Зміни морфологічних і імунологічних показників у разі застосування інактивованої аутовакцини з місцевого штаму Streptococcus Pneumoniae проти пневмококової інфекції телят

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Збереження молодняку великої рогатої худоби є одним з основних завдань забезпечення ефективного ведення тваринництва в Україні. Розроблено специфічний профілактичний засіб, який передбачає застосування в якості ад'юванта біологічно активної речовини - прополісу, що забезпечує високий терапевтичний ефект під час профілактики пневмококової інфекції, підсилює захисні сили організму, корегуючи імунний статус тварин. Проведено гістологічні дослідження імунних органів кролів після введення їм дослідного препарату та описано наявні зміни в органах імунної системи кролів. Визначено показники клітинного і гуморального імунітету телят після введення їм профілактичного препарату в умовах господарства.

За розповсюдженням пневмонії молодняка великої рогатої худоби займають друге місце в нозологічній таблиці після шлунково -кишкової патології. За даними Криштофорової Б. В. із співавт. (2008) у господарствах України різних форм власності у перші 8 тижнів життя телят гине до 15 %.

Найбільш надійним захистом поголів'я від хвороб, які викликаються збудниками інфекцій, являється вакцинопрофілактика. Велика кількість дослідників стверджує, що інактивовані вакцини, які виготовляються із штамів мікроорганізмів, виділених в епізоотичному вогнищі, володіють високою специфічністю, імуногенністю та сприяють створенню напруженого імунітету.

Застосування імуномодуляторів під час вакцинації тварин підвищує напруженість специфічного імунітету до збудників інфекційних захворювань.

Актуальним стає використання комплексних екологічно чистих природних засобів багатогранного впливу , таких як селен, в поєднанні з вітамінно-мінеральним комплексом задля підвищення імунореактивності телят під час їх імунізації. Це пов'язано з тим, що дефіцит селену в раціоні тварин негативно впливає на їх фізіологічний стан, обмін речовин в організмі і продуктивність. До фізіолого-біохімічного спектру дії селену необхідно віднести його вплив на імунологічну реактивність тварин.

У зв'язку з цим в якості вакцинного ад'юванта під час розробці препарату для специфічної профілактики пневмококової інфекції телят був обраний прополіс, а в якості імуностимулятора було обрано препарат на основі органічного селену та заліза - Селефер.

Мета досліджень - розробка інактивованої аутовакцини проти збудника пневмококової інфекції, випробування її на кролях із подальшим встановленням структурних і функціональних особливостей органів імунної системи, визначення показників імунореактивності організму телят після вакцинації.

Матеріали і методи досліджень. Дослідження проводились на кафедрі епізоотології, кафедрі нормальної та патологічної морфології і судової ветеринарії Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, лабораторії бактеріологічного контролю якості і безпечності ветеринарних препаратів Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів і кормових добавок. Було розроблено та виготовлено дослідну серію вакцини з місцевого штаму збудника Streptococcus pneumoniae. Зразки вакцини були досліджені на предмет відсутності контамінації бактеріаль-ної і грибкової мікрофлори згідно з ДСТУ 4483 та мікоплазмами згідно з ДСТУ 4613.

Для встановлення структурних і функціональних особливостей органів імунної системи на тканинному та клітинному рівнях за принципом аналогів було підібрано 8 кролів двохмісячного віку, з яких було сформовано 2 групи (1 контрольна і 1 дослідна). Тваринам дослідної групи вводили інактивовану аутовакцину , виготовлену з місцевого штаму збудника Streptococcus pneumoniae з імуностимулятором Селефер. Вакцину вводили внутрішньом'язово двічі з інтервалом у 14 діб у дозі 0,5 мл під час першого введення та 1 мл - під час другого введення. Контрольній групі тварин вводили фізіологічний розчин. Тварин забивали на 45-у добу після вакцинації.

Для гістологічних досліджень відбирали шматочки брижових лімфатичних вузлів, селезінки, тимусу відразу після забою тварин та фіксували в 10-12 %-му охолодженому розчині нейтрального формаліну з подальшим заливанням у парафін за Г.І. Роксіним і Л.Б. Левінсоном. Парафінові зрізи виготовляли на санному мікротомі МС-2. Товщина зрізів не перевищувала 10 мкм. Для виявлення морфології клітин і тканин застосовували фарбування гематоксиліном Караці та еозином, а також метиленовим-зеленим та піроніном G за Браше.

Для визначення впливу аутовакцини на імунореактивність молодняку великої рогатої худоби за принципом аналогів було підібрано 16 телят двохмісячного віку української чорно-рябої породи, з яких було сформовано 2 групи (1 контрольна і 1 дослідна). Тваринам дослідної групи вводили аутовакцину, виготовлену з місцевого штаму збудника Streptococcus pneumoniae із додаванням імуностимулюючого препарату Селефер із вмістом органічного селену та заліза. Вакцину вводили внутрішньом'язово двічі з інтервалом у 14 діб у дозі 3 мл під час першого введення та 5 мл - за другого введення. вакцинопрофілактика інфекційний ад'ювант пневмококовий

Показники імунологічної реактивності телят визначали за комплексом тестів: вміст кількості лейкоцитів - меланжерним методом, абсолютну кількість лімфоцитів, Т- і В-лімфоцитів за методикою Д.К. Новикова. Імуноглобуліни сироватки крові визначали методом радіальної імунодифузії по Manchini. Вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) визначали за методикою С.Г. Осипова. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою комп'ютерної програми Excel за Ст'юдентом.

Результати досліджень. За гістологічного дослідження брижових лімфатичних вузлів кролів контрольної групи виявлено чітку архітектоніку паренхіматозних та стромальних структур. У кірковій речовині чітко візуалізуються кулясті структури, вторинні лімфоїдні вузлики, що оточені плоскими ретикулярними клітинами. Гермінативні центри невеликі, утворені проліферуючими лімфобластами, містять поодинокі детритні клітини та макрофаги.

У білій пульпі селезінки візуалізуються вторинні лімфатичні вузлики із невеликими реактивними центрами, що містять В-лімфобласти, макрофаги, детритні та ретикулярні клітини. Периартеріальна зона містить помірну кількість інтердигітуючих клітин. У мантійній зоні компактно розташовуються В-лімфоцити, плазматичні клітини, макрофаги та незначна кількість Т-лімфоцитів. Крайова зона оточена синусоїдними гемокапілярами.

За мікроскопічного дослідження тимусу виявлено поділ тимічної часточки на кіркову та мозкову речовину, межа між якими досить чітка. Клітинний склад мозкової речовини представлений Т-лімфоцитами на різних стадіях диференціювання, опасистими клітинами, макрофагами, епітеліоретикулоцитами. У кірковій речовині компактно розміщені малі та середні лімфоцити в оточенні макрофагів та епітеліоретикулоцитів.

За гістологічного дослідження брижових лімфатичних вузлів дослідної групи кролів виявили збільшення кількості вторинних лімфоїдних вузликів із об'ємними гермінативними центрами. У гермінативних центрах зростає кількість В-лімфобластів, часто зустрічаються фігури мітозів, подекуди візуалізуються детритні клітини, макрофаги. М'якушеві тяжі містять значну кількість активованих В- лімфоцитів, які диференціюються у плазмобласти та плазматичні клітини. Кількість плазматичних клітин значна, їх цитоплазма інтенсивно піронінофільна, ядро розміщується ексцентрично, гетерохроматин розташовується у вигляді спиць колеса.

За гістологічного дослідження селезінки відзначається збільшення в об'ємі вторинних лімфатичних вузликів, з добре розвиненими реактивними центрами, що містять значну кількість В-лімфобластів (подекуди візуалізуються фігури мітозів останніх). Зростає кількість макрофагів. Навколо центральної артерії, що локалізується по периферії лімфатичного вузлика, розташовується периартеріальна зона, яка щільно заповнена Т -лімфоцитами. У центральній частині периартеріальних лімфоїдних піхв, особливо поблизу судин збільшується кількість В-лімфоцитів та плазматичних клітин, макрофагів, а в периферійній зоні наявна помірна кількість Т-лімфоцитів.

За мікроскопічного дослідження тимуса встановлено, що лімфоїдні елементи мозкової речовини, розміщенні дещо рихло, внаслідок чого мозкова речовина забарвлюється світліше, ніж кіркова речовина. Клітинний склад мозкової речовини представлений Т-лімфоцитами на різних стадіях диференціювання, опасистими клітинами, макрофагами, епітеліо-ретикулоцитами. Відзначається проліферація епітеліоретикуло-цитів, внаслідок чого їх кількість збільшується. Також дещо зростає кількість макрофагів. У кірковій речовині компактно розміщені малі та середні лімфоцити, макрофаги, а також епітеліоретикулоцити. Візуалі-зуються фігури мітозів Т-лімфоцитів.

Проведеними дослідженнями показників клітинного і гуморального імунітету встановлено, що у телят за застосування аутовакцини із додаванням імуностимулюючого препарату Селефер - табл. 1 спосте-рігається підвищення лейкоцитів з 7,28 до 11,68 Г/л, вірогідні зміни відмічені на 14-у, 21-у і 45-у добу після вакцинації. На 7 -у добу після вакцинації зростає процентний вміст лімфоцитів з 45,25 до 58,78 %. Спостерігається підвищення Т -лімфоцитів з 46,75 до 55,0 %, вірогідні зміни концентрації Т-хелперів на 14-у, 21-у, 45-у і 60 -у добу після вакцинації з 26,5 до 31,0 %; зниження ЦІК спостерігається на 14-у, 45-у і 60-у добу після вакцинації: з 191,75 до 84,5 Ммоль/л.

Рівень IgG у телят підвищується протягом усього періоду досліджень. Відмічена тенденція до підвищення кількісних величин IgА і IgM відповідно на 0,29 і 0,27 г/л.

Размещено на Allbest.ru