Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Навчально-науковий інститут післядипломної освіти

Кафедра здоров'я людини і фізичної реабілітації

Контрольна робота з дисципліни

«Комплексна реабілітація військовослужбовці та членів їх сімей»

Зміст

реабілітація військовослужбовець госпіталь ветеран

Вступ

1. Загальні положення щодо реабілітації військовослужбовців та членів їх сімей

1.1 Алгоритм спрямування учасників АТО з відомчих госпіталів на реабілітацію в госпіталі для ветеранів війни

1.2 Види реабілітації в госпіталях ветеранів війни

2. Порядок направлення учасників АТО на реабілітацію в госпіталях ветеранів війни

Список використаної літератури

Додаток

Вступ

За час проведення антитерористичної операції на Донбасі її учасниками стали понад 280 тис українців, близько 266 тис з яких набули статусу учасника бойових дій. Наразі ці громадяни потребують належної уваги до себе збоку держави та надання їм відповідних соціальних гарантій. Основні засади державної політики у сфері соцiального захисту вiйськовослужбовцiв вiдповiдно до Конституцiї України визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який встановлює єдину систему соцiального та правового захисту, надаючи військовослужбовцям та членам їх сімей комплекс гарантій.

Однією з важливих форм соціальної підтримки ветеранів та інвалідів військових конфліктів є психологічна та фізична реабілітація за допомогою спеціалізованих послуг. Адже досвід засвідчує, що не розв`язані вчасно психологічні проблеми учасників бойових дій призводять до руйнування міжособистісних контактів, у тому числі в сім`ях; посилюють ступінь толерантності до алкоголю, наркотичних засобів та насилля. Саме тому, ефективне функціонування системи соціально-психологічної та фізичної реабілітації захисників розглядається одним з пріоритетів соціальної політики в державі.

З метою комплексного вирішення питання реабілітації ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю 8 квітня 2015 р. депутати ухвалили рішення про створення Координаційної ради з питань реабілітації учасників АТО. До складу Координаційної ради увійшли члени Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я, представники всіх зацікавлених міністерств та відомств, а також громадськості. Ініційована першим заступником голови комітету з питань охорони здоров'я Іриною Сисоєнко Координаційна рада покликана розробляти закони, які будуть регулювати, зокрема, питання фізичної реабілітації військових. Водночас за останні два роки в Україні з`явилось чимало місцевих громадських ініціатив, які займаються соціальною, психологічною та фізичною реабілітацією бійців. Проте, зазначимо, що єдиної концепції реабілітації та адаптації військових після повернення із зони конфлікту, за висновками експертів, в державі досі не існує.

В нашій державі система соціального захисту учасників бойових дій заснована на певних пільгах, кількість яких є непідйомним навантаженням для держбюджету, а тому де-факто їх частина існує лише на папері. Нажаль, ті пільги, які все ж надаються, часто виявляються послугами або благами неналежної якості. Як наслідок - зростання напруги у суспільстві та суттєве збідніння людського капіталу країни, позаяк ветерани АТО переважно є представниками працездатного чоловічого населення, які за інших обставин сприяли б економічному розвитку держави та могли б повноцінно утримувати себе та свої родини. Такий стан справ вимагає невідкладного реформування алгоритму надання соціальних гарантій ветеранам АТО.

З 160 тисяч військовослужбовців, які були демобілізовані із зони проведення антитерористичної операції, 20% з них - з певними травмами, стресами, як психологічними, так і фізичними потребують реабілітації. Про це заявив заступник міністра соціальної політики Сергій Устименко.

1. Загальні положення щодо реабілітації військовослужбовців та членів їх сімей

В Україні ефективно функціонує мережа госпіталів ветеранів війни. В госпіталях створена сучасна лікувальна та матеріально-технічна база, яка налічує 8,5 тис. ліжок в усіх регіонах України, крім Київської та Івано-Франківської областей. Госпіталі повністю укомплектовані кваліфікованими кадрами, що мають достатній досвід роботи по реабілітації учасників бойових дій.

Діяльність госпіталів визначена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Частину першу статті 6 зазначеного Закону доповнено новим пунктом 19, у якому зазначено, що до осіб, які належать до учасників бойових дій, відносяться також:

військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

1.1 Алгоритм спрямування учасників АТО з відомчих госпіталів на реабілітацію в госпіталі для ветеранів війни

На виконання Указу Президента України від 14 листопада 2014 року № 880/2014 «Про Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року», доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 24.11.2014 р. № 42513/1/1-14 щодо виконання пункту 9 Протокольного рішення Адміністрації Президента України стосовно соціальної реабілітації учасників антитерористичної операції на Сході України та протезування осіб, постраждалих під час АТО, проводиться реабілітація учасників АТО в госпіталях ветеранів війни.

Проведення реабілітаційних заходів учасникам АТО здійснюється з метою:

скорочення термінів відновлення пошкодженого здоров'я;

досягнення соціальної адаптації;

повернення пацієнтів в суспільство.

1.2 Види реабілітації в госпіталях ветеранів війни

В госпіталях для ветеранів проводиться фізична, медична, психолого-психіатрична, елементи соціально-побутової реабілітації, підготовка до протезування.

І. Медична реабілітація містить послуги з:

1. Відновної терапії:

* фізіотерапії;

* механотерапії;

* рефлексотерапії;

* бальнеотерапії;

* медикаментозного лікування;

* нетрадиційних методів лікування;

* інше.

Медичну реабілітацію проводять у формі санаторно-курортного лікування у відповідних закладах ЗСУ і на підставі Наказу Міноборони №703. У ЗСУ також діє Інструкція про організацію санаторно-курортного лікування, медичної та медико-психологічної реабілітації, затверджена Наказом Міноборони України №591 від 04.11.2016 р. (далі -- Інструкція). Згідно з Інструкцією на санаторно-курортне лікування можуть бути направлені особи за наявності одного з діагнозів, визначених Наказом Міноборони №703. Путівка може бути надана військовослужбовцям (крім строкової служби), членам їхніх сімей, членам сімей загиблих військовослужбовців, ветеранам війни з числа військовослужбовців, ветеранам Нацгвардії та органів внутрішніх справ, супроводжуючим інвалідів війни І групи (без права на лікування), працівникам ЗСУ. Направлення надається на підставі рішення санаторно-курортних відбіркових комісій. Путівкою особа може бути забезпечена один раз на рік. Військовослужбовці та працівники ЗСУ забезпечуються путівками у період відпусток. Строк санаторно-курортного лікування в центрах (санаторіях) становить 21 календарний день і, в разі необхідності, може бути подовжений на 10 днів. Медична реабілітація доступна лише військовослужбовцям ЗСУ. В окремих випадках передбачено можливість отримання путівки для супроводжуючих (без права на лікування). На медичну реабілітацію особи переводяться з лікувально-профілактичних закладів за наявності медичних показань, визначених тим-таки наказом Міноборони №703. Рішення про переведення ухвалює госпітальна військово-лікарська комісія. Заходи медико-психологічної реабілітації спрямовані переважно на осіб, які брали участь у бойових діях, в АТО, і військовослужбовців. Направлення на реабілітацію надається після стаціонарного лікування в лікувально-профілактичних закладах через поранення, травму, захворювання та в разі наявності медичних показань, визначених Наказом №703.

2. Відновної хірургії (у разі необхідності із залученням спеціалістів Міністерства охорони здоров'я України):

* реконструктивної хірургії;

* пластичної хірургії;

* інше.

3. Стоматологічного протезування.

Підготовки до протезування, ортезування.

Фізична реабілітація містить послуги з:

ерготерапії (працею);

кінезотерапії (рухом);

ЛФК;

масажу.

Психолого-психіатрична реабілітація містить послуги з:

консультування;

психологічної діагностики;

психологічної корекції;

психотерапії;

психіатричної допомоги, у тому числі медикаментозної.

Нормативно-правова база є достатньо відпрацьованою. Наказом Міноброни №703 від 09.12.2015 було затверджено переліки медичних показань та протипоказань до санаторного лікування та медичної реабілітації в санаторно-курортних закладах ЗСУ. Тобто визначено перелік захворювань. Наказом Міноборони №702 від 09.12.2015 затверджено Положення про психологічну реабілітацію військовослужбовців ЗСУ, які брали участь в АТО, під час відновлення боєздатності військових частин (підрозділів) (далі -- Положення). У Положенні зазначено, що реабілітаційні заходи проводяться з усіма військовослужбовцями зі складу військових частин, що проходять відновлення боєздатності, у зв'язку з великою поширеністю стресових розладів серед військовослужбовців. Таким чином, після виведення з району проведення АТО для відновлення боєздатності військової частини розпочинається етап психофізіологічної діагностики військовослужбовців. На цьому етапі особовий склад проходить обов'язкове психодіагностичне обстеження, яке проводиться штатними посадовими особами та силами позаштатних (спеціалізованих) груп. Положенням визначено, що кожному військовослужбовцеві має бути забезпечено інформування про умови та форми здійснення реабілітаційних заходів. Основні завдання психологічної реабілітації військовослужбовців, що вирішуються на цьому етапі, -- оцінювання рівня бойової готовності військових частин, виявлення військовослужбовців, які мають хворобливий характер психічних реакцій, та направлення їх до закладів охорони здоров'я. Крім того, проводиться діагностика індивідуальних психофізіологічних станів військовослужбовців із виявленням гострих реакцій на стрес; та виявлення військовослужбовців з ознаками фізичної і розумової перевтоми, вираженої астенізації, психічної дезадаптації тощо. Після чого проводиться індивідуальне психологічне консультування військовослужбовців щодо проблем особистого характеру, професійних, проблем зловживання алкоголем і наркотиками, асоціальної поведінки, проблем при гострих психологічних кризах тощо. Тривалість психологічної реабілітації військовослужбовців визначається рішенням командира військової частини за погодженням з керівником позаштатної або спеціалізованої групи. Організація та контроль за виконанням заходів психологічної реабілітації військовослужбовців покладаються на Генштаб ЗСУ.

Соціально-побутова реабілітація

Соціально-побутова реабілітація проводиться в межах можливостей лікувального закладу з елементами: розвитку навичок самообслуговування, пересування, орієнтування, спілкування, користування інформацією (у разі необхідності із залученням фахівців із соціальної реабілітації Міністерства соціальної політики України).

Проведення зазначених заходів спрямоване на:

* розвиток медико-соціальної реабілітації постраждалих від бойових дій в сучасних умовах;

* виконання індивідуальних програм реабілітації для учасників АТО;

* покращення контролю за здійсненням реабілітації учасниками АТО;

* раціональне використання кадрових і матеріальних ресурсів госпіталів ветеранів війни, їх спеціалізації та розширення відповідно до потреб часу;

* залучення до реабілітаційного процесу спеціалістів інших закладів різного підпорядкування у разі необхідності;

* створення сучасної інформаційно-аналітичної бази по контингенту пацієнтів-учасників АТО, їх потреб в реабілітації та її результатів.

Медико-психологічна реабілітація військовослужбовців проводиться спільно командою фахівців у складі лікуючого лікаря, який є керівником команди, психолога (психотерапевта), лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, фізичного терапевта, в разі необхідності -- ерготерапевта та інших фахівців. І медико-психологічна, і медична реабілітація, і санаторно-курортне лікування проводяться на базі відомчих санаторіїв Міноборони. Відповідно, порядок оформлення путівки приблизно однаковий. Путівка в санаторії Для отримання санаторно-курортної путівки особи, звільнені зі служби, повинні перебувати на обліку у військкоматах, а військовослужбовці -- у військових частинах. Відбір військовослужбовців, працівників ЗСУ та членів їхніх сімей, які потребують санаторно-курортного лікування, здійснюється санаторно-курортною відбірковою комісією (СКВК) військових частин за місцем служби (роботи, перебування на обліку), відповідно до діагнозів, які визначено Наказом №703, на підставі результатів щорічного медичного обстеження (для військовослужбовців) та довідки на одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою №070/о. Відбір на санаторно-курортне лікування ветеранів війни здійснюється СКВК військових комісаріатів на підставі заяви, довідки на одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою №070/о, паспорта, посвідчення. Військовослужбовці проходять обов'язковий медичний огляд та психологічну діагностику в пунктах постійної дислокації своїх частин відповідно до Наказу №702. Військовослужбовці з ознаками перевтоми, хронічної втоми або дезадаптаційними розладами особистості чи гострою реакцією на стрес направляються командирами військових частин на амбулаторне обстеження до лікувально-профілактичних закладів. За результатами амбулаторного медичного обстеження і на підставі висновку госпітальної військово-лікарської комісії (ГВЛК) військовослужбовці направляються на медико-психологічну реабілітацію до центрів (санаторіїв). Відповідальним за відбір на медико-психологічну реабілітацію є голова ГВЛК. Начальник медичної служби військової частини на підставі висновку ГВЛК складає та подає командиру військової частини на затвердження заявку на необхідну кількість путівок на медико-психологічну реабілітацію.

Військовослужбовці при направленні до центру повинні мати при собі такі документи:

Для військовослужбовців:

санаторно-курортна путівка, заповнена та завірена печаткою СКВК;

паспорт;

відпускний квиток;

документи з даними про сукупний дохід за останні 6 місяців.

Для ветеранів війни:

санаторно-курортна путівка, заповнена та завірена печаткою СКВК;

паспорт;

посвідчення, яке дає право на пільги (пред'являють);

санаторно-курортна карта за формою №072/о.

Для працівників ЗСУ:

паспорт;

санаторно-курортна карта за формою №072/о;

довідка з місця роботи.

Строк медичної та медико-психологічної реабілітації у відповідних відділеннях центрів (санаторіїв) визначається висновком ГВЛК і становить 14-21 день. У разі необхідності строк може бути подовжений на 10 днів.

Органи соцзахисту населення забезпечують безкоштовними путівками в санаторно-курортних закладів відповідно до медичних рекомендацій у порядку черговості в міру надходження путівок:

* Учасників бойових дій - щороку терміном на 18 - 21 день;

* Інвалідів війни - позачергово щороку терміном на 18 - 21 день;

* Інвалідів з захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) - відповідно до медичних рекомендацій, з них:

o I і II груп - у санаторії спинального профілю з лікуванням строком на 35 днів;

o III групи - до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18 - 21 день.

Для отримання путівки учасник АТО має перебувати на обліку в органах соцзахисту за зареєстрованим місцем проживання.

Розподіл путівок до санаторно-курортних закладів здійснюється Держслужбою у справах ветеранів війни та учасників АТО.

Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції провела тендер для закупівлі послуг з санаторно-курортного лікування для учасників АТО. Визначено 10 санаторно-курортних закладів до яких закуплені путівки.

Порядок розрахунків за санаторно-курортні путівки:

Путівки до центрів (санаторіїв) видаються безоплатно особам, які направляються до центрів (санаторіїв) на медичну та медико-психологічну реабілітацію після лікування в лікувально-профілактичних закладах та відповідно до висновків госпітальних ВЛК. Військовослужбовцям відшкодовуються витрати, пов'язані з їх проїздом до реабілітаційних центрів (санаторіїв), шляхом забезпечення квитками в обидві сторони або ж відшкодування витрат за самостійно придбані квитки. Інші особи можуть отримати путівки за зниженою вартістю. За рахунок коштів, виділених з держбюджету, санаторно-курортними путівками до центрів (санаторіїв) забезпечуються:

1) з оплатою 25 % їхньої вартості: військовослужбовці; ветерани органів внутрішніх справ та Нацполіції; члени сімей осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (дружина (чоловік) і діти віком до 18 років).

2) з оплатою 50 % вартості: члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби (крім строкової служби), -- батьки, дружина (чоловік), неповнолітні діти, а також діти-інваліди та інваліди з дитинства; члени сімей ветеранів органів внутрішніх справ.

Санаторно-курортними путівками з оплатою повної вартості забезпечуються: військовослужбовці (крім строкової служби) та члени їхніх сімей; ветерани війни з числа військовослужбовців.

Хоча знижки й передбачені, проте скористатися ними можуть лише особи, чий дохід не перевищує 4 632 грн. (трьох прожиткових мінімумів). Враховуючи, що мінімальна зарплата солдата в АТО становить від 7000 грн./міс, більшість військовослужбовців з числа учасників АТО не зможуть скористатися знижками. Відпочинок з дітьми Інструкцією, що затверджена Наказом Міноборони №591 від 04.11.2016 р., також передбачено можливість відпочинку військовослужбовців з сім'єю. До центрів (санаторіїв) приймаються діти військовослужбовців, ветеранів військової служби та працівників ЗСУ віком від 5 до 18 років за санаторно-курортними путівками для членів сімей військовослужбовців (ветеранів військової служби). За можливості розміщення та організації харчування до центрів (санаторіїв) за рішенням начальника центру (санаторію) можуть прийматися діти військовослужбовців, ветеранів військової служби, працівників ЗСУ, які прибули на санаторно-курортне лікування за путівками, але не мають відповідної санаторно-курортної путівки на дитину. Діти розміщуються в кімнаті разом із батьками за рахунок додаткового розгортання місць. При цьому батьки подають відповідний рапорт (заяву) начальнику центру (санаторію) про прибуття на санаторно-курортне лікування разом із дітьми. Адміністрація центру (санаторію) зобов'язана ознайомити батьків з умовами розміщення, харчування та їхніми обов'язками по догляду за дітьми. Оплата перебування дітей у санаторно-курортному закладі в такому випадку здійснюється відповідно до обрахунку витрат на підставі фактичних витрат на конкретний період року та встановленої наказом начальника центру (санаторію) без урахування витрат на лікування. Чи очікувати розвитку системи реабілітації в ЗСУ? Попри песимістичні прогнози та недосконалість чинних норм та бюджетів, не варто все ж таки забувати про задекларовані плани та завдання у сфері безпеки та оборони. Зокрема, Указом президента № 240/2016 від 6.06.2016 р. було введено в дію рішення РНБОУ "Про Стратегічний оборонний бюлетень України" (далі -- СОБ) від 20.05.2016 р., де було вказано на необхідність створення системи медичної реабілітації, яка забезпечувала б відновлення фізичних, психологічних і соціальних функцій для повернення до виконання обов'язків військової служби. СОБ -- це фактично дорожня карта оборонної реформи з визначенням шляхів її впровадження до 2020 року. Згідно з Планом дій, має бути затверджено низку нормативно-правових актів, спрямованих на побудову системи психологічної та медичної реабілітації військовослужбовців. Відповідно, до 2020 року слід очікувати затвердження порядку залучення системи охорони здоров'я держави до надання медичної допомоги, лікування та медичної реабілітації поранених, а також створення реабілітаційних закладів як складових єдиної системи реабілітації.

2. Порядок направлення учасників АТО на реабілітацію в госпіталях ветеранів війни

В госпіталь для ветеранів війни можуть бути скеровані:

1. Учасники АТО - пацієнти відомчих госпіталів за рішенням військово-лікарської комісії відповідно до стану здоров'я з обов'язковим оформленням таких документів:

* направлення за підписом начальника госпіталю;

* виписний (перевідний) епікриз;

* довідки військово-лікарської комісії;

* посвідчення особи військовослужбовця.

2. Учасники АТО, що продовжують службу в армії, МВС, СБУ, тощо, можуть бути спрямовані на лікування та реабілітацію в госпіталь ветеранів війни виключно за направленням відомчого госпіталю при наявності вищезазначених документів.

3. Учасники АТО - військовослужбовці, виписані з відомчого госпіталю і визнані непридатними до військової служби до отримання статусу учасника бойових, мають право бути госпіталізованими у госпіталі ветеранів війни за направленням військового комісара за місцем призову на підставі виписного епікризу із військового госпіталю, довідки військово-лікарської комісії, посвідчення особи військовослужбовця, довідки, що підтверджує участь в АТО.

4. Учасники АТО - військовослужбовці у період відпустки в разі погіршення стану здоров'я звертаються в територіальний відомчий госпіталь (підстава - довідка про стан здоров'я з медичного закладу загальної мережі та направлення військового комісара за місцем призову), в якому вирішується подальший маршрут лікування і реабілітації.

5. Учасники АТО, що отримали посвідчення учасника бойових дій в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, мають право самостійно звернутися в госпіталь для ветеранів війни з метою проходження лікування і реабілітації. При цьому направлення відомчого госпіталю або направлення військового комісара не оформляється. Перелік госпіталів ветеранів війни - додаток А.

Термін реабілітації у госпіталі ветеранів війни визначається військово-лікарською комісією відомчого госпіталю чи лікарсько-консультативною комісією госпіталю ветеранів війни. Після його закінчення пацієнт - учасник АТО - військовослужбовець знову направляється у відомчий госпіталь, де військово-лікарська комісія приймає рішення щодо подальшого лікування і реабілітації.

Список використаної літератури

1. Миськевич Т.В. Реабілітація військових АТО в Україні. Кіев: власкор НЮБ НБУВ, 2016.

2. Громадський простір: www.prostir.ua 14.05.2017 17:32.

3. Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та інвалідів війни: komvti.rada.gov.ua 14.03.2017 18:50.

4. Портал «Дело»: delo.ua, сайт Міністерства соціальної політики України: www.mlsp.gov.ua 14.03.2017 19:50.

5. http://gazeta.dt.ua/SOCIUM/psihologichna-i-medichna-reabilitaciya-viyskovosluzhbovciv-scho-novogo-v-zakonodavstvi-240458_.html 11.05.2017 10:55.

6. https://health.unian.ua/country/1890574-ukrajina-spilno-z-nato-rozroblyae-programi-z-reabilitatsiji-biytsiv-ato.html 10.05.2017 10:30.

Додатки

Додаток А

Адреси та контактні телефони начальників госпіталів ветеранів війни

Размещено на Allbest.ru