrhPr)2 = 2.09*10-18

(GrhPr)3 = 1,61*10-18

5. Розраховуємо коефіцієнти конвективного теплообміну між нагрітою зоною і корпусом для кожної поверхні:

- для нижньої поверхні

- для верхньої поверхні

- для бічної поверхні

6. Визначити теплову провідність між нагрітої зоною і корпусом:



Де Ку - коефіцієнт, що враховує конвективний теплообмін;

у - питома теплова провідність від модулів до корпусу блоку, залежить від зусилля притискання комірок до корпусу, при відсутності притискання у = 240 Вт / ( ·К) ; - площа контакту рамки модуля з корпусом блоку.

7. Розраховуємо нагрів нагрітої зони в другому наближенні:

де - коефіцієнт, враховує внутрішнє переміщення повітря, залежить від продуктивності вентилятора СВ; - коефіцієнт, що враховує тиск повітря всередині блоку.

8. Визначаємо похибку розрахунку

%

Якщо д < 0,1, то розрахунок закінчено. При д > 0,1 слід повторити розрахунок для скорегованого значення .

9. Розраховуємо температуру нагрітої зони

єС 

На цьому 2-й этап розрахунку теплового режиму блока РЕА завершується



Висновок

В даній курсовій роботі було розглянуто галузь медицини таку як термометрію - вимірювання температури тіла людини, а також вивчення і створення нових методів вимірювання температури. тобто температура тіла є відносною константою внутрішнього середовища, підтримання якої здійснюється складними процесами терморегуляції Було вказано основні види температури - це: акселеранта, ректальна, буккальна, і тимпанічна та її вплив на організм людини.

Центр терморегуляції - це сукупність фізіологічних процесів, спрямованих на підтримання відносної постійності температури ядра (внутрішня частина) організму в умовах зміни температури зовнішнього середовища за допомогою регуляції теплопродукції і тепловіддачі. Було розглянуто методи термометрії, і вони є такі - ртутний максимальний, цифровий або миттєвий з пам'яттю, смужка на лоб, термометр соска, вушний термометр, безконтактний термометр (пірометр). В другій частині було розглянуто структурну та функціональну схему пірометра, та принцип його роботи, і також технічні характеристики. В третій частині ми провели визначення теплових характеристик друкованої плати. Після визначення теплових характеристик ми здійснили екранування тобто виконали роботу по розрахунку теплового режиму блоку при природному конвективному теплообміні.

На першому етапі ми розрахували питому поверхневу потужність корпусу блоку . Визначили коефіцієнт промене випромінювання для зовнішньої . , бокової і нижньої поверхні корпусу: Розраховали число Грасгофа Gr: ; . Режим руху газу або рідини, що обтікають кожну поверхню корпусу: (GrPr)1 = 2,85*10-18; (GrPr)2 = 2,17*10-18; (GrPr)3 = 1,67*10-18; Перегрів корпусу блоку РЕА у другому наближенні ; . Визначили похибку розрахунку яка склала . Розрахувавши температуру корпусу блоку ми отримали

На другому здійснили визначення середньо поверхневої температури нагрітої зони. Обчислили умовну питому поверхневу потужність нагрітої зони блоку ; . Розрахували коефіцієнти конвективного теплообміну між нагрітою зоною і корпусом для кожної поверхні: для нижньої поверхні для верхньої поверхні ; для бічної поверхні . Теплова провідність між нагрітою зоною і корпусом . Визначили похибку розрахунку . Розрахували температуру нагрітої зони



Список літературних джерел

1. Малая медицинская энциклопедия. -- М.: Медицинская энциклопедия. 1991--96 гг [електронний ресурс]. - режим доступу до ресурсу :

http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_medicine/30948/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%8F.

2. Ремизов А. Н. Медицинская и биологическая физика. - М.: Высш. школа, 1987.

3. Популярные контактные технологии термометрии [електронний ресурс]. - режим доступу до ресурсу: http://www.kit-e.ru/articles/measure/2006_1_140.php.

4. Рык П.В., Царькова С.А., Ваисов Ф.Д. Медицинская термометрия: методы и способы регистрации температуры тела. Учебное пособие. // Екатеринбург 2010 г. с. 12-15.

5. Измерение температуры тела (термометрия) [електронний ресурс]. - режим доступу :http://www.yamedsestra.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=5 :2010-06-01-16-17-07&catid=1:2010-06-01-17-41-22&Itemid=3.

6. Erickson R, Woo T. Accuracy of infrared thermometry and traditional temperature methods in young children. // Heart Lung 1994; 23:181-95

7. Пауков В.С., Литвицкий П.Ф. Патология: Учебник. - М.: Медицина, 2004. - 400 с: илл.

8. I. Sermet-Gaudelus, I. Chadelat, G. Lenoir / La mesure de la temperature en pratuque pediatrique quotidienne /Archives de pediatrie 12 (2005) 1292-1300 .

9. Температура. Вимірювання та інтерпретація. Види термометрів. [електронний ресурс]. - режим доступу до ресурсу: http://megasite.in.ua/76523-temperatura-vimiryuvannya-ta-interpretaciya-vidi-termometriv.html.

10. Температура і термометр. [електронний ресурс]. - режим доступу до ресурсу:http://korjukivkasity.at.ua/news/temperatura_i_termometri_buvajut_riznimi/2013-01-15-2111.

11. Изобретения и инновации (пирометр) [електронний ресурс]. - режим доступу: http://www.metrologika.ru/publ/o_pirometre/1-1-0-2.

12. Электронный термометр [електронний ресурс]. - режим доступу до ресурсу: http://www.findpatent.ru/patent/245/2454639.html.

13. Пирометр для бесконтактного измерения температуры [електронний ресурс]. - режим доступу до ресурсу : http://radiokot.ru/circuit/digital/measure/71/.

14. Анисимова Н.В. Термометрия как метод функциональной диагностики // Известия ПГПУ. Естественные науки. №5(9) 2007г.

15. Измерительные схемы ОЭСИТ [електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу : http://masters.donntu.org/2002/kita/yakovenko/lib/izmer/index.htm. - дата зверненнф : 02,32

16. Бесконтактное измерение температуры металлических поверхностей в инфракрасном спектре [електронний ресурс]. - режим доступу до ресурсу : http://www.izmerimvse.com.ua/Statya_Beskontaktnoe_izmerenie_temperaturi_metallicheskih_poverhnostei_v_infrakrasnom_spektre.aspx.

17. Функціональна схема пірометра. Д.Г. Лобов, Д.Б. Пономерев. [електронний ресурс]. - режим доступу до ресурсу : http://www.findpatent.ru/patent/248/2485458.html.



Додаток А

Рисунок А.1 - Вигляд першої сторони трасування схеми регульованого блоку живлення 0 - 30В

Рисунок А.2 - Вигляд другої сторони трасування схеми регульованого блоку живлення 0 - 30В



Рисунок А.3 - Загальний вигляд встановлених елементів, та їх вигляд у 3D

...