Д.М. Лєвєнсон та дослідження з питань шкільної гігієни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди (Україна, Переяслав-Хмельницький)

Д. М. Лєвєнсон та дослідження з питань шкільної гігієни

аспірант кафедри історії та культури України

Аналізуються наукові дослідження Д. М. Лєвєнсона -- члена Товариства одеських лікарів, науковця, лікаря-гігієніста та його внесок у розвиток гігієнічної науки 60-80 рр. ХІХ ст. у Російській імперії. Розглядається його внесок у дослідження питань шкільної гігієни. Метою статті є -- з'ясування внеску Д. М. Лєвєнсона у розкриття проблем шкільної гігієни, які були викладені у його наукових роботах. З'ясовано, що у працях Д. М. Лєвєнсона відбились погляди автора щодо широкого кола проблем соціально-економічного розвитку тогочасного суспільства. Автор представив комплексну картину стану шкільної гігієни. Незважаючи на той факт, що деякі з його робіт не витримали випробування часом, основні їх положення залишаються актуальними і до сьогодні.

Ключові слова: шкільна гігієна, Товариство одеських лікарів, Д. М. Лєвєнсон, гігієна.

Аналіз історичної літератури, у якій згадується наукова спадщина Д. М. Лєвєнсона, надає можливості зазначити той факт, що існуючі дослідження з цієї проблеми вкрай нечисленні і фрагментарні. У дореволюційній російській історіографії є згадки про державну службу Д. М. Лєвєнсона у міністерстві внутрішніх справ, городовим лікарем в «Российском Медицинском списке за 1855 годъ» [22, с. 135], його праці та погляди містяться у протоколах товариства одеських лікарів [17; 20; 21], у радянський час згадка про Д. М. Лєвєнсона та його роботу зі шкільної гігієни та санітарної статистики фрагментарно відображені у роботі «Развитие общественно-медицинской мысли в России в 60-70 гг. ХІХ в.» [2]. У вітчизняній історичній науці згадки про діяльність Д. М. Лєвєнсона та огляд його праці «Медикотопографический очерк Одессы» містяться у науковій роботі Ю. К. Васильєва [1]. здоров'я діти лєвєнсон гігієна

Отже, метою статті є аналіз основних наукових робіт Д. М. Лєвєнсона з питань охорони здоров'я дітей, дослідження його поглядів на проблему розвитку шкільної гігієни в 70-х рр. ХІХ ст.

У 1860 р. Імператорським університетом св. Володимира в Києві Дмитро Лєвєнсон удостоєний звання повітового лікаря. У 1863 р. Дмитро Михайлович переходить на службу в підпорядкування міністерству внутрішніх справ, до своєї смерті працює городовим лікарем Одеської лікарської управи [23, с. 118; 16, с. 192].

З 1859 р. Д. М. Лєвєнсон працює у 4-ій, а з 1864 р. переходить на службу у 2-гу частину одеської лікарської управи - Олександрівську поліцейську дільницю [13, с. 277; 14, с. 9].

Починаючи з 60-х рр. ХІХ ст. Д. М. Лєвєнсон займається громадською роботою, ставши членом- кореспондентом Імператорського товариства сільського господарства Півдня Росії [15, с. 105]. У Товаристві лікар займався пропагуванням гігієнічної науки, на одному із засідань він виступив з доповіддю: «О некоторых предохранительных мерах против некоторых болезней домашних животных» [24, с. 63].

Д. М. Лєвєнсон активно почав працював над питаннями збереження здоров'я дітей будучи членом Товариства одеських лікарів (60-80-ті рр. ХІХ ст.) [12, с. 101]. В товаристві лікарів він був одним із найактивніших його членів, про що свідчать протоколи товариства з його доповідям та виступами на засіданнях. Стан здоров'я населення, спалахи хвороб та епідемій, захворюваність серед дітей, гігієнічне влаштування навчальних закладів все це було в полі зору - Дмитра Лєвєнсона.

Необхідно підкреслити, що вже в цей період його погляди, активна громадянська позиція Д. М. Лєвєнсона, а головне, вміння глибоко і ґрунтовно аналізувати складні і багатогранні гігієнічні та соціально-економічні проблеми, дозволили колегам оцінити його високий професійний рівень. 23 березня (4 квітня) 1868 р. Президент Товариства одеських лікарів М. Ф. Скліфосовський запропонував Дмитру Михайловичу займатися медико-санітарною статистикою смертності одеситів, які реєструвалися городовими лікарями [20, с. 25]. На наступному ж засіданні 20 квітня (2 травня) 1868 р. Д. Лєвєнсон спільно з колегою Г. Розеном офіційно приймають на себе обов'язки ведення статистики [21, с. 1].

Дмитро Лєвєнсон був людиною широких поглядів, обізнаний в тонкощах передових вчень, про що свідчать його наукові роботи в яких він звертається до досвіду та напрацювань західних вчених. Його турбують розвиток вітчизняної лікарської справи про що може сказати авторський відгук про «Труды» Медичної Комісії при Полтавській Губернській Земській Управі [17, с. 5].

У своєму відгуку Лєвєнсон характеризує «Труды постоянной Медицинской Комиссии при Полтавской Губернской Земской Управе» як «...добросовестный труд» та зауважує, що «.членами комиссии руководила мысль охранения общественного физического благосостояния народонаселения и сбережения народного богатсва...» [4, с. 35]. Через півстоліття у 1910 р. видатний вчений Д. М. Жбанков у своїй книзі «О деятельности санитарных бюро и общественно-санитарных учреждений в земской России» фактично підтверджує схвальний відгук Лєвєнсона та високо оцінює передові ідеї та намагання Полтавських земців, які на той час тільки почали втілюватися в Російській імперії [25, с. 12].

Водночас працюючи на посаді городового лікаря Дмитро Лєвєнсон здійснює плідну наукову роботу, видає свої праці та зачитує їх на засіданнях Товариства одеських лікарів [6; 7]. Дмитро Лєвєнсон автор проектів, постанов, наукових робіт та оглядів серед яких: «Реферат о ІІІ Международном Медицинском Конгрессе в Вене», «О проекте оспопривывания и ревакцинации в Одесском Градоначальстве», «О деятельности городових врачей» та ін. [19, с. 26].

У 1870 р. в Одесі була зафіксована епідемія кору Дмитро Михайлович бореться на своїй дільниці з її наслідками. 7 (19) березня 1870 р. на засіданні товариства про зменшення смертності серед дітей, з 40 учнів ввіреного йому пансіону захворіло - 15, але завдяки постійному лікарському нагляду, всіх дітей було вилікувано [17, с. 21].

На тому ж засідання Лєвєнсон зачитує свою доповідь: «Гигиенический очерк Одесских частных учебных заведений» [3]. Дмитро Лєвєнсон проводив санітарний огляд за дорученням одеського міського голови, дане городовим лікарям для вивчення навчальних закладів у гігієнічному відношенні. У праці вчений звертає увагу на проблему антигігієнічного влаштування міських шкіл, як результат - шкільні хвороби у дітей: викривлення хребта, пороки серця, хвороби очей тощо.

Значну увагу Дмитро Михайлович приділив влаштуванню шкільної парти, та як пов'язував її із великою кількістю шкільних захворювань. Він описав її правильне, з гігієнічної точки зору, влаштування та запропонував робити парти за американським зразком або по зразку доктора Мейєра [3, с. 81]. Не оминув у своїй праці освітлення в класах, шрифт у шкільних підручниках, норми класної дошки та необхідність вентиляції приміщень.

Д. М. Лєвєнсон приходить висновку, що для 13- річного школяра чотирьох годинного навчального часу достатньо, весь інший час він пропонує приділяти бігу та вправам для м'язів, без яких, на його переконання, фізичний розвиток дитини неможливий [3, с. 83].

Ще однією працею у санітарно-гігієнічному напрямку є «О болезнотворных причинах, влияющих на здоровье детей в одесских ремесленных заведениях». Працюючи над нею Д. Лєвєнсон дослідив 52 навчально-ремісничих закладів в Одесі. Вчений звертає увагу батьків та громадськість на працю малолітніх дітей у ремісничих закладах, її вплив на фізичний та розумовий розвиток дітей. Цікавим є те, що автор виступає проти роботи малолітніх дітей, так само як і проти раннього навчання в школі. Для прикладу, дослідник приводить Постанову уряду де є встановлений вік для вступу в школу, а обмежень віку робітників у ремісничих закладах не існувало. Дмитро Михайлович виступає категорично проти праці дітей, особливо 14-16 годинної, яка існувала у одеських ремісничих закладах, особливо дітей які ще не досягнули 8-ми літнього віку. Лєвєнсон охарактеризував цих дітей як кволих, худих, з хворим обличчям та доводив, що у майбутньому ці діти «кандидаты на различных хронических больных». Ще більш різкіше він висловлюється, щодо їх майбутніх розумових здібностей, називаючи цих дітей майбутніми «идиотами» [10, с. 81-82].

В середині ХІХ століття в західноєвропейських країнах існувало вікове обмеженням для роботи дітей у ремісничих училищах. Дмитро Лєвєнсон в пише власні рекомендації для введення в імперії обмеження роботи для дітей, він також закликає не тільки брати до уваги вік, а й враховувати стан здоров'я дитини, та як нехтуючи цими критеріями призводило до ранньої смерті дітей. В царському Положенні про ремісничі училища визначався максимальний вік до якого необхідно було віддавати дитину - 13 років. Натомість Лєвєнсон виступив з власною пропозицією про обов'язкове навчання дітей до 13 річного віку в школі.

У своїй праці Д. М. Лєвєнсон виступає із закликом до Уряду видати постанову про обов'язкове навчання населення в школі і обов'язкове навчання дітей до 13-річного віку, та як на думку автора всі біди народу виходили від його неосвіченості [10, с. 87-88].

Секретар Товариства Одеських лікарів В. Я. Мондельбаум у своєму річному звіті досить позитивно охарактеризував роботу Д. Лєвєнсона у санітарно-гігієнічному напрямку та підкреслив необхідність проведення подібної роботи [18, с. 17].

У роботі «К смертности от скарлатины за 1870 и 1871 года в Александровском участке» [5] Д. М. Лєвєнсон приводить статистику смертності дітей на ввіреній йому ділянці. З діаграми приведеної у роботі прослідковується, що найвища смертність серед дітей до 3 років, від 3 до 10 річного віку йде на спад. Для прикладу автор навів статистику смертності серед дітей за 1863-1867 рр. у Берліні, яка свідчила про меншу кількість смертей, аніж в Одесі. Узагальнюючи свою роботу дослідник приходить до висновку про необхідність кращого гігієнічного влаштування людських помешкань [5, с. 58-60].

У 1872 р. Д. М. Лєвєнсон видає свою книгу «Гигиена школ» [11]. У ній автор зібрав та узагальнив власні напрацювання, погляди, передові європейські наукові досягнення та рекомендації щодо належного гігієнічного влаштування шкіл враховуючи фізичний, розумовий та фізіологічний розвиток дитини.

Серед робіт Д. М. Лєвєнсона слід виокремити «Медико-топографический очерк Одессы» [8], в якому вчений описує про заснування в Одесі 11 (23) вересня 1871 р. санітарної частини з 7 лікарями, серед обов'язків якої були санітарно-гігієнічні огляди навчальних закладів.

У своїй праці лікар розмістив зразки контрмарок які використовувалися для оплати батькам за проведення віспощеплення дитині.

У санітарній частині наукової роботи описано міри боротьби з холерою та віспою, методів проведення вакцинації і т.д. Варто зауважити, що обов'язковою умовою вступу в навчальний заклад для учнів - свідоцтво про ревакцинацію (в Одесі ревакцинація була обов'язковою). Директорів навчальних закладів зобов'язували (при виявлені віспяної епідемії) не допускати у навчальний заклад учнів та учениць з будинків де виявлялися хворі на віспу. Для таких учнів був передбачений шеститижневий карантин [8, с. 62].

Отже, аналізуючи спадщину Д. М. Лєвєнсона з гігієни та санітарії варто відмітити, що вчений робив перші кроки покликані на покращення гігієни в школах та збереження здоров'я дітей. Лікар відстоював повне переформатування шкільного життя з врахуванням всіх фізіологічних і гігієнічних принципів та виступав за обов'язкове викладання гігієни в школі. Він не був осторонь тогочасних викликів, які стояли перед одеськими лікарями. Саме Дмитро Михайлович один із перших в Україні розпочав досліджувати теми обмеження експлуатації дитячої праці, запровадження обов'язкового навчання для дітей, правильного влаштування з гігієнічної точки зору шкільних приміщень, меблів та обладнання. Його праця «Гігієна шкіл» була однією з перших вітчизняних книг, в якій було зосереджено передові напрацювання та рекомендації світових гігієністів.

Список використаних джерел

1. Васильев Ю. К. Действительный член общества одесских врачей Д. М. Левенсон (|1883) и его Медико-топографический очерк Одессы / Ю. К. Васильев // Матеріали Міжнародних науково- практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів. Суми, 2008. С. 175-176.

2. Жук А. П. Развитие общественно-медицинской мысли в России в 60-70 гг. ХІХ в. / А. П. Жук. М.: Медгиз, 1963. 382 с.

3. Левенсон Д. Гигиенический очерк Одесских частных учебных заведений / Д. Левенсон // Протоколы заседаний Общества Одесских Врачей - 1870 г. (10 января - 2 мая). Вып.1. Одесса: Тип. Ульриха и Шульце, 1870. С. 79-85.

4. Левенсон Д. Изложение содержания книги «труды постоянной Медицинской Комиссии при Полтавской Губернской Земской Управе» / Д. Левенсон // Протоколы заседаний Общества Одесских Врачей - 1870 г. (10 января - 2 мая). Вып.1. Одесса: Тип. Ульриха и Шульце, 1870. С. 35-52.

5. Левенсон Д. К смертности от скарлатины за 1870 и 1871 года в Александровском участке / Д. Левенсон // Протоколы заседаний Общества Одесских Врачей - 1871 г. (11 сентября - 18 декября). Вып.3. Одесса: Тип. Ульриха и Шульце, 1871. С. 58-60.

6. Левенсон Д. К судебно-медицинской казуистике / Д. Левенсон // Протоколы заседаний Общества Одесских Врачей - 1870 г. (5 сентября - 12 декября). Вып.3. Одесса: Тип. Ульриха и Шульце, 1870. С. 72-75.

7. Левенсон Д. Колотая рана жывота / Д. Левенсон // Протоколы заседаний Общества Одесских Врачей - 1870 г. (5 сентября - 12 декября). Вып.3. Одесса: Тип. Ульриха и Шульце, 1870. С. 50-52.

8. Левенсон Д. Медико-топографический очерк Одессы / Д. Левенсон. Одесса, 1874. 80 с.

9. Левенсон Д. Несколько слов о секретных родильных домах для женщин низшаго класа народонаселения в Одессе / Д. Левенсон // Протоколы заседаний Общества Одесских Врачей - 1870 г. (10 января - 2 мая). Вып.1. Одесса: Тип. Ульриха и Шульце, 1870. С. 69-74.

10. Левенсон Д. О болезнотворных причинах, влияющих на здоровье детей в одесских ремесленных заведениях / Д. Левенсон // Протоколы заседаний Общества Одесских Врачей - 1870 г. (5 сентября - 12 декября). Вып.3. Одесса: Тип. Ульриха и Шульце, 1870. С. 75-88.

11. Левенсон Д. М. Гигиена школ / Составлено по Кленку, Рекламу и др. Д. Левенсоном, городовым врачом. Одесса: Тип. «Городская» Алексомати, 1872. 36 с.

12. Новороссийский адрес-календарь на 1874 г., издаваемый от Канцелярии Новороссийского и Бессарабского Генерал- Губернатора. Одесса: Тип. П. Францова, 1871. 390 с.

13. Новороссийский календарь на 1860 високосный год, издаваемый от Ришельевского лицея. Одесса: Городская типография, 1859. 559 с.

14. Новороссийский календарь на 1865 год, издаваемый от Ришельевского лицея. Одесса: Тип. Л. Нитче, 1864. 504 с.

15. Новороссийский календарь на 1866 год. Одесса: Тип. Л. Нитче, 1865. 452 с.

16. Памятная книжка для Херсонской губернии, изданная Херсонским губернским статистическим комитетом на 1864 г. Херсон: Тип. Херсонского губ. правления, 1863. 270 с.

17. Протоколы заседаний Общества Одесских Врачей - 1870 г. (10 января - 2 мая). Вып.1. Одесса: Тип. Ульриха и Шульце, 1870. 88 с.

18. Протоколы заседаний Общества Одесских Врачей - 1870 г. (5 сентября - 12 декября). Вып.3. Одесса: Тип. Ульриха и Шульце, 1870. 88 с.

19. Протоколы заседаний Общества Одесских Врачей 1874 г. изд. год VII. Одесса: Тип. Ульриха и Шульце, 1876. 153 с.

20. Протоколы заседаний Общества Одесских Врачей. Вып.1. Одесса: Тип. Л. Нитче, 1868. Ч.1. 63 с.

21. Протоколы заседаний Общества Одесских Врачей. Ч.3. Одесса: Тип. Л. Нитче, 1868. 56 с.

22. Российский медицинский список, издаваемый по Высочайшему повелению, медицинским департаментом Министерства Внутренних Дел. СПб.: Тип. Мин. Внутр. Дел, 1855. XII, 301 с.

23. Российский медицинский список, издаваемый по Высочайшему повелению, медицинским департаментом Министерства Внутренних Дел. СПб.: Тип. Мин. Внутр. Дел, 1863. 275 с.

24. Систематический указатель статей, заметок, протоколов, отчетов и проч., помещенных в «Листках» и «Записках» Императорского Общества сельского хозяйства Южной России с 1830 по 1894 г. / сост. А. С. Бориневич. Одесса: «Славянская» тип. Н. Хрисогелос, 1895. 129 с.

25. Страшун И. Д. Об истоках земской санитарии на Украине (Полтавско-Херсонский период) / И. Д. Страшун // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине [под ред. Д. Н. Калюжного и А. А. Грандо]. К.: Государственное медицинское издательство УССР, 1962. С. 7-18.

Размещено на Allbest.ru