Зміни кількісного та якісного складу мікрофлори рубця у телят за впливу сірковмісних амінокислот

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Тривалий час вважалось, що мікроорганізми рубця жуйних тварин можуть синтезувати достатню кількість мікробного білка, який забезпечить потреби організму в замінних і незамінних амінокислотах. Разом з тим, не враховувалась наявність у раціонах як критичних, так і лімітуючих амінокислот. Для молодняку великої рогатої худоби особливо часто не вистачає сірковмісних амінокислот метіоніну та цистину. Активність і присутність у рубці молодняку великої рогатої худоби мікрофлори є свідченням нормального перебігу ферментативних процесів у цьому органі. Додаткове введення до раціону телят сірковмісних амінокислот метіоніну і цистину сприяло збільшенню кількості різноманітних корисних мікроорганізмів у рубці тварин та їхньої ферментативної активності, внаслідок чого встановлено краще засвоєння поживних речовин, які входять до складу раціону телят.

Особливості обміну речовин у жуйних зумовлюють необхідність більш детального вивчення потреб цих тварин в амінокислотах. Упродовж тривалого часу вважалося, що мікроорганізми рубця можуть синтезувати достатню кількість мікробного білка для забезпечення потреб організму в замінних та незамінних амінокислотах. Разом з тим, не враховувалася наявність у раціонах для жуйних критичних та лімітуючих амінокислот. Зокрема, молодняку великої рогатої худоби особливо часто у раціонах не вистачає сірковмісних амінокислот метіоніну та цистину. Особливістю сірковмісних амінокислот є наявність такого важливого елемента, як сірка. До складу білків входять три сірковмісні амінокислоти (метіонін, цистеїн, цистин). метіонін амінокислота ферментативний рубець

Метіонін - сірковмісна амінокислота, яка проявляє активність в процесах обміну речовин. Вона стимулює ріст і розвиток тварини, бере участь у синтезі тканинних білків, знижує гідроліз білкових речовин. За участю метіоніну синтезується адреналін, холін, креатинін. Вона має метильну групи (-СН3), яка може переходити в ДНК-структуру і є універсальним джерелом метильних груп для всіх нуклеїнових кислот. Окрім того, метіонін разом з цистином і вітаміном А бере участь в утворенні пера у птиці, захищає печінку від ожиріння, бере участь в утворені глобіну і регуляції жирового обміну, є джерелом сірки. Встановлено, що метіонін використовується в синтезі таких важливих гормонів, як СТГ та АКТГ.

Цистеїн входить до складу багатьох білків, особливо епідермісу шкіри, вовни, ріг, копит. Значна частина цієї амінокислоти знаходиться у складі ферментів. Цистеїн допомагає знешкоджувати деякі токсичні речовини і захищає організм від негативної дії радіації. Він є одним із потужніших антиоксидантів, а його дія посилюється за одночасного застосування разом з вітаміном С і селеном. Завдяки наявності в складі цистеїну високо реактивної SH-групи, у тканинах легко здійснюється ферментативна окисно-відновна реакція між цистеїном і цистином. Цистеїн - амінокислота, біологічні функції якої полягають у підтриманні відновленого стану SН-групи багатьох біорегуляторів та ферментів, зокрема, за рахунок синтезу глутатіону.

Матеріал та методика досліджень. Досліди проводили на 3-х групах телят української молочної чорно-рябої породи по 6 голів у кожній, відібраних у групи за методом аналогів. Вік тварин - 4-5,5 місяців. Тварини першої групи були контрольними і отримували прийнятий у господарстві раціон, а тваринам другої і третьої груп додатково до основного раціону додавали метіонін та цистин. Телятам згодовували амінокислоти в дозах 2, 9 та 11 г/гол, про кратність дачі та методи досліджень ми повідомляли раніше.

Передшлунки жуйних заселені різними видами мікроорганізмів, які відіграють ключову роль у ферментативних процесах рубця. З метою дослідження впливу сірковмісних амінокислот на внутрішнє середовище рубця нами було вивчено зміни кількісного та якісного складу його мікрофлори та мікрофауни.

Наші дослідження показали, що додаткове введення до основного раціону телят сірковмісних амінокислот позитивно впливає на зміну кількості мікроорганізмів у рубці. Аналіз отриманих результатів вказує на те, що додавання до раціону тварин метіоніну та цистину сприяє вірогідному зростанню чисельності бактерій та інфузорій у рубці телят. У дослідній групі, якій згодовували сірковмісні амінокислоти у добовій дозі по 9 г/гол. на 20-ту добу експерименту, кількість інфузорій зросла з 628,3±6,41 до 719,2±12,74 тис./мл, а бактерій з 9,5±0,51 до 12,9±0,61 млрд/мл, що на 14,1 (р<0,001) та 25,4% (р<0,05) вище, ніж у контролі.

На 40-й день досліджень кількість інфузорій становила 834,2±13,38 тис./мл, бактерій - 12,9±0,61 млрд/мл (на 31,2, р<0,001 і 34,8%, р<0,01 вище проти показників контрольної групи). Дещо інша тенденція відмічалась у телят, яким задавали метіонін та цистин у дозі по 11 г/гол. На 20-ту добу експерименту вірогідно проти контролю зросла лише кількість інфузорій на 11,3 % (з 630,8±7,46 до 701,7±14,53 тис./мл; р<0,01). Чисельність бактерій у вмісті рубця мала тенденцію до збільшення. На 40-й день досліджень кількість інфузорій в середньому складала 743,3±14,06 тис./мл, (на 16,9 % більше, ніж у контролі, р<0,001), а бактерій - 11,8±0,82 млрд/мл (на 24,0% більше, порівняно з контролем, р<0,05). Цікаво відмітити, що окрім зростання чисельності найпростіших, змінилась кількість війчастих інфузорій. Так, у телят першої дослідної групи, якій згодовували метіонін і цистин у дозі 9 г/гол, на 20-й день досліду кількість ентодиноморфів збільшилась з 77,6±0,93 % (від загальної кількості інфузорій) до 83,1±1,22% (р<0,01), а на 40-ву добу - до 85,3±0,59 % (р<0,01).Стимулюючий вплив метіоніну на ріст мікроорганізмів відмічався в експериментах Б. В. Тараканова. У цих дослідах після згодовування амінокислот лізину та метіоніну у дозі по 2 г/гол. чисельність бактерій зросла на 36,6, а інфузорій - на 45,5 %. Згадані вище амінокислоти збільшують ріст мікроорганізмів у рубці та надходження в сичуг мікробного білка, амінокислот і загальних ліпідів.

В основі стимулюючого впливу метіоніну і цистину на кількість мікроорганізмів рубця лежить задоволення їх потреби у сірці. Як зазначає Н.З. Огородник, висока здатність сульфіду натрію стимулювати ріст мікроорганізмів рубця свідчить про наявність у них ферментних систем, здатних використовувати відновлену сірку в синтезі амінокислот. Слід зазначити, що сірковмісні амінокислоти є лімітуючими у мікробному білку, і у разі надходження цих амінокислот вони інтенсивно засвоюються його мікрофлорою.

Одним із показників посилення синтезуючих властивостей мікроорганізмів є зміни фракцій азоту в рубці. Додаткове введення з кормом телятам сірковмісних синтетичних амінокислот сприяє вірогідній зміні рівня загального, залишкового та білкового азоту в рубці. Під час згодовування телятам сірковмісних амінокислот у дозі по 9 г/гол. на 20-ту добу експерименту вміст загального та білкового азоту зріс проти контролю на 7 (зі 141,9±2,80 до 153,5±2,43 мг %; р<0,05) та 16,8 % (з 102,1±2,30 до 119,3±2,38 мг %; р<0,01). Також відмічали зменшення рівня залишкового азоту на 15,2% (з 41,4±0,93 до 34,2±0,89 мг %; р<0,001). На 40-ву добу досліду вміст загального і білкового азоту становив 153,2±2,27 та 120,5±1,55 мг/%, що на 10,8 (р<0,01) та 21,0 % (р<0,001) вище, ніж в контролі. Концентрація залишкового азоту зменшилась на 15,4 % (р<0,01) і становила 32,7±0,81 мг %. Згодовування телятам метіоніну та цистину в дозі 11 г/гол. викликало вірогідне зростання проти контролю на 20-й день досліджень вмісту білкового азоту на 9,7% (з 102,4±2,39 до 112,1±3,42 мг %; р<0,05), та зменшення залишкового азоту на 9,4% (з 41,2±1,11 до 36,6±1,02 мг %; р<0,05).

На 40-ву добу досліджень концентрація загального азоту складала 149,8±3,16 мг %, а білкового - 115,5±3,78 мг %, що вірогідно більше, порівняно з контролем на 8,4 (р<0,05) і 16,0% (р<0,01). Натомість, вміст залишкового азоту зменшився проти контролю на 11,1%. Азотовмісні речовини у рубці телят представлені нерозщепленим протеїном корму, кінцевими і проміжними продуктами азотистого обміну (аміаку, амінокислот, пептидів). Залежно від складу раціону, фізіологічного стану, активності мікроорганізмів рубця концентрація азотистих речовин значно коливається. Відомо, що концентрація азоту та аміаку певною мірою відповідає рівню небілкового азоту. Більш інтенсивне підвищення концентрації білкового азоту сприяло зростанню рівня загального азоту в рубці. На нашу думку, в основі таких змін лежить підвищення кількості мікроорганізмів та їх ферментних властивостей за впливу сірковмісних амінокислот.

Застосування сірковмісних амінокислот метіоніну та цистину як добавки до раціону телят на дорощуванні сприяє збільшенню мікрофлори в рубці.

Концентрація білкового азоту в рубці телят дослідних груп зростала через збільшення кількості мікроорганізмів та їх ферментних властивостей за впливу сірковмісних амінокислот.

Размещено на Allbest.ru