Діагностика та лікування медіального вивиху колінної чашечки у собаки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ БІОТЕХНОЛОГІЇ І ЗДОРОВ'Я ТВАРИН

КАФЕДРА ХІРУРГІЇ І АКУШЕРСТВА

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

К У Р С О В А Р О Б О Т А

Тема: «Діагностика та лікування медіального вивиху колінної чашечки у собаки»

Дніпро _2016

Вступ

Коліно - один з найбільших і складно влаштованих суглобів, який постійно несе велике навантаження. І разом з тим він дуже вразливий: досить часто страждає від травм і різних захворювань. Багато хвороби колінного суглоба мають схожі симптоми, але причини розвитку у кожної патології свої. Будь-яке захворювання суглобів може мати наступну природу: запальну (інфекційне та неінфекційне запалення); дистрофічні (порушення обмінних процесів в суглобових або навколосуглобових тканинах); травматичну (гостре або хронічне ушкодження).

Вивих колінної чашечки у собак - це патологія, при якій чашечка зміщується відносно свого нормального положення в жолобі блока стегнової кістки. Це спадкове захворювання при якому відмічається кута наклону шейки стегна. Данні зміни викликають медіальне зміщення чотириглавого м'яза стегна , що і викликає каскад змін нормальної біомеханіки задніх кінцівок, а саме латеральний поворіт дистального відділу стегна, латеральний вигин(наклон) дистальної треті стегна, дисплазія епіфіза стегна, зменшення глубини жолоба блока стегнової кістки, ротаціонна не стабільність колінного суглоба, деформація великогомілкової кістки. Патологія більш поширена серед малих та карлікових порід, таких як йоркширський тер'єр, чіхуа-хуа, той тер'єр, шпіц, той пудель та ін.[6].

1. Діагностика та лікування медіального вивиху колінної чашечки у собаки

1.1 Сутність хвороби

Причина вродженого пателярного вивиху точно не встановане. Захворювання частіше всего спостерігається у невеликих тварин, але воно зустрічається і у більш кропних порід (ретривер, боксер), та у гіганських, таких як сембернар у котрого латеральний вивих також з'вязан з деформацією колінного суглоба. У собак зі застарілим безсимптомним пателярним вивихом хромота може з'являтися через травмування хрестовидної зв'язки. Схильність до цього виникає через недостатність краніальної підтримки, котру комплекс чотириголового м'яза здійснює здоровому коліну (але так як чотириглавий м'яз стегна являє собою розгинач колінного суглоба, він з великою імовірністю створить перерозтягнення, котре може пошкодити краніальну хрестовидну зв'язку, а не захистити її). При лікуванні схожих случаїв пателярний вивих буде мати більше значення, аніж вторинне пошкодження хрестовидної зв'язки, залежно від розміру собаки.

У деяких собак, особливо у бультер'єрів зустрічається пателярний підвивих. В цих випадках не може відбутися зміщення колінної чашечки з блокового поглиблення, і до настання зрілості кульгавість не помітна. Зміщення комплексу чотириглавого м'яза підводить колінну чашечку до медіального краю головки суглобового кінця кістки, в результаті чого з'являються біль та кульгавість[2].

1.2 Етіологія

Вроджена форма пателярного вивиху, безсумніву, зв'язана з аномаліями розвитку кінцівок, котрі приводять до зміщення комплекса чотириглавого м'яза (чотириглавой м'яз + зв'язка / сухожилок колінної чашечки). Відомі наступні основні анатомічні аномалії кульшового та колінного суглобів, які спостерігаються в комплексі зі вродженим медіальним вивихом:

- Ретроверсія ( відхилення к заду) головки та шийки стегнової кістки;

- Альтерація (зміна) кута нахилу (кульшового суглоба);

- Латеральний поворот і нахил дистальної частки стегнової кістки;

- Неглубоке заглиблення в головці суглобового кінця кістки зі слабо розвинутим медіальним краєм;

- Дисплазія дистального сбегнового епіфізу;

- Поворіт та латеральна шаткість суглоба, стегнової та велико гомілкової кісток;

- Медіальний нахил та поворіт проксимальної частки великогомілкової кістки;

- Медіальна девіація шорсткості великогомілкової кістки;

- Зовнішній поворіт колінного сухожилку;

- Зменшення росту кінцівки.

У випадку вродженого латерального вивиху патологічні зміни будуть такіж, але можливо з фізіальними порушеннями у випадках вальгусної деформації колінного суглоба. Викликає обговорювання той факт: чи не є видимі на рентгенівських знімках порушення в кульшовому суглобі артефактами, причина котрих кроється у невмінні вірно розкласти пацієнта по відношенню до кульшових суглобів, з присутніми порушенням , викликаючими пателярний вивих[14].

Порушення спостерігаємі в кожному конкретному випадку, не являються статичними, і їх кількість може збільшуватись з часом. Наприклад латеральний нахил дистальної стегнової кістки може привести до медіального вивиху. При повторних вивихах медіальний край головки суглобового кінця кістки може знашуватись, збільшуючи частоту вивихів. Через те що колінна чашечка буде знаходитись меньший час в заглибленні, вона стає недорозвиненою, не глибокою. Перемінні вивихи можуть викликати стійкий вивих[1].

Данна хвороба, безсумніву, в якійсь мірі є спадковим, так як більшість порушень є генетично запрограмованими, хоч можливо, що воно має полігенну природу та зумовлено різними факторами. Тварини з даними захворюванням не повинні використовуватись для виведення порід, та для в'язки загалом.

1.3Патогенез

Доведена різноманітність патогенетичних механізмів порушення рівноваги надколінка, які призводять до клінічно вираженого зміщення надколінка. Причинно-наслідковими зв'язками вивиху надколінка є : порушення біомеханічної вісі суглоба > порушення рівноваги надколінка > вивих колінної чашки. Ми визначили сукупність диспластичних симптомів характерних для дрібних тварин: гіпоплазія блоку + медіалізація горбистості великогомілкової кісти ( ГВГК) + медіалізація надколінка. Диспластичні зміни блока стегнової кістки характеризують як аплазії та гіпоплазії одного або обох гребенів, що анатомічно проявляється слабким або взагалі відсутнім заглибленням суглобової поверхні дистального кінця стегнової кістки. Також визначальним є виявлення різноманітних аномалій самого надколінка переважно у вигляді гіпоплазії, аплазії однієї або обох фасеток, повної відсутності чи наявності часточкового надколінка. При повторних вивихах надколінка медіальний гребінь стає плоскішим, що дає можливість для більш легкого вивиху в подальшому (додаток1-мал.1). Медіалізація горбистості полягає в зміщенні площини прикріплення зв'язки надколінка медіально. У будь-якому випадку порушується біомеханічна співвісність суглоба та надколінка. Однак при зміщенні горбистості всередину, у початкових компенсаторних стадіях, зміщення надколінка виявляється лише згодом.

1.4Клінічні ознаки

При наявності у пацієнтавродженого пателярного вивиху господарі говорять про перемінну «підпригуючу» хромоту, котра то виникає, то зникає по декілька разів під час нагрузки і це не дуже хвилює собаку. При більш стійкому вивиху собака зазвичай тримає лапу в полузігнутому положенні: якщо хвороба носить двусторонній характер, то вона припадає до землі під час ходи та підпригує, як кролик. Пателярний підвивих може статипричиною прогресуючої хромотиколінного суглоба, яка посилюєтьсяпід час навантаження і викликає скованість після відпочинку. У випадку травми хромота спочатку буває гостра під час опори на кінцівку всією масою, з певним покращенням в перші кілька днів.Вдеяких випадках стара слабка пателярна нестабільність може погіршуватись в наслідок травми, отриманої в більш піздній період, при цьому навіть після невеликих травм потрібна значна хірургічна корекція. Далеко не кожний випадок вивиху надколінка повинен розглядатися як абсолютне показання до хірургічної операції. У випадку задовільного функціонування колінного суглоба питання про оперативне лікування може бути відкладене на невизначений час. В період спостереження за перебігом даної патології доцільно призначати помірні фізичні навантаження та хондропротектори.

Для оцінки порушення рівноваги колінної чашки при медіальному вивиху користуються класифікацією (Putnam 1968), що вирізняє 4 ступені:

1. Вивих колінної чашки виникає при повному розгинанні суглоба і спонтанно повертається в фізіологічне положення при відпусканні кінцівки.

2. Частий вивих колінної чашки при згинанні суглоба або можливість мануального вивиху при зігнутій кінцівці, при цьому повернення в фізіологічне положення виникає не зразу.

3. Стійкий пателярний вивих, при якому можливе мануальне вправлення колінної чашки.

4. Стійкий пателярний вивих, при якому неможливе мануальне вправлення колінної чашки.

Оперативне лікування медіального вивиху колінної чашки повинно проводитись у випадках коли компенсаторно-пристосувальні реакції переходять у стадію дезадаптації, тобто захворювання. До абсолютних показань для оперативного втручання відносяться вивихи 3 і 4 ступенів а також стани, що викликають біль і кульгавість тварини. Фактично при вивиху надколінка колінний суглоб тримається на хрестоподібних звязках, які сприймають невластиві навантаження. Тому затягування у проведенні операціі може призводити до розриву хрестоподібної зв'язки. Важливо відмітити, що спочатку в умовах повільного руйнування суглоба клінічні зміни виражені незначно на відміну від реактивних процесів всередині суглоба, що спостерігаються під час операції[3].

1.5 Прогноз

Лише оперативне втручання, що усуває всі морфофункціональні порушення, дає позитивний ефект при лікуванні хворих тварин. Невірна оцінка ступеня патологічних змін, і застосування неадекватного способу оперативного лікування сприяє виникненню рецидивів вивиху. На даний час опрацьовано достатньо методик хірургічної стабілізації надколінка, як міофасціальної так і кістково-хрящової пластики. Загалом ліквідація вивиху надколінка не складає труднощів.

вивих чашечка колінний собака

1.6 Лікування

Основними оперативного втручання є: формування дублікатури капсули суглоба (додаток2 - рис.3) або пателярної зв'язки (додаток1 - рис.2), кістково-хрящова пластика блоку стегнової кістки та переміщення горбистості великогомілкової кістки[11].

Формування дублікатури капсули суглоба є досить проста хірургічна операція. Ця техніка виправляє наслідок порушення рівноваги надколінка і не впливає на відновлення біомеханічної вісі суглоба. Тому має здебільшого тимчасовий ефект[12].

Операції на блоці або горбистості досить травматичні, потребують тривалої іммобілізації кінцівки, їх протипоказано проводити тваринам до 10 місячного віку. До того ж досить складно забезпечити післяопераційну стабільність надколінка за наявності стійкої деформації кінцівок та внутрішньої торсії гомілки, коли порушена біомеханічна вісь колінного суглобу[4].

Цікавою у сенсі нормалізації біомеханічної вісі суглоба є застосування антиротаційного шва, що виправляє внутрішню торсію гомілки (додатки 2-4, рис. 4-6). Реабілітаційний комплекс складається з двох основних періодів: раннього післяопераційного та відновлювального.Ранній післяопераційний період - після операції всім тваринам накладали легку іммобілізуючу бинтово-клейову пов'язку яку знімають через 10-14 днів. Можливо питання про післяопераційну іммобілізацію кінцівки є дискусійним але є думка, що нетривала іммобілізація створює сприятливі умови для віталізації смужки широкої фасції стегна і загоювання рани шкіри. Звісно в післяопераційному періоді застосовують антибіотики (переважно оральні форми амоксициліну з клавулановою кислотою (Synulox)). Застосування знеболюючих засобів в ранньому післяопераційному періоді недоцільне[5].

Відновлювальний період. Даний період є тривалішим і починається з моменту зняття іммобілізуючої пов'язки і триває до повного відновлення втрачених функцій та об'єму м'язів. Переважна більшість прооперованих собак після зняття пов'язки уникає наступання на прооперовану кінцівку. Кроки невпевнені, відчувається незначна больова реакція. Деякі тварини взагалі не наступають протягом 5-7 днів. Тренування сухожилково-м'язового апарату колінного суглоба в умовах поновленого функціонування реконструйованого суглоба проводиться призначенням дозованого фізичного навантаження. Якщо тварина не наступає на кінцівку призначаємо пасивні згинально-розгинальні рухи, массаж та фізіопроцедури. Коли тварина сама наступає на кінцівку для відновлення роботи м'язів достатньо помірно збільшуати час прогулянок[7].

2. Аналіз результатів курації

2.1 Данні про хвору тварину

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ № 9

Вид тварини собака Стать сукак Вік 14міс.

Порода йоркширський тер'єр Кличка (тавро, №) Кетамінка

Масть і прикмети срібляно - коричневий

Власник тварини і його адреса Жиліна Анастасія, пр. Південний 37, м. Дніпро

Дата надходження „1” жовтня 2016 р.

Початковий діагноз - ушиб задньої лапи

Остаточний діагноз - медіальний вивих колінного суглоба

Дата виписки з клініки „2” жовтня 2016 р.

Тривалість лікування 32 (стаціонарних днів)

Кінець хвороби 2 жовтня 2016

Анамнез життя - домашній улюбленець. Годівля дворазова сухим кормом Royal canin. Утримання кртирне. Моціон дворазовий, по 30 хв. Зазвичай активна, грайлива собака, періодично спостерігалась короткочасна кульгавість.

Анамнез хвороби - 1 жовтня, зі слів господаря, підчас прогулянки собака активно гралась і після стрибка заскулила та не змогла стати на кінцівку. Господарі одразу звернулись до клініки.

ОБ'ЄКТИВНІ ДАНІ ПРО ТВАРИНУ

„1” жовтня 2016 р. 9.30 годин

Температура тіла 38.8 oC. Частота пульсу 130 уд./хв.

Частота дихання 35 д. р./хв Вага 4 кг

Загальний стан - добрий; Конституція суха (легка)

Положення тіла в просторі вимушене стояче, собака не спирається на ліву кінцівку;

Кон'юнктива і слизові оболонки блідо-рожеві, цілісні, помірно вологі, блискучі, без набряків та нашарувань;

Шкіра ,волосяний покрив, підшкірна клітковина - шерсть достатньо шільно прилягає, помірно густа, добре утримується у волосяних фолікулах, блискуча, помірно волога. Шкіра рожева, чиста, запах специфічний, ектопаразити відсутні.

Лімфатичні вузли - не промацуються;

Система органів кровообігу - серцевий поштовх локалізований, середньої сили, пульс трохо прискорений (130 уд/хв.), серцеві патологічні шуми відсутні;

Система органів дихання - дихання помірної сили, грудо-черевного типу, частота трохи збільшена (35 д. р./хв)

Система органів травлення апетит (на момент огляду) знижений, спрага помірна, Слизова ясен, ротової порожнини та язик блідо-рожеві, цілісні. Зуби цілі. Глотка, стравохід цілісні, не болючі, прохідність не порушена. Черево симетричне, не збільшене, округле, не напружене. Шлунок помірно наповнений, безболісний. Кишечник помірно наповнений, не болючий. Прослуховуються природні перистальтичні звуки. Акт дефекації 1-2 рази на день, безболісний, об'єм не великий.

Система сечостатевих органів - Сечовиділення 2-3 рази на добу, поза характерна виду тварини. Нирки не збільшені, безболісні. Сечовий міхур помірно наповнений, безболісний, тонус стінки середньої напруженості. Сеча виділяється швидко і безболісно. Об'єм сечі приблизно 20 мл.

Нервова система - реакція на звукові подразники присутня, спокійна. Череп розвинен відповідно віку і статі тварини, пропорційний, міцний, температура рівномірна. Хребет - викривлення не спостерігається, рухливість добра. Зміщення хребців, їх болючість не спостерігається, температура рівномірна. Збудливість м'язів в нормі.

Аналізатори: зоровий - стан повік в нормі. Кон'юнктива блідо-рожева. Очні яблука правильно поставлені, нормальної величини, рухливість в нормі, порушення стану зіниць не виявлено. Рогівка прозора, цілісна. Склера біла. Стан зору в нормі.

Слуху: Вушна раковина та зовнішній слуховий прохід чисті, цілісні, безболісні. Слух в нормі.

Чутливість: поверхнева та глибока чутливість в нормі.

Рухова сфера: М'язовий тонус - помірно напружені. Координація рухів в нормі.

Дані дослідження на інфекційні хвороби: остання вакцинація 20.07.16 DHPPi + Lepto и Rabies.

Докладний опис місцевого патологічного вогнища - тварина повністю не спирається на кінцівку, пальпується вивих колінної чашки, мануально можна вправити, можливість мануального вивиху при зігнутій кінцівці, при цьому повернення в фізіологічне положення виникає не зразу. Тварина кульгає на ліву кінцівку, майже не опирається на неї.

На рентгенівському знімку бачимо зміщення колінної чашечки лівої кінцівки медіально (додаток 4 - рис.7).

ЩОДЕННИК ПЕРЕБІГУ ХВОРОБИ

ЕПІКРИЗ

Колінний суглоб - це одне з найбільших кістково-хрящових утворень організму. В освіті колінного суглоба бере участь дистальний (нижній) кінець стегнової кістки, який рухається відносно проксимального (верхнього) кінця великогомілкової кістки і колінної чашечки, яка ковзає по западині (колінний блок) на поверхні стегнової кістки. До складу колінного суглоба також входять зв'язки, які контролюють переміщення кісток і виконують стабілізуючу функцію суглоба під час рухів. Іншими компонентами колінного суглоба є меніски - клиновидні освіти з хряща, які служать для амортизації колінного суглоба і поглинають надлишкові навантаження при русі. Вони розташовуються між стегнової і великогомілкової кістки. Колінної чашечки центрує мускульну силу і приймає на себе основне навантаження при розгинанні коліна. Нормальне функціонування всього суглоба можливо лише тоді, коли колінної чашечки центрируется внутрішніми і зовнішніми зв'язками в жолобки колінного блоку стегнової кістки. Вивих колінної чашечки - це стан, коли колінної чашечки зміщується за межі колінного блоку стегнової кістки[9].

Вивих колінної чашечки відбувається при розриві або розтягуванні стабілізуючих її бокових зв'язок внаслідок травми коліна, при якій колінної чашечки вибивається зі свого нормального стану. Коли ж вивих відбувається сам по собі, без травми, говорять про схильності до нестабільності колінного суглоба або генетичної схильності, що трапляється теж нерідко.

В данному випадку першопричиною вивиху слугувала генетична схильність, а ускладненям - фізичний фактор(травма). Під час обстеження було виявлено недостатне поглиблення блока стегнової кістки.

Куратор __________________________

(підпис)

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Денни Х., Баттервоф С. Ортопедия собак и кошек/ Пер. с англ. - М.:Аквариум ЛТД. - 2004.

2. Сухонос В.П. Хвороби розвитку та остеохондропатії кістково-суглобового апарата кінцівок у дрібних тварин (діагностика, патогенез та лікування): Метод. рекомендації - К.: Аграрна освіта, 2004. - 84 с.

3. Ж. Ф. Варде, С. Бюро. Боль при стабильном коленном суставе (стратегия диагностики и лечения) // Ветеринар. - 2001.- № 2. - С.34-39.

4. Самокшин И.Б. О взаимосвязи дисплазии тазобедренных суставов с искривлениями опорно-двигательного аппарата у собак // Ветеринария. - 1997. - № 5. - С.46-48.

5. Литвиненко Д.Ю. Етіологія, патогенез та клінічна симптоматика вивиху надколінка собак // Наук. вісник НАУ. - 2001. - Вип.42. - С.126-130.

6. С.В.Тимофеев, Ю.И.Филипов;Под ред. Тимофеева М.: Зоомедлит, 2007/ Общая хирургия, с 205-210

7. Read R.A. Рациональные подходы к лечению медиального вывиха надколенника // Waltham Focus. - 2000. - Т.10, №1. - С.25-31.

8. Medial patellar luxation in 16 large dogs. A retrospective study. Vet Surg. 1992 Jan-Feb;21(1):5-9/ A.M. Remedios, A.W.Basher, C.L.Runyon, C.L. Fries // http://www.ncbi.nlm.gov/pubmed/1580058.

9. Полли Т., Джон Х. Травматология собак и кошек/ Пер. с англ. - М.: Аквариум, 2000. - 220 с.

10. Сухонос В.П. Діагностика кульгавості тазових кінцівок у собак та котів // Ветеринарна медицина України. - 2003. - № 10. - С. 29-31.

11. Патент України на винахід № 77357, МПК А61 В17/56. Спосіб лікування вивиху надколінка у собак/ О.Ф. Петренко, С.М. Ткаченко, Д.Ю. Литвиненко. - № а 200506178;Заявл.

12. Сухонос В.П., Литвиненко Д.Ю. Принципи лікування дисплазії суглобів у собак / НАУ, конф. проф.-викл. складу, наук. співроб. і асп. навч. - наук. ін-ту вет. мед. та якості і безпеки продукції тваринництва. - К: 5-6 квітня 2006 р. - К., 2006. - С.109-110.

13. http://yagnikov.ru

14. Кожевниковой Е.В. Журнал Healthier frenchies.( Перевод Антоновой Татьяны) - 2012 р. - с.5-7

Додатки

Додаток 1

Рис.1, показано як варусна деформація стегнової кістки призводить до внутрішньої ротації великогомілкової кістки (медіалізаціі ГВГК) і медіального зміщення колінної чашки.

Рис. 2, Створення заглибини блоку стегнової кістки.

Додаток 2

Рис.3, Формування дублікатури капсули суглоба.

Рис.4, Схематично антиротаційний шов для корекції внутрішньої торсії гомілки

Размещено на Allbest.ru