Природне вигодовування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Природне вигодовування

Материнське молоко - це єдиний продукт харчування для забезпечення гармонійного розвитку дитини перших 6 місяців. Воно містить не тільки всі необхідні для дитини поживні речовини в ідеально збалансованому співвідношенні, але й комплекс захисних факторів і біологічно активних речовин.

Грудне вигодовування є важливим фактором у формуванні здоров'я, має багатосторонній вплив на фізичний, психоемоційний і мовленнєвий розвиток дітей, закладає основи здоров'я дитини.

У Глобальній стратегії з харчування немовлят і дітей раннього віку, прийнятій на 55-й сесії ВООЗ (травень 2002 р.), рекомендується продовжувати грудне вигодовування до 2 років і більше, у тому числі виключно грудне вигодовування - до 6 міс. (pediatr-russia.ru/node/79).

До числа найважливіших переваг жіночого молока належать:

1. Оптимальний збалансований уміст поживних речовин, вітамінів та мікроелементів.

2. Наявність імунологічних і ферментних складників.

3. Висока засвоюваність харчових речовин материнського молока організмом дитини.

4. Низька осмолярність, стерильність, оптимальна температура.

5. Сприятливий вплив на становлення кишкової мікрофлори.

6. Реалізація генофонду.

Склад молока змінюється у процесі лактації.

Виділяють три форми грудного молока:

1. Молозиво (форма грудного молока утворюється протягом перших 5 днів після пологів). За складом молозиво близьке до тканин новонародженої дитини. Воно має жовтуватий колір, густуватий вигляд, солонуватий смак і зсідається при нагріванні. У молозиві порівняно зі зрілим молоком у 5-6 разів більше білка, у 2-10 разів - вітаміну А й каротину, у 2-3 рази - аскорбінової кислоти, але менше вуглеводів. У молозиві у великій кількості містяться альбуміни, здатні в незміненому вигляді (без попередньої обробки й розщеплення) проникати через слизову оболонку кишечника у внутрішнє середовище організму новонародженої дитини. Альбумінові й глобулінові фракції білка в молозиві превалюють над казеїном, причому в перші три дні після пологів казеїн узагалі не виявляється. Він виявляється лише з 4-го дня лактації, його кількість поступово збільшується. У молозиві міститься багато імуноглобуліну G і лізоциму. Кількість жиру в молозиві приблизно така ж, як і в зрілому молоці, він багатий на ліноленову та олеїнову кислоти, близькі за складом до тканин новонародженої дитини. У жирі молозива міститься також велика кількість фосфоліпідів. Вуглеводи в молозиві представлені переважно молочним цукром - лактозою, кількість якої в міру дозрівання молока збільшується. Вміст мінеральних солей виший порівняно зі зрілим молоком, і серед них багато солей натрію, фосфору та цинку. У молозиві присутні також пепсиноген, трипсин, амілаза й ліпаза, активність яких значно вища, ніж у зрілому молоці. Молозиво має високу калорійність. Відомо, що у 100 мл міститься така кількість кілокалорій: 1-й день - 150, 2-й день - 110, 3-й день - 80, 4-й день - 75, 5-й день - 70. Завдяки високій калорійності при малих кількостях висмоктування молока в перші дні життя молозиво покриває всі енергетичні витрати дитини.

2. Перехідна форма молока (з'являється на 4-5-й день після пологів і відрізняється нижчою калорійністю порівняно з молозивом, приблизного ккал/мл проти 150 ккал/мл, а також великим умістом білка і меншим - вуглеводів порівняно зі зрілим грудним молоком).

3. Зріле молоко (з'являється на 12-14-й день після пологів). У процесі лактації склад зрілого грудного молока змінюється. Він може бути різним протягом доби й навіть протягом одного годування. Найбільші зміни у складі грудного молока відбуваються в перші дні та місяці лактації. Основу грудного молока становлять сироваткові білки (лактоальбумін, лактоглобулін, імуноглобуліни). Вони відрізняються високою біологічною цінністю, легко перетравлюються та всмоктуються. Наявна антигенна ідентичність білків грудного молока сироватковим білкам (18 білків грудного молока відповідають білкам сироватки крові дитини, що всмоктуються, не розщеплюючись, у кишечнику, що унеможливлює імунний конфлікт і пов'язану з ним алергію). Особливо важливо, що власні білки грудного молока не викликають алергічних реакцій і проявів у дитини. Співвідношення сироваткових білків до казеїну становить у зрілому жіночому молоці не менше 55 : 45, а в коров'ячому - 20: 80. Грудне молоко містить усі незамінні амінокислоти, необхідні для повноцінного розвитку малюка.

Вміст ліпідів у жіночому молоці коливається, за даними різних авторів, у широких межах - від 3,1-3,5 до 4,1-5,2 г/мл. Жири жіночого молока містять велику кількість поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), що є незамінним пластичним та енергетичним матеріалом д ля розвитку організму дитини.

Жіноче молоко за складом жирних кислот стабільне й складається з 57 % ненасичених і 42 % насичених жирних кислот, збагачено холестерином, фосфоліпідами. У жіночому молоці присутні довголанцюгові ПНЖК - арахідонова й дозогексаєнова жирні кислоти, необхідні для формування головного мозку й нейросітківки немовлят та утворення простагландинів, тромбоксанів, лейкотрієнів. Співвідношення w-6 І w-3 жирних кислот у жіночому молоці становить приблизно 15 : 1-5 : 1. У коров'ячому молоці міститься значно менша їх кількість (0,9:1). Жири жіночого молока краще засвоюються в організмі немовляти порівняно з жирами молочних сумішей. За допомогою жирів грудного молока засвоюються жиророзчинні вітаміни A, D, Е, К. Грудне молоко містить також фермент ліпазу, що допомагає перетравити й засвоїти до 90 % усього жиру.

Вміст вуглеводів коливається, за даними різних авторів, від 6,5 до 7,5 г (у середньому 7,0 г) у 100 мл. Вуглеводи жіночого молока в основному представлені дисахаридом бета-лактозою (80-90 %), 10-19 % припадає на частку олігосахаридів (їх уміст - 0,8-1,2 г у 100 мл), і в незначній кількості в ньому містяться моносахариди - галактоза, фруктоза та ін.

Дисахарид бета-лактоза забезпечує енергетичні потреби дитини (до 40 % добового раціону). Бета-лактоза необхідна для формування галактоцереброзидів центральної нервової системи (ЦНС), мукополісахаридів рогової оболонки очей, для синтезу різних класів галакгозозберігаючих білків. Лактоза розщеплюється ферментом лактазою на глюкозу й галактозу, що забезпечують енергією швидко зростаючий мозок дитини. Галактоза входить до складу глікопротеїнів клітинних рецепторів як термінальної функціональної ланки. Лактоза також необхідна для повноцінного засвоєння кальцію та заліза. Вона прискорює просування харчового хімусу по шлунково-кишковому тракту, створюючи оптимальні умови для життєдіяльності нормальної мікрофлори, оскільки бета-лактоза є відмінним живильним середовищем для біфідобактерій і лактобацил, а також кишкової палички.

Пребіотичні властивості грудного молока реалізуються завдяки наявності в ньому олігосахаридів, що стимулюють ріст нормальної мікрофлори кишечника. Олігосахариди жіночого молока - це вуглеводи, що містять від 3 до 10 залишків моносахаридів. Після лактози олігосахариди становлять найбільшу вуглеводну фракцію жіночого молока. їх уміст досягає 1 г/100 мл. Довгий час вважалося, що олігосахариди грудного молока не виконують жодної біологічної функції. Однак на сьогодні чітко визначено, що олігосахариди відіграють роль пребіотиків, вибірково стимулюють ріст певних штамів кишкової флори і здатні справляти імуномодулюючу дію на організм немовляти. Найбільш добре вивчені галактоолігосахариди (ГОС), що складаються із залишків глюкози й галактози. Олігосахариди не перетравлюються в тонкій кишці і надходять у товсту, де ферментуються мікрофлорою до коротколанцюгових жирних кислот, які сприяють зниженню pH у порожнині товстої кишки, що перешкоджає росту патогенної мікрофлори, стимулюючи ріст біфідо- і лактобактерій. ГОС - енергетичний субстрат для колоноцитів. Вони беруть участь у підтримці водно-електролітної рівноваги та мінерального обміну в організмі, перешкоджають адгезії патогенних мікроорганізмів до епітелію, причому захищають слизову оболонку кишечника на всьому протязі. Унаслідок подібності хімічної структури окремих представників олігосахаридів до рецепторів клітинної стінки вони мають здатність зв'язувати патогенні мікроорганізми та їх токсини в кишечнику, запобігаючи таким чином розвитку діарейних захворювань у дітей.

Згідно з даними сучасних досліджень, грудне молоко є природним джерелом біфідо- та лактобактерій, що сприяють становленню та тренуванню імунної системи малюка.

Грудне молоко неможливо відтворити штучним способом, бо воно, крім основних харчових речовин, містить такі складові, що визначають його біологічну дію:

- імуноглобуліни slgA, IgM, IgG (перешкоджають проникненню бактерій, вірусів, токсинів, харчових антитіл у слизову оболонку кишечника);

- лізоцим (викликає лізис бактерій);

- лактоферин (зв'язує залізо, каталізує процеси перекисного окиснення ліпідів мембран бактерій);

- СЗ-компонент комплементу (має активність щодо грампозитивної флори);

- лейкоцити грудного молока (лімфоцити, макрофаги, нейтрофільні гранулоцити беруть участь у фагоцитозі, клітинному імунітеті, продукції комплементу);

- опіоїди (впливають на формування поведінкової та інтелектуальної сфер дитини);

- глікокон'югати (конкурують за зв'язування з патогенними бактеріями);

- нуклеотиди (сприяють росту й поділу клітин організму, що росте, беруть участь у накопиченні й виділенні енергії, відіграють роль у формуванні імунної відповіді, впливають на ферментативну активність шлунково-кишкового тракту).

Нуклеотиди були виділені з жіночого молока близько 30 років тому, вони є попередниками нуклеїнових кислот - ДНК і РНК, що відіграють важливу роль майже у всіх біологічних процесах. У дітей раннього віку ендогенний синтез нуклеотидів утруднений унаслідок незрілості органів і систем, тому дитина має отримувати їх із їжею. До теперішнього часу ідентифіковані 13 кислоторозчинних нуклеотидів у жіночому молоці, які становлять від 2 до 5 % усіх небілкових нітритів. Причому кількість піримідинів перевищує кількість пуринів. Нуклеотиди грудного молока забезпечують понад 15 % добової потреби немовляти в харчових речовинах. Разом із тим нуклеотиди в жіночому молоці істотно відрізняються, причому не тільки за кількістю, але й за складом, від нуклеотидів у коров'ячому та козячому молоці. Так, наприклад, оротат - головний нуклеотид коров'ячого молока, що міститься в значних кількостях навіть в адаптованих молочних сумішах, не присутній у жіночому молоці. Було виявлено, що в жіночому молоці концентрація нуклеотидів перевищує їх уміст у сироватці крові. Також є відмінності у вмісті нуклеотидів за стадіями лактації. Так, найбільша кількість нуклеотидів у молоці визначається на 2-4-му місяці, і потім їх кількість після 6-7-го місяця починає поступово знижуватися. Раннє зріле молоко містить переважно мононуклеотиди (цитидин-5'-монофосфат, аденозин-5'-монофосфат, динатрію гуанозин-5'-монофосфат). їх кількість у пізньому зрілому молоці вища, ніж у молозиві, проте менша, ніж у молоці першого місяця лактації. Нуклеотиди позитивно впливають на формування кишкової мікрофлори, дозрівання клітин кишкового епітелію та сприяють кращому формуванню кишкових ворсинок, поліпшують імунний статус та імунну відповідь на вакцинацію, стимулюють ріст біфідобактерій і пригнічують патогенні ентеробактерїї в кишечнику.

Мінеральний склад грудного молока багато в чому залежить від терміну лактації та харчування матері під час вагітності та годування груддю, від геохімічного стану зон проживання, здоров'я матері та немовляти. Загальний уміст мінеральних речовин грудного молока становить у середньому 0,2 г в 100 мл, що значно нижче, ніж у коров'ячому (0,7 г на 100 мл). Це пов'язане з невеликим умістом у грудному молоці натрію, калію, кальцію, магнію та ін., що сприяє низькій осмоляльності та забезпечує фізіологічне осмотичне навантаження на незрілі нирки немовляти. У жіночому молоці містяться всі водо- та жиророзчинні вітаміни.

У грудному молоці виявлено також широкий спектр гормонів і гормоноподібних речовин. Серед них гормони гіпоталамуса й гіпофіза: рилізинг-фактори тиреотропіну, гонадотропіну, гормона росту; пролактин, окситоцин. Тиреоїдні гормони представлені тироксином і трийодтироніном. Присутні кортикостероїди, статеві гормони, інсулін. Жіноче молоко містить також гастроінтестинальні регуляторні пептиди: шлунковий інгібіторний поліпептид, вобензин, холецистокінін, нейротензин та інші, що відіграють важливу роль у регуляції процесів росту й дозрівання шлунково- кишкового тракту новонародженого. До складу грудного молока входять також невеликі кількості простагландинів Е2 та F2a, не представлених у коров'ячому молоці, які здатні впливати на багато фізіологічних функцій, зокрема проліферацію ентероцитів, шлунково-кишкову секрецію та абсорбцію, скорочення гладкої мускулатури, мають також цитопротекторні властивості.

У жіночому молоці виявлено також ростові фактори: гормон росту, інсуліноподібний фактор росту І, епідермальний ростовий фактор (EGF), колонієстимулюючий фактор (GM-CSF), трансформуючий ростовий фактор бета (TGF), що сприяють зростанню та диференціюванню ентероцитів.

Грудне молоко, особливо в ранні строки лактації, є джерелом біфідобактерій для дитини. Кількість біфідобактерій у жіночому молоці в середньому становить 1,4 * 103 бактерій на мілілітр, при цьому є вірогідна кореляція між кількісним умістом біфідобактерій у молоці матері та калі немовлят. Основними виділеними групами біфідобактерій є Bifidobacterium longum (залучаючи штами В.infantis, B.suis - 77 %, В.lactis - 58 %), B.bifidum (26 %), B.catenulatum (15 %), В.adolescentis (7 %), В.breve (7 %).

Отже, грудне вигодовування є найбільш фізіологічним, безпечним та природним для дитини першого року життя способом харчування. Більше того, природне вигодовування забезпечує винятково тісний контакт матері та дитини, який має величезний позитивний психоемоційний вплив на немовля.

Размещено на Allbest.ru