З метою своєчасного виявлення туберкульозу всі тривало хворіючі простудними захворюваннями, особливо з тривалим субфебрилітетом, направляються на консультацію до фтизіатра. Група хворих загрозливих по туберкульозу (виразкова хвороба, цукровий діабет, алкоголізм, хронічний бронхіт, бронхіальна астма) проходять щорічне флюорографічне обстеження. За 2003 р. зареєстровано 1 випадок вперше виявленого туберкульозу легень.

На даний момент хвора знаходиться на “Д” обліку в тубдиспансері, де регулярно обстежується та отримує лікування.

На дільниці сформовані групи хворих з дораковою патологією. Заведено ф.30. Амбулаторні картки хворих зберігаються в поліклініці. Заведені журнали, де проводиться реєстрація, відмічаються дати оглядів, обстежень, оздоровлення і консультації відповідних спеціалістів, контрольні явки хворих.

Всі хворі опитуються і оглядаються на предмет виявлення новоутворень згідно Наказу № 192 від 07.04.1986 року “Про затвердження інструкції по формуванню і диспансерному нагляду групи підвищеного ризику онкозахворювань.

На дільниці виділені групи диспансерних, які відносяться до захворювань доракової патології.

Таблиця 4. Доракова патологія

Щоквартально проводиться розбір занедбаних випадків онкозахворювань та туберкульозу. Занедбані візуальні форми онкопатології розглядаються на засіданні протиракової комісії. За останні роки занедбаних випадків онкозахворювань по вині сімейного лікаря на дільниці № 2 не було.

Проводиться регулярний цільовий огляд населення з метою раннього виявлення туберкульозу, онкозахворювань, сифілісу, глаукоми, ішемічної хвороби серця, цукрового діабету.

Виявлені хворі беруться на облік. В 2003 році виявлено на дільниці 2х хворих з мастопатією, 4-х хворих з цукровим діабетом, 9-х хворих з ІХС, 10 хворих з гіпертонічною хворобою. За 2003 рік виявлено 1 випадок онкозахворювання (Мts в УІ-УП гр. хребці з невідомого первинного вогнища).

Таблиця 5. Показники захворюваності і розповсюдженості на 1000 чоловік на дільниці № 2

Захворюваність і розповсюдженість щорічно зростають за рахунок підвищення якості проведення медоглядів, покращення діагностики, покращення обліку.

Диспансеризація населення на дільниці

Основним в діяльності сімейного лікаря є диспансеризація.

Диспансеризація - це провідна організаційна форма синтезу лікувально-профілактичних і санаторно-оздоровчих заходів, які направлені на збереження та зміцнення здоров'я і працездатності населення.

Диспансерний метод має можливість виявити ранні стадії захворювання, фактори ризику, своєчасно призначити протирецидивне лікування, дати рекомендації по раціональному працевлаштуванню.

Аналізуючи дані потрібно відмітити що збільшився об'єм диспансерним наглядом хворих стенокардією, гіпертонією і ІХС внаслідок кращого виявлення і обліку хворих.

Збільшився обсяг диспансерним спостереженням бронхіальною астмою, хр. бронхітом, ревматизмом, дефартрозом. Диспансеризація вибраних контингентів проводиться шляхом періодичного виклику в поліклініку для комплексного обстеження і при необхідності огляду іншими спеціалістами: хворі ревматизмом обстежуються отоларингологом і стоматологом, виразковою хворобою - стоматологом і хірургом, хворі гіпертонічною хворобою - окулістом і невропатологом.

Метою диспансеризації є попередження рецидивів, загострень і ускладнень захворювань, збереження працездатності хворих. Велика увага приділяється організації планових оздоровчих і лікувально-профілактичних, для кожного диспансерного хворого розробляється індивідуальний план оздоровчих заходів,

Амбулаторне оздоровлення отримали всі хворі. Для стаціонарного оздоровлення “Д” групи хворих складені плани оздоровлення, які враховують час зручний для хворого. Велику допомогу в оздоровленні “Д” хворих надав денний стаціонар, який створено на базі міської поліклініки № 3. В денному стаціонарі КМУ “Міська поліклініка № 3” за звітний період оздоровлено 55 чоловік, з яких:

21 чоловік - захворювання системи кровообігу,

15 чоловік - захворювання органів дихання,

12 чоловік - гастроентерологічна група,

7 чоловік - захворювання кістково-м'язевої системи

Провідна роль диспансеризації належить протирецидивному лікуванню, працевлаштуванню, фізіотерапевтичному лікуванню та ЛФК.

Дуже важливим є своєчасне взяття на “Д” облік реконвалесцентів після гострої пневмонії і спостереження за ними на протязі року з послідовним рентгенологічним (через 6 місяців і через 1 рік) та лабораторним контролем.

Диспансерним хворим ревматизмом 2 рази на рік (весною та восени) проводиться протирецидивне лікування, направлене на попередження ускладнень.

В результаті протирецидивного лікування зменшилась частота загострень і ускладнень у хворих виразковою хворобою не було жодного випадку смертності від ускладнень виразкової хвороби.

Всі хворі з вперше виявленою виразковою хворобою оздоровлюються в стаціонарі. У комплексі лікувальних заходів цієї групи хворих з урахуванням етіологічного фактору (гелікобактери) застосовуємо антибіотики, антимікробні та анти паразитарні засоби, блокатори водневої помпи, блокатори гістаміну, антациди, вітаміни, санаторно-курортне лікування, ФТЛ, фітотерапія, масаж, мінеральні води. Крім того, для хворих гастроентерологічної групи обов'язково показано дієтотерапія та ЛФК.

Кількість “Д” хворих збільшилась. За звітний період (2001-2003 р.р.) взято на “Д” облік 180 чол. дорослого населення, з них вперше виявлено 99 чоловік, переведено на інвалідність 1 чоловік.

Всі випадки гіпертензії виявленої при масовому вимірюванні артеріального тиску населенню дільниці в 2001-2003 р.р. взято під спостереження.

Особлива увага в роботі сімейного лікаря приділяється виконанню наказу № 297 МОЗУ від 30.07.2002 р. “Про вдосконалення медичної допомоги хворим з цереброваскулярною патологією”. Наказу № 247 від 10.08.98 р. “Про заходи щодо поліпшення якості кардіологічної допомоги населенню України”, Наказу № 54 МОЗУ від 14.02.02 р. “Про затвердження класифікації захворювань органів системи кровообігу”.

Проводяться комплексні диспансерні огляди хворих гіпертонічною хворобою лікарями: кардіологом, невропатологом, окулістом, сімейним лікарем.

Проводиться обстеження на предмет раннього виявлення церебро-васкулярної патології і проведення диспансеризації та оздоровлення хворих.

Серед диспансерних хворих особлива увага приділяється декретованому контингенту, учасникам ВВВ, УБД, ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Серед них проводиться щорічний комплексний огляд, обстеження по відповідній патології, амбулаторне лікування, по показах стаціонарне та санаторно-курортне оздоровлення.

На дільниці - 36 УВВв та прирівняних до них контингентів. Стаціонарно оздоровлено - 11 чоловік, що складає 31%, санаторно - 6 чоловік, що складає 16,7%.

Велика робота на дільниці проводиться по зниженню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. Щомісячно аналізується кількість випадків і днів непрацездатності. Листки непрацездатності видаються згідно наказу МОЗУ № 445 від 13.11.2001 р.

Найбільшу кількість випадків непрацездатності дають простудні захворювання: ГРВІ, грип. Виділена група часто і тривало хворіючих, яким проводяться профілактичне лікування, а при загостреннях хронічних хвороб - лікування в умовах стаціонару, в денному стаціонарі.

ЧТХ в 2001 р. - 1 чол.

2002 р. - 3 чол.

2003 р. - 2 чол.

Своєчасне проведення профілактичного та протирецидивного лікування дозволило знизити тимчасову непрацездатність у “Д” хворих.

Смертність на дільниці:

2001 р. - 2 чол. працездатний вік - 1

2002 р. - 5 чол. працездатний вік - 2

2003 р. - 6 чол. працездатний вік - 2

В структурі смертності на 1-му місці - хвороби системи кровообігу - 8 чол.

На 2 місці - онкозахворювання - 3,

На 3 місці - травми - 2.

Високий процент осіб похилого віку діє на структуру захворюваності таким чином, що переважають хронічні, тривало протікаючи хвороби системи органів кровообігу, неспецифічні захворювання органів дихання, злоякісні пухлини, атеросклеротичні ураження судин головного мозку. Все це зв'язано з тривалим лікуванням і доглядом за хворими, організацією реабілітаційних заходів.

Однією з прогресивних форм поліпшення якості медичної допомоги на дому, є організація лікування і обслуговування хворих по методу стаціонару на дому. Медична допомога максимально наближається до населення, а хворий знаходиться у звичайних для нього домашніх умовах. Забезпечується регулярне відвідування хворого дільничним лікарем і медсестрою, при необхідності - хворих відвідують вузькі спеціалісти, проводять лабораторні обстеження і виконуються призначення.

Велика увага приділяється залученню до нагляду за хворими членів сім'ї і санітарного активу із числа осіб, які пройшли спеціальну підготовку. За період з 2001 по 2003 роки було організовано 172 стаціонари на дому.

Одним з найважливіших завдань сімейного лікаря є профілактика і зниження інфекційної захворюваності, що досягається внаслідок санітарно-освітньої роботи на дільниці, залученням санітарного активу до заходів профілактики інфекційних хвороб, масовими подвірними обходами.

Перехворілі інфекційними хворобами систематично спостерігаються і обстежуються. Ведеться спостереження за контактними у вогнищі.

Не мало місця жодного випадку захворювання контактних у вогнищі інфекційного захворювання. Весь комплекс санітарно-профілактичних заходів, які проводяться на дільниці разом з профілактичними щепленнями, дали можливість знизити захворюваність гострими кишковими захворюваннями, вірусним гепатитом.

Велика робота проводилась з метою профілактики захворюваності, дифтерією. Робота проводилась згідно наказу МОЗУ № 276 від 31.10.2000 р. “Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні”.

Формування здорового способу життя населення

Санітарно-освітня робота сприяє підвищенню рівня санітарної культури населення і є діючим засобом зниження захворюваності.

Головним завданням санітарної освіти населення на сьогодні є переміщення акцентів на пропаганду здорового способу життя. Конкретні рекомендації і поради сімейного лікаря у відповідності до потреб кожної конкретної особи і сім'ї дають більше користі, ніж загальні рекомендації для великої аудиторії різних за звичками і станом здоров'я людей.

В санітарно-освітній роботі сімейного лікаря особлива увага приділяється проблемам планування сім'ї, пропаганді грудного вигодовування немовлят, значення профілактичних щеплень у дітей, боротьбі з курінням, алкоголізмом, наркоманією, профілактиці серцево-судинних, онкологічних, інфекційних захворювань, СНІДу, венеричних захворювань, туберкульозу.

Проведено ЛЕКЦІЙ БЕСІД

2001 р. 12 221

2002 р. 24 428

2003 р. 25 464

Заходи щодо подальшого покращення медичної допомоги населенню та збереженню здоров'я

Виходячи з постійних вимог покращення рівня і якості медичного обслуговування населення вважаю за необхідне:

1. Постійно і цілеспрямовано підвищення рівня знань шляхом опрацювання нових монографій, медичної літератури, вивчення передового досвіду лікувальних установ міста.

2. Надалі підвищувати фаховий рівень шляхом сумісних прийомів пацієнтів з “вузькими” спеціалістами.

3. Збільшувати об'єм диспансеризації населення для проведення первинної і вторинної профілактики і забезпечення населення кваліфікованою медичною допомогою.

4. Продовжувати роботу по ранньому виявленню онкозахворювань, туберкульозу, захворювань серцево-судинної системи.

5. Продовжувати роботу по ефективності імунізації населення з метою зниження інфекційної захворюваності.

6. Активно пропагувати принципи здорового способу життя, планування сім'ї.

ЛІТЕРАТУРА

1. А.Н.Окороков “Диагностика болезней внутренних органов” т. 1,2,3, - М.: Мед. література, 2002р.

2. А.Н.Окороков “Лечение болезней внутренних органов” т. 1,2,3 - Мн.: Высшая школа, Витебск: Белмедкнига, 1997.

3. Нестеренко Ю.А., Глобай В.П., Шаповальянц С.Г. “Хронический панкреатит”, монография. - М.: Изд. Мокеев, 2000.

4. Джанашия П.Х., Назаренко В.А., Николенко С.А.”Фармакотерапия сердечно-сосудистых заболеваний”, Уч. курс. - М.: РГМУ, 1988.

5. Рекомендації Українського товариства кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. “Посібник до Національної Програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії”, - Київ, Друге видання, 2001.

6. Вдовиченко В.І. ”Вибрані питання внутрішніх хвороб”, - Львів, 2002.

7. Ткаченко С.К., Беш П.В., ”Гарячка у дітей.Сучасний вибір антипіритичних засобів” (посібник для лікарів, інтернів та студентів медичних закладів). - Львів, 2001.

8. Грицай Н.М., Литвиненко Н.В., Фисун Ю.О. ”Неврологічні захворювання у практиці сімейного лікаря” (посібник для лікарів,лікарів-інтернів та студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівня акредитації), - 2002р.

9. Христич Т.М. ”Хронічний бронхіт, варіанти та геріатричні особливості пребігу, диференційована фармакотерапія”. - Чернівці, БДМА, 2001р.

10. Сміян І.С. та інші ”Актуальні питання вакцинопрофілактики інфекційних хвороб у дітей”. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001р.

11. Куба нова А.А. “Кожне болезни”. - М.: Гэотер. Мед. 1999. с. 184.

12. М.Б. Тітов та інші “Інфекційні хвороби”. - К. Виша школа. 1995 р. с. 567.

13. Н.П. Шабалов «Детские болезни» Санкт-Петербург. 1993 г.

Размещено на Allbest.ru