Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

Усі групи м'язів шиї - поверхневі, надпід'язикові, підпід'язикові і глибокі, що мають різне походження й анатомічне положення, вкриті трьома пластинками шийної фасції (рис. 1). Підшкірний м'яз шиї, який за функцією подібний до м'язів лиця (мімічних), має тільки власну фасцію.

Шийна фасція (fascia cervicalis) розташовується переважно у передніх відділах шиї і складається з трьох пластинок: поверхневої, передтрахейної і передхребтової.

Поверхнева пластинка (lamina superficialis) охоплює шию з усіх боків і утворює фасціальні піхви для груднинно-ключично-соскоподібних і трапецієподібних м'язів. Унизу вона прикріплюється до ключиці та ручки груднини і переходить у грудну фасцію. Угорі поверхнева пластинка зростається з під'язиковою кісткою, продовжується догори, покриваючи надпід'язикову групу м'язів, і прикріплюється до нижнього краю тіла нижньої щелепи. Поверхнева пластинка шийної фасції зростається із капсулою піднижньощелепної слинної залози.

Рис. 1. М'язи і фасції шиї (горизонтальний розріз на рівні VII шийного хребця і щитоподібної залози)

шия анатомічний фасція передхребтовий

На обличчі вона переходить у жувальну і привушну фасції, а також у щічно-глоткову фасцію.

У задній шийній ділянці поверхнева пластинка шийної фасції зростається з карковою зв'язкою і листками каркової фасції, угорі прикріплюється до зовнішнього потиличного виступу і верхньої каркової лінії, а знизу переходить у фасцію спини.

Передтрахейна пластинка (lamina pretrachealis) розташована тільки у нижній частині передньої ділянки шиї і має трапецієподібну форму. Унизу пластинка найширша, прикріплюється до задньої поверхні ключиць і ручки груднини, а вгорі вона найвужча і зростається з під'язиковою кісткою та з поверхневою пластинкою шийної фасції. З боків передтрахейна пластинка зростається із сполучнотканинною піхвою шийного судинно-нервового пучка (сонна артерія, внутрішня яремна вена і блукаючий нерв) та з поверхневою пластинкою шийної фасції. Передтрахейна пластинка утворює фасціальні піхви для кожного м'яза підпід'язикової групи (груднинно-під'язикового, грудниниощи - топодібиого, щито-під'язикового і лопатково-під'язикового). Позаду передтрахейної пластинки розташовані гортань, щитоподібна залоза і верхній відділ трахеї, а попереду - тільки поверхнева пластинка шийної фасції і шкіра. Враховуючи анатомо-топографічні особливості передтрахейної пластинки, її ще називають лопатково-ключичним апоневрозом чи вітрилом Ріше, оскільки вона нагадує вітрило, особливо коли пластинка натягується при скороченні лопатково-під'язикових м'язів, що сприяє відтоку крові від голови по венах шиї.

Між поверхневою і передтрахейною пластинками шийної фасції над яремною вирізкою груднини залягає падгрудшшпий простір (spatium suprasternale), у якому розташовується яремна венозна дуга і пухка сполучна тканина. Цей клітковинний простір позаду нижніх відділів обох груднинно-ключично-соскоподібних м'язів має закутки (надгруднинно-ключично-соскоподібний сліпий мішок Грубера).

Між внутрішніми органами шиї (щитоподібною залозою, гортанню і трахеєю) позаду і передтрахейною пластинкою попереду є передтрахейний (переднутрощевий) простір (spatium pretracheale; spatium previscerale), що сполучається із середостінням.

Передхребтова пластинка (lamina prevertebralis) проходить за глоткою і стравоходом і покриває спереду глибокі м'язи шиї, що розташовані на передній і бічних поверхнях шийного відділу хребта (драбинчасті, довгі м'язи голови і шиї, передні і бічні прямі м'язи голови). Угорі ця пластинка прикріплюється до зовнішньої основи черепа за глотковим горбком, з боків - до поперечних відростків шийних хребців і утворює фасціальні піхви для драбинчастих м'язів, що починаються від цих відростків. Передхребтова пластинка прикріплюється знизу разом з драбинчастими м'язами до I-II ребер і продовжується у внутрішньогрудну фасцію, а з боків - у пахвові фасції. Між гіередхребтовою пластинкою позаду і глоткою та стравоходом попереду є позаднутрощевий простір (spatium retroviscerale), що продовжується вздовж стравоходу в середостіння. Простір між передхребтовою пластинкою попереду і хребтом позаду, у якому розташовані глибокі м'язи шиї, називається передхребтовим простором (spatium prevertebrale).

Міжфасціальні простори, що заповнені пухкою сполучною тканиною, можуть служити шляхами поширення запальних процесів не тільки в межах шиї, але й спускатися вниз у середостіння.

У задній шийній ділянці між підпотиличними м'язами розташовані пластинки коркової фасції (fascia nuchae), що утворюють для цих м'язів фасціальні піхви, а знизу каркова фасція переходить у грудо-поперекову фасцію.

Варто зауважити, що в деяких підручниках з нормальної та топографічної анатомії описуються 5 пластинок шийної фасції за класифікацією В.Н. Шевкуненка: 1 - поверхнева фасція шиї, що утворює фасціальну піхву для підшкірного м'яза шиї; 2 - поверхневу і 3 - глибоку пластинки власної фасції шиї, що вкривають відповідно груднинно-ключично-соскоподібні і трапецієподібні м'язи та підпід'язикову групу м'язів; 4 - внутрішньошийну фасцію, пластинки якої оточують внутрішні органи шиї; 5 - перед-хребтову фасцію, що утворює фасціальні піхви для глибоких м'язів шиї. Однак таку класифікацію недоцільно застосовувати з наступних міркувань. По-перше, підшкірний м'яз шиї, що міцно зростається зі шкірою і за функцією подібний до інших м'язів лиця, має тільки власну фасцію. По-друге, поверхнева, передтрахейна і передхребтова пластинки шийної фасції утворюються в залежності від походження і розвитку відповідних груп м'язів шиї. Груднинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м'язи мають зяброве походження, розташовуються на шиї поверхнево. Для них фасціальні піхви утворює поверхнева пластинка шийної фасції. Підпід'язикові м'язи розвиваються з передніх частин міотомів, розміщені перед трахеєю та іншими внутрішніми органами шиї і для них фасціальні піхви утворює передтрахейна пластинка. Глибокі (передхребтові) м'язи шиї, що також утворюються з міотомів, мають загальну для них фасціальну передхребтову пластинку.

Що стосується внутрішніх органів шиї (великі слинні залози, гортань, трахея, щитоподібна залоза, глотка і стравохід), то їх зовнішньою оболонкою є адвентиція або сполучнотканинна капсула (слинні залози), яка не може бути фасцією як за будовою, так і за походженням.

З урахуванням рельєфу шкіри на шиї, обумовленого розташуванням м'язів і внутрішніх органів, у передньобічних відділах шиї виділяють три ділянки: непарну передню, дві парні - праву і ліву груднинло-ключично-соскоподібиу, що відповідає проекції однойменного м'яза, та праву і ліву бічні ділянки.

Передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior), що має трикутну форму, обмежована зверху нижнім краєм тіла нижньої щелепи, з боків - переднім краєм правого і лівого груднинно-ключно-соскоподібних м'язів, а вершина цього трикутника досягає яремної вирізки ручки груднини. Передньою серединною лінією передня шийна ділянка розділена на два передні шийні трикутники - правий і лівий.

У кожному передньому шийному трикутнику (trigonum cervicale anterius) виділяють ще чотири менші трикутники: піднижньощелепний, сонний, м'язовий і підборідний.

Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) обмежований: зверху - нижнім краєм тіла нижньої щелепи, присередньо і знизу - переднім черевцем двочеревцевого м'яза, збоку і знизу - заднім черевцем двочеревцевого м'яза. У цьому трикутнику розташовані: піднижньощелепна слинна залоза, шийна гілка лицевого нерва і гілки поперечного нерва шиї, лицеві артерія і вена, а за піднижньощелепною слинною залозою - занижньощелепна вена, під нижньою щелепою розташовані піднижньощелепні лімфатичні вузли.

У межах піднижньощелепного трикутника хірурги виділяють ще язиковий трикутник, або трикутник Пирогова, який ним описаний. Це невеликий трикутник, але дуже важливий для хірургів, бо в його межах проходить язикова артерія, доступ до якої можливий у цьому місці шиї. Язиковий трикутник обмежований: попереду - заднім краєм щелепно-під'язикового м'яза, позаду - заднім черевцем двочеревцевого м'яза, зверху - під'язиковим нервом.

Сонний трикутник (trigonum caroticum) обмежований: зверху - заднім черевцем двочеревцевого м'яза, присередньо і знизу - верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза, позаду і знизу - переднім краєм груднинио-ключично-соскоподібного м'яза.

У межах сонного трикутника на поверхневій пластинці шийної фасції проходять шийна гілка лицевого нерва, верхня гілка поперечного нерва шиї і передня яремна вена. Глибше, у середині сполучнотканинної піхви, розташовані судинно-нервовий пучок (загальна сонна артерія, яка на рівні під'язикової кістки роздвоюється на внутрішню і зовнішню сонні артерії; внутрішня яремна вена; блукаючий нерв) та глибокі бічні шийні лімфатичні вузли. Попереду від судинно-нервового пучка проходять під'язиковий нерв, а глибше і нижче - гортанний нерв (гілка блукаючого нерва) і найглибше, на передхребтовій пластинці шийної фасції - симпатичний стовбур.

М'язовий трикутник, який ще називають лопатково-трахейним трикутником (trigonum musculare; trigonum omotracheale) обмежований: позаду і знизу - переднім краєм грудниино-ключично-соско- подібиого м'яза, зверху і збоку - верхнім черевцем лопатково-під'язичкового м'яза і присередньо - передньою серединною лінією.

У межах цього трикутника над яремною вирізкою ручки груднини трахея прикрита тільки шкірою і зрослими поверхневою і передтрахейною пластинками шийної фасції. Приблизно на 1 см вбік від серединної лінії проходить передня яремна вена, що заходить в надгрудниниий простір.

Підборідний трикутник (trigonum submentale) непарний, обмежований: з боків - передніми черевцями правого і лівого двочеревцевих м'язів, знизу і позаду - під'язиковою кісткою. Вершина цього трикутника обернена до нижньої підборідної ості. Дном трикутника служить правий і лівий щелепно-під'язиковий м'язи, що з'єднані щелепно-під'язиковим швом.

Груднинно-ключичио-соскоподібна ділянка (regio sternocleidomastoidea) відповідає контурам однойменного м'яза. Між двома головками груднинно-ключично-соскоподібного м'яза і ключицею розташована мала надключична ямка (fossa supraclavicularis minor), де проектується діафрагмовий нерв. У клініці використовують праву ямку для визначення позитивного “френікус-симптому”. При захворюваннях печінки, жовчного міхура і жовчних проток, під час натискання пальцем у цій ямці виникає біль.

Бічна шийна ділянка (regio cervicalis lateralis), яку ще називають бічним шийним трикутником (trigonum cervicale laterale), парна і обмежована: попереду - заднім краєм груднинно-ключично-соско- подібного м'яза, позаду - переднім краєм трапецієподібного м'яза, знизу - ключицею.

У цій ділянці виділяють два трикутники: лопатково-трапецієподібний і лопатково-ключичний.

Лопатково-трапецієподібний трикутник (trigonum omotrapezoideum) обмежований: попереду-заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, позаду-переднім краєм трапецієподібного м'яза, знизу - нижнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза. Тут проходить додатковий нерв. Між драбинчастими м'язами формується шийне і плечове нервові сплетення, від шийного сплетення відходять малий потиличний, великий вушний та інші нерви.

Лопатково-ключичний трикутник (trigonum omoclaviculare) розташований над середньою третиною ключиці; Він обмежований: знизу - ключицею, зверху - нижнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза, попереду - заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза. У ділянці цього трикутника розташована кінцева частина підключичної артерії, надключична частина плечового сплетення, між стовбурами якого проходить поперечна артерія шиї, а над сплетенням - надлопаткова артерія. Попереду від переднього драбинчастого м'яза - у переддрабинчастому просторі (spatium antescalenum) проходить підключична вена, що зрощена з фасцією підключичного м'яза і пластинками шийної фасції.

У цьому трикутнику над ключицею помітна видовжена заглибина - велика надключична ямка (fossa supraclavicularis major).

Размещено на Allbest.ru