Медицина і наслідки чорнобильської катастрофи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВНЗ Київський міський медичний коледж

Самостійна робота

на тему: «Медицина і наслідки чорнобильської катастрофи»

Минуло двадцять років з дня найбільшої трагедії ХХ століття - Чорнобильської катастрофи. Три найбільш постраждалі держави - Республіка Бєларусь, Російська Федерація й Україна - продовжують нести тягар виняткових по вазі соціально-економічних, медико-біологічних і екологічних наслідків. Складні економічні умови визначали всі роки невідкладний характер дій з боку урядів постраждалих держав, необхідність щорічного виділення значної частини бюджетних засобів на подолання гуманітарних наслідків катастрофи. Через 20 років після аварії на ЧАЕС, що відбулася наприкінці ХХ століття, але наслідки якої продовжуються вже в ХХІ столітті, виникає необхідність нової стратегії довгострокових дій, спрямованих на поліпшення життя людей, що продовжують жити в зоні ризику, а також подальше вивчення наслідків впливу хронічного опромінення на здоров'я людей і екологію. Величезної шкоди населенню та народному господарству України завдала Чорнобильська катастрофа -- найбільша у світі техногенна ядерна катастрофа. Особливо постраждали території Поліського регіону.

Унаслідок чорнобильського вибуху в Україні було радіаційно забруднено більше ніж 2300 населених пунктів, розташованих на території 12 областей. Чорнобильська катастрофа порушила нормальну життєдіяльність і виробництво в багатьох регіонах України, Білорусі і Росії, призвела до зниження виробництва електроенергії для потреб економіки. Істотні збитки було завдано сільськогосподарським і промисловим об'єктам, постраждали лісові масиви і водне господарство. Але ніякими фінансовими розрахунками не виміряти людське горе, пов'язане зі смертю чи втратою здоров'я ліквідаторів аварії, із хворобами дітей, зі страхом згубних наслідків катастрофи. радіоактивний забруднення медичний здоров'я

У 1986 р. було евакуйовано майже 116 тис. чоловік, унаслідок чого виникла проблема додаткового будівництва житла для переселенців. У 1986-1987 роках для них було збудовано близько 15 тис. квартир, гуртожитків для більш ніж тисячі чоловік, 23 тис. споруд, приблизно 800 установ соціальної та культурної сфери. Замість відселеного міста Прип'ять для персоналу Чорнобильської АЕС побудовано нове місто Славутич.

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС тільки в Рівненській області забруднено радіонуклідами території Березнівського, Володими-рецького, Дубровицького, Зарічненського, Рокитнівського і Сарненсь-кого районів загальною площею 1,2 млн. га, в тому числі 290 тис. га сільськогосподарських угідь, 500 тис. га лісових масивів. Спостереженнями встановлено надзвичайно високе надходження радіаційних елементів в організм людини через харчові продукти (м'ясо, молоко), особливо продукти лісу (ягоди, гриби). На інтенсивність розповсюдження радіонуклідів в системі "грунт-рослина" великою мірою впливають властивості ґрунту.

Сприяють таким процесам найбільш поширені в поліських районах бідні на поживні речовини кислі дерново-підзолисті та торфові ґрунти. На таких ґрунтах міграційна здатність основних радіонуклідів значно вища, ніж на грунтах більш важкого механічного складу.

Загальна сума прямих збитків унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1989 роках становила близько 12,6 млрд. доларів США. Втрати матеріально-майнових комплексів і окремих об'єктів економіки в зоні відчуження на території України -- 1,4 млрд. доларів США. Сумарні прямі втрати матеріальних об'єктів та об'єктів за межами зони відчуження становлять 0,8 млрд. доларів США. Аналіз непрямих збитків показав, що втрати від невикористання сільськогосподарських, водних і лісових ресурсів, вартість недоотриманої електроенергії, збитки від мораторію на введення в дію нових потужностей на об'єктах атомної енергетики становили сумарно понад 160 млрд. доларів США.

Держави і народи, котрі пережили чорнобильське лихо, зустрілися з безпрецедентним комплексом соціальних, технологічних, інформаційних і правових проблем.

В Україні створена нормативно-правова база, що регулює весь комплекс післячорнобильських проблем. Верховна рада України прийняла і ратифікувала велику кількість законів, постанов, резолюцій і угод, спрямованих на розв'язання найскладніших проблем мінімізації наслідків катастрофи і недопущення подібних аварій у майбутньому. До проблем ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи привернута увага усього світового співтовариства Організацією об'єднаних націй та її спеціалізованим агентством МАГАТЕ вжито заходів для з'ясування реальних масштабів катастрофи, розробки заходів щодо боротьби з наслідками аварії, для посилення безпеки діючих реакторів. Україна особливу увагу приділяє співробітництву з країнами, що найбільше постраждали від катастрофи -- Республікою Білорусь і Російською Федерацією.

Органами державної влади та населенням багато зроблено, щоб звести до мінімуму наслідки катастрофи на Чорнобильській АЕС. Прямі витрати України на пом'якшення наслідків Чорнобильської катастрофи за період 1986-1991 років склали близько 6 млрд. доларів США, а з 1992 по 2005 роки витрати становили понад 7 млрд. доларів США. Допомога потерпілим областям була зосереджена на заходах з відновлення життєдіяльності уражених радіацією регіонів, проведення дезактивації, соціальної підтримки населення, яке залишилося проживати в забруднених областях, організації медичного обслуговування.

Керівники та спеціалісти володіють інформацією стосовно радіоекологічного стану землі, рівня її забруднення, достатньо точно прогнозують накопичення радіоактивного цезію рослинами та перехід його у тваринницьку продукцію.

Введені в дію більш жорсткі норми оцінки рівня радіаційного забруднення продукції; проводяться регулярні обстеження людей, особливо дітей на вміст радіонуклідів в організмі, впроваджуються оздоровчі заходи, спрямовані на покращення загального радіаційного стану, зменшення надходження радіонуклідів до організму людей.

Залишається актуальним визначення ризиків для здоров'я людей, вивчення впливу радіоактивного забруднення на навколишнє середовище, прогнозування стратегічних напрямів вирішення проблем розповсюдження радіонуклідів у воді, повітрі, фунті, вивчення можливих наслідків цих явищ для конкретних груп населення які піддаються ризику, враховуючи їх спосіб життя.

Для поліпшення якості життя громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вважається за необхідне:

* удосконалити загальнодержавні підходи до відновлення економіки і соціальної інфраструктури на радіоактивно забруднених територіях і в місцях компактного населення із створенням умов для залучення інвестицій;

* покращити якість медичної допомоги, доступної для малозабезпеченого населення, сприяти широкій реформі охорони здоров'я;

* забезпечити проведення науково обгрунтованих системних контрзаходів, спрямованих на зниження доз внутрішнього і зовнішнього опромінення населення;

* підвищити рівень обізнаності населення щодо більш безпечного способу життя в умовах радіоактивного забруднення;

* забезпечити в повному обсязі фінансування заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту постраждалого населення, переселенням громадян в інші регіони, забезпечення житлом інвалідів і ліквідаторів, оздоровлення дітей;

* залучити до подолання наслідків Чорнобильської катастрофи міжнародну спільноту, фінансові ресурси інших держав, в першу чергу Білорусії та Російської Федерації.

Стохастичні ефекти

Безпрецедентний за масштабами радіоактивний викид йоду, визначив драматичний ріст пухлинної патології щитовидної залози. Продовжується ріст радіаційно-індукованого раку щитовидної залози в опромінених у дитячому і підлітковому віці (більше 6000 осіб на 2004р.). Ріст раку в дорослої частини опроміненого населення, що потрапило під вплив радіоактивної хмари, на сьогоднішній час вже в 5-7 разів вищий, ніж в іншій популяції. Виявляється достовірне збільшення росту злоякісних новоутворів молочної залози в жінок, легенів, сечового міхура, шлунка, нирок у всіх когортах потерпілих. У дітей у віці 0-4 року виявляється ріст пухлин мозку й інших органів. У майбутньому варто очікувати зростання показників онкологічної захворюваності по всіх класах захворювань і непухлинній захворюваності і смертності в зв'язку з постарінням населення і настанням періоду реалізації додаткової онкологічної захворюваності в зв'язку з впливом радіаційного фактора. Самі консервативні прогнози зводяться до того, що додаткові ризики за життя у всіх когортах опромінених досягнуть сотень тисяч ракових захворювань всіх органів і систем.У ліквідаторів аварії за даними російських, і українських досліджень має місце ріст захворюваності лейкозами, особливо в когорті тих, на кого вплинуло опромінення в дозі 150-300мгр. У структурі гемобластозів у ліквідаторів спостерігається ріст мієломної хвороби в 2 рази, тенденція до підвищення частоти хронічного мієлолейкозу, неходчинських злоякісних лімфом у стадії лейкемізації. Гострі лейкози в ліквідаторів у 20% випадків виникають на тлі мієлодиспластичного синдрому. Для дорослого населення питання про збільшення захворюваності на лейкемію поки залишається відкритим. Необхідні подальші дослідження.Суперечливим також залишається питання про вплив аварії на частоту виникнення лейкозів і лімфом у дітей у зв'язку з недостатнім рівнем діагностики окремих форм лейкозів і відсутністю даних дозиметрії. Однак, в інших країнах тенденція до росту лейкемії в дітей, опромінених внутрішньоутробно, встановлена. Варто переглянути питання про хронічний лімфолейкоз, що раніше не належав до числа радіаційно індукованих.Результати досліджень свідчать про дворазове збільшення швидкості мутацій серед найбільш опромінених родин і показують наявність значимої кореляції між розпадом радіонуклідів і швидкістю мутацій. Комплексні дослідження геномної нестабільності в дітей, які підпали під низькоінтенсивне опромінення на різних стадіях онтогенезу, вказують на підвищення частоти радіаційно-індукованих аберацій хромосом, зниження активності «позапланового» синтезу геномної ДНК у лімфоцитах, особливості в індивідуальній гетерозиготності генів, що кодують структурні і ферментні білки крові. Має місце системний характер дисгеномних ефектів, індукція геномної нестабільності в соматичних клітинах дітей.

Усе це призводить до порушення геномного балансу і супроводжується розвитком клітинних дисфункцій, малігнізацією, індукуванням апоптозу і загибеллю клітин. Їхня виразність визначається генотипічними особливостями організму. Ці порушення виявляються, головним чином, у дітей опромінених батьків, і у дітей, опромінених внутрішньоутробно. Продовження дії радіації після народження й особливо сукупність радіаційних і інших екологічних впливів підвищує рівень мутагенних змін, ще більше знижує репаративний синтез ДНК, підсилює весь комплекс біохімічних, імунних, нейроендокринних і соматоневрологічних змін. За даними державної статистики виявляється збільшення частоти вроджених вад розвитку (ВВР) у постраждалих районах.

Детерміністські ефекти опромінення

Непухлинна патологія щитоподібної залози (автоімунний тиреоидит і його ускладнення, гіпотиреоз) у даний час виявляється в 30-40% потерпілих. Просліджується погіршення якості життя осіб з патологією щитоподібної залози через необхідність довічного лікування, приєднання інших соматичних захворювань, обумовлених недостатньою гормональною регуляцією (міокардіопатія, ожиріння, підвищення артеріального тиску, а також передчасне старіння і порушення сомато-статевого розвитку). Повідомлено про достовірний ріст радіаційної катаракти серед усіх когорт потерпілих, особливо, серед ліквідаторів. Встановлений більш низький поріг дози опромінення для розвитку катаракти, ніж це було прийнято раніше. Ріст соматичних захворювань у всіх когортах потерпілих прийнято не пов'язувати з радіаційним фактором, однак, він виявляє залежність від величини дози опромінення і часу перебування під ризиком. До таких захворювань відносяться хвороби ендокринної системи і порушення обміну речовин, психічні розлади і хвороби нервової системи й органів чуття, хвороби органів травлення, цереброваскулярні хвороби, ессенціальна гіпертонія, катаракта.

Поєднання впливів малих доз радіації і соціально-психологічних факторів, призведших до порушення здоров'я потерпілих.

У зонах радіоактивного забруднення всі роки розвиваються негативні демографічні тенденції. Спостерігається зниження народжуваності, збільшення смертності, зменшення числа працездатного населення. Має місце відносно високий рівень перинатальних втрат за рахунок мертвонароджуваності і дитячої смертності, особливо від вроджених вад розвитку.Відтік молоді і фахівців збільшили проблеми життєдіяльності і здоров'я населення постраждалих регіонів місцями до стану гуманітарної катастрофи. Комплексний вплив радіаційних і нерадіаційних факторів чорнобильської катастрофи призвів до погіршення стану здоров'я всіх категорій потерпілих, що виражається в збільшенні загальної неонкологічної захворюваності за класами хвороб дихальної, ендокринної, серцево-судинної, травної, видільної, нервової системи, росту інвалідності за рахунок не тільки онкологічної, але й загально соматичної захворюваності. Має місце прогредієнтний атиповий перебіг патології з розвитком стійких функціональних порушень на тлі імунодефіциту, дисбалансу обміну речовин і гормональних процесів. Наявність у більшості постраждалих захворювань з вегето-судинними, нейроендокринними механізмами прояву в сполученні з розладами психіки (висока тривожність, низька самооцінка стану свого психічного і соматичного здоров'я й ін.), нерідко маскує ознаки основного захворювання, і визначає низький реабілітаційний потенціал. Документоване прогресуюче погіршення якості здоров'я ліквідаторів 1986-87р., що проживають як у постраждалих країнах, так і в інших країнах СНД, а також Ізраїлі, США, Естонії, Латвії і Литві. Смертність серед ліквідаторів істотно випереджає аналогічний показник серед населення, що не зазнало додаткового іонізуючого впливу внаслідок чорнобильської катастрофи. При збереженні такої тенденції уже в найближчі роки можна чекати статистично значимого перевищення смертності серед ліквідаторів у порівнянні з неопроміненим населенням. Ключовою проблемою об'єктивізації оцінок наслідків Чорнобильської катастрофи для населення залишається необхідність пошуку інтегрального показника ушкоджуючої дії іонізуючого опромінення для багатоклітинного організму. Залежність індукованих опроміненням змін окремих фізіологічних, молекулярно-генетичних і клінічних параметрів від вихідного стану організму добре відома в радіобіології, однак не піддається обліку при традиційних методах моніторингу й істотно спотворює одержувані дані. Інтегральним показником дії, що ушкоджує, іонізуючого випромінювання, найбільш важливим для популяції, може бути порушення репродуктивної функції. Особливої уваги вимагають питання репродуктивного здоров'я жіночого організму, оскільки обмежена кількість яйцеклітин закладається у внутрішньоутробному періоді і генотоксичні впливи на них у цей період можуть призводити до необоротної втрати фертильності. Аналіз стану імунної системи - однієї з найважливіших інтегральних (спеціалізованих) систем організму, документує наступні типи реагування в потерпілих: автоімунний, інфекційно-алергійний, обумовленим вторинним імунодефіцитом і компенсаторно-адаптивний тип. Найбільш діагностично і експертно значимим медико-біологічним наслідком Чорнобильської катастрофи (у діапазоні впливу малих доз низької інтенсивності) є пато(нозо)морфоз захворювань. Їхній структурний субстрат представлений: більшою поширеністю в органі, глибокою інвазією мікроорганізмів у слизові оболонки (у їхню власну пластинку), свідченнями реалізації патогенної дії опортуністичної мікрофлори (внаслідок порушень імунної відповіді), трансформацією кінетики запального процесу, особливостями дисрегенераційних змін, системними порушеннями мікроциркуляції; інтенсифікацією інволютивних процесів, участю в розвитку патології інкорпорованих радіонуклідів.

Здоров'я дітей

Усі роки відзначається зростання загальної захворюваності дітей і первинно виявленої патології практично за усіма класами хвороб. Має місце ріст захворюваності і поширеності соматичних захворювань, особливо - нервової, ендокринної, травної, дихальної і серцево-судинної систем, розладів психіки. Збільшується кількість дітей-інвалідів. Встановлено, що погіршення стану здоров'я постраждалих дітей пов'язане як із впливом факторів радіаційної, так і нерадіаційної природи, а також зі зниженням якості життя через кризову соціально-економічну ситуацію в постраждалих країнах. Необхідні серйозні заходи для обмеження надходження радіонуклідів в організм батьків і дітей, а також заходи для їхнього виведення і не менш серйозні медико-соціальні заходи для підвищення захисних сил організму в осіб, що проживають у зонах радіаційного контролю. Рівні радіоактивного забруднення харчових продуктів, уживаних дітьми на забруднених територіях трьох постраждалих країн, часто перевищують національні припустимі норми. Вміст радіоактивного цезію в організмі дітей, на жаль, не знижується. Одночасно, у раціоні харчування дітей зберігається дефіцит молочних і м'ясних продуктів, фруктів і овочів. Вміст білка, вітамінів, макро - і мікроелементів досягає лише 50-60% норми. Особливу тривогу викликає дефіцит йоду в раціоні.

Продовжують наростати наступні зміни в стані здоров'я дітей різних когорт спостереження:

- серед дітей, народжених від ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, спостерігається збільшення випадків захворювань нервової системи, психіки, вроджених вад розвитку і рідких форм генетичних аномалій;

- у дітей, опромінених на етапі внутрішньоутробного розвитку, зберігається високий ризик формування хронічної соматичної патології, захворювань щитовидної залози, патології кістково-м'язової системи, розладів психіки і пухлинних захворювань, уродженої катаракти.

- в осіб, що були дітьми і підлітками на момент аварії і піддалися комбінованому опроміненню радіоізотопами цезію і йоду, зареєстрований найбільш високий ризик пухлинної і непухлинної патології щитоподібної залози. Прогнозується подальший ріст патології щитоподібної залози, що вносить істотний вклад у погіршення загального здоров'я потерпілих, порушення репродуктивного здоров'я молодих жінок;

- у першого покоління опромінених, які проживають на радіоактивно забруднених територіях, також збільшується ризик народження дітей з вродженими вадами розвитку і спадкових захворювань; збільшення кількості злоякісних новоутворень.

Аналізуючи статистичні дані, можна відзначити поступове погіршення здоров'я потерпілих за роки після аварії з тенденцією до щорічного зростання числа захворювань серед них. Поширеність захворювань за період з 1987 до 2000 року у цілому зростала серед усіх категорій постраждалих. До 1991 року було відзначено тенден- цію до зростання хвороб серед дорослих та підлітків, що реєструвалися вперше в житті, а з 1992 року їх відсо- ток зменшується. У той же час захворюваність серед потерпілих постійно зростає майже в усіх класах хвороб. На кінець 2000 року в структурі захворюваності серед дорослих та підлітків України й північних регіонів Жи- томирщини з числа потерпілих перші місця займали: Ї хвороби системи кровообігу ( 9,8 - 11,1%); Ї травми та отруєння ( 6,3 - 7,4%); Ї хвороби сечостатевої системи ( 6,0 - 7,4%). Захворюваність саме з цих причин серед дорослих та підлітків зросла за останні 10-12 років у 2 і більше ра- зів. Крім того, слід відзначити зростання захворюваності з таких причин, як: Ї новоутворення ( в 1,5 - 3 рази); Ї хвороби крові та кровотворних органів ( майже втричі). Слід відзначити, що серед класу новоутворень злоякісні новоутворення складають майже половину - 41,7%. Після аварії на Чорнобильській АЕС стан здоров'я погіршився не тільки в дорослого населення, а й у дітей. У структурі захворюваності дітей до 11 років перші місця займали: Ї хвороби органів дихання (60%); Ї хвороби нервової системи та органів чуття ( майже 7%); Ї хвороби органів травлення ( 5%); Ї інфекційні ( особливо туберкульоз) та паразитарні, шкірні та хвороби підшкірної клітковини (4%). Інші хвороби, незважаючи на меншу питому вагу в структурі захворюваності, мають також темпи зростання за ці роки, особливо новоутворення, розлади психіки та поведінки, хвороби сечостатевої системи, вроджені анемії, окремі стани, що виникають в перинатальному періоді.

У 2003 році серед дорослих і підлітків зареєстровано 483896 захворювань, із них вперше в житті - 147461. Рівень поширеності захворювань серед дорослих і підлітків на 10 тисяч - 5372,4 , тобто має підвищення порів- няно з 2002 роком на 0,5 %. У структурі поширеності на першому місці хвороби системи кровообігу - 5163,0 (33,6 %). У 2002 році - 5166,0 ( в Україні - 5650,2) на 10 тисяч; на другому місці - хвороби органів дихання - 1848,2 ( 11,6 %), в минулому році - 1773, 8 ( в Україні - 2753,1); на третьому - хвороби органів травлення - 1491,6 ( 9,4 %), в 2002 році - 1453,2 % ( в Україні - 2644,4) і на четвертому місці - хвороби кістково-м'язевої системи - 1236,6 на 10 тисяч (8 %), в 2002 році - 1232,4 (в Україні 1385,8), потім хвороби сечостатевої систе- ми (7,2 %) - 1077,6 ( зменшення порівняно з 2002 роком на 2,6 %), хвороби ендокринної системи - 826,6 ( 5,4 %), ріст за рік на 4,5 %. Слід відзначити зниження поширеності новоутворень на 3,2 %, інфекційних та парази- тарних захворювань - на 5,5 % і підвищення поширеності туберкульозу - на 0,7 %, хвороб крові та кровотвор- них органів - на 12,5 %, травм і отруєнь - на 2,1 %.

Соціально-психологічні наслідки

Встановлено, що Чорнобильська катастрофа принципово відрізняється і від стихійних лих, і від екологічних катастроф, і від технічних інцидентів. Чорнобильська катастрофа, поєднуючи в собі деякі основні ознаки інших типів катастроф, має свої специфічні особливості і тому формування моделей поведінки не може бути вирішене шляхом їхнього запозичення з досвіду поведінки в інших умовах. Вона має чітко фіксований початок, але не має закінчення, принаймні, у часі, розмірному з життям людини. Загальна картина факторів радіаційного впливу в їхньому зв'язку зі здоров'ям людини виявляється настільки складною, що вона недоступна розумінню не тільки простих людей, але і більшості фахівців. Виникнення і динаміка негативних наслідків для життя і здоров'я людини виявляються некерованими і неконтрольованими, тому що неможливо відокремити прямі і побічні негативні наслідки аварії. У першу чергу, необхідно розуміти, що наслідки Чорнобильської катастрофи призвели до руйнування звичного укладу життя не тільки окремих людей, але і цілісних співтовариств, і тих територій, на яких вони проживають. Виникли ситуації, коли повернення до колишнього способу життя виявляється надзвичайно складним, а якщо таке повернення і відбувається, то воно виявляється неадекватним стосовно умов життєдіяльності, що змінилася. Постчорнобильська криза збіглася з загальною соціально економічною кризою, що породило ситуацію «полімодальної» кризи «культурального шоку». Тому аналіз післякатастрофної ситуації і, особливо, віддалених наслідків необхідно здійснювати з огляду теорії соціальних криз, а не простого стресу. Криза є в основному, подібною для співтовариств, що проживають на забруднених територіях трьох найбільш постраждалих держав. Криза придбала виразні риси полімодальності, коли руйнівний вплив різних екстремальних факторів відбувається одночасно, торкаючись практично всіх сторін життя людей. У такій обстановці дії держави й органів влади сприймаються не просто як недостатні чи неефективні, а як фактор самої кризи. Найбільш болісно криза подіяла на такі групи населення й у тих сферах життя, що визначають довгострокові перспективи життя суспільства. Тому навіть при досить швидкому й ефективному подоланні фінансово-економічної кризи негативні соціально-психологічні наслідки будуть істотно впливати на життя співтовариства ще тривалий час, принаймні, протягом найближчих 10 -15 років. Діти з груп ризику самі стають носіями кризової психології і згодом будуть відтворювати кризові відносини в соціумі. Неадекватні батьківські установки, а також установки найближчого оточення - педагогів, лікарів сприяють підвищеному рівню тривожності і зниженню самооцінки. Таким чином, пережита дорослими Чорнобильська катастрофа, призвела до виникнення кризової свідомості не тільки в дорослих, але й у дітей і підлітків.

Суперечливі оцінки масштабів Чорнобильської катастрофи пов'язані з браком інформації щодо впливу факторів катастрофи на опромінену популяцію, а також з ігноруванням сучасних знань щодо впливу малих доз радіації на біологічні об'єкти. Знання про наслідки Чорнобильської катастрофи надзвичайно важливі для людства. Вони дозволять у найближчому майбутньому розглянути доцільність використання ядерних технологій і переглянути поняття ризик/користь при прийнятті рішень про їхнє подальше застосування на землі.

Список використаних джерел та літератури

1. Дитячі хвороби / За ред. В.М. Сідельникова, В.В. Бережного.Ї К.: "Здоров'я", 1999.ЇС. 697-716.

2. Павловський В.А., Мірошниченко А.І., Іванова А.В. Віддалені наслідки Чорнобильської катастрофи // Вісник Житомирського педуніверситету. Ї 2003.Ї №11.ЇС. 249-252.

3. Програма заходів щодо організації комплексного медико-санітарного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на 2003 р. / МНС, МОЗ, Академія медичних наук України.Ї К., 2004.Ї96 с.

4. Соціальний, медичний та протирадіаційний захист постраждалих в Україні внаслідок Чорнобильської катастрофи. Збірник законодавчих актів та нормативних документів за 1991-2000 роки / За ред. В. Дурдинця. Ї К.: Чорнобиль- інтерінформ, 2001.Ї622 с.

5. http://www.postchernobyl.kiev.ua/medichni-naslidki-chornobilskoї-katastrofi/

Размещено на Allbest.ru