Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

Клубово-поперековий м'яз часто має додаткові пучки, що приєднуються до сусідніх м'язів. Описаний малий клубовий м'яз, який розташовувався попереду на сідничній поверхні клубової кістки. Місце з'єднання клубового і великого поперекового м'язів, а також місце їх початку може бути різним.

Малий поперековий м'яз мінливий за величиною і місцем прикріплення. Іноді його сухожилок прикріплюється до малого вертлюга або тіла стегнової кістки. Буває подвоєння м'яза.

Внутрішній затульний м'яз іноді зростається з грушоподібним, трапляються додаткові м'язові головки і пучки, що йдуть до сусідніх м'язів. Іноді відсутні один або обидва близнюкові м'язи.

Грушоподібний м'яз іноді відсутній. М'яз може бути розділений на 2-3 частини.

Великий сідничний м'яз може починатися від остистих відростків поперекових хребців. Іноді він зростається з м'язом - натягувачем широкої фасції, а також може мати додаткові пучки, що з'єднуються із сусідніми м'язами.

Середній сідничний м'яз може мати додаткові пучки, що йдуть до сусідніх м'язів. Іноді він зростається з грушоподібним або з малим сідничним м'язами.

Малий сідничний м'яз іноді з'єднується з грушоподібним або м'язом-натягувачем широкої фасції.

Часом малий сідничний м'яз прикріплюється до капсули кульшового суглоба.

М'яз-натягувач широкої фасції може бути подвійним або складатися з кількох пучків, часом пін зростається із середнім сідничним м'язом; іноді м'яз відсутній.

Квадратний м'яз стегна може зростатися з близнюковими м'язами; іноді він відсутній.

Зовнішній затульний м'яз може мати різну форму, величину та додаткові головки, а також зростатися з грушоподібним м'язом.

Кравецький м'яз іноді роздвоюється, може мати сухожилкові переділки; рідко відсутній.

Чотириголовий м'яз стегна може мати додаткові головки, а його частини - різні розміри і місця початку, а також переходу в загальний сухожилок. Іноді відсутній один із м'язів.

Двоголовий м'яз стегна може мати до 4 головок. Іноді коротка головка відсутня. Коротка головка може бути розділена на кілька самостійних головок, до яких підходять додаткові пучки від сусідніх м'язів.

Пів-сухожилковий м'яз може мати додаткові пучки, що приєднуються до сусідніх м'язів. Іноді м'язове черевце розділене 1 - 3 сухожилковими переділками.

Пів-перетинчастий м'яз може бути роздвоєним або мати додаткові пучки. Іноді від пів-перетинчастого м'яза відходить пучок до задньої частини фасції гомілки. Дуже рідко м'яз відсутній.

Тонкий м'яз іноді зростається з кравецьким м'язом або з присереднім широким м'язом стегна, може мати додаткові пучки. Мінливими є місця початку і прикріплення. Часом тонкий м'яз відсутній.

Гребінний м'яз іноді відсутній, бувають додаткові пучки. Мінливими є місця початку і прикріплення м'яза (наприклад, до малого вертлюга стегнової кістки).

Довгий привідний м'яз іноді має додаткові пучки, що з'єднуються із сусідніми м'язами. Мінливими є місця початку і прикріплення м'яза, розміри м'язового черевця і сухожилка.

Короткий привідний м'яз може бути розділений проміжним сухожилком на два черевця.

Великий привідний м'яз може зростатися з іншими привідними м'язами, а також із квадратним м'язом стегна, пів-перетинчастим і навіть двоголовим м'язами. Цей м'яз може прикріплюватися до стегнової кістки значно нижче звичайного місця.

Передній великогомілковий м'яз може бути подвійним або мати декілька окремих сухожилків, які самостійно прикріплюються до II, III, IV плеснових кісток.

Довгий м'яз-розгинач пальців є мінливим за формою і величиною. Іноді трапляються додаткові пучки, що зростаються із сусідніми м'язами. М'яз може мати додаткову головку, що починається від малогомілкової кістки.

Довгий м'яз-розгинач великого пальця може мати роздвоєний сухожилок, рідко бувають роздвоєння всього м'яза або його зрощення з довгим м'язом-розгиначем пальців. Украй рідко м'яз відсутній.

Литковий м'яз може мати тільки одну присередну головку. У сухожилку бічної головки в 20% випадків є сесамоподібна кістка - fovella. Інколи литковий м'яз має додаткову головку - третій литковий м'яз (т. gastrocnemius tertius), що складається з одного чи двох м'язових тяжів. Ці тяжі починаються від підколінної поверхні чи шорсткої лінії стегнової кістки, а дистально вони вплітаються в одну з головок литкового м'яза.

Камбалоподібиий м'яз може мати два черевця, що починаються в різних місцях. М'язові пучки камбалоподібного м'яза можуть приєднуватися до сусідніх м'язів, а сухожилок іноді самостійно прикріплюється до п'яткового горба.

Підошвовий м'яз є мінливим за формою і величиною, іноді відсутній. М'яз може мати два черевця, що починаються від кісток гомілки, від триголового та інших м'язів. Сухожилок підошвового м'яза іноді прикріплюється до фасції, що розташована між литковим і камбалоподібним м'язами, а також до капсули надп'ятково-гомілкового суглоба. Іноді цей м'яз прикріплюється навіть до підошвового апоневрозу, тоді його називають м'язом - натягувачем підошвового апоневрозу (т. tensor aponeurosis plantaris).

Підколінний м'яз є мінливим за величиною і формою, іноді м'яз відсутній. У проксимальному сухожилку трапляється сесамоподібна кістка.

Довгий м'яз-згинач пальців часто має додаткову головку, що починається від малогомілкової кістки, а також додаткові пучки, що йдуть до сусідніх м'язів. Мінливими є довжина черевця і сухожилка. Іноді додатковий сухожилковий пучок зростається з сухожилком довгого м'яза-згинача великого пальця.

Довгий м'яз-згинач великого пальця може мати додаткові сухожилкові пучки, що прикріплюються до кінцевих фаланг II, III, IV пальців. Іноді є додатковий м'язовий пучок, що натягує сухожилкову піхву цього м'яза.

Задній великогомілковий м'яз може мати додаткові пучки, що вплітаються в сусідні м'язи.

Довгий малогомілковий м'яз може мати дві головки. Від сухожилка м'яза іноді відходять окремі пучки, що прикріплюються до основ IIІ-V плеснових кісток.

Короткий малогомілковий м'яз може мати додаткові сухожилкові пучки, що прикріплюються до головки і тіла V плеснової кістки, до основи проксимальної фаланги мізинця. Іноді є додаткові м'язові пучки, що починаються від бічної поверхні нижньої частини малогомілкової кістки, які називаються четвертим малогомілковим м'язом (т. peroneus quartus). Сухожилок цього додаткового м'яза вплітається в сухожилкове розтягнення на тильній поверхні мізинця або прикріплюється до п'яткової, кубоподібної чи V плеснової кісток.

Короткий м'яз-розгинач пальців може мати від 2 до 5 сухожилків. Часто відсутній сухожилок до IV пальця, часом є додатковий сухожилок до мізинця. Інколи м'яз відсутній.

Короткий м'яз-розгинач великого пальця рідко відсутній. Частіше черевце цього м'яза зростається з черевцем короткого м'яза-розгинача пальців.

Відвідний м'яз великого пальця може мати додатковий сухожилок до основи проксимальної фаланги II пальця. Досить часто буває роздвоєння м'яза на глибоку і поверхневу частини.

Короткий м'яз-згинач великого пальця може починатися від проміжної і бічної клиноподібних кісток, а також від кубоподібної кістки. М'яз може зростатися із сусідніми м'язами.

Привідний м'яз великого пальця може мати додаткові пучки, що розташовані у першому міжплесновому проміжку, між першим тильним міжкістковим м'язом і його косою головкою та між його косою і поперечною головками. Поперечна головка м'яза іноді відсутня.

Відвідний м'яз мізинця може мати додаткові пучки, мінливим є місце прикріплення м'яза.

Короткий м'яз-згинач мізинця іноді має додатковий м'язовий пучок, що починається від підошвової п'ятково-човноподібної зв'язки, годі цей м'яз називається додатковим м'язом-згиначем мізинця (m. flexor digiti minimi accessorius).

Короткий м'яз-згинач пальців є мінливим за довжиною черевця і сухожилка. Іноді відсутній сухожилок до мізинця.

Квадратний м'яз підошви може мати одну головку. Частіше відсутня бічна головка. Іноді м'яз починається від однієї з кісток гомілки. Можуть відходити м'язові пучки до сусідніх м'язів.

Червоподібні м'язи можуть бути відсутні (один чи декілька). М'яз може мати дві головки. Мінливим є місце прикріплення м'язів, зокрема до сумок ахіллес-фалангових суглобів або до середньої фаланги.

Міжкісткові м'язи: мають різну ступінь розвитку м'язів, іноді відсутні один чи кілька м'язів. Інколи м'язові пучки з'єднуються з коротким м'язом-розгиначем пальців.

м'яз фасція хребет шийний

Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

Дельтоподібний м'яз може бути недорозвиненим, іноді відсутня його ключична і остьова частини. Може бути самостійна ключична частина м'яза або подвоєння м'яза. Часом м'яз з'єднується з великим грудним, трапецієподібним, плечовим або плечо-променевим м'язами.

Підостьовий м'яз іноді може мати додаткові пучки, які з'єднуються з трапецієподібним м'язом.

Підостьовий м'яз інколи відсутній з одного боку.

Великий круглий м'яз іноді зростається із сухожилками найширшого м'яза спини чи сухожилком довгої головки триголового м'яза плеча. Дуже рідко цей м'яз відсутній.

Малий круглий м'яз іноді відсутній, часом зростається з підостьовим м'язом. Трапляється відокремлення нижнього м'язового пучка, який самостійно прикріплюється до гребеня великого горбка плечової кістки.

Підлопатковий м'яз інколи розділений на кілька пучків, частина з яких прикріплюється до сумки плечового суглоба чи дзьобоподібного відростка лопатки.

Двоголовий м'яз плеча рідко відсутній, інколи має одну головку. Трапляються випадки, коли кількість головок м'яза збільшується до п'яти. Мінливими є місця початку м'яза і його прикріплення до ліктьової кістки. Іноді він розділений на два самостійні м'язи.

Дзьобо-плечовий м'яз іноді розділений на декілька частин, а його середня частина є самостійним м'язом, що прикріплюється до присереднього надвиростка плечової кістки. Частіше м'яз має додаткові пучки, рідко м'яз відсутній. Мінливим є місце початку м'яза.

Триголовий м'яз плеча може мати додаткові пучки, що з'єднуються з підостьовим, великим круглим і ліктьовим м'язами, а також з ліктьовим м'язом-згиначем зап'ястка. Іноді довга головка м'яза складається з двох частин.

Плечо-променевий м'яз іноді починається на рівні дельтоподібної горбистості, а прикріплюється в різних місцях - від середини передпліччя до основи III п'ясткової кістки. Часом м'яз складається з двох окремих частин. Можливе з'єднання м'яза з дельтоподібним і плечовим м'язами, а також променевим м'язом-згиначем зап'ястка. Дуже рідко м'яз відсутній.

Круглий м'яз-привертач може мати 3-4 головки. Мінливим є місце початку та прикріплення м'яза. Іноді відсутня ліктьова головка м'яза.

Променевий м'яз-згинач зап'ястка може зростатися з розташованими поруч м'язами (круглим м'язом-привертачем, довгим долонним м'язом, поверхневим м'язом-згиначем пальців). Мінливим є місце початку і прикріплення м'яза.

Довгий долонний м'яз у 25 % випадків відсутній на одній або обох верхніх кінцівках. М'яз може мати два черевця, а часом роздвоюється. Мінливими є величина м'язової частини і сухожилка, початок і прикріплення.

Ліктьовий м'яз-згипач зап'ястка інколи не має ліктьової головки на одній або обох верхніх кінцівках. Мінливим є місце прикріплення м'яза до п'ясткових кісток, можливе прикріплення до поверхневої поперечної п'ясткової зв'язки. Іноді цей м'яз зростається із сусідніми м'язами (довгим долонним м'язом, присередньою головкою триголового м'яза).

Поверхневий м'яз-згинач пальців іноді не має головки променевої кістки. М'яз може складатися з чотирьох окремих частин, кожна з яких прикріплюється до одного пальця. Часом відсутні сухожилки до IV чи V пальців. Іноді дистальні відділи сухожилків не роздвоюються і прикріплюються до променевого краю середньої фаланги пальців. М'яз може зростатися із сусідніми м'язами (круглим м'язом-привертачем, променевим м'язом-згиначем зап'ястка, плечо-променевим м'язом, глибоким м'язом-згиначем пальців).

Глибокий м'яз-згинач пальців може складатися з окремих частин, кожна з яких прикріплюється до одного пальця. Іноді м'яз починається на променевій кістці або зростається із сусідніми м'язами (довгим долонним м'язом, поверхневим м'язом-згиначем пальців).

Довгий м'яз-згинач великого пальця може мати додатковий пучок, що починається від вінцевого відростка ліктьової кістки. Іноді м'яз зростається із сусідніми м'язами (плечовим, круглим м'язом-привертачем, поверхневим і глибоким м'язами - згиначами пальців).

Квадратний м'яз-привертач може мати різну форму, розміри, місця початку і прикріплення.

Довгий променевий м'яз-розгинач зап'ястка може мати до п'яти головок або додаткові сухожилки, що прикріплюються до основи І п'ясткової кістки, кістки-трапеції, а також до сухожилків сусідніх м'язів.

Короткий променевий м'яз-розгинач зап'ястка може мати загальне черевце з довгим променевим м'язом-розгиначем зап'ястка; інколи м'яз буває подвійним.

М'яз-розгинач пальців може бути розділений на кілька самостійних м'язів, варіює число його сухожилків. Іноді йде додатковий сухожилок до І пальця і відсутній сухожилок до V пальця. Мінливим є число і розташування міжсухожилкових зв'язок.

М'яз-розгинач мізинця інколи відсутній або може бути подвоєним. Сухожилок м'яза часом зростається із сухожилком м'яза-розгинача пальців, що йде до V пальця.

Ліктьовий м'яз-розгинач зап'ястка може бути подвоєний чи зрощений із сусідніми м'язами (ліктьовим м'язом, триголовим м'язом плеча, довгим м'язом-розгиначем великого пальця і довгим відвідним м'язом великого пальця). Трапляється додатковий сухожилок, що прикріплюється до капсули V п'ястково-фалангового суглоба.

М'яз-відвертай іноді складається з поверхневої і глибокої пластинок. Інколи замість м'яза наявний апоневроз з невеликою кількістю м'язових волокон.

Довгий відвідний м'яз великого пальця часто зрощений з довгим і коротким м'язами - розгиначами великого пальця. Інколи сухожилок м'яза прикріплюється до І п'ясткової кістки чи до сухожилків різних м'язів підвищення великого пальця.

Короткий м'яз-розгинач великого пальця може роздвоюватись, мати додатковий сухожилок до II пальця, зростатися з м'язом-розгиначем вказівного пальця, коротким м'язом-розгиначем великого пальця або довгим відвідним м'язом великого пальця.

М'яз-розгинач вказівного пальця може роздвоюватися, часом є додатковий сухожилок, що прикріплюється до великого пальця. Інколи м'яз відсутній.

Короткий відвідний м'яз великого пальця може зростатися із сусідніми м'язами.

Протиставний м'яз великого пальця у деяких людей відсутній, часом він зростається із сусідніми м'язами (коротким відвідним м'язом і коротким м'язом-згиначем великого пальця).

Короткий м'яз-згинач великого пальця може мати тільки одну з головок. Глибока головка іноді зрощена із сусідніми м'язами (коротким відвідним м'язом великого пальця і протиставним м'язом великого пальця).

Привідний м'яз великого пальця може мати додаткові м'язові пучки, що прикріплюються до II і III п'ясткових кісток. Іноді поперечна головка є самостійним м'язом.

Короткий долонний м'яз варіює за формою і товщиною. М'яз може починатися від тригранної чи гачкуватої кісток. Інколи м'яз відсутній.

Відвідний м'яз мізинця іноді відсутній, або має додаткові пучки, які починаються від ліктьового м'яза-згинача зап'ястка чи поверхневого м'яза-згинача пальців.

Протиставний м'яз мізинця може мати додаткову головку, що починається від фасції передпліччя. Рідко м'яз відсутній.

Короткий м'яз-згинач мізинця рідко відсутній. Іноді м'яз зростається з відвідним чи протиставним м'язами мізинця. Трапляється додатковий сухожилок, що прикріплюється до основи V п'ясткової кістки.

Червоподібні м'язи можуть мати різні місця початку і прикріплення. Приблизно в половині випадків є подвоєння або відсутність однієї чи декількох червоподібних м'язів.

Долонні міжкісткові м'язи можуть мати різні місця початку і прикріплення. Часом відсутній один і рідко два чи всі гри м'язи. Інколи один чи декілька м'язів подвоєні.

Тильні міжкісткові м'язи можуть мати різні місця прикріплення. Іноді є подвійні м'язи, часом відсутні один чи декілька м'язів.

Варіанти й аномалії жувальних м'язів

Жувальний м'яз часто має розділені поверхневу і глибоку частини. Трапляються окремі пучки, що направляються до скроневого чи щічного м'язів. Іноді глибока частина жувального м'яза зростається зі скроневим чи щічним м'язом.

Скроневий м'яз може мати загальні з жувальним м'язом пучки, а також м'язові пучки, що відходять до бічного крилоподібного м'яза. Місця початку і прикріплення м'яза є мінливими, іноді м'яз починається за межами скроневої ямки, а зона прикріплення доходить до рівня комірки третього верхнього великого кутнього зуба.

Присередній крилоподібний м'яз може мати додаткові пучки, що йдуть до м'яза-підіймача піднебінної завіски.

Бічний крилоподібний м'яз: іноді його дві головки мають загальний початок, навіть два окремі м'язи, або верхня головка зростається зі скроневим м'язом.

Топографія фасцій і клітковинних просторів голови

Щільна шкіра лобової, тім'яної та потиличної ділянки голови покрита волоссям, у ній розташовані численні потові і сальні залози. Шкіра міцно з'єднана вертикально орієнтованими сполучнотканинними пучками з апоневротичним шоломом. Завдяки цьому підшкірна клітковина розділена на безліч комірок, заповнених жировою тканиною, у якій проходять внутрішньо-шкірні артерії та вени. Кровоносні судини зрощені із сполучнотканинними пучками. Тому навіть при невеликих пораненнях шкіри волосистої частини голови кровоносні судини не спадаються, і це призводить до рясних кровотеч. З окістям апоневротичний шолом зрощений неміцно, тому шкіра разом із апоневротичним шоломом досить рухлива.

У бічних відділах голови апоневротичний шолом стоншується і продовжується у скроневу фасцію. Між апоневротичним шоломом надчерепного м'яза і окістям розташована підапоневротична клітковина товщиною 2 - 3 мм, що обмежована місцями початку і прикріплення частин цього м'яза. Під окістям кісток склепіння черепа міститься тонкий шар пухкої клітковини товщиною 0,5 - 1 мм, що розділений лініями швів. По лініях швів окістя зростається з кістками склепіння черепа.

Шкіра обличчя тонка, містить численні сальні і потові залози. Незначний шар підшкірної клітковини покриває все обличчя, окрім спинки носа. Поверхнева фасція в ділянці голови відсутня, бо м'язи лиця вплітаються в шкіру. Але кожен м'яз лиця покритий власною тонкою фасцією і має виражену підшкірну жирову клітковину. На щічному м'язі у дітей утворюється жирове тіло щоки (carpus adiposum buccae), що додає специфічну округлість дитячим обличчям. Жирове тіло щоки прилягає до переднього краю жувального м'яза і розміщене в щільній сполучнотканинній капсулі, що зрощена з фасцією скроневого м'яза. Жирове тіло щоки має скроневий, очноямковий і крило-піднебінний відростки, які можуть служити шляхами поширення запальних процесів з бічної ділянки обличчя в очну ямку й у порожнину черепа. Скроневий відросток жирового тіла щоки проникає догори і вперед, аж під фасцію скроневого м'яза, нижня частина відростка заходить у передньобокові відділи обличчя аж під виличну ділянку. Від жирового тіла щоки в підскроневу ямку, аж до нижньої очноямкової щілини, відходить очноямковий відросток, а крило-піднебінний відросток жирового тіла щоки проникає в крило-піднебінну ямку. Крило-піднебіниий відросток іноді через нижньоприсередню частину верхньої очноямкової щілини заходить у порожнину черепа, де прилягає до стінки передньої міжпечеристої пазухи твердої оболонки головного мозку.

У ділянці голови є наступні фасції.

Скронева фасція (fascia temporalis) покриває зовні скроневий м'яз, починається від верхньої скроневої лінії і апоневротичного шолома. На 3-4 см вище виличної дуги скронева фасція розділяється на поверхневу пластинку (lamina superficialis), що прикріплюється до бічного краю виличної дуги, і глибоку пластинку (lamina profunda), яка прикріплюється до присереднього краю виличної дуги. Між цими пластинками розміщена жирова клітковина, у якій проходять поверхневі скроневі кровоносні судини, зокрема, розміщено венозне сплетення, лобові і виличні гілки вушно-скроневого і лицевого нервів.

Ця жирова міжфасціальна клітковина продовжується вниз і вперед за межі скроневої ділянки. Разом з передньою частиною поверхневої пластинки скроневої фасції клітковина переходить на зовнішньопередню поверхню виличної кістки і на виличні м'язи.

Між скроневою фасцією і скроневим м'язом також є прошарок клітковини, що продовжується вниз під виличну дугу у вузьку щілину між скроневим і жувальним м'язами, а потім переходить у клітковину між жувальним м'язом і бічною поверхнею гілки нижньої щелепи. У цьому просторі проходять жувальні артерія, вена і нерв до жувального м'яза.

У проміжку між переднім краєм скроневого м'яза (під фасцією скроневого м'яза) і зовнішньою стінкою очної ямки є жирова клітковина, що сполучається з жировим тілом щоки.

Щічно-глоткова фасція (fascia buccopharyngea) зовні покриває щічний м'яз і переходить в адвентицію бічної стінки глотки. Ця фасція на ділянці між крилоподібним гачком клиноподібної кістки вгорі і нижньою щелепою донизу ущільнюється і утворює крило-нижньощелепний шов. З боку порожнини рота щічний м'яз покритий слизовою оболонкою.

Жувальна фасція (fascia masseterica) покриває однойменний м'яз і міцно зростається з ним; угорі фасція прикріплюється до бічної поверхні виличної кістки і виличної дуги, а також до країв гілки нижньої шелепи. Попереду жувальна фасція зростається зі щічно-глотковою фасцією, а позаду - з капсулою привушної слинної залози. По бічній поверхні жувального м'яза, що вкритий фасцією, проходить в задньо-передньому напрямку протока привушної слинної залози, устя якої відкривається на слизовій оболонці присілка рота на рівні другого верхнього кутнього зуба.

Привушна фасція (fascia parotidea) є продовженням жувальної фасції. Біля переднього краю привушної залози ця фасція розщеплюється на поверхневу і глибоку пластинки, які обгортають залозу ззовні і зсередини, утворюючи для неї щільну волокнисту капсулу. Від капсули в товщу залози відходять численні перетинки, що поділяють залозу на частки. Позаду залози поверхнева і глибока пластинки зростаються, привушна фасція прикріплюється до хряща вушної раковини та соскоподібного відростка скроневої кістки і переходить у фасцію шиї. Стовщена глибока пластинка привушної фасції, що вкриває глотковий відросток привушної залози, має щілини, через які запальний процес може проникати в навкологлотковий та заглотковий простори.

У скроневій ділянці між скроневим м'язом і окістям, в ділянці скроневої ямки міститься глибокий клітковинний простір, який сполучається з підскроневою ямкою. У цю клітковину проходять глибокі скроневі кровоносні судини з підскроневої ямки.

Ділянку підскроневої ямки розглядають як глибоку ділянку обличчя, де біля нижньої частини скроневого і крилоподібних м'язів містяться жирова клітковина, у якій проходять судини і нерви. У підскроневій ділянці виділяють скронево-крилоподібний і міжкрилоподібний клітковинні простори, що сполучаються між собою. Скронево-крилоподібний клітковинний простір, у якому міститься верхньощелепна артерія і венозне крилоподібне сплетення, розташований між скроневим і бічним крилоподібним м'язами. Частина вен цього венозного сплетення проходить у товщі фасції бічного крилоподібного м'яза. Міжкрилоподібний клітковинний простір розташований між присереднім і бічним крилоподібними м'язами, що покриті власними фасціями. Там, де ці м'язи зближуються, їхні фасції утворюють одну пластинку, яка називається міжкрилоподібною фасцією. У міжкрилоподібному просторі проходять нижньощелепний нерв та його гілки, нижній комірковий, вушно-скроневий, щічний і язиковий нерви, а також кровоносні судини.

Глибше усередині від глибокої ділянки обличчя розміщений навкологлотковий простір (spatium peripharyngeum), заповнений клітковиною. Він обмежований ззовні покритим фасцією присереднім крилоподібним м'язом, а зсередини - бічною стінкою глотки, позаду - покритий передхребтовою пластинкою шийної фасції, м'язами і поперечними відростками верхніх шийних хребців. М'язи, що починаються від шилоподібного відростка (шило-глотковий, шило-язиковий, шило-під'язиковий) і покриті власними фасціями, розділяють навкологлотковий простір на передню і задню частини. Цей м'язово-фасціальний пучок, що бере початок від шилоподібного відростка скроневої кістки і з'єднується зі щічно-глотковою фасцією, у науковій літературі називається «шило діафрагмою». У задній частині навкологлоткового простору проходять внутрішня сонна артерія, внутрішня яремна вена і чотири черепних нерви (IX - язико-глотковий, X - блукаючий, XI - додатковий, XII - під'язиковий), а також розташовані біля внутрішньої яремної вени лімфатичні вузли. У передній частині навкологлоткового простору міститься жирова клітковина і дрібні кровоносні судини.

М'язи і фасції шиї

Шия вгорі відмежована від голови умовною лінією, що проходить по наступних анатомічних орієнтирах ліворуч і праворуч: зовнішній потиличний виступ, верхня каркова лінія, вершина соскоподібного відростка скроневої кістки, задній край гілки і нижній край основи тіла нижньої щелепи. Знизу шия відмежована від грудної клітки лінією, що проходить праворуч і ліворуч по таких структурах: остистий відросток VII шийного хребця, надплечово-ключичний суглоб, ключиця і яремна вирізка грудними.

Шию умовно поділяють на ряд ділянок: передню, праву і ліву грудиинмо-ключично-соскоподібні, праву і ліву бічні, а також задню шийну ділянки. Якщо провести уявну лобову площину позаду хребта, то вона відмежує задню шийну ділянку від бічних, груднинно-ключично-соскоподібиих і передньої шийних ділянок.

Задня шийна ділянка (regio cervicalis posterior) відмежована з боків від правої та лівої бічних шийних ділянок переднім краєм правого і лівого трапецієподібних м'язів. Задня серединна лінія поділяє задню шийну ділянку на праву і ліву частини.

Усі інші шийні ділянки, в зв'язку з наявністю тут різних груп м'язів, внутрішніх органів травної і дихальної систем (глотка, гортань тощо), кровоносних і лімфатичних судин та нервів, мають складну будову і будуть описані нижче.

М'язи шиї розташовані кількома шарами, мають різне походження і складні топографо-анатомічні взаємовідношення із сусідніми анатомічними утвореннями.

Рух шиї і голови забезпечують численні м'язи, що мають різне походження. З мезенхіми першої зябрової дуги розвиваються щелепно-під'язиковий м'яз і переднє черевце двочеревцевого м'яза, з другої зябрової дуги - шило-під'язиковий м'яз і заднє черевце двочеревцевого м'яза. З мезенхіми III-V зябрових дуг на шиї розвиваються грудиннно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м'язи. З вентральних відділів міотомів утворюються грудиинно-під'язиковий, груднинно-щитоподібний, іцито-під'язиковий, лопатково-під'язиковий м'язи; передній, середній і задній драбинчасті м'язи, а також довгий м'яз шиї і довгий м'яз голови.

Топографічно м'язи шиї поділяють на дві великі групи: поверхневі і глибокі.

До поверхневих м'язів шиї належать надпід'язикові м'язи, що розташовані вище під'язикової кістки, і підпід'язикові м'язи, що розміщені під під'язиковою кісткою. Ці м'язи зміщують під'язикову кістку, а разом з нею гортань, а також фіксують її. До поверхневих м'язів належать ще підшкірний м'яз шиї, груднинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний (описаний вище) м'язи. Надпід'язикові м'язи розташовані між нижньою щелепою і під'язиковою кісткою. Це двочеревцевий, шило-під'язиковий, щелепно-під'язиковий і підборідно-під'язиковий м'язи. Надпід'язикові м'язи з'єднують під'язикову кістку з нижньою щелепою, основою черепа, з гортанню і глоткою. При скороченні вони тягнуть догори під'язикову кістку, а при фіксованій під'язиковій кістці опускають нижню щелепу.

Підпід'язикові м'язи розташовані під шкірою попереду гортані, трахеї і щитоподібної залози. Це грудиннно-під'язиковий, грудиннно-щитоподібний, лопатково-під'язиковий і щито-під'язиковий м'язи. Підпід'язикові м'язи починаються від лопатки, груднини і щитоподібного хрящів гортані, а прикріплюються до під'язикової кістки. При скороченні ці м'язи опускають під'язикову кістку і гортань. Під'язикова кістка утримується у своєму положенні тільки завдяки взаємодії зазначених груп м'язів, що підходять до неї з різних боків.

Глибокі м'язи шиї розташовані попереду і збоку від шийного відділу хребта, до них належать: довгі м'язи шиї і голови; передній і бічний прямі м'язи голови, а також передній, середній і задній драбинчасті м'язи.

Размещено на Allbest.ru