Амарант: лікувальні властивості і протипоказання олії амаранту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Амарант: лікувальні властивості і протипоказання олії амаранту

"Хліб інків", "зерно Бога" - Яких тільки епітетів не придумали люди, вихваляючи, по суті, культуру, що складається в близькій спорідненості з відомими бур`янами.

Амарант відноситься до роду Amaranthus, в який входить відома кожному городникові щириця, винищити яку неможливо навіть гіпотетично (продуктивність, наприклад щириці закинутою доходить до півмільйона насіння з однієї рослини). До речі, латинська назва роду має грецьке коріння, і дослівно перекладається як "нев`януча квітка". Але називати щирицю бур`яном, щонайменше, необачно, так як в природі немає нічого зайвого, і кожна билинка має своє особливе призначення. Та й саме поняття "бур`яни" носить чисто суб`єктивний характер. Геніальне вислів з цього приводу належить основоположнику біоорганічного землеробства Еренфріду Пфайфферу: "... Вони є бур`янами для людського почуття утилізації". Так чи можна вважати бур`яном щирицю, якщо вона служить прекрасним кормом для сільськогосподарських тварин і птахів (великої рогатої худоби, свиней, гусей, кролів)? А якщо згадати історію, то саме щириця з лободою в голодні роки допомогли людині в боротьбі за виживання.

Амарант - типовий космополіт, що веде свій родовід з Південної Америки, і саме ця культура найперша з зернових, "одомашнених" ще ацтеками більше 5 тисячоліть тому. Довгий час амарант не потрапляв в поле зору дослідників через технологічні труднощі в плані сільськогосподарського обробітку культури. В останні ж роки ставлення до амаранту кардинально змінилося і в наукових колах цієї культури пророкують велике майбутнє - стати основним джерелом прожитку людства. Тому в багатьох країнах вже освоєна технологія вирощування амаранту і ведуться селекційні роботи з метою поліпшення культури.

Крім харчової цінності, амарант наділений також видатними лікувальними властивостями, і в цьому напрямку також проводяться програми досліджень. Примітно, що культурні сорти амаранту втрачають лікувальну цінність, як це часто спостерігається на прикладі інших рослин. Лікувальні властивості і застосування культурного амаранту повністю ідентичні з дикої родичкою щириця.

Хімічний склад і вплив на організм

Перші серйозні результати у вивченні амаранту були отримані Джоном Даунтон: за вмістом білка (до 20%) насіння амаранту перевершують всі відомі людині культури. Що стосується якості білка амаранту, то йому немає рівних серед рослинних білків. За змістом незамінної амінокислоти - лізину, білок амаранту прирівнюється до цілісного коров`ячого молока.

Насіння амаранту багаті вітамінами і мікроелементами, і в цьому відношенні амарант також дасть фору більшості відомих вітамінсодержащіх рослин.

Крім того, з насіння можна отримувати цінну харчову олію (вміст доходить до 8%). Жирне масло амаранту відноситься до типу, які не висихають, так як складається в основному з поліненасичених кислот. Такий склад в поєднанні з вітаміном E - відомим антиоксидантом - дозволяє використовувати цю олію в лікувально-профілактичних цілях (атеросклероз, порушення ліпідного обміну, захворювання серцево-судинної системи та ін.). Антиоксидантні властивості амарантового масла залучили обгрунтований інтерес геронтологів (геронтологія - наука, що займається вивченням процесів старіння організму).

Перелік біологічно активних речовин в складі масла амаранту досить великий, але особливий акцент необхідно зробити на специфічному поєднанні, назва якого - сквален. Ця речовина органічного походження виступає в ролі потужного імунного модулятора, тобто підвищує опірність організму до несприятливих умов (захворювання, злоякісні новоутворення, радіаційне забруднення та ін.). Сквален сприяє посиленню репаративних функцій і надає значущий вплив на трофіку органічної тканини (на його основі розроблений ряд препаратів, що використовуються при лікуванні опіків, пухлинних процесів, виразкової хвороби, стоматологічних і онкологічних проблем).

Лікувальними властивостями володіє також і зелень амаранту. Його листя можуть служити прекрасною вітамінною добавкою в салати, використовуватися для приготування перших страв і ін.

Побічні ефекти, протипоказання

При застосуванні препаратів з листя амаранту ніяких побічних ефектів не спостерігається і протипоказань не виявлено.

Що стосується амарантового масла, то з незвички в перші дні його вживання можуть відзначатися хворобливі симптоми: нудота і запаморочення, які, втім, далі зникають.

До переліку протипоказань до застосування масла амаранту відносять:

- Холецистити (як хронічний, так і в стадії загострення)

- панкреатит

- Камені в сечовивідних і жовчовивідних шляхах.

Протипоказання, втім, не носять категоричного характеру, але за обов`язкової умови отримання консультації у лікаря.

Лікувальні властивості проростків амаранту

Як вже зазначалося раніше, лікувальними властивостями насіння амаранту наділені зокрема через високий вміст сквалену. Синтез цього з`єднання починається вже з моменту проростання насіння, і в проростках сквален міститься в найбільш активній формі.

Пророщувати насіння амаранту переважно в спеціальних ємностях - спраутерах, але можна і в звичайній скляній банці. Пророщування проводять з розрахунку щоденного споживання по 2 ст.л. Коли наклюнется приблизно половина насіння, ємність прибирають на нижню полицю холодильника, де зростання дещо сповільниться, але не припиняється.

Проростки можна вживати, як з метою профілактики, так і для лікування. Профілактичні курси проводять двічі на рік по 2 місяці. При лікуванні проростки приймають вранці і ввечері на постійній основі.

Проростки амаранту служать для лікування і профілактики серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, онкологічних проблем, порушень ліпідного обміну і захворювань залоз внутрішньої секреції.

Результати наукових експериментів неодноразово підтверджують, що проростки насіння амаранту сприятливо позначаються на сексуальну активність чоловіків середнього та похилого віку, і на відміну від всіляких "віагр" не викликають звикання. Тим більше, що вартість лікування і профілактики з застосуванням проростків на кілька порядків нижче, ніж при використанні лікувальних препаратів. Якщо ж доля що замість насіння культурних сортів амаранту можна використовувати насіння звичайної щириці, то економічний ефект такого лікування перевершує всі очікування!

Препарати амаранту (щириці) і їх використання для лікування

Амарантове масло . Придбати масло амаранту можна в аптеках, переважно комерційного спрямування, а також в супермаркетах. Найціннішим вважається масло, що отримується методом "холодного віджиму", Причому цінність такого масло складається, як в цілющості, так і у вартості.

При бажанні можна приготувати "домашній аналог" масла амаранту, що особливо актуально для власників присадибних ділянок, де щириця зустрічається в достатку. Зрозуміло, мови про використання пресів для віджиму не йде, і масло готують за методом багаторазової мацерації (настоювання) в рослинних оліях (переважно оливкове, але годиться і соняшникова).

Для приготування лікувального масла насіння амаранту необхідно ретельно розтерти (в дерев`яній ступці). Розрахункові Учень одного компонентів: 1: 3 (в чисельнику вказано вагова кількість насіння в частинах). Рослинна олія з розтертими насінням необхідно підігріти до температури 60 ° C і перелити в термос. Через добу масло зливають з осаду, який ретельно віджимають. Далі в масло засипають наступну порцію, і процес повторюють до 4 - 5 разів. Готовий препарат зберігають у флаконах темного скла на нижній полиці холодильника.

Лікування амарантовий маслом проводять курсове з періодичністю 1 раз в 3 місяці. На курс лікування потрібно в середньому 250 мл олії (домашнього приготування). Приймають препарат по 1 - 2 ч.л. тричі на день перед їжею. Дозування масла промислового виготовлення вказана на упаковці.

Показання до лікування амарантовий маслом: атеросклеротичні зміни в організмі, порушення ліпідного обміну (завищений холестерин), усунення наслідків радіопроменевою терапії.

Зовнішньо масло використовується для загоєння опіків, трофічних виразок через тромбофлебіту, атеросклерозу та ін.

спиртова настоянка . Готується з сухого листя і квітучих пагонів щириці. Як екстрагента використовується 40% -ний спирт (горілка). Сировиною заповнюють ємність на 1/3 (НЕ утрамбовуючи) і доверху заливають спиртом. Через 2 тижні засіб готове до використання.

Вживають настоянку з водою, по 1 ч.л. від 3 до 4 разів на день. Засіб рекомендується при запальних процесах сечостатевої сфери, гіпотонії, допомагає в лікуванні підліткового енурезу. Це засіб призначають при загальному виснаженні організму (дефіцит маси тіла, стареча слабкість, після тривалих захворювань).

Водний настій листя . На 1 літр окропу - 3 - 4 ст.л. сировини. Настоювати 4 години. Приймають тричі на день, перед їжею за півгодини, по півсклянки настою.

Настій рекомендується після хірургічного втручання, а так само при анеміях будь-якого характеру (допомагає швидко привести в норму вміст гемоглобіну). Допомагає засіб також при лікуванні запальних та хронічних захворювань сечостатевої сфери (цистит, пієлонефрит та ін.). Лікування проводять десятиденними курсами з тижневими перервами.

Размещено на Allbest.ru